Історія української фразеографії
Стаття присвячена новітній історії української фразеографії. Зазначається, що перші спеціальні фразеологічні словники з’явилися лише в 50—60-і роки XX ст. До цього часу фразеологічні одиниці описувалися в пареміологічних і лексикографічних збірках, у перекладних словниках. The article is about the m...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Мовознавство |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2012
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183622 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Історія української фразеографії / Ю.Ф. Прадід // Мовознавство. — 2012. — № 1. — С. 31-39. — Бібліогр.: 50 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-183622 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Прадід, Ю.Ф. 2022-04-06T12:28:05Z 2022-04-06T12:28:05Z 2012 Історія української фразеографії / Ю.Ф. Прадід // Мовознавство. — 2012. — № 1. — С. 31-39. — Бібліогр.: 50 назв. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183622 Стаття присвячена новітній історії української фразеографії. Зазначається, що перші спеціальні фразеологічні словники з’явилися лише в 50—60-і роки XX ст. До цього часу фразеологічні одиниці описувалися в пареміологічних і лексикографічних збірках, у перекладних словниках. The article is about the modem history of the Ukrainian phraseography. It stresses that special phraseology dictionaries appeared only in 50-60s of XX century for the first time. The phraseological units were included and analyzed only in collections of proverbs and lexicographical collections before. uk Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Мовознавство Історія української фразеографії The History of the Ukrainian phraseography Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Історія української фразеографії |
| spellingShingle |
Історія української фразеографії Прадід, Ю.Ф. |
| title_short |
Історія української фразеографії |
| title_full |
Історія української фразеографії |
| title_fullStr |
Історія української фразеографії |
| title_full_unstemmed |
Історія української фразеографії |
| title_sort |
історія української фразеографії |
| author |
Прадід, Ю.Ф. |
| author_facet |
Прадід, Ю.Ф. |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Мовознавство |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
The History of the Ukrainian phraseography |
| description |
Стаття присвячена новітній історії української фразеографії. Зазначається, що перші спеціальні фразеологічні словники з’явилися лише в 50—60-і роки XX ст. До цього часу фразеологічні одиниці описувалися в пареміологічних і лексикографічних збірках, у перекладних словниках.
The article is about the modem history of the Ukrainian phraseography. It stresses that special
phraseology dictionaries appeared only in 50-60s of XX century for the first time. The phraseological
units were included and analyzed only in collections of proverbs and lexicographical collections
before.
|
| issn |
0027-2833 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183622 |
| citation_txt |
Історія української фразеографії / Ю.Ф. Прадід // Мовознавство. — 2012. — № 1. — С. 31-39. — Бібліогр.: 50 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT pradídûf ístoríâukraínsʹkoífrazeografíí AT pradídûf thehistoryoftheukrainianphraseography |
| first_indexed |
2025-11-24T11:48:41Z |
| last_indexed |
2025-11-24T11:48:41Z |
| _version_ |
1850846183775272960 |
| fulltext |
Ю. Ф. ПРАДІД
ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОГРАФІЇ 1
Стаття присвячена новітній історії української фразеографії. Зазначається, що перші спе
ціальні фразеологічні словники з’явилися лише в 50—60-і роки XX ст. До цього часу фразеоло
гічні одиниці описувалися в пареміологічних і лексикографічних збірках, у перекладних
словниках.
К л ю чов і слова: фразеологізм, українська фразеографія, українська пареміологія.
Початки української фразеографії сягають XVIII ст., коли фразеологічні одини
ці (далі — ФО) почали описувати в пареміологічних збірках. З початку і до сере
дини 50-х років XX ст. ФО були об’єктом опису в лексикографічних працях.
І лише в другій половині 50-60-х роках XX ст. почали з’являтися спеціальні
фразеологічні словники 2. Слід зауважити, що в більшості з них, особливо в тих,
що побачили світ у 50-70-і роки XX ст., поряд із ФО описуються й інші стійкі
звороти (прислів’я, приказки, крилаті вислови тощо).
До найдавніших пареміологічних зібрань, у яких об’єктом опису є і ФО,
належить українсько-російський словник «Фразы, пословицы и приговорки ма
лороссийские», доданий до «Граматики малороссійскаго нар’Ьчия» О. Павлов-
ського (1818 р.). Упорядник в алфавітному порядку подав стійкі вислови україн
ської мови, переклавши їх російською, а подекуди подавши навіть тлумачення.
О. Павловський першим звернув увагу на явище синонімії у сфері фразеології.
Формуючи синонімічні ряди стійких зворотів в українській мові, він обмежився
при перекладі їх російською мовою словом чи словосполученням, сталим вира
зом чи реченням, що тлумачить значення цілого ряду, а не окремого стійкого
звороту. Майже через 150 років П. И. Горецький назве цей невеличкий розділ
«першою цінною спробою збирання і публікації фразеологічного матеріалу
української мови»3.
