Удосконалення регуляторної політики та інвестиційно-фінансових розрахунків для формування сприятливого інвестиційного середовища у старопромисловому регіоні
У статті на основі огляду програмних документів з розвитку Донецької та Луганської областей проаналізовано недоліки державних стратегій економічного розвитку Донецької та Луганської областей як старопромислового регіону, виявлено основні недоліки регуляторної політики з точки зору зростання трансакц...
Saved in:
| Published in: | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Date: | 2021 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2021
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183644 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Удосконалення регуляторної політики та інвестиційно-фінансових розрахунків для формування сприятливого інвестиційного середовища у старопромисловому регіоні / Є.А. Ситник // Вісник економічної науки України. — 2021. — № 2 (41). — С. 100-105. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859994243625385984 |
|---|---|
| author | Ситник, Є.А. |
| author_facet | Ситник, Є.А. |
| citation_txt | Удосконалення регуляторної політики та інвестиційно-фінансових розрахунків для формування сприятливого інвестиційного середовища у старопромисловому регіоні / Є.А. Ситник // Вісник економічної науки України. — 2021. — № 2 (41). — С. 100-105. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | У статті на основі огляду програмних документів з розвитку Донецької та Луганської областей проаналізовано недоліки державних стратегій економічного розвитку Донецької та Луганської областей як старопромислового регіону, виявлено основні недоліки регуляторної політики з точки зору зростання трансакційних витрат, а також запропоновано модифіковані формули для удосконалення інвестиційно-фінансових розрахунків, здійснюваних підчас обґрунтування інвестиційних проєктів, з метою формування сприятливого інвестиційного середовища у старопромисловому регіоні. 
Зроблено оцінку змін інвестиційного середовища та зміни ролі промисловості як провідного виду економічної діяльності. Визначено низку упущень у формуванні сприятливого інвестиційного клімату та слабких місць у державних програмах регіонального розвитку. Визначено перелік суб’єктів спеціального режиму інвестиційної діяльності у старопромислових регіонах. На підставі складових рейтингу ведення бізнесу за міжнародними порівняннями встановлено негативні тенденції у формуванні бізнес-клімату в Україні. Доведена необхідність коригування стандартного набору заходів, які мають забезпечити ефективне запровадження ТПР у межах Донецької та Луганської областей. Обґрунтовано необхідність урахування трансакційних витрат при розрахунку загальновідомих показників, що слугують критеріями доцільності реалізації інвестиційних проєктів.
В статье на основе обзора программных документов по развитию Донецкой и Луганской областей проанализированы недостатки государственных стратегий экономического развития Донецкой и Луганской областей как старопромышленного региона, выявлены основные недостатки регуляторной политики с точки зрения роста трансакционных издержек, а также предложены модифицированные формулы для усовершенствования инвестиционно-финансовых расчетов, осуществляемых при обосновании инвестиционных проектов, с целью формирования благоприятной инвестиционной среды в старопромышленном регионе.
Произведена оценка изменений инвестиционной среды и изменения роли промышленности как ведущего вида экономической деятельности. Определен ряд упущений в формировании благоприятного инвестиционного климата и слабых мест в программах регионального развития. Определен список субъектов специального режима инвестиционной деятельности в старопромышленных регионах. На основе составляющих рейтинга ведения бизнеса по международным сравнениям установлены негативные тенденции в формировании бизнес-климата в Украине. Доказана необходимость корректировки стандартного набора мероприятий, обеспечивающих эффективное внедрение ТПР в пределах Донецкой и Луганской областей. Обоснована необходимость учета трансакционных издержек при расчете общеизвестных показателей, которые служат критериями целесообразности реализации инвестиционных проектов.
Based on the review of program documents on the development of Donetsk and Luhansk regions, the article analyzes the shortcomings of the state strategies of economic development of Donetsk and Luhansk regions as an old-industrial region. Identified the main shortcomings of regulatory policy in terms of increasing transaction costs, and proposed modified formulas for improving the investment and financial calculations carried out during the justification of investment projects, in order to create a favorable investment environment in the old industrial region.
An assessment of changes in the investment environment and changes in the role of industry as a leading type of economic activity. A number of shortcomings in the formation of favorable investment opportunities and weaknesses in state regional development programs have been identified. The list of subjects of the special regime of investment activity in the old industrial regions is revealed. On the basis of the components of the rating of doing business according to international comparisons, negative trends in the formation of the business climate in Ukraine have been identified. The need to adjust the standard set of measures to ensure the effective implementation of TPD within Donetsk and Luhansk regions has been proved. The necessity of taking into account transaction costs when calculating well-known criteria for the feasibility of investment projects is substantiated.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:33:22Z |
| format | Article |
| fulltext |
СИТНИК Є. А.
100 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
УДК 332.146:330.322 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).100-105
Євген Анатолійович Ситник
канд. екон. наук, доц.
докторант
ORCID 0000-0001-8260-4032
e-mail: eugen_sytnik@ukr.net,
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ
УДОСКОНАЛЕННЯ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ІНВЕСТИЦІЙНО-
ФІНАНСОВИХ РОЗРАХУНКІВ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ СПРИЯТЛИВОГО
ІНВЕСТИЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА У СТАРОПРОМИСЛОВОМУ РЕГІОНІ
Актуальність проблеми. Першочерговим завдан-
ням у контексті розбудови сучасної конкурентоспро-
можної економіки України є розвиток її реального
сектору, в основу якого закладено забезпечення тех-
нологічної та інноваційної модернізації й оновлення.
