Організаційно-правові аспекти розвитку політики Європейського Союзу в сфері наукової діяльності
Аналізується передовий досвід організаційно-правового регулювання наукової діяльності країн ЄС. Дається правова характеристика процесів, які відбуваються у європейській науково-технічній сфері, що дає змогу окреслити коло найбільш вагомих чинників, які визначають стан та напрями трансформації європе...
Saved in:
| Published in: | Порівняльно-правові дослідження |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18364 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Організаційно-правові аспекти розвитку політики Європейського Союзу в сфері наукової діяльності / А.О. Сільнова // Порівняльно-правові дослідження. — 2009. — № 1. — С. 167-172. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859852006078808064 |
|---|---|
| author | Сільнова, А.О. |
| author_facet | Сільнова, А.О. |
| citation_txt | Організаційно-правові аспекти розвитку політики Європейського Союзу в сфері наукової діяльності / А.О. Сільнова // Порівняльно-правові дослідження. — 2009. — № 1. — С. 167-172. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Порівняльно-правові дослідження |
| description | Аналізується передовий досвід організаційно-правового регулювання наукової діяльності країн ЄС. Дається правова характеристика процесів, які відбуваються у європейській науково-технічній сфері, що дає змогу окреслити коло найбільш вагомих чинників, які визначають стан та напрями трансформації європейської наукової політики.
Анализируется передовой опыт организационно-правового регулирования научной деятельности стран ЕС. Дается правовая характеристика процессов, которые происходят в европейской научно-технической сфере, что дает возможность определить круг наиболее весомых факторов, определяющих состояние и направления трансформации европейской научной политики.
The article analyzes the experience of organizational and legal regulation of scientific activities in the European Union member states. The author gives the legal characteristic of the processes, occurring in the European scientific and technical sphere, allowing identifying most important factors, determining the state and directions of transformation of European science policies.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:42:02Z |
| format | Article |
| fulltext |
5. Леонова С. Проблеми реформування вищої юридичної освіти в контексті Сорбонсько$
Болонського процесу [Електронний ресурс] // Сайт Фонду В. Пінчука. Режим доступу:
pinchukfund.org/storage/students/works/2008/354.doc
6. Опришко В. Юридична освіта за світовими стандартами // Юридичний журнал. —
2003. – № 12.
7. Петров Р. А. Сучасні інтеграційні європейські процеси в галузі освіти: «Сорбонсько$Бо$
лонський процес» [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://www.lawyer.org.ua/?w=r&i=5&d=444
8. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Програми розвитку юридич$
ної освіти на період до 2005 року» від 10.04.01р. № 344 [Електронний ресурс]. Режим до$
ступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi$bin/laws/main.cgi?nreg=344$2001$%EF
9. Сухова Н. М. Становлення методологічних засад філософії освіти як пріоритетної галузі
гуманітарного знання: Автореф. дис. … канд. філос. наук. — К., 2001. — 17 с.
10. Косий М. Юридична освіта в Україні потребує негайної реформи. Матеріали круглого
столу // Голос України. — 28 листопада 2008.
11. Козлов С. Якість юридичної освіти — основний критерій її привабливості // Юридична
газета. — 16 червня 2005.
ССііллььнноовваа ААннннаа ООллееккссааннддррііввннаа,,
кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри
цивільно
правових дисциплін
Білоцерківського національного аграрного університету
ООррггааннііззааццііййнноо
ппррааввооввіі аассппееккттии ррооззввииттккуу ппооллііттииккии
ЄЄввррооппееййссььккооггоо ССооююззуу вв ссффеерріі ннааууккооввооїї ддііяяллььннооссттіі
Сільнова А. О. ОрганізаційноQправові аспекти розвитку політики ЄвроQ
пейського Союзу в сфері наукової діяльності
Аналізується передовий досвід організаційно�правового регулювання на�
укової діяльності країн ЄС. Дається правова характеристика процесів, які
відбуваються у європейській науково�технічній сфері, що дає змогу окреслити
коло найбільш вагомих чинників, які визначають стан та напрями трансфор�
мації європейської наукової політики.
ККллююччооввіі ссллоовваа:: європейський науковий простір, наукова діяльність, наукова
політика.
