Особенности комплексообразования ионов меди с хитозаном
Показано особливості комплексоутворення йонів міді з хітозаном, який є одним з найбільш поширених полісахаридів у природі. Застосовуючи комплексні методи досліджень — ІЧ- та електронну спектроскопії, електронний парамагнітний резонанс (ЕПР) — встановлено склад та будову (геометрію) комплексів, що ут...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Украинский химический журнал |
|---|---|
| Дата: | 2005 |
| Автори: | , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України
2005
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183532 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Особенности комплексообразования ионов меди с хитозаном / С.В. Рябов, С.М. Кобилінський, Н.В. Козак, Ю.М. Нізельський, Ю.Ю. Керча // Украинский химический журнал. — 2005. — Т. 71, № 1. — С. 27-31. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859645151448662016 |
|---|---|
| author | Рябов, С.В. Кобилінський, С.М. Козак, Н.В. Нізельський, Ю.М. Керча, Ю.Ю. |
| author_facet | Рябов, С.В. Кобилінський, С.М. Козак, Н.В. Нізельський, Ю.М. Керча, Ю.Ю. |
| citation_txt | Особенности комплексообразования ионов меди с хитозаном / С.В. Рябов, С.М. Кобилінський, Н.В. Козак, Ю.М. Нізельський, Ю.Ю. Керча // Украинский химический журнал. — 2005. — Т. 71, № 1. — С. 27-31. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Украинский химический журнал |
| description | Показано особливості комплексоутворення йонів міді з хітозаном, який є одним з найбільш поширених полісахаридів у природі. Застосовуючи комплексні методи досліджень — ІЧ- та електронну спектроскопії, електронний парамагнітний резонанс (ЕПР) — встановлено склад та будову (геометрію) комплексів, що утворюються на поверхні хітозану. Для хітозану з низьким ступенем деацилювання можливе утворення комплексів міді за участю киснів залишкових ацильних груп.
Показаны особенности комплексообразования ионов меди и хитозана, который является одним из наиболее распространенных полисахаридов в природе. С использованием комплексных методов исследований — ИК- и электронной спектроскопий, ЭПР (электронного парамагнитного резонанса) — установлен состав и строение (геометрия) комплексов, которые образуются на поверхности хитозана. Для хитозана с низкой степенью деацилирования возможно образование комплексов меди с участием кислородов ацильных групп.
The peculiarities of complex-forming between copper ions and chitosan, one of the most abundant polysaccharide in the nature, are shown. Applying modern methods such as IR-, electronic spectroscopy, EPR (electronic paramagnetic resonance) the structure and spatial pattern (geometry) of complexes formed on the chitosan’s surface are established. Chitosan having a low degree of deacetylation forms complexes involving oxygen of free acyl groups.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:26:58Z |
| format | Article |
| fulltext |
та оксигенів оксиазинної та оксигруп, причому в I—
III ліганд координується у вигляді гідрохлориду.
SUMMARY. The complexes [Ge(R-BsHCl)2] (R =
= 2- (I), 3- (II), 4- (III) have been obtained by interection
of GeCl4 with salicylaldehyde N-[R-benzoyl]-hydrazone
(R-H2Bs, were R = 2-, 3-, 4-NH 2–; H 2Bs — C6H4–CO–
NH–NCH–C6H4OH) in methanol. The complex [Ge(2-
NH2–Bs)2] (IV) has been synthesized by boiling of I in
H 2O. Their physicochemical characteristic has been
obta ined by mass-sp ect romet ry, th ermogravimet ry,
IR , NMR 1H spectroscopy methods. It has been stated
complexes I—IV to have octahedral configuration. Their
coordination polyhedron is formed by nitrogen atom
of the azomethine qroup and oxygen atoms of oxyazin
and oxy qroup. Ligand in I—III is coordination as
hydrochloride.
1.Сейфуллина И .И ., Шматкова Н .В., Мазепа А .В. //
Координац. химия. -2002. -28, № 1. -С. 17—20.
