Сучасна українсько-хорватська лексикографія
Початки формування літературної мови хорватів і українців припадають на ІХ ст. Розглядаючи розвиток літературної мови на теренах Хорватії та України, заглиблюємося в ситуацію, що склалася з місцевими діалектними різновидами: у різних регіонах цих земель формувалися писемні мови на кількох діалектно-...
Saved in:
| Published in: | Мовознавство |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2011
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183596 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Сучасна українсько-хорватська лексикографія / Л.П. Васильєва // Мовознавство. — 2011. — № 6. — С. 46-54. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-183596 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Васильєва, Л.П. 2022-04-04T16:23:53Z 2022-04-04T16:23:53Z 2011 Сучасна українсько-хорватська лексикографія / Л.П. Васильєва // Мовознавство. — 2011. — № 6. — С. 46-54. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183596 Початки формування літературної мови хорватів і українців припадають на ІХ ст. Розглядаючи розвиток літературної мови на теренах Хорватії та України, заглиблюємося в ситуацію, що склалася з місцевими діалектними різновидами: у різних регіонах цих земель формувалися писемні мови на кількох діалектно-говіркових основах. Перші друковані хорватське та українське лексикографічні видання припадають на 1595 р. — словник Ф. Вранчича та 1596 р. — словник Л. Зизанія. Сьогодні кількість хорватських та українських лексикографічних видань, які б стосувалися цих двох мов, незначна. У статті представлено опубліковані та заплановані останніми роками хорватсько-українські лексикографічні видання. The formation of literary language of the Croats and the Ukrainians originated in the nineteenth century. Considering the development of literary language on the territory of Croatia and Ukraine, the author of the paper regards the situation of the local dialectal varieties: written languages with several dialect-patois basis were formed in different regions of these lands. The first printed Croatian and Ukrainian lexicographical publications date back to 1595 — a dictionary by F. Vranchych (F. Vrancic) and 1596 — the dictionary by L. Zyzaniy. Today a number of Croatian and Ukrainian lexicographic publications which consider these two languages are scarce. The paper presents the published and planned in recent years Ukrainian-Croatian lexicographical editions. uk Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Мовознавство Сучасна українсько-хорватська лексикографія Contemporary Ukrainian-Croatian lexicography Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Сучасна українсько-хорватська лексикографія |
| spellingShingle |
Сучасна українсько-хорватська лексикографія Васильєва, Л.П. |
| title_short |
Сучасна українсько-хорватська лексикографія |
| title_full |
Сучасна українсько-хорватська лексикографія |
| title_fullStr |
Сучасна українсько-хорватська лексикографія |
| title_full_unstemmed |
Сучасна українсько-хорватська лексикографія |
| title_sort |
сучасна українсько-хорватська лексикографія |
| author |
Васильєва, Л.П. |
| author_facet |
Васильєва, Л.П. |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Мовознавство |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Contemporary Ukrainian-Croatian lexicography |
| description |
Початки формування літературної мови хорватів і українців припадають на ІХ ст. Розглядаючи розвиток літературної мови на теренах Хорватії та України, заглиблюємося в ситуацію, що склалася з місцевими діалектними різновидами: у різних регіонах цих земель формувалися писемні мови на кількох діалектно-говіркових основах. Перші друковані хорватське та українське лексикографічні видання припадають на 1595 р. — словник Ф. Вранчича та 1596 р. — словник Л. Зизанія. Сьогодні кількість хорватських та українських лексикографічних видань, які б стосувалися цих двох мов, незначна. У статті представлено опубліковані та заплановані останніми роками хорватсько-українські лексикографічні видання.
The formation of literary language of the Croats and the Ukrainians originated in the nineteenth
century. Considering the development of literary language on the territory of Croatia and Ukraine,
the author of the paper regards the situation of the local dialectal varieties: written languages with
several dialect-patois basis were formed in different regions of these lands. The first printed Croatian
and Ukrainian lexicographical publications date back to 1595 — a dictionary by F. Vranchych
(F. Vrancic) and 1596 — the dictionary by L. Zyzaniy. Today a number of Croatian and Ukrainian
lexicographic publications which consider these two languages are scarce. The paper presents the
published and planned in recent years Ukrainian-Croatian lexicographical editions.