Потреба інтеграції України в єдиний європейський науковий простір
зумовлює необхідність пошуку державою оптимальних шляхів та
механізмів співпраці з Європейським Союзом (ЄС) у сфері науки та інно�
ваційних технологій. Актуальність аналізу політики ЄС у сфері науки виз�
начається доцільністю використання досвіду країн�членів ЄС у форму�
ванні й впровадженні стратегії розвитку науки для розробки й оптимізації
політики нашої держави у цій сфері.
Ще одним фактором є необхідність врахування можливих ризиків та
загроз для національних інтересів України, які можуть виникнути через
незбалансованість взаємодії України з ЄС у сфері науки (відтік вітчизня�
них наукових кадрів, переорієнтація творчого пошуку наукових колек�
тивів та окремих дослідників у невигідному для України руслі тощо).
ППррооббллееммии єєввррооппееййссььккооїї ііннттееггррааццііїї уу ссффеерріі ооссввііттии іі ннааууккии
116677
Українсько
грецький міжнародний науковий ю
ридичний журнал «П
орівняльно
правові дослідження», 2009, №
1
ППррооббллееммии єєввррооппееййссььккооїї ііннттееггррааццііїї уу ссффеерріі ооссввііттии іі ннааууккии
Нині ЄС є одним з головних центрів науково�технічного та економічно�
го розвитку в сучасному світі, на країни Об’єднаної Європи припадає
найбільша кількість кваліфікованих фахівців у різноманітних галузях на�
уки. Проблеми уніфікації інноваційної політики та вдосконалення науко�
вої інфраструктури посідають найважливіше місце поряд із проблемами
ринку праці та узгодження макроекономічної політики.
Політиці країн ЄС у науково�технологічній та інноваційній сферах ос�
таннім часом присвячено цілу низку публікацій вітчизняних фахівців. На
думку більшості авторів, що займаються дослідженнями тенденцій роз�
витку науково�технологічної політики європейської спільноти, таких, як
І. Єгоров, Л. Зубченко, В. Ситнік, Н. Чухрай, Україна зможе на паритетних
умовах співпрацювати з ЄС, орієнтуючись на власні національні інтереси
у сфері науково�технічного прогресу, та адекватно реагувати на виклики
часу, тільки чітко усвідомивши особливості сучасної політики ЄС у сфері
науки, її стратегічні цілі, завдання й механізми реалізації.
Протягом багатьох років ЄС координує свою політику в науково�тех�
нічній сфері завдяки застосуванню різноманітних механізмів взаємодії,
зокрема розробці загальних науково�технічних програм. Слід зазначити,
що деякі держави, що не є членами ЄС, дедалі активніше беруть участь у
науково�дослідних програмах ЄС [1, с. 20]. Розробка й впровадження
спільної політики країн ЄС у сфері науки і техніки була започаткована ще
у 70�і роки ХХ ст. У 1973 р., після вступу до ЄС Великобританії, Ірландії та
Данії, була висунута ідея створення єдиного європейського наукового про�
стору. Наступного року Рада Міністрів ЄС затвердила першу програму
спільних наукових досліджень на 1974–1977 рр. Ця подія вважається
офіційним народженням спільної політики країн�членів ЄС у сфері науки
й техніки.
Нині політика європейської спільноти у сфері науково�технічних інно�
вацій визначається передусім трьома основними показниками: 1) щорічні
витрати на розвиток наукових досліджень і технологічних інновацій ста�
новлять близько 4 % бюджету ЄС; 2) результати проведених досліджень і
запропонованих інновацій стають надбанням усіх членів ЄС однаковою
мірою, незалежно від участі країни у фінансуванні здійснюваних проектів;
3) основним механізмом реалізації політики ЄС у сфері науково�технічно�
го розвитку є розробка та реалізація середньострокових рамкових про�
грам [2].
