Хроніка
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Мовознавство |
|---|---|
| Datum: | 2009 |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183444 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Хроніка // Мовознавство. — 2009. — № 6. — С. 90-92. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859989309966254080 |
|---|---|
| citation_txt | Хроніка // Мовознавство. — 2009. — № 6. — С. 90-92. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Мовознавство |
| first_indexed | 2025-12-07T16:31:04Z |
| format | Article |
| fulltext |
Наукове життя
ХРОНІКА
Уже понад вісім років у Києві працює лін
гвістичний семінар «Семантичні і функціо
нальні аспекти дослідження мови: слово,
текст, дискурс», роботу якого веде відділ за
гального мовознавства Інституту мовознав
ства ім. О. О. Потебні НАНУ (керівник —
д. ф. н. Т. В. Радзієвська). До завдань роботи
семінару входить обговорення проблем тео
рії мовознавства, функціонування мов у су
часному світі в контексті різних соціумів і ку
льтур, з’ясування природи мовного знака,
семантики мовних одиниць певних стратів,
аналіз питань, пов’язаних з дослідженням
дискурсивних просторів, а також вивчення
концептологічної проблематики та суміжних
питань.
У роботі семінару можна виділити кіль
ка напрямів. Один із них — це апробація до
сліджень молодих науковців, які представ
ляють Інститут мовознавства та навчальні
заклади України. На засіданнях семінару
обговорюються дисертаційні праці аспіран
тів і наукових співробітників різного мовоз
навчого профілю. Серед молодих науков
ців, що виступали з доповідями останніми
роками, є не лише аспіранти та співробіт-
ники-початківці відділу загального мовознав
ства, а й наукова молодь з інших установ,
передусім Київського національного універ
ситету ім. Тараса Шевченка: Г. В. Зимо-
вець («Проблема сучасних мовних контак
тів: матеріал сучасної преси»), А. В. Бріцин
(«Сучасний діловий дискурс соціальної
сфери: тексти соціального страхування»),
В. В. Ганєчко («Семантика дієслів на поз
начення паравербальних дій»), О. В. Бого
молов («Семантичний аналіз концепту
sumud в сучасній арабській мові»),
А. В. Боцман («Структурно-семантичні і
прагматичні особливості фармацевтичних
текстів»), Н. В. Паршук («Вербалізація ін-
тенції примусу в російському рекламному
тексті: дореволюційна, радянська, сучасна
реклама продуктів харчування»), І. В. Пов-
ш една («Репрезентація мовленнєвої події і
персонажне мовлення в художньому дискур
сі»), Т. В. О хріменко («Еволюція системи
тропів псевдототожності в російському пое
тичному мовленні (на матеріалі фольклорних
творів та текстів фольклорних стилізацій
XVII-XX ст.)»), Т. Є. Набережнєва («Он
тологія вторинного фразеотворення у різ-
ноструктурних мовах»), А. В. Назаренко
(«Стилістичні особливості текстів оголошень
в Інтернеті»), М. Н. Дорошенко («Явище
парантези з погляду комунікативної лінгвіс
тики»), Н. А. Корнєва («Лексико-синтак-
сичні особливості інформативних актів у тек
сті наукової рецензії»), Л. М. М елешкевич
(«Предикати характеризації та предикати
ідентифікації в текстах енциклопедичних
статей»), О. О. Тищ енко-М онастирська
(«Порівняння у кримськотатарській та ук
раїнській мовах») та ін.