Серед лексикографічних праць першої пол. XX ст., у яких найповніше описа
но фразеологічний склад української мови, слід назвати «Словарь української мо
1 В основу статті покладено виступ на пленумі наукової ради «Закономірності розвитку
мов і практика мовної діяльності» НАН України на тему «Українська лексикографія початку
XXI ст.: стан, проблеми, перспективи» (вересень 2011 р.).
2 Див. також про історію української фразеографії: Прадід Ю. Ф. Стан і тенденції роз
витку фразеографії на сучасному етапі // Учен. зап. Симфероп. гос. ун-та.— 1999.— № 10.—
С. 97-103; МітрохинаЛ. М., ПрадідЮ. Ф. Здобутки української фразеографії // Східно
слов’янські мови в їх історичному розвитку : 36. наук, праць, присвячений 100-річчю від дня
народження С. П. Самійленка.— Запоріжжя, 2006.— С. 89-100; Прадід Ю. Ф. Перекладні
фразеологічні словники в Україні // Учен. зап. Таврич. нац. ун-та им. В. И. Вернадского : Сер.
«Филология».— 2007.— Т. 20 (59). № 1.— С. 79-84; Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразео
логія сучасної української мови.— К., 2007.— С. 404—429.
3 Горецький П. Й. Історія української лексикографії.— К., 1963.— С. 46.
О Ю. Ф. ПРАДІД, 2012
/5£ЛГ 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 1 31
Ю. Ф. Прадід.
ви» за редакцією Б. Д. Грінченка (1907-1909). Свого часу словник отримав висо
ку оцінку з боку наукової громадськості і не втратив наукового значення і понині.
Л. Г. Скрипник з приводу словника Б. Д. Грінченка зазначала: «Перше, що впадає
в око при розгляді фразеології цього українсько-російського словника, — значно
вища, ніж у попередніх лексикографічних працях, наукова (зведена до певної сис
теми) організація матеріалу, а це свідчить про добру обізнаність Б. Грінченка з
лінгвістичною природою фразеологічних одиниць, про знання методики їх опра
цювання в лексикографічній спадщині української та інших мов» 4.
Отже, як бачимо, початки української фразеології були закладені задовго до
того, як у вжиток увійшли терміни фразеологізм, фразеологічна одиниця, фра-
зеографія. За понад триста років українська фразеографія досягла значних
успіхів у своєму розвитку, що дало підстави Л. Г. Скрипник майже сорок років
тому констатувати: «Народилася нова галузь мовознавства — фразеографія, яка
визначається як теорія і практика укладання фразеологічних словників»5. При
нагідно зауважимо, що, на жаль, навіть у третьому виданні енциклопедії «Укра
їнська мова» відсутня стаття «Фразеографія», яку лише частково замінює стаття
«Фразеологічний словник»6.
Першим фразеологічним словником, що побачив світ в Україні, був словник
перекладного типу — «Фразеологічний словник англійської мови з українськи
ми відповідниками» К. Т. Баранцева1, у якому нараховувалося близько 7 тис.
сталих висловів (ФО, прислів’їв, приказок тощо). Над удосконаленням словника
вчений продовжував працювати і після виходу його у світ, а підсумком копіткої
двадцятирічної праці став згодом опублікований «Англо-український фразеоло-
гічнний словник», який і досі залишається єдиним словником подібного типу в
Україні. Він уміщує не лише матеріал раніше виданого ним словника, але є, по
суті, новим як за кількістю стійких зворотів, так і за способом їх подання. Слов
ник охоплює близько 30 тис. ФО, прислів’їв, приказок, крилатих висловів, є не
тільки перекладним, а й має вже деякі риси словника тлумачного типу. Матеріал
у ньому розташований за алфавітним принципом — реєстрові одиниці пода
ються за абеткою без урахування артиклів, формальної ознаки інфінітива, прис
війних і особових займенників, які виступають змінними компонентами стійко
го звороту. Старанна розробка словникових статей, кожна з яких фіксує мовну
одиницю у вихідній формі, різноманітні граматичні й стилістичні характеристи
ки, варіантні й синонімічні форми, українські відповідники та ілюстрації англій
ською мовою. Крім того, його автор намагається супроводжувати ФО англій
ської мови історико-етимологічними коментарями 8.
Протягом двадцяти років на сторінках харківського часопису «Прапор»
І. Вирган і М. Пилинська друкували «Російсько-український фразеологічний
словник»9, в основу реєстру якого поклали не лише російські ФО, зафіксовані в
«Словаре современного русского литературного языка» в 17-ти томах, а згодом і
у «Фразеологическом словаре русского языка» за редакцією О. І. Молоткова,
4 Скрипник Л. Г. Фразеологія української мови.— К., 1973.— С. 245.
5 Там же.— С. 233.