2.Шматкова Н .В., Сейфуллина И .И ., Гудимович Т .Ф.
// Вопросы химии и хим. технологии. -2003. -№ 2.
-С. 20—23.
3.Сейфуллина И.И., Шматкова Н .В., Старикова З.А.
// Журн. неорган. химии. -2003. -48, № 12. -С. 34—38.
4. Вейганд-Хильгетаг. Методы эксперимента в орга-
нической химии / Пер. с нем. -М .: Химия, 1968.
5. Гордон А ., Форд Р. Спутник химика / Пер. с англ.
-М .: Мир, 1976.
6.Ключников Н .Г. Руководство по неорганическому
синтезу. -М .: Химия, 1965.
7.Назаренко В.В. Аналитическая химия германия. -
М .: Наука, 1973.
8. Dutta R.L ., M unkir Hossain // J. Sci. Ind. Res. -1985.
-44. -P. 635—674.
9.Шевченко Ф.Д., Кузина Л.А . // Укр. хим. журн.
-1963. -29, № 4. -С. 354—356.
10.Орысик С.И ., Пехньо В.И., Рыбачук Л.Н . // Тез.
докл. XXI Междунар. Чугаевской конф. по коор-
динац. химии. -Киев, 10–13 июня 2003. -С. 107.
Одесский национальный университет им. И .И . Мечникова Поступила 15.10.2003
УДК 678.01:66.096.4:547.458.8
С.В. Рябов, С.М. Кобилінський, Н.В. Козак, Ю.М. Нізельський, Ю.Ю. Керча
ОСОБЛИВОСТІ КОМПЛЕКСОУТВОРЕННЯ ЙОНІВ МІДІ З ХІТОЗАНОМ
Показано особливості комплексоутворення йонів міді з хітозаном, який є одним з найбільш поширених
полісахаридів у природі. Застосовуючи комплексні методи досліджень — ІЧ - та електронну спектроскопії,
електронний парамагнітний резонанс (ЕПР) — встановлено склад та будову (геометрію) комплексів, що
утворюються на поверхні хітозану. Для хітозану з низьким ступенем деацилювання можливе утворення
комплексів міді за участю киснів залишкових ацильних груп.
Хітин — полі-(1 4)-N-ацетил-D-глюко-
замін — є одним з найбільш поширених в при-
роді полісахаридів після целюлози. Він місти-
ться в панцирях ракоподібних — крабів, криля,
в клітинах більшості грибків та деяких водо-
ростях. Хітозан — полі-(1 4)-D-глюкозамін
— одержують шляхом деацилювання хітину. За-
вдяки присутності первинних аміногруп хіто-
зан утворює стійкі хелатні комплекси з йонами
металів. Хелатні властивості хітозану по відно-
шенню до багатьох йонів металів були вивчені,
зокрема, для Cu2+ [1—4], Hg2+[2], Cd2+[4, 5],
Co2+ [4], Pb2+, Cr3+ [6]. Хітозан та його похідні
також широко використовуються при створен-
ні носіїв у хроматографії [7, 8], завдяки своїй
протибактеріальній та фунгіцидній активнос-
ті — для розробки нових ліків та медпрепаратів
[9, 10], а також при видаленні шкідливих речо-
вин та йонів із стічних вод [11, 12].
