Юрисдикція, визнання та виконання судових рішень у цивільних справах транснаціонального характеру в рамках Європейського Союзу
У статті проаналізовано положення нормативно-правових актів ЄС щодо визначення юрисдикції, а також взаємного визнання та виконання судових рішень у цивільних справах транснаціонального характеру в рамках ЄС, які здійснюють уніфікацію цивільно-процесуальних норм держав-членів Союзу В статье проанализ...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Порівняльно-правові дослідження |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18345 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Юрисдикція, визнання та виконання судових рішень у цивільних справах транснаціонального характеру в рамках Європейського Союзу / З.М. Макаруха // Порівняльно-правові дослідження. — 2009. — № 1. — С. 47-52. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860250796128468992 |
|---|---|
| author | Макаруха, З.М. |
| author_facet | Макаруха, З.М. |
| citation_txt | Юрисдикція, визнання та виконання судових рішень у цивільних справах транснаціонального характеру в рамках Європейського Союзу / З.М. Макаруха // Порівняльно-правові дослідження. — 2009. — № 1. — С. 47-52. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Порівняльно-правові дослідження |
| description | У статті проаналізовано положення нормативно-правових актів ЄС щодо визначення юрисдикції, а також взаємного визнання та виконання судових рішень у цивільних справах транснаціонального характеру в рамках ЄС, які здійснюють уніфікацію цивільно-процесуальних норм держав-членів Союзу
В статье проанализировано положения нормативно-правовых актов ЕС об определении юрисдикции, а также взаимном признании и исполнении судебных решений по гражданским делам транснационального характера в рамках ЕС, которые осуществляют унификацию гражданско-процессуальных норм государств-членов Союза.
The article is dedicated to the analyses of the EU legislative acts in sphere of the jurisdiction, recognition and enforcement of judgments in civil matters of transnational character within the European Union, which unify rules of civil procedure of the EU member-states.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:43:05Z |
| format | Article |
| fulltext |
раїни у сфері євроінтеграції, питання визначення місця програм ЄС у сис�
темах джерел європейського та міжнародного права очікують на окремі
наукові дослідження.
1. Бабін Б. В., Кроленко В. О. Основи програмно$управлінської діяльності в Україні: Курс
лекцій. — Донецьк: ДЮІ ЛДУВС, 2006. — 136 с.
2. Бройде З. Опрацювання Програм сусідства для розвитку транскордонної співпраці три$
ває / Європейська програма // Інформаційний бюлетень Міжнародного фонду «Відрод$
ження». — 2004. — № 2. — вересень. — С. 4–7.
3. Конвенция о создании Европейского космического агентства от 30 мая 1975 г. [Електрон$
ний ресурс] // Сайт Верховної Ради України. Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua/cgi$bin/laws/main.cgi
4. Програма культурного, наукового і технічного співробітництва між Урядом України та
Урядом Французької Республіки на 1997–1998–1999 рр. вiд 30 січня 1997 р. [Електрон$
ний ресурс] // Сайт Верховної Ради України. Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua/cgi$bin/laws/main.cgi
5. Програма спільних дій на 2004$2006 рр. між Кабінетом Міністрів України та Урядом Ко$
ролівства Нідерландів вiд 19 квітня 2004 р. // Офіційний вісник України. — 2004. —
№ 20. — Ст. 1408.
6. Erasmus Mundus Programme [Електронний ресурс] // Сайт Європейського Союзу. Режим
доступу: http://ec.europa.eu/education/programmes/ mundus/index_en.html
7. Rezec I. EU Programmes in Ukraine / Project: Ukraine SME Support to Priority Regions
[EICC UA326 EuropeAid/121495/C/SV/UA]. — K., 2007. — 19 p.
8. TEMPUS Programme [Електронний ресурс] // Сайт Європейського Союзу. Режим досту$
пу: http://ec.europa.eu/education/programmes/tempus/ index_en.html
9. 7th Framework Programme [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://cordis.europa.eu/fp7/home_en.html
ММааккааррууххаа ЗЗоорряяннаа ММаарр’’яяннііввннаа,,
кандидат юридичних наук,
докторант Інституту міжнародних відносин
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
ЮЮррииссддииккццііяя,, ввииззннаанннняя ттаа ввииккооннаанннняя ссууддооввиихх рріішшеенньь
уу ццииввііллььнниихх ссппрраавваахх ттррааннссннааццііооннааллььннооггоо ххааррааккттеерруу
вв ррааммккаахх ЄЄввррооппееййссььккооггоо ССооююззуу
Макаруха З. М. Юрисдикція, визнання та виконання судових рішень у
цивільних справах транснаціонального характеру в рамках Європейського Союзу
У статті проаналізовано положення нормативно�правових актів ЄС щодо
визначення юрисдикції, а також взаємного визнання та виконання судових
рішень у цивільних справах транснаціонального характеру в рамках ЄС, які
здійснюють уніфікацію цивільно�процесуальних норм держав�членів Союзу.