|
| issn |
0027-2833 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183596 |
| citation_txt |
Сучасна українсько-хорватська лексикографія / Л.П. Васильєва // Мовознавство. — 2011. — № 6. — С. 46-54. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT vasilʹêvalp sučasnaukraínsʹkohorvatsʹkaleksikografíâ AT vasilʹêvalp contemporaryukrainiancroatianlexicography |
| first_indexed |
2025-11-26T13:32:56Z |
| last_indexed |
2025-11-26T13:32:56Z |
| _version_ |
1850623195935145984 |
| fulltext |
Л. П. ВАСИЛЬЄВА
СУЧАСНА УКРАЇНСЬКО-ХОРВАТСЬКА
ЛЕКСИКОГРАФІЯ_____________________
Початки формування літературної мови хорватів і українців припадають на ІХ ст. Розгля
даючи розвиток літературної мови на теренах Хорватії та України, заглиблюємося в ситуа
цію, що склалася з місцевими діалектними різновидами: у різних регіонах цих земель форму
валися писемні мови на кількох діалектно-говіркових основах. Перші друковані хорватське
та українське лексикографічні видання припадають на 1595 р. — словник Ф. Вранчича та
1596 р. — словник Л. Зизанія. Сьогодні кількість хорватських та українських лексикографіч
них видань, які б стосувалися цих двох мов, незначна. У статті представлено опубліковані та
заплановані останніми роками хорватсько-українські лексикографічні видання.
Ключові слова: словник, українсько-хорватська / хорватсько-українська лексикогра
фія, структура словникової статті.
Проблема розвитку й перспектив двомовної лексикографії є невід’ємною скла
довою частиною мовних, історичних, культурних, наукових контактів двох на
родів. З огляду на це метою нашої статті є представити українсько-хорватську
лексикографію на тлі спільних історичних, культурних та соціолінгвальних
чинників розвитку української та хорватської мов, здійснити огляд опублікованих
останніми роками та запланованих на майбутнє хорватсько-українських видань.
Коротко висвітлимо такі питання: формування літературної мови у хорватів та
українців і взаємне зацікавлення контактами між двома народами; перші друко
вані перекладні хорватський та український словники; українсько-хорватські /
хорватсько-українські словники кінця ХХ — початку ХХІ ст.; сучасні лексико
графічні проекти.
Початки формування літературної мови хорватів, як і українців, припадають
на ІХ ст. і пов’язані з розвитком старослов’янської мови. Упродовж історії по
літична ізоляція хорватських земель через державну неоднорідність (Габсбурзь-
ка монархія, Османське царство, Дубровницька республіка, Венеціанська рес
публіка) спричинила певну культурну розрізненість хорватів. Окремі частини
хорватського етнічного простору стали доволі самостійними культурними осе
редками, які перебували на різних щаблях суспільно-культурного розвитку. Та
ка сама ситуація, як відомо, була властива українським землям: ослаблені пів
денно-руські та західно-руські землі, зокрема, в XIV ст. потрапили у залежність:
Київщина, Чернігово-Сіверщина, Переяславщина (Полтавщина), Поділля та Во
линь аж до XVI ст. перебували під владою Великого князівства Литовського; Га
личина з 1387 р. — під Польщею тощо. Тому, розглядаючи розвиток літератур
© Л. П. ВАСИЛЬЄВА, 2011
46 Ж # 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 6
Сучасна українсько-хорватська лексикографія
ної мови на теренах Хорватії та України, неодмінно заглиблюємося в ситуацію,
що склалася з місцевими діалектними різновидами, оскільки в різних регіонах
їхніх земель формувалися писемні мови на кількох діалектно-говіркових основах.
Першим українським друкованим словником є церковнослов’янсько-ук
раїнський словник Л. Зизанія, що вийшов 1596 р. у Вільні під назвою «Лексис,
Сир—Чъ РеченїА, Въкратъц—-събран(ъ)ны и из слове(н)скаго языка на просты(й)
рускій діАле(к)ть истол(ъ)кованы» у книжці, що починається букварем «Наука
ку читаню и розум—̂ю писма слове(н)скаго. ту ты(ж) ю стой тройци, и ю въчло-
веченїи г(с)дни» і різними молитвами. Особливий інтерес становить його перек
ладна частина. Церковнослов’янські слова в ній перекладаються українською
літературною мовою другої половини XVI ст. Загалом тут пояснено 1061 слово:
папа — тато, отець; баснь — казка, слово, байка; юноша — парубок, младетць;
виновны — тот, который есть чему причиною тощо. Отже, між церковнослов
’янською та українською мовами проведено чітку межу 1.
Перший хорватський друкований латинсько-італійсько-німецько-далматин-
сько -угорський словник «Dictionarium quinque nobilis simarum Europae lingua
rum: latinae, italicae, germanicae, dalmaticae et ungaricae» Ф. Вранчича з ’явився
1595 р. (див. рис. 1). Він зафіксував головні мовні особливості того часу: поєд
нання чакавиці та штокавиці, безперервний зв’язок південного та північного
мовних комплексів. Автор словника сподівався на те, що «мовне койне поши
риться вглиб регіону» 2, а також висловлював стурбованість, як зазначав у своїх
«Горах» і поет того часу П. Зоранич, щоб «мову, якою спілкуємося» (jezik kim
opcimo), не було «витіснено латинською» (pospuren latinskim).