Сучасна політика ЄС у сфері науки підпорядкована загальній стратегії
його розвитку, що була сформульована у 2000 р. на Лісабонській сесії
Європейської ради (куди входять глави держав та урядів країн�членів
Євросоюзу й голови Європейської комісії). Ця стратегія передбачала пере�
творення Євросоюзу до 2010 р. у найбільш динамічну й конкурентоспро�
можну в світі економічну зону, що ґрунтується на економіці, заснованої на
знаннях. Перехід до інноваційної за своєю суттю «економіки знань» мав
Ук
ра
їн
сь
ко
гр
ец
ьк
ий
м
іж
на
ро
дн
ий
н
ау
ко
ви
й
ю
ри
ди
чн
ий
ж
ур
на
л
«П
ор
івн
ял
ьн
о
пр
ав
ов
і д
ос
лі
дж
ен
ня
»,
2
00
9,
№
1
116688
статися завдяки проведенню відповідної політики у сфері науки, яка
відповідала б потребам інформаційного суспільства, прискоренню струк�
турних реформ та створенню єдиного внутрішнього ринку Євросоюзу.
Кінцевим результатом реалізації Лісабонської стратегії вбачалося досяг�
нення рекордних темпів економічного зростання, цілковита зайнятість на�
селення і максимальна соціальна справедливість у країнах Євросоюзу.
Однак уже в 2005 р. Європейська Рада розглянула результати ре�
алізації Лісабонської стратегії за п’ять років і дійшла невтішного виснов�
ку, що ці амбіційні плани провалились. Однією із основних причин був
неналежний рівень фінансування наукових досліджень і технологічних
інновацій (у середньому по ЄС цей показник склав близько 2 % ВВП, що
становить майже критичну межу, нижче якої починаються стагнація й де�
градація науки й технологій) [3].
Європейська Рада розробила нову редакцію Лісабонської стратегії, в
якій значна увага приділялася стимулюванню економічного зростання
шляхом збільшення фінансування наукових досліджень та інноваційних
технологій. Головним напрямом політики в галузі наукових досліджень і
розробок було визнано стимулювання досліджень у сфері інформаційно�
комунікативних технологій (ІКТ), оскільки саме вони у 2005 р. забезпечи�
ли 40 % приросту продуктивності праці і 8 % ВВП у країнах ЄС [4].
Згодом головним інструментом реалізації спільної науково�технічної
політики стала система науково�технічних програм, серед яких централь�
не місце посідають так звані Рамкові програми ЄС, що визначають пріори�
тетні для фінансової підтримки напрями досліджень. Вони розробляються
і подаються Європейською Комісією на розгляд Ради і Парламенту ЄС, які
й приймають спільне рішення щодо них. Такі програми визначають стра�
тегічні цілі, пріоритетні напрями та обсяги фінансування наукових
досліджень і технологічних розробок. Окремо виділяються дослідження,
які цікавлять ЄС, проте вимагають особливо значних фінансових витрат.
Такими дослідженнями й розробками є проекти, спрямовані на підвищен�
ня конкурентоспроможності товарів ЄС, створення єдиного ринку, науко�
во�технічну консолідацію учасників Євросоюзу [5, с. 4–5].
Рамкові програми ЄС є частиною широкої стратегії ЄС щодо поліпшен�
ня умов дослідницької та інноваційної діяльності в Європі. Вони націлені
на розвиток найбільш перспективних і конкурентних науково�техно�
логічних розробок в Європі. Участь у них дає унікальні можливості отри�
мання фінансування для спільних розробок з європейськими партнерами
і реалізації їх на міжнародному ринку іншим країнам світу (не членам ЄС).
Особливістю такої співпраці є те, що учасники таких проектів володіють
правами інтелектуальної власності на результати проекту і мають всі
можливості одержання прибутків від їх комерціалізації.
Шоста рамкова програма ЄС з наукових досліджень та інноваційних
технологій внесла суттєві зміни до стратегії співпраці з третіми країнами.
ППррооббллееммии єєввррооппееййссььккооїї ііннттееггррааццііїї уу ссффеерріі ооссввііттии іі ннааууккии
116699
Українсько
грецький міжнародний науковий ю
ридичний журнал «П
орівняльно
правові дослідження», 2009, №
1
ППррооббллееммии єєввррооппееййссььккооїї ііннттееггррааццііїї уу ссффеерріі ооссввііттии іі ннааууккии
Європейською Комісією на початку 2000 р. був запропонований проект
створення Європейського наукового простору (ЄНП), який був затвердже�
ний Європейською Радою того ж року [6]. Цей документ є досить деталь�
ним планом налагодження взаємовигідного науково�технологічного
співробітництва, спрямованого на досягнення цілей, сформульованих у
Лісабонській стратегії. Його особливість полягала в тому, що Європейсь�
кий науковий простір проголошувався відкритим для всіх країн світу. Цим
надавалися нові можливості політиці міжнародного науково�технічного
співробітництва. Особлива увага приділялася країнам з перехідною еко�
номікою, зокрема членам СНД. Щодо них ставилася мета, по�перше, спри�
яти стабілізації наукового потенціалу цих держав, по�друге, допомагати у
розв’язанні проблем, що становлять взаємний інтерес.