Інший напрям роботи семінару пов’яза
ний з дослідженнями провідних українських
спеціалістів із функціональної лінгвістики,
теорії дискурсу, семантики, лінгвосеміоти-
ки, концептології. В останні роки учас
никами і доповідачами семінару були
Н. В. Слухай («Сучасна щитова реклама:
міфопоетичний аспект»), О. П. Воробйова
(«Емоційний резонанс у когнітивних студіях
художнього тексту»), О. А. Дубова («Син
тетизм та аналітизм: еволюційний аспект спів
існування типів у мові»), Л. І. Бєлєхова
(«Образний простір американської поезії: мо
дернізм і постмодернізм»), Т. П. В ільчин-
ська («Сакральні концепти в українській по
етичній мові XVII-XVIII ст.»), Л. П. Гнатюк
(«Реконструкція староукраїнської мовної
свідомості як аспект дослідження історії ук
раїнської літературної мови»), С. С. Єрмо-
ленко («Категорія персональності в поетич
ному мовленні», «Іконізм і деякі знакові
структури: матеріал релігійних текстів»),
О. О. Зарецька («Семіотичний досвід осо
бистості», «Проблема осмислення ситуації з
позицій психологічної герменевтики»),
С. М. Іваненко («Тональність як категорія
тексту»), А. В. Корольова («Проблема до
слідження засобів інтимізації»), Т. Г. Лин-
ник («Дистрибуція ономатопеї у мовленні
дорослих і дітей»), колеги з Росії —
Г. Ю. Крейдлін та М. Ю. М іхеєв (Москва).
Керівник семінару Т. В. Радзієвська також
неодноразово виступала з доповідями на те
ми: «Прагмастилістична інтерференція у
текстах різних функціональних типів», «Се
мантичні та соціолінгвістичні характеристи
ки концепту ідея», «Концепти праця і робо
та в українській мові», «Нотатки до мовного
портрета О. О. Потебні: листування з коле
гами», «Концепт гра як концепт міжособис-
тісної сфери», «Усмішка в мовній картині
світу: фр. sourire», «Динаміка мовної діяль
ності в щоденникових записах» та ін.
До напряму роботи семінару належить і
організація лекцій, що їх читають відомі
українські лінгвісти. Метою таких заходів
є ознайомлення молодих учених, аспіран
тів, студентів з історією української лінг
вістичної науки та сучасними концепціями
мови і мовного розвитку. Так, відома ук
раїнська дослідниця творчості О. О. Потеб
ні В. Ю. Фр анчу к прочитала лекції «Потеб
ня — життя і наукова спадщина» (лютий
2003 р.) та «Життя і наукова спадщина
О. О. Потебні: нові факти та інтерпретації»
(листопад 2007 p.), у яких ознайомила ауди
90 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 6
Хроніка
торію з новими фактами, пов’язаними з на
уковим життям кінця XIX ст., творчістю
О. О. Потебні та його колег. Друга лекція
супроводжувалася переглядом фільму
«Філософ мови», створеного за працями
В. Ю. Франчук харківськими кінематографіс
тами. Член-кореспондент НАНУ О. Б. Т ка
ченко виступив з лекцією на тему «Типоло
гія і перспектива українського мовно-націо-
нального розвитку» (жовтень 2008 p.), де
обґрунтував власну концепцію українського
мовного розвитку, поняття мовної стійкості,
явище неповноти культури, взаємодію різ
них мов і культур. Актуальній історико-
культурологічній проблематиці присвячена
лекція Г. Г. Я рової «Українська генеалогія:
стан і перспективи розвитку», яка ознайоми
ла присутніх з основними засадами генеало
гічних досліджень в Україні та поза її межа
ми, зокрема з їх філологічним аспектом.
Більшість матеріалів доповідей опублікова
но у провідних періодичних виданнях та мо
нографіях авторів.
В. ГАНЄЧКО (Черкаси),
Т. ОХРІМЕНКО (Київ)
5-6 жовтня 2009 року в Інституті філології
Київського національного університету
ім. Тараса Шевченка відбулися Міжнародні
наукові читання «Мови та культури у новій
Європі: контакти і самобутність», присвя
чені 70-річчю від дня народження члена-ко-
респондента HAH України, доктора філоло
гічних наук, професора Ніни Федорівни Кли
менко — знаного лінгвіста з кола вчених, які
сьогодні визначають рівень і обличчя укра
їнської мовознавчої науки у світі.