ККллююччооввіі ссллоовваа:: Європейський Союз; юрисдикція; взаємне визнання рішень.
Традиційно здійснення правосуддя — внутрішня функція держави, од�
на з форм реалізації її суверенітету. Європейські інтеграційні процеси, а
саме проголошення однієї з пріоритетних цілей ЄС — створення простору
ППооррііввнняяллььнноо
ппррааввооввиийй ввиимміірр ммііжжннааррооддннооггоо ттаа єєввррооппееййссььккооггоо ппрраавваа
4477
Українсько
грецький міжнародний науковий ю
ридичний журнал «П
орівняльно
правові дослідження», 2009, №
1
ППооррііввнняяллььнноо
ппррааввооввиийй ввиимміірр ммііжжннааррооддннооггоо ттаа єєввррооппееййссььккооггоо ппрраавваа
свободи, безпеки та юстиції — зумовили необхідність однакового міждер�
жавного регулювання найбільш важливих питань цивільного судочинства.
Правові основи судового співробітництва держав�членів ЄС у
цивільних справах транскордонного характеру досліджено у працях євро�
пейських вчених, зокрема, Д. Крополер, Р. Гаймера, Р. Шутце, Г. Прюттінг,
Г. Рос.
Дане дослідження має на меті проаналізувати основні принципи визна�
чення суду, відповідального за розгляд цивільно�правового спору транс�
кордонного характеру, а також виконання рішень, прийнятих компетент�
ними органами іншої держави�члена.
Основоположні правила щодо юрисдикції, визнання та виконання
рішень у цивільних та торгових справах у державах�членах ЄС визначені
Регламентом Ради № 44/2001 від 22 грудня 2000 р. (“Брюссель I») [1], який
замінив Брюссельську Конвенцію 1968 р. [2], договірними сторонами якої
були усі держави�члени ЄС.
Сфера дії Регламенту № 44/2001 поширюється на цивільні та торгові
справи (за виключенням справ щодо оподаткування, митних та
адміністративних правовідносин). Регламент не застосовується до статусу
чи правоздатності фізичних осіб, шлюбно�сімейних відносин, заповітів і
спадкування, банкрутства, соціального захисту та арбітражу.
Регламент № 44/2001 закріплює правила щодо визначення загальної,
спеціальної та виключної юрисдикції судів держав�членів у цивільних та
торгових справах, що мають транскордонний ефект.
У такий спосіб згадані категорії справ розглядаються компетентним су�
дом тієї держави�члена, в якій відповідач має постійне місце проживання
(доміцилій), незалежно від його громадянства (загальна юрисдикція).
Відповідно до положень Регламенту № 44/2001, спеціальна юрисдикція
поширюється на: справи стосовно контрактів, за виключенням трудових
(розглядаються судом держави�члена, на території якої має бути викона�
не зобов’язання); справи про утримання (компетентним є суд за постійним
місцем проживання кредитора); справи, які виникають з деліктів (розгля�
даються за місцем вчинення правопорушення).
Що стосується виключної юрисдикції, то нею наділені такі суди: за
місцем знаходження нерухомого майна (у справах щодо речового права);
за місцем знаходження юридичної особи (у справах про ліквідацію ком�
паній чи інших юридичних осіб); за місцем знаходження державного
реєстру (щодо чинності записів у державних реєстрах); за місцем реєст�
рації патентів чи торгових марок (у справах про реєстрацію чи чинність
патентів чи торгових марок); за місцем виконання судового рішення (у
справах про виконання судових рішень).