Удосконалення структури економіки, модернізація
старопромислових регіонів, реалізація проєктів регіо-
нального розвитку потребує масштабних інвестицій-
них вкладень. Однак регуляторна політика далека від
досконалості, банківська система не забезпечує еконо-
міку достатніми обсягами доступних кредитних ресур-
сів, насамперед довгострокових, а підчас інвести-
ційно-фінансових розрахунків, що здійснюються в
процесі обґрунтування інвестиційних проєктів, не вра-
ховуються трансакційні витрати.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Науково-
методологічні основи регіональної політики заклали
відомі вітчизняні вчені М. Чумаченко, О. Амоша,
М. Долішній, С. Дорогунцев, З. Герасимчук, Д. Сте-
ченко, М. Паламарчук. Сучасні проблеми регіональної
економіки в умовах нових викликів і загроз висвітлю-
ють у свої працях В. Пила (науково-правове забезпе-
чення державної регіональної політики, створення
ВЕЗ), О. Гарасюк (регіональний розвиток, фінансові
та організаційно-економічні механізми, засоби подо-
лання економічної депресії), О. Чмир (методи діагнос-
тики та механізми розвитку регіональних соціально-
економічних систем, особливі територіально-госпо-
дарські утворення у формі ВЕЗ і ТПР), Ю. Краснов
(проблеми гуманітарної політики і людського розви-
тку, методологічні основи визначення депресивних те-
риторій), В. Толстов (інвестиційний клімат в регіонах
України і аналіз привабливості), В. Ляшенко, І. Пет-
рова (аналіз промисловості економічних районів та
визначення стратегій розвитку) [1-3].
У напрямку дослідження старопромислових ре-
гіонів та суміжних проблем працює О. Снігова (струк-
турна трансформація економіки старопромислових ре-
гіонів України), а також багато інших дослідників не
тільки в українській академічній, але й у вузівській
науці. Слід згадати також таких вчених, як В. Усти-
менко, О. Зельдіна, О. Гостєва, В. Гришко (території
пріоритетного розвитку (ТПР) у Донецькій та Луган-
ській областях) — авторів нещодавно виданої колектив-
ної монографії з цієї тематики під назвою «Території
пріоритетного розвитку як інструмент вирішення со-
ціально-економічних проблем Донецької та Лугансь-
кої областей» (Київ, 2021 р.).
Цілі статті — аналіз недоліків державних стратегій
економічного розвитку Донецької та Луганської об-
ластей як старопромислового регіону, недоліків регу-
ляторної політики з точки зору зростання трансак-
ційних витрат, а також розробка пропозицій щодо
удосконалення інституційно-фінансових розрахунків,
здійснюваних підчас обґрунтування інвестиційних
проєктів для формування сприятливого інвестицій-
ного середовища у старопромисловому регіоні.
Викладення основного матеріалу дослідження.
Останніми роками, незважаючи на певні успіхи Укра-
їни у міжнародній торгівлі та у сфері європейської ін-
теграції, в економіці країни помітна низка негативних
процесів і проблем, що не вирішуються роками. Ін-
вестиції в основний та оборотний капітал в Україні з
2016 р. мають тенденцію до зниження удвічі — з 21,7%
у 2016 р. до 7,5% у 2020 р. У 2021 р. інвестиції зали-
шаються удвічі нижчими, ніж в інших країнах Цент-
ральної та Східної Європи, що розвиваються. Погір-
шенню стану економіки сприяє від’ємний торгівель-
ний баланс України. За 2006-2020 рр. від’ємне сальдо
зовнішньої торгівлі становило 125 млрд $, що зумо-
вило нарощування боргових зобов’язань, курсову не-
стабільність, «вимивання» створеної доданої вартості з
країни, втрату потенційних інвестиційних ресурсів
вітчизняних виробників.
Але недостатня увага з боку держави, відсутність
виваженої регіональної політики призвели до зрос-
тання регіональних диспропорцій і загострення еко-
номічних і соціальних проблем, суттєво збільшили по-
тенціал економічної і суспільно-політичної дестабілі-
зації. Попри заяви уряду про створення на 2020 р.
юридичної основи для подальшого стратегічного пла-
нування та фінансування регіонального розвитку й ус-
пішну реалізацію реформи місцевого самоврядування
та територіальної реорганізації влади, насправді не
відбулося помітного збільшення реальних можливос-
тей для покращення розвитку громад і регіонів.
Базовий закон, який має регламентувати загальні
принципи створення та діяльності ТПР зі спеціальним
режимом інвестиційної діяльності, тільки планують
прийняти у вересні 2021 р. [4].
Аналіз тенденцій розвитку вітчизняних ТПР зі
спеціальним режимом інвестиційної діяльності у
1990-х роках свідчить як про позитивний, так і нега-
тивний вплив на економічний розвиток регіонів. До
негативних результатів діяльності ТПР належить неви-
конання суб’єктами підприємництва зобов’язань щодо
залучення інвестицій, розвитку виробництва, ство-
рення нових і збереження існуючих робочих місць, не-
доотримання запланованого економічного ефекту,
зловживання при ввезенні на пільгових умовах това-
СИТНИК Є. А.
2021/№2 101
рів, необхідних для реалізації проєктів, а також при
вивезенні готової продукції.
Промисловий сектор здатний бути потужним ка-
талізатором економічного розвитку завдяки іннова-
ціям. Проте, у 2020 р. лише 16,8% промислових під-
приємств були інноваційно активними, а впроваджу-
вали інновації лише 14,9% з них, тобто 2,5% усіх під-
приємств. Частка продукції високотехнологічних ви-
робництв у переробній промисловості становила лише
2,3% [5, с. 58].
У 2019 р. промисловість була провідним видом
економічної діяльності із найвищою часткою ВДВ від
30 до 61% у 9 областях (Донецька, Дніпропетровська,
Полтавська, Запорізька, Харківська, Черкаська, Івано-
Франківська, Сумська, Вінницька) проти 11 у 2017 р.
та 15 у 2012 р.
