Слово про вчителів

Слово про вчителів

Українська лінгворусистика, започаткована видатними вітчизняними мовознавцями М. О. Максимовичем, О. О. Потебнею, 1.1. Срезневським, гідно представлена в працях співробітників Інституту мовознавства. У 30-40-і роки в Інституті працював М. К. Грунський, автор відомих досліджень із русистики і слав...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2010
Main Author: Озерова, Н.Г.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2010
Series:Мовознавство
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183480
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Слово про вчителів / Н.Г. Озерова // Мовознавство. — 2010. — № 4-5. — С. 88-91. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-183480
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1834802025-02-09T17:33:10Z Слово про вчителів Озерова, Н.Г. Українська лінгворусистика, започаткована видатними вітчизняними мовознавцями М. О. Максимовичем, О. О. Потебнею, 1.1. Срезневським, гідно представлена в працях співробітників Інституту мовознавства. У 30-40-і роки в Інституті працював М. К. Грунський, автор відомих досліджень із русистики і славістики, беззмінний керівник кафедри російської мови Київського університету з 1915 по 1949 рік. Талановитий науковець М. К. Грунський був не менш талановитим педагогом, який міг серед маси студентства знайти справді залюблених у мову, у лінгвістику здібних молодих людей, увести їх у велику науку.... 2010 Article Слово про вчителів / Н.Г. Озерова // Мовознавство. — 2010. — № 4-5. — С. 88-91. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183480 uk Мовознавство application/pdf Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description Українська лінгворусистика, започаткована видатними вітчизняними мовознавцями М. О. Максимовичем, О. О. Потебнею, 1.1. Срезневським, гідно представлена в працях співробітників Інституту мовознавства. У 30-40-і роки в Інституті працював М. К. Грунський, автор відомих досліджень із русистики і славістики, беззмінний керівник кафедри російської мови Київського університету з 1915 по 1949 рік. Талановитий науковець М. К. Грунський був не менш талановитим педагогом, який міг серед маси студентства знайти справді залюблених у мову, у лінгвістику здібних молодих людей, увести їх у велику науку....
format Article
author Озерова, Н.Г.
spellingShingle Озерова, Н.Г.
Слово про вчителів
Мовознавство
author_facet Озерова, Н.Г.
author_sort Озерова, Н.Г.
title Слово про вчителів
title_short Слово про вчителів
title_full Слово про вчителів
title_fullStr Слово про вчителів
title_full_unstemmed Слово про вчителів
title_sort слово про вчителів
publisher Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
publishDate 2010
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183480
citation_txt Слово про вчителів / Н.Г. Озерова // Мовознавство. — 2010. — № 4-5. — С. 88-91. — укр.
series Мовознавство
work_keys_str_mv AT ozerovang slovoprovčitelív
first_indexed 2025-11-28T18:54:21Z
last_indexed 2025-11-28T18:54:21Z
_version_ 1850061438669815808
fulltext Н. Г. ОЗЕРОВА СЛОВО ПРО ВЧИТЕЛІВ Українська лінгворусистика, започаткована видатними вітчизняними мовознав­ цями М. О. Максимовичем, О. О. Потебнею, 1.1. Срезневським, гідно представ­ лена в працях співробітників Інституту мовознавства. У 30-40-і роки в Інституті працював М. К. Грунський, автор відомих досліджень із русистики і славістики, беззмінний керівник кафедри російської мови Київського університету з 1915 по 1949 рік. Талановитий науковець М. К. Грунський був не менш талановитим педагогом, який міг серед маси студентства знайти справді залюблених у мову, у лінгвістику здібних молодих людей, увести їх у велику науку. Серед вихованців М. К. Грунського, лінгворусистів за покликанням, були фундатори відділу російської мови Інституту мовознавства доктори філологіч­ них наук професори