Реалізація інтеграційного компонента регіональних стратегій смартспеціалізації: науковометодичний підхід
У статті розглянуто питання формування інтеграційного компоненту регіональних стратегій смартспеціалізації, що включає застосування міжрегіонального та транскордонного співробітництва в стратегічно важливих сферах. Підкреслено актуальність і потенціал активізації європартнерства для регіонів Україн...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Дата: | 2021 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2021
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183639 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Реалізація інтеграційного компонента регіональних стратегій смартспеціалізації: науковометодичний підхід / Н.В. Швець // Вісник економічної науки України. — 2021. — № 2 (41). — С. 62-70. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859975642318110720 |
|---|---|
| author | Швець, Н.В. |
| author_facet | Швець, Н.В. |
| citation_txt | Реалізація інтеграційного компонента регіональних стратегій смартспеціалізації: науковометодичний підхід / Н.В. Швець // Вісник економічної науки України. — 2021. — № 2 (41). — С. 62-70. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | У статті розглянуто питання формування інтеграційного компоненту регіональних стратегій смартспеціалізації, що включає застосування міжрегіонального та транскордонного співробітництва в стратегічно важливих сферах. Підкреслено актуальність і потенціал активізації європартнерства для регіонів України в рамках стратегій смартспеціалізації.
З метою адаптації та розвитку розробленого у ЄС методологічного забезпечення обґрунтовано науково-методичний підхід до оцінювання потенційного партнерства при формуванні регіональних стратегій смартспеціалізації. Запропоновано виконання комплексу діагностичних і комунікаційних процедур щодо виявлення та оцінювання перспектив міжрегіонального співробітництва для кожної проєктної ініціативи на партисипативному етапі процесу підприємницького відкриття. Заходи з ідентифікації потенційного партнерства включають: обґрунтування доцільності партнерства та інтеграції до наявних кластерно-мережевих структур; ідентифікація можливих партнерів і вивчення їхнього потенціалу та інтересів; оцінювання готовності регіональних стейкхолдерів до партнерства; формування пропозицій щодо партнерства за певним смартпріоритетом. Зазначена додаткова стадія дозволить визначити можливості ресурсно-компетентного підсилення регіональних пріоритетів смартспеціалізації через поєднання знань та активів з інноваційно активними європейськими регіонами.
Запропонований авторський науково-методичний підхід до оцінювання потенціалу кластерно-мережевого партнерства регіонів України і країн-членів ЄС ґрунтується на розрахунку інтегрального показника, що враховує інноваційну співпрацю кожного регіону та його кластерно-мережеву активність у конкретному тематичному напрямі смартспеціалізації. Показано структуру та розкрито зміст розрахункових процедур для визначення інтегрального показника потенціалу кластерно-мережевої взаємодії регіону на базі інформаційно-аналітичних даних європейських рейтингів і платформ.
Апробацію науково-методичного підходу здійснено на прикладі тематичного партнерства Chemicals. Показано послідовне визначення груп індикаторів для оцінювання інноваційної співпраці та кластерно-мережевої активності 13 регіонів Євросоюзу, що входять до зазначеного партнерства. Сформовано рейтинг хімічних регіонів за оцінкою потенціалу кластерномережевої взаємодії.
В статье рассмотрены вопросы формирования интеграционного компонента региональных стратегий смарт-специализации, который предполагает налаживание межрегионального и трансграничного сотрудничества в стратегически важных сферах. Подчеркнута актуальность и потенциал активизации европартнерства для регионов Украины в рамках стратегий смарт- специализации.
С целью адаптации и развития разработанного в ЕС методологического обеспечения обоснован научно-методический подход к оценке потенциального партнерства при формировании региональных стратегий смарт-специализации. Предложено выполнение комплекса диагностических и коммуникационных процедур по выявлению и оценке перспектив межрегионального сотрудничества для каждой проектной инициативы на партисипативном этапе процесса предпринимательского открытия. Мероприятия по идентификации потенциального партнерства включают: обоснование целесообразности партнерства и интеграции с существующими кластерно-сетевыми структурами; идентификацию возможных партнеров, изучение их потенциала и интересов; оценку готовности региональных стейкхолдеров к партнерству; формирование предложений партнерства по определенному смарт-приоритету. Данные мероприятия позволят определить возможности для ресурсно-компетентного усиления региональных приоритетов смарт-специализации путем сочетания знаний и активов с инновационно-активными европейскими регионами.
Предложенный авторский научно-методический подход к оценке потенциала кластерно-сетевого партнерства регионов Украины и стран-членов ЕС основывается на расчете интегрального показателя, учитывающего инновационное сотрудничество каждого региона и его кластерно-сетевую активность в конкретном тематическом направлении смарт-специализации. Показана структура и раскрыто содержание расчетных процедур для определения интегрального показателя потенциала кластерно-сетевого взаимодействия региона на базе информационно-аналитических данных европейских рейтингов и платформ.
Научно-методический подход апробирован на примере тематического партнерства Chemicals. Последовательно раскрыто определение групп индикаторов для оценки инновационного сотрудничества и кластерно-сетевой активности 13 регионов Евросоюза, которые входят в выбранное партнерство. Сформирован рейтинг химических регионов по оценке потенциала кластерно-сетевого взаимодействия.
The article discusses the formation issues of the integration component of regional strategies for smart specialisation, including the use of Interregional and cross-border cooperation in strategically important areas. The relevance and potential of activating European partnerships for Ukrainian regions within the framework of strategies for smart specialisation were emphasized.
In order to adapt and develop the methodological support developed in the EU, a scientific and methodological approach to assessing potential partnerships in the formation of regional smart specialisation strategies has been justified. It is proposed to perform a set of diagnostic and communication procedures to identify and assess the prospects for interregional cooperation for each project initiative at the participatory stage of the entrepreneurial discovery process. Measures to identify potential partnerships include the following: justification of the feasibility of partnership and integration into existing cluster-network structures; identification of possible partners and study of their potential and interests; assessment of the readiness of regional stakeholders for partnership; formation of partnership proposals for a specific smart priority. This additional stage will allow to determine the possibilities of resource-competent strengthening of regional priorities of smart specialisation by combining knowledge and assets with innovatively active European regions.
The proposed author's scientific and methodological approach to assessing the potential of cluster-network partnership of Ukrainian regions and EU member states is based on the calculation of an integral indicator that takes into account the assessment of innovative cooperation of each region and its cluster-network activity in a specific thematic area of smart specialisation. The structure is shown and the content of calculation procedures for determining the integral indicator of the potential of cluster-network interaction of the region based on information and analytical data of European ratings and platforms is developed.
The scientific and methodological approach has been tested on the example of Chemicals thematic partnership. The definition of groups of indicators for assessing innovative cooperation and cluster-network activity of 13 regions of the European Union, which are part of this partnership, has been consistently disclosed. A rating of chemical regions was formed to assess the potential of cluster-network interaction.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:23:24Z |
| format | Article |
| fulltext |
ШВЕЦЬ Н. В.
62 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
УДК 332.142:332.146 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).62-70
Наталія Вячеславівна Швець
канд. екон. наук
ORCID 0000-0003-1215-2397
е-mail: shvetsnnn@ukr.net,
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ
РЕАЛІЗАЦІЯ ІНТЕГРАЦІЙНОГО КОМПОНЕНТА РЕГІОНАЛЬНИХ
СТРАТЕГІЙ СМАРТСПЕЦІАЛІЗАЦІЇ: НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД
Вступ. Методологічним підґрунтям політики
згуртованості ЄС на 2014-2020 рр. і Стратегії EUROPE
2020 став підхід смартспеціалізації (Strategy for Smart
Specialisation — S3, або нове тотожне трактування —
Research and Innovation Strategies for Smart Specialisa-
tion — RIS3), який передбачає ефективне поєднання
унікальних знань з ринковими можливостями і визна-
чення регіональних точок майбутнього зростання [1;
2]. Додавання слова «смарт» у зазначеному контексті
передає значущість зваженого консолідованого по-
шуку напрямів досліджень та створення інновацій для
забезпечення економічного розвитку регіонів. Це до-
сягається через поєднання місцевих ресурсів і компе-
тентностей у процесі підприємницького відкриття
(Entrepreneurial Discovery Process — EDP).