Регламент № 44/2001 має на меті спрощення формальностей для
визнання і виконання судових рішень (в тому числі постанов, ордерів, ви�
конавчих листів) шляхом встановлення єдиної швидкої процедури. Доку�
Ук
ра
їн
сь
ко
гр
ец
ьк
ий
м
іж
на
ро
дн
ий
н
ау
ко
ви
й
ю
ри
ди
чн
ий
ж
ур
на
л
«П
ор
івн
ял
ьн
о
пр
ав
ов
і д
ос
лі
дж
ен
ня
»,
2
00
9,
№
1
4488
мент закріплює принцип автоматичного визнання судових рішень, прий�
нятих судовими органами держав�членів ЄС, без застосування будь�якої
спеціальної процедури. Невизнання судового рішення можливе в таких
випадках, якщо: це явно суперечить публічній політиці держави визнан�
ня; відповідач не отримав вчасно необхідних процесуальних документів,
що унеможливило забезпечення його захисту; це суперечить рішенню, ви�
несеному у державі визнання, в спорі між тими ж сторонами процесу, чи
рішенню, винесеному судом іншої держави�члена чи третьої країни щодо
тієї ж справи та тих самих сторін процесу.
Як вже зазначалося, Регламент № 44/2001 не застосовується до шлюб�
но�сімейних справ. Питання юрисдикції, визнання та виконання рішень у
шлюбно�сімейних справах та у справах про відповідальність батьків регу�
люються Регламентом Ради ЄС № 2201/2003 від 1 серпня 2004 р. (так зва�
ний «Брюссель ІІ») [3], що скасував Регламент Ради № 1347/2000 від
29 травня 2000 р.
Регламент № 2201/2003 застосовується до окремої групи цивільно�
процесуальних відносин, а саме розлучення, розірвання та анулювання
шлюбу, а також до усіх аспектів батьківської відповідальності. Під
батьківською відповідальністю, відповідно до положень зазначеного Рег�
ламенту, слід мати на увазі всі права та обов’язки фізичної чи юридичної
особи стосовно особи чи власності дитини (Регламентом не регулюються
питання утримання, правове регулювання яких здійснюється положення�
ми Регламенту Ради ЄС №4/2009 від 18 грудня 2008 р., про який йтиметь�
ся далі). Регламент № 2201/2003 не застосовується до: встановлення та
зміни батьківства; усиновлення; визначення імені та прізвища дитини;
спадкування; заходів, прийнятих у зв’язку з вчиненням дітьми криміналь�
них правопорушень.
Юрисдикція у справах про розлучення, розірвання чи анулювання
шлюбу визначається за: звичайним місцем проживання подружжя; ос�
таннім місцем проживання подружжя, якщо один з них продовжує там
проживати; місцем звичайного проживання відповідача; місцем звичайно�
го проживання одного з подружжя у випадку об’єднання позовів; місцем
звичайного проживання позивача, якщо він проживав там протягом року
до подання позову.
Що стосується справ, пов’язаних з батьківською відповідальністю, то,
за загальним правилом, вони розглядаються компетентним судом держа�
ви�члена, в якій постійно проживає дитина.
Регламент № 2201/2003 також містить положення щодо незаконного
переміщення чи затримання дітей, спрямовані на боротьбу з викраденням
дітей в ЄС. Відповідно до зазначених положень законний опікун може
звернутися до органів влади чи суду із заявою про повернення викраденої
дитини. При цьому компетенцією щодо розгляду справи про викрадення
наділений суд держави�члена, в якій дитина постійно проживала до вик�
ППооррііввнняяллььнноо
ппррааввооввиийй ввиимміірр ммііжжннааррооддннооггоо ттаа єєввррооппееййссььккооггоо ппрраавваа
4499
Українсько
грецький міжнародний науковий ю
ридичний журнал «П
орівняльно
правові дослідження», 2009, №
1
ППооррііввнняяллььнноо
ппррааввооввиийй ввиимміірр ммііжжннааррооддннооггоо ттаа єєввррооппееййссььккооггоо ппрраавваа
радення. Такий суд повинен винести рішення протягом шести тижнів
після звернення законного опікуна.
Суд держави�члена, до якої було викрадено дитину, може відмовити у
поверненні дитини лише у випадку серйозної загрози завдання дитині
тяжкої фізичної чи психологічної шкоди. Рішення про відмову у повер�
ненні носить характер попереднього рішення, оскільки суд, який прийняв
його, повинен передати усі матеріали справи до суду держави�члена, де
дитина звичайно проживає, що наділений компетенцією приймати оста�
точне рішення.
Визнання державами�членами судових рішень у шлюбно�сімейних
справах та справах про батьківську відповідальність відбувається автома�
тично без застосування будь�якої спеціальної процедури. Виключеннями
можна вважати підстави, передбачені Регламентом № 44/2001, а у спра�
вах про батьківську відповідальність відмова у визнанні рішення може ба�
зуватися ще й на тій підставі, що не було почуто та враховано думку дити�
ни чи одного з батьків.
