Етимологічні розвідки
У статті розглядається походження слова невід, яке не має загальноприйнятої, надійної етимології. Автор вважає, що в праслов’янській мові первісно існували два слова на позначення рибальської сітки: *vodb «пересувна (рухома) рибальська сітка», утворене від дієслова *vesti (< *vedtei) «вести» (...
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Мовознавство |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183473 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Етимологічні розвідки / В.Г. Скляренко // Мовознавство. — 2010. — № 4-5. — С. 14-21. — Бібліогр.: 48 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-183473 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1834732025-02-23T18:11:16Z Етимологічні розвідки Etymological studies. 10. Невід Скляренко, В.Г. У статті розглядається походження слова невід, яке не має загальноприйнятої, надійної етимології. Автор вважає, що в праслов’янській мові первісно існували два слова на позначення рибальської сітки: *vodb «пересувна (рухома) рибальська сітка», утворене від дієслова *vesti (< *vedtei) «вести» (із заміною кореневого е на о, що характерно для архаїчних іменників), і *nevodb «непересувна (нерухома) рибальська сітка», утворене від заперечної частки *пе «не» і дієслова *vesti (< *vedtei) «вести». The article focuses on the origin of the Ukrainian невід, which lacks a reliable and generally ac-cepted etymology. The author argues that Common Slavonic originally had two words denoting fishing net: *vodb «movable fishing net» deriving from the verb *vesti (*vedtei) «to lead», with the roor e changing to o in the way typical of archaic nouns, and *nevodb «stationary fishing net» deriving from the negative particle *ne prefixed to the root of the verb *vesti (< *vedtei) «to lead». 2010 Article Етимологічні розвідки / В.Г. Скляренко // Мовознавство. — 2010. — № 4-5. — С. 14-21. — Бібліогр.: 48 назв. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183473 uk Мовознавство application/pdf Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
У статті розглядається походження слова невід, яке не має загальноприйнятої, надійної
етимології. Автор вважає, що в праслов’янській мові первісно існували два слова на позначення
рибальської сітки: *vodb «пересувна (рухома) рибальська сітка», утворене від дієслова
*vesti (< *vedtei) «вести» (із заміною кореневого е на о, що характерно для архаїчних іменників),
і *nevodb «непересувна (нерухома) рибальська сітка», утворене від заперечної частки
*пе «не» і дієслова *vesti (< *vedtei) «вести». |
| format |
Article |
| author |
Скляренко, В.Г. |
| spellingShingle |
Скляренко, В.Г. Етимологічні розвідки Мовознавство |
| author_facet |
Скляренко, В.Г. |
| author_sort |
Скляренко, В.Г. |
| title |
Етимологічні розвідки |
| title_short |
Етимологічні розвідки |
| title_full |
Етимологічні розвідки |
| title_fullStr |
Етимологічні розвідки |
| title_full_unstemmed |
Етимологічні розвідки |
| title_sort |
етимологічні розвідки |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2010 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183473 |
| citation_txt |
Етимологічні розвідки / В.Г. Скляренко // Мовознавство. — 2010. — № 4-5. — С. 14-21. — Бібліогр.: 48 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT sklârenkovg etimologíčnírozvídki AT sklârenkovg etymologicalstudies10nevíd |
| first_indexed |
2025-11-24T06:50:38Z |
| last_indexed |
2025-11-24T06:50:38Z |
| _version_ |
1849653500939599872 |
| fulltext |
В. Г. СКЛЯРЕНКО
ЕТИМОЛОГІЧНІ РОЗВІДКИ. 10. НЕВІД
У статті розглядається походження слова твід, яке не має загальноприйнятої, надійної
етимології. Автор вважає, що в праслов’янській мові первісно існували два слова на позна
чення рибальської сітки: *vodb «пересувна (рухома) рибальська сітка», утворене від дієслова
*vesti (< *vedtei) «вести» (із заміною кореневого е на о, що характерно для архаїчних іменни
ків), і *nevodb «непересувна (нерухома) рибальська сітка», утворене від заперечної частки
*пе «не» і дієслова *vesti (< *vedtei) «вести».
К л ю ч о в і слова: етимологічне пояснення, спорідненість, балто-слов’янська епоха,
індоєвропейський корінь, традиційні германські відповідники.
Слово невід наявне майже в усіх слов’янських мовах (за винятком македонської
і словенської): укр. невід «велика рибальська сітка», ст. нєводь «невід», рос.
нёвод «велика рибальська сітка», діал. «рибальська снасть для зимового лову ри
би», бр. твад «велика рибальська сітка», діал. нёвод «найбільша пересувна ри
бальська одностінна сітка», друс. неводь «велика рибальська сітка», п. niewôd
«велика рибальська сітка, яку тягнуть на двох човнах», ст. niewod «велика ри
бальська сітка», ч. nevod «т. с.», ст. «велика рибальська сітка, яку тягнуть», слц.