Протестантські рухи в Україні в XVI ст. сприяли залученню до писемної мо
ви великої кількості слів із народної української мови. Узагалі епоха Ренесансу
та бароко в Україні внесла живомовний струмінь у літературну мову. Загально
народна розмовна лексика проникла і в книжно-церковну, і в актову, і в худож
ню мову українського письменства. А хорватські протестанти Ю. Далматин та
С. Конзул переклали Біблію «на словінську (слов’янську. — Л .В . ) чи хорват
ську мову» («va ovom nasem slovinskom ili hrvackom jaziku»), яка «мала багато
спільного з кранською» («s kranskim jezikom mnogo sklada»), щоб цей переклад
послужив «передусім вам, хорватам і далматинцям, а також боснякам, візантій
цям, сербам та болгарам» («naiprvo vam, Hrvatom i Dalmatinom, potom takaise
Bosnakom, Bezjakom, Srblanom i Bulgarom» 3. Так уперше прозвучали програмні
вислови про мову, зрозумілу всім південним слов’янам.
Про цю епоху в розвитку української мови влучно висловився І. Франко:
вона була «порою, в котрій у нас народилася і почала гарно розвиватися перша
всеукраїнська, дійсно національна література», коли твори писані «мовою, зро
зумілою по всіх усю дах Русі України» 4. Від себе додамо: міркування вченого
цілком доречні і щодо історії хорватської мови.
1 Німчук В. «Лексис» Лаврентія Зизанія — перший український друкований словник //
Ізборник.— http://litopys.org.ua/zyzlex/zyz01.htm
2 Putanec V. Luteransko-protestantski biljeg u Vrancicevu peterojezicnom rjecniku iz 1595 //
Rasparava zavoda za hrvatski jezik. — Zagreb, 1991. — Br. 17. — S. 211-215.
3 Мові протестантських письменників присвячено працю Ф. Францева: Francev F. Jezik
hrvatskih protestantskih pisaca XVI vijeka // Rad JAZU.—Zagreb, 1916.—Knj. 212.— S. 147-225.
4 Франко І. Літературне життя полудневої Русі і Ян Коллар // Франко І. Зібрання творів :
У 50 т.— К., 1986. — Т. 29. — С. 42-46.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 6 47
http://litopys.org.ua/zyzlex/zyz01.htm
Л. П. Васильєва
8 і
L a t in e '. I t a l ic s '. G e h m a n ic e '. D a l m a t ic e ' . V n g a r i c e '.
Primarius,a,m, Pr m a p ale Der ürnemeft G lavn i Feie
Primo Fnm.% rnentc A m erften Parvoo Eleüzeür
Primordia Principij A nfang Pocfetak K ezdeli
Prim us,a,m , prim o Der eft. P a rv i F.lseii
Priuceps Principe Fiirfl, Poglavnik Feyedclem
Principalis Principals fü r ft heb P oglav it Feii
Pnncipium Principio A n fa n g . Pocsetak K ezdeli
Prior Priere Der vor der ift Pridnyi Eis eit
Pnfcus.a.m , Anticho A l t D avn if Regt
Piiftinus,a,m , Prim o Vorig, P arvan yi Eltübenni
Pim atus.m , Particolare Sünder b a r , f z - v a r z t i t i T ulaydon
Priuatim p r iu a ta m e n te Sunderbarlieb, Po jiebi M agan
Priuiffiuis
Primlegiurn
Fig/iaflro S t ie f fu n Paßtor a t M o fich a ß u
Priuilegio Sunderbare fre - Szloboschin» Szabadsag
Priuarc Priuarc Bcruttbcn (yheit O d-b a v iti El-venni
Priiis P rim » E t, Parvoo irJeub
Piimis,a,m, Particolare B esüder.e in tzig Ofloboyni M agan v a lo
Pro Per Für Z a ' h rette
Proaaus Bis auo D erane. P ra-d id leb a tyänak a t-
Piobns.a.m , D a-bene F rum ,G utt, Dobar lam bor (tya
Pro ha re L audare Gut achten, H va liti Decherni
Probm m V illania Buberey (lieh P s \p sz t S zidalom
Probrofus,a,m , Vituperofo Voll frbad.vneer Szram otan S zidalm as
Procar Lafeiuo Vnzüchtig, P rez-ßram a F autalan
Procederc A ndare Fiirh'tngin, N apn d-hcditi Eleumenni
Piocclla B czafch* Sturm w i n d Vihar Tergeteg zeel
Proccres C api Die fürnem bfte P oglaviczt F eii- emberek
Proccrus,a, m, A lio V aßlang, hoch, N arocsit, vißok M ttgas
Proccllits Proceffo Fürgang Probodyenye Eleu m tnetel
ProciHtrc Cafcare N iderfallen P ri-p a szti Ellü-esni
Procillftus A ppareccbit Gerieft, Zpravlyenye K esieu le t
Procliuis Chino Geneigt N agnttt H aylht
Procliuitas Inc/inatione Neigung N agnutye H aylandofag
Piocraftmarc P rohngare Au f f ziehen P ro teza ti H alogatn i
Procrcaie Generare Gebeten Roditi Szeülni
Procul Lontano Von vernuji, D atei o T a v u l
Procurare Prouedere Furfcrgen.fcha N asztoya ti Gondot •vifelni
Prod ire V enirfu ora Ausget fü r hinge l \a y t i JEleüyeimni
Prodiga litas prod iga lita Vnbaußligkeit, Razm etanye T ekozlas
Prodigitim M tracolo E in -w ü n der Csudo Choda
jProdijjere Confum are Verthu, icr^ere Po tr a t i t i E l-tckozU nni
Proiligus,a,ra, Prodigo Vnhausltcb, K e szpocr Tekozlo
Priiderc T radire V erradten, I z d a ti J.l a rulni
ProduCMe Produre Vorftrcken, Iz -u e sz ti Eleü-hozni
Profanare D ifacrnre E n tw eih e n Oppoganiti meg Ferteztetni
Pio fe^o Cere amenta V-varlich, (me, V gyiztin u Bizoni |
F. leu menetProfeifltis Projitto iS a tz , d a s zu n i N apndah
Proferrc
Рис. 1. Перекладний словник Ф. Вранчича (сторінка тексту).