6 Українська мова : Енциклопедія.— 3-є вид., зі змінами і доп. / Ред. кол.: Русанів-
ський В. М. (співголова), Тараненко О. О. (співголова) та ін.— К., 2007.— С. 803-805.
7 Фразеологічний словник англійської мови з українськими відповідниками / Уклад.
К. Т. Баранцев.— К., 1956.
8 Скнар В. [Рец. на:] Англо-український фразеологічний словник / Уклад. К. Т. Баран
цев // Мовознавство.— 1972.— № 1.— С. 88-91.
9 Вирган І., Пилинська М. Російсько-український фразеологічний словник // Прапор.—
1958,— № 9; 1971,— № 10.
32 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 1
Історія української фразеографії
але й найпоширеніші російські прислів’я, приказки, крилаті вислови. Щоб уник
нути критики за таке розширення обсягу і меж фразеології, автори словника, у
разі видання його окремою книгою, мали намір уточнити його назву — «Росій
сько-український словник фразеологізмів, типових синтаксичних та інших спо
лук», — про що зазначалося в числі 10 часопису «Прапор» за 1971 р.
У словнику в алфавітному порядку подається спільний компонент, тобто
ключове слово вислову, а нижче — усі можливі стійкі звороти, у тому числі і
ФО, з українськими відповідниками, іноді із синонімами, стилістичною харак
теристикою. Укладачі словника І. Вирган і М. Пилинська, його редактор М. На
конечний прагнули показати багатство виражальних засобів української мови,
були прибічниками ідеї відтворення духу, а не букви мовної одиниці. Про це пе
реконливо свідчить той факт, що в українській частині за наявності синонімів
спочатку подаються варіанти з українським забарвленням. Нагадаємо, що май
же через тридцять років ця праця таки опублікована окремим виданням, але під
назвою «Російсько-український словник сталих виразів» 10.
На початку 60-х років XX ст. побачив світ ще один перекладний словник —
«Фразеологічний словник німецької мови» Л. С. Осовецької та К. М. Сільвест-
рової п, реєстр якого охоплює близько 15 тис. стійких зворотів, перекладених
українською мовою. Заголовні одиниці у словнику групуються за ключовими
словами в алфавітному порядку. До багатьох з них подаються ілюстрації з творів
німецьких письменників. Укладачі зауважують у передмові, що не всі вислови
мають тотожний переклад, а тому іноді розкривається лише зміст звороту, але
цього замало для відтворення стилістичних характеристик оригіналу.
У другій половині 60-х років XX ст. відбувається становлення двох нових
напрямів в українській фразеографічній практиці: 1) створення праць навчаль
но-методичного характеру; 2) укладання тлумачних фразеологічних словників.
Обидва напрями в україністиці започаткувала Н. О. Батюк, уклавши невеликий
за обсягом (близько 1100 фразеологізмів) «Фразеологічний словник» 12, що, як
уважає сама авторка, мав слугувати вчителеві довідником, бо в ньому подається
тлумачення найбільш влучних і поширених ФО, зафіксованих у художніх тво
рах, які вивчаються в середній школі13.
Найважливішою фразеографічною працею кінця 60-х років XX ст. є, безпе
речно, «Словник українських ідіом» Г. М. Удовиченка 14, реєстр якого налічує
понад 2 тис. ФО. Це найповніше зібрання фразеологічного складу української
мови на той час. Автор подає граматичну, семантичну і стилістичну характерис
тики реєстрових ФО. Словник має широку ілюстративну частину, яка розкриває
функціонування ФО у текстах, що належать до різних функціональних стилів
літературної мови, характеризує варіантні, синонімічні, антонімічні, полісеміч-
ні можливості фразеологічного складу української мови 15.
10 Вирган І., Пилинська М. Російсько-український словник сталих виразів / За ред.
М. Ф. Наконечного.— X., 2000.— 864 с.
11 ОсовецькаЛ. С., Сільвестрова К. М. Фразеологічний словник німецької мови.— К.,
1964,— 715 с.
12 Батюк Н. О. Фразеологічний словник.— К., 1966.— 235 с.
13 Чак Є. Д. [Рец. на:] Фразеологічний словник / За ред. Н. О. Батюк // Укр. мова і літ. в
шк,— 1966,— № 9,— С. 83-85.
14 Удовиченко Г. М. Словник українських ідіом.— К., 1968.— 463 с.
15 Чак Є. Д. [Рец. на:] Словник українських ідіом / Уклав Г. М. Удовиченко // Укр. мова і
літ. в шк.— 1969.— № 5.— С. 85-87; РойзензонЛ. Словник українських ідіом / Уклав
Г. М. Удовиченко // Мовознавство.— 1969.— № 4.— С. 91-95.
/5£ЛГ 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 1 33
Ю. Ф. Прадід.