ст. nevod «велика рибальська сітка», вл. ст. njewod ton «пересувна сітка або вели
ка рибальська сітка», нл. nawod «невід», болт, невод «велика рибальська сітка,
невід», діал. навод «велика рибальська сітка, якою ловлять рибу на Дунаї»,
серб. / хорв. ст. nevod «сітка», ст.-сл. неводт» «невід, пересувна рибальська сіт
ка». Це слово, безперечно, праслов’янського походження, в усіх слов’янських
мовах воно означає «велика рибальська сітка», що дозволяє і для відповідного
праслов’янського слова встановити таке саме значення, яке тотожне значенню
«невід».
Досліджуване слово справедливо вважається етимологічно неясним *. Існує
велика кількість пояснень походження цього слова, основні з них такі:
1 Черных П. Я. Историко-этимологический словарь современного русского языка : В 2 т.—
5-е изд.— М., 2002.— Т. 1.— С. 564; Шанский Н. М., Иванов В. В., Шанская Т. В. Краткий
этимологический словарь русского языка.— М., 1971.— С. 287; Преображенский А. Г. Эти
мологический словарь русского языка : В 2 т.— М., 1959.— Т. 1.— С. 598; Этымалапчны
слоунік беларускай мовы.— Мінск, 1991.— Т. 7.— С. 298; Borys W. Slownik etymologiczny
jçzyka polskiego.— Krakow, 2005.— S. 364; RejzekJ. Cesky etymologickÿ slovrük.— Brno,
2001.— S. 411; Младенов C. Етимологически и правописен речник на българския книжовен
език.— София, 1941.— С. 347; Etymologickÿ slovnik jazyka staroslovënského.— Praha, 1999.—
Ses. 9.— S. 542; Iljinskij G. Urslavisch nevodb «großes Zugnets» // Indogerm. Forschungen.—
Berlin ; Leipzig, 1932.— Bd 50. H. 1.— S. 59; Гончаров В. І. З історії термінів невод і сак II
Мовознавство.— K., 1982.— № 3.— C. 60.
© В. Г. СКЛЯРЕНКО, 2010
14 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 4-5
псл. *nevodb «невід»— запозичення з фінської мови (фін. neuvot— мн. «зна
ряддя») 2, з фіно-угорських мов (фін. neuvot — мн. «знаряддя», nuotta «невід»,
ест. noot «т. с.»)3;
псл. *nevodb «невід», що складається з *пе — можливо, частки і кореня
*vod-, спорідненого з лтс. vads «велика рибальська сітка» 4;
псл. *nevodb «невід», що складається з *пе — мабуть, аблаутного варіанта
прийменника *па «на» і кореня *vod-, спорідненого з лтс. vads «велика рибаль
ська сітка»5;
псл. *nevodb / *navodb «невід» з *nev-vodb/*näv-vodb «велика рибальська
сітка, яка закидається з човна» (на відміну від бредня, котрий тягнуть, бредучи
по дну), що складається з двох коренів: *nev- / *näv- «човен» (з чергуванням го
лосних е : а ), спорідненого з дінд. näuh «корабель, судно», гр. vavq, лат. nävis,
дірл. паи «т. с.», і *vod-, спорідненого з лтс. vads «велика рибальська сітка», свн.
wate «рибальська сітка»б;
псл. *nevodb з *nevo-vodb «пересувна сітка», що складається з двох коренів:
*nevo-, спорідненого з дінд. nävate «іде, рухається», гр. veuoo «киваю, хитаю»,
лат. nuo «т. с.», і *vod-, спорідненого з лтс. vads «велика рибальська сітка» 7;
псл. *nevodb «невід», що складається з *vodb «те, що ведуть, тягнуть (по озе
ру)», похідного від *vesti, *vedQ «вести» і спорідненого з лит. vädas «рибальська
сітка», лтс. vads «велика рибальська сітка», нім. Wate «рибальська сітка», та за
перечення *пе8; при цьому А. Брюкнер не називає причини, чому додано запере
чення *пе, а В. Борись вважає, що заперечення *пе додано з мотивів табу (для
введення в оману риб або водяних духів, щоб не перешкоджали в ловлі) 9;
псл. *nevodb «щось плетене, в’язане», власне «сітка», що складається з коре
ня *nev- (<*(s)nlu- «шити, ткати, плести, в’язати»), пов’язаного з псл. *snovati
«снувати», і суфікса -od-, наявного в *jagoda, *svoboda, *loboda10;
псл. *nevodb «невід», що складається з іменника *vodb «невід», спорідненого
з лит. vädas «рибальська сітка», vedejа «рибальська сітка, яку тягнуть дві людини»,
лтс. vads «велика рибальська сітка», двн. wata «рибальська сітка», свн. wate, снн.
wade, нім. Wate, Wade, дангл. wadu, дан. vod, шв., норв. vad «т. с.», дісл. vaör «ка
нат, мотузка, волосінь вудки», і заперечення *пе «не», доданого до *vodb, оче
видно, з мотивів табу (щоб риби не впізнали небезпечного для них предмета) п ;
2 Грот Я. Филологические разыскания.— СПб., 1885.— Т. 2.— C. 498.
