Хроніка

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Мовознавство
Date:2009
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2009
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183444
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Хроніка // Мовознавство. — 2009. — № 6. — С. 90-92. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859989309966254080
citation_txt Хроніка // Мовознавство. — 2009. — № 6. — С. 90-92. — укр.
collection DSpace DC
container_title Мовознавство
first_indexed 2025-12-07T16:31:04Z
format Article
fulltext Наукове життя ХРОНІКА Уже понад вісім років у Києві працює лін­ гвістичний семінар «Семантичні і функціо­ нальні аспекти дослідження мови: слово, текст, дискурс», роботу якого веде відділ за­ гального мовознавства Інституту мовознав­ ства ім. О. О. Потебні НАНУ (керівник — д. ф. н. Т. В. Радзієвська). До завдань роботи семінару входить обговорення проблем тео­ рії мовознавства, функціонування мов у су­ часному світі в контексті різних соціумів і ку­ льтур, з’ясування природи мовного знака, семантики мовних одиниць певних стратів, аналіз питань, пов’язаних з дослідженням дискурсивних просторів, а також вивчення концептологічної проблематики та суміжних питань. У роботі семінару можна виділити кіль­ ка напрямів. Один із них — це апробація до­ сліджень молодих науковців, які представ­ ляють Інститут мовознавства та навчальні заклади України. На засіданнях семінару обговорюються дисертаційні праці аспіран­ тів і наукових співробітників різного мовоз­ навчого профілю. Серед молодих науков­ ців, що виступали з доповідями останніми роками, є не лише аспіранти та співробіт- ники-початківці відділу загального мовознав­ ства, а й наукова молодь з інших установ, передусім Київського національного універ­ ситету ім. Тараса Шевченка: Г. В. Зимо- вець («Проблема сучасних мовних контак­ тів: матеріал сучасної преси»), А. В. Бріцин («Сучасний діловий дискурс соціальної сфери: тексти соціального страхування»), В. В. Ганєчко («Семантика дієслів на поз­ начення паравербальних дій»), О. В. Бого­ молов («Семантичний аналіз концепту sumud в сучасній арабській мові»), А. В. Боцман («Структурно-семантичні і прагматичні особливості фармацевтичних текстів»), Н. В. Паршук («Вербалізація ін- тенції примусу в російському рекламному тексті: дореволюційна, радянська, сучасна реклама продуктів харчування»), І. В. Пов- ш една («Репрезентація мовленнєвої події і персонажне мовлення в художньому дискур­ сі»), Т. В. О хріменко («Еволюція системи тропів псевдототожності в російському пое­ тичному мовленні (на матеріалі фольклорних творів та текстів фольклорних стилізацій XVII-XX ст.)»), Т. Є. Набережнєва («Он­ тологія вторинного фразеотворення у різ- ноструктурних мовах»), А. В. Назаренко («Стилістичні особливості текстів оголошень в Інтернеті»), М. Н. Дорошенко («Явище парантези з погляду комунікативної лінгвіс­ тики»), Н. А. Корнєва («Лексико-синтак- сичні особливості інформативних актів у тек­ сті наукової рецензії»), Л. М. М елешкевич («Предикати характеризації та предикати ідентифікації в текстах енциклопедичних статей»), О. О. Тищ енко-М онастирська («Порівняння у кримськотатарській та ук­ раїнській мовах») та ін. Інший напрям роботи семінару пов’яза­ ний з дослідженнями провідних українських спеціалістів із функціональної лінгвістики, теорії дискурсу, семантики, лінгвосеміоти- ки, концептології. В останні роки учас­ никами і доповідачами семінару були Н. В. Слухай («Сучасна щитова реклама: міфопоетичний аспект»), О. П. Воробйова («Емоційний резонанс у когнітивних студіях художнього тексту»), О. А. Дубова («Син­ тетизм та аналітизм: еволюційний аспект спів­ існування типів у мові»), Л. І. Бєлєхова («Образний простір американської поезії: мо­ дернізм і постмодернізм»), Т. П. В ільчин- ська («Сакральні концепти в українській по­ етичній мові XVII-XVIII ст.»), Л. П. Гнатюк («Реконструкція староукраїнської мовної свідомості як аспект дослідження історії ук­ раїнської літературної мови»), С. С. Єрмо- ленко («Категорія персональності в поетич­ ному мовленні», «Іконізм і деякі знакові структури: матеріал релігійних текстів»), О. О. Зарецька («Семіотичний досвід осо­ бистості», «Проблема осмислення ситуації з позицій психологічної герменевтики»), С. М. Іваненко («Тональність як категорія тексту»), А. В. Корольова («Проблема до­ слідження засобів інтимізації»), Т. Г. Лин- ник («Дистрибуція ономатопеї у мовленні дорослих і дітей»), колеги з Росії — Г. Ю. Крейдлін та М. Ю. М іхеєв (Москва). Керівник семінару Т. В. Радзієвська також неодноразово виступала з доповідями на те­ ми: «Прагмастилістична інтерференція у текстах різних функціональних типів», «Се­ мантичні та соціолінгвістичні характеристи­ ки концепту ідея», «Концепти праця і робо­ та в українській мові», «Нотатки до мовного портрета О. О. Потебні: листування з коле­ гами», «Концепт гра як концепт міжособис- тісної сфери», «Усмішка в мовній картині світу: фр. sourire», «Динаміка мовної діяль­ ності в щоденникових записах» та ін. До напряму роботи семінару належить і організація лекцій, що їх читають відомі українські лінгвісти. Метою таких заходів є ознайомлення молодих учених, аспіран­ тів, студентів з історією української лінг­ вістичної науки та сучасними концепціями мови і мовного розвитку. Так, відома ук­ раїнська дослідниця творчості О. О. Потеб­ ні В. Ю. Фр анчу к прочитала лекції «Потеб­ ня — життя і наукова спадщина» (лютий 2003 р.) та «Життя і наукова спадщина О. О. Потебні: нові факти та інтерпретації» (листопад 2007 p.), у яких ознайомила ауди­ 90 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 6 Хроніка торію з новими фактами, пов’язаними з на­ уковим життям кінця XIX ст., творчістю О. О. Потебні та його колег. Друга лекція супроводжувалася переглядом фільму «Філософ мови», створеного за працями В. Ю. Франчук харківськими кінематографіс­ тами. Член-кореспондент НАНУ О. Б. Т ка­ ченко виступив з лекцією на тему «Типоло­ гія і перспектива українського мовно-націо- нального розвитку» (жовтень 2008 p.), де обґрунтував власну концепцію українського мовного розвитку, поняття мовної стійкості, явище неповноти культури, взаємодію різ­ них мов і культур. Актуальній історико- культурологічній проблематиці присвячена лекція Г. Г. Я рової «Українська генеалогія: стан і перспективи розвитку», яка ознайоми­ ла присутніх з основними засадами генеало­ гічних досліджень в Україні та поза її межа­ ми, зокрема з їх філологічним аспектом. Більшість матеріалів доповідей опублікова­ но у провідних періодичних виданнях та мо­ нографіях авторів. В. ГАНЄЧКО (Черкаси), Т. ОХРІМЕНКО (Київ) 5-6 жовтня 2009 року в Інституті філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка відбулися Міжнародні наукові читання «Мови та культури у новій Європі: контакти і самобутність», присвя­ чені 70-річчю від дня народження члена-ко- респондента HAH України, доктора філоло­ гічних наук, професора Ніни Федорівни Кли­ менко — знаного лінгвіста з кола вчених, які сьогодні