Початок 70-х років XX ст. характеризується не лише зростанням кількості
фразеографічних зібрань, а й удосконаленням засад їх створення, появи нових
типів словників. У 1971 р. виходить друком «Українсько-російський і росій
сько-український фразеологічний словник» І. С. Олійника та M. М. Сидорен
ка 16, у якому в алфавітному порядку подається 7 тис. українських та 6,5 тис. ро
сійських ФО з найуживанішими лексико-граматичними варіантами, указівкою
на функціонально-стилістичне та емоційно-оцінне значення.
Укладачі словника використали численні лексикографічні та фразеографічні
джерела не лише української й російської мов, а й англійської, болгарської, по
льської, збірки прислів’їв і приказок, крилатих слів. Незважаючи на окремі не
догляди (надмірність уживання діалектних і рідковживаних відповідників, уве
дення до реєстру виразів, які навіть не є ФО, іноді неточність російських
відповідників тощо), словник тривалий час був єдиним довідковим виданням із
фразеографії в Україні17. Не випадково через сім років зі змінами, уточненнями
й доповненнями цей словник було перевидано.
У 80-і роки XX ст. побачили світ ще дві фразеографічні праці перекладного
типу — «Німецько-український фразеологічний словник» у двох томах
В. І. Гаврися і О. П. Пророченко 18 та «Русско-украинско-венгерский фразеоло-
гический словарь» В. І. Лавера і І. В. Зиканя 19.
«Німецько-український фразеологічний словник» В. І. Гаврися і О. П. Проро
ченко містить понад 30 тис. стійких висловів німецької мови, у тому числі ФО, і
досі залишаючись найповнішим зібранням фразеологічного матеріалу німецької
мови. Цікаво, що при його укладанні автори використали не лише матеріал фразео
логічних словників німецької, української та російської мов, а й матеріали картоте
ки «Словника сучасної німецької мови», які надали їм у користування вчені тодіш
ньої НДР, результати опитування близько 200 інформантів. Кожна стаття словника
містить численні ремарки, які характеризують значення, конотацію і структуру
стійкого вислову. Словник дає змогу користувачеві одержати відомості про бага
тозначність і синонімію ФО, історію їх виникнення, сферу вживання тощо. Біль
шість словникових статей супроводжується ілюстративним матеріалом, узятим з
художніх творів німецьких, австрійських і швейцарських письменників20.
У 1984 р. з’являється «Фразеологічний словник української мови»
Г. М. Удовиченка, у якому налічується близько 7,5 тисяч фразеологізмів 21. Як
слушно зауважують у своїх рецензіях на цю працю В. М. Мокієнко і JI. О. Симо-
ненко, — «це поки що найповніший фразеологічний словник східнослов’ян
ської фразеології» 22, «який на даному етапі лексикографії є одним із найпов
ніших зібрань багатств української фразеології, засвідченої у творах художньої
літератури від І. Котляревського до наших днів»23.
16 Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник / Уклад.
І. С. Олійник, M. М. Сидоренко.— K., 1971.— 447 с.
17 Москаленко Н. А. [Рец. на:] Українсько-російський і російсько-український фразео
логічний словник / Уклад. І. С. Олійник, M. М. Сидоренко // Укр. мова і літ. в шк.— 1971.—
№ 11,— С. 90-93.
18 Німецько-український фразеологічний словник : У 2 т. / Уклад. В. І. Гаврись,
О. П. Пророченко.— K., 1981.
19 Русско-украинско-венгерский фразеологический словарь / Уклад. В. І. Лавер, І. В. Зи-
кань.— К .; Ужгород, 1985.— 371 с.
20 Левицький В. [Рец. на:] Німецько-український фразеологічний словник : У 2 т. / Уклад.
В. І. Гаврись, О. П. Пророченко // Мовознавство.— 1982.— № 3.— С. 74—75.
21 Удовиченко Г. М. Фразеологічний словник української мови : В 2 т.— K., 1984.
22 Мокієнко В. М. [Рец. на:] Фразеологічний словник української мови / За ред.
Г. М. Удовиченко // Укр. мова і літ. в шк.— 1985.— № 6.— С. 67-68.
23 Симоненко Л. Скарбниця народної мудрості. [Рец. на:] Фразеологічний словник укра
їнської мови // За ред. Г. М. Удовиченко: В 2т.//Мовознавство.— 1985.— №6.— С. 76-77.
34 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 1
Історія української фразеографії
Автор ставив перед собою завдання — зібрати й описати фразеологічний
фонд української літературної мови, до якого входять як власне українські, так і
запозичені ФО, вживані у творах українських письменників. Словникова стаття
вміщує не лише описувану ФО, а й цілу низку варіантів, синонімів, ілюстратив
ний матеріал і посилання на вже описані ФО. Продумані посилання і довідковий
апарат дають змогу користувачеві швидко знайти потрібну ФО або її варіант під
будь-яким компонентом.