3 Siaur V. К etymologii nekterych slov na ne- / Sb. praci Filos. fakulty Bmenske University.
Rada jazykovednä.— Brno, 1976.— C. 24.— S. 35.
4 MiklosichF. Etymologisches Wörterbuch der slavischen Sprachen.— Wien, 1886.— S. 214.
5 Bemeker E. Von der Vertretung des idg. lu im baltisch-slavischen Sprachzweig // Indogerm.
Forschungen.— Strassburg, 1899.— Bd 10.— S. 166.
6 Погодин A. JI. Следы корней-основ в славянских языках.— Варшава, 1903.—
С. 222-224.
7 Горяев Н. В. Этимологические объяснения наиболее трудных и загадочных слов в рус
ском языке. К сравнительному этимологическому словарю русского языка (Тифлис, 1896 г.).
Новые дополнения и поправки.— Тифлис, 1905.— С. 26.
8 Brückner A. Slownik etymologiczny iezyka polskiego.— Warszawa, 1957.— S. 362;
Borys W. Op. cit.— S. 364.
9 Borys W. Op. cit.— S. 364.
10 Iljinskij G. Op. cit.— S. 61-62.
11 Етимологічний словник української мови / За ред. О. С. Мельничука.— K., 2003.—
Т. 4. — C. 59; ФасмерМ. Этимологический словарь русского языка ; В 4 т.— М., 1971.—
Т. 3.— С. 55-56; Шанский Н. М., Иванов В. В., Шанская Т. В. Зазнач, праця.— C. 287; Etymo-
logicky slovnik jazyka staroslovenskeho.— S. 542-543; FraenkelE. Litauisches etymologisches
Wörterbuch. — Heidelberg ; Göttingen, 1962.— Bd 2.— S. 1177; Mühlenbach K. Lettisch-deu
tsches Wörterbuch / Red., erg. und abgeschlossen von J. Endzelin.— Riga, 1929-1932.— Bd 4.—
S. 431; Мотузенко E. M. Этимология и семантика.— Кишинев, 2006.— C. 152.
________________________________________________Етимологічні розвідки. 10. Н е в і д
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 4—5 15
В. Г. Скляренко.
псл. *nevodb «невід», що складається з *пе — мабуть, повного ступеня ін
доєвропейського прийменника *п «в» і кореня *vod-, спорідненого з лтс. vads
«велика рибальська сітка», лит. vedëja «рибальська сітка, яку тягнуть дві люди
ни», свн. wate «рибальська сітка», снн. wade, нім. Wate, Wade «т. с.» 12;
псл. *nevodb «невід», пов’язане з лтс. vads «велика рибальська сітка», нім.
Wate «рибальська сітка», шв. vad, фін. nuotta, ест. noot «т. с.»; усі ці слова є дуже
давніми, запозиченими невідомо звідки, мабуть, «праєвропейськими»; заперечен
ня *пе додано з мотивів табу (щоб риби не впізнали небезпечну для них сітку) 13;
рос. жеод «невід», що складається з префікса не-, який виконує особливу
функцію — заперечення тотожності при наявності схожості (так само, як у рос.
тклен «клен ясенелистий, Acer negundo L.», похідному від клен «клен платано-
видний, Acer platanoides L.»), та іменника вод «дуже великий невід» (пор. рос.
діал. вод «дуже великий невід» 14): обидві снасті (швод і вод) при всій їхній схо
жості мали якусь відмінність (наприклад, нёвод міг мати значно менші розміри,
ніж вод)15;
псл. *navodb «невід» (> болт, нйвод «т. с.»), як і ткацький термін *navodb
«просовування ниток основи через бердо» (> болт, навод «т. с.»), походить від
дієслова *navesti «навести», *navedQ ( > болг. наведй «т. с.»); буквальне значення
іменника — «те, що направляє риби в одне місце (у сітку, пастку)» 16;
псл. *nevodb «невід», що складається з кореня *vod-, пов’язаного чергуванням
голосних з *vesti, *vedo. «вести» і спорідненого з лит. vädas «рибальська сітка»,
vedëja «рибальська сітка, яку тягнуть дві людини», лтс. vads «велика рибальська
сітка», двн. wata «рибальська сітка», снн. wade, шв. vad «т. с.», і заперечної час
тки *пе, доданої з міркувань табу (щоб риби не впізнали небезпечного для них
предмета) 17; при цьому автори Етимологічного словника білоруської мови не
виключають й іншого пояснення заперечення *пе: воно могло тут виконувати
функцію заперечення тотожності при наявності схожості (як у рос. нёклен :
клен), і тоді слово *nevodb означало б «не дуже велика рибальська сітка» 18;
псл. *nevodb «невід», що складається з початкового компонента *ne-, який
виник замість префікса *па- (якщо старшою була форма *navodb) на ґрунті пе
реосмислення слова *navodb (воно стало об’єктом словесної заборони, табу), і
кореня *vod-, спорідненого з лит. vädas «рибальська сітка», vedëja «рибальська
сітка, яку тягнуть дві людини», лтс. vads «велика рибальська сітка», свн. wate
«рибальська сітка», дан. vod, шв., норв. vad «т. с.», дісл. vaör «канат, мотузка, во
лосінь вудки» 19;
псл. *nevodb «невід» з первісного *navodb (пор. нл. nawod, болг. діал. навод),
що складається з префікса *па- «на» і кореня vod-, похідного від дієслова *vesti,
12 Младенов С. Зазнач, праця.— С. 347.