Європейські регіони у 2020 р. завершили перший
стратегічний цикл, що планувався на засадах S3, і від-
повідно накопичився емпіричний матеріал, який ак-
тивно опрацьовується дослідниками і практиками.
Експерти Спільного дослідницького центру Єврокомі-
сії (Joint Research Center of the European Commission —
JRC EC) [2; 3] звертають увагу на різноаспектний роз-
виток концепції S3.
Так, останнім часом все більш значущим стає ін-
теграційний компонент стратегій смартспеціалізації,
який, зокрема, включає міжрегіональне та транскор-
донне партнерство. Взаємодія регіонів в рамках S3
сприяє трансферу інновацій між регіональними і на-
ціональними економіками та націлена на досягнення
синергії у важливих для стратегічного зростання сфе-
рах [4]. Європейські фахівці [2, с. 79] зазначають, що
відкритість стратегій смартспеціалізації та спрямова-
ність їх назовні дають регіонам доступ до широких
бізнес- та знаннєвих мереж, дозволяють зміцнити свій
дослідницький потенціал, вийти на інші ринки, роз-
ширити підприємницькі можливості, посилити власні
сильні сторони, інтегруватися у глобальні ланцюги до-
даної вартості та наростити інвестиції у регіональні
економіки.
В Україні практичне впровадження європейської
концепції S3 офіційно розпочато у 2018 р. На сучас-
ному етапі регіони з різними інтенсивністю та резуль-
тативністю проходять процес підприємницького від-
криття. Одним з важливих завдань, яке зараз постає
перед регіональними робочими групами EDP, є пошук
можливостей реалізації проєктних ініціатив, що увій-
дуть в стратегії смартспеціалізації. І вже на даному
етапі, враховуючи ресурсну та інституційну слабкість
регіональних інноваційних екосистем, зростає акту-
альність інтеграційного компонента стратегій смарт-
спеціалізації, задіяння якого здатне інтенсифікувати
і підвищити ефективність інноваційної діяльності в
регіонах.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вітчизняні
вчені розглядають широкий спектр науково-приклад-
них питань впровадження підходу смартспеціалізації
та розвитку європартнерства. Передумовою активізації
співпраці в різних сферах суспільного життя став об-
раний Україною євроінтеграційний курс.
Процеси зближення і взаємодії нашої країни з
Європейським Союзом є об’єктами постійної пильної
уваги фахівців Інституту економіки промисловості
НАН України. У публікаціях О. І. Амоші, В. П. Анто-
нюк, Ю. С. Залознової, В. І. Ляшенка, О. Ф. Новіко-
вої, І. П. Петрової, І. Ю. Підоричевої, М. О. Солдак,
Ю. М. Харазішвілі, Д. Ю. Череватського, Г. З. Шев-
цової та ін. [5-15] досліджуються перешкоди і пер-
спективи інтеграції українських та європейських на-
уково-освітніх, інноваційних просторів, визначаються
можливості посилення позицій України в європей-
ському економічному, дослідницькому просторі і на-
даються науково-практичні рекомендації щодо інсти-
туційної, інфраструктурної, організаційної та аналі-
тичної підтримки розвитку партнерських відносин з
країнами ЄС.
Слід погодитися з авторами робіт [6; 9], що євро-
інтеграційний вектор модернізації України і відпо-
відне поглиблення європартнерства у дослідницькій та
інноваційній сферах є одним з важливих чинників
і рушієм розвитку методології S3. Паралельно з впро-
вадженням в Україні концепції смартспеціалізації ук-
раїнськими науковцями [6; 8; 16-19] розробляються її
наукові положення та рекомендації з адаптації мето-
дології JRC EC до українського контексту.
У рамках даного дослідження особливої уваги за-
слуговують теоретико-методологічні засади формуван-
ня партнерських відносин в рамках стратегій смарт-
спеціалізації. Як базову методологію S3-партнерства
Єврокомісія пропонує керівництво з розвитку міжре-
гіонального співробітництва для смартспеціалізації [4].
Зазначений документ розроблено на основі до-
свіду ініціативи Авангард (Vanguard Initiative) з реалі-
зації пілотних проєктів міжрегіонального партнерства
на засадах S3, розпочатої у 2013 р. Він представляє
концепцію процесного підходу до організації та пла-
нування тематичних партнерств у контексті стратегій
смартспеціалізації. Це, головним чином, набір мето-
дологічних принципів, які допомагають регіонам-парт-
нерам ініціювати і розвивати співробітництво у трьох
пріоритетних сферах S3: агропродовольчої, енергетич-
ної та промислової модернізації. Слід зазначити, що
розроблене керівництво з партнерств S3 також орієн-
товано на залучення менш розвинених регіонів і акто-
рів регіональних інноваційних екосистем у зазначені
пріоритети смартспеціалізації як додаткової сили для
успішної реалізації спільних інвестиційних проєктів.
ШВЕЦЬ Н. В.
2021/№2 63
Звертаємо увагу, що, за задумом розробників,
дана методологія призначена для застосовування ре-
гіонами, які вже визначилися з напрямами партнер-
ства, і не охоплює попередню стадію, що має вклю-
чати стратегічний аналіз потенційних партнерств за
пріоритетами стратегій смартспеціалізації. Залиша-
ється без відповіді питання: коли і як регіонам до-
цільно аналізувати можливості міжрегіонального парт-
нерства в контексті євроінтеграції? Саме на отримання
відповіді на зазначене питання і спрямоване дослід-
ження, результати якого представлені у даній статті.
Мета статті — обґрунтувати і здійснити апробацію
авторського науково-методичного підходу до оціню-
вання потенційного партнерства при формуванні ре-
гіональних стратегій смартспеціалізації.
Виклад основного матеріалу. Одним зі стратегіч-
них напрямів втілення євроінтеграційних прагнень
України є поширення співпраці з регіонами Європи в
рамках стратегій смартспеціалізації. Реалізація цього
напряму сприятиме створенню високопродуктивних
інноваційних екосистем на регіональному і національ-
ному рівнях та відповідно активізації інноваційних
процесів у країні.
На сьогодні, за даними Інноваційного табло ЄС
(European Innovation Scoreboard 2021) [20], Україна від-
носиться до групи країн «інноваторів-початківців», що
демонструють низьку інноваційну активність і недо-
статню ефективність такої діяльності. Це свідчить про
поки ще слабкі та нерозвинені інноваційні екосис-
теми, прискорити розвиток яких та накопичити по-
тенціал для майбутнього зростання можливо через на-
лагодження партнерських відносин з інноваційно си-
льними європейськими країнами/регіонами. Зазна-
чене завдання потребує певного методологічного су-
проводу.
Згідно з методологією розвитку тематичних між-
регіональних партнерств JRC EC [4], комплекс заходів,
спрямованих на пошук і встановлення партнерських
зв’язків, регіони починають після затвердження регіо-
нальних стратегій смартспеціалізації. Проте, на наш
погляд, роботу з оцінювання перспектив міжрегіо-
нального співробітництва та вивчення потенційних
партнерів необхідно розпочинати ще на стадії форму-
вання стратегії смартспеціалізації, а точніше, під час
процесу підприємницького відкриття.
Вважаємо, що проведення такої аналітичної ро-
боти впродовж EDP може пришвидшити євроінтегра-
ційний рух регіонів України, активізувати інноваційну
діяльність в регіонах та доповнити перелік регіональ-
них пріоритетів за рахунок проєктних ініціатив, які не
можуть бути забезпечені достатнім обсягом внутрішніх
ресурсів і водночас мають інноваційний потенціал для
конкурентоспроможного зростання регіональної еко-
номіки.