Принагідно зазначимо цікавий факт з історії хорватко-українських контак
тів: у середині XVII ст. хорватський просвітник Ю. Крижанич у граматиці (То
больськ, 1665) детально описав мову північно-західного регіону Хорватії та на
підставі даних багатьох слов’янських мов, у тому числі й української (хорватсь
кий славіст уперше використав відомий йому український матеріал), розробив
власний тип загальнослов’янської граматики, де висвітлив відмінності окремої
слов’янської мови — хорватської — від загального слов’янського типу, а також
48 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 6
Сучасна українсько-хорватська лексикографія
визначив особливі риси, притаманні хорватській м о в і5. Хорватський славіст
працював над ідеєю повернення слов’ян до витоків їхньої мови, яку намагався
відродити. Я к зразок цієї мови він використав граматику М. Смотрицького 6.
Отже, початки становлення літературної мови та друкованої лексикографіч
ної практики хорватів та українців відбувалися в подібних умовах, виходили з
доволі близьких принципів, серед цих двох народів існувало і взаємне зацікав-
7лення культурними контактами між ними .
Незважаючи на давнє коріння українсько-хорватських взаємин, у наш час, на
жаль, можемо похвалитися лише незначною кількістю хорватських та україн
ських лексикографічних видань, які б стосувалися цих двох мов 8.
Передусім відзначимо українсько-хорватський словник А. Менац та А. П. Ко
валь 9, який відповідає усталеним науковим лексикографічним критеріям. На сьо
годні це єдиний двомовний друкований українсько-хорватський словник, який має
високий рівень структурування лінгвістичних елементів, повноту й вичерпність за
лучених до нього компонентів, можливість практичного використання репрезенто
ваного матеріалу. Щоправда, з огляду на період його укладання (1979) щодо хор
ватського мовного матеріалу він є дещо застарілим, містить низку сербізмів,
архаїзмів, історизмів, невідповідної сучасній хорватській академічній нормі лекси
ки, натомість позбавлений лексики, яка характеризує сучасні реалії. У зв’язку з цим
1997 р. хорватистами Львівського університету розпочато роботу в лінгвістично-
комп’ютерній групі проекту «Roxolania», 1999 р. у межах наукового проекту цієї
групи було укладено «Українсько-хорватський комп’ютерний словник-мінімум».
5 Перше знайомство з українцями та з їхньою мовою відбулося у Ю. Крижанича в молоді
роки: у Римі він пізнав українських уніатів, захопився їхніми ідеями створення християн
ського союзу Європи, до якого мали приєднатися як рівноправні народи і слов’яни.
6 Серед перших він поставив питання назви, історії, мови, національної своєрідності
України та українців, намагався пізнати самобутність нашого народу, називаючи його Rebus
Rutenicis (стосовно Московії—Росії). 1659 р., подорожуючи українськими землями зі Львова
на схід, хорватський славіст змалював ситуацію в Україні часів І. Виговського, а в Ніжині
написав короткі звернення до українців. У цих текстах за латинським письмом простежуємо
приховані вражаючі знання автора з живої української мови тієї доби. Як відомо, Ю. Кри-
жанич, хоча й висловився за об’єднання України з Московською державою, переконував
московського царя поважати українців. Він потрапив до сибірського вигнання разом з україн
цями, прихильниками єдності з Москвою.
7 Принагідно зазначимо, що Україна присутня в хорватській культурі протягом століть.