13 Machek V. Etymologickÿslovnikjazykaceského.— Praha, 1971.— S. 398; Holub J , Lyer S.
Strucnÿ etymologickÿ slovnlk jazyka ceského.— Praha, 1967.— S. 334;RejzekJ. Op. cit.— S. 411.
14 Кузнецов И Д. Рыбопромышленный словарь Псковского водоема.— Пг., 1915.— С. 13.
15 Марков В. М. Об одном из способов именного приставочного словообразования в
русском языке // Этимологические исследования по русскому языку.— М., 1976.— Вып. 8.—
С. 114—115.
16 Херей-Шиманска К. Бълг. диал. навод II Български език.— София, 1981.— Год. 31.
Кн. 1,— С. 49.
17 Schuster-Sewc H. Historisch-etymologisches Wörterbuch der ober- und niedersorbischen
Sprache.— Bautzen, 1984.— Bd2. H. 14.— S. 1016; Зтьімалагічньї слоунік беларускай мовы.—
C. 298-299; Български етимологичен речник.— София, 1995.— Т. 4.— С. 591.
18 Этымалапчны слоунік беларускай мовы.— С. 299.
19 Черных П. Я. Зазнач, праця.— C. 564. Такою ж, очевидно, була точка зору А. Мат-
ценауера, висловлена (не зовсім чітко) понад століття раніше (Matzenauer A. Prispëvky ke
slovanskému jazykozpytu II Li sty filol. aped.— Praha, 1884.— Roc. 11. Ses. 3-4.— S. 185-186).
16 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 4-5
Етимологічні розвідки. 10. Н е в і д
*vedQ «вести» (з чергуванням кореневих голосних е : о) і спорідненого з лит.
vädas «рибальська сітка», vedëja «рибальська сітка, яку тягнуть дві людини»,
лтс. vads «велика рибальська сітка» (без відповідних германських слів) 20;
псл. *nevodb — результат скорочення *nedovodb з *ned-o-wodh-o-s «сітка,
яку ведуть, тягнуть», що складається з двох коренів: wodh- «водити», пов’язано
го з псл. *vesti, *vedQ «вести», *vod-iti «водити», і *ned- «сітка», пов’язаного з
гот. nati, двн. nezzi, нім. Netz, англ., гол. net, шв. nät «т. с.» 21.
Пропонуючи своє пояснення походження псл. *nevodb «невід», А. Баньков-
ський (2000 р.) зазначає, що всі попередні спроби пояснення не переконують22.
Проте пояснення А. Баньковського теж не переконує пізніших дослідників ети
мології цього слова (зокрема В. Борися, 2005 p.).
Ми вважаємо, що в праслов’янській мові первісно існували два слова на по
значення рибальської сітки: *vodb «пересувна (рухома) рибальська сітка», утво
рене від дієслова *vesti (< *vedtei) «вести» (із заміною кореневого е на о, що
характерно для архаїчних іменників 23), і *nevodb «непересувна (нерухома) ри
бальська сітка», утворене від заперечної частки *пе «не» і дієслова *vesti
(< *vedtei) «вести». На існування двох зазначених видів рибальської сітки вка
зують інші мови, пор. нім. Schleppnetz «рибальська сітка», букв, «сітка, яку тяг
нуть» (schleppen «тягти», Netz «сітка; невід»), Zugnetz «рибальська сітка, невід»,
букв, «пересувна (рухома) сітка» (ziehen «тягти, волокти») і Standnetz «постій
ний або нерухомий невід», букв, «стояча сітка» (stehen «стояти»).