Структурна незбалансованість і монополізація
української економіки в металургійній, енергетичній,
гірничо-добувній та хімічній галузях суттєво поглиб-
лює технологічний розрив із розвиненими країнами
і закріплює її залежність від експорту сировини та
продукції нижчих технологічних укладів. Недостат-
ність обсягів виробництва продукції з високою дода-
ною вартістю компенсується шляхом нарощення ім-
порту. За останні 10 років частка імпорту у загальному
обсязі внутрішнього споживання промислової про-
дукції зросла з 42,8 %у 2010 р. до 47,6% у 2020 р., зо-
крема машинобудівної — із 77,7 до 94,9%, харчової —
із 13,6 до 21,6% [5, с. 58].
Промисловість залишається основним спожива-
чем сировини, енергії та води. Близько половини об-
сягів реалізації промислової продукції припадають на
енергоємні та сировинні галузі. Високий рівень ресур-
соємності української економіки зумовлений її техно-
логічною структурою та застарілими технологіями ви-
робництва, наприклад, у металургії значна частка на-
лежить мартенівському виробництву, всупереч пере-
довим світовим тенденціям. Обсяги споживання
енергоресурсів домогосподарствами у рази перевищу-
ють європейські норми.
Донецька та Луганська області — складний старо-
промисловий регіон, що потребує негайної модерніза-
ції і є індустріально-аграрним господарським комп-
лексом, в якому перевага надавалася розвитку важкої
промисловості (вугільній, металургійній, важкого ма-
шинобудування, енергетичній, хімічній). Підприєм-
ства були розташовані до збройної агресії кластерами.
Більшість галузей спеціалізації мали міжрегіональне та
міжнародне значення. На Донецьку та Луганську об-
ласті припадало чверть загального експорту України.
Продукція підприємств експортувалася до 141 країни
світу. Питома вага країн ЄС становила 25,7%. Регіо-
нальна економіка була переважно орієнтована на РФ,
обсяги експортних поставок становили 19,7% загаль-
ного обсягу експорту.
Зараз Україна — країна зі значним рівнем за-
бруднення території мінами та іншими вибухонебез-
печними предметами. Збройна агресія РФ, катастро-
фічне руйнування економіки, людські втрати вимага-
ють розв’язання низки проблем. Серед них втрата тру-
дового та інтелектуального потенціалу внаслідок тру-
дової і освітньої міграції, високі темпи депопуляції та
старіння населення, застаріла матеріально-технічна
база та структурна розбалансованість промислового
комплексу, відсутність сучасних фінансових, правових
та страхових інструментів на інвестиційному ринку
України, відсутність заінтересованих інвесторів у
вкладанні коштів у розвиток Донецької та Луганської
областей, деградація людського капіталу.
Першим стратегічним документом, який розкри-
ває на конкретному регіоні ідеї Національної еконо-
мічної стратегії на період до 2030 р., є Стратегія еко-
номічного розвитку Донеччини та Луганщини [6], на
підставі якої можна скласти табл. 1.
Таблиця 1
Структура Стратегії економічного розвитку Донецької та Луганської областей на період до 2030 р.
№
з/п
Напрями реалізації Стратегії Ініціативи
1 Удосконалення інституційно-фінансових інструментів та
регуляторної політики
Створення сприятливого бізнес-клімату
Фінансування та податкове стимулювання
2 Розвиток реального сектору економіки, індустріалізація
та інновації
Розвиток ланцюжків доданої вартості у про-
мисловому виробництві
Розвиток сучасного сільгоспвиробництва
3 Розбудова критичної інфраструктури та логістики Відновлення та розвиток енергетики
Створення сучасної транспортної інфра-
структури
4 Формування регіонального рику праці та захист природ-
ного середовища
Сприяння розвитку людського капіталу
Поліпшення якості життя людей
Покращення якості довкілля
5 Налагодження комунікацій Створення комунікаційної стратегії
Створено автором на підставі аналізу зазначеної вище Стратегії.
Стратегія передбачає запровадження механізмів
для стимулювання розвитку регіону, зокрема забезпе-
чення сприятливих умов для інвесторів, які мають
створити робочі місця і наповнити бюджет, аби вздовж
лінії дотику створити «пояс успішності», як території
нового розвитку і нових можливостей, а не як терито-
рії кризи.
Для розв’язання проблем, пов’язаних з інвести-
ційною діяльністю, передбачається застосування спе-
ціальних інструментів економічного, правового та ор-
ганізаційного характеру. А саме, у першому стратегіч-
ному напрямі передбачено створення ТПР.
У Законі України «Про зайнятість населення» [8]
вперше впроваджено в юридичний обіг поняття ТПР.
Закон надав можливість у депресивних регіонах, де
проблема зайнятості населення була досить гострою,
впроваджувати спеціальний режим інвестиційної ді-
яльності. ТПР характеризуються як спеціально визна-
СИТНИК Є. А.
102 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
чені території, на яких запроваджується особливий
економіко-організаційний режим з метою вирішення
проблем активізації економічної діяльності, зміни га-
лузевої структури, розвитку реального сектору еконо-
міки, вирішення екологічних проблем, підвищення
рівня життя населення. До «стандартного» набору за-
ходів, які мають забезпечити ефективне запровад-
ження ТПР, належать: скорочення обсягів та сфер
впливу державного контролю, звільнення нових під-
приємств від податку на доходи з капіталу, продаж під-
приємцям земель, що знаходяться у суспільній влас-
ності.
Відповідно до специфіки завдань старопромисло-
вого регіону «Стандартний комплекс заходів» підлягає
коригуванню. ТПР у межах двох адміністративно-
територіальних одиниць України — Донецької та Лу-
ганської областей — створюються з метою формування
сучасної економіки регіону на основі інноваційної мо-
делі розвитку, сталого розвитку територіальних гро-
мад, стимулювання підприємницької діяльності, ство-
рення сучасної інфраструктури, зміцнення міжрегіо-
нальних зв’язків та підвищення добробуту громадян.