Дослідженню будови комплексів міді на по-
верхні хітозану присвячено декілька публікацій
[3, 13, 14, 18, 19]. Однак єдиної думки щодо бу-
дови та симетрії подібних комплексів до тепе-
рішнього часу не існує. Значною мірою це зу-
мовлено наявністю центрів комплексоутворен-
ня різної природи та умовами синтезу. Ліган-
дами для металу в хітозані можуть виступати
як атоми азоту, так і кисню OH-груп чи залиш-
кових ацильних груп. Автори роботи [18], ви-
користовуючи потенціометричний метод, вста-
новили, що при pH<6.1 утворюється комплекс,
який має структуру [CuNH2(OH)2], четверте
місце в якому займає або вода, або кисень гід-
роксильної групи. В роботі [19] запропоновано
© С.В. Рябов, С.М . Кобилінський, Н .В. Козак, Ю .М . Нізельський, Ю.Ю. Керча , 2005
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2005. Т . 71, № 1 27
структуру комплексу, в якій мідь координуєть-
ся до 3-х атомів кисню та одного атома азоту,
утворюючи плоско-квадратний або тетраедрич-
ний комплекс. Комплексоутворення міді потен-
ціометричним та спектрофотометричним мето-
дами досліджувалось в роботі [3], де автори пока-
зали, що утворюються два типи комплексів:
при pH 5.3 — [Cu(–NH2)2+, 2OH–, H2O] та
при pH 5,8 — [Cu(–NH2)2
2+, 2OH–]. В елект-
ронних спектрах при pH>5.8 спостерігали дві
смуги поглинання для першого комплексу при
15500 см–1, а для другого — при 19600 см–1.
Досліджуючи спектри ЕПР комплексів міді на
поверхні хітозану, автори роботи [13] показали,
що для нього характерне утворення плоско-ква-
дратних комплексів, і запропонували будову хе-
латного вузла за участю 4-х атомів азоту, то-
ді як автори роботи [14] дійшли висновку, що
комплекс утворений за участю двох атомів азо-
ту та двох киснів OH-груп при C3 і має викрив-
лену тетраедричну будову.
Таким чином, в даній роботі продовжені
дослідження комплексоутворення йонів міді на
поверхні хітозану та розвинуті існуючі погля-
ди і зроблені більш однозначні висновки щодо
особливостей структури комплексів, що утво-
рюються.
Для експериментів використовували хіто-
зан, або полі(D-глюкозамін) молекулярної ма-
си 400000 з різними ступенями деацилювання
(СД), який був одержаний у фірмах ALDRICH
(СД дорівнює 92) та F LUKA (СД = 65).
Концентрацію аміногруп (СL) визначали за
потенціометричним титруванням та елемент-
ним аналізом на вміст азоту. Для хітозану з
СД 92 СL = 5.61 ммоль/г, а для хітозану з СД
65 СL = 3.7 ммоль /г.
Синтез комплексів здійснювали шляхом
контакту розчину CuSO45H 2O з наважкою
(100 мг) хітозану. При цьому змінювали кон-
центрацію міді в розчині від 2 до
40 ммоль/л. Після перемішування
протягом 24 год у герметичних
бюксах тверду фазу відфільт-
ровували, промивали водою і ви-
сушували при 60 оС . Розчин, що
залишився, аналізували на кон-
центрацію міді трилонометрично
з мурексидом [20]. Склад (CCu/Cl)
та сорбційну ємність (A , ммоль/г)
визначали за різницею початкової
та рівноважної концентрації йонів
Сu2+ в розчині за формулами:
CCu/CL =
Cn CpV
m CL
, Q =
Cn CpV
m ,
де m — наважка сорбенту, V — об’єм розчину,
СL— концентрація ліганду, Cп та Ср — початко-
ва та рівноважна концентрації міді відповідно.
Виходячи з даних адсорбції йонів Cu2+ на
хітозані, побудовано залежності СCu/CL та А
від концентрації Cu2+ в розчині.
Спектри дифузійного відбиття записували
на спектрометрі Specord M-40 в області 12000—
30000 см–1, ІЧ -спектри — на приладі Nicolett
у діапазоні 400—4000 cм–1 у вигляді таблеток
з KBr. Спектри ЕПР знімали на 3-см радіоспек-
трометрі РЭ-1306 при 298 К . Резонансну часто-
ту вимірювали з допомогою частомеру ЧЗ-54,
оснащеного перетворювачем частоти ЯЗЧ-87.
