Міжнародний високотехнологічний кластер як складова сучасної концепції європейської інтеграції до науково-освітнього та інноваційного простору

Україні для стабільного, всеохоплюючого та сталого економічного зростання необхідна сучасна промисловість, заснована на розробленні та впровадженні інноваційних технологій Індустрії 4.0. Значний інноваційний потенціал мають високотехнологічні виробництва та послуги. Для їх розвитку Україна має вигід...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Вісник економічної науки України
Дата:	2021
Автори:	Залознова, Ю.С., Солдак, М.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2021
Теми:	Менеджмент інновацій
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183645
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Міжнародний високотехнологічний кластер як складова сучасної концепції європейської інтеграції до науково-освітнього та інноваційного простору / Ю.С. Залознова, М.О. Солдак // Вісник економічної науки України. — 2021. — № 2 (41). — С. 113-126. — Бібліогр.: 50 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-183645
record_format	dspace
spelling	Залознова, Ю.С. Солдак, М.О. 2022-04-07T11:21:52Z 2022-04-07T11:21:52Z 2021 Міжнародний високотехнологічний кластер як складова сучасної концепції європейської інтеграції до науково-освітнього та інноваційного простору / Ю.С. Залознова, М.О. Солдак // Вісник економічної науки України. — 2021. — № 2 (41). — С. 113-126. — Бібліогр.: 50 назв. — укр. 1729-7206 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).113-126 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183645 338.45:37:339.924 Україні для стабільного, всеохоплюючого та сталого економічного зростання необхідна сучасна промисловість, заснована на розробленні та впровадженні інноваційних технологій Індустрії 4.0. Значний інноваційний потенціал мають високотехнологічні виробництва та послуги. Для їх розвитку Україна має вигідно використати можливості інтеграції до Європейського дослідницького простору як інструменту адаптації стандартів і норм Європейського Союзу у сфері освіти, науки та інновацій. Мета статті полягає в обґрунтуванні науковометодичних положень щодо формування відповідної ніші українсько-польського науково-освітнього та інноваційного простору у вигляді пілотного проєкту створення міжнародного високотехнологічного кластера Індустрії 4.0 за участю промислових підприємств та установ освіти і науки. На прикладі Придніпровського економічного району обґрунтовано науково-методичні положення проведення експерименту з формування відповідної ніші українсько-польського науково-освітнього та інноваційного простору у вигляді пілотного проєкту створення міжнародного високотехнологічного кластера. Відзначено, що його ключовим актором може виступати науковий центр – установа, зорієнтована на виконання конкретних функцій з метою науково-інноваційного забезпечення модернізації промисловості безвідносно до адміністративно-територіальних меж. Ефективне функціонування технологічних парків є необхідним для об’єднання в єдине ціле освіти, науки та виробництва. Створення представництва головної науково-освітньої установи-стейкхолдера польської сторони на території технопарку в Україні та представництва українського наукового центру на території польського технопарку має забезпечити обом сторонам PR-підтримку на території країн-учасниць, доступ до маркетингових досліджень ринку, експертних консультацій, спілкування з інвесторами, програмістами. Украине для стабильного, всеобъемлющего и устойчивого экономического роста необходима современная промышленность, основанная на разработке и внедрении инновационных технологий Индустрии 4.0. Значительным инновационным потенциалом обладают высокотехнологические производства и услуги. Для их развития в Украине должны выгодно использоваться возможности интеграции в Европейское исследовательское пространство как инструмент адаптации стандартов и норм Европейского Союза в сфере образования, науки и инноваций. Цель статьи состоит в обосновании научно-методических положений формирования соответствующей ниши украинско-польского научно-образовательного и инновационного пространства в виде пилотного проекта создания международного высокотехнологического кластера Индустрии 4.0 с участием промышленных предприятий и учреждений образования и науки. На примере Приднепровского экономического района обоснованы научно-методические положения проведения эксперимента по формированию соответствующей ниши украинско-польского научно-образовательного и инновационного пространства в виде пилотного проекта создания международного высокотехнологичного кластера. Отмечено, что его ключевым актором может выступать научный центр – учреждение, ориентированное на выполнение конкретных функций с целью научно-инновационного обеспечения модернизации промышленности безотносительно административно-территориальных границ. Эффективное функционирование технологических парков необходимо для объединения в единое целое образования, науки и производства. Создание представительства главного научно-образовательного учреждения-стейкхолдера польской стороны на территории технопарка в Украине и представительства украинского научного центра на территории польского технопарка должно обеспечить обеим сторонам PR-поддержку на территории стран-участниц, доступ к маркетинговым исследованиям рынка, экспертным консультациям, общению с инвесторами, программистами. Ukraine requires modern industry for stable, inclusive and sustainable economic growth, which is based on the development and implementation of innovative technologies in Industry 4.0. High-tech productions and services have significant innovative potential. In order to develop them, Ukraine should make its profit of the opportunities of integration into the European Research Area as a tool for adapting the standards and norms of the European Union in the field of education, science and innovation. The work is aimed at substantiating scientific and methodological provisions for the formation of a relevant niche of Ukrainian-Polish scientific, educational and innovation space in the form of a pilot project to create an international high-tech cluster of Industry 4.0 with industrial enterprises and educational institutions. The scientific and methodical provisions of the experiment on the formation of the relevant niche of the Ukrainian-Polish scientific-educational and innovation space in the form of a pilot project to create an international high-tech cluster are substantiated on the example of the Pridneprovsky economic region. It is noted that its key actor can be recognized as a research center – an institution that is focused on performing specific functions in order to scientifically and innovatively ensure the modernization of industry regardless of administrative and territorial boundaries. The effective functioning of science parks is necessary to combine education, science and industry. The establishment of a representative office of the main stakeholder educational institution of the Polish side on the territory of the science park in Ukraine and a representative office of the Ukrainian research center in the Polish science park should provide both parties with PR support in the territory of the participating countries, access to market research, expert advice, investors and programmers communication. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Менеджмент інновацій Міжнародний високотехнологічний кластер як складова сучасної концепції європейської інтеграції до науково-освітнього та інноваційного простору Международный высокотехнологический кластер как составляющая современной концепции европейской интеграции в научно-образовательное и инновационное пространство International High-Tech Cluster as a Component of the Modern Concept of European Integration into the Scientific-Educational and Innovation Space Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Міжнародний високотехнологічний кластер як складова сучасної концепції європейської інтеграції до науково-освітнього та інноваційного простору
spellingShingle	Міжнародний високотехнологічний кластер як складова сучасної концепції європейської інтеграції до науково-освітнього та інноваційного простору Залознова, Ю.С. Солдак, М.О. Менеджмент інновацій
title_short	Міжнародний високотехнологічний кластер як складова сучасної концепції європейської інтеграції до науково-освітнього та інноваційного простору
title_full	Міжнародний високотехнологічний кластер як складова сучасної концепції європейської інтеграції до науково-освітнього та інноваційного простору
title_fullStr	Міжнародний високотехнологічний кластер як складова сучасної концепції європейської інтеграції до науково-освітнього та інноваційного простору
title_full_unstemmed	Міжнародний високотехнологічний кластер як складова сучасної концепції європейської інтеграції до науково-освітнього та інноваційного простору
title_sort	міжнародний високотехнологічний кластер як складова сучасної концепції європейської інтеграції до науково-освітнього та інноваційного простору
author	Залознова, Ю.С. Солдак, М.О.
author_facet	Залознова, Ю.С. Солдак, М.О.
topic	Менеджмент інновацій
topic_facet	Менеджмент інновацій
publishDate	2021
language	Ukrainian
container_title	Вісник економічної науки України
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
format	Article
title_alt	Международный высокотехнологический кластер как составляющая современной концепции европейской интеграции в научно-образовательное и инновационное пространство International High-Tech Cluster as a Component of the Modern Concept of European Integration into the Scientific-Educational and Innovation Space
description	Україні для стабільного, всеохоплюючого та сталого економічного зростання необхідна сучасна промисловість, заснована на розробленні та впровадженні інноваційних технологій Індустрії 4.0. Значний інноваційний потенціал мають високотехнологічні виробництва та послуги. Для їх розвитку Україна має вигідно використати можливості інтеграції до Європейського дослідницького простору як інструменту адаптації стандартів і норм Європейського Союзу у сфері освіти, науки та інновацій. Мета статті полягає в обґрунтуванні науковометодичних положень щодо формування відповідної ніші українсько-польського науково-освітнього та інноваційного простору у вигляді пілотного проєкту створення міжнародного високотехнологічного кластера Індустрії 4.0 за участю промислових підприємств та установ освіти і науки. На прикладі Придніпровського економічного району обґрунтовано науково-методичні положення проведення експерименту з формування відповідної ніші українсько-польського науково-освітнього та інноваційного простору у вигляді пілотного проєкту створення міжнародного високотехнологічного кластера. Відзначено, що його ключовим актором може виступати науковий центр – установа, зорієнтована на виконання конкретних функцій з метою науково-інноваційного забезпечення модернізації промисловості безвідносно до адміністративно-територіальних меж. Ефективне функціонування технологічних парків є необхідним для об’єднання в єдине ціле освіти, науки та виробництва. Створення представництва головної науково-освітньої установи-стейкхолдера польської сторони на території технопарку в Україні та представництва українського наукового центру на території польського технопарку має забезпечити обом сторонам PR-підтримку на території країн-учасниць, доступ до маркетингових досліджень ринку, експертних консультацій, спілкування з інвесторами, програмістами. Украине для стабильного, всеобъемлющего и устойчивого экономического роста необходима современная промышленность, основанная на разработке и внедрении инновационных технологий Индустрии 4.0. Значительным инновационным потенциалом обладают высокотехнологические производства и услуги. Для их развития в Украине должны выгодно использоваться возможности интеграции в Европейское исследовательское пространство как инструмент адаптации стандартов и норм Европейского Союза в сфере образования, науки и инноваций. Цель статьи состоит в обосновании научно-методических положений формирования соответствующей ниши украинско-польского научно-образовательного и инновационного пространства в виде пилотного проекта создания международного высокотехнологического кластера Индустрии 4.0 с участием промышленных предприятий и учреждений образования и науки. На примере Приднепровского экономического района обоснованы научно-методические положения проведения эксперимента по формированию соответствующей ниши украинско-польского научно-образовательного и инновационного пространства в виде пилотного проекта создания международного высокотехнологичного кластера. Отмечено, что его ключевым актором может выступать научный центр – учреждение, ориентированное на выполнение конкретных функций с целью научно-инновационного обеспечения модернизации промышленности безотносительно административно-территориальных границ. Эффективное функционирование технологических парков необходимо для объединения в единое целое образования, науки и производства. Создание представительства главного научно-образовательного учреждения-стейкхолдера польской стороны на территории технопарка в Украине и представительства украинского научного центра на территории польского технопарка должно обеспечить обеим сторонам PR-поддержку на территории стран-участниц, доступ к маркетинговым исследованиям рынка, экспертным консультациям, общению с инвесторами, программистами. Ukraine requires modern industry for stable, inclusive and sustainable economic growth, which is based on the development and implementation of innovative technologies in Industry 4.0. High-tech productions and services have significant innovative potential. In order to develop them, Ukraine should make its profit of the opportunities of integration into the European Research Area as a tool for adapting the standards and norms of the European Union in the field of education, science and innovation. The work is aimed at substantiating scientific and methodological provisions for the formation of a relevant niche of Ukrainian-Polish scientific, educational and innovation space in the form of a pilot project to create an international high-tech cluster of Industry 4.0 with industrial enterprises and educational institutions. The scientific and methodical provisions of the experiment on the formation of the relevant niche of the Ukrainian-Polish scientific-educational and innovation space in the form of a pilot project to create an international high-tech cluster are substantiated on the example of the Pridneprovsky economic region. It is noted that its key actor can be recognized as a research center – an institution that is focused on performing specific functions in order to scientifically and innovatively ensure the modernization of industry regardless of administrative and territorial boundaries. The effective functioning of science parks is necessary to combine education, science and industry. The establishment of a representative office of the main stakeholder educational institution of the Polish side on the territory of the science park in Ukraine and a representative office of the Ukrainian research center in the Polish science park should provide both parties with PR support in the territory of the participating countries, access to market research, expert advice, investors and programmers communication.