Українським інститутом міжнародної політики у
співпраці з JRC на основі положень і принципів євро-
пейської методології EDP запропоновано методичне
забезпечення [21] проведення цього процесу в регіо-
нах, яке поки що є єдиним формалізованим керів-
ництвом впровадження смартспеціалізації в Україні.
Відповідно до цих рекомендацій, EDP включає підго-
товчий, партисипативний етапи та завершується пла-
нуванням впровадження обраних пріоритетів.
Раніше у статті [18] було представлено пропози-
цію щодо доповнення згаданої вище методології про-
цесу підприємницького відкриття методикою регіо-
нального бенчмаркінгу. Враховуючи результати емпі-
ричного дослідження здійснення EDP в українських
регіонах, пропонуємо також включити в партисипа-
тивний етап додаткову стадію (рис. 1).
Дана стадія передбачає виконання комплексу
діагностичних та комунікаційних процедур щодо ви-
явлення потенційного партнерства для кожної проєкт-
ної ініціативи регіональних стейкхолдерів. Такі дії до-
зволять визначити можливості їх ресурсно-компетент-
ного підсилення через поєднання знань та активів з
інноваційно активними європейськими регіонами.
Перший блок процедур включає заходи щодо
встановлення необхідності партнерства, його перед-
умов, чинників і визначення колегіальної думки
стейкхолдерів стосовно доцільності виходу на міжре-
гіональний / транскордонний рівень та інтеграції до
наявних кластерно-мережевих структур. Розроблення
рішення має відбуватися, головним чином, з вико-
ристанням набору інформативних (опитування, дво-
сторонній діалог) та інтерактивних (круглі столи, ворк-
шопи фокус-груп) методів.
У разі виявлення потреби проєктної ініціативи у
залученні партнерів виконуються процедури другого
блоку із застосуванням науково-методичного підходу
до оцінювання потенціалу кластерно-мережевого парт-
нерства регіонів. Запропонований підхід ґрунтується
на розрахунку інтегрального показника потенціалу
кластерно-мережевої взаємодії регіону у сектораль-
ному розрізі (рис. 2), який враховує загальний показ-
ник інноваційної співпраці регіону та показник клас-
терно-мережевої активності регіону за конкретним
сектором економіки.
Для кількісного виміру першого складника засто-
совуються нормалізовані показники за індикаторами
«Міжнародні наукові спільні видання», «Співпраця
інноваційних МСП», «Державно-приватні спільні ви-
дання» та «Патентні заявки PCT», що містяться у рей-
тингу Регіональне інноваційне табло (Regional Innova-
tion Scoreboard — RIS). Згідно з методологією RIS [22],
обрані індикатори переважно розраховуються на ос-
нові статистичних регіональних даних, окрім вимір-
ника, який характеризує ступень залучення МСП до
інноваційної співпраці. Цей індикатор визначається з
використанням результатів опитувань суб’єктів під-
приємницької діяльності регіону.
Другий складник спрямовано на визначення клас-
терно-мережевої активності регіону у певному тема-
тичному напрямі. Його присутність пояснюється тим,
що кластерно-мережеві структури є компонентом су-
часного механізму підтримки інноваційного розвитку,
базованим на організації горизонтальних зв’язків, парт-
нерських відносин, отриманні взаємних вигід та інте-
граційних ефектів [23-27]. У концепції смартспеціалі-
зації [1] такі утворення розглядаються як потужний ін-
струмент реалізації підприємницького потенціалу, ге-
нерування інновацій та підвищення конкурентоспро-
можності економіки. Крім того, сучасною тенденцією
є створення мережевих структур через широке засто-
сування цифрових платформ та їх поєднання. Прик-
ладом такого утворення є платформна мережа S3. Її
можна віднести до класу інноваційних мереж, які на-
уковці [28; 29] розглядають як ефективний механізм
взаємовигідної взаємодії дослідницьких організацій,
стартапів та інноваційного бізнесу, зацікавлених у
практичній реалізації науково-технічних розробок і
проєктів як на території держави, так і на міжнарод-
ному рівні.
ШВЕЦЬ Н. В.
64 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Рис. 1. Удосконалення методології впровадження процесу підприємницького відкриття
Розроблено та доопрацьовано автором на основі джерел [18; 21].
Рис. 2. Структура інтегрального показника потенціалу кластерно-мережевої взаємодії регіону за напрямом
Розроблено автором.
ШВЕЦЬ Н. В.
2021/№2 65
Оцінювання за другим складником базується на
експертних оцінках за трьома індикаторами з подаль-
шим їх нормуванням. Перший індикатор відображає
роль кожного регіону у міжрегіональному партнерстві
на S3 Platform, другий — ураховує наявність та зміст
пріоритетів відповідної регіональної стратегії смарт-
спеціалізації, й третій — визначає залученість регіону
до кластерно-мережевих структур на основі даних
European Cluster Collaboration Platform, а також інфор-
мації, що отримується з офіційних сайтів про діяль-
ність регіональних кластерів та інших мереж. Варто
відмітити певні методологічні складнощі, що виника-
ють в процесі оцінювання, обумовлені застосуванням
окремими країнами різних рівнів територіальних оди-
ниць NUTS.
Підсумкові значення першого, другого складни-
ків та їхній інтегральний показник визначаються як
середньозважені величини на основі ваг, які встанов-
люють експерти, оцінюючи значимість/ступінь впливу
проміжних оцінок на кожний результативний показ-
ник.
З використанням запропонованого підходу авто-
ром проведено оцінювання потенціалу кластерно-
мережевого партнерства регіонів Євросоюзу за тема-
тичним напрямом Chemicals. Даний напрям входить до
тематичної платформи S3P-Industry, на якій на сьо-
годні зареєстровано 13 регіонів (рис. 3). Вибір хімічної
галузі обумовлено її перспективністю та значимістю
для регіонального розвитку, що зазначено в стратегіях
2021-2027 рр. сімох областей України.
Регіони-лідери
Лімбург (NL42), Нідерланди
Ломбардія (ITC4), Італія
Регіони-учасники
Каталонія (ES51), Іспанія
Кескі-Пог’янмаа (FI1D5), Фінляндія
Варшавський столичний регіон (PL91),
Польща
Мазовецький регіон (PL92), Польща
Саксонія-Ангальт (DEE0), Німеччина
Устецький край (CZ042), Чехія
Валлонія (BE3), Бельгія
Зацікавлені регіони
Бранденбург (DE40), Німеччина
Дренте (NL13), Нідерланди
Гронінген (NL11), Нідерланди
Південна Голландія (NL33), Нідерланди
Рис. 3. Регіони, що входять до S3 Chemicals Partnership [30]
Головною метою напряму Chemicals є модерніза-
ція хімічної промисловості та її трансформація у ста-
лий, енерго- та ресурсоефективний сектор, який про-
понує інноваційні рішення і має глобальну конкурен-
тоспроможність. Слід зазначити, що хімічна промис-
ловість є одним з найбільш мережевих секторів гло-
бальної економіки. Так, хімічний сектор Європи
вважається високоінтегрованим комплексом, який на-
раховує близько трьохсот промислових майданчиків
[31].
За кожним регіоном партнерства Chemicals
спершу послідовно проведено оцінювання рівнів інди-
каторів за двома групами — «Інноваційна співпраця
регіону» та «Кластерно-мережева активність регіону за
напрямом».
За даними RIS 2021 р. [32] визначені нормалізо-
вані значення індикаторів першої групи (табл. 1). Ем-
піричні значення індикаторів другої групи отримано
експертним шляхом через бальне оцінювання їхніх
складників. Так, провінція Лімбург отримала макси-
мальну оцінку 4 бали за індикатором «Міжрегіональне
партнерство» як регіон-лідер у партнерстві Chemicals
(3 бали) та регіон зареєстрований на S3 Platform
(1 бал). Ураховуючи наявність в регіональній стратегії
смартспеціалізації тільки одного пріоритету із залучен-
ням хімічної галузі і водночас чітке її домінування, ре-
гіон за індикатором «Смартпріоритети» оцінено у
2 бали. Оцінка за останнім індикатором «Кластерно-
мережеві структури» встановила лише 1 бал, саме за
членство провінції Лімбург у Європейській мережі хі-
мічних регіонів (European Chemical Regions Network).