визначають рівень і обличчя укра­ їнської мовознавчої науки у світі. Організаторами наукових читань висту­ пили установи, з якими впродовж багатьох років пов’язана наукова і громадська діяль­ ність Н. Ф. Клименко: Київський національ­ ний університет ім. Тараса Шевченка (Ін­ ститут філології), Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні HAH України, Посольство Грецької Республіки в Україні, Маріуполь­ ський державний гуманітарний університет. З привітальним словом до ювілярки звер­ нулися: від Київського національного уніве­ рситету ім. Тараса Шевченка — проректор з наукової роботи П. О. Б ех, директор Інсти­ туту філології Г. Ф. Семенюк, голова спе­ ціалізованої вченої ради А. Д. Белова ; від Національної академії наук України — головний академік-секретар Президії, ди­ ректор Інституту теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова А. Г. За вгор од н ій ; академік-секретар Від ділення літератури, мо­ ви та мистецтвознавства, директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка М. Г. Ж у- линськ ий , директор Інституту української мови П .Ю .Гр иц енко, заступник директо­ ра з наукової роботи Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні В. М. Бріцин; від Міжна­ родного комітету славістів — голова МКС, директор Інституту мови та літератури ім. Якуба Коласа і Янки Купали HAH Біло­ русі О. О. Лук аш ане ць . Від уряду Греції й колег-елліністів Н. Ф. Клименко тепло при­ вітали Надзвичайний і Повноважний посол Греції в Україні пан Г е о р г іо с Г е о р г у н - дзос, віце-президент Центру грецької мови проф. І. Казазис. Від Львівського національ­ ного університету ім. Івана Франка при­ вітання виголосила зав. кафедри перекладо- знавства і контрастивної лінгвістики ім. Гри­ горія Кочура Р. П. Зорівчак. Вітальний адрес від Маріупольського державного гуманітар­ ного університету прочитала декан факуль­ тету грецької філології В. М. Ч е л п а н. У наукових читаннях взяли участь близь­ ко ста колег і учнів ювілярки з Австрії, Біло­ русі, Болгарії, Греції, Грузії, Польщі, Росії, Чехії, Румунії. Україну представляли про­ відні мовознавці з університетів Києва, Львова, Сімферополя, Луцька, Дрогобича, Чернівців, Черкас, Донецька, Маріуполя. Наукові доповіді виголошено, крім україн­ ської, новогрецькою, білоруською, росій­ ською польською та чеською мовами. Пленарне засідання 5 жовтня відкрила до­ повідь Н. Ф. К л и м е н к о «Типологія та ха­ рактерологія категорії кількості в українській та новогрецькій мовах», в якій у зіставному плані проаналізовано широкий спектр верба- лізаторів цієї категорії. З доповідями також виступили: О .О .Л у к аш а н е ц ь (Мінськ, Білорусь) «Елементи грецького і латинсько­ го походження у словотвірній системі біло­ руської мови»; П .Ю .Г р и ц е н к о «Загаль­ нослов’янський лінгвістичний атлас» як дзер­ кало міжмовної інтерференції», І. Онхай - зер (Інсбрук, Австрія) «Інтернаціоналізація дієслівного словотворення»; Р . П. З о р і в - чак (Львів) «Шекспірів “Гамлет”: перший український повний переклад 1873 р.»; І .