Для активізації партнерства і взаємообміну цих країн з науковими
співтовариствами ЄС були створені INTAS (Міжнародна асоціація спри�
яння співробітництву з ученими з нових незалежних держав колишнього
Радянського Союзу), МНТЦ (Міжнародний науково�технічний центр у
Москві), УНТЦ (Український науково�технічний центр у Києві) та ін.
Сьома рамкова програма наукових досліджень і технологічного розвит�
ку Європейського Союзу, по суті, конкретизувала й розвинула стратегічні
цілі й механізми їх досягнення, закладені в попередній програмі [7]. У ній
чітко визначено цілі створення єдиного Європейського наукового просто�
ру: створення максимально сприятливих умов для інноваційних
досліджень у Європі, підвищення результативності наукової діяльності та
посилення інноваційних процесів у Європі. Завдання ЄНП — забезпечити
максимально ефективне використання наукового потенціалу і матеріаль�
них ресурсів країн ЄС та тісного співробітництва з усіма регіонами світу.
Сьома рамкова програма виділяє 6 цільових регіонів (зокрема, такими
регіонами є Східно�Європейський та Центрально�Азійський, куди вхо�
дять країни СНД), з якими ЄС реалізовує активне міжнародне науково�
технічне співробітництво. Країни, що входять до шести регіонів, мають
можливість брати участь у наукових проектах Сьомої рамкової програми
за рахунок фінансів Єврокомісії. При цьому самі ці країни, на відміну від
членів ЄС та асоційованих країн, свої кошти у формування бюджету про�
грами не вкладають.
Така політика Євросоюзу, безумовно, сприятиме підвищенню резуль�
тативності наукових досліджень й інноваційних технологічних розробок
не тільки у межах ЄНП, а й у тих регіонах світу, які підпадають під її
вплив, що є позитивом для всіх учасників цього процесу.
Важливою особливістю Сьомої рамкової програми є створення в ЄС
Європейської ради з досліджень — структури, яка буде займатися фінан�
суванням фундаментальних наукових досліджень. Завданням Ради має
стати розподіл грантів на основі оцінки наукової цінності теоретичних
досліджень, безвідносно до перспектив їх безпосередньої технологізації.
Ук
ра
їн
сь
ко
гр
ец
ьк
ий
м
іж
на
ро
дн
ий
н
ау
ко
ви
й
ю
ри
ди
чн
ий
ж
ур
на
л
«П
ор
івн
ял
ьн
о
пр
ав
ов
і д
ос
лі
дж
ен
ня
»,
2
00
9,
№
1
117700
Такі фундаментальні знання, хоча й не знаходитимуть прямого практич�
ного втілення, є вкрай необхідними для розвитку прикладних досліджень,
отже, і для інноваційних технологій.
Політика ЄС, спрямована на синхронізацію фундаментальних і при�
кладних досліджень, є достатньо аргументованою і цілком виправданою.
Вона сприятиме розвиткові науки як системи теоретичного знання й осно�
ви прикладних інноваційних досліджень і технологічних розробок.
Головним елементом ініціативи Євросоюзу, спрямованої на розвиток
дослідництва, стало створення Європейського інституту інновацій та тех�
нологій. Пріоритетними напрямами досліджень інституту стануть проекти
нового покоління в галузі інформаційних технологій, біологічного палива і
пошуку альтернативних джерел енергії [8, с. 18].
Повноцінні наукові дослідження у ВНЗ нині неможливі без інтенсивної
співпраці вчених, науково�дослідних установ та інститутів усередині
країни і за її межами. Інтеграція в науковій сфері підвищує роль науково�
дослідних об’єднань. Зокрема, важливим елементом німецького науково�
дослідного співтовариства є науково�дослідні установи, що існують у
тісній співпраці з вузами і економічними організаціями: Об’єднання ім.