Серед південних слов’ян перший переклад поезій Шевченка здійснено 1863 р. в Хорватії
видатним письменником ХІХ ст. Августом Шеноа. Єдину книгу перекладів Кобзаря опуб
ліковано в Загребі 1887 р. (видання Матиці хорватської). Там же вийшли друком переклади
творів Марка Вовчка, Ю. Федьковича. З 1944 р. українська мова викладається в Загребському
університеті, у чому є заслуга і української діаспори, яка сприяє виходу перекладів україн
ських авторів, зокрема В. Стефаника, Уласа Самчука та ін. Відродження україністики в Хор
ватії пов’язують з діяльністю славістів А. Флакера і А. Менац ((їм вручено ордени президента
України). Вони не лише ініціювали викладання української мови в загребському універси
теті, а й своїми працями сприяли розвиткові хорватської україністики. У наш час у Загреб
ському університеті функціонує кафедра україністики.
8 Існування протягом майже ста років об’єднаної сербсько-хорватської мови зумовило
те, що в ХХ ст. увага дослідників-хорватистів зосереджувалася передусім на культуро
логічній проблематиці — літературознавстві, перекладах, критичних статтях, а також на
вивченні пам’яток давньої хорватської писемності, створених усіма хорватськими діалектами
тощо. Мова хорватів, яка почала називатися сербсько-хорватською / хорватсько-сербською,
ніби відійшла на другий план, поступившись сербській її частині (не маємо на увазі вивчення
хорватської мови самими хорватами, яке, зрозуміло, не припинялося). Не стала винятком і
славістична наука в Україні, про що свідчать праці, які публікувалися на наших теренах (див.
про це у праці: Васильєва Л., Веінович Н. Хорватистика в Україні і світі // Вісн. Львів. нац.
ун-ту ім. Івана Франка : Сер. філол.— Л., 2007.— С. 3-12.
9 Менац А., Коваль А. П. Українсько-хорватський або сербський словник.— Загреб,
1979.— 687 с. (виділення наше. — Л. В.)
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 6 49
Л. П. Васильєва
Стосовно лінгвістичної системи досліджень та їх виходу в практичну пло
щину робота в проекті складалася з двох частин. Першу частину становила база
української мови, яка складалася з трьох тисяч найчастотніших в українській
мові слів. її було укладено групою дослідників проекту «Яохоїапіа» на підставі
частотного словника В. С. Перебийніс, словників кількох підручників україн
ської мови як іноземної, доповнено лексикою картин світу 10. Друга частина ста
новила переклад кожного слова хорватською мовою 11. Було розроблено й
систему зворотного перекладу для персональних комп’ютерів, мета якої — фор
мування бази для поширення різних продуктів, зокрема двосторонньої автома
тизованої системи перекладу, а також систем, що їх застосовували б користува
чі, які вивчають українську мову. Словники можна було використовувати для
багатоцільових програмних забезпечень: бібліографія, видавнича справа, індек
сація та друкування електронних різновидів двосторонніх словників тощо.
Укладено також хорватсько-український комп’ютерний словник-мінімум.
Щоб показати принцип укладання цього комп’ютерного словника, предста
вимо структуру словникової статті українсько-хорватського словника. Усі
реєстрові слова в ньому надруковано жирним шрифтом і розташовано в алфавіт
ному порядку. Українські слова та їхні хорватські відповідники подано в почат
кових формах. Кожне окреме значення написано з нового рядка й виділено од
нією скісною лінією (\), після чого подано приклади його вживання. Після двох
скісних ліній подано сталі вислови:
вежа, і [ч.]
\ киїа
\ {техн.}водонапірна вежа = киіа-ге7егуоаг уоіоуоіа
\ 7У0ПІк
\Іогап)
підняти
\ роїіісі, роїійеш
\\ ~ прапор = роїііСі 7а8Іауи
~ ціни = роїіісі сцепе
\\ ~ на сміх = і8ші)а1і koga
\\ ~ питання = ігпііеІі, рокгепиІі рйаще
Після трьох скісних ліній подано фразеологізми:
пройти
\ ргосі, ргоііет
\\ шафа~через двері = огшагіе рго§ао к іт угаІа
\\ ~ лікування = 7ауг§і1і 1і)есеп)е
кандидат (тут і далі виділення наше. — Л. В.) ~ на виборах = каМііаІ^е рго§ао па ігЬогіта
\\\ вогонь, воду й мідні труби = ргосі к іт зіІо і ге§е1:о
\\\ аж мороз/холодок~поза шкірою / спиною = ]е7а пе Иуаіа / гшагсі ше podі1aze.
Якщо у словнику наведено прислів’я або приказку, це відзначено у фігурних
дужках:
вовк, а [ч.]
\ уик
\\ тогекі уик = морський вовк
\\\ уик и ]ап)ежо] коЬі = вовк в овечій шкурі
\\\ {ро8І.}1ко 8е Ьоіі уикоуа, пека пе ііе и §иши = вовка боятися — в ліс не ходити.