К а з а з и с (Салоніки, Греція) «На шляху до створення новогрецької мови: актуальні уро­ ки “мовного вибуху” 1880 р. та роль у ньому письменника Костиса Паламаса». На пленарному засіданні 6 жовтня допо­ віді виголосили: А. А н а с т а с і а д і - С і м е - оні д і (Салоніки, Греція) «Граматичний рід у викладанні новогрецької мови як другої або іноземної», Я. С о к о л о в с ь к и й (Вроц­ лав, Польща) «Іван Ковалик і слов’янське словотворення», Є. С и р о т ю к (Познань, Польща) «Гомер і сучасний фольклор — різ­ ний час, спільна традиція», О. Д. П он ом а- р ів «Граматичні особливості звертань у по­ етичній творчості Івана Франка», K. M. Т и - щ е н к о «Парфія та волхви». Учасники читань плідно попрацювали у чотирьох секціях. На секції «Граматика і словотвір у концептуальній картині світу» ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2009, № 6 91 Хроніка було заслухано 18 доповідей, присвячених ролі граматики і словотвору в пізнавальній діяльності мовців. Учасники з великим за­ цікавленням слухали виступи відомих дери- ватологів та граматистів з України, серед них Т .Б .Л у к і н о в о ї «Генезис і еволюція слов’янського словотвору в дзеркалі еволю­ ції людської думки», В. В. Ґрещука (Івано- Франківськ) «Словотвір у сучасній науковій парадигмі», К. Г . Г о р о д е н с ь к о ї «Сурядні сполучники української мови на тлі семан- тико-синтаксичних відношень», В. М. Брі- ци на «Когнітивні аспекти в категорійно- функціональній граматиці: категорія модаль­ ності», Є. А. К а р п і л о в с ь к о ї «Образ дер­ жави у мові відкритого суспільства: ново- мова чи мова нового мислення?», С. О. С о - к о л о в о ї «Словотвірна і аспектуальна пара­ дигма дієслова: проблема співвідношення», М. Ю. Ф е д у р к о (Дрогобич) «Морфоноло­ гія запозичених морфем у системі сучасного українського словотворення», О. JĪ. П а л а ­ марчук, О. В. А н т о н е н к о «Словотвір у дослідженнях чеських лінгвістів», В. І. К р и т с ь к о ї «Опис системи словозмін­ них парадигм мови: підходи та реалізація», Н. П. Дарчук, Л. А. А л е к с і є н к о «Інфор- маційно-пошукова система з лінгвістичної термінології», О .В .П е т р о в а (Сімферо­ поль) «Кореляція між простими прикметни­ ками із суфіксом -чат- та спільнокореневими композитами із суфіксоїдами -видный, -образный, -подобный», Л. П. Кис лю к «Оновлення словотвірних категорій у кон­ тексті тенденцій мовного розвитку», Л. Ю . Б е с с о н о в о ї (Сімферополь) «Дери­ ваційний потенціал політичних слів», Ю. В. Р о м а н ю к «Словотворчий потенціал нових засобів номінації у сучасній україн­ ській мові», а також колег із зарубіжжя: К. К л е щ о в о ї (Катовіце, Польща) «Позірна тотожність. Полісемія як показник кон- цептуалізації понять», 3. А. Х а р и т о н ч и к (Мінськ, Білорусь) «Про взаємодію питомих і запозичених семантично корелятивних оди­ ниць», І. Б о з д e x о в о ї (Прага, Чехія) «Оно- масіологія, словотворення та мовна картина світу», О. І. К о р я к о в ц е в о ї (Седльце, Польща) «Словотворення в умовах глоба­ лізації: nomina actionis з новими інтернаціо­ нальними формантами в російській, поль­ ській і чеській мовах». На секції «Елліністика в часовій і про­ сторовій перспективах. Перекладознавство» виступили: С. Б е р и к а ш в і л і (Тбілісі, Гру­ зія) «Перспективи викладання грецької як іно­ земної мови у Грузії», Т. Д ін у (Бухарест, Румунія) «Грецькі слова романського похо­ дження», А. О. С авен к о «Концептуальна метафора у збірці Й. Сеферіса “Міт-історія”, В. І. Кар абан «До теорії юридичного пере­ кладу», Л. М. Г л у щ е н к о (Львів) «Хор тра­ гедії Софокла “Антигона” у перекладі І. Гри- париса (рядки 781-800)», Л. В. П а в л е н к о (Сімферополь) «Проблеми перекладу на ук­ раїнську мову релігійно-філософської тер­ мінології візантійських текстів», С. Є. Пе- р е п л ь о т ч и к о в а «Контраст як основний принцип організації тексту роману “Подвій­ на книга” Д. Хадзиса», А. А. С т о л яр о в а «Прагматична