Галина Прокопівна їжакевич та Тетяна Купріянівна Черто- ризька, випускниці першого повоєнного (1945 р.) філологічного факультету Київського університету. Вони були однокурсницями, разом вступили трагічно­ го 1937 року на філологічний факультет Київського університету, навчання в якому перервала Велика Вітчизняна війна. Життя на окупованій території було жахливим і страшним. Г. П. їжакевич мусила піти працювати в окупованому Києві в Контору лікарських рослин, щоб не бути вивезеною до Німеччини на примусові роботи, а Т. К. Черторизька виї­ хала до батьків на Донбас після того, як відпрацювала на окопах біля Києва. Довгий час тавро «перебувала на окупованій території» аж до хрущовської відлиги переслідувало талановитих філологів: у 40-х роках Г. П. їжакевич, мо­ лодого кандидата наук, не взяли на роботу у видавництво «Радянська школа» че­ рез те, що вона працювала «при німцях», а Т. К. Черторизьку було звільнено з посади асистентки кафедри російської мови КДУ «за скороченням штатів», хоч усім була зрозумілою причина цього скорочення. Світлими спогадами про навчання в аспірантурі під керівництвом М. К. Грунського вони ділилися зі співробітниками відділу протягом багатьох років, пригадували цікаві розповіді професора про його шлях у науку, про те, як їх, аспірантів, у голодні повоєнні роки підгодовували в сім’ї М. К. Грунського. Справжній прихисток, можливість реалізації свого наукового потенціалу, лінгвістичних мрій обидві знайшли в Інституті мовознавства, хоча шлях до лін- гворусистики в їхньому науковому житті був досить довгим: Г. П. їжакевич 1948 року була прийнята на роботу в Інститут мовознавства у відділ теорії української мови на посаду молодшого наукового співробітника, 1952 р. вона стала старшим науковим співробітником цього ж відділу. Т. К. Черторизька прийшла до Інституту через десять років, 1958 р., у відділ лексикології і лексикографії теж на посаду молодшого наукового співробітника. © Н. Г. ОЗЕРОВА, 2010 88 /ЗХЛГ 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 4-5 Слово про вчителів Г. П. їжакевич та Т. К. Черторизька в Інституті мовознавства, русисти за ос­ вітою, стали відомими дослідницями української мови, спектр їхніх україноз­ навчих досліджень охоплював українську діалектологію (Г. П. їжакевич. «Про особливості говірок Броварського району Київської області».— К., 1950), іс­ торію української літературної мови, стилістику сучасної української мови. Т. К. Черторизька стала відомим українським лексикографом ще в 60-і роки XX ст. завдяки праці над «Словником мови Шевченка» та редагуванням восьмо­ го тому «Словника української мови», який одержав 1983 р. Державну премію СРСР у галузі науки і техніки. Українознавчі праці Г. П. їжакевич та Т. К. Черторизької 50-70-х років ви­ різняються ретельним дослідженням мовного матеріалу, високою вимогливістю до якості підготовлених іншими авторами розділів та словникових статей. Часто доопрацьовуючи їх відповідно до концепцій монографій та словників, вони вчи­ ли своїх учнів і співавторів доносити свої ідеї до користувачів прозорою науко­ вою мовою, не зловживати науковоподібними термінами при збереженні висо­ кого стилю академічного викладу. Працюючи над українознавчою проблематикою, Г. їжакевич та Т. Черто­ ризька не полишали своїх юнацьких захоплень русистикою, зіставними дослід­ женнями близькоспоріднених мов. Про це свідчать праці Г. П. їжакевич про різ­ ні аспекти російсько-українських мовних зв’язків, опубліковані як у фахових вітчизняних та зарубіжних виданнях («Мовознавство», «Дукля», чехослова­ цький альманах), так і в засобах масової інформації («Літературна газета», «Віт­ чизна», «Вісті з України»), Т. К. Черторизька опрацьовувала питання перекладу українською мовою російських синтаксичних структур різних моделей («Пи­ тання мовної культури».