10 Васильєва Л., ВіталішЛ., Партико З. Українсько-іншомовні комп’ютерні словники-
мінімуми // Язык, культура и взаимопонимание : Материалы междунар. конф.— Л., 1997.—
С. 345-346.
11 Принагідно зазначимо, що в проекті «Яохоїапіа» було укладено й інші українсько-іно-
слов’янські словники: українсько-словацький, українсько-болгарський, українсько-сербський.
50 Ж # 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 6
Сучасна українсько-хорватська лексикографія
У фігурних дужках зазначено ті галузі знань, у яких уживається відповідний
термін:
вид, у [ч.]
\ уіа
\\ {грам.} доконаний вид = 8уг§епі уііі
\ оЬІік
\\ вид енергії = оЬІік епе^уе
\ угеїа
\\ {біол.} види тварин = угеіе гіуоііпіа.
Хорватсько-український словник укладено за цим же принципом. Для прик
ладу наводимо словникові статті, які представляють іменник та дієслово. Щодо
іменника, то крім зазначення його роду, подано ще граматичну форму родового
відмінка однини:
гасип, гасипа [т.]
\ рахунок; розрахунок
\\ {екоп.^о8роііагекі ~ = господарський розрахунок
\ звіт
\\ ііаіі (роІогіН) ~ = дати (здати) звіт
\\\ га^ііі пе§1о 7а 8Уо] ~ = робити щось для себе; робити щось на свою відповідальність
\\\ пе іііе ти 1;о и ~ = це йому не вигідно
podignuti, ~ет
\ підняти
\\ ~ па noge = поставити на ноги
\\ ~ гики па зеЬе = накласти на себе руки
\ піднести
\\ ~ и пеЬе8а = піднести до небес; розхвалити
\ спорудити, збудувати
\ виховати
proCi, ргоііет
\ пройти, минути
\\ рго§іо]е Цеіо = минуло літо
\ проїхати
\ перен. зійти з рук
\\ 1о ти ]е рговіо = це йому зійшло з рук
\\\ ~ па ізріїи = здати екзамен
\\\ doЬгo ~ = мати успіх
\\\ опі се іо§е ~ = їм не позаздриш
\\\рго§іа т і ]е ті8ао kmz glavu = у мене з’явилась ідея.
Запропонований словник крім перекладу слова надавав інші можливості,
наприклад можливість вивчення сталих висловів, найуживаніших фразеологіч
них одиниць, розмовної лексики, а також загальновживаної термінології різних
галузей знань. Важливо було подати у словнику певну кількість термінів, ос
кільки він розрахований для початкового етапу підготовки фахівця-переклада-
ча, якому необхідно знати і базову термінологію різних галузей знань.
У 2007 р. у підручнику «Хорватська мова» 12 опубліковано навчальний хор
ватсько-український словник. Оскільки такого словника в Україні і в Хорватії
досі ще не укладено, його головною метою було забезпечити роботу з цим під
ручником. Навчальний словник містить безпосередній лексичний матеріал уро
ків, який становить понад 2500 загальновживаних слів. До нього включено всю
лексику, представлену у вступних уроках до курсу, у полілогах, текстах, впра
вах уроків основного курсу, а також (до 15 уроку включно) — у додаткових
12 Васильєва Л., Пешорда Д. Хорватська мова.— Л., 2007.— 311 с.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 6 51
Л. П. Васильєва
текстах уроків. Передбачено, що для роботи над лексикою додаткових текстів
наступних 12 уроків студенти використовуватимуть уже хорватські лексикогра
фічні видання, зокрема тлумачні словники.
До словника не ввійшли мовознавчі терміни, пояснення яких подано в ко
ментарях після викладу граматичного матеріалу теми, а також лексика, яка по
требує країнознавчих коментарів, оскільки її семантика містить національно-
культурний компонент. Такі слова вміщено відразу після тексту разом з устале
ними висловами, які можуть бути незрозумілими для студентів.
У словнику слова подано з наголосами відповідно до системи хорватської
акцентуації (система становить чотири наголоси), а також з довготами. Наведе
но випадки зміни наголосу, у тому числі при дієвідмінюванні дієслів у тепе
рішньому часі. До кожного дієслова наведено форму першої особи однини тепе
рішнього часу, оскільки хорватська мова належить до мов, у яких інфінітив
прозоро не визначає зразка дієвідмінювання. Наведемо кілька прикладів слов
никових статей:
а) іменники:
original ім.ч.р. оригінал
örmär ім.ч.р. шафа
örflzje ім.ж.р. зброя
ösam числ. вісім
ösamljenöst ім.ж.р. усамітнення;
б) дієслова:
osigurati, osiguram дієсл.док.в. (недок. osiguravati) забезпечити, застрахувати; osigurati
se забезпечитись, застрахуватись
osiguravati, osiguravam дієсл.недок.в. (недок. osigurati) забезпечувати, застраховувати;
osiguravati se забезпечуватись, застраховуватись
ösjecati, ösjecam (дієсл.недок.в. (недок. ösjetiti) відчувати, почувати; ösjecati se почуватись
ösjetiti, ösjetlm дієсл.док.в. (недок. ösjecati) відчути, почути; osjetiti se почутись
osloböditi, oslöbodlm дієсл.док.в. звільнити, позбавити; osloböditi se звільнитись, позба
витись
oslöviti, öslovlm дієсл.док.в. ~nekoga звернутись до когось;
в) інші частини мови:
osim прийм. крім, окрім
ösnovan, -ї, -a, -о дієприкм. заснований
ösoban, ösobrn, -а, -о прикм. особистий
ösobit, -ї, -а, -о прикм. особливий
övö займ. це.