Першим і поки що єдиним в Україні тримовним словником є «Русско-ук-
раинско-венгерский фразеологический словарь» ужгородських учених В. І. Ла-
вера й І. В. Зиканя, що побачив світ понад чверть століття тому. Словник містить
близько 4 тис. найуживаніших російських стійких висловів, у тому числі і ФО, з
українськими й угорськими відповідниками. У словникових статтях подається
граматико-стилістична характеристика стійких висловів, а російські одиниці
супроводжуються ще й ілюстративним матеріалом.
У 80-х роках XX ст. вийшов у світ «Словник фразеологічних синонімів»
М. П. Коломійця і Є. С. Регушевського 24, у якому подано понад 300 рядів фра
зеологічних синонімів — ФО, тотожних чи близьких між собою за значенням.
Словник розрахований насамперед на вчителів і учнів середньої школи (про що
зазначають самі автори), хоч, звичайно, він був і залишається потрібним довід
ковим виданням і для фахівців. Словник подає коментарі семантико-стилістич-
ного і граматичного характеру як до синонімічного ряду ФО загалом, так і, при
потребі, до окремих ФО, що входять у цей ряд, досить повно характеризує яви
ще варіантності у фразеологічній системі української мови, ілюструює реальне
функціонування ФО в українській мові25.
Своєрідним продовженням згадуваної вище праці І. С. Олійника та М. М. Си
доренка став «Українсько-російський і російсько-український фразеологічний
тлумачний словник», що побачив світ 1991 р .26 і перевиданий у Харкові в
1997 р. Близько 6 тис. найуживаніших в українській мові ФО з їхніми російськи
ми відповідниками налічує реєстр першої частини словника і стільки ж приблиз
но другої, російської, частини з українськими відповідниками. Іноді до ФО
подаються синоніми, ремарки, що вказують на граматичні особливості, стиліс
тичні характеристики, сферу поширення, частоту вживання. Порівняно з попе
реднім виданням укладачі істотно доопрацювали реєстр словника. За підрахун
ками В. Д. Ужченка, «із 71 словникової статті видання 1978 р., наприклад, на
літеру “А” в тлумачному словнику залишилося лише 27» 21.
У 90-их роках XX ст. В. Д. Ужченко зробив першу спробу систематизувати
діалектну фразеологію української мови в окремому словнику 28, який згодом
витримав кілька видань у кінці XX — на початку XXI ст.
24 Коломієць М. П., Регушевський Є. С. Словник фразеологічних синонімів.— К.,
1988,— 200 с.
25 ГнатюкІ. С. [Рец. на:] Коломієць М. П., Регушевський Є. С. Словник фразеологічних
синонімів // Укр. мова і літ. в шк.— 1989.— № 12.— С. 67-69; Мокієнко В. [Рец. на:]
Удовиченко Г. М. Фразеологічний словник української мови : В 2 т. // Мовознавство.—
1990,— № З,— С. 73-74.
26 Олійник І. С., Сидоренко М. М. Українсько-російський і російсько-український фра
зеологічний тлумачний словник.— К., 1991.— 400 с.
27 Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеологія сучасної української мови.— К ., 2007.—
С. 421.
28 Ужченко В. Матеріали до фразеологічного словника східнослобожанських і степових
говірок Донбасу.— Луганськ, 1993.— 112 с.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 1 35
Ю. Ф. Прадід.
На початку 90-х років XX ст. виникла потреба і в створенні словників інди
відуально-авторського використання ФО, які, на думку А. М. Мелерович і
В. М. Мокієнка, допомогли б виявити складний процес взаємодії узуального й
оказіонального у сфері фразеології, зафіксувати різноманітні прийоми інди
відуально-авторських перетворень ФО щодо мовної норми29. Зауважимо, що
вдалу спробу укласти подібний словник здійснили H. М. Нічик і В. М. Ронгін-
ський на фразеологічному матеріалі, дібраному з поем В. В. Маяковського30.
Слід відзначити загалом досить повний опис ФО, включених у реєстр словника.
Після ключового слова-компонента наводиться загальномовна ФО, далі— інди-
відуально-авторський варіант, характеризуються його стилістична й емоційно-
експресивна значущість, подаються деякі інші параметри31.
Досягнення в теорії і практиці фразеографії кінця XX ст. створило передумо
ви для підготовки тематичних фразеологічних словників, адже тематико-ідео-
графічний аспект опису ФО дозволяє певною мірою «деформалізувати»
алфавітне подання статей, прийняте в більшості словників. Ще В. І. Даль, від
стоюючи принцип саме тематичного, а не алфавітного розташування прислів’їв
і приказок, підкреслював, що він створює «<.. .> цілісну картину, в якій є глиб
ший зміст і значення, ніж у поодиноких замітках»32. Таку ж думку висловлюва
ли Р. Халліг і В. фон Вартбург, вважаючи, що справді наукова лексикографія має
рішуче відмовитися від принципу алфавітного розташування слів, що пере
слідує суто утилітарну мету, і звернутися до принципу розташування лексики за
групами, пов’язаними смисловими узами33.