Пересувною (рухомою) рибальською сіткою ловлять рибу у великих річках
або в глибоких озерах, пор. п. niewôd «велика рибальська сітка, якою ловлять ри
бу на глибоких озерах і яку тягнуть (ведуть) на двох човнах» 24. Сітку тягнуть
(ведуть) два рибалки (один з одного боку сітки, другий — з другого), які бредуть
по воді. Сітку можуть тягти на двох човнах. «Особливість лову цим знаряддям
полягає насамперед у тому, що його необхідно тягти за обидва кінці одночасно,
зближуючи їх так, щоб риба, охоплена боковими полотнищами невода, поступо
во збиралася в його центрі»25. Непересувна (нерухома, стояча) рибальська сітка
ставилася стаціонарно в якомусь місці річки (як правило, прилаштовувалася при
греблі, загаті). З часом обидві праслов’янські назви рибальської сітки (*vodb і
*nevodb) перестали сприйматися як такі, що пов’язані з дієсловом *vesti
(*vedtei). Визначальним стало те, що обидві названі рибальські сітки були вели
кими. I *vodb, і *nevodb почали означати «велика рибальська сітка». Конкурен
ція між цими двома назвами (*vodb і *nevodb) з однаковим значенням заверши
лася в праслов’янській мові на користь назви *nevodb, що може свідчити про
більшу поширеність у праслов’ян лову риби за допомогою непересувних (неру
хомих, стоячих, стаціонарних) рибальських сіток, ніж за допомогою пересувних
(рухомих), а отже,— про відсутність великих річок на первісній території про
живання праслов’ян. Назва *vodb «велика рибальська сітка» збереглася лише в
поодиноких слов’янських мовах як реліктове слово, пор. рос. діал. (псковське)
вод «дуже великий невід» 26. Переселившись на нові території, де були великі
20 Этимологический словарь славянских языков : Праслав. леке, фонд / Под ред.
О. Н. Трубачева.— М., 1999.— Вып. 25.— С. 82-84.
21 Bankowski A. Etymologiczny slownik jçzyka polskiego.— Warszawa, 2000.— T. 2.—
S. 313.
22 Ibid.
23 Borys W. Op. cit.— S. 364.
24 Bankowski A. Op. cit.— S. 313.
25 Мотузенко E. M. Зазнач, праця.— C. 151.
26 Словарь русских народных говоров.— Ленинград, 1969.— Вып. 4.— С. 330.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 4—5 17
річки (власне заради великих річок праслов’яни і переселялися на нові терито
рії), праслов’яни зберегли слово *nevodb зі значенням «велика рибальська сіт
ка», хоча тепер вони ловили рибу переважно за допомогою пересувних (рухо
мих) рибальських сіток, і слово *nevodb вживалося на означення саме
пересувної великої рибальської сітки 21, пор. бр. діал. невод «найбільша пересув
на рибальська одностінна сітка» 28, п. niewod «велика рибальська сітка, яку тяг
нуть на двох човнах», ч. ст. nevod «велика рибальська сітка, яку тягнуть», вл. ст.
njewod ton «пересувна сітка або велика рибальська сітка», ст.-сл. неводт» «невід,
пересувна рибальська сітка». Як зазначають автори Етимологічного словника
старослов’янської мови, в усіх слов’янських мовах досліджуване слово означає
«велика пересувна рибальська сітка» 29.
Нл. nawod «невід», болг. діал. навод «велика рибальська сітка, якою ловлять
рибу на Дунаї» — результат видозміни фонетично закономірних форм нл.
*njewod, болг. невод під впливом дієслів нл. nawjasc «навести, скерувати», болг.
наведа «навести» (пор. болг. навод «просовування ниток основи через бердо»):
невід сприймався як «те, що направляє, наводить рибу в пастку». Г. Шус-
тер-Шевц вважає, що в нл. nawod «невід» початкове па- виникло на місці очіку
ваного nje- завдяки депалаталізації nja- < nje- (як в нл. діал. nabozac «свердло»
поряд з njabozac «т. с.»)30.
Псл. *nevodb «велика (пересувна) рибальська сітка» споріднене з лит. vadas
«рибальська сітка», vedeja «рибальська сітка, яку тягнуть дві людини», лтс. vads
«велика рибальська сітка». Цілий ряд дослідників вказує на таку спорідненість
(компонента *-vodb у псл. *nevodb з наведеними балтійськими словами або час
тиною з них, зокрема з лтс. vads) 31. Спорідненість псл. *nevodb «велика (пере
сувна) рибальська сітка» з балтійськими словами означає, що балтійські слова
були утворені від того самого дієслова, що й псл. *nevodb (від лит. vesti «вести»,
лтс. vest «т. с.»). На таке походження балтійських слів фактично вказують ті дос
лідники, які вважають, що псл. *nevodb утворене від *vesti, *vedQ і споріднене з
наведеними балтійськими словами (або з частиною з них, зокрема з лтс. vads)32.
Лит. vadas «рибальська сітка», лтс. vads «велика рибальська сітка» дозволяють
реконструювати прабалт. *vadas «рибальська сітка», а оскільки прабалт. *vadas
словотвірно пов’язане з дієсловом *vedtei «вести», можна не сумніватися, що
прабалт. *vadas первісно означало пересувну рибальську сітку. У такому разі в
прабалтійській мові мала існувати також назва для непересувної рибальської
сітки — *ne vadas. Тобто ми вважаємо, що в прабалтійській мові, як і в праслов’
янській, існували два слова на позначення рибальської сітки: *vadas «пересувна
27 Borys W. Op. cit.— S. 364.
28 Кривщкий А. А. Из словаря полесских рыболовов // Полесье (Лингвистика. Архе
ология. Топонимика).— М., 1968.— С. 170.