Гельмгольца, Товариство ім. Фраунгофера, Товариство ім. Макса Планка і
Об’єднання ім. Лейбніца, діяльність яких координується Німецьким на�
уково�дослідним суспільством.
Таким чином, у глобальному масштабі політика європейської спільноти
в науковій сфері спрямована на гармонізацію взаємодії науки і практики,
фундаментальних і прикладних знань, нових теоретичних ідей та інно�
ваційних технологій. Такий шлях є, очевидно, найоптимальнішим для
розвитку знань.
Для України, яка перебуває в пошуках свого шляху, дуже важливо не
допустити принципових помилок. Ризик полягає у тому, що значно легше
віддати перевагу успішному «шаблону», зокрема, зовні привабливому
економічному розвитку, без урахування в єдиній цілісній моделі еко�
номічних, соціальних та екологічних факторів, притаманних саме Україні.
З огляду на це аналіз системи реформування науково�дослідної сфери
країн Об’єднаної Європи має неабияке значення для поліпшення стану на�
уково�дослідної роботи нашої держави. Особливу зацікавленість України
повинна викликати наукова політика країн, які є наймолодшими членами
європейської спільноти.
1. Стратегія і тактика науково$технологічної політики: зарубіжний досвід, проблеми та
перспективи України / Згуровський М. З., Бегма В. М., Ільченко М. Ю та ін.; за ред.
В. П. Горбуліна. — К.: НТУУ «КПІ», 2006. — 220 с.
2. Ситнік В. П. Сучасна політика ЄС у сфері наукової діяльності [Електронний ресурс] //
Офіційний портал Національного інституту стратегічних досліджень. — Режим доступу:
http://www.niss.gov.ua/Monitor/May08/02.htm.
3. Чернов Е. Развитие науки в Латвии [Електронний ресурс] // Сайт «Эврика». — Режим до$
ступу: http://evrika.tsi.lv
ППррооббллееммии єєввррооппееййссььккооїї ііннттееггррааццііїї уу ссффеерріі ооссввііттии іі ннааууккии
117711
Українсько
грецький міжнародний науковий ю
ридичний журнал «П
орівняльно
правові дослідження», 2009, №
1
ППррооббллееммии єєввррооппееййссььккооїї ііннттееггррааццііїї уу ссффеерріі ооссввііттии іі ннааууккии
4. Зубченко Л. А. Лиссабонская стратегия Евросоюза: разочарования и надежды [Електрон$
ний ресурс] // Сайт «Перспективы». — Режим доступу:
www.perspektivy.info/oykumena/europe.
5. Егоров И. Состояние научно$технологической сферы в странах Европейского Союза. —
К., 2001. — 147 с.
6. Шоста рамкова програма наукових досліджень і технологічного розвитку Європейсько$
го Союзу [Електронний ресурс] // Сайт Національного інформаційного центру зі
співробітництва з ЄС у сфері науки і технологій. — Режим доступу: http: //www.cordis.lu
7. Сьома рамкова програма наукових досліджень і технологічного розвитку Європейського
Союзу [Електронний ресурс] // Сайт Національного інформаційного центру зі
співробітництва з ЄС у сфері науки і технологій. — Режим доступу: http://www.fp6$
nip.kiev.ua/index.php?p=FP7
8. Розпочав діяльність Європейський інститут інновацій та технологій // Євробюлетень. —
2008. — № 10. — С. 18.
ММааттееййккооввиичч ММааккссиимм ССттааннииссллааввооввиичч,,
доктор юридических наук, профессор,
директор Института государства и права
Тюменского государственного университета
ББооггддаанноовв ААннттоонн ВВллааддииммииррооввиичч,,
кандидат юридических наук,
начальник юридического отдела департамента образования
и науки Тюменской области
ППррааввооввыыее аассппееккттыы ииннттееггррааццииии
РРооссссииййссккоойй ФФееддееррааццииии вв ееввррооппееййссккооее
ппррооссттррааннссттввоо ввыыссшшееггоо ооббррааззоовваанниияя
Матейкович М. С., Богданов А. В. Правові аспекти інтеграції Російської
Федерації до європейського простору вищої освіти
Розглянуто питання правового забезпечення виконання Російською Феде�
рацією вимог Болонської декларації. На основі аналізу федерального законодав�
ства, світового досвіду та правозастосовчої практики сформульовані пропозиції
щодо подальшої модернізації російської системи вищої і професійної освіти.