Зауваження В. І. Даля, Р. Халліга і В. фон Вартбурга повною мірою сто
сується й опрацювання ФО у фразеологічних ідеографічних словниках, бо саме
тематико-ідеографічний принцип розташування ФО дозволяє показати систем
ний характер фразеологічного складу мови.
У 1994 р. в Україні з’явилася перша фразеографічна праця, побудована за те-
матико-ідеографічним принципом — «Русско-украинский и украинско-русский
фразеологический тематический словарь : Эмоции человека» Ю. Ф. Прадіда 34.
Слід наголосити на тому, що цей словник належить до словників комбінованого
типу, бо є не лише ідеографічним, а й перекладним і тлумачним. У словнику пред
ставлено 414 українських і 339 російських ФО, об’єднаних у 13 тематичних роз
рядів. Він містить характеристику як тематичного розряду, так і його кожної ФО з
тлумаченням і багатим ілюстративним матеріалом, який відбиває її функціону
вання в українській і російській мовах. Слід додати, що при написанні словника
враховувалися досягнення сучасної психологічної науки в галузі емоцій людини.
У 1998 р. побачив світ «Фразеологічний словник української мови», укладений
В. Д. і Д. В. Ужченками35, який містить близько 2,5 тис. найуживаніших ФО і при
29 Мелерович А. М., МокиенкоВ.М. О принципах словаря индивидуально-авторских
употреблений фразеологических единиц в современном русском языке // Советская лексико
графия : Сб. ст.— М., 1988.— С. 102.
Словарь фразоупотреблений в поэтической речи В. В. Маяковского (на материале
поэм) / Сост. Н. Н. Ничик, В. М. Ронгинский.— Симферополь, 1991.— 151 с.
31 Прадід Ю. Теорія й методика вивчення індивідуально-авторських фразеологічних
одиниць. [Рец. на:] Словарь фразоупотреблений в поэтической речи В. В. Маяковского (на
материале поэм)... //Мовознавство.— 1993.— № 1.— С. 72-73.
32 Даль В. И. Пословицы русского народа.— М., 1957.— C. 28-29.
33 Hallig R. et Wartburg V W. Systeme raisonne des concepts pour servir de base a la lexico
graphie.— 2-eme ed.— Berlin, 1963.— C. 50.
34 ПрадидЮ. Ф. Русско-украинский и украинско-русский фразеологический темати
ческий словарь.— Симферополь, 1994.— 252 с.
35 УжченкоВ.Д, УжченкоДВ. Фразеологічний словник української мови.— K.,
1998,— 224 с.
36 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 1
Історія української фразеографії
значений насамперед для учнів середньої школи, чим зумовлені певні обмеження в
доборі й описі ФО. У словнику подається тлумачення значення ФО, їхні граматична
й стилістична характеристики, наводяться синонімічні, а іноді й антонімічні ФО,
подаються короткі історико-етимологічні та культурно-етнічні коментарі.
Варто згадати, що на перетині тисячоліть захищена і перша в Україні (на жаль,
поки що й остання!) кандидатська дисертація з фразеографії — «Українська
фразеографія XIX — початку XX ст.» Л. В. Самойлович36.
Уже в XXI ст. з’явилася оригінальна фразеографічна праця В. С. Калашника і
Ж. В. Колоїз «Словник фразеологічних антонімів української мови»37, у якій по
дається характеристика як структурно однотипних, так і структурно різнотип
них конструкцій, які диференціюються протилежною семантикою, але є знака
ми однієї логічної сутності, тобто власне фразеологічної антонімії. У
словникових статтях не лише тлумачиться значення фразеологічних антонімів,
а й подаються синоніми до них.
У 2000 і 2002 рр. вийшли друком третє і четверте видання «Фразеологічного
словника східнослобожанських і степових говірок Донбасу» В. Д. і Д. В. Ужчен-
ків. Останнє, п’яте видання38 постало як виправлене й доповнене. Реєстр слов
ника — 4727 зворотів на позначення понять, пов’язаних із побутом, видами гос
подарської діяльності, звичаями, віруваннями, обрядами сіл і міст Донбасу.
Статті подаються за алфавітом стрижневих компонентів і одночасно за стриж
невим принципом.