Інші чинники оцінювання, як-от наявність регіональ-
ного хімічного або іншого кластеру і реєстрація на
Європейській платформі кластерної співпраці
(European Cluster Collaboration Platform), в регіоні від-
сутні.
ШВЕЦЬ Н. В.
66 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Таблиця 1
Нормалізовані оцінки за індикаторами оцінювання потенціалу
кластерно-мережевої взаємодії регіонів за напрямом Chemicals
Регіон (код NUTS), країна
Індикатори інноваційної співпраці регіону
Індикатори кластерно-мережевої
активності регіону за напрямом
М
іж
н
а
р
о
д
н
і
н
а
у
к
о
в
і
с
п
іл
ь
н
і
в
и
д
а
н
н
я
С
п
ів
п
р
а
ц
я
і
н
н
о
в
а
ц
ій
-
н
и
х
М
С
П
Д
е
р
ж
а
в
н
о
-п
р
и
в
а
тн
і
с
п
іл
ь
н
і
в
и
д
а
н
н
я
П
а
те
н
тн
і
за
я
в
к
и
P
C
T
М
іж
р
е
гі
о
н
а
л
ь
н
е
п
а
р
тн
е
р
с
тв
о
С
м
а
р
тп
р
іо
р
и
те
ти
К
л
а
с
те
р
н
о
-м
е
р
е
ж
е
в
і
с
тр
у
к
ту
р
и
Лімбург (NL42),
Нідерланди
0,934 0,613 0,829 0,855 1 0,333 0,2
Ломбардія (ITC4),
Італія
0,644 0,627 0,620 0,532 1 0,167 1
Каталонія (ES51),
Іспанія
0,739 0,284 0,652 0,507 0,75 0 0,4
Кескі-Пог’янмаа (FI1D5),
Фінляндія
0,778 1,000 0,726 0,767 0,5 0,5 0,4
Варшавський столичний
регіон (PL91),
Польща
0,724 0,303 0,599 0,232 0,75 0,333 0,2
Мазовецький регіон (PL92),
Польща
0,118 0,119 0,104 0,232 0,75 0,333 0,2
Саксонія-Ангальт (DEE0),
Німеччина
0,560 0,472 0,609 0,450 0,75 0,333 0,2
Устецький край (CZ042),
Чехія
0,193 0,309 0,202 0,235 0,75 0 0,2
Валлонія (BE3), Бельгія 0,576 1,000 0,503 0,577 0,5 1 0,4
Бранденбург (DE40),
Німеччина
0,657 0,309 0,569 0,540 0,25 0,5 0,4
Дренте (NL13),
Нідерланди
0,371 0,613 0,426 0,428 0,25 0,333 0,2
Гронінген (NL11),
Нідерланди
1,000 0,613 1,000 0,474 0,25 0,333 0,8
Південна Голландія
(NL33), Нідерланди
0,940 0,613 0,937 0,636 0,25 0,333 0,6
Розраховано автором.
Індикатори першої та другої груп є різнорозмір-
ними і відносяться до виду «стимулятор» (для них ба-
жане збільшення значення), тому для подальшого
отримання інтегрального показника за кожним з них
проведено процедуру нормування із застосуванням
простого методу для стимуляторів [33], використову-
ючи максимальну величину набору даних у якості ета-
лонної величини. Нормалізовані оцінки представлено
в табл. 1.
Результати розрахунку інтегральних показників
та рейтингового оцінювання 13 європейських регіонів,
що входять до S3 Chemicals Partnership, наведено у
табл. 2. У даному випадку підсумкові значення пер-
шого, другого складників та їхня інтегральна величина
розраховані, виходячи з рівнозначного впливу про-
міжних оцінок на підсумковий показник.
Рейтинг показує, що в обраному напрямі найви-
щий рівень партнерського потенціалу, визначений вже
наявним досвідом інноваційної співпраці і розвине-
ністю кластерно-мережевої взаємодії, мають найбільш
інноваційно активні регіони з традиційною спеціалі-
зацією у хімічній галузі.
Після визначення кола регіонів — потенційних
партнерів (див. рис. 1) оцінюється готовність регіо-
нальних стейкхолдерів до європартнерства за встанов-
леними Єврокомісією для тематичних партнерств кри-
теріями [4]:
тематика пропозиції актуальна та входить до
сфери інтересів S3 Platform;
пропозиція має інноваційну складову та зв’язок з
пріоритетами, визначеними в стратегіях смартспе-
ціалізації регіону-претенденту і регіонів-партнерів;
пошук партнерів підтримується групами основ-
них регіональних стейкхолдерів і буде гарантовано
супроводжуватися політичною та фінансовою під-
тримкою регіону.
У разі відповідності пропозиції про партнерство
вищевказаним критеріям регіональна робоча група
може переходити до формування і подання відповідної
заяви за формою та порядком встановленим на S3
Platform.
Висновки. Реалізація в Україні підходу смартспе-
ціалізації може суттєво інтенсифікувати євроінтегра-
ційні процеси та поширити в українських регіонах
практику застосування європартнерства. За цих обста-
вин важливе значення має методологічне забезпе-
чення такого процесу та його постійне удосконалення
відповідно до сучасних тенденцій та вимог міжрегіо-
нального/транскордонного співробітництва.
ШВЕЦЬ Н. В.
2021/№2 67
Таблиця 2
Рейтинг регіонів ЄС за інтегральним показником потенціалу
кластерно-мережевої взаємодії за напрямом Chemicals
Регіон (код NUTS),
країна
Група регіонів-
інноваторів
Показник інновацій-
ної співпраці регіону
Показник клас-
терно-мережевої
активності регіону
за напрямом
Інтегральний показник
потенціалу кластерно-
мережевої взаємодії
регіону за напрямом
Ломбардія (ITC4),
Італія
Сильний
інноватор-
0,606 0,722 0,664
Лімбург (NL42),
Нідерланди
Сильний
інноватор+
0,808 0,511 0,660
Валлонія (BE3),
Бельгія
Сильний
інноватор
0,664 0,633 0,649
Кескі-Пог’янмаа
(FI1D5), Фінляндія
Сильний
інноватор+
0,818 0,467 0,643
Гронінген (NL11),
Нідерланди
Сильний
інноватор
0,772 0,461 0,617
Південна Голландія
(NL33), Нідерланди
Сильний
інноватор+
0,782 0,394 0,588
Саксонія-Ангальт
(DEE0), Німеччина
Помірний
інноватор+
0,523 0,428 0,476
Каталонія (ES51),
Іспанія
Помірний
інноватор+
0,546 0,383 0,465
Бранденбург (DE40),
Німеччина
Помірний
інноватор+
0,519 0,383 0,451
Варшавський столи-
чний регіон (PL91),
Польща
Помірний
інноватор
0,465 0,428 0,447
Дренте (NL13), Ні-
дерланди
Помірний
інноватор+
0,460 0,261 0,361
Мазовецький регіон
(PL92), Польща
Інноватор-
початківець
0,143 0,428 0,286
Устецький край
(CZ042), Чехія
Інноватор-
початківець
0,235 0,317 0,276
Розраховано автором.
Розроблені пропозиції щодо формування інтегра-
ційного компоненту регіональних стратегій смартспе-
ціалізації з включенням певних діагностично-комуні-
каційних процедур до процесу підприємницького від-
криття спрямовані на повніше визначення регіональ-
них пріоритетів інноваційного розвитку, прискорення
входження українських регіонів до європейського до-
слідницького простору та підвищення ефективності
інноваційної діяльності на місцевому рівні.