Слід зазначити, що аналіз правового регулювання в рамках ЄС юрис�
дикції, визнання та виконання рішень у шлюбно�сімейних справах та у
справах стосовно батьківської відповідальності торкається важливої про�
блеми співвідношення законодавства ЄС та міжнародних угод у зазна�
ченій сфері.
За загальним правилом Регламент № 2201/2003 заміняє чинні на той
час конвенції між двома чи більше державами�членами ЄС та має пріори�
тет над багатосторонніми угодами (що стосуються питань, врегульованих
Регламентом). До таких багатосторонніх угод слід віднести Гаазьку Кон�
венцію 1961 р. (право, яке застосовується щодо захисту неповнолітніх),
Люксембурзьку Конвенцію 1967 р. (визнання рішень щодо шлюбних відно�
син), Гаазьку Конвенцію 1970 р. (визнання розлучень); Європейську Кон�
венцію 1980 р. (опіка на дітьми); Гаазьку Конвенцію 1980 р. (цивільні
аспекти міжнародного викрадення дітей).
Важливим багатостороннім правовим інструментом є Гаазька Кон�
венція від 19 жовтня 1996 р. Про юрисдикцію, визнання та виконання
рішень, а також право, яке застосовується у справах про відповідальність
батьків, і заходи щодо захисту дітей. Відповідно до Рішень Ради 2003/93
від 19 грудня 2002 р [4]. та 2008/431 від 5 червня 2008 р [5]. держави�члени
ЄС уповноважені, в інтересах Співтовариства, підписати цю Конвенцію.
При цьому держави�члени ЄС роблять застереження про пріоритетність
для них положень законодавства ЄС щодо юрисдикції, визнання та вико�
нання рішень у справах про відповідальність батьків. Таким чином, поло�
ження Регламенту № 2201/2003 повністю застосовуються у тих випадках,
коли дитина проживає у одній з держав�членів ЄС. Окрім цього,
закріплені Регламентом № 2201/2003 правила щодо визнання та виконан�
ня рішень застосовуються, якщо компетентний суд держави�члена ЄС
Ук
ра
їн
сь
ко
гр
ец
ьк
ий
м
іж
на
ро
дн
ий
н
ау
ко
ви
й
ю
ри
ди
чн
ий
ж
ур
на
л
«П
ор
івн
ял
ьн
о
пр
ав
ов
і д
ос
лі
дж
ен
ня
»,
2
00
9,
№
1
5500
прийняв рішення щодо дитини, яка проживає у третій державі, що є сто�
роною Гаазької Конвенції 1996 р. В решті випадків застосовуються поло�
ження зазначеної Конвенції.
Ще однією сферою правового регулювання ЄС, в основі якого лежить
принцип взаємного визнання, є зобов’язання щодо утримання, в тому
числі в контексті проаналізованої вище батьківської відповідальності.
Відповідно до міжнародного приватного права спори щодо обов’язків ут�
римання вирішуються згідно з міжнародними угодами: Гаазька Конвенція
про право, що застосовується до зобов’язань щодо утримання 1973 р.; Га�
азька Конвенція про визнання та виконання рішень, що стосуються зо�
бов’язання утримання 1973 р.; Гаазька Конвенція про право, що застосо�
вується до зобов’язання утримання дітей 1956 р. Однак, зазначені Кон�
венції закріплюють колізійні прив’язки про визначення права, яке застосо�
вується до вирішення міжнародних спорів, а також правила щодо визнан�
ня та виконання рішень. Окрім того, цим положенням бракує узгодженості
й вони є обов’язковими лише для тих держав — учасниць Конвенцій.
Для того щоб забезпечити мінімальні гарантії для громадян ЄС щодо
утримання, Комісія прийняла Зелену Книгу для обговорення можливос�
тей розвитку права ЄС та, використовуючи здобутки міжнародного при�
ватного права, вироблення нових правових інструментів у зазначеній
сфері [6].
Першим результатом Зеленої Книги стало прийняття Регламенту Ради
ЄС № 4/2009 від 18 грудня 2008 р. «Про юрисдикцію, право, яке застосо�
вується, визнання і виконання рішень та співробітництво у справах сто�
совно зобов’язань щодо утримання» [7], який поширюється на усі транс�
кордонні позови щодо утримання, що виникають з сімейних відносин
(шлюбних відносин, спорідненості по одному з подружжя та батьківства).