29 Etymologicky slovnik jazyka staroslovenskeho.— S. 542.
30 Schuster-Sewc H. Op. cit.— S. 1016.
31 Етимологічний словник української мови.— С. 59; Фасмер М. Зазнач, праця.— С. 55;
Черных П. Я. Зазнач, праця.— С. 564; Шанский Н. М., Иванов В. В., Шанская Т. В. Зазнач,
праця.— С. 287; Горяев Н. В. Зазнач, праця.— С. 26; Этымалапчны слоунік беларускай
мовы.— С. 298; Borys W. Op. cit.— S. 364; Machek V. Op. cit.— S. 398; ReizekJ. Op. cit.—
S. 411; Schuster-Sewc H. Op. cit.— S. 1016; Младенов С. Зазнач, праця.— С. 347; Български
етимологичен речник.— С. 591; Etymologicky slovnik jazyka staroslovenskeho.— S. 542; Miklo-
sichF. Op. cit.— S. 214; Этимологический словарь славянских языков.— С. 82; Fraenkel Е. Op.
cit.— S. 1177; Matzenauer A. Op. cit.— S. 186; BernekerE. Op. cit.— S. 166; Погодин A. JI.
Зазнач, праця.— С. 222; Мотузенко Е. М. Зазнач, праця.— С. 152.
32 Этымалапчны слоунік беларускай мовы.— С. 298; Borys W. Op. cit.— S. 364;
Schuster-Sewc H. Op. cit.— S. 1016; Български етимологичен речник.— С. 591; Этимологичес
кий словарь славянских языков.— С. 82.
В. Г. Скляренко_________________________________________________________________
18 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 4-5
Етимологічні розвідки. 10. Н е в і д
(рухома) рибальська сітка», утворене від дієслова *vedtei «вести» (з таким са
мим, як у праслов’янській мові, чергуванням кореневих голосних е з а < о), і
*nevadas «непересувна (нерухома) рибальська сітка». З часом у прабалтів, як і в
праслов’ян, обидві назви рибальської сітки (*vadas і *nevadas) перестали спри
йматися як такі, що пов’язані з дієсловом *vedtei «вести». Визначальним знову ж
таки стало те, що обидві названі рибальські сітки були великими. I *vadas, і
*nevadas почали означати «велика рибальська сітка». Конкуренція між цими
двома назвами (*vadas і *nevadas) з однаковим значенням завершилася в прабал-
тійській мові на користь назви *vadas, що може свідчити про більшу поширеність
у прабалтів, на відміну від праслов’ян, лову риби за допомогою пересувних (ру
хомих) рибальських сіток, ніж за допомогою непересувних (нерухомих, стоя
чих, стаціонарних), а отже, — про наявність великих річок на первісній терито
рії проживання прабалтів. Назва *nevadas «велика рибальська сітка» збереглася
лише в литовській мові як реліктове слово, пор. лит. діал. nevadas «велика ри
бальська сітка». Наведене литовське слово (nevadas) вважається запозиченням зі
слов’янської (з рос. невод або п. niewod)33, проте для такого твердження немає
достатніх підстав (Е. Бернекер (1899 р.) пише, що лит. nevadas, звичайно, запо
зичено; В. Шаур (1976 р.) уже не такий категоричний, зазначаючи, що лит.
nevadas, можливо, запозичено із слов’янської).
Якщо і в праслов’янській, і в прабалтійській мовах існували такі самі два
слова на позначення рибальської сітки (псл. *vodb з *vodos «пересувна рибаль
ська сітка» і *nevodb з *nevodos «непересувна рибальська сітка», прабалт.
*vadas «пересувна рибальська сітка» і *nevadas «непересувна рибальська сіт
ка»), то можна не сумніватися, що такі самі два слова на позначення рибальської
сітки існували і в балто-слов’янській мові — *vädäs «пересувна рибальська сіт
ка», утворене від іє. *uedh- «вести», і *nevädäs «непересувна рибальська сітка»,
утворене від іє. *uedh- «вести» за допомогою заперечної частки *пе «не». У тако
му разі псл. *vodb і *nevodb, прабалт. *vadas і *nevadas логічніше розглядати як
слова, успадковані праслов’янською і прабалтійською мовами з балто-слов’ян-
ської епохи, а не як утворення, що з’явилися в праслов’янській і прабалтійській
мовах незалежно одна від одної.
Деякі дослідники вважають лтс. vads «велика рибальська сітка» запозичен
ням з німецької мови (нім. Wate «рибальська сітка»)34, що не знайшло підтрим
ки в більшості вчених.
Псл. *ne-vodb і відповідні балтійські слова більшість дослідників-етимоло-
гів теж виводить від іє. *uedh- «вести»35. Проте існує й інша точка зору. Ряд до
слідників згадані слова виводить від іє. *uldh-, що є розширенням іє. *(а)и-
«плести, ткати» (отже, псл. *vodb — «щось плетене») 36.