Пошук партнерів запропоновано здійснювати із
застосуванням авторського науково-методичного під-
ходу до оцінювання потенціалу кластерно-мережевого
партнерства регіонів України і країн-членів ЄС на ос-
нові інтегрального показника потенціалу кластерно-
мережевої взаємодії у певному тематичному напрямі
смартспеціалізації. Даний підхід є універсальним для
застосування за будь-яким тематичним напрямом
міжрегіональної взаємодії та базується на викорис-
танні інформаційно-аналітичних даних європейських
рейтингів і платформ.
Результати рейтингового оцінювання, здійсне-
ного відповідно до авторського науково-методичного
підходу за напрямом Chemicals, свідчать, що при ви-
борі партнерів для майбутньої співпраці в інновацій-
ній сфері українським регіонам, що розробляють стра-
тегії смартспеціалізації на основі розвитку потенціалу
хімічного виробництва, доцільно звернути увагу на
такі європейські регіони з високорозвинутим клас-
терно-мережевим компонентом, як італійський регіон
Ломбардія, голландські провінції Лімбург, Гронінген
і Південна Голландія, бельгійська провінція Валлонія
та фінський регіон Кескі-Пог’янмаа. Іншими важли-
вими факторами при виборі напрямів міжрегіональ-
ного партнерства є поточна спеціалізація регіонів за
секторами хімічної промисловості та потенціал між-
галузевої диверсифікації.
Європартнерство вимагатиме від учасників по-
тенційних міжрегіональних процесів співробітництва
додаткових зусиль та знань, зокрема розуміння адмі-
ністративних, фінансових процедур партнерської дія-
льності відповідно до сучасних вимог ЄС. Тому до ре-
гіональних команд S3 доцільно залучати компетентних
у таких питаннях фахівців/організації, що можуть на-
дати консультативну, технічну допомогу у сфері управ-
ління євроінтеграційними процесами.
Список використаних джерел
1. Guide to Research and Innovation Strategies for
Smart Specialisation (RIS 3) / D. Foray, J. Goddard,
X. Goenaga Beldarrain et al. Luxembourg : Publications
Office of the European Union, 2012. 122 p.
2. Implementing Smart Specialisation: A Handbook /
C. Gianelle, D. Kyriakou, C. Cohen and M. Przeor (eds).
Brussels : European Commission, EUR 28053 EN, 2016.
122 p. DOI: https://doi.org/10.2791/610394.
3. Marinelli E. and Perianez Forte I. Smart
Specialisation at work: The entrepreneurial discovery as a
continuous process. S3 Working Paper Series No. 12/2017,
EUR 28838 EN. Luxembourg : Office of the European
Union, 2017. 24 p. DOI: https://doi.org/10.2760/514714.
ШВЕЦЬ Н. В.
68 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
4. Rakhmatullin R., Hegyi F. B., Ciampi S. K.,
Gomez J., Mieszkowski K. Methodological Manual.
Developing Thematic Interregional Partnerships for Smart
Specialisation. A Practical Guide to Building and
Managing Interregional Smart Specialisation Partnerships.
EUR 30172 EN, Luxembourg : Office of the European
Union, 2020. 118 p. DOI: http://doi.org/10.2760/564759.
5. Ляшенко В. І., Підоричева І. Ю., Кучеров А. В.,
Тесновський П. В. Напрями інтеграції України до єв-
ропейських науково-освітніх та інноваційних просто-
рів в умовах Угоди про асоціацію з Європейським Со-
юзом. Економічний вісник Донбасу. 2018. № 3 (53).
С. 147-179.
6. Amosha A., Lіashenko V., Pidorycheva I. Inter-
regional and cross-border spaces in the context of smart
specialization. Scientific Papers of Silesian University of
Technology. Organization and Management Series. 2019.
No 140. P. 7-16. DOI: http://doi.org/10.29119/1641-
3466.2019.140.1.
7. Антонюк В. П., Ляшенко В. І., Новікова О. Ф.,
Підоричева І. Ю., Солдак М. О., Череватський Д. Ю.
Пропозиції щодо можливих змін до Угоди про асоціа-
цію між Україною, з однієї сторони, та Європейським
Союзом, Європейським співтовариством з атомної
енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.
Вісник економічної науки України. 2020. № 2 (39).
С. 201-205. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.
2020.2(39).201-205.
8. Залознова Ю. С., Петрова І. П. Режим міжна-
родно-публічно-приватного партнерства в науково-
технічній та інноваційній сферах у контексті євроінте-
граційних процесів. Управління економікою: теорія та
практика. 2020. С. 19-31. DOI: https://doi.org/10.37405/
2221-1187.2020.19-31.
9. Liashenko V., Pidorycheva I., Antoniuk V.
European Research Area: comparative analysis of
institutional prerequisites and integration approaches for
Ukraine. Journal of European Economy. 2020. Vol. 19.
№ 3 (74). Р. 456—481. DOI: https://doi.org/10.35774/
jee2020.03.456.
10. Pidorycheva I., Shevtsova H., Antonyuk V.,
Shvets N., Pchelynska H. A Conceptual Framework for
Developing of Regional Innovation Ecosystems. European
Journal of Sustainable Development. 2020. Vol. 9(3). P. 626-
640. DOI: https://doi.org/10.14207/ejsd.2020.v9n3p626.
11. Підоричева І. Ю. Україна у науково-техноло-
гічному та інноваційному просторах Європейського
Союзу: проблеми, позитивні зрушення та напрями ін-
теграції. Економічний вісник Донбасу. 2020. № 2. С. 36—
52. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2020-2(60)-
36-52.
12. Шевцова Г. З. Cучасні тренди та пріоритети
розвитку європейської хімічної індустрії: аналітичний
огляд. Вісник економічної науки України. 2020. № 2 (39).
С. 36-45. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.
2(39).36-45.
13. Антонюк В. П. Стратегія розвитку вищої
освіти України в контексті вимог до людського капі-
талу та євроінтеграційних процесів. Вісник економічної
науки України. 2021. № 1(40). С. 113-119. DOI:
https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.1(40).113-119.
14. Kharazishvili Y., Kwilinski A., Dzwigol H.,
Liashenko V., Lukaszczyk Z. Identification and Com-
parative Analysis of Ukrainian and Polish Scientific-
Educational and Innovative Spaces of European
Integration. Proceedings of the 37th International Business
Information Management Association (IBIMA) (1-2 April
2021). Cordoba, Spain. P. 3007-3721.
15. Підоричева І. Ю. Інноваційні екосистеми Ук-
раїни: концептуальні засади розвитку в умовах глока-
лізації та євроінтеграції. Економіка промисловості.
2021. № 2 (94). С. 5-44. DOI: http://doi.org/10.15407/
econindustry2021.02.005.
16. Іщук С. О., Созанський Л. Й. Методологічні
засади вибору потенційних сфер смартспеціалізації ре-
гіонів України. Економіка та право. 2020. № 2. С. 32-
44. DOI: http://doi.org/10.15407/econlaw.2020.02.032.
17. Ivashchenko A., Kornyliuk A., Polishchuk Y.,
Romanchenko T., Reshetnikova I. Regional smart special-
ization in Ukraine: JRC methodology applicability. Prob-
lems and Perspectives in Management. 2020. № 18 (4).
P. 247-263. DOI: http://doi.org/10.21511/ppm.18(4).
2020.21.
18. Шевцова Г. З., Швець Н. В. Застосування ре-
гіонального бенчмаркінгу в процесі смартпріоритиза-
ції. Вісник економічної науки України. 2021. № 1 (40).
С. 47-59. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.
1(40).47-59.
19. Петрова І. П. Модернізація економіки старо-
промислових регіонів на засадах smart-спеціалізації (за
матеріалами наукового повідомлення на засіданні
Президії НАН України 11 березня 2020 р.). Вісник На-
ціональної академії наук України. 2020. № 6. С. 30-37.
DOI: https://doi.org/10.15407/visn2020.06.030.
20. European Innovation Scoreboard 2021. European
Commission. Luxembourg: Publications Office of the
European Union, 2021. 95 p. DOI: https://doi.org/
10.2873/340166.
21. Методологія щодо впровадження процесу під-
приємницького відкриття. Неофіційна версія. Україн-
ський інститут міжнародної політики. 2020. 46 c. URL:
http://surl.li/fopw.