Відповідно до Регламенту Ради ЄС № 4/2009, юрисдикцією в таких
справах наділений суд за місцем звичайного проживання відповідача чи
кредитора, а у випадку утримання дитини — суд, який розглядає справу
про батьківську відповідальність. Якщо зобов’язання щодо утримання не
стосується неповнолітніх дітей, сторони спору можуть самостійно дійти
згоди щодо вибору суду.
Аналогічно до положень вище проаналізованих Регламентів рішення
стосовно зобов’язань щодо утримання мають безпосередньо визнаватися
та виконуватися в рамках ЄС, а підставами невизнання є перелік, визна�
чений Регламентом № 44/2001. Окрім того, кожна держава�член має упов�
новажити центральний орган влади надавати допомогу компетентним ор�
ганам іншої держави�члена у виконанні судового рішення про утримання,
а також у стягненні утримання.
Таким чином, ЄС досягнув значного успіху в уніфікації норм цивільно�
процесуального права держав�членів ЄС, зокрема щодо визначення суду,
компетентного розглядати той чи інший цивільно�правовий спір транс�
ППооррііввнняяллььнноо
ппррааввооввиийй ввиимміірр ммііжжннааррооддннооггоо ттаа єєввррооппееййссььккооггоо ппрраавваа
5511
Українсько
грецький міжнародний науковий ю
ридичний журнал «П
орівняльно
правові дослідження», 2009, №
1
ППооррііввнняяллььнноо
ппррааввооввиийй ввиимміірр ммііжжннааррооддннооггоо ттаа єєввррооппееййссььккооггоо ппрраавваа
кордонного характеру, а також визнання та виконання рішень у цивільних
та торгових справах (у тому числі рішень у позасудових справах), які ба�
зуються на одному із засадничих принципів заснування та розвитку про�
стору свободи, безпеки та юстиції — принципі взаємного визнання.
Реальні досягнення в уніфікації окремих процесуальних інститутів,
серед яких, окрім підсудності та виконання судових рішень, є вручення
судових документів, дослідження доказів, обмін правовою інформацією,
дають підстави говорити про якісно новий комплекс правил судочинства
— європейське цивільне процесуальне право.
1. Council Regulation (EC) No 44/2001 of 22 December 2000 on jurisdiction and the recognition
and enforcement of judgments in civil and commercial matters // Official Journal. —
No. L 12. — 16.01.2001.
2. Official Journal. — No. C 189. — 28.07.1990.
3. Council Regulation (EC) No 2201/2003 concerning jurisdiction and the recognition and
enforcement of judgments in matrimonial matters and in matters of parental responsibility //
Official Journal. — No. L 338. — 23.12.2003.
4. Council Decision 2003/93/EC of 19 December 2002 authorising the Member States, in the
interest of the Community, to sign the 1996 Hague Convention on Jurisdiction, Applicable Law,
Recognition, Enforcement and Cooperation in respect of Parental Responsibility and Measures
for the Protection of Children // Official Journal. — No. L 48. — 21.2.2003.
5. Council Decision 2008/431/EC of 5 June 2008 authorising certain Member States to ratify, or
accede to, in the interests of the European Community, the 1996 Hague Convention on
Jurisdiction, Applicable Law, Recognition, Enforcement and Cooperation in respect of Parental
Responsibility and Measures for the Protection of Children and authorising certain Member
States to make a declaration on the application of the relevant internal rules of Community
law // Official Journal. — No. L 151. — 11.6.2008.
6. Commission Green Paper of 15 April 2004 on maintenance obligations // COM(2004) 254 final.
7. Council Regulation № 4/2009 of 18 December 2008 on jurisdiction, applicable law, recognition
and enforcement of decisions and cooperation in matters relating to maintenance obligations //
Official Journal. — No. L 7. — 10.01.2009.
DDeessiirreeee PPrraannttll,,
Magister of Law, Research Assistant, Institute for Civil Law,
Leopold
Franzens University (Innsbruck)
UUkkrraaiinneeґґss ssttrruuggggllee ffoorr hhaarrmmoonniizzaattiioonn ooff ccoonnssuummeerr
ccoonnttrraacctt llaaww wwiitthh pprroovviissiioonnss ooff eeuu llaaww
Прантл Д. Зусилля України щодо гармонізації споживчого договірного
права з положеннями європейського права
На основі Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та
Європейськими Співтовариства відбувається процес гармонізації українського
законодавства, зокрема у сфері споживчого договірного права. Законодавство
України щодо захисту прав споживачів відповідає європейським стандартам і
навіть йде далі за мінімальні вимоги директив ЄС. Але, на жаль, рівень
реалізації адаптованих норм залишається низьким.