— К., 1968), наслідків міжмовного контактування на лексичному рівні. По-справжньому лінгвістичний талант шановних учених розквітнув у створе­ ному 1971 р. відділі російської мови, який очолила проф. Г. П. їжакевич, а стар­ шим науковим співробітником стала Т. К. Черторизька. Науковці відділу змогли знайти свою нішу в розгалуженій сфері лінгвістичної русистики: це і зіставні до­ слідження споріднених мов, і ортологія, і лінгвопоетика, і лексикографія. Зіставні дослідження систем східнослов’янських мов, здійснені у відділі під керівництвом Г. П. їжакевич, є логічним продовженням основних ідей її моно­ графії «Російсько-українські мовні зв’язки радянського періоду» (К., 1969). Г. П. їжакевич і Т. К. Черторизька зуміли згуртувати науковців відділу, кафедр російської мови вузів України для розв’язання наукових проблем функціону­ вання російської мови в іншомовному оточенні, зіставних досліджень. Вони знаходили оптимальні варіанти при виконанні планових тем, ураховуючи інди­ відуальні лінгвістичні інтереси членів відділу, готуючи гідну наукову зміну. Основна частина науковців-русистів у 70-80-і роки в Інституті мовознавства — колишні аспіранти і докторанти або Г. П. їжакевич, або Т. К. Черторизької. Лексикографічний доробок науковців відділу російської мови становлять праці, аналогів яким у вітчизняному мовознавстві на час їх опублікування не бу­ ло. Це «Словарь русского литературного словоупотребления» (К., 1987) за ре­ дакцією Г. П. їжакевич. Галина Прокопівна була не лише відповідальним редак­ тором, але й одним із укладачів. Вона так захопилася першим у її науковому житті укладанням словника, що іноді навіть запізнювалася на різні засідання, пояснюючи це запізнення тим, що «хотіла закінчити слово, а воно ніяк не дава­ лося». У виданні, яке містить близько 4 тис. статей, представлено мовні факти, ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 4—5 89 Н. Г. Озерова. які потребували ортологічної оцінки з погляду доцільності вживання в певній комунікативній ситуації і які викликають труднощі в користувача з огляду на се­ мантику, акцентуацію, вимову, граматичні характеристики. Значним внеском у поетичну лексикографію є укладений русистами Інститу­ ту двотомний «Словарь языка русских произведений Т. Г. Шевченко» (К., 1985—1986; відп. ред. Т. К. Черторизька), який був логічним продовженням «Словника мови Шевченка» (К., 1964), удостоєний Державної премії УРСР у га­ лузі науки і техніки 1989 року. «Словарь языка русских произведений Т. Г. Шевченко» у двох томах фіксує всю лексику і фразеологію основних і ва­ ріантних текстів російських творів Шевченка і дає кожній лексичній одиниці мови вичерпну семантико-стилістичну та граматичну характеристику, яка суп­ роводжується необхідними ілюстраціями. Російські твори Кобзаря — це органічна частина його величезної творчої спадщини. Взаємодія української та російської лексичних систем у творчому доробку Шевченка є успішно дослідженою в монографії та численних статтях Т. К. Черторизької, що стали концептуальним підґрунтям цієї лексикографічної праці. Завдяки своїм дослідженням мови Шевченка Т. К. Черторизька стала зна­ ним шевченкознавцем, до якого зверталися поціновувачі шевченкового слова «от Москвы до самых до окраин», історики, літературознавці, краєзнавці. «Словарь языка русских произведений Т. Г. Шевченко» як продовження «Словника мови Шевченка» є водночас завершенням лексикографічного вив­ чення всієї творчої спадщини поета. Г. П. їжакевич і Т. К. Черторизька брали участь у створенні словників різних типів: перекладних, орфографічних, ортологічних. Це і «Українсько-російський словник» (К., 1999; відп. ред. Т. К. Черторизька, Л. Г. Скрипник, співукладач — Г. П. їжакевич). Поєднанням російської лінгводидактики та лексикографії є «Орфографический словарь русского языка. Для начальных классов» (К., 1985; укладачі Г. П. їжакевич, Т. К. Черторизька). Словник містить найскладніші що­ до написання й вимови слова, які є важливими для учнів