22. Regional Innovation Scoreboard 2021. Metho-
dology Report. European Commission. URL: https://ec.
europa.eu/docsroom/documents/45972.
23. Січкаренко К. О. Мережева організація інно-
ваційної діяльності: наук. доп. Київ : ДУ «Інститут
економіки та прогнозування НАН України», 2015.
48 с.
24. Neffke F., Henning M., Boschma R. How Do
Regions Diversify over Time? Industry Relatedness and the
Development of New Growth Paths in Regions. Journal of
Economic Geography. 2011. Vol. 87(3). P. 237—265. DOI:
https://doi.org/10.1111/j.1944-8287.2011.01121.x.
25. Assimakopoulos D., Lawton Smith H., Baines N.,
Romeo S., Tsouri M. Oxford and Grenoble: multiple
anchors, strong dyadic relationships and national policy in
fostering cluster architectures. Regional Studies. 2021. DOI:
http://doi.org/10.1080/00343404.2021.1998416.
26. Knox S., Arshed N. Network governance and
coordination of a regional entrepreneurial ecosystem.
Regional Studies. 2021. DOI: http://doi.org/10.1080/
00343404.2021.1988067.
27. Родченко В. Б., Хрипунова Д. М. Проблеми
та перспективи інтеграції України до Європейської
кластерної мережі. Соціальна економіка. 2018. Вип. 55.
С. 132-141. DOI: https://doi.org/10.26565/2524-2547-
2018-55-14.
28. Шевцова Г. З., Омельяненко В. А., Проко-
пенко О. В. Концептуальні питання цифровізації
інноваційних мереж. Економіка промисловості. 2020.
ШВЕЦЬ Н. В.
2021/№2 69
№ 4 (92). С. 67-90. DOI: http://doi.org/10.15407/
econindustry 2020.04.067.
29. Omelyanenko V., Kudrina O., Shevtsova H.,
Prokopenko O., Petrenko V. ICT for Innovative Education
and Science: Smart Environment for Networked Strategies.
2020 43nd International Convention on Information,
Communication and Electronic Technology (MIPRO). 2020.
P. 727-730. DOI: http://doi.org/10.23919/MIPRO48935.
2020.9245133.
30. Chemicals. S3platform. URL: https://s3platform.
jrc.ec.europa.eu/chemicals.
31. Шевцова Г. З., Швець Н. В. Кластеризація хі-
мічної промисловості: європейський досвід та уроки
для України. Вісник економічної науки України. 2017.
№ 2. С. 103-109.
32. Regional Innovation Scoreboard 2021. European
Commission. Luxembourg: Publications Office of
the European Union, 2021. 108 p. DOI:
https://doi.org/10.2873/67175.
33. Харазішвілі Ю. М., Дронь Є. В. Прогнозу-
вання індикаторів, порогових значень та рівня еконо-
мічної безпеки України у середньостроковій перспек-
тиві : аналіт. доп. Київ : НІСД, 2014. 117 с.
References
1. Foray, D., Goddard, J., Goenaga Beldarrain, X. et
al. (2012). Guide to Research and Innovation Strategies for
Smart Specialisation (RIS 3). Luxembourg, Publications
Office of the European Union. 122 p.
2. Gianelle, C., Kyriakou, D., Cohen, C., Przeor, M.
(Eds). (2016). Implementing Smart Specialisation: A
Handbook. Brussels, European Commission, EUR 28053
EN. 122 p. DOI: https://doi.org/10.2791/610394.
3. Marinelli, E., Perianez Forte, I. (2017). Smart
Specialisation at work: The entrepreneurial discovery as a
continuous process. S3 Working Paper Series No. 12/2017,
EUR 28838 EN. Luxembourg, Office of the European
Union. 24 p. DOI: https://doi.org/10.2760/514714.
4. Rakhmatullin, R., Hegyi, F. B., Ciampi, S. K.,
Gomez, J., Mieszkowski, K. (2020). Methodological
Manual. Developing Thematic Interregional Partnerships
for Smart Specialisation. A Practical Guide to Building and
Managing Interregional Smart Specialisation Partnerships.
EUR 30172 EN, Luxembourg, Office of the European
Union. 118 p. DOI: http://doi.org/10.2760/564759.
5. Lyashenko, V. I., Pidorycheva, I. Yu., Kuche-
rov, A. V., Tesnovsky, P. V. (2018). Napriamy intehratsii
Ukrainy do yevropeiskykh naukovo-osvitnikh ta inno-
vatsiinykh prostoriv v umovakh Uhody pro asotsiatsiiu z
Yevropeiskym Soiuzom [Directions of Ukraine's integra-
tion within the European scientific-educational and inno-
vation areas under the Association Agreement with the Eu-
ropean Union]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu Economic —
Economic Herald of the Donbas, 3 (53), pp. 147-179 [in
Ukrainian].
6. Amosha, A., Lіashenko, V., Pidorycheva, I. (2019).
Inter-regional and cross-border spaces in the context of
smart specialization. Scientific Papers of Silesian University
of Technology. Organization and Management Series, 140,
pp. 7-16. DOI: http://doi.org/10.29119/1641-3466.2019.
140.1.
7. Antoniuk, V. P., Liashenko, V. I., Novikova, O. F.,
Pidorycheva, I. Yu., Soldak, M. O., Cherevatskyi, D. Yu.
(2020). Propozytsii shchodo mozhlyvykh zmin do Uhody
pro asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu, z odniiei storony, ta
Yevropeiskym Soiuzom, Yevropeiskym spivtovarystvom z
atomnoi enerhii i yikhnimy derzhavamy-chlenamy, z in-
shoi storony [Proposals for Possible Amendments to the
Association Agreement between Ukraine, on the one hand,
and the European Union, the European Atomic Energy
Community and their Member States, on the other hand].
Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (39), рр. 201-205.
DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.2(39).201-
205 [in Ukrainian].
8. Zaloznova, Yu. S., Petrova, I. P. (2020). Rezhym
mizhnarodno-publichno-pryvatnoho partnerstva v
naukovo-tekhnichnii ta innovatsiinii sferakh u konteksti
yevrointehratsiinykh protsesiv [Regime of International-
Public-Private Partnership in Scientific, Technical and In-
novation Spheres in the Context of European Integration
Processes]. Upravlinnia ekonomikoiu: teoriia ta praktyka.
Chumachenkivski chytannia — Management of Economy:
Theory and Practice. Chumachenko’s Annals, pp. 19-31.
DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2020.19-31 [in
Ukrainian].
9. Liashenko, V., Pidorycheva, I., Antoniuk, V.
(2020). European Research Area: comparative analysis of
institutional prerequisites and integration approaches for
Ukraine. Journal of European Economy, Vol. 19, 3 (74),
pp. 456—481. DOI: https://doi.org/10.35774/jee2020.03.
456.
10. Pidorycheva, I., Shevtsova, H., Antonyuk, V.,
Shvets, N., Pchelynska, H. (2020). A Conceptual
Framework for Developing of Regional Innovation
Ecosystems. European Journal of Sustainable Development,
9(3), pp. 626-640. DOI: https://doi.org/10.14207/ejsd.
2020.v9n3p626.
11. Pidorycheva, I. (2020). Ukraina u naukovo-
tekhnolohichnomu ta innovatsiinomu prostorakh Yevro-
peiskoho Soiuzu: problemy, pozytyvni zrushennia ta napri-
amy intehratsii [Ukraine in the scientific-technological and
innovation spaces of the European Union: problems, pos-
itive results and integration directions]. Ekonomichnyi
visnyk Donbasu Economic — Economic Herald of the Donbas,
2 (60), pp. 36-52. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-
3772-2020-2(60)-36-52 [in Ukrainian].
12. Shevtsova, H. Z. (2020). Cuchasni trendy ta
priorytety rozvytku yevropeiskoi khimichnoi industrii:
analitychnyi ohliad [Current trends and priorities of the
European chemical industry’s development: an analytical
review]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (39),
рр. 36-45. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.