ККллююччооввіі ссллоовваа:: споживче договірне право, права споживачів, адаптація
законодавства, європейські стандарти
Ук
ра
їн
сь
ко
гр
ец
ьк
ий
м
іж
на
ро
дн
ий
н
ау
ко
ви
й
ю
ри
ди
чн
ий
ж
ур
на
л
«П
ор
івн
ял
ьн
о
пр
ав
ов
і д
ос
лі
дж
ен
ня
»,
2
00
9,
№
1
5522
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-18345 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0056 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:43:05Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Макаруха, З.М. 2011-03-26T13:57:44Z 2011-03-26T13:57:44Z 2009 Юрисдикція, визнання та виконання судових рішень у цивільних справах транснаціонального характеру в рамках Європейського Союзу / З.М. Макаруха // Порівняльно-правові дослідження. — 2009. — № 1. — С. 47-52. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. XXXX-0056 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18345 У статті проаналізовано положення нормативно-правових актів ЄС щодо визначення юрисдикції, а також взаємного визнання та виконання судових рішень у цивільних справах транснаціонального характеру в рамках ЄС, які здійснюють уніфікацію цивільно-процесуальних норм держав-членів Союзу В статье проанализировано положения нормативно-правовых актов ЕС об определении юрисдикции, а также взаимном признании и исполнении судебных решений по гражданским делам транснационального характера в рамках ЕС, которые осуществляют унификацию гражданско-процессуальных норм государств-членов Союза. The article is dedicated to the analyses of the EU legislative acts in sphere of the jurisdiction, recognition and enforcement of judgments in civil matters of transnational character within the European Union, which unify rules of civil procedure of the EU member-states. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Порівняльно-правові дослідження Порівняльно-правовий вимір міжнародного та європейського права Юрисдикція, визнання та виконання судових рішень у цивільних справах транснаціонального характеру в рамках Європейського Союзу Юрисдикция, признание и исполнение судебных решений по гражданским делам транснационального характера в рамках Европейского Союза Jurisdiction, Recognition and Enforcement of Judgments in Civil Matters of Transnational Character within the European Union Article published earlier |
| spellingShingle | Юрисдикція, визнання та виконання судових рішень у цивільних справах транснаціонального характеру в рамках Європейського Союзу Макаруха, З.М. Порівняльно-правовий вимір міжнародного та європейського права |
| title | Юрисдикція, визнання та виконання судових рішень у цивільних справах транснаціонального характеру в рамках Європейського Союзу |
| title_alt | Юрисдикция, признание и исполнение судебных решений по гражданским делам транснационального характера в рамках Европейского Союза Jurisdiction, Recognition and Enforcement of Judgments in Civil Matters of Transnational Character within the European Union |
| title_full | Юрисдикція, визнання та виконання судових рішень у цивільних справах транснаціонального характеру в рамках Європейського Союзу |
| title_fullStr | Юрисдикція, визнання та виконання судових рішень у цивільних справах транснаціонального характеру в рамках Європейського Союзу |
| title_full_unstemmed | Юрисдикція, визнання та виконання судових рішень у цивільних справах транснаціонального характеру в рамках Європейського Союзу |
| title_short | Юрисдикція, визнання та виконання судових рішень у цивільних справах транснаціонального характеру в рамках Європейського Союзу |
| title_sort | юрисдикція, визнання та виконання судових рішень у цивільних справах транснаціонального характеру в рамках європейського союзу |
| topic | Порівняльно-правовий вимір міжнародного та європейського права |
| topic_facet | Порівняльно-правовий вимір міжнародного та європейського права |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18345 |
| work_keys_str_mv | AT makaruhazm ûrisdikcíâviznannâtavikonannâsudovihríšenʹucivílʹnihspravahtransnacíonalʹnogoharakteruvramkahêvropeisʹkogosoûzu AT makaruhazm ûrisdikciâpriznanieiispolneniesudebnyhrešeniipograždanskimdelamtransnacionalʹnogoharakteravramkahevropeiskogosoûza AT makaruhazm jurisdictionrecognitionandenforcementofjudgmentsincivilmattersoftransnationalcharacterwithintheeuropeanunion |