У 2001 р. побачив світ ще один словник ареальної фразеології— «Фразеоло
гічний словник говірок Нижньої Наддніпрянщини» В. А. Чабаненка39, який
уміщує близько 3 тис. стійких зворотів, у тому числі і ФО, зібраних протягом
1952-1998 рр. у Дніпропетровській, Запорізькій і Херсонській областях, і допов
нений висловами з фольклорно-етнографічних і діалектологічних записів
І. Манжури, Я. Новицького, Д. Яворницького, О. Курило та ін. До реєстру слов
ника ввійшли насамперед розмовно-просторічні ареальні звороти, подаючи які
автор намагався зберегти їхні діалектні фонетичні, словотвірні, граматичні та
лексичні особливості40.
«Фразеологічний словник говірок Житомирщини» Г. М. Доброльожі41 — ре
зультат плідної багаторічної праці, перше друковане видання, у якому упоряд
ковано понад 7 тис. ФО, що функціонують на території Житомирщини. Словник
складається з двох частин: перша— алфавітний фразеологічний словник, у якому
ФО подаються за алфавітом стрижневого слова, друга — ідеографічний фразео
логічний словник, у якому ФО представлені за тематичними мікросистемами.
У 2004 р. побачив світ словник комбінованого типу — «Русско-крымскота-
тарский учебный фразеологический словарь» А. М. Емірової, який є і переклад
36 СамойловичЛ. В. Українська фразеографія XIX — початку XX ст. : Дис. ... канд.
філол. наук.— Д., 2000.— 200 с.
37 Калашник В. С., Колоїз Ж. В. Словник фразеологічних антонімів української мови.—
К., 2001,— 284 с.
38 УжченкоВ.Д., УжченкоД.В. Фразеологічний словник східнослобожанських і сте
пових говірок Донбасу.— Луганськ, 2005.— 351 с.
39 Чабаненко В. Фразеологічний словник говірок Нижньої Наддніпрянщини.— Запо
ріжжя, 2001.— 201 с.
40 Ужченко В. [Рец. на:] Чабаненко В. Фразеологічний словник говірок Нижньої Над
дніпрянщини // Теоретические и прикладные проблемы русской филологии : Науч.-метод.
сб.— Славянск, 2001.— Вып. 9. Ч. 1.— С. 161-168.
41 Доброльожа Г. Фразеологічний словник говірок Житомирщини.— Житомир, 2010.—
404 с.
/5£ЛГ 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 1 Ъ1
Ю. Ф. Прадід.
ним, і навчальним, і синонімічним 42. Словник містить 900 ідіом російської мови
та їхні 600 кримськотатарських відповідників — еквівалентів та аналогів. Слов
никові статті структуруються таким чином: у російській частині — ФО в основ
ній формі, граматичні, стилістичні й емоційно-експресивні характеристики,
тлумачення значення; у кримськотатарській частині — ФО також в основній
формі, такі самі характеристики, як і в російській частині, а також ілюстратив
ний матеріал (ФО у тексті). У кінці словникових статей подаються за наявності
синонімічні ряди в обох мовах.
На початку цього століття з’явилися ще три праці перекладного типу —
«Українсько-французький і французько-український фразеологічний словник»
М. А. Венгранівської43 та «Словарь русско-французских фразеологических
эквивалентов» Н. С. Каїки та JI. П. Кофанової 44, у яких предметом зіставного
опису вперше обирається французька фразеологія. Якщо перший з них розрахо
ваний насамперед на учнів і вчителів середньої школи, то другий — на тих ко
ристувачів, хто достатньою мірою володіє літературними нормами російської і
французької мов та їхніми стилістичними засобами. У словнику Н. Є. Каїки та
JI. П. Кофанової подається 16 тис. семантизованих стійких зворотів російської
мови, у тому числі ФО, і майже 23,5 тис. їхніх французьких еквівалентів.
Інтенсивне дослідження в галузі фразеології створило сприятливі передумо
ви для розвитку фразеологічного складу за рахунок фразеологічної деривації на
основі наявних у мові ФО. Вперше у вітчизняному мовознавстві створити слов
ник, у якому описувалися подібні процеси, вдалося С. Н. Денисенко, яка уклала
«Німецько-українсько-російський словник-довідник...» 45. Він містить 400 ви
хідних стійких зворотів німецької мови, поданих у алфавітному порядку їх
стрижневих компонентів, і 1240 дериватів. Словникова стаття складається з
двох частин. У першій наводяться дані про походження вислову, підтверджені,
як мінімум, двома джерелами, у другій — похідні звороти під порядковим номе
ром для наочного уявлення про їхні фразеотворчі джерела46.
Оригінальною у своєму роді є фразеографічна праця, створена О. І. Скопнен-
ком і Т. В. Цимбалюк, — «Фразеологія перекладів Миколи Лукаша: Словник-
довідник» 47. Це перша в історії вітчизняної фразеографії спроба якнайповніше
описати індивідуально-авторські переклади ФО та інших стійких зворотів (по
над 6 тис. одиниць) у мові художніх творів англійської, французької, італій
ської, іспанської та інших європейських літератур, а ширше— передати світоба
чення інших народів, виражене засобами рідної мови. Це надскладне завдання, а
тому не випадково для з’ясування цього феномену обрано творчість М. Лукаша,
ім’я якого стало символом вершинних здобутків української школи художнього
перекладу в другій половині XX ст.