2020.2(39).36-45 [in Ukrainian].
13. Antonyuk, V. P. (2021). Stratehiia rozvytku
vyshchoi osvity Ukrainy v konteksti vymoh do liudskoho
kapitalu ta yevrointehratsiinykh protsesiv [Strategy for the
Development of Higher Education in Ukraine in the Con-
text of the Requirements for Human Capital and European
Integration Processes]. Visnyk ekonomichnoi nauky
Ukrainy, 1 (40), pp. 113-119. DOI: https://doi.org/10.
37405/1729-7206.2021.1(40).113-119 [in Ukrainian].
14. Kharazishvili, Y., Kwilinski, A., Dzwigol, H.,
Liashenko, V. and Lukaszczyk, Z. (2021). Identification
and Comparative Analysis of Ukrainian and Polish
Scientific-Educational and Innovative Spaces of European
Integration. Proceedings of the 37th International Business
Information Management Association (IBIMA). (pp. 3007-
3721). Cordoba, Spain.
15. Pidorycheva, I. Yu. (2021). Innovatsiini
ekosystemy Ukrainy: kontseptualni zasady rozvytku v
umovakh hlokalizatsii ta yevrointehratsii [Innovation
ШВЕЦЬ Н. В.
70 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
ecosystems of Ukraine: a conceptual framework for
development in the conditions of glocalization and
eurointegration]. Econ. promisl., 2 (94), рр. 5-44.
DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2021.02.005 [in
Ukrainian].
16. Ishchuk, S. O., Sozanskyy, L. Y. (2020). Meto-
dolohichni zasady vyboru potentsiinykh sfer smartspetsi-
alizatsii rehioniv Ukrainy [Methodological principles for
choosing potential areas of smart specialization of the re-
gions of Ukraine]. Ekonomika ta pravo — Economics and
Law, Vol. 2, pp. 32-44. DOI: http://doi.org/10.15407/
econlaw.2020.02.032 [in Ukrainian].
17. Ivashchenko, A., Kornyliuk, A., Polishchuk, Y.,
Romanchenko, T., Reshetnikova, I. (2020). Regional
smart specialization in Ukraine: JRC methodology applica-
bility. Problems and Perspectives in Management, 18 (4),
pp. 247-263. DOI: http://doi.org/10.21511/ppm.18(4).
2020.21.
18. Shevtsova, H. Z., Shvets, N. V. (2021). Zastosu-
vannia rehionalnoho benchmarkinhu v protsesi smartpri-
orytyzatsii [Applying of Regional Benchmarking in the
Smart Prioritization Process]. Visnyk ekonomichnoi nauky
Ukrainy, 1 (40), рр. 47-59. DOI: https://doi.org/10.37405/
1729-7206.2021.1(40).47-59 [in Ukrainian].
19. Petrova, I. P. (2020). Modernizatsiia ekonomiky
staropromyslovykh rehioniv na zasadakh smart-spetsi-
alizatsii [Modernization of the economy of the old indus-
trial regions on the basis of smart specialization]. Visnyk
Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy — Herald of National
Academy of Sciences of Ukraine, Vol. 6, pp. 30-37. DOI:
10.15407/visn2020.06.030 [in Ukrainian].
20. European Innovation Scoreboard 2021. (2021).
European Commission. Luxembourg: Publications Office
of the European Union. 95 p. DOI: https://doi.org/
10.2873/340166.
21. Metodolohiia shchodo vprovadzhennia protsesu
pidpryiemnytskoho vidkryttia. Neofitsiina versiia [Method-
ology for implementing the business discovery process.
Unofficial version]. (2020). Ukrainian Institute for Interna-
tional Politics, 46 p. Retrieved from http://surl.li/fopw [in
Ukrainian].
22. Regional Innovation Scoreboard 2021. Metho-
dology Report. European Commission. Retrieved from
https://ec.europa.eu/docsroom/documents/45972.
23. Sichkarenko, K. O. (2015). Merezheva orhani-
zatsiia innovatsiinoi diialnosti [Network organization of
innovative activity]. Kyiv, State Institution "Institute of
Economics and Forecasting of the National Academy of
Sciences of Ukraine". 48 p. [in Ukrainian].
24. Neffke, F., Henning, M., Boschma, R. (2011).
How Do Regions Diversify over Time? Industry Related-
ness and the Development of New Growth Paths in
Regions. Journal of Economic Geography, Vol. 87(3),
pp. 237—265. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1944-8287.
2011.01121.x.
25. Assimakopoulos, D., Lawton Smith, H., Bai-
nes, N., Romeo, S., Tsouri, M. (2021). Oxford and
Grenoble: multiple anchors, strong dyadic relationships
and national policy in fostering cluster architectures.
Regional Studies. DOI: https://doi.org/10.1080/00343404.
2021.1998416.
26. Knox, S., Arshed, N. (2021). Network governance
and coordination of a regional entrepreneurial ecosystem.
Regional Studies. DOI: https://doi.org/ 10.1080/00343404.
2021.1988067.
27. Rodchenko, V., Khripunova, D. (2018). Prob-
lemy ta perspektyvy intehratsii Ukrainy do Yevropeiskoi
klasternoi merezhi [Problems and prospects of Ukraine
integration to the European cluster network]. Sotsialna
ekonomika — Social Economics, 55, pp. 132-141. DOI:
https://doi.org/10.26565/2524-2547-2018-55-14 [in Uk-
rainian].
28. Shevtsova, H. Z., Omelyanenko, V. A., Proko-
penko, O. V. (2020). Kontseptualni pytannia tsyfrovizatsii
innovatsiinykh merezh [Conceptual issues of innovation
networks digitalization]. Econ. promisl., 4 (92), рр. 67-90.
DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2020.04.067 [in
Ukrainian].
29. Omelyanenko, V., Kudrina, O., Shevtsova, H.,
Prokopenko, O., Petrenko, V. (2020). ICT for Innovative
Education and Science: Smart Environment for Networked
Strategies. 2020 43nd International Convention on
Information, Communication and Electronic Technology
(MIPRO), pp. 727-730. DOI: http://doi.org/10.23919/
MIPRO48935.2020.9245133.
30. Chemicals. S3platform. Retrieved from
https://s3platform.jrc.ec.europa.eu/chemicals.
31. Shevtsova, H. Z., Shvets, N. V. (2017).
Klasteryzatsiia khimichnoi promyslovosti: yevropeiskyi
dosvid ta uroky dlia Ukrainy [Clustering of the chemical
industry: European experience and lessons for Ukraine].
Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, Vol. 2, pp. 103-109
[in Ukrainian].
32. Regional Innovation Scoreboard 2021. (2021).
European Commission. Luxembourg: Publications
Office of the European Union, 108 p. DOI:
https://doi.org/10.2873/67175.
33. Kharazishvili, Yu. M., Dron, Ye. V. (2014).
Prohnozuvannia indykatoriv, porohovykh znachen ta rivnia
ekonomichnoi bezpeky Ukrainy u serednostrokovii
perspektyvi [Forecasting of indicators, threshold values and
level of economic security of Ukraine in the medium term].
Kyiv, NISS. 117 p. [in Ukrainian].
