Людський капітал України в контексті міжнародних порівнянь: проблеми і завдання його розвитку для забезпечення технологічних змін
У статті обґрунтовано актуальність завдання формування людського капіталу України для забезпечення технологічної трансформації економіки. Зроблено огляд міжнародних оцінок людського капіталу, які здійснюються Всесвітнім економічним форумом та Світовим банком (СБ). Висвітлено методику і результати о...
Saved in:
| Published in: | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Date: | 2021 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2021
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183647 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Людський капітал України в контексті міжнародних порівнянь: проблеми і завдання його розвитку для забезпечення технологічних змін / В.П. Антонюк // Вісник економічної науки України. — 2021. — № 2 (41). — С. 135-141. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860158715221508096 |
|---|---|
| author | Антонюк, В.П. |
| author_facet | Антонюк, В.П. |
| citation_txt | Людський капітал України