issn	1729-7206
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183645
citation_txt	Міжнародний високотехнологічний кластер як складова сучасної концепції європейської інтеграції до науково-освітнього та інноваційного простору / Ю.С. Залознова, М.О. Солдак // Вісник економічної науки України. — 2021. — № 2 (41). — С. 113-126. — Бібліогр.: 50 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT zaloznovaûs mížnarodniivisokotehnologíčniiklasterâkskladovasučasnoíkoncepcííêvropeisʹkoííntegracíídonaukovoosvítnʹogotaínnovacíinogoprostoru AT soldakmo mížnarodniivisokotehnologíčniiklasterâkskladovasučasnoíkoncepcííêvropeisʹkoííntegracíídonaukovoosvítnʹogotaínnovacíinogoprostoru AT zaloznovaûs meždunarodnyivysokotehnologičeskiiklasterkaksostavlâûŝaâsovremennoikoncepciievropeiskoiintegraciivnaučnoobrazovatelʹnoeiinnovacionnoeprostranstvo AT soldakmo meždunarodnyivysokotehnologičeskiiklasterkaksostavlâûŝaâsovremennoikoncepciievropeiskoiintegraciivnaučnoobrazovatelʹnoeiinnovacionnoeprostranstvo AT zaloznovaûs internationalhightechclusterasacomponentofthemodernconceptofeuropeanintegrationintothescientificeducationalandinnovationspace AT soldakmo internationalhightechclusterasacomponentofthemodernconceptofeuropeanintegrationintothescientificeducationalandinnovationspace
first_indexed	2025-11-26T01:39:50Z
last_indexed	2025-11-26T01:39:50Z
_version_	1850603914067443712
fulltext	ЗАЛОЗНОВА Ю. С., СОЛДАК М. О. 2021/№2 113 МЕНЕДЖМЕНТ ІННОВАЦІЙ УДК 338.45:37:339.924 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).113-126 Юлія Станіславівна Залознова член-кореспондент НАН України д-р екон. наук, проф. ORCID 0000-0003-3106-1490 e-mail: zaloznova@nas.gov.ua, Мирослава Олексіївна Солдак канд. екон. наук ORCID 0000-0002-4762-3083 e-mail: soldak@nas.gov.ua, Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ МІЖНАРОДНИЙ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИЙ КЛАСТЕР ЯК СКЛАДОВА СУЧАСНОЇ КОНЦЕПЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ ДО НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО ТА ІННОВАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ Вступ. Зміни технологічної, соціальної та ділової парадигми Індустрії 4.0, заснованої на комплексному використанні систем штучного інтелекту, «великих да- них», промислового інтернету речей, композиційно- адитивних операцій, біоінженерії, впливають на біз- нес-середовище та промислові екосистеми, у яких працюють кластери і компанії. Малі та середні під- приємства, стартапи стикаються з труднощами на шляху до досягнення успіху в технологічному розвитку та процесі цифровізації. Пандемія COVID-19 приско- рила існуючі зміни та загострила необхідність вико- ристання сучасних технологій і розвитку нових нави- чок. Переваг набуває смарт-індустрія — промисло- вість, що ґрунтується на принципово новій техноло- гічній базі та новітніх організаційних методах управ- ління. Промисловість України потребує кардинальних змін під впливом масштабних технологічних транс- формацій. Усунення поточних кризових явищ і забез- печення сприятливих умов динамічного й ефектив- ного зростання в довгостроковій перспективі розвитку національної промисловості мають бути пов'язані з процесами розроблення та впровадження інновацій- них технологій Індустрії 4.0. Особливого значення на- бувають високотехнологічні галузі промисловості, оскільки саме вони мають значний інноваційний по- тенціал. Для їх розвитку в Україні мають бути вигідно використані можливості європейської інтеграції на ос- нові збалансованого взаємовигідного партнерства з ін- шими державами. Складовою сучасної концепції єв- ропейської інтеграції до науково-освітнього та іннова- ційного простору є міжнародне кластерне співробіт- ництво. Мета статті полягає в обґрунтуванні науково-ме- тодичних положень щодо формування відповідної ніші українсько-польського науково-освітнього та інноваційного простору у вигляді пілотного проєкту створення міжнародного високотехнологічного клас- тера Індустрії 4.0 за участю промислових підприємств та установ освіти і науки. Структурно стаття побудована таким чином. Спо- чатку наведено огляд наукової літератури щодо питань визначення міжнародного кластера, а також європей- ської та національної кластерної політики. Далі на- дано оцінку потенціалу створення українсько-поль- ського міжнародного високотехнологічного кластера. В останній частині обґрунтовано науково-методичні положення щодо проведення експерименту з форму- вання відповідної ніші українсько-польського науко- во-освітнього та інноваційного простору у вигляді пі- лотного проєкту створення міжнародного високотех- нологічного кластера Індустрії 4.0 за участю промис- лових підприємств та установ освіти і науки Придніп- ровського економічного району. У коротких виснов- ках підбито підсумки дослідження. Поняття міжнародного кластера. Кластер як еко- номічна категорія посідає центральне місце в дослід- женнях з еволюційної економічної географії. У робо- тах [1-4] підкреслюється, що наявність ефективно ді- ючих кластерних організацій у регіоні разом із такими елементами інституційної інфраструктури, як освітні та дослідні організації, наукові парки, стартап-май- данчики та бізнес-інноваційні інкубатори, ініціативи щодо підтримки інновацій, органи управління на міс- цевому, регіональному та національному рівнях, є за- порукою успішної історії розвитку високотехнологіч- них галузей, поширення інновацій та ефективності бізнесу. Кластери завдяки таким перевагам, як база знань, агломераційна економіка та зовнішні чинники (резерв робочої сили та критична маса фірм), а також спри- ятливе більш стабільне, менш невизначене середо- вище довіри та співробітництва, можуть сприяти циф- ровій трансформації, особливо на етапах введення в експлуатацію та тестування [5]. Міжнародний кластер являє собою інтегровану в єдине ціле сукупність конкурентоспроможних міжна- родних підприємств, що взаємодіють між собою і з ор- ганами управління, освітніми, науковими установами, суб'єктами інфраструктури у сфері виробництва, за участю та підтримки міжнародних організацій на базі ефективного використання економічних ресурсів. Його діяльність спрямована на задоволення попиту на вироблену продукцію на внутрішньому (по відно- шенню до учасників) та зовнішньому ринках [6, с. 185]. ЗАЛОЗНОВА Ю. С., СОЛДАК М. О. 114 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Міжнародні кластери за рівнем локалізації поді- ляються на дві групи — транскордонні та трансна- ціональні. Транснаціональний кластер — різновид міжнародного кластера, учасники якого зосереджені переважно в регіонах двох і більше країн, які не межу- ють один з одним, причому членами такого кластера можуть виступати як широке коло самостійних стейкхолдерів, так і окремі регіональні кластери. Транскордонний кластер також є різновидом міжна- родного кластера, однак його члени локалізовані у прикордонних територіях сусідніх країн [7]. Раніше кластери різних країн являли собою ви- ключно «скупчення» підприємств і фірм, які вважали вигідним розташування в географічній близькості один від одного з метою економії на витратах при транспортуванні ресурсів і комплектуючих матеріалів для створення кінцевого продукту. Згодом стратегічно більш вигідною стала наявність безпосередньої близь- кості установ, що здійснюють наукові розробки. При цьому до кластера включалися організації, розташо- вані в безпосередній близькості одна від одної, оскіль- ки вважалося, що саме географічна концентрація при- водить до появи позитивних ефектів, сила яких убуває зі збільшенням відстані між організаціями [8]. За таких умов регіони, які безпосередньо межують із країнами- партнерами, можуть формувати конкурентні переваги, на відміну від територій, які через географічну відда- леність від кордонів позбавлені цієї можливості. У сучасну цифрову епоху ідея створення класте- рів не обов'язково має бути заснована суто на терито- ріальній близькості [9]. На перший план виходять інші характеристики розвитку кластерів: сила зв’язків усе- редині та між кластерами, можливості трансферу тех- нологій та передачі знань, наявність позитивних і не- гативних екстерналій [6, с. 186]. Технологічні зру- шення дозволяють успішно співпрацювати на фізич- ній відстані завдяки інформаційно-комунікаційним технологіям. Цифрові трансформації у сфері наукової комунікації створюють можливості для появи міжна- родних кластерів у несуміжних географічних зонах. Це дозволяє зосередитися на відборі галузевих пріоритетів з точки зору потенціалу розвитку кластерів на регіо- нальному рівні. Інтеграція України до європейського науково- освітнього та інноваційного простору потребує роз- роблення та реалізації такої моделі взаємовідносин ре- гіонів різних країн, яка б сприяла становленню сучас- ного промислового виробництва. В умовах глобалізації міжнародні кластери стають центрами інноваційного зростання, тому така форма співпраці України з краї- нами Європейського Союзу повинна мати пріоритет- ний характер. Кластерна політика в Європі та Україні. У ЄС кла- стерний підхід до регіонального промислового роз- витку почав формуватися ще в кінці 90-х років ХХ ст. Його ключовим принципом став тісний контакт ви- робничих фірм і наукового середовища. Потім цей взаємозв'язок бізнесу та науки був доповнений взає- модією з місцевими органами державної влади, які оцінили перспективність кластерного підходу і почали надавати істотну підтримку кластерам, що зароджу- ються. Таким чином був сформульований принцип «потрійної спіралі» (triple helix), який становив основу сучасного розвитку кластерів [10]. Дана концепція зго- дом була розширена до популярної нині парадигми четверної спіралі (quadruple helix), вказуючи на те, що разом із наукою, промисловістю та державою ключову роль в інноваційному процесі відіграє суспільство, яке часто є кінцевим користувачем інновацій і тому істот- ною мірою впливає на створення знань та технологій через попит і реалізацію користувальницької функції [11, с. 31]. Європейська Комісія приділяє особливу увагу формуванню кластерної політики і вивченню процесів еволюції кластерів, оскільки останні сприяють регіо- нальному розвитку і подоланню економічних диспро- порцій. Одним із завдань, що постають перед Євро- пейською Комісією, є забезпечення сталого структур- ного зростання промисловості як основи макроеконо- мічної стабільності. Для його вирішення впроваджу- ються ініціативи, покликані посилити інноваційну складову і підвищити конкурентоспроможність євро- пейської економіки. Основні інтереси зосереджені на підтримці сфери індустрій, які