ТПР у старопромисловому регіоні створюється з
трьома рінями спеціальних режимів: на території, при-
леглої до лінії розмежування з тимчасово окупованою
територією (ТОТ), на всій підконтрольній уряду тери-
торії Донецької та Луганської областей і на території
окремих виробничих та рекреаційних кластерів, зо-
крема інноваційних та індустріальних.
Підходи до організації управління та реалізації
економічних процесів на такій території, спеціальний
режим інвестиційної діяльності визначено у законі
України «Про спеціальний режим інвестиційної діяль-
ності на ТПР у Донецькій та Луганській областях» [4].
Таблиця 2
Суб’єкти спеціального режиму інвестиційної діяльності у старопромисловому регіоні
№
з/п
Назва державного органу та ін-
ших суб’єктів спеціального ре-
жиму інвестиційної діяльності
Склад, структура органу Завдання органу управління
1 Консультаційна рада Стратегії
економічного розвитку Донець-
кої та Луганської областей на
період до 2030 р.
Представники органів державної
влади, міжнародних фінансових
організацій, міжнародні експерти
Постійна актуалізація, моніторинг, оці-
нювання результатів, звітування
2 Орган управління ТПР Орган управління відповідною те-
риторією: Донецька ОДА, Луган-
ська ОДА
Управління ТПР, забезпечення комуніка-
ції учасників і реалізації Стратегії через
розроблення та реалізацію програм,
проєктів, координація зусиль всіх учас-
ників, залучення різних джерел фінансу-
вання, забезпечення економічної та еко-
логічної безпеки ТПР
3 Фонд консорціумного фінансу-
вання
Не визначено; буде визначено у
співпраці з міжнародними фінан-
совими інституціями
Страхування військово-політичних ризи-
ків, фінансування розвитку пріоритетних
інвестиційних проєктів, залучення між-
народної фінансової допомоги, форму-
вання достатнього рівня спроможності
громад
4 Державний венчурний фонд та
розбудова Українського фонду
стартапів
У стані розробки Інвестування на ТПР в Донецькій та Лу-
ганській областях, або інші форми під-
тримки нових бізнес-проєктів, забезпе-
чення цільового фінансування підтримки
розвитку малих підприємств регіону
5 Філія Міжнародного арбітраж-
ного суду
На цей час — лише проєкт Запровадження нових інструментів за-
хисту інвестицій на ТПР шляхом поши-
рення юрисдикції Міжнародного арбіт-
ражу
6 Учасники інвестиційної діяль-
ності, зафіксовані у реєстрі ре-
зидентів ТПР при внесенні
суб’єкта господарювання до ре-
єстру або виведення з реєстру
Резиденти ТПР — юридичні та фі-
зичні особи — підприємці, за-
реєстровані в законодавчому по-
рядку на ТПР
Активізація інвестиційної діяльності,
створення робочих місць, розвиток реа-
льного сектору, зміна галузевої струк-
тури, підвищення рівня життя населення,
пропозиції щодо поліпшення роботи дер-
жавних органів, удосконалення правової
бази інвестування
7 Фонд розвитку інновацій у
складі державних агенцій роз-
витку
У стані розробки Залучення інвестицій у малі підприємства
регіону
8 Факторингова платформа Банки, що мають факторингові лі-
міти для учасників публічних за-
купівель
Розвиток факторингу, адаптованого до
потреб регіону, надання кредитних лімі-
тів місцевим підприємствам, які є замов-
никами у публічних закупівлях
9 Регіональні кредитні спілки Асоціації підприємців або окре-
мих підприємств
10 Служба інвестора для сприяння
залученню інвестицій у регіон
Стимулювання реалізації проєктів із
значним обсягом інвестицій
Створено автором на підставі аналізу зазначеної вище Стратегії.
СИТНИК Є. А.
2021/№2 103
Окрім зазначених органів управління, передба-
чено систему підтримки бізнесу шляхом створення
центрів регіональної компетенції в основних держав-
них структурах підтримки бізнесу — Рада бізнес-омбу-
дсмена, Державна Установа Юкрейнінвест, Державна
установа «Офіс з розвитку підприємництва та екс-
порту», ДО «Агенція з питань державно-приватного
партнерства», Обласні (регіональні) центри у вигляді
об’єднаних представництв організацій.
Наведений перелік суб’єктів спеціального ре-
жиму інвестиційної діяльності свідчить про занадто
велику їх кількість, невизначеність складу, структури,
дублювання функцій, особливо при вирішенні голов-
ного питання щодо пошуку джерел фінансування, що
збільшує трансакційні витрати.
Окрім того, занепокоєння викликає те, що для
розв’язання проблем, пов’язаних з інвестиційною дія-
льністю, у Стратегії пропонується відкриття філіалів
міжнародних комерційних арбітражів з розповсю-
дженням їх юрисдикції на ТПР Донецької та Луган-
ської областей. Це свідчить про деградацію судової та
правоохоронної системи України, яка неспроможна
вирішити проблему захисту права взагалі, та прав ін-
весторів зокрема. Такі пропозиції також призводять до
фактичного урізання державного суверенітету України
над правоохоронною сферою. Про небезпеку поступо-
вої втрати суверенітету в сфері державної політики,
управління економікою та у правовій системі автор
попереджав, наприклад, у 2016 р. у статті «Семипо-
сольщина, семипрокурорщина… Новая Малороссий-
ская коллегия?» на сайті українського інформагент-
ства «Остров» [9]. Вважаю, що захищати права інвес-
торів, як і всього бізнес-середовища в Україні, від ко-
рупційних проявів та зловживання регуляторними
процедурами треба насамперед за допомогою вітчиз-
няних, українських правоохоронних інститутів, тим
більше, що за останні 3 роки їх було створено багато
(НАБУ, САП, НАЗК, Антикорупційний суд, в пла-
нах — т. зв. Бюро економічної безпеки, або БЕБ) на
додаток до вже існуючих (Національна поліція, проку-
ратура, СБУ, податкова міліція і деякі інші).