Калібрувальними зразками слугували дифе-
нілпікрилгідразил (ДФПГ) g=2.0036 і йони дво-
валентного марганцю в матриці MgO g=2.0015.
Зразки вводили в резонатор в ампулах діамет-
ром 3 мм. Параметри анізотропних спектрів
розраховували із положень ліній в параллель-
ній орієнтації g-фактору (gII) з точністю 0.005
або оцінювали із ліній в перпендикулярній
орієнтації g-фактору (g) згідно з [25].
На рис. 1 показані залежності сорбційної
ємності та кількості адсорбованих йонів міді
(II), віднесеної до концентрації аміногруп у
хітозані, від рівноважної концентрації CuSO4
в розчині відповідно. Згідно з отриманими ре-
зультатами максимальна сорбційна ємність для
зразків хітозану з СД 92 та 65 становить 2.85
та 1.98 ммоль/г відповідно. Вигляд одержаних
ізотерм дозволяє встановити співвідношення
Cu : L в утвореному комплексі — так, комплек-
си мають склад Cu : NH2, рівний 1:2 (рис. 1,
б). Виходячи з ізотерм адсорбції, можна гово-
рити лише про склад комплексів на хітозані
при надлишку йонів міді, але при цьому можуть
Рис. 1. Залежність мольного співвідношення міді до аміногрупи
на поверхні хітозану (a) та сорбційної ємності (б) від концентрації
СuSO4 в розчині: 1 — CNH2=5.61; 2 — CNH2=3.7 ммоль/г.
28 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2005. Т. 71, № 1
бути присутні комплекси й іншого складу.
В ІЧ -спектрах амінних комплексів металів,
як відомо [17], ефекти координації проявляю-
ться в зсуві валентних, деформаційних та ма-
ятникових коливань аміногрупи. В ІЧ -спект-
рах комплексів міді з хітозаном порівняно з
ІЧ -спектром вихідного хітозану відбувається
зсув валентних асиметричних коливань аміно-
групи з 3480 до 3450 см–1, симетричних — з
3310 до 3290 см–1, деформаційних — з 1600 до
1630 см–1 та маятникових — з 564 до 733 см–1.
Смуги при 472 та 428 см–1відносяться до вален-
тних коливань зв’язку Cu–О та Cu–N. В області
1260—1455 см–1, де проявляються деформаційні
коливання CH, CH 2 та OH груп хітозану,
відбувається перерозподіл інтенсивностей. Так,
інтенсивність полоси при 1423 см–1 порівняно з
1380 см–1 зменшується, що може свідчити про
координацію міді через OH групу (pис. 2).
Смуги при 604, 1080 та 1180 відносяться до ва-
лентних коливань SO4-групи, яка входить до
зовнішньої координаційної сфери комплексу.
Присутність у спектрі комплексу лише однієї
смуги Cu–N свідчить про утворення комплексу
з транс-конфігурацією [17].
В спектрах дифузійного відбиття комп-
лексів Cu2+ з хітозаном (рис. 3) спостерігається
широка смуга d–d переходу при 14400 см–1, ін-
тенсивність якої збільшується пропорційно
вмісту йонів міді (II), а положення не зміню-
ється. Електронні спектри акваамінокомплексів
[Cu(NH 3)n(H2O)6–n] та [Cu(en)n(H 2O)6–2n] в роз-
чині наведені в роботі [16]. Максимуми смуг
поглинання при n від 1 до 3 зміщуються від
13500 до 17000 см–1для аміачних комплексів,
та від 14500 до 18000 см–1— для етилендіамі-
нових комплексів, що пояснюється збільшен-
ням сили поля, що створюється лігандами
вздовж осі z. Для всіх сполук симетрія оточення
йона Cu2+ та порядок розташування електрон-
них рівнів обумовлені тетрагональним та три-
гональним викривленням октаедричної струк-
тури. Порівнюючи дані роботи [16] із спектра-
ми дифузійного відбиття досліджених нами мід-
них комплексів хітозану (рис. 3, табл. 1), можна
зробити висновок, що комплекс Cu2+ з хітоза-
ном буде мати хромофор [CuN2O2] з тетраго-
нальною симетрією.