ККллююччооввіі ссллоовваа:: Болонський процес, модернізація вищої освіти, європейський
простір вищої освіти.
В 2003 г. (19 сентября) Россия подписала Болонскую декларацию и офи�
циально присоединилась к процессу формирования единого общеевропей�
ского образовательного пространства. Государствами, подписавшими
декларацию, заявлено достижение болонских целей в пределах первого
десятилетия третьего тысячелетия (то есть до 2010 г.).
В научной литературе большинство публикаций в основном посвящено
вопросам развития высшего образования в свете присоединения России к
Ук
ра
їн
сь
ко
гр
ец
ьк
ий
м
іж
на
ро
дн
ий
н
ау
ко
ви
й
ю
ри
ди
чн
ий
ж
ур
на
л
«П
ор
івн
ял
ьн
о
пр
ав
ов
і д
ос
лі
дж
ен
ня
»,
2
00
9,
№
1
117722
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-18364 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0056 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:42:02Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Сільнова, А.О. 2011-03-26T16:05:54Z 2011-03-26T16:05:54Z 2009 Організаційно-правові аспекти розвитку політики Європейського Союзу в сфері наукової діяльності / А.О. Сільнова // Порівняльно-правові дослідження. — 2009. — № 1. — С. 167-172. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. XXXX-0056 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18364 Аналізується передовий досвід організаційно-правового регулювання наукової діяльності країн ЄС. Дається правова характеристика процесів, які відбуваються у європейській науково-технічній сфері, що дає змогу окреслити коло найбільш вагомих чинників, які визначають стан та напрями трансформації європейської наукової політики. Анализируется передовой опыт организационно-правового регулирования научной деятельности стран ЕС. Дается правовая характеристика процессов, которые происходят в европейской научно-технической сфере, что дает возможность определить круг наиболее весомых факторов, определяющих состояние и направления трансформации европейской научной политики. The article analyzes the experience of organizational and legal regulation of scientific activities in the European Union member states. The author gives the legal characteristic of the processes, occurring in the European scientific and technical sphere, allowing identifying most important factors, determining the state and directions of transformation of European science policies. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Порівняльно-правові дослідження Проблеми європейської інтеграції у сфері освіти і науки Організаційно-правові аспекти розвитку політики Європейського Союзу в сфері наукової діяльності Организационно-правовые аспекты развития политики Европейского Союза в сфере научной деятельности Organizational and legal aspects of development of EU politics in the sphere of research activities Article published earlier |
| spellingShingle | Організаційно-правові аспекти розвитку політики Європейського Союзу в сфері наукової діяльності Сільнова, А.О. Проблеми європейської інтеграції у сфері освіти і науки |
| title | Організаційно-правові аспекти розвитку політики Європейського Союзу в сфері наукової діяльності |
| title_alt | Организационно-правовые аспекты развития политики Европейского Союза в сфере научной деятельности Organizational and legal aspects of development of EU politics in the sphere of research activities |
| title_full | Організаційно-правові аспекти розвитку політики Європейського Союзу в сфері наукової діяльності |
| title_fullStr | Організаційно-правові аспекти розвитку політики Європейського Союзу в сфері наукової діяльності |
| title_full_unstemmed | Організаційно-правові аспекти розвитку політики Європейського Союзу в сфері наукової діяльності |
| title_short | Організаційно-правові аспекти розвитку політики Європейського Союзу в сфері наукової діяльності |
| title_sort | організаційно-правові аспекти розвитку політики європейського союзу в сфері наукової діяльності |
| topic | Проблеми європейської інтеграції у сфері освіти і науки |
| topic_facet | Проблеми європейської інтеграції у сфері освіти і науки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18364 |
| work_keys_str_mv | AT sílʹnovaao organízacíinopravovíaspektirozvitkupolítikiêvropeisʹkogosoûzuvsferínaukovoídíâlʹností AT sílʹnovaao organizacionnopravovyeaspektyrazvitiâpolitikievropeiskogosoûzavsferenaučnoideâtelʹnosti AT sílʹnovaao organizationalandlegalaspectsofdevelopmentofeupoliticsinthesphereofresearchactivities |