Організаторами наукових читань висту
пили установи, з якими впродовж багатьох
років пов’язана наукова і громадська діяль
ність Н. Ф. Клименко: Київський національ
ний університет ім. Тараса Шевченка (Ін
ститут філології), Інститут мовознавства
ім. О. О. Потебні HAH України, Посольство
Грецької Республіки в Україні, Маріуполь
ський державний гуманітарний університет.
З привітальним словом до ювілярки звер
нулися: від Київського національного уніве
рситету ім. Тараса Шевченка — проректор з
наукової роботи П. О. Б ех, директор Інсти
туту філології Г. Ф. Семенюк, голова спе
ціалізованої вченої ради А. Д. Белова ; від
Національної академії наук України —
головний академік-секретар Президії, ди
ректор Інституту теоретичної фізики
ім. М. М. Боголюбова А. Г. За вгор од н ій ;
академік-секретар Від ділення літератури, мо
ви та мистецтвознавства, директор Інституту
літератури ім. Т. Г. Шевченка М. Г. Ж у-
линськ ий , директор Інституту української
мови П .Ю .Гр иц енко, заступник директо
ра з наукової роботи Інституту мовознавства
ім. О. О. Потебні В. М. Бріцин; від Міжна
родного комітету славістів — голова МКС,
директор Інституту мови та літератури
ім. Якуба Коласа і Янки Купали HAH Біло
русі О. О. Лук аш ане ць . Від уряду Греції
й колег-елліністів Н. Ф. Клименко тепло при
вітали Надзвичайний і Повноважний посол
Греції в Україні пан Г е о р г іо с Г е о р г у н -
дзос, віце-президент Центру грецької мови
проф. І. Казазис. Від Львівського національ
ного університету ім. Івана Франка при
вітання виголосила зав. кафедри перекладо-
знавства і контрастивної лінгвістики ім. Гри
горія Кочура Р. П. Зорівчак. Вітальний адрес
від Маріупольського державного гуманітар
ного університету прочитала декан факуль
тету грецької філології В. М. Ч е л п а н.
У наукових читаннях взяли участь близь
ко ста колег і учнів ювілярки з Австрії, Біло
русі, Болгарії, Греції, Грузії, Польщі, Росії,
Чехії, Румунії. Україну представляли про
відні мовознавці з університетів Києва,
Львова, Сімферополя, Луцька, Дрогобича,
Чернівців, Черкас, Донецька, Маріуполя.
Наукові доповіді виголошено, крім україн
ської, новогрецькою, білоруською, росій
ською польською та чеською мовами.
Пленарне засідання 5 жовтня відкрила до
повідь Н. Ф. К л и м е н к о «Типологія та ха
рактерологія категорії кількості в українській
та новогрецькій мовах», в якій у зіставному
плані проаналізовано широкий спектр верба-
лізаторів цієї категорії. З доповідями також
виступили: О .О .Л у к аш а н е ц ь (Мінськ,
Білорусь) «Елементи грецького і латинсько
го походження у словотвірній системі біло
руської мови»; П .Ю .Г р и ц е н к о «Загаль
нослов’янський лінгвістичний атлас» як дзер
кало міжмовної інтерференції», І. Онхай -
зер (Інсбрук, Австрія) «Інтернаціоналізація
дієслівного словотворення»; Р . П. З о р і в -
чак (Львів) «Шекспірів “Гамлет”: перший
український повний переклад 1873 р.»;
І .К а з а з и с (Салоніки, Греція) «На шляху до
створення новогрецької мови: актуальні уро
ки “мовного вибуху” 1880 р. та роль у ньому
письменника Костиса Паламаса».
На пленарному засіданні 6 жовтня допо
віді виголосили: А. А н а с т а с і а д і - С і м е -
оні д і (Салоніки, Греція) «Граматичний рід
у викладанні новогрецької мови як другої
або іноземної», Я. С о к о л о в с ь к и й (Вроц
лав, Польща) «Іван Ковалик і слов’янське
словотворення», Є. С и р о т ю к (Познань,
Польща) «Гомер і сучасний фольклор — різ
ний час, спільна традиція», О. Д. П он ом а-
р ів «Граматичні особливості звертань у по
етичній творчості Івана Франка», K. M. Т и -
щ е н к о «Парфія та волхви».