зумовленість використання дієслівних категорій способу, часу та стану в новогрецьких законодавчих текстах», Т. В. Л ю б ч е н к о (Маріуполь) «Дієслова з варіативною валентністю в сучасній ново­ грецькій мові», І. С. М ака р (Чернівці) «Роль Лонга у збагаченні лексичного складу давньогрецької мови» та ін. На секції «Міжмовна і міжкулмурна ко­ мунікація» заслухано доповіді В. С. Пере - б ий н іс «Типи навчальних словників», І. Р. Б у н і я т о в о ї «Германська жінка ран­ нього Середньовіччя: прелюдія до соціолінг­ вістичного портрета», І .Л о б ж а н і д з е (Тбілісі, Грузія) «До проблематики еквіва­ лентності перекладу ідіоматичних виразів», М. С. Ск аба (Чернівці) «Апеляційний складник мовленнєвої поведінки українців у площині слов’янської міжкультурної кому­ нікації», І. А. Си н и ц і «Лінгвокультурна взаємодія і проблема мовного вибору», Е. Ш. І с а є в а (Сімферополь) «До питання моделювання міжкультурної комунікації», А. Е . Л е в и ц ь к о г о «Словотвірні процеси у просторі міжкультурної комунікації», І. О д р е х і в с ь к о ї (Львів) «До актуальних питань теорії перекладу в царині перекла- дознавчих досліджень XXI ст.» та ін. Секцію «Мовна концептуалізація світу» представлено доповідями О. С. Сніт ко «Процес породження слова та його тлума­ чення в сучасній лінгвістиці», О. І. Ч е - р е д н и ч е н к а «Мова та ідентичність», І. О. Г о лубовсь ко ї«Тип культурну дзер­ калі мовної фразеології», Т. О. Черниш «Лексико-тематичні групи у структурі сино­ німічних гнізд: слов’янські знахарські тер­ міни з коренями на позначення горіння», С. С. Є р м о л е н к а «З історії українського теоретичного мовознавства: А. О. Білецький та О. С. Мельничук як лінгвосеміологи», Г. М. Я в о р с ь к о ї «Когнітивно-семантич- ний підхід у дослідженні лексики», а також М. В. Скаб (Чернівці) «Дериваційна спро­ можність лексико-семантичних варіантів слова душа як вияв когнітивних можливос­ тей українців», М .В .Ж у й к о в о ї (Луцьк) «Префікс об- у російських дієсловах із семантикою ошуканства», В. М. Че л п а н (Маріуполь) «Етнокультурний концепт тва­ рина у грецькому художньому дискурсі» та ін. Тексти доповідей вийдуть друком окре­ мим збірником «Мови та культури у новій Європі: контакти і самобутність», який готує Видавничий Дім Дмитра Бураго. Національна академія наук України гідно оцінила багаторічну плідну наукову діяль­ ність члена-кореспондента HAH України Н. Ф. Клименко, нагородивши її у зв’язку з ювілеєм найвищою академічною відзнакою — медаллю «За видатні наукові заслуги». Л. КИСЛЮК 92 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2008, Ns 6
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-183444
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0027-2833
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:31:04Z
publishDate 2009
publisher Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
record_format dspace
spelling 2022-03-22T17:42:23Z
2022-03-22T17:42:23Z
2009
Хроніка // Мовознавство. — 2009. — № 6. — С. 90-92. — укр.
0027-2833
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183444
uk
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
Мовознавство
Наукове життя
Хроніка
News items
Article
published earlier
spellingShingle Хроніка
Наукове життя
title Хроніка
title_alt News items
title_full Хроніка
title_fullStr Хроніка
title_full_unstemmed Хроніка
title_short Хроніка
title_sort хроніка
topic Наукове життя
topic_facet Наукове життя
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183444