початкових класів. Йо­ го побудовано за диференційним принципом. У реєстр включено лексеми, бли­ зькі за вимовою, формою і нерідко за значенням із українськими корелятами, але відмінні від них за правописом тих чи інших компонентів. Соціолінгвістична проблематика також цікавила Г. П. їжакевич та Т. К. Чер- торизьку. Вони є провідними авторами колективної монографії «Функциониро­ вание русского языка в близкородственном языковом окружении» (К., 1981), у якій на основі порівняльно-зіставного дослідження основних категорій усіх рів­ нів російської, української і білоруської мов висвітлюються процеси та механіз­ ми російсько-українського й російсько-білоруського мовного контактування на матеріалах російського літературного (усного і писемного) мовлення в Україні та Білорусі. У книзі «Украинско-русское двуязычие. Социолингвистический аспект» (К., 1988; відп. ред. Т. К. Черторизька) на великому фактичному матеріалі із засто­ суванням соціолінгвістичних методів розглядаються суспільні функції росій­ ської та української мов в Україні, характер їхньої взаємодії. Важливим напрямом у роботі інститутських лінгворусистів були ортологіч- ні дослідження, спрямовані на виявлення механізмів засвоєння в Україні коди­ фікованого еталона літературно-нормованого російського мовлення. Першою фундаментальною працею, у якій узагальнено пошуки українських русистів у сфері культури російського мовлення, теоретично осмислено характер і напря­ ми відхилень від норм російського літературного мовлення в російському мов­ 90 ІБ8N 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 4-5 Слово про вчителів ленні мешканців України є колективна монографія «Культура русской речи на Украине» (К., 1976; відп. ред. Г. П. їжакевич, автори В. М. Бріцин, В. М. Ка­ люжна, Т. К. Черторизька та ін.). Ортологічний напрям досліджень продовжено у працях «Культура русской речи в национальных республиках» (К., 1984), «Пути повышения культуры рус­ ской речи на Украине» (К., 1986). Лінгвістична наука традиційно пов’язана з широкою мовною практикою. У мовному вихованні людей пріоритетного значення набуває шкільна освіта, ос­ кільки саме в школі закладаються основи свідомого ставлення до мовних явищ і пізнаються норми літературного мовлення. Лінгводидактичні розробки Г. П. їжакевич та Т. К. Черторизької представ­ лено в монографіях «Пути улучшения подготовки учителей русского языка» (К., 1984), «Воспитание словом» (К., 1989), у яких висвітлюються проблеми мовно­ го виховання при формуванні всебічно розвиненої особистості в умовах науко­ во-технічного прогресу, моральні та психологічні аспекти гуманізації навчаль­ ного процесу. Певний внесок у розвиток російської лінгводидактики в Україні становлять підручники, навчальні посібники, словники для шкіл і вузів. Кілька видань вит­ римав навчальний посібник «Русский язык» (для шкіл з поглибленим вивченням російської мови) Г. П. їжакевич та В. І. Кононенка (К., 1991; К., 1992; К., 1998). Г. П. їжакевич і Т. К. Черторизька були професорами не лише за званням, а й за покликанням. їхні глибокі цікаві лекції пам’ятають випускники Київського університету, а також філологи Донецька, Дрогобича, Сімферополя, Чернівців, Одеси та інших університетських міст. Багатьом із них подальшу наукову долю визначила зустріч із Г. П. їжакевич та Т. К. Черторизькою, які спрямували їхні наукові пошуки в потрібному напрямі. Галузь науки тоді набуває довершеного вигляду, коли створено її історію. У праці «Традиции русского языкознания на Украине» (К., 1977; відп. ред. Г. П. їжакевич) вперше зроблено спробу проаналізувати та критично оцінити внесок українських русистів у науку про російську мову, простежити традиції вивчення російської мови в наукових філологічних центрах України, розкрити наступність цих традицій в українській лінгвістиці ХІХ-ХХ ст. ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2010, № 4—5 91

Similar Items