Спектри ЕПР для комплексів Cu2+ на по-
верхні хітозану зняті для зразків різної диспер-
сності (максимальний розмір 5—6 мм та 0.02—
0.05 мм відповідно) та різного ступеня деаци-
лювання при варіюванні співвідношення Cu:L
і наведені на рис. 4, а, б, а розраховані пара-
метри представлені в табл. 2. Спектри ЕПР ком-
плексів Cu2+, утворених на поверхні дослід-
жених зразків, характеризуются асиметричною
формою, анізотропією та надтонкою структу-
Рис. 2. ІЧ-спектри хітозану (1) та комплексів міді
на хітозані СCu:CL=1:3.5 (2); 1:2 (3).
Рис. 3. Спектри СДВ комплексів міді на хітозані
СCu:CL=1:9.3 (1); 1:3.5 (2); 1:2 (3).
Т а б л и ц я 1
Дані спектрів дифузійного відбиття комплексів
хітозан—Cu2+
Комплекс CL:CCu , см–1 n
Хітозан—Cu2+ 10:1 14400
3.6:1 14400
2:1 14400
[Cu(NH 3)n(H2O)6–n] [16] 13000 0
13500 1
14500 2
15700 3
17000 4
16000 5
[Cu(en)n(H2O)6–2n] [16] 14500 1
18000 2
18000 3
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2005. Т . 71, № 1 29
рою сигналу gII. Форма ліній та одержані зна-
чення параметрів спектрів є характерними для
координаційних комплексів Cu (II), що мають
тетрагональну будову.
Головні значення тензорів g та А відпо-
відають комплексам з хелатним вузлом, утворе-
ним двома атомами азоту та двома атомами
кисню. Вони є також близькими і до величин,
характерних для комплексів Cu2+ з чотирма
атомами азоту [23, 24]. Утворення комплексів
Cu (II) з тетрагональною симетрією на поверх-
ні хітозану підтверджується появою смуги до-
даткового поглинання (ДП) в спектрі порошко-
подібних зразків. Згідно з роботою [15],
розщеплення смуги ДП та перпендику-
лярної компоненти зростає в ряду ок-
таедр < плоский квадрат < квадратна
піраміда. Тому спостереження смуги на
спектрах ЕПР комплексів Cu дозволяє
віддати перевагу тетрагональній симет-
рії комплексів. Будова вузла складу (2N,
2O) в комплексі Cu2+ може бути цис
або транс. Для таких комплексів зна-
чення параметрів gII, наведені в літера-
турі [22], змінюються в межах від 2.228
до 2.204 (транс) та від 2.191 до 2.195 (цис),
а значення константи А — в межах від
15610–4 до 16410–4 см–1 (транс) та від
20610–4 до 18610–4 см–1 (цис). Порівнян-
ня цих величин з даними табл. 2 дозво-
ляє віддати перевагу транс-будові комплексів
міді на поверхні хітозану. На користь такого
висновку говорять також дані рентгенівської
дифракції [13] щодо орієнтації ланок в хітині
та хітозані, яка є сприятливою для утворення
комплексів (2N, 2O) з транс-конфігурацією або
(4N), а також дані ІЧ-спектроскопії.
Таким чином, одержані дані дозволяють від-
дати перевагу утворенню на поверхні хітозану
хелатних комплексів Cu2+ тетрагональної си-
метрії, з вузлом складу (2N, 2O) транс-будови.
Варіювання співвідношення йон металу : ліганд
практично не впливає на значення параметрів
спектрів ЕПР комплексів міді на поверхні хі-
тозану, що вказує на незмінність складу утво-
рених комплексів. Варто зауважити, що при де-
яких мольних співвідношеннях Cu:L в спект-
рах ЕПР можна виділити сигнали поглинання
двох комплексів (рис. 4, а, б).