Розглядаючи стратегії, прийняті у надрах держ-
апарату України, не важко побачити, що у цих про-
грамних документах відчувається певний брак чітких
формулювань щодо пріоритетних видів економічної
діяльності, відсутній механізм їх обґрунтування та ме-
тодики відбору.
До сильних сторін Стратегії можна віднести те,
що розвиток регіонів розглянуто за стратегічними на-
прямами. Зокрема, для Донецької та Луганської об-
ластей визначено: комплексна реструктуризація та
технічне переоснащення вугільної промисловості;
структурна перебудова виробничо-територіального
комплексу та збалансування розвитку основних галу-
зей спеціалізації з потребами суспільного господарства
України; технічна реконструкція перспективних під-
приємств базових галузей промисловості, розвиток
нових галузей; нарощування потужностей легкої та
харчової промисловості; поліпшення екологічної ситу-
ації шляхом перепрофілювання підприємств; розвиток
сільськогосподарського виробництва, модернізація
робочих місць [10].
Але на практиці економічному зростанню зава-
жає надмірність регуляторних процедур, обтяжливе
адміністрування сплати податків підприємствами, що
створює підвалини для корупційних злочинів і отри-
мання неправомірної вигоди державними службов-
цями.
Для вимірювання сприятливості бізнес-клімату
скористаємося складовими рейтингу «Doing Business»
щодо легкості ведення бізнесу за міжнародними по-
рівняннями. Вадою бізнес-середовища зараз і вже до-
сить тривалий час є те, що підприємства регіону мають
обмежений доступ до кредитних ресурсів. Кредиту-
вання характеризується невисоким значенням індексу
рівня захисту кредитних операцій і показника охоп-
лення кредитним реєстром. Банківські кредити є до-
рогими не тільки через високі макроекономічні ри-
зики та низький кредитний рейтинг країни, як прий-
нято вважати на офіційному рівні, а насамперед тому,
що в банківському секторі України недостатньо пра-
цює антимонопольне законодавство. Банківський
сектор України штучно перетворено на зону підвище-
ного визискування позичальників, де відсотки за кре-
дитами є лихварськими на світовому тлі. Звідси ви-
пливає і та проблема, що банки перевантажені про-
блемними позиками, бо драконівські відсотки велика
частина доброчесних позичальників неспроможна
сплачувати.
Процедури із сплати податків та обліку є ресур-
совитратними не тільки з причини значної корупцій-
ної складової, але й тому, що офіційні, білі процедури
занадто обтяжливі і потребують забагато часу і видат-
ків на своє виконання. Так, час на здійснення оподат-
кування складав у 2016-2020 рр. від 355,5 до 328 годин
[7]. Вітчизняні підприємці щорічно втрачають 199 го-
дин на ведення податкової звітності. У порівнянні з
Молдовою, де цей показник становить 55 годин, в Ру-
мунії 56, а в Словаччині — 84, бізнес-клімат України
виглядає не досить привабливим. Індекс процедур
після подачі звітності та сплати податків, який визна-
чається за шкалою від 0 до 100, з кожним роком
зростає: від 79 балів у 2017 р. до 86 у 2020 р.
Проаналізувавши статистику, наведену Doing
Business [11], можна дійти висновку, що реєстрація
підприємств в Україні теж характеризується збільшен-
ням кількості процедур у півтора раза у період з 2016
до 2020 р.
Більша частина цих видатків часу та грошей може
бути віднесена до трансакційних витрат. Отже, транс-
акційні витрати в Україні останніми роками збільши-
лися настільки, що їх вже не можна ігнорувати, а слід
враховувати у інвестиційно-фінансових розрахунках,
які застосовуються підчас обґрунтування інвестицій-
них проєктів, у тому числі і в державних стратегіях, в
регуляторній політиці. Між тим, у обох згаданих уря-
дових стратегіях цього немає, а також замало теоре-
тичного обґрунтування вирішення оптимізаційних
завдань при формуванні реальних інвестиційних про-
грам у старопромислових регіонах.
Щоб заповнити цей недолік, треба звернутися до
критеріїв ефективності при оптимізації інвестиційного
портфеля, але модернізувати загальновідомі формули
для урахування збільшених трансакційних витрат.
Основним критерієм ефективності при оптиміза-
ції портфеля найчастіше на практиці обирають внут-
рішню норму доходності (IRR > WACC) або індекс
рентабельності (PI >1). Але розрахунок вказаних по-
казників здійснюється без урахування трансакційних
витрат (TE), які під впливом інституційних реформ в
Україні не зменшилися, а збільшилися та сприяють
формуванню негативних тенденцій. Ставка внутріш-
СИТНИК Є. А.
104 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
ньої норми доходності характеризує максимально
припустимий відносний рівень витрат, які відбува-
ються при реалізації інвестиційного проєкту. При
цьому показник чистої приведеної вартості дорівнює
нулю.
Без урахування трансакційних витрат, тобто у за-
гальноприйнятому вигляді ця формула має такий ви-
гляд:
)( 21
;;
;
1
21
1 rr
NPVNPV
NPV
rIRR
nrnr
nr −
−
+= . (1)
У свою чергу, розрахунок NPV, заснований на ме-
тодології дисконтованого грошового потоку від інвес-
тицій, зараз відбувається за наступною формулою:
Inv
r
CF
NPV
n
i
i
i −
+
=
=1 )1(
. (2)
Оскільки трансакційні витрати відіграють все
більшу роль у витратах фірми, їх слід теж врахувати в
формулі.
)(
)1(1
FVTEInv
r
CF
NPV
n
i
i
i +−
+
=
=
, (3)
де FVTE — майбутня (нарощена) вартість трансакцій-
них витрат на момент отримання дозволу на ведення
діяльності на ТПР.