33 Brückner A. Die slavischen Fremdwörter im Litauischen.— Weimar, 1877.— S. 111; Ber-
neker E. Op. cit.— S. 166; Skardzius P. Die slavischen Lehnwörter im Altlitauischen.— Kaunas,
1931.— S. 142; FraenkelE. Op. cit.— Heidelberg; Göttingen, 1962.— Bd 1.— S. 498; Saur V.
Op. cit.— S. 36.
34 Brückner A. Op. cit.— S. 362; Holub J., KopecnyF. Etymologicky slovnik jazyka ces-
keho.— Praha, 1952,— S. 244.
35 Зтьшалагічньї слоунік беларускай мовы.— C. 298; Schuster-Sewc H. Op. cit.— S. 1016;
Български етимологичен речник.— C. 591; SkokP. Etimologijski ljecnik hrvatskoga ili srpskoga
jezika.— Zagreb, 1973.— Knj. 3.— S. 580; Этимологический словарь славянских языков.—
C. 82; Fraenkel E. Op. cit.— S. 1211.
36 Черных П. Я. Зазнач, праця.— C. 564; Kluge F. Etymologisches Wörterbuch der deutschen
Sprache.— 21 unveränd. Aufl.— Berlin; New York, 1975.— S. 840-841; Walde A. Vergleichendes
Wörterbuch der indogermanischen Sprachen / Hrsg. und bearb. von J. Pokomy.— Berlin ; Leipzig,
1928,— Bd 1. Lfg 1,— S. 16-17.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 4—5 19
B. Г. Скляренко_________________________________________________________________
З’ясування походження псл. *nevodb ускладнюється тією обставиною, що в
германських мовах існують слова, які фонетично досить близькі до другого ком
понента псл. *ne-vodb та до лтс. vads «велика рибальська сітка» і до того ж озна
чають, як правило, «рибальська сітка». Це такі слова (усі вони споріднені між со
бою): двн. wata «рибальська сітка», свн. wate, снн. wade, нім. Wate, Wade, гол.
wad(d)e, дангл. wadu, дан. vod, шв., норв. vad «т. с.», дісл. vaör «канат, мотузка,
волосінь вудки». Переважна більшість дослідників-етимологів вважає, що псл.
*ne-vodb (власне другий компонент цього слова) і лтс. vads «велика рибальська
сітка» споріднені з наведеними германськими словами (дослідники наводять, як
правило, лише частину з наведених слів або навіть одне слово — свн. wate «ри
бальська сітка»)37. Проте германські слова, на відміну від псл. *ne-vodb і відпо
відних балтійських слів, не можна звести до іє. *uedh- «вести; викрадати нарече
ну, одружуватися». Згаданий індоєвропейський корінь у германських мовах
відбився дещо інакше: герм. *wet- «викуп за наречену» (двн. widamo «подару
нок жениха нареченій», свн. widem(e) «т. с.», нім. заст. Wittum «удовина частина
майна покійного чоловіка», дангл. wituma, weotuma «викуп за наречену») 38.
Дослідники-етимологи германської лексики виводять згадані германські
слова (свн. wate «рибальська сітка» та ін.) з іє. *uldh-, що є розширенням іє.
*(а)и- «плести, ткати» 39. Автори Етимологічного словника слов’янських мов,
наводячи етимологію псл. *nevodb (від дієслова *vesti, *vedo), відмовилися від
традиційних германських відповідників (свн. wate «рибальська сітка», снн. wade
«т. с.», дісл. vaör «канат, мотузка, волосінь вудки»): «справа в тому, що останні,
очевидно, пов’язані з іє. *uedh- / *ouadh- “ткати”» 40.
Існує також спроба пов’язати германські слова (свн. wate «рибальська сітка»
та ін.) з фонетично близьким дієсловом зі значенням «переходити вбрід», пор.:
нім. Wate / Wade «рибальська сітка» — нім. waten «переходити вбрід»; шв. vad
«рибальська сітка» — шв. vada «переходити вбрід» 41. На таке пов’язання
Є. М. Мотузенка наштовхнуло рос. бредень «невеликий невід, яким ловлять ри
бу удвох, ідучи вбрід», утворене від брести «іти вбрід по воді» (внутрішню фор
му російської назви бредня дослідник переніс на германські назви рибальської
сітки) 42. Германські корені назви рибальської сітки і дієслова зі значенням «пе
реходити вбрід» справді збігаються: *waö- «сітка» і *waö- «іти вбрід» 43. Проте
ці два германські корені етимологічно не пов’язані між собою. Германський ко
рінь *waö- «сітка» зводиться до іє. *(а)и- «плести» 44 , а германський корінь
*waö- «іти вбрід» — до іє. *uädh- / *uedh- «іти, пробиратися» 45.
37 Етимологічний словник української мови.— С. 59; ФасмерМ. Зазнач, праця.—
C. 55-56; Черных П. Я. Зазнач, праця.— С. 564; Шанский Н. М., Иванов В. В., Шанская Т. В.
Зазнач, праця.— С. 287; Borys W. Op. cit.— S. 364; MachekV. Op. cit.— S. 398; RejzekJ.