Останнім часом хорватська лексикографія поповнилася виданням, присвя
ченим фразеології. Це словник хорватсько-інослов’янської компаративної фра
зеології 13. Хорватські ФО у виданні представлено 540 одиницями зі сполучни
ком kao. У словнику представлено 517 українських фразеологізмів, які є
відповідниками до хорватських. Українська мова в цьому словнику — одна з
цільових мов 14, а автором українських відповідників до хорватських ФО у слов
нику є Р. І. Тростинська. У компаративних фразеологізмах усіх слов’янських
мов використано лише найуживаніші сполучники. Зокрема, в українській — як
(лише в одному фразеологізмі — наче).
13 FinkArsovski Z. Hrvatsko-slavenski rjecnik poredbenih frazema.— Zagreb, 2006.— 439 s.
14 Вихідною мовою у словнику є хорватська, а цільовими — словенська, македонська,
болгарська, українська, російська, польська, чеська, словацька. Кількість фразеологізмів у
цільових мовах така: 347 словенських, 486 македонських, 478 болгарських, 517 українських,
428 російських, З80 польських, 461 чеський, 503 словацьких.
52 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 6
Сучасна українсько-хорватська лексикографія
При доборі еквівалентних інослов’янських відповідників до хорватських фра
зеологізмів у словнику автори звертали увагу на збіг образів компонента, з яким
щось / хтось порівнюється. Передусім було відібрано фразеологізми з ідентичним
образом. У разі їхньої відсутності наведено фразеологізм зі схожим образом.
Якщо ж його не могли знайти, підбирали компаративні фразеологізми, які різни
лися образами, але мали те саме фразеологічне значення. За повної відсутності
компаративного фразеологізму з відповідним значенням у цільовій мові залиша
ли порожнє місце (—). Наведемо приклад словникової статті однієї з ФО:
gorak kao pelin
1. ]ако gorak; 2. ІигоЬап, оішап (тужливий. — Л.В.)
8Іоуешкі — grenek кої реііп
шакеїіошкі <горчлив> като пелин
икгаіішкі гіркий як полин
гшкі горький как польшь
се§кі 1. Иогку ]ако 7ешеИис (Иис); 2. <Иогку> ]ако реіупек
8Іоуаскі Иогку (Ігрку) ако Ьіеп (раїіпа).
Після словникової частини наведено список фразеологізмів усіх дев’яти мов
відповідно до алфавітного порядку їхніх перших компонентів.
Звичайно, словник не становить повного корпусу компаративних фразеоло
гізмів цільових мов, проте демонструє спосіб функціонування компаративних
фразеологізмів в українських та ще восьми слов’янських мовах, а також дає за
гальне уявлення про збіг або розходження фразеологічних структур, про одна
кові, схожі або зовсім різні образи, найчастіше зумовлені культурологічною, іс
торичною або іншою близькістю слов’янських народів чи їхньою відмінністю.
Серед українських видань останніх років відзначимо українсько-хорват
ський словник лінгвістичної термінології (2008)15, автори якого поставили собі
за мету відтворити українські лінгвістичні реалії хорватською мовою. У словни
ку представлено близько 7 тис. сучасних українських термінів (іншомовного
походження та інтернаціональних), що формують українську терміносистему
лінгвістичної лексики різних галузей мовознавства — фонетики, морфології,
синтаксису, лексикології, стилістики.
У межах проекту «Словники України» під керівництвом чл.-кор. НАН Укра
їни В. А. Широкова планується видання «Українсько-хорватського словника»
обсягом 20 тис. слів. До наданого реєстру українською мовою вже підібрано
хорватські еквіваленти. На сьогодні реєстр українських слів та їх переклад хор
ватською мовою в українсько-хорватському словнику має такий вигляд:
ГРАТИ, аю, аєш, недок igrati, 8Уіга1і
ГРАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. igrati
ГРАФ, а, ч. grof
ГРАФИНЯ, і, ж. grofica
ГРАФІК 1, а, ч. grafïkon, dijagram
ГРАФІК 2, а, ч. grafïCar
ГРАФІЧНИИ 1, а, е. grafiCki, а, о
ГРАФІЧНИИ 2, а, е. grafiCki, а, о
ГРАФСЬКИЙ, а, у. grofovski, а, o.