Індекс доходності (РІ) є показником рівня дохо-
дів від інвестицій щодо кожної одиниці інвестиційних
витрат за їх теперішньою вартістю:
Inv
r
CF
PI
n
i
i
i
= +
= 1 )1(
. (4)
З урахуванням трансакційних витрат загально-
прийнята формула набуває наступного вигляду:
FVTEInv
r
CF
PI
n
i
i
i
+
+
=
=1 )1(
, (5)
де n — кількість періодів експлуатації інвестицій;
Invі — інвестиційні витрати в i-му періоді;
r — ставка дисконтування;
CFi — чистий грошовий потік у i-му періоді.
Якщо до реалізації проєкту можливі декілька не-
залежних інвестиційних проєктів, коли обсяг інвести-
цій не перевищує обмежені фінансові ресурси, то у та-
кому випадку інвестиційний портфель має максимізу-
вати сумарний ефект від вкладень капіталу. Критерієм
обирається максимізація сумарної чистої приведеної
вартості є NPV. Проєкти впорядковуються за змен-
шенням індексу рентабельності.
Якщо інвестиційні ресурси, доступні для фінан-
сування впродовж декількох послідовних років, обме-
жені у межах кожного року, то портфель має мінімізу-
вати сумарні втрати NPV.
Індекс втрат має зараз загально прийнятий ви-
гляд:
Inv
PVNPVNPV
I плпл −= , (6)
де плNPV — чиста приведена вартість проєкту без від-
кладання його реалізації на один рік або інше у часі;
плPVNPV — чиста приведена вартість проєкту за
умови відстрочки його реалізації у часі;
Inv — інвестиції по проєкту.
А з урахуванням трансакційних витрат формула
набуває наступного вигляду:
FVTEInv
PVNPVNPV
I плпл
+
−= . (7)
Використання модифікованих з урахуванням
трансакційних витрат формул, наведених вище індек-
сів і показників, дозволить наблизити фінансово-ін-
вестиційні розрахунки до реалій бізнес-клімату Укра-
їни, а також приймати більш обґрунтовані рішення
щодо того, які інвестиційні проєкти з певними показ-
никами NPV можуть бути відтерміновано, а які від-
термінувати не варто.
Висновки. Для розв’язання проблем, пов’язаних з
інвестиційною діяльністю, пропонується відкриття фі-
ліалів міжнародних комерційних арбітражів з роз-
повсюдженням їх юрисдикції на ТПР Донецької та Лу-
ганської областей; зміна системи контролю з боку дер-
жавних органів на функцію добровільного страхування
відповідальності власників бізнесу; усунення надмір-
ного регулювання господарської діяльності.
Надмірне податкове регулювання разом із недо-
вірою інвесторів до зберігання впродовж тривалого
часу правових гарантій, незмінності статусу ТПР і
умов інвестування негативно впливає на бізнес-сере-
довище.
До перешкод формування сприятливого інвести-
ційного клімату в статті виявлено надмірні витрати на
реєстрацію підприємств, низький рівень кредиту-
вання, складне оподаткування, витратний процес за-
безпечення виконання контрактів, неефективне вирі-
шення проблем неплатоспроможності.
Список використаних джерел
1. Державне регулювання економіки України: ме-
тодологія, напрями, тенденції, проблеми / за ред.
М. М. Якубовського. Київ: НДЕІ Міністерства еконо-
міки України, 2005. С. 99-140.
2. Чмир О. С., Панченко В. Г., Гусєв Ю. В., Пи-
ла В. І. Вітчизняна практика та світовий досвід ВЕЗ і
ТПР: монографія. Донецьк: Постер Принт, 2013.
252 с.
3. Ляшенко В. І., Петрова І. П., BCG-аналіз про-
мисловості Придніпровського та Донецького еконо-
мічних районів: визначення смарт-пріоритетів та стра-
тегії розвитку. Вісник економічної науки України. 2021.
№1(40). С. 35 — 46. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-
7206.2021.1(40).35-46.
4. Проєкт Закону України «Про спеціальний ре-
жим інвестиційної діяльності на територіях пріори-
тетного розвитку в Донецькій та Луганській областях».
5. Аналітична доповідь до щорічного Послання
президента України до Верховної ради України. 30 ро-
ків перетворень. Київ: Національний інститут страте-
гічних досліджень, 2021. 142 с.
6. Стратегія економічного розвитку Донецької та
Луганської областей на період до 2030 р.: Розпо-
рядженням КМУ від 18.08.2021 р. № 1078-р. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2021-р#Text.
7. Про затвердження Державної стратегії регіо-
нального розвитку на 2021-2027 роки: Постанова КМУ
від 05.08.2020 р. № 695. URL: https://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/695-2020-п#Text.
СИТНИК Є. А.
2021/№2 105
8. Про зайнятість населення: Закон України від
01.03.1998 р. № 803-XII. Відомості Верховної Ради Ук-
раїни. 1991. № 14. Ст. 170.
9. Сытник Е. Семипосольщина, семипрокурор-
щина… Новая Малороссийская коллегия? Остров.
2016. 24 марта. URL: https://www.ostro.org/blogs/
sitnik/161447/.
10. Положення про критерії визначення пріори-
тетних видів економічної діяльності в спеціальних
(вільних) економічних зонах та на територіях зі спеці-
альним режим інвестиційної діяльності і порядок їх
застосування: Наказ Міністерства економіки від
14.03.2000 р. № 28/51 із змінами міністерства еконо-
міки та з питань європейської інтеграції; Наказ від
11.03.2003 р. № 54/198 (z 0236 — 03). URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0206-00#Text.
11. The World Bank. Doing Business. URL:
www.doingbusiness.org.
References
1. Yakubovskyi. M. M. (Ed.). (2005). Derzhavne
rehuliuvannia ekonomiky Ukrainy: metodolohiia,
napriamy, tendentsii, problemy [State regulation of the
economy of Ukraine: methodology, directions, trends,
problems]. Kyiv, Research Institute of the Ministry of
Economy of Ukraine [in Ukrainian].
2. Chmyr, O. S., Panchenko, V. H., Husiev, Yu. V.,
Pyla V. I. (2013). Vitchyzniana praktyka ta svitovyi dosvid
SEZ i TPR [Domestic practice and world experience of
FEZ and TPD]. Donetsk, Poster Prіnt. 252 р. [in
Ukrainian].
3. Liashenko, V. I., Petrova, I. P. (2021). BCG-analiz
promyslovosti Prydniprovskoho ta Donetskoho eko-
nomichnykh raioniv: vyznachennia smart-priorytetiv ta
stratehii rozvytku [BCG-analysis of the Industry of the
Prydneprovsk and Donetsk Economic Regions: Definition
of Smart Priorities and Development Strategies]. Visnyk
ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1(40), рр. 35-46. DOI:
https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.1(40).35-46 [in
Ukrainian].
4. Proekt Zakonu Ukrainy «Pro spetsialnyi rezhym
investytsiinoi diialnosti na terytoriiakh priorytetnoho
rozvytku v Donetskii ta Luhanskii oblastiakh» [Draft Law
of Ukraine "On the special regime of investment activity in
the territories of priority development in Donetsk and
Luhansk regions"] [in Ukrainian].
5. Analitychna dopovid do shchorichnoho Poslannia
prezydenta Ukrainy do Verkhovnoi rady Ukrainy. 30 rokiv
peretvoren [Analytical report to the annual Address of the
President of Ukraine to the Verkhovna Rada of Ukraine.
30 years of transformation]. (2021). Kyiv, National
Institute for Strategic Studies. 142 р. [in Ukrainian].
6. Stratehiia ekonomichnoho rozvytku Donetskoi ta
Luhanskoi oblastei na period do 2030 r.: Rozporiadzhennia
KMU vid 18.08.2021 r. # 1078-r [Strategy of economic
development of Donetsk and Luhansk regions for the
period up to 2030: Order of the Cabinet of Ministers of
18.08.2021 № 1078-r]. Retrieved from https://zakon.rada.
gov.ua/laws/show/1078-2021-р#Text [in Ukrainian].
7. Pro zatverdzhennia Derzhavnoi stratehii rehio-
nalnoho rozvytku na 2021-2027 roky: Postanova KMU vid
05.08.2020 r. № 695 [On approval of the State Strategy for
Regional Development for 2021-2027: Resolution of the
Cabinet of Ministers of 05.08.2020 № 695]. Retrieved from
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/695-2020-п#Text [in
Ukrainian].
8. Pro zainiatist naselennia: Zakon Ukrainy vid
01.03.1998 r. № 803-XII [On employment: Law of
Ukraine of March 1, 1998 № 803-XII]. (1991). Vidomosti
Verkhovnoi Rady Ukrainy — Information of the Verkhovna
Rada of Ukraine, 14, Art. 170 [in Ukrainian].
9. Sytnyk, E. (2016). Semyposolshchyna, semypro-
kurorshchyna… Novaia Malorossyiskaia kollehyia? Ostrov,
March 24. Retrieved from https://www.ostro.org/
blogs/sitnik/161447/ [in Russian].
10. Polozhennia pro kryterii vyznachennia priory-
tetnykh vydiv ekonomichnoi diialnosti v spetsialnykh
(vilnykh) ekonomichnykh zonakh ta na terytoriiakh zi
spetsialnym rezhym investytsiinoi diialnosti i poriadok yikh
zastosuvannia: Nakaz Ministerstva ekonomiky vid
14.03.2000 r. № 28/51 iz zminamy ministerstva ekonomiky
ta z pytan yevropeiskoi intehratsii; Nakaz vid 11.03.2003 r.
№ 54/198 (z 0236 — 03) [Regulations on the criteria for
determining priority economic activities in special (free)
economic zones and territories with special investment
regime and the procedure for their application: Order of
the Ministry of Economy of 14.03.2000 № 28/51 as
amended by the Ministry of Economy and European
Integration ; Order of March 11, 2003 № 54/198 (z 0236
- 03)]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/
show/z0206-00#Text [in Ukrainian].
11. The World Bank. Doing Business. Retrieved from
www.doingbusiness.org.
Стаття надійшла до редакції 05.11.2021
Формат цитування:
Ситник Є. А. Удосконалення регуляторної політики та інвестиційно-фінансових розрахунків для форму-
вання сприятливого інвестиційного середовища у старопромисловому регіоні. Вісник економічної науки України.
2021. № 2 (41). С. 100-105. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).100-105
Sytnyk, Ye. А. (2021). Improvement of Regulatory Policy and Investment and Financial Calculations for the For-
mation of a Favorable Investment Environment in the Old Industrial Region. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (41),
рр. 100-105. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).100-105
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-183644 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:33:22Z |
| publishDate | 2021 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ситник, Є.А. 2022-04-07T11:20:15Z 2022-04-07T11:20:15Z 2021 Удосконалення регуляторної політики та інвестиційно-фінансових розрахунків для формування сприятливого інвестиційного середовища у старопромисловому регіоні / Є.А. Ситник // Вісник економічної науки України. — 2021. — № 2 (41). — С. 100-105. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1729-7206 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).100-105 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183644 332.146:330.322 У статті на основі огляду програмних документів з розвитку Донецької та Луганської областей проаналізовано недоліки державних стратегій економічного розвитку Донецької та Луганської областей як старопромислового регіону, виявлено основні недоліки регуляторної політики з точки зору зростання трансакційних витрат, а також запропоновано модифіковані формули для удосконалення інвестиційно-фінансових розрахунків, здійснюваних підчас обґрунтування інвестиційних проєктів, з метою формування сприятливого інвестиційного середовища у старопромисловому регіоні. 
 Зроблено оцінку змін інвестиційного середовища та зміни ролі промисловості як провідного виду економічної діяльності. Визначено низку упущень у формуванні сприятливого інвестиційного клімату та слабких місць у державних програмах регіонального розвитку. Визначено перелік суб’єктів спеціального режиму інвестиційної діяльності у старопромислових регіонах. На підставі складових рейтингу ведення бізнесу за міжнародними порівняннями встановлено негативні тенденції у формуванні бізнес-клімату в Україні. Доведена необхідність коригування стандартного набору заходів, які мають забезпечити ефективне запровадження ТПР у межах Донецької та Луганської областей. Обґрунтовано необхідність урахування трансакційних витрат при розрахунку загальновідомих показників, що слугують критеріями доцільності реалізації інвестиційних проєктів. В статье на основе обзора программных документов по развитию Донецкой и Луганской областей проанализированы недостатки государственных стратегий экономического развития Донецкой и Луганской областей как старопромышленного региона, выявлены основные недостатки регуляторной политики с точки зрения роста трансакционных издержек, а также предложены модифицированные формулы для усовершенствования инвестиционно-финансовых расчетов, осуществляемых при обосновании инвестиционных проектов, с целью формирования благоприятной инвестиционной среды в старопромышленном регионе.
 Произведена оценка изменений инвестиционной среды и изменения роли промышленности как ведущего вида экономической деятельности. Определен ряд упущений в формировании благоприятного инвестиционного климата и слабых мест в программах регионального развития. Определен список субъектов специального режима инвестиционной деятельности в старопромышленных регионах. На основе составляющих рейтинга ведения бизнеса по международным сравнениям установлены негативные тенденции в формировании бизнес-климата в Украине. Доказана необходимость корректировки стандартного набора мероприятий, обеспечивающих эффективное внедрение ТПР в пределах Донецкой и Луганской областей. Обоснована необходимость учета трансакционных издержек при расчете общеизвестных показателей, которые служат критериями целесообразности реализации инвестиционных проектов. Based on the review of program documents on the development of Donetsk and Luhansk regions, the article analyzes the shortcomings of the state strategies of economic development of Donetsk and Luhansk regions as an old-industrial region. Identified the main shortcomings of regulatory policy in terms of increasing transaction costs, and proposed modified formulas for improving the investment and financial calculations carried out during the justification of investment projects, in order to create a favorable investment environment in the old industrial region.
 An assessment of changes in the investment environment and changes in the role of industry as a leading type of economic activity. A number of shortcomings in the formation of favorable investment opportunities and weaknesses in state regional development programs have been identified. The list of subjects of the special regime of investment activity in the old industrial regions is revealed. On the basis of the components of the rating of doing business according to international comparisons, negative trends in the formation of the business climate in Ukraine have been identified. The need to adjust the standard set of measures to ensure the effective implementation of TPD within Donetsk and Luhansk regions has been proved. The necessity of taking into account transaction costs when calculating well-known criteria for the feasibility of investment projects is substantiated. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Регіональна економіка Удосконалення регуляторної політики та інвестиційно-фінансових розрахунків для формування сприятливого інвестиційного середовища у старопромисловому регіоні Совершенствование регуляторной политики и инвестиционно-финансовых расчетов для формирования благоприятной инвестиционной среды в старопромышленном регионе Improvement of Regulatory Policy and Investment and Financial Calculations for the Formation of a Favorable Investment Environment in the Old Industrial Region Article published earlier |
| spellingShingle | Удосконалення регуляторної політики та інвестиційно-фінансових розрахунків для формування сприятливого інвестиційного середовища у старопромисловому регіоні Ситник, Є.А. Регіональна економіка |
| title | Удосконалення регуляторної політики та інвестиційно-фінансових розрахунків для формування сприятливого інвестиційного середовища у старопромисловому регіоні |
| title_alt | Совершенствование регуляторной политики и инвестиционно-финансовых расчетов для формирования благоприятной инвестиционной среды в старопромышленном регионе Improvement of Regulatory Policy and Investment and Financial Calculations for the Formation of a Favorable Investment Environment in the Old Industrial Region |
| title_full | Удосконалення регуляторної політики та інвестиційно-фінансових розрахунків для формування сприятливого інвестиційного середовища у старопромисловому регіоні |
| title_fullStr | Удосконалення регуляторної політики та інвестиційно-фінансових розрахунків для формування сприятливого інвестиційного середовища у старопромисловому регіоні |
| title_full_unstemmed | Удосконалення регуляторної політики та інвестиційно-фінансових розрахунків для формування сприятливого інвестиційного середовища у старопромисловому регіоні |
| title_short | Удосконалення регуляторної політики та інвестиційно-фінансових розрахунків для формування сприятливого інвестиційного середовища у старопромисловому регіоні |
| title_sort | удосконалення регуляторної політики та інвестиційно-фінансових розрахунків для формування сприятливого інвестиційного середовища у старопромисловому регіоні |
| topic | Регіональна економіка |
| topic_facet | Регіональна економіка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183644 |
| work_keys_str_mv | AT sitnikêa udoskonalennâregulâtornoípolítikitaínvesticíinofínansovihrozrahunkívdlâformuvannâspriâtlivogoínvesticíinogoseredoviŝaustaropromislovomuregíoní AT sitnikêa soveršenstvovanieregulâtornoipolitikiiinvesticionnofinansovyhrasčetovdlâformirovaniâblagopriâtnoiinvesticionnoisredyvstaropromyšlennomregione AT sitnikêa improvementofregulatorypolicyandinvestmentandfinancialcalculationsfortheformationofafavorableinvestmentenvironmentintheoldindustrialregion |