Op. cit.— S. 411; Schuster-Sewc H. Op. cit.— S. 1016; Младенов С. Зазнач, праця.— C. 347;
Български етимологичен речник.— С. 591; Etymologicky slovnik jazyka staroslovenskeho.—
S. 542; FraenkelE. Op. cit.— S. 1177; Matzenauer A. Op. cit.— S. 186; Погодин A. JI. Зазнач,
праця.— C. 222-223; Мотузенко E. М. Зазнач, праця.— C. 152.
38 Левицкий В. В. Этимологический словарь германских языков.— Винница, 2010.—
С. 595; Рокоту J. Indogermanisches etymologisches Wörterbuch.— Bern ; München, 1959.—
S. 1115-1116; Kluge F. Op. cit.— S. 865.
39 Kluge F. Op. cit.— S. 840; Левицкий В. В. Зазнач, праця.— С. 578; Рокоту J. Op. cit.—
S. 75-76.
40 Этимологический словарь славянских языков.— С. 82.
41 Мотузенко Е. М. Зазнач, праця.— C. 152-153.
42 Там же,— C. 152.
43 Левицкий В. В. Зазнач, праця.— C. 578.
44 Там же; Рокоту J. Op. cit.— S. 75-76.
45 Левицкий В. В. Зазнач, праця.— C. 578; Рокоту J. Op. cit.— S. 1109.
20 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 4-5
Етимологічні розвідки. 10. Н е в і д
Таким чином, ми вважаємо, як і автори Етимологічного словника слов’ян
ських мов, що походження слів псл. *nevodb «велика рибальська сітка» та пра-
балт. *vadas «т. с.», з одного боку, і герм. *wa3- «сітка», — з другого, є різним.
Псл. *nevodb і прабалт. *vadas виводяться від іє. *uedh- «вести», а герм. wa6-
«сітка» зводиться до іє. *uldh-, що є розширенням іє. *(а)и- «плести» (отже,
герм. wa6 «щось плетене», насамперед «рибальська сітка»).
З’ясування походження псл. *nevodb «невід» ускладнюється ще й тим, що в
фіно-угорських мовах існують слова на означення невода, які теж фонетично
близькі до слов’янської назви: фін. nuotta «невід», ест. noot «т. с.». У зв’язку з
цим навіть висловлювалися припущення про запозичення псл. *nevodb «невід» з
фінської мови, з фіно-угорських мов (див. вище, с. 15), а деякі дослідники
(В. Махек, И. Голуб, С. Лиєр, ї. Рейзек) схильні вважати слов’янські, балтійські,
германські і фіно-угорські назви невода «праєвропейськими», перейнятими з
невідомого доєвропейського субстрату (див. вище. с. 16). Проте фіно-угорські
назви невода не мають ніякого стосунку ні до псл. *nevodb «невід», ні до відпо
відних балтійських слів, ні до розглянутих германських назв (свн. wate «рибаль
ська сітка» та ін.). Сучасні дослідники-етимологи як германської лексики, так і
фінської одностайні в тому, що фін. nuotta «невід», ест. noot «т. с.» є запозичен
нями з германських мов, проте названі західнофінські слова пов’язуються не з
уже розглянутою групою германських слів (свн. wate «рибальська сітка» та ін.),
а із зовсім іншою щодо походження групою германських слів (гот. nati «сітка»,
двн. nezzi, свн. netze «т. с.», нім. Netz «сітка; невід», англ., гол. net «сітка», шв.
nat, дісл. net «т. с.», not «сітка; невід») і виводяться безпосередньо від дісл. not
«сітка; невід» 46 (фін. nuotta «невід», ест. noot «т. с.» дозволяють реконструюва
ти празахіднофінське *nota «т. с.» 47, яке, власне, і було запозичене з дав-
ньоісландської мови). З наведеною етимологією західнофінських слів, прийня
тою цілим рядом дослідників 48, можна повністю погодитися.
V. Н. SKLIARENKO
ETYMOLOGICAL STUDIES. 10. НЕВІД
The article focuses on the origin of the Ukrainian невід, which lacks a reliable and generally ac
cepted etymology. The author argues that Common Slavonic originally had two words denoting fi
shing net: *vodb «movable fishing net» deriving from the verb *vesti (*vedtei) «to lead», with the
roor e changing to o in the way typical of archaic nouns, and *nevodb «stationary fishing net» deri
ving from the negative particle *ne prefixed to the root of the verb *vesti (< *vedtei) « to lead».
K e y w o r d s : etymological interpretation, genetic relationship, the Baltic-Slavonic epoch,
Common Indo-European root, traditional Germanic cognates.
46 KlugeF. Op. cit.— S. 508; Toivonen Y. H.,Itkonen E., Joki A. Suomenkielen etymologinen
sanakiija.— Helsinki, 1958.— T. 2.— S. 402.
47 Этимологический словарь славянских языков.— C. 83.
48 Черных П. Я. Зазнач, праця.— C. 564; Etymologicky slovnikjazyka staroslovënského.—
S. 543.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 4—5 21
|