Для хітозану з СД=92 при Cu:L > 1:15, ок-
рім комплексу з gII від 2.224 до 2.228 та А II=
=17410–4 см–1, з’являються смуги комплексу з
gII=2.315 та А II =15110–4 см–1. Такі параметри є
характерними для комплексів міді з тетраед-
ричним викривленням геометрії [21], яке супро-
воджується зростанням gII та зменшенням А II,
а також для комплексів з аксіальною коорди-
нацією сильних донорів по 5 та 6 координаці-
йним місцям [23]. За умов комплексоутворен-
ня (водний розчин, високі значення Cu:L) утво-
рення комплексів з викривленою геометрією є
більш імовірним.
Для хітозану з СД=65 при низьких значен-
нях Cu:L появу сигналів додаткових комплек-
сів зі значеннями тензорів gII=2.293 та А II=
=16810–4 см–1 можна пов’язати з наявністю до-
Рис. 4. ЕПР-спектри CL:CCu = 45:1 (1); 15:1 (2) (a);
CL:CCu = 142:1 (3) (б).
Т а б л и ц я 2
Параметри ЕПР -спектрів одержаних комплексів
хітозан—Cu2+
СД CL:CCu
Комп-
лекс
g II
A II10–4,
см–1 g
65 142:1 I 2.291 172 2.134
II 2.247 168
95:1 I 2.285 172 2.105
II 2.242 168
92 45:1 2.2237 174 2.055
15:1 I 2.2237 174 2.0825
II 2.315 151
12.5:1 I 2.2289 174 2.055
II 2.315 151
9.3:1 I 2.2289 174 2.0825
II 2.315 151
30 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2005. Т. 71, № 1
даткових центрів комплексоутворення, якими
є залишкові ацильні групи на поверхні хітоза-
ну з більш високим ступенем ацилювання. Дій-
сно, порівняння цих величин з наведеними в
літературі [13, 14] значеннями gII та А II комп-
лексів Cu на поверхні хітину (gII=2.304 та А II=
=16610–4 см–1) підтверджує таке припущення.
Таким чином, комплекс, що утворюється
на поверхні хітозану, має склад Cu:L = 1:2 з
хромофором [CuN 2O3] та геометрією квадрат-
ної піраміди. Збільшення співвідношення Cu:L
супроводжується формуванням комплексів зі
спотвореною симетрією. Для хітозану з низь-
ким ступенем деацилювання можливе утворен-
ня комплексів Cu за участю киснів залишко-
вих ацильних груп.
РЕЗЮМЕ. Показаны особенности комплексообра-
зования ионов меди и хитозана, который является од-
ним из наиболее распространенных полисахаридов в
природе. С использованием комплексных методов ис-
следований — ИК- и электронной спектроскопий, ЭПР
(электронного парамагнитного резонанса) — установ-
лен состав и строение (геометрия) комплексов, которые
образуются на поверхности хитозана. Для хитозана с
низкой степенью деацилирования возможно образо-
вание комплексов меди с участием кислородов ациль-
ных групп.
SUMMARY. The peculiarities of complex-forming
between copper ions and chitosan, one of the most abun-
dant polysaccharide in the nature, are shown. Applying
modern methods such as IR-, electronic spectroscopy,
EPR (electronic paramagnetic resonance) the structure
and spatial pattern (geometry) of complexes formed on
the chitosan’s surface are established. Chitosan having a
low degree of deacetylation forms complexes involving
oxygen of free acyl groups.
1. Inoue K., Baba Y ., Y oshizuka K. // Bull. Chem. Soc
Jpn. -1993. -66. -P. 2915—2921.
2. Kurita K., Sannan T., Iwakura Y . // J. Appl. Polym.
Sci. -1979. -23. -P. 511—515.
3. R hazi M ., Desbrieres J., Tolaimate A. et al. // Polymer.
-2002. -43. -P. 1267—1276.