Стаття надійшла до редакції 05.11.2021
Формат цитування:
Швець Н. В. Реалізація інтеграційного компонента регіональних стратегій смартспеціалізації: науково-ме-
тодичний підхід. Вісник економічної науки України. 2021. № 2 (41). С. 62-70. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-
7206.2021.2(41).62-70
Shvets, N. V. (2021). Implementation of the Integration Component of Regional Smart Specialisation Strategies:
Scientific and Methodological Approach. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (41), рр. 62-70. DOI:
https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).62-70
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-183639 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:23:24Z |
| publishDate | 2021 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Швець, Н.В. 2022-04-07T10:44:57Z 2022-04-07T10:44:57Z 2021 Реалізація інтеграційного компонента регіональних стратегій смартспеціалізації: науковометодичний підхід / Н.В. Швець // Вісник економічної науки України. — 2021. — № 2 (41). — С. 62-70. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. 1729-7206 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).62-70 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183639 332.142:332.146 У статті розглянуто питання формування інтеграційного компоненту регіональних стратегій смартспеціалізації, що включає застосування міжрегіонального та транскордонного співробітництва в стратегічно важливих сферах. Підкреслено актуальність і потенціал активізації європартнерства для регіонів України в рамках стратегій смартспеціалізації. З метою адаптації та розвитку розробленого у ЄС методологічного забезпечення обґрунтовано науково-методичний підхід до оцінювання потенційного партнерства при формуванні регіональних стратегій смартспеціалізації. Запропоновано виконання комплексу діагностичних і комунікаційних процедур щодо виявлення та оцінювання перспектив міжрегіонального співробітництва для кожної проєктної ініціативи на партисипативному етапі процесу підприємницького відкриття. Заходи з ідентифікації потенційного партнерства включають: обґрунтування доцільності партнерства та інтеграції до наявних кластерно-мережевих структур; ідентифікація можливих партнерів і вивчення їхнього потенціалу та інтересів; оцінювання готовності регіональних стейкхолдерів до партнерства; формування пропозицій щодо партнерства за певним смартпріоритетом. Зазначена додаткова стадія дозволить визначити можливості ресурсно-компетентного підсилення регіональних пріоритетів смартспеціалізації через поєднання знань та активів з інноваційно активними європейськими регіонами. Запропонований авторський науково-методичний підхід до оцінювання потенціалу кластерно-мережевого партнерства регіонів України і країн-членів ЄС ґрунтується на розрахунку інтегрального показника, що враховує інноваційну співпрацю кожного регіону та його кластерно-мережеву активність у конкретному тематичному напрямі смартспеціалізації. Показано структуру та розкрито зміст розрахункових процедур для визначення інтегрального показника потенціалу кластерно-мережевої взаємодії регіону на базі інформаційно-аналітичних даних європейських рейтингів і платформ. Апробацію науково-методичного підходу здійснено на прикладі тематичного партнерства Chemicals. Показано послідовне визначення груп індикаторів для оцінювання інноваційної співпраці та кластерно-мережевої активності 13 регіонів Євросоюзу, що входять до зазначеного партнерства. Сформовано рейтинг хімічних регіонів за оцінкою потенціалу кластерномережевої взаємодії. В статье рассмотрены вопросы формирования интеграционного компонента региональных стратегий смарт-специализации, который предполагает налаживание межрегионального и трансграничного сотрудничества в стратегически важных сферах. Подчеркнута актуальность и потенциал активизации европартнерства для регионов Украины в рамках стратегий смарт- специализации. С целью адаптации и развития разработанного в ЕС методологического обеспечения обоснован научно-методический подход к оценке потенциального партнерства при формировании региональных стратегий смарт-специализации. Предложено выполнение комплекса диагностических и коммуникационных процедур по выявлению и оценке перспектив межрегионального сотрудничества для каждой проектной инициативы на партисипативном этапе процесса предпринимательского открытия. Мероприятия по идентификации потенциального партнерства включают: обоснование целесообразности партнерства и интеграции с существующими кластерно-сетевыми структурами; идентификацию возможных партнеров, изучение их потенциала и интересов; оценку готовности региональных стейкхолдеров к партнерству; формирование предложений партнерства по определенному смарт-приоритету. Данные мероприятия позволят определить возможности для ресурсно-компетентного усиления региональных приоритетов смарт-специализации путем сочетания знаний и активов с инновационно-активными европейскими регионами. Предложенный авторский научно-методический подход к оценке потенциала кластерно-сетевого партнерства регионов Украины и стран-членов ЕС основывается на расчете интегрального показателя, учитывающего инновационное сотрудничество каждого региона и его кластерно-сетевую активность в конкретном тематическом направлении смарт-специализации. Показана структура и раскрыто содержание расчетных процедур для определения интегрального показателя потенциала кластерно-сетевого взаимодействия региона на базе информационно-аналитических данных европейских рейтингов и платформ. Научно-методический подход апробирован на примере тематического партнерства Chemicals. Последовательно раскрыто определение групп индикаторов для оценки инновационного сотрудничества и кластерно-сетевой активности 13 регионов Евросоюза, которые входят в выбранное партнерство. Сформирован рейтинг химических регионов по оценке потенциала кластерно-сетевого взаимодействия. The article discusses the formation issues of the integration component of regional strategies for smart specialisation, including the use of Interregional and cross-border cooperation in strategically important areas. The relevance and potential of activating European partnerships for Ukrainian regions within the framework of strategies for smart specialisation were emphasized. In order to adapt and develop the methodological support developed in the EU, a scientific and methodological approach to assessing potential partnerships in the formation of regional smart specialisation strategies has been justified. It is proposed to perform a set of diagnostic and communication procedures to identify and assess the prospects for interregional cooperation for each project initiative at the participatory stage of the entrepreneurial discovery process. Measures to identify potential partnerships include the following: justification of the feasibility of partnership and integration into existing cluster-network structures; identification of possible partners and study of their potential and interests; assessment of the readiness of regional stakeholders for partnership; formation of partnership proposals for a specific smart priority. This additional stage will allow to determine the possibilities of resource-competent strengthening of regional priorities of smart specialisation by combining knowledge and assets with innovatively active European regions. The proposed author's scientific and methodological approach to assessing the potential of cluster-network partnership of Ukrainian regions and EU member states is based on the calculation of an integral indicator that takes into account the assessment of innovative cooperation of each region and its cluster-network activity in a specific thematic area of smart specialisation. The structure is shown and the content of calculation procedures for determining the integral indicator of the potential of cluster-network interaction of the region based on information and analytical data of European ratings and platforms is developed. The scientific and methodological approach has been tested on the example of Chemicals thematic partnership. The definition of groups of indicators for assessing innovative cooperation and cluster-network activity of 13 regions of the European Union, which are part of this partnership, has been consistently disclosed. A rating of chemical regions was formed to assess the potential of cluster-network interaction. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Регіональна економіка Реалізація інтеграційного компонента регіональних стратегій смартспеціалізації: науковометодичний підхід Реализация интеграционного компонента региональных стратегий смарт-специализации: научно-методический подход Implementation of the Integration Component of Regional Smart Specialisation Strategies: Scientific and Methodological Approach Article published earlier |
| spellingShingle | Реалізація інтеграційного компонента регіональних стратегій смартспеціалізації: науковометодичний підхід Швець, Н.В. Регіональна економіка |
| title | Реалізація інтеграційного компонента регіональних стратегій смартспеціалізації: науковометодичний підхід |
| title_alt | Реализация интеграционного компонента региональных стратегий смарт-специализации: научно-методический подход Implementation of the Integration Component of Regional Smart Specialisation Strategies: Scientific and Methodological Approach |
| title_full | Реалізація інтеграційного компонента регіональних стратегій смартспеціалізації: науковометодичний підхід |
| title_fullStr | Реалізація інтеграційного компонента регіональних стратегій смартспеціалізації: науковометодичний підхід |
| title_full_unstemmed | Реалізація інтеграційного компонента регіональних стратегій смартспеціалізації: науковометодичний підхід |
| title_short | Реалізація інтеграційного компонента регіональних стратегій смартспеціалізації: науковометодичний підхід |
| title_sort | реалізація інтеграційного компонента регіональних стратегій смартспеціалізації: науковометодичний підхід |
| topic | Регіональна економіка |
| topic_facet | Регіональна економіка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183639 |
| work_keys_str_mv | AT švecʹnv realízacíâíntegracíinogokomponentaregíonalʹnihstrategíismartspecíalízacíínaukovometodičniipídhíd AT švecʹnv realizaciâintegracionnogokomponentaregionalʹnyhstrategiismartspecializaciinaučnometodičeskiipodhod AT švecʹnv implementationoftheintegrationcomponentofregionalsmartspecialisationstrategiesscientificandmethodologicalapproach |