Учасники читань плідно попрацювали у
чотирьох секціях. На секції «Граматика і
словотвір у концептуальній картині світу»
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 6 91
Хроніка
було заслухано 18 доповідей, присвячених
ролі граматики і словотвору в пізнавальній
діяльності мовців. Учасники з великим за
цікавленням слухали виступи відомих дери-
ватологів та граматистів з України, серед
них Т .Б .Л у к і н о в о ї «Генезис і еволюція
слов’янського словотвору в дзеркалі еволю
ції людської думки», В. В. Ґрещука (Івано-
Франківськ) «Словотвір у сучасній науковій
парадигмі», К. Г . Г о р о д е н с ь к о ї «Сурядні
сполучники української мови на тлі семан-
тико-синтаксичних відношень», В. М. Брі-
ци на «Когнітивні аспекти в категорійно-
функціональній граматиці: категорія модаль
ності», Є. А. К а р п і л о в с ь к о ї «Образ дер
жави у мові відкритого суспільства: ново-
мова чи мова нового мислення?», С. О. С о -
к о л о в о ї «Словотвірна і аспектуальна пара
дигма дієслова: проблема співвідношення»,
М. Ю. Ф е д у р к о (Дрогобич) «Морфоноло
гія запозичених морфем у системі сучасного
українського словотворення», О. JĪ. П а л а
марчук, О. В. А н т о н е н к о «Словотвір
у дослідженнях чеських лінгвістів»,
В. І. К р и т с ь к о ї «Опис системи словозмін
них парадигм мови: підходи та реалізація»,
Н. П. Дарчук, Л. А. А л е к с і є н к о «Інфор-
маційно-пошукова система з лінгвістичної
термінології», О .В .П е т р о в а (Сімферо
поль) «Кореляція між простими прикметни
ками із суфіксом -чат- та спільнокореневими
композитами із суфіксоїдами -видный,
-образный, -подобный», Л. П. Кис лю к
«Оновлення словотвірних категорій у кон
тексті тенденцій мовного розвитку»,
Л. Ю . Б е с с о н о в о ї (Сімферополь) «Дери
ваційний потенціал політичних слів»,
Ю. В. Р о м а н ю к «Словотворчий потенціал
нових засобів номінації у сучасній україн
ській мові», а також колег із зарубіжжя:
К. К л е щ о в о ї (Катовіце, Польща) «Позірна
тотожність. Полісемія як показник кон-
цептуалізації понять», 3. А. Х а р и т о н ч и к
(Мінськ, Білорусь) «Про взаємодію питомих
і запозичених семантично корелятивних оди
ниць», І. Б о з д e x о в о ї (Прага, Чехія) «Оно-
масіологія, словотворення та мовна картина
світу», О. І. К о р я к о в ц е в о ї (Седльце,
Польща) «Словотворення в умовах глоба
лізації: nomina actionis з новими інтернаціо
нальними формантами в російській, поль
ській і чеській мовах».
На секції «Елліністика в часовій і про
сторовій перспективах. Перекладознавство»
виступили: С. Б е р и к а ш в і л і (Тбілісі, Гру
зія) «Перспективи викладання грецької як іно
земної мови у Грузії», Т. Д ін у (Бухарест,
Румунія) «Грецькі слова романського похо
дження», А. О. С авен к о «Концептуальна
метафора у збірці Й. Сеферіса “Міт-історія”,
В. І. Кар абан «До теорії юридичного пере
кладу», Л. М. Г л у щ е н к о (Львів) «Хор тра
гедії Софокла “Антигона” у перекладі І. Гри-
париса (рядки 781-800)», Л. В. П а в л е н к о
(Сімферополь) «Проблеми перекладу на ук
раїнську мову релігійно-філософської тер
мінології візантійських текстів», С. Є. Пе-
р е п л ь о т ч и к о в а «Контраст як основний
принцип організації тексту роману “Подвій
на книга” Д. Хадзиса», А. А. С т о л яр о в а
«Прагматична зумовленість використання
дієслівних категорій способу, часу та стану
в новогрецьких законодавчих текстах»,
Т. В. Л ю б ч е н к о (Маріуполь) «Дієслова з
варіативною валентністю в сучасній ново
грецькій мові», І. С. М ака р (Чернівці)
«Роль Лонга у збагаченні лексичного складу
давньогрецької мови» та ін.