42 Эмирова А. М. Русско-крымскотатарский учебный фразеологический словарь.— Сим
ферополь, 2004.— 175 с.
43 Венгренівська М. А. Українсько-французький і французько-український фразеологіч
ний словник.— X., 2001.— 276 с.
44 Каика Н. Е., КофановаЛ. П. Словарь русско-французских фразеологических эквива
лентов.— Донецк, 2005.— 548 с.
45 Денисенко С. Н. Німецько-українсько-російський словник-довідник (Словник-довід-
ник із фразеологічної деривації на основі існуючої фразеології німецької мови з перекладом
прикладів на українську та російську мови). — Вінниця, 2005. — 277 с.
46 Кияк Т. [Рец. на:] Денисенко С. Н. Німецько-українсько-російський словник-довідник... //
Мовознавство.— 2008.— № 6.— С. 86-88.
47 Фразеологія перекладів Миколи Лукаша : Словник-довідник / Уклад. О. І. Скопненко,
Т. В. Цимбалюк.— К., 2003.— 735 с.
38 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 1
Історія української фразеографії
Продовжуючи традицію, започатковану сімферопольськими вченими
Н. М. Нічик і В. М. Ронгінським, які уклали словник на фразеологічному мате
ріалі, дібраному з поем В. В. Маяковського, тернопільські вчені на чолі з
С. Є. Панцьо створили довідник «Фразеологізми у творах Богдана Лепкого» 48—
перший словник, у якому описуються стійкі звороти, ужиті в творах українсько
го письменника. Словникова стаття містить заголовний компонент, реєстровий
зворот з його варіантами, тлумачення, цитату-ілюстрацію з творів Б. Лепкого.
І нарешті, дві найважливіші фразеографічні праці, що побачили світ на межі
тисячоліть, — це академічні видання «Фразеологічного словника української мо
ви» 49 і «Словника фразеологізмів української мови»50 — найповніших на сьогод
ні зібрань фразеологічного складу української мови. Реєстр першого словника на
лічує близько 10 тис. ФО, другого — близько 8 тис., до яких подаються
найрізноманітніші варіантні форми. Чимало уваги в них приділено характеристи
ці граматичних властивостей ФО, широко представлено ілюстративну частину.
Крім того, до «Словника фразеологізмів української мови» додається покажчик, у
якому відбито кожний повнозначний компонент ФО з відсиланням і вказівкою на
місце опрацювання реєстрової ФО. Обидва словники, безперечно, — потрібні і
корисні довідники, без яких не можуть обійтися науковці, письменники, перекла
дачі, учителі-словесники як в Україні, так і за її межами.
Як бачимо, українська фразеографія за півстолітній період досягла помітних
успіхів у своєму розвиткові. Вихід у світ двох академічних фразеологічних слов
ників української мови та восьми інших оригінальних праць тлумачного типу—
вагоме досягнення українських словникарів-фразеографів. Здобутком україн
ської перекладної фразеографії є чотирнадцять словників, серед яких — дванад
цять двомовних і два тримовних, зокрема словники російської (чотири), німе
цької (три), англійської, французької (по два), угорської, кримськотатарської
(по одному) мов. Осібно стоїть праця О. І. Скопненка і Т. В. Цимбалюк «Фразео
логія перекладів Миколи Лукаша : Словник-довідник».
До найактуальніших питань, які, на наш погляд, потребують розв’язання на
сучасному етапі розвитку фразеології взагалі та фразеографії зокрема, належать
такі: а) удосконалення схем тлумачення значення ФО, що належать до різних
граматичних розрядів; б) удосконалення методики укладання фразеологічних
словників різних типів; в) розширення реєстру наявних фразеографічних
праць; г) створення нових типів фразеологічних словників наукового і навча-
льно-методичного спрямування та ін.
(Сімферополь)
Yu. F. PRADID
THE HISTORY OF THE UKRAINIAN PHRASEOGRAPHY
The article is about the modem history of the Ukrainian phraseography. It stresses that special
phraseology dictionaries appeared only in 50-60s of XX century for the first time. The phra
seological units were included and analyzed only in collections of proverbs and lexicographical col
lections before.
K ey words: phraseological unit, Ukrainian phraseography, Ukrainian proverbs.
48 Фразеологізми у творах Богдана Лепкого : Словник / Гол. ред. С. Є. Панцьо.—
Тернопіль, 2010.— 224 с.
49 Фразеологічний словник української мови : У 2 кн.— К., 1993.— 980 с.
50 Словник фразеологізмів української мови.— К., 2003.— 1097 с.
ШБЫ 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 1 39
|