4. R hazi M ., Desbrieres J., T olaimate A. et al. // Eur.
Polymer J. -2002. -38. -P. 1523—1530.
5. Jha I.N ., L eela I., Prabhakara R ao A .V .S . // J.
Environmental Engineering. -1988. -114, № 4. -P.
962—974.
6. Eiden C. A., Jewell J.P., W ightman J.P. // J. Appl.
Polym. Sci. -1980. -25. -P. 1587—1599.
7. Peter M .G., Domard A., M uzarelli R.A.A . // Advan.
Chitin Sci. -2000. -4. -P. 460—465.
8. Senso A ., Oliveros L., M inguillon C. // J. of Chroma-
tograhy. A. -1999. -839. -P. 15—21.
9. Афзалетдинова Н .Г., Муринов Ю.И., Муллагалиев
Н .Р. и др. // Хим.-фарм. журн. -2000. -34, № 5.
-С. 26, 27.
10. Kauke M ., Katayama H., T suzuki S ., Kuramoto H .
// Chem. Pharm. Bull. -1989. -37, № 2. -P. 523—525.
11. R avi Kumar M .N.V . // Reactive and Functional
Polymers. -2000. -47. -P. 28—53.
12. Becker T., Schlaak M ., Strasdeit H . // Reactive and
F unctional Polymers. -2000. -45. -P. 118—123.
13. Chlick S. // Macromolecules. -1986. -19, № 1. -P.
192—195.
14. Ершов Б.Г., Селиверстов А .Ф., Сухов П .Л., Быков
Г.Л. // Изв. Акад. наук. Сер. хим. -1992. -№ 10.
-С. 2305—2311.
15.Ларин Г.М . // Теорет. и эксперим. химия. -1968.
-4, № 2. -С. 244—252.
16. Волченскова И.И . // Там же. -1973. -9, № 5. -C.
627—634.
17.Накамото К. ИК-спектры и спектры КР неорга-
нических и координационных соединений. -М .:
Мир, 1991.
18. Domard A . // Int. J. Biol. Macromol. -1987. -9. -P.
98—104.
19. M onteiro O.C., Airoldi C. // J .Colloid Interface Sci.
-1999. -212. -P. 212—219.
20.Подчайнова В.Н ., Симонова Л.Н . // Аналитическая
химия элементов. -М .: Наука, 1990.
21.Ларин Г.М ., Колосов В.А ., Дубров Ю.Н . // Коор-
динац. химия. -1978. -4, № 1. -С. 35—41.
22. Ракитин Ю.В., Ларин Г.М ., Минин В.В. Интер-
претация спектров ЭПР координационных соеди-
нений. -М .: Наука, 1993.
23.Маров И.Н., Костромина Н.А. // ЭПР и ЯМР в химии
координационных соединений. -M.: Наука, 1979.
24.Шкляев А .А . Ануфриенко В.Ф., Огородников В.Д.
// Журн. структур. химии. -1973. -14, № 6. -С.
994—1002.
25.Липатова Т .Э., Низельский Ю.Н . // Успехи химии
полиуретанов. -Киев: Наук. думка, 1972.
26. Герасимов Я.И., Древинг В.П., Еремин Е.Н . Курс
физической химии. -М .: Химия, 1964. -Т. 1.
Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України, Київ Надійшла 12.12.2003
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2005. Т . 71, № 1 31
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-183532 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0041–6045 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:26:58Z |
| publishDate | 2005 |
| publisher | Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Рябов, С.В. Кобилінський, С.М. Козак, Н.В. Нізельський, Ю.М. Керча, Ю.Ю. 2022-03-30T13:26:29Z 2022-03-30T13:26:29Z 2005 Особенности комплексообразования ионов меди с хитозаном / С.В. Рябов, С.М. Кобилінський, Н.В. Козак, Ю.М. Нізельський, Ю.Ю. Керча // Украинский химический журнал. — 2005. — Т. 71, № 1. — С. 27-31. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 0041–6045 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183532 678.01:66.096.4:547.458.8 Показано особливості комплексоутворення йонів міді з хітозаном, який є одним з найбільш поширених полісахаридів у природі. Застосовуючи комплексні методи досліджень — ІЧ- та електронну спектроскопії, електронний парамагнітний резонанс (ЕПР) — встановлено склад та будову (геометрію) комплексів, що утворюються на поверхні хітозану. Для хітозану з низьким ступенем деацилювання можливе утворення комплексів міді за участю киснів залишкових ацильних груп. Показаны особенности комплексообразования ионов меди и хитозана, который является одним из наиболее распространенных полисахаридов в природе. С использованием комплексных методов исследований — ИК- и электронной спектроскопий, ЭПР (электронного парамагнитного резонанса) — установлен состав и строение (геометрия) комплексов, которые образуются на поверхности хитозана. Для хитозана с низкой степенью деацилирования возможно образование комплексов меди с участием кислородов ацильных групп. The peculiarities of complex-forming between copper ions and chitosan, one of the most abundant polysaccharide in the nature, are shown. Applying modern methods such as IR-, electronic spectroscopy, EPR (electronic paramagnetic resonance) the structure and spatial pattern (geometry) of complexes formed on the chitosan’s surface are established. Chitosan having a low degree of deacetylation forms complexes involving oxygen of free acyl groups. uk Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України Украинский химический журнал Неорганическая и физическая химия Особенности комплексообразования ионов меди с хитозаном Особливості комплексоутворення йонів міді з хітозаном Peculiarities of complex-forming between copper ions and chitosan Article published earlier |
| spellingShingle | Особенности комплексообразования ионов меди с хитозаном Рябов, С.В. Кобилінський, С.М. Козак, Н.В. Нізельський, Ю.М. Керча, Ю.Ю. Неорганическая и физическая химия |
| title | Особенности комплексообразования ионов меди с хитозаном |
| title_alt | Особливості комплексоутворення йонів міді з хітозаном Peculiarities of complex-forming between copper ions and chitosan |
| title_full | Особенности комплексообразования ионов меди с хитозаном |
| title_fullStr | Особенности комплексообразования ионов меди с хитозаном |
| title_full_unstemmed | Особенности комплексообразования ионов меди с хитозаном |
| title_short | Особенности комплексообразования ионов меди с хитозаном |
| title_sort | особенности комплексообразования ионов меди с хитозаном |
| topic | Неорганическая и физическая химия |
| topic_facet | Неорганическая и физическая химия |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183532 |
| work_keys_str_mv | AT râbovsv osobennostikompleksoobrazovaniâionovmedishitozanom AT kobilínsʹkiism osobennostikompleksoobrazovaniâionovmedishitozanom AT kozaknv osobennostikompleksoobrazovaniâionovmedishitozanom AT nízelʹsʹkiiûm osobennostikompleksoobrazovaniâionovmedishitozanom AT kerčaûû osobennostikompleksoobrazovaniâionovmedishitozanom AT râbovsv osoblivostíkompleksoutvorennâionívmídízhítozanom AT kobilínsʹkiism osoblivostíkompleksoutvorennâionívmídízhítozanom AT kozaknv osoblivostíkompleksoutvorennâionívmídízhítozanom AT nízelʹsʹkiiûm osoblivostíkompleksoutvorennâionívmídízhítozanom AT kerčaûû osoblivostíkompleksoutvorennâionívmídízhítozanom AT râbovsv peculiaritiesofcomplexformingbetweencopperionsandchitosan AT kobilínsʹkiism peculiaritiesofcomplexformingbetweencopperionsandchitosan AT kozaknv peculiaritiesofcomplexformingbetweencopperionsandchitosan AT nízelʹsʹkiiûm peculiaritiesofcomplexformingbetweencopperionsandchitosan AT kerčaûû peculiaritiesofcomplexformingbetweencopperionsandchitosan |