На секції «Міжмовна і міжкулмурна ко
мунікація» заслухано доповіді В. С. Пере -
б ий н іс «Типи навчальних словників»,
І. Р. Б у н і я т о в о ї «Германська жінка ран
нього Середньовіччя: прелюдія до соціолінг
вістичного портрета», І .Л о б ж а н і д з е
(Тбілісі, Грузія) «До проблематики еквіва
лентності перекладу ідіоматичних виразів»,
М. С. Ск аба (Чернівці) «Апеляційний
складник мовленнєвої поведінки українців у
площині слов’янської міжкультурної кому
нікації», І. А. Си н и ц і «Лінгвокультурна
взаємодія і проблема мовного вибору»,
Е. Ш. І с а є в а (Сімферополь) «До питання
моделювання міжкультурної комунікації»,
А. Е . Л е в и ц ь к о г о «Словотвірні процеси у
просторі міжкультурної комунікації»,
І. О д р е х і в с ь к о ї (Львів) «До актуальних
питань теорії перекладу в царині перекла-
дознавчих досліджень XXI ст.» та ін.
Секцію «Мовна концептуалізація світу»
представлено доповідями О. С. Сніт ко
«Процес породження слова та його тлума
чення в сучасній лінгвістиці», О. І. Ч е -
р е д н и ч е н к а «Мова та ідентичність»,
І. О. Г о лубовсь ко ї«Тип культурну дзер
калі мовної фразеології», Т. О. Черниш
«Лексико-тематичні групи у структурі сино
німічних гнізд: слов’янські знахарські тер
міни з коренями на позначення горіння»,
С. С. Є р м о л е н к а «З історії українського
теоретичного мовознавства: А. О. Білецький
та О. С. Мельничук як лінгвосеміологи»,
Г. М. Я в о р с ь к о ї «Когнітивно-семантич-
ний підхід у дослідженні лексики», а також
М. В. Скаб (Чернівці) «Дериваційна спро
можність лексико-семантичних варіантів
слова душа як вияв когнітивних можливос
тей українців», М .В .Ж у й к о в о ї (Луцьк)
«Префікс об- у російських дієсловах із
семантикою ошуканства», В. М. Че л п а н
(Маріуполь) «Етнокультурний концепт тва
рина у грецькому художньому дискурсі» та ін.
Тексти доповідей вийдуть друком окре
мим збірником «Мови та культури у новій
Європі: контакти і самобутність», який готує
Видавничий Дім Дмитра Бураго.
Національна академія наук України гідно
оцінила багаторічну плідну наукову діяль
ність члена-кореспондента HAH України
Н. Ф. Клименко, нагородивши її у зв’язку з
ювілеєм найвищою академічною
відзнакою — медаллю «За видатні наукові
заслуги».
Л. КИСЛЮК
92 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, Ns 6
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-183444 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0027-2833 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:31:04Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | 2022-03-22T17:42:23Z 2022-03-22T17:42:23Z 2009 Хроніка // Мовознавство. — 2009. — № 6. — С. 90-92. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183444 uk Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Мовознавство Наукове життя Хроніка News items Article published earlier |
| spellingShingle | Хроніка Наукове життя |
| title | Хроніка |
| title_alt | News items |
| title_full | Хроніка |
| title_fullStr | Хроніка |
| title_full_unstemmed | Хроніка |
| title_short | Хроніка |
| title_sort | хроніка |
| topic | Наукове життя |
| topic_facet | Наукове життя |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183444 |