У реєстровій частині словникових статей, поданих кирилицею і латиницею,
малими літерами поряд з реєстровим словом наведено граматичні ремарки.
15 Паламарчук О. Л., Стрельчук Г. П. та ін. Українсько-хорватський словник лінгвіс -
тичної термінології. — К., 2008. — 517 с. На кафедрі слов’янської філології Київського
університету видано й інші українсько-інослов’янські словники лінгвістичної термінології,
що містять ту саму українську базу, наприклад українсько-сербський.
І88М 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 6 53
Л. П. Васильєва
Реєстрове слово подається в початковій формі великими літерами, з відмін
ковими закінченнями — малими. Після реєстрового слова малим шрифтом
ремарки наведено в такій послідовності: закінчення родового відмінка однини
та рід (ч. — для чоловічого роду, ж. — жіночого, с. — середнього): ГРІШНИК,
а, ч. gresnik; ГУБКА, и, ж. spuzva; ГРОНО, а, с. grozd; ГУБИ, ів, мн. usne. Прик
метник наведено з родовими закінченнями: ГРУПОВИЙ, а, е. grupni, a, o, skupni,
a, o. Займенник позначено граматичною ремаркою курсивом займ. При особо
вих формах подано ще форму родового відмінка однини: Я , мене, займ. ja,
mene/me. Числівник позначено граматичною ремаркою курсивом числ.: ЧО
ТИРИ, числ. cetiri; ЧОТИРИСТА, числ. cetiristo. Прислівник подано з граматич
ною ремаркою незм.: ГРІЗНО, незм. surovo, okrutno. Службові частини мови
містять граматичну ремарку: ОБ, прийм. u; ЯК , спол. kako.
Українські дієслова наведено у формі інфінітива із зазначенням виду. Якщо
дієслова мають форми доконаного і недоконаного виду, їх подано в одній статті. В
інших випадках дієслово доконаного виду представлено окремою статтею з відпо
відною вказівкою. Наприклад: ГОТУВАТИ, ю, єш, недок. pripremati, р ^ р ^ й .
Дієслова з часткою -ся подано окремою словниковою статтею, оскільки у
хорватських відповідниках трапляються розходження у значеннях чи відтінках
значень цих дієслів з формами без частки: ГОТУВАТИ, ю, єш, недок. pripremati,
prireрivati; ГОТУВАТИСЯ, юсь, недок. spremati se, pripremati se.
Омоніми позначено арабськими цифрами, крапки після цифри не ставимо:
О 1, виг. o; О 2, прийм. u.
Значення полісемічних слів позначено арабськими цифрами в круглих дуж
ках, наприклад: ДІЙСНІСТЬ, ості, ж. (1) stvarnost, (2) realnost, (3) zbilja; ВИГО
ЛОСИТИ, ошу, осиш, док. (1) izgovoriti, (2) izrecitirati; ВИГОЛОШУВАТИ, ую,
уєш, недок. (1) izgovarati, (2) klicati. Відтінки значень багатозначних слів та си
ноніми подано через кому: ЯСКРАВИЙ, а, е. sjajan, blistan; НОСТАЛЬГІЯ, ї,
ж. nostalgija, ceznja.
Українсько-хорватський словник, без сумніву, стане у пригоді не лише вик
ладачам і студентам з Хорватії та України, а й перекладачам, діловим людям, ту
ристам, усім представникам цих країн, які вивчають або бажають вивчити ук
раїнську чи хорватську мови та цікавляться ними.
Зазначимо, що сьогодні в мережі Інтернет є можливість користуватися низ
кою комп’ютерних словників, у тому числі українсько-хорватських та хорватсь
ко-українських. Проте застосовувати їх, наприклад, з перекладацькою чи нав
чальною метою, на нашу думку, не варто.
(Львів)
L. P. VASYLYEVA
CONTEMPORARY UKRAINIAN-CROATIAN LEXICOGRAPHY
The formation of literary language of the Croats and the Ukrainians originated in the nineteenth
century. Considering the development of literary language on the territory of Croatia and Ukraine,
the author of the paper regards the situation of the local dialectal varieties: written languages with
several dialect-patois basis were formed in different regions of these lands. The first printed Croatian
and Ukrainian lexicographical publications date back to 1595 — a dictionary by F. Vranchych
(F. Vrancic) and 1596 — the dictionary by L. Zyzaniy. Today a number of Croatian and Ukrainian
lexicographic publications which consider these two languages are scarce. The paper presents the
published and planned in recent years Ukrainian-Croatian lexicographical editions.
Key words: the dictionary, Ukrainian-Croatian / Croatian-Ukrainian lexicography, the struc
ture of the dictionary entry.
54 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2011, № 6
|