розвиваються, і їх ролі як стимулу економічного зростання. Індустрії, що розвиваються, створюють новий виробничий ланцю- жок вартості або радикально трансформують існу- ючий, їх рухають проривні ідеї, які перетворюються на нові продукти та послуги з більш високою доданою вартістю [12]. Загалом у Європі налічується близько 2950 клас- терів, тобто об’єднань, визначених як регіональні кон- центрації учасників відповідних галузей. Економічні активності, які стосуються європейських кластерів, покривають до 39% робочих місць і до 55% фондів зар- плат ЄС. Європейська кластерна практика є неоднорід- ною. На національному рівні найкраще вона реалізо- вана в Австрії, Чехії, Данії, Естонії, Франції, Німеч- чині та Польщі. Кластерна політика на регіональному рівні здійснюється в Бельгії, Греції. Однак є і такі кра- їни, у яких на сьогодні відсутні спеціальні програми або вони підтримуються суміжними програмами чи структурними фондами ЄС [13]. В умовах інтернаціоналізації бізнес-процесів у ЄС актуальним напрямом є взаємодія та співпраця кластерів різних європейських країн. Для поліпшення умов міждержавної взаємодії Європейська Комісія створює європейські кластерні програми, які спри- яють розвитку регіональних кластерів, їх інтенсифіка- ції з метою виходу на ринки сусідніх країн, підви- щенню міжнаціональної взаємодії з виробниками ін- ших країн (табл. 1). Таблиця 1 Програми та ініціативи ЄС щодо підтримки міжнародного кластерного співробітництва Програма / ініціатива Діяльність 1 2 Наукові дослідження Horizon 2020 Надання грантів кластерам країн Східного партнерства на діяльність у сфері співробітництва з ЄС з метою сприяння науково-дослідній та інноваційній співпраці ЗАЛОЗНОВА Ю. С., СОЛДАК М. О. 2021/№2 115 Закінчення табл. 1 1 2 Підтримка малого та середнього бізнесу Enterprise-EuropeNetwork Сприяння інтернаціоналізації малих і середніх компаній шляхом надання правових консультацій, пошуку міжнародних партнерів, сприяння у фандрайзингу, надання аналітичної та статистичної інформації Кластерна політика European Cluster Alliance Налагодження взаємодії між представниками відомств різних рівнів, відпо- відальних за розроблення політики кластерного розвитку. Містить банк кращих практик, методичні матеріали, результати досліджень Інноваційний розвиток Europe INNOVA Підтримка всіх форм інновацій. Програма побудована за тематичним прин- ципом: інновації в управлінні, сфері послуг, екології, галузях промисловості. У рамках проєкту відбуваються професійні контакти фахівців з інноватики, оцінювання інноваційних продуктів, аналізу інноваційного потенціалу те- риторій і галузей, здійснюються дослідницькі проєкти за міжнародною участю, надається підтримка у взаємодії із засобами масової інформації. Іні- ціатива підтримувалася під час дії Шостої рамкової програми ЄС Банк даних, обмін інформацією, статистика, аналітика European Cluster Observatory Забезпечення єдиної точки доступу до даних й аналізу кластерів, надання кластерної бібліотеки та класу для кластерного навчання Управління кластерами European Secretariat for Cluster Analysis (ESCA) Просування передового досвіду управління кластерами за допомогою по- рівняльного аналізу і маркування якості організацій, які управляють клас- терами. Установа координує мережу з близько 200 кластерних експертів із більш ніж 30 країн, які пропонують послуги порівняльного аналізу і марку- вання від імені ESCA, надає практичні поради менеджерам кластерів щодо розвитку кластерів, підтримує розробників політики кластерів і власників програм порадами щодо розроблення кластерних програм European Foundation for Cluster Excellence Підвищення професійного рівня кластерного управління. Курс узагальнює кращий європейський досвід у сфері кластер-менеджменту Взаємодія European Cluster Collaboration Platform Надання кластерним організаціям інструментарію, який дозволяє: ефек- тивно використовувати мережеві інструменти (шукати / знаходити потен- ційних партнерів і можливості); розвивати співробітництво на міжнарод- ному рівні (у Європі та за її межами); підтримувати появу нових виробничо- збутових ланцюжків за допомогою міжгалузевого співробітництва; одержу- вати доступ до останньої якісної інформації про розвиток кластерів; поліп- шувати свою роботу та підвищувати конкурентоспроможність ClusterAgentur Надання послуг кластерним ініціативам, розроблення кластерної політики. Є партнером менеджерів кластера та кластерних ініціатив, допомагає їм на шляху до подальшої професіоналізації Складено авторами за джерелами [14-23]. В Україні немає належної державної політики та підтримки розвитку кластерів. Існуючі проєкти спри- яння розвитку кластерів та їх інтернаціоналізація реа- лізуються без участі держави (табл. 2). Ще у 2017 р. Міністерство економіки України (назва 2017 р.) роз- почало обговорення кластерної програми промисло- вого розвитку. Проєктом Закону України «Про дер- жавну промислову політику» передбачено створення спеціалізованої організації, що здійснюватиме на- уково-методичне, організаційне, експертно-аналі- тичне та інформаційне супроводження розвитку про- мислового кластера [24]. Відповідно до проєкту закону лише за умов створення та функціонування такої ор- ганізації можливе вживання заходів стимулювання діяльності щодо кластерів у сфері промисловості. Од- нак наразі не ухвалено жодного законодавчого чи но- рмативно-правового акта, у якому кластерний розви- ток виступав би об’єктом державного регулювання, а також програми промислового розвитку. Незважаючи на слабку підтримку кластерного руху з боку уряду, в Україні діють близько 50 кластер- них ініціатив та кластерів, 22 з яких зареєстровані на платформі European Cluster Collaboration Platform. За- реєстровані в Україні 30 кластерних організацій пред- ставляють такі види економічної діяльності: ІТ — 31%; АПК — 16; деревообробна та меблева промисловість — 13; енергетика — 10; аерокосмічна галузь — 6%. Що стосується міжнародної кластерної взаємодії, то в Державній стратегії регіонального розвитку до 2027 року визначено, що сприяння створенню регіо- нальних, міжрегіональних і національних кластерів світового рівня, а також інтернаціоналізації кластер- них ініціатив є одним із завдань у досягненні мети ста- лого розвитку промисловості. Основними нормативно-правовими актами, що регулюють транскордонне співробітництво між Украї- ною та ЄС, є Закон України «Про транскордонне спів- робітництво» від 24.06.2004 р. та Європейська рамкова конвенція про транскордонне співробітництво між те- риторіальними общинами або властями 1980 р. (рати- фікована Україною у 1993 р.). Угода про асоціацію з ЄС (ст. 447) також декларує підтримку та посилення ЗАЛОЗНОВА Ю. С., СОЛДАК М. О. 116 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Таблиця 2 Проєкти сприяння розвитку кластерів Проєкт Діяльність Учасники Проєкт «ClusteRISE» Сприяння розвитку промислових високотехно- логічних кластерів у Харківській і Запорізькій областях. Головні завдання проєкту специфіко- вані навколо спільних для двох регіонів показ- ників діяльності (КРІ) у таких категоріях: операційна ефективність і самодостатність; регулярна, системна діяльність; сервісна мо- дель; інтеграція в регіональний розвиток; екс- порт та інтернаціоналізація Асоціація підприємств промислової автоматики України (виконується в рамках проєкту «Utilization and Implementation of the Association Agreement between the EU and Ukraine in the field of Trade», реалі- зованого німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft fьr Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за фінансової підтримки уряду Німеччини) Міні-проєкт «Інтеграція підхо- дів смарт-спеціалі- зації та кластер- ного розвитку в Україні» (робоча назва «Інтеграція 4.0») Сприяння вирішенню таких проблем кластер- ного розвитку: високий рівень недовіри з боку бізнесу щодо спроможності учасників іннова- ційної екосистеми надавати готові технологічні рішення та смарт-спеціалізації регіонів, нерозу- міння процесу підприємницького відкриття та його переваг; брак маркетингової підготовки інновацій учасниками інноваційної екосис- теми, аналізу регіональних галузевих ланцюгів доданої вартості; недостатня готовність місце- вих адміністрацій до активної підтримки і дій за напрямом смарт-спеціалізації та кластерного розвитку Інститут економіки та прогнозу- вання НАН України, Асоціація під- приємств промислової автоматики України (виконується на основі проєкту регіонального розвитку (ClusteRISE) та імплементації смарт-спеціалізації регіонів) Складено авторами за джерелами [25; 26]. залучення місцевих і регіональних органів влади до транскордонного та регіонального співробітництва і відповідних управлінських структур з метою поси- лення співробітництва шляхом створення сприятливої законодавчої бази, підтримки та нарощування по- тенціалу розвитку, а також забезпечення зміцнення транскордонних і регіональних економічних зв’язків та ділового партнерства. Законом України «Про транскордонне співробіт- ництво» передбачено такі форми транскордонного співробітництва: створення транскордонних об’єднань й органів транскордонного співробітництва, зокрема об’єднань єврорегіонального співробітництва, євро- пейських об’єднань територіального співробітництва в межах створеного єврорегіону; укладання угод про транскордонне співробітництво в окремих сферах; розроблення та реалізація спільних ініціатив, заходів, проєктів, програм і стратегій в окремих сферах, що припускає координацію співробітництва й акумулю- вання на визначений період ресурсів з метою спіль- ного здійснення відповідних заходів; установлення та розвиток взаємовигідних контактів між суб’єктами транскордонного співробітництва. Очевидно, що пер- спективи формування транскордонних кластерів є можливими в рамках встановлених законодавством форм транскордонного співробітництва. Отже, в Україні, з одного боку, не здійснюється належної державної політики та підтримки розвитку кластерів на національному й регіональному рівнях, а з іншого — проголошується важливість створення ре- гіональних, національних і міжнародних кластерів сві- тового рівня, інтернаціоналізації кластерних ініціатив для досягнення цілей сталого розвитку промисловості. Незважаючи на комплекс проблем, пов’язаних із реалізацією національної кластерної політики, в Укра- їні вже існує позитивний досвід створення міжнарод- них кластерів. Так, протягом 2018-2019 рр. Асоціація підприємств промислової автоматики України разом із польськими партнерами (Люблинський науково-тех- нічний парк та кластер «IoT-Польща») брала участь у проєкті EaP Plus Horizon 2020, що дало змогу розви- вати співпрацю з партнерами з Польщі, Литви, а та- кож іншими країнами ЄС та Східного партнерства (Бі- лорусь, Молдова, Грузія) [27]. Загалом останнім часом спостерігається поглиблення співпраці наукових уста- нов України та Польщі. Кейс співпраці Сілезького технологічного університету «Сілезька політехніка в Глівіцах» та Інституту економіки промисловості НАН України, представлений у роботі [28], є позитивним прикладом налагодження науково-дослідного співро- бітництва українських та європейських організацій- партнерів. Отже, подальші дослідження спрямовані на визначення потенціалу кластеризації високотехноло- гічних галузей у рамках міжнародного співробітництва України та країн Європейського Союзу, зокрема Польщі. Оцінювання потенціалу створення українсько-поль- ського міжнародного високотехнологічного кластера. Потенціал створення українсько-польського міжнаро- дного високотехнологічного кластера обумовлений насамперед технологічним рівнем промисловості. У Польщі високо- та середньо-високотехнологічні галузі промисловості останнім часом розвиваються швидко. Передові виробництва, фармацевтика та інші високо- технологічні сектори починаючи з 2004 р. щорічно зростають від 7 до 10%. У сукупності ці галузі станов- лять порівняно невелику частку польської економіки: 2% ВВП (наприклад, у Німеччині 5%). Незважаючи на це, технологічно розвинуті галузі можуть мати потуж- ний опосередкований вплив на загальне економічне зростання. Інноваційні дослідження та розробки, що зумовлюють конкуренцію у спеціалізованих галузях, ЗАЛОЗНОВА Ю. С., СОЛДАК М. О. 2021/№2 117 таких як фармацевтика і повітроплавання, можуть по- бічно сприяти позитивним зрушенням в інших галу- зях, таких як хімічне виробництво. Конкретні заходи щодо підвищення продуктив- ності у високотехнологічних галузях зосереджені на двох секторах: передового виробництва (виробництво машин і транспортного обладнання) та фармацевтики. У цих високотехнологічних секторах Польща планує нарощувати та розширювати наявні активи і базу ін- телектуального капіталу, а не інвестувати в десятки дрібних виробництв із підвищеними ризиками. Наразі частка валової доданої вартості (ВДВ) сектору вироб- ництва машин і транспортного обладнання складає лише 1% загальної ВДВ, що становить менше поло- вини частки ЄС. Разом із тим Польське передове ви- робництво зростало швидше, ніж у країнах ЄС-15, — на 7% щороку порівняно з 3%. У продуктивності праці розрив з ЄС-15 зменшився з 69% у 2004 р. до 44% у 2012 р., але все ще залишається значним. Польські промислові підприємства є успішними та визнаними на міжнародному рівні виробниками специфічної техніки для транспортування, гірничо- добувної промисловості, рухомого складу, авіації, обо- рони та навігації. Проте, незважаючи на зростання га- лузі, що фіксується останнім часом, залишаються не- вирішеними такі проблеми, як слабкі зв'язки з між- народними ринками, компаніями та технологіями, не- достатня технічна експертиза, невелика кількість до- сліджень і розробок. Польща має скористатися можливостями, ство- реними внаслідок зміни світових тенденцій ринку. Де- які польські компанії можуть стати конкурентоспро- можними у світовому масштабі, зосередившись на та- ких сферах, як гірничодобувні машини та оборонне обладнання [29]. В Україні існуюча модель функціонування та дер- жавного регулювання економіки не забезпечує належ- них стимулів для створення та розвитку високотехно- логічних виробництв. Високотехнологічні галузі фор- мують 6% ВВП і 5,5% експорту, тоді як у середньому по країнах Єврозони — 16,6% [30]. Наукоємність ВВП (витрати на здійснення наукових досліджень як частка від ВВП в Україні) становить 0,77% [31]. У табл. 3 наведено показники стану промисло- вого розвитку України порівняно з країнами Європи та готовності до майбутньої промисловості, які харак- теризують, наскільки добре країни можуть формувати й одержувати вигоду з мінливого характеру вироб- ництва за допомогою прийняття нових технологій. Дані табл. 3 підтверджують факт масштабної деіндуст- ріалізації в Україні, сировинну структуру вироб- ництва, низький рівень розвитку кластерів і спромож- ності IKT сприяти новим бізнес-моделям. Таблиця 3 Деякі показники готовності до майбутнього виробництва Країна Розвиток кластерів, ранг٭ Вплив IKT на нові послуги та продукти, ранг٭ Середньо- та високотех- нологічні галузі, % до доданої промисловістю вартості Промисловість, додана вартість (% до ВВП) Німеччина 11 3 61,4 20,6 Польща 47 56 35,4 17,7 Угорщина 45 72 58,8 18,9 Росія 82 70 25,6 12,7 Україна 92 87 30,4 12,3 Румунія 64 92 37,9 19,6 Словаччина 40 49 48,2 21,5 * Із 100 країн та економік, включених до оцінки (25 країн-лідерів (leading countries), 10 країн-спадкоємниць (legacy countries), 7 країн із високим потенціалом (high-potential countries) та 58 країн, що розвиваються (nascent countries). Складено авторами за джерелом [32]. Промисловість України орієнтована на вироб- ництво традиційної продукції з низькою валовою до- даною вартістю, яка реалізується на безперспективних для подальшого розвитку ринках (табл. 4). Розвиток високотехнологічних галузей потребує значних витрат на науково-дослідні та дослідно- конструкторські роботи. Однак поки спостерігається низхідна тенденція при малих обсягах — 0,5% у 2018 р. (1,1% у 1997 р.) при середньому показнику в країнах Єврозони 2,2% [35]. Програми цільової підтримки наукової діяльності та стимулювання розвитку високих технологій в Укра- їні фактично не працюють. Діюча система фінансу- вання наукової сфери не передбачає доведення науко- вих розробок до їх комерційного використання. Так, за 2004-2015 рр. наукоємність ВВП скоротилася на 0,58% і склала у 2015 р. 0,62% ВВП — це мінімальне значення показника за всю історію незалежності Ук- раїни (у 1991 р. наукоємність ВВП складала 2,5%) [36]. Технологічний розрив між Україною та розвину- тими країнами щороку поглиблюється. Ліквідація від- ставання та формування інноваційної моделі високо- технологічного розвитку потребує вживання інститу- ційних, технологічних і соціально-економічних захо- дів [37]. Одним із таких заходів може бути створення між- народного високотехнологічного кластера — кластера Індустрії 4.0 як широкого кола взаємопов’язаних, вза- ємозалежних і взаємодоповнюючих стейкхолдерів, ло- калізованих на території двох або більше країн, об’єд- наних для підвищення конкурентоспроможності та здійснення інноваційної діяльності, орієнтованих на використання систем штучного інтелекту, «великих даних», промислового інтернету речей, композиційно- адитивних операцій, біоінженерії в обслуговуванні ви- робничих (від конструкторського проєкту до випуску продукції), управлінських, транспортно-логістичних, сервісних процесів. Стейкхолдерами кластера Індуст- рії 4.0 є інженерні та IT-компанії, наукові та проєкту- вальні установи, заклади вищої освіти, органи місце- вого самоврядування. ЗАЛОЗНОВА Ю. С., СОЛДАК М. О. 118 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Таблиця 4 Технологічна структура виробництва України та Польщі Технологічний рівень Польща Україна Промисловість (B+C) 100,0 100,0 Високий 3,7 2,5 Виробництво комп’ютерів, електронної та обчислюваної техніки 2,8 0,9 Виробництво основних фармацевтичних продуктів 0,9 1,7 Середньо-високий 28,8 12,3 Виробництво електричного устаткування 5,9 1,8 Виробництво машин і устаткування, не віднесених до інших угрупувань 3,9 3,2 Виробництво автотранспортних засобів 13,2 3,7 Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції 5,8 3,6 Середньо-низький 34,2 48,1 Металургійне виробництво 11,7 19,0 Виробництво коксу та продуктів нафтопереробки 8,2 3,8 Добувна промисловість та розроблення кар’єрів 2,9 18,0 Виробництво гумових і пластмасових виробів та іншої неметалевої мінеральної продукції 11,4 7,3 Низький 33,3 37,1 Виробництво харчових продуктів, напоїв, тютюну 19,6 27,6 Текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри та ін. матеріалів 1,4 1,4 Виробництво виробів з деревини, паперу, поліграфічна діяльність 5,9 4,5 Виробництво меблів, іншої продукції 6,4 3,6 Складно авторами за джерелами [33; 34]. Разом із тим, як відзначають науковці та фахівці- практики, очікування щодо потенційних ефектів тех- нологічних інновацій Індустрії 4.0 можуть не виправ- датися, якщо не буде побудована стратегія і тактика їх здійснення відповідно до пріоритетних завдань і реа- льних можливостей економіки [38]. Першочерговими заходами, які сприятимуть фор- муванню та сталому розвитку міжнародних кластерів, є: 1) підвищення рівня науково-технічного та інно- ваційного розвитку промисловості України; 2) здійснення активної державної політики щодо створення інноваційних кластерів та їх інтернаціона- лізації, що передбачає: посилення ролі кластерів високо- та середньо- високотехнологічних галузей як драйверів економіч- ного зростання, зокрема шляхом залучення проактив- них кластерних ініціатив до розбудови кластерної стратегії країни; створення реєстру діючих кластерів і введення внутрішніх критеріїв їх оцінювання, аналогічних від- повідним критеріям ЄС; розроблення та реалізацію державних програм кластеризації у високо- та середньо-високотехноло- гічних галузях промисловості; запровадження програми розвитку кваліфікації менеджерів кластерів відповідно до основних потреб у здібностях, можливостях, навичках і компетенціях міжнародного кластера Індустрії 4.0 (табл. 5). Таблиця 5 Основні потреби у здібностях, навичках і компетенціях міжнародного кластера Індустрії 4.0 [39] Компетенції Зміст 1 2 Основні навички та вміння • творчість; • складні навички вирішення проблем; • навички прийняття рішень; • управління людьми (мотивація); • критичне мислення Лідерство • знання про Cluster 4.0 та Industry 4.0; • навички щодо розроблення та реалізації стратегії за відповідними ланцюжками вартості; • розвиток командної роботи в екосистемі та надання можливості іншим співпра- цювати Інтернаціоналізація • знання про глобальні тренди розвитку галузі, інтернаціоналізацію; • знання про можливості фінансування; • конкретні навички співпраці зі світовими лідерами галузі та досліджень Підприємництво та інновації • знання про інноваційну політику й інструменти управління інноваціями; • знання про можливості фінансування, зокрема приватний венчурний капітал; • вміння виявляти можливості для проєктів розвитку бізнесу в «прогалинах» вздовж ланцюжка доданої вартості всередині кластерів і між ними ЗАЛОЗНОВА Ю. С., СОЛДАК М. О. 2021/№2 119 Закінчення табл. 5 1 2 Управління • знання про управління ланцюжком створення вартості та розвиток кластера, а також сприяння розвитку навичок управління ланцюгами створення вартості, ана- лізу ланцюга створення вартості та визначення ролі кластера, наприклад, через робочі групи та / або залучення учасників кластера; • навички проведення нарад керівних команд, посередницькі роботи та відповідні «м’які» навички Цифрові навички • навички нових технологій (IoT, Big Data, Fin Tech); • навички розробника та менеджера для виявлення ширших можливостей для бізнесу; • навички адаптувати програми «штучного інтелекту» для вдосконалення компа- ній та оптимізації бізнес-процесів Мовні можливості • володіння англійською мовою для щоденної роботи, зустрічей і пов'язаних із ними взаємодій Обґрунтування науково-методичних положень щодо проведення експерименту з формування відповідної ніші українсько-польського науково-освітнього та інно- ваційного простору у вигляді пілотного проєкту ство- рення міжнародного високотехнологічного кластера Ін- дустрії 4.0 за участю промислових підприємств та ус- танов освіти і науки Придніпровського економічного району Для проведення експерименту з формування від- повідної ніші українсько-польського науково-освіт- нього та інноваційного простору у вигляді пілотного проєкту створення міжнародного високотехнологіч- ного кластера обрано Придніпровський економічний район (ПЕР). Дніпропетровська та Запорізька області є промислово розвинутими і разом генерують 26% реалізованої промислової продукції в Україні. Значно меншим є внесок Кіровоградської області — 1,3%. Майже кожне шосте промислове підприємство та кожне шосте інноваційне промислове підприємство України розташоване в ПЕР. У ПЕР є такі передумови для формування висо- котехнологічного кластера в галузі IT та машинобуду- вання: смарт-спеціалізація економічного району, по- тужний IT-ринок, концентрація галузевих знань і на- вичок. 1. Смарт-спеціалізація Придніпровського еконо- мічного району, що фактично зафіксована у стратегіях регіонального розвитку областей, які входять до його складу, ґрунтується на важливому міжгалузевому зна- ченні машинобудівного комплексу, зокрема для роз- витку сільського господарства (табл. 6). Таблиця 6 Смарт-спеціалізація Придніпровського економічного району Область Смарт-спеціалізація Дніпропетровська хіміко-фармацевтичне виробництво; виробництво складної агрохімічної продукції; виробництво «розумних» лакофарбових матеріалів, антипіренів; виробництво товарів побутової хімії, косметичних засобів, реагентів для очищення води, матеріалів для сучасних методів діагностики); машинобудівне виробництво Запорізька виробництво ендопротезів з молібденового і титанового складів; виробництво електродвигунів, генераторів, трансформаторів, електророзподільчої та контрольної апаратури; виробництво дротів, кабелів і електромонтажних пристроїв; виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства; виробництво двигунів і запчастин до гвинтокрилів Кіровоградська виробництво олії та тваринних жирів; виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства Складено авторами за джерелами [40-42]. У реальності потенціал машинобудування в ПЕР не реалізується, як і загалом по Україні. У роботі [43] види економічної діяльності ПЕР умовно поділено на чотири типи за домінантними джерелами інновацій (науковий, інженерний, споживчий і тип ефектив- ності), а також видами інноваційної активності (тех- нологічні та нетехнологічні інновації). Методологія ін- тегрального вимірювання розвитку видів економічної діяльності ПЕР базується на бальній оцінці за показ- никами інтенсивності й результативності та їх сумар- ному значенні. Рейтинг видів економічної діяльності ПЕР за інтенсивністю (темпами зростання вироб- ництва) та результативністю (внеском у ВРП) роз- витку очолюють галузі, орієнтовані на ефективність (перше місце посідає металургійна промисловість, друге — добувна), у яких упровадження інновацій у ви- робничі процеси і системи поставок дозволяють ско- ротити витрати при збереженні та підвищенні якості й екологічності продукції, а витрати на інноваційну діяльність здійснюються в напрямі придбання нових технологій, машин та обладнання. Види діяльності, інновації в яких визначаються інженерними розроб- ками та науковими дослідженнями, а підприємства розробляють й упроваджують технологічні продуктові інновації (машинобудування та професійна наукова діяльність), завершують рейтинг галузей за інтенсив- ЗАЛОЗНОВА Ю. С., СОЛДАК М. О. 120 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ ністю та результативністю. Для активізації розвитку таких видів діяльності інноваційна екосистема має за- безпечувати умови здійснення наукових досліджень і розробок, формування та розвиток мереж, які кон- центрують наукові центри та наукоємне промислове виробництво; підготовку професійних кадрів; надій- ний захист інтелектуальної власності; розвинуті про- мислові кластери; одержання широкого доступу до глобальних джерел технологій, знань і висококваліфі- кованих інженерно-технічних кадрів. 2. Потужний IT-ринок. Україна посідає перше місце серед країн Європи за обсягом експорту IT- послуг [44]. У 2020 р. експорт ІТ-послуг збільшився більш ніж на 20% і його частка склала 8,3% у загаль- ному експорті країни [45]. Одним із найбільших IT- хабів країни є м. Дніпро. Крім міжнародного IT- аутсорсингу, в місті зосереджені десятки продуктових компаній і стартапів, а також профільні напрями в уні- верситетах, відбуваються події, пов'язані зі сферою ін- формаційних технологій. Дніпро входить до ТОП-5 міст України за рівнем розвитку IT-галузі разом із Києвом, Харковом, Львовом і Одесою. Основними на- прямами, за якими IT-компанії Дніпра створюють продукти і працюють із замовниками, є такі: елект- ронна комерція (14,6%), медицина (9,0%), фінансова індустрія (8,1%), торгівля (7,8%), індустрія розваг (7,3%). Продукти для переробної промисловості ста- новлять лише 3,6% від обсягу вироблених послуг IT- галузі [46] (див. рисунок). Рисунок. Галузеві напрями створення IT-продуктів компаніями м. Дніпра [46] Разом із тим на тлі проривного розвитку IT-галузі в Україні не відбувається зростання промислового сектору. Як відзначають науковці та практики, поки здійснюється не збільшення внеску IT-галузі в розвиток вітчизняної промисловості та подолання її технологічної відсталості, а реалізується стратегія експорту результатів діяльності вітчизняних IT- талантів [47; 48]. 3. Підготовка спеціалістів. Заклади вищої освіти (ЗВО) ПЕР представлені переважно тими, що розта- шовані в обласних центрах: Дніпрі, Запоріжжі та Кро- пивницькому. Найбільша кількість навчальних закла- дів ІІІ-ІV рівнів акредитації (університети, інститути, академії) розташовані в адміністративному центрі Дніпропетровської області. У табл. 7 наведено резуль- тати вибіркового аналізу з інформаційної бази Вступ.ОСВІТА.UA. навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації ПЕР, у яких відбувається підготовка спе- ціалістів за спеціальностями з машинобудування та в галузі IT: 133 «Галузеве машинобудування», 123 «Комп’ютерна інженерія» та 121 «Інженерія програм- ного забезпечення». До вибірки включено заклади освіти, у яких здійснюється підготовка спеціалістів хоча б за однією із зазначених трьох спеціальностей. Підготовка спеціалістів у галузі машинобуду- вання представлена у 13 з 15 ЗВО, що потрапили до вибірки. Спеціалістів відразу за трьома спеціальнос- тями готують лише в трьох закладах. Отже, необхідним є налагодження співробітництва між ЗВО та підпри- ємствами машинобудування ПЕР, а також польськими освітніми закладами для створення IT-систем, орієн- тованих на комплексну автоматизацію машинобудів- них підприємств. Ключовим актором формування високотехноло- гічного кластера в ПЕР може бути визнаний При- дніпровський науковий центр, оскільки ця установа, як і інші наукові центри НАН України і МОН Укра- їни, зорієнтована на виконання конкретних функцій з метою науково-інноваційного забезпечення модерні- зації промисловості безвідносно до адміністративно- територіальних меж. Оцінювати роль наукових центрів як фундаменту розроблення та реалізації регіональної політики мо- дернізації промисловості необхідно з урахуванням їх інституційного різноманіття, яке проявляється в низці аспектів, включаючи виконання ними таких наукових, науково-організаційних, освітніх функцій: сприяння розвитку фундаментальних і приклад- них досліджень, що здійснюються в науково-дослід- них установах та вищих навчальних закладах регіону, підвищенню рівня його наукового потенціалу, роз- витку інтеграції науки і освіти; участь у забезпеченні інноваційного розвитку ре- гіону, організації широкого використання високо- ефективних вітчизняних наукових розробок; ЗАЛОЗНОВА Ю. С., СОЛДАК М. О. 2021/№2 121 Таблиця 7 Підготовка спеціалістів у галузі машинобудування та IT у закладах вищої освіти ПЕР № з/п ЗВО Спеціальності 133 «Галузеве машино- будування» 123 «Комп’ютер- на інжене- рія» 121 «Інженерія програмного забезпечення» 1. Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» (м. Дніпро) + + + 2. Національний університет «Запорізька політехніка» (м. Запоріжжя) + + + 3. Державний вищий навчальний заклад «Український державний хіміко-технологічний університет» (м. Дніпро) + + + 4. Національна металургійна академія України (м. Дніпро) + - + 5. Центральноукраїнський національний технічний уні- верситет (м. Кропивницький) + + - 6. Дніпровський державний технічний університет (м. Дніпро) + - + 7. Державний університет економіки і технологій (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область) + - + 8. Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара (м. Дніпро) - + + 9. Криворізький національний університет (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область) + - + 10. Донецький національний університет економіки і то- ргівлі імені Михайла Туган-Барановського (м. Кри- вий Ріг, Дніпропетровська область) + - - 11. Державний вищий навчальний заклад «Придніпров- ська державна академія будівництва та архітектури» (м. Дніпро) + - - 12. Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна (м. Дніпро) + - + 13. Запорізький національний університет (м. Запоріжжя) + - + 14. Таврійський державний агротехнологічний універси- тет імені Дмитра Моторного (м. Мелітополь, Запорі- зька область); + - - 15. Класичний приватний університет (м. Запоріжжя) - - + Складено авторами за даними інформаційної бази [49]. координація стратегій і програм розвитку еконо- мічних районів, областей та міст із загальнонаціональ- ними стратегіями, пов’язаними з регіональним, інно- ваційним та промисловим розвитком в ув’язці з кон- цепцією «розумної» спеціалізації; сприяння здійсненню науково-організаційних за- ходів, спрямованих на формування ефективної на- уково-технічної та інноваційної політики в базових га- лузях економіки регіону, розвиток інфраструктури інноваційної діяльності; сприяння інтеграції відповідних напрямів науки з освітою та виробництвом, упровадженню результатів наукових досліджень у практику; здійснення просвітницької діяльності, сприяння підвищенню інтелектуального потенціалу регіону. З метою об’єднання в єдине ціле всіх основних стейкхолдерів кластера (освіти, науки та виробництва) необхідне створення й ефективне функціонування спеціальних організаційно-інформаційних інститутів регіонального розвитку — технологічних парків. Такі інститути мають велике значення для економічного зростання регіону, оскільки в них зосереджений знач- ний науковий потенціал, здійснюється комерціаліза- ція наукомісткої продукції, створюються нові наукові розробки, які сприяють підвищенню технологічного рівня національної промисловості. Організація технологічних парків пов’язана з не- обхідністю використання великих промислових площ. Для їх розташування доцільно задіяти території коли- шнього промислового використання, які є занедба- ними (браунфілди), з урахуванням того, що такі об’єк- ти здебільшого забезпечені інфраструктурою (дороги, залізниця, громадський транспорт, вода, каналізація, електроенергія тощо). Досвід створення та успішного функціонування технологічних парків на територіях колишнього промислового використання має Польща: технопарк Глівіце, побудований на місці шахти, яка закрилася в 1999 р. На реалізацію проєкту за підтри- мки Європейського Союзу було витрачено 20 млн євро, половину з яких згідно з обов'язковою умовою надано з місцевого бюджету. У створенні парку взяв участь Сілезький технологічний університет. Високий рівень розвитку технічної культури становить основу для організації нових високотехнологічних фірм. На- ЗАЛОЗНОВА Ю. С., СОЛДАК М. О. 122 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ приклад, Flytronic, відомий своїми розробками про- грамного забезпечення для безпілотних літальних апа- ратів, що використовуються в польській армії; Wasko S.A. — одна з найбільших телекомунікаційних компа- ній у Європі; Infinite Dreams — розробник ігор та офі- ційних мобільних застосунків для Windows Phone, Symbian, iOS, Android, macOS. Розвинута інфраструк- тура, послуги щодо навчання та консультування, а та- кож реалізація міжнародних, центральних і регіональ- них програм підтримки створюють дружню атмосферу для бізнесу. Активна участь технопарку Глівіце в роз- витку підприємництва в регіоні та за його межами під- тверджується потужною співпрацею з технологіч- ними інститутами, університетами, науковими пар- ками, іноземними організаціями і численними реалі- зованими проєктами. Наразі в парку працює майже 80 компаній, понад 80% з яких пов’язані зі структу- рами Сілезького технологічного університету [50]. Реалізація проєкту формування високотехноло- гічного українсько-польського кластера має супрово- джуватися створенням представництва головної на- уково-освітньої установи-стейкхолдера польської сто- рони на території технопарку в Україні та представни- цтва українського наукового центру на території поль- ського технопарку. Формування українсько-польсь- кого високотехнологічного кластера має забезпечувати обом сторонам PR-підтримку на території країн-учас- ниць, доступ до маркетингових досліджень ринку, екс- пертних консультацій, спілкування з інвесторами, програмістами. Основним показником ефективності діяльності кластера має стати активізація розвитку під- приємств, які розробляють та впроваджують техноло- гічні продуктові інновації, зокрема в галузі машинобу- дування, у Придніпровському економічному районі. Висновки. Промисловість України потребує кар- динальних змін під впливом масштабних технологіч- них трансформацій. Усунення поточних кризових явищ і забезпечення сприятливих умов динамічного й ефективного зростання в довгостроковій перспективі розвитку національної промисловості має бути пов'я- зане з процесами розроблення та впровадження інно- ваційних технологій Індустрії 4.0. Особливого зна- чення набувають високотехнологічні галузі промисло- вості, оскільки саме вони мають значний інновацій- ний потенціал. Для їх розвитку в Україні мають бути вигідно використати можливості європейської інтегра- ції на основі збалансованого взаємовигідного партнер- ства з іншими країнами. Оскільки в умовах глобаліза- ції міжнародні кластери стають центрами інновацій- ного зростання, така форма співпраці України з краї- нами Європейського Союзу повинна мати пріоритет- ний характер. Для проведення експерименту з формування від- повідної ніші українсько-польського науково-освіт- нього та інноваційного простору у вигляді пілотного проєкту створення міжнародного високотехнологіч- ного кластера обрано Придніпровський економічний район. Дніпропетровська та Запорізька області є про- мислово розвинутими і разом генерують 26% реалізо- ваної промислової продукції в Україні. Значно мен- шим є внесок Кіровоградської області — 1,3%. Майже кожне шосте промислове підприємство та кожне шосте інноваційне промислове підприємство України розташоване в цьому економічному районі. У ПЕР іс- нують такі передумови для формування високотехно- логічного кластера в галузі IT та машинобудування: смарт-спеціалізація економічного району, потужний IT-ринок, концентрація галузевих знань і навичок. Ключовим актором формування високотехноло- гічного кластера в ПЕР може виступати Придніпров- ський науковий центр, оскільки ця установа, як і інші наукові центри НАН України і МОН України, зорієн- тована на виконання конкретних функцій з метою на- уково-інноваційного забезпечення модернізації про- мисловості безвідносно до адміністративно-терито- ріальних меж. З метою об’єднання в єдине ціле всіх основних стейкхолдерів кластера (освіти, науки та виробництва) необхідним є створення й ефективне функціонування спеціальних організаційно-інформаційних інститутів регіонального розвитку — технологічних парків. Такі інститути мають велике значення для економічного зростання регіону, оскільки в них зосереджений знач- ний науковий потенціал, здійснюється комерціаліза- ція наукомісткої продукції, створюються нові наукові розробки, які сприяють підвищенню технологічного рівня національної промисловості. Організація технологічних парків пов’язана з не- обхідністю використання великих промислових площ. Для їх розташування доцільно задіяти території ко- лишнього промислового використання, які є занедба- ними (браунфілди), з урахуванням того, що такі об’єкти здебільшого забезпечені інфраструктурою (до- роги, залізниця, громадський транспорт, вода, каналі- зація, електроенергія тощо). Досвід створення та успішного функціонування технологічних парків на територіях колишнього промислового використання має в Польща: технопарк Глівіце, побудований на місці шахти, яка закрилася в 1999 р. Реалізація проєкту формування високотехноло- гічного українсько-польського кластера має супрово- джуватися створенням представництва головної на- уково-освітньої установи-стейкхолдера польської сто- рони на території технопарку в Україні та представни- цтва українського наукового центру на території поль- ського технопарку. Формування українсько-польсь- кого високотехнологічного кластера має забезпечувати обом сторонам PR-підтримку на території країн-учас- ниць, доступ до маркетингових досліджень ринку, екс- пертних консультацій, спілкування з інвесторами, програмістами. Основним показником ефективності діяльності кластера має стати активізація розвитку під- приємств, які розробляють та впроваджують техноло- гічні продуктові інновації, зокрема в галузі машинобу- дування, у Придніпровському економічному районі. Список використаних джерел 1. Baumgartinger-Seiringer S., Fuenfschilling L., Miörner J., Trippl M. Reconsidering regional structural con- ditions for industrial renewal. Regional Studies. 2021. P. 9. DOI: https://doi.org/10.1080/00343404.2021. 1984419. 2. Kim J., Kim Y., Jung S., Choi H., Kwon J. The effects of cluster collaboration and the utilization of big data on business performance: A research based on the expansion of open innovation and social capital. African Journal of Science, Technology, Innovation and Develop- ment. 2021. DOI: https://doi.org/10.1080/20421338.2021. 1925394. 3. Sako M. Technology strategy and Management Business Ecosystems: How Do They Matter for Innova- ЗАЛОЗНОВА Ю. С., СОЛДАК М. О. 2021/№2 123 tion? Communications of the ACM. 2018. Vol. 61 (4). Р. 20- 22. DOI: https://doi.org/10.1145/3185780. 4. Njøs R., Sjøtun S. G., Jakobsen S.-E., Arnt F. Expand- ing Analyses of Path Creation: Interconnections between Ter- ritory and Technology. Economic Geography. 2020. 96:3. 266-288. DOI: https://doi.org/10.1080/00130095.2020. 1756768. 5. Gotz M., Jankowska B. Clusters and Industry 4.0 — Do they fit together? European Planning Studies. 2017. 25(9). Р. 1633—1653. DOI: https://doi.org/10.1080/ 09654313.2017.1327037. 6. Суй Цзян. Международные отраслевые клас- теры как инновационная форма интеграции предпри- ятий. Социально-экономические явления и процессы. 2012. №7-8 (041-042). С. 183-186. 7. Михайлов А. Формирование международных кластеров в Балтийском регионе. Baltijskij Region. 2013. № 1(15). С. 53-56. DOI: https://doi.org/10.5922/2074- 9848-2013-1-4. 8. Куценко Е.С. Экономическая логика форми- рования, развития и упадка кластеров. URL: https://publications.hse.ru/mirror/pubs/share/folder/ruf43 z4u82/direct/147007521.pdf. 9. Рекорд С. И. Развитие промышленно-инно- вационных кластеров в Европе: эволюция и современ- ная дискуссия. СПб.: Изд-во СПб ГУЭФ, 2010. 10. Евразийская экономическая комиссия. О кла- стерной кооперации как основном инструменте сти- мулирования инновационного развития промышлен- ности в ЕС (аналитическая справка). URL: http: //www.eurasiancommission.org/ru/act/prom_i_agroprom/ dep_prom/SiteAssets/%D0%9E%20%D0%BA%D0%BB %D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B D%D0%BE%D0%B9%20%D0%BA%D0%BE%D0%BE %D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B 8%D0%B8.pdf. 11. Караяннис Э., Григорудис Э. Четырехзвенная спираль инноваций и «умная специализация»: прои- зводство знаний и национальная конкурентоспособ- ность. Форсайт. 2016. Т.10. №1. С. 31-42. 12. Белоусова Е. А. Тенденции развития европей- ских инновационных кластеров. Экономические науки. 2016. №4 (137). С. 116-125. 13. Юрчак О. Що необхідно для розвитку класте- рів в Україні. 2020. URL: https://gmk.center/ua/opinion/ shho-neobhidno-dlya-rozvitku-klasteriv-v-ukraini/. 14. European Commission. CORDIS: EU research result. URL: http://cordis.europa.eu/fp7/home_en.html. 15. European Commission. Enterprise Europe Net- work. URL: http://portal.enterprise-europe-network.ec. europa.eu. 16. European Cluster Alliance. URL: https://clustersalliance.eu/. 17. The European Space Agency. URL: https: //www.esa.int/Applications/Telecommunications_Inte- grated_Applications/Technology_Transfer/INNOVA. 18. European Cluster Observatory. URL: www.clus- terobservatory.eu. 19. TheEuropean Secretariat for Cluster Analysis. URL: http://www.cluster-analysis.org. 20. European Foundation for Cluster Excellence. URL: http://www.clusterexcellence.org/. 21. European Cluster Collaboration Platform. URL: http://www.clustercollaboration.eu. 22. Clusterportal Baden-Wьrttemberg. URL: http://www.cluster-excellence.eu/club.html. 23. Фияксель Э. А., Назаров М. Г., Исланки- на Е. А. Интернационализация кластеров как инстру- мент повышения национальной конкурентоспособно- сти: европейский опыт. Инновации. 2013. №2 (172). С. 86-95. 24. Про державну промислову політику (проєкт Закону України). URL: https://mspu.gov.ua/dlya-gro- madskosti/konsultaciyi-z-gromadskistyu/elektronni-kon- sultaciyi-z-gromadskistyu. 25. First Ukrainian cluster week (Report). URL: https://clustercollaboration.eu/sites/default/files/profile- article/First%20Ukrainian%20cluster%20week_0.pdf. 26. Смарт-спеціалізація та кластерний рух — про- ект «ІНТЕГРАЦІЯ 4.0». URL: https://www.indus- try4ukraine.net/publications/smart-speczializacziya-ta- klasternyj-ruh-proekt-integracziya/. 27. Федак М. Звіт по конференції «Розвиток кла- стерів в ІоТ — обміни Україна — Польща». URL: https://industry4-0-ukraine.com.ua/2018/09/04/zv%d1% 96t-po-konferenc%d1%96%d1%97-rozvitok-klaste/. 28. Ляшенко В., Підоричева І., Антонюк В. Євро- пейський дослідницький простір: компаративний ана- ліз інституційних передумов та шляхи інтеграції Укра- їни. Журнал Європейської економіки. 2020. №3. С. 483- 509. 29. Poland 2025: Europe’s new growth engine. URL: https://www.flandersinvestmentandtrade.com/export/sites /trade/files/attachments/Poland%202025_full_report%20 McKinsey.pdf. 30. World Bank Data. High-technology exports (% of manufactured exports). URL: https://data.worldbank.org/ indicator/TX.VAL.TECH.MF.ZS?view=chart. 31. Стратегія розвитку високотехнологічних галу- зей до 2025 року: Проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року та затвер- дження плану заходів щодо її реалізації». URL: https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA &id=c9b6f0b0-1ed5-4aba-a25e-f824405ccc64&. 32. Readiness for the Future of Production Report 2018. URL: http://www3.weforum.org/docs/FOP_ Readi- ness_Report_2018.pdf. 33. Statistics Poland. Production of industrial prod- ucts in 2019. URL: stat.gov.pl/en/topics/industry-con- struction-fixed-assets/industry/production-of-industrial- products-in-2019,9,3.html C.2. 34. Державна служба статистики. Обсяг реалізо- ваної промислової продукції (товарів, послуг) за ви- дами економічної діяльності у 2010-2019. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2007/pr/orp/ orp_u/arh_orp_u.html. 35. World Bank Data. Research and development ex- penditure (% of GDP). URL: https://data.worldbank.org/ indicator/GB.XPD.RSDV.GD.ZS?view=chart. 36. Міністерство економіки України (2016). Стра- тегія розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року. Проект розпорядження Кабінету Міністрів Ук- раїни «Про схвалення Стратегії розвитку високотехно- логічних галузей до 2025 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації». URL: https://www.me.gov. ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=c9b6f0b0-1ed5- 4aba-a25e-f824405ccc64&. 37. Вишневський В. П., Князєв С. І. Як підви- щити готовність промисловості України до смарт-тра- нсформацій. Наука та інновації. 2018. № 14 (4). С. 55- 69. DOI: https://doi.org/10.15407/scin14.04.055. ЗАЛОЗНОВА Ю. С., СОЛДАК М. О. 124 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ 38. Збаразська Л. О. Ключові акценти порядку денного промислового розвитку в Україні. Економіка промисловості. 2020. № 4 (92). С. 5-37. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2020.04.005. 39. European Cluster Observatory. Cluster manage- ment abilities, capacities, skills and competences towards a smart industry (Cluster 4.0 and Industry 4.0). URL: http://www.clusterobservatory.eu/sectoral. 40. Дніпропетровська обласна державна адмініст- рація (2020). Стратегія регіонального розвитку Дніп- ропетровської області на період до 2027 року. (С. 79- 81). URL: https://oblrada.dp.gov.ua/rishennia/sklikannia- 7/xxiv-sesiya/%d0%bf%d1%80%d0%be-%d1%81%d1%82 %d1%80%d0%b0%d1%82%d0%b5%d0%b3%d1%96%d1 %8e%d1%80%d0%b5%d0%b3%d1%96%d0%be%d0%bd %d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%be%d0%b3%d0 %be-%d1%80%d0%be%d0%b7%d0%b2%d0%b8%d1%82 %d0%ba-2/. 41. Запорізька обласна державна адміністрація. Стратегія регіонального розвитку Запорізької області на період до 2027 року. (С. 48). URL: https: //www.zoda.gov.ua/ news/48277/strategiya-regionalnogo- rozvitku-na-period-do-2027-roku.html. 42. Кіровоградська обласна державна адміністра- ція. Стратегія розвитку Кіровоградської області на 2021-2027 роки. (С. 61). URL: https://oblrada.kr.ua/ decission/2565/pro-strategiyu-rozvitku-kirovogradskoi-ob- lasti-na-2021-2027-roki-17-03-2020. 43. Солдак М. О. Оцінка інноваційної активності галузей економіки Придніпровського економічного району в контексті формування регіональних іннова- ційних екосистем. Економічний вісник Донбасу. 2020. №2. С. 84-95. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772- 2020-2(60)-84-95. 44. Tech ecosystem guide to Ukraine. URL: https://data.unit.city/tech-guide/Tech_Ecosystem_Guide _To_Ukraine_En-1.1.pdf. 45. Ивженко Д. Экспорт ІТ-услуг впервые превысил $5 млрд и составил 8,3% от всего украинс- кого экспорта. URL: https://ain.ua/2021/02/17/eksport- t-uslug-prevysil-5-mlrd/. 46. Кот М. IT Dnipro Research 2019. URL: https://drive.google.com/file/d/17Xfw1lWmF_Bn8kvUPA l5UkQJ0umAHrx8/view. 47. Звєряков М. І. Економічний розвиток в епоху становлення «цифрового капіталізму». Економіка Ук- раїни. 2020. №8. С. 3-23. DOI: https://doi.org/10.15407/ economyukr.2020.08.003. 48. Юрчак О. Експортна стратегія промислових хайтек — 10 змін для нової влади. Investgazeta. 14.07.2019. URL: https://investgazeta.ua/blogs/eksportna- strategiya-promislovikh-khajtek-10-zmin-dlya-novoji- vladi. 49. Вступ.ОСВІТА.UA. (Дані отримані з ЄДЕБО 14.06.2021). URL: https://vstup.osvita.ua/spec. 50. Park Naukowo-Technologiczny Technopark Gli- wice (Official site). URL: http://technopark.gliwice.pl/o- nas/. References 1. Baumgartinger-Seiringer, S., Fuenfschilling, L., Miör- ner, J., Trippl, M. (2021). Reconsidering regional structural conditions for industrial renewal. Regional Studies, р. 9. DOI: https://doi.org/10.1080/00343404.2021. 1984419. 2. Kim, J., Kim, Y., Jung, S., Choi, H., Kwon, J. (2021). The effects of cluster collaboration and the utiliza- tion of big data on business performance: A research based on the expansion of open innovation and social capital. African Journal of Science, Technology, Innovation and De- velopment. DOI: https://doi.org/10.1080/20421338.2021. 1925394. 3. Sako, M. (2018). Technology strategy and Man- agement Business Ecosystems: How Do They Matter for Innovation? Communications of the ACM, Vol. 61 (4), рр. 20-22. DOI: https://doi.org/10.1145/3185780. 4. Njøs, R., Sjøtun, S. G., Jakobsen, S.-E., Arnt, F. (2020). Expanding Analyses of Path Creation: Interconnections between Territory and Technology. Economic Geography, 96:3, рр. 266-288. DOI: https://doi.org/10.1080/ 00130095.2020.1756768. 5. Gotz, M., Jankowska, B. (2017). Clusters and In- dustry 4.0 — Do they fit together? European Planning Studies, 25(9), рр. 1633—1653. DOI: https://doi.org/10. 1080/09654313.2017.1327037. 6. Sui Jiang. (2012). Mezhdunarodnyye otraslevyye klastery kak innovatsionnaya forma integratsii predpriyatiy [International industry clusters as an innovative form of enterprise integration]. Sotsial'no-ekonomicheskiye yavle- niya i protsessy — Socio-economic phenomena and processes, No. 7-8 (041-042), рр. 183-186 [in Russian]. 7. Mikhailov, A. (2013). Formirovaniye mezhduna- rodnykh klasterov v Baltiyskom regione [Formation of international clusters in the Baltic region]. Baltijskij Region, 1(15), рр. 53-56. DOI: https://doi.org/10.5922/2074- 9848-2013-1-4 [in Russian]. 8. Kutsenko, Ye. S. Ekonomicheskaya logika for- mirovaniya, razvitiya i upadka klasterov [The economic logic of the formation, development and decline of clusters]. Retrieved from https://publications.hse.ru/ mirror/pubs/share/folder/ruf43z4u82/direct/147007521.pd f [in Russian]. 9. Record, S. I. (2010). Razvitiye promyshlenno- innovatsionnykh klasterov v Yevrope: evolyutsiya i sovremennaya diskussiya [Development of industrial and innovative clusters in Europe: evolution and modern discussion]. Saint Petersburg, Publishing house SPb GUEF [in Russian]. 10. Yevraziyskaya ekonomicheskaya komissiya. O klasternoy kooperatsii kak osnovnom instrumente stimulirovaniya innovatsionnogo razvitiya promyshlennosti v YES (analiticheskaya spravka) [Eurasian Economic Commission. Cluster cooperation as the main tool for stimulating innovative industrial development in the EU (analytical note)]. Retrieved from http: //www.eurasiancommission.org/ru/act/prom_i_agroprom/ dep_prom/SiteAssets/%D0%9E%20%D0%BA%D0%BB %D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B D%D0%BE%D0%B9%20%D0%BA%D0%BE%D0%BE %D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B 8%D0%B8.pdf [in Russian]. 11. Karayannis, E., Grigorudis, E. (2016). Chety- rekhzvennaya spiral' innovatsiy i «umnaya spetsializatsiya»: proizvodstvo znaniy i natsional'naya konkurento- sposobnost' [The Four-Link Spiral of Innovation and Smart Specialization: Knowledge Production and National Competitiveness]. Forsayt — Foresight, Vol. 10, No. 1, рр. 31-42 [in Russian]. 12. Belousova, Ye. A. (2016). Tendentsii razvitiya yevropeyskikh innovatsionnykh klasterov [Trends in the ЗАЛОЗНОВА Ю. С., СОЛДАК М. О. 2021/№2 125 development of European innovation clusters]. Ekono- micheskiye nauki — Economic sciences, 4 (137), рр. 116-125 [in Russian]. 13. Yurchak, O. (2020). Shcho neobkhidno dlia rozvytku klasteriv v Ukraini [What is necessary for the development of clusters in Ukraine]. Retrieved from https://gmk.center/ua/opinion/shho-neobhidno-dlya- rozvitku-klasteriv-v-ukraini/ [in Ukrainian]. 14. European Commission. CORDIS: EU research result. Retrieved from http://cordis.europa.eu/fp7/home_ en.html. 15. European Commission. Enterprise Europe Net- work. Retrieved from http://portal.enterprise-europe-net- work.ec. europa.eu. 16. European Cluster Alliance. Retrieved from https://clustersalliance.eu/. 17. The European Space Agency. Retrieved from https: //www.esa.int/Applications/Telecommunications_ Integrated_Applications/Technology_Transfer/INNOVA. 18. European Cluster Observatory. Retrieved from www.clusterobservatory.eu. 19. TheEuropean Secretariat for Cluster Analysis. Retrieved from http://www.cluster-analysis.org. 20. European Foundation for Cluster Excellence. Retrieved from http://www.clusterexcellence.org/. 21. European Cluster Collaboration Platform. Retrieved from http://www.clustercollaboration.eu. 22. Clusterportal Baden-Wьrttemberg. Retrieved from http://www.cluster-excellence.eu/club.html. 23. Fiyaksel, E. A., Nazarov, M. G., Islankina, E. A. (2013). Internatsionalizatsiya klasterov kak instrument povysheniya natsional'noy konkurentosposobnosti: yevro- peyskiy opyt [Internationalization of clusters as a tool for increasing national competitiveness: European experience]. Innovatsii — Innovations, 2 (172), рр. 86-95 [in Russian]. 24. Pro derzhavnu promyslovu polityku (proiekt Zakonu Ukrainy) [On State Industrial Policy (Draft Law of Ukraine)]. Retrieved from https://mspu.gov.ua/dlya- gromadskosti/konsultaciyi-z-gromadskistyu/elektronni- konsultaciyi-z-gromadskistyu [in Ukrainian]. 25. First Ukrainian cluster week (Report). Retrieved from https://clustercollaboration.eu/sites/default/files/pro file-article/First%20Ukrainian%20cluster%20week_0.pdf. 26. Smart-spetsializatsiia ta klasternyi rukh — proekt «INTEHRATsIIa 4.0» [Smart specialization and cluster movement — project "INTEGRATION 4.0"]. Retrieved from https://www.industry4ukraine.net/publications/smart -speczializacziya-ta-klasternyj-ruh-proekt-integracziya/ [in Ukrainian]. 27. Fedak, M. Zvit po konferentsii «Rozvytok klasteriv v IoT — obminy Ukraina — Polshcha» [Report on the conference "Development of clusters in IoT — exchanges Ukraine - Poland"]. Retrieved from https://in- dustry4-0-ukraine.com.ua/2018/09/04/zv%d1%96t-po-ko nferenc%d1%96%d1%97-rozvitok-klaste/ [in Ukrainian]. 28. Liashenko, V., Pidorycheva, I., Antoniuk, V. (2020). Yevropeiskyi doslidnytskyi prostir: komparatyvnyi analiz instytutsiinykh peredumov ta shliakhy intehratsii Ukrainy [European research space: a comparative analysis of institutional preconditions and ways of integration of Ukraine]. Zhurnal Yevropeiskoi ekonomiky — Journal of European Economy, 3, рр. 483-509 [in Ukrainian]. 29. Poland 2025: Europe’s new growth engine. Retrieved from https://www.flandersinvestmentandtrade. com/export/sites/trade/files/attachments/Poland%202025 _full_report%20 McKinsey.pdf. 30. World Bank Data. High-technology exports (% of manufactured exports). Retrieved from https://data. worldbank.org/indicator/TX.VAL.TECH.MF.ZS?view= chart. 31. Stratehiia rozvytku vysokotekhnolohichnykh haluzei do 2025 roku: Proekt rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy «Pro skhvalennia Stratehii rozvytku vysokotekhnolohichnykh haluzei do 2025 roku ta zatverdzhennia planu zakhodiv shchodo yii realizatsii» [Strategy for the development of high-tech industries until 2025: Draft order of the Cabinet of Ministers of Ukraine "On approval of the Strategy for the development of high- tech industries until 2025 and approval of the action plan for its implementation"]. Retrieved from https://www.me. gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=c9b6f0b0- 1ed5-4aba-a25e-f824405ccc64& [in Ukrainian]. 32. Readiness for the Future of Production Report 2018. Retrieved from http://www3.weforum.org/docs/ FOP_ Readiness_Report_2018.pdf. 33. Statistics Poland. Production of industrial prod- ucts in 2019. Retrieved from stat.gov.pl/en/topics/indus- try-construction-fixed-assets/industry/production-of-in- dustrial-products-in-2019,9,3.html C.2. 34. Obsiah realizovanoi promyslovoi produktsii (tovariv, posluh) za vydamy ekonomichnoi diialnosti u 2010-2019 [Volume of sold industrial products (goods, services) by types of economic activity in 2010-2019]. State Statistics Service of Ukraine. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2007/pr/orp/ orp_u/arh_orp_u.html [in Ukrainian]. 35. World Bank Data. Research and development ex- penditure (% of GDP). Retrieved from https://data. worldbank.org/indicator/GB.XPD.RSDV.GD.ZS?view= chart. 36. Stratehiia rozvytku vysokotekhnolohichnykh haluzei do 2025 roku. Proekt rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy «Pro skhvalennia Stratehii rozvytku vysokotekhnolohichnykh haluzei do 2025 roku ta zatverdzhennia planu zakhodiv shchodo yii realizatsii» [Strategy for the development of high-tech industries until 2025. Draft order of the Cabinet of Ministers of Ukraine "On approval of the Strategy for the development of high- tech industries until 2025 and approval of the action plan for its implementation"]. (2016). Ministry of Economy of Ukraine. Retrieved from https://www.me.gov.ua/ Docu- ments/Detail?lang=uk-UA&id=c9b6f0b0-1ed5-4aba-a25 e-f824405ccc64& [in Ukrainian]. 37. Vyshnevskyi, V. P., Kniaziev, S. I. (2018). Yak pidvyshchyty hotovnist promyslovosti Ukrainy do smart- transformatsii [How to increase the readiness of Ukrainian industry for smart transformations]. Nauka ta innovatsii — Science and innovation, 14 (4), рр. 55-69. DOI: https://doi.org/10.15407/scin14.04.055 [in Ukrainian]. 38. Zbarazska, L. O. (2020). Kliuchovi aktsenty poriadku dennoho promyslovoho rozvytku v Ukraini [Key accents of agenda of industrial development in Ukraine]. Econ. promisl., 4 (92), рр. 5-37. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2020.04.005 [in Uk- rainian]. 39. European Cluster Observatory. Cluster manage- ment abilities, capacities, skills and competences towards a smart industry (Cluster 4.0 and Industry 4.0). Retrieved from http://www.clusterobservatory.eu/sectoral. 40. Dnipropetrovska oblasna derzhavna admini- stratsiia (2020). Stratehiia rehionalnoho rozvytku Dnipro- petrovskoi oblasti na period do 2027 roku [Dnipropetrovsk ЗАЛОЗНОВА Ю. С., СОЛДАК М. О. 126 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Regional State Administration (2020). Strategy of regional development of Dnipropetrovsk region for the period up to 2027]. (рp. 79-81). Retrieved from https://oblrada.dp.gov. ua/rishennia/sklikannia-7/xxiv-sesiya/%d0%bf%d1%80%d 0%be-%d1%81%d1%82%d1%80%d0%b0%d1%82%d0%b 5%d0%b3%d1%96%d1%8e-%d1%80%d0%b5%d0%b3% d1%96%d0%be%d0%bd%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%b d%d0%be%d0%b3%d0%be-%d1%80%d0%be%d0%b7% d0%b2%d0%b8%d1%82%d0%ba-2/ [in Ukrainian]. 41. Zaporizka oblasna derzhavna administratsiia. Stratehiia rehionalnoho rozvytku Zaporizkoi oblasti na period do 2027 roku [Zaporizhia Regional State Admi- nistration. Strategy of regional development of Zaporozhye region for the period up to 2027]. (р. 48). Retrieved from https: //www.zoda.gov.ua/ news/48277/strategiya-region- alnogo-rozvitku-na-period-do-2027-roku.html [in Uk- rainian]. 42. Kirovohradska oblasna derzhavna administratsiia. Stratehiia rozvytku Kirovohradskoi oblasti na 2021-2027 roky [Kirovohrad Regional State Administration. Development strategy of Kirovohrad region for 2021- 2027]. (р. 61). Retrieved from https://oblrada.kr.ua/decis- sion/2565/pro-strategiyu-rozvitku-kirovogradskoi-oblasti- na-2021-2027-roki-17-03-2020 [in Ukrainian]. 43. Soldak, M. O. (2020). Otsinka innovatsiinoi aktyvnosti haluzei ekonomiky Prydniprovskoho ekono- michnoho raionu v konteksti formuvannia rehionalnykh innovatsiinykh ekosystem [Assessment of the Innovative Activity of the Pridneprovsky Economic Regionʼs Eco- nomic Sectors in the Context of the Formation of Regional Innovation Ecosystems]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 2, рр. 84-95. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2020-2(60)-84-95 [in Ukrainian]. 44. Tech ecosystem guide to Ukraine. Retrieved from https://data.unit.city/tech-guide/Tech_Ecosystem_Guide _To_Ukraine_En-1.1.pdf. 45. Ivzhenko, D. Eksport НT-uslug vpervyye prevysil $5 mlrd i sostavil 8,3% ot vsego ukrainskogo eksporta [Ex- port of IT services for the first time exceeded $ 5 billion and amounted to 8.3% of all Ukrainian exports]. Retrieved from https://ain.ua/2021/02/17/eksport-t-uslug-prevysil- 5-mlrd/ [in Russian]. 46. Kot, M. IT Dnipro Research 2019. Retrieved from https://drive.google.com/file/d/17Xfw1lWmF_Bn8kv UPAl5UkQJ0umAHrx8/view [in Ukrainian]. 47. Zvieriakov, M. I. (2020). Ekonomichnyi rozvytok v epokhu stanovlennia «tsyfrovoho kapitalizmu» [Eco- nomic Development in the Era of “Digital Capitalism” Formation]. Ekonomika Ukrainy — Economy of Ukraine, 8, рр. 3-23. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr. 2020.08.003 [in Ukrainian]. 48. Yurchak, O. (2019). Eksportna stratehiia pro- myslovykh khaitek — 10 zmin dlia novoi vlady [Export strategy of industrial high-tech - 10 changes for the new government]. Investgazeta. Retrieved from https: //investgazeta.ua/blogs/eksportna-strategiya-promislovikh -khajtek-10-zmin-dlya-novoji-vladi.14.07.2019 [in Uk- rainian]. 49. Vstup.OSVITA.UA. (Data obtained from EDEBO 14.06.2021). Retrieved from https://vstup.osvita. ua/spec [in Ukrainian]. 50. Park Naukowo-Technologiczny Technopark Gli- wice (Official site). Retrieved from http://technopark.gli- wice.pl/o-nas/. Стаття надійшла до редакції 04.11.2021 Формат цитування: Залознова Ю. С., Солдак М. О. Міжнародний високотехнологічний кластер як складова сучасної концепції європейської інтеграції до науково-освітнього та інноваційного простору. Вісник економічної науки України. 2021. № 2 (41). С. 113-126. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).113-126 Zaloznova, Yu. S., Soldak, M. O. (2021). International High-Tech Cluster as a Component of the Modern Concept of European Integration into the Scientific-Educational and Innovation Space. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (41), рр. 113-126. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).113-126

Міжнародний високотехнологічний кластер як складова сучасної концепції європейської інтеграції до науково-освітнього та інноваційного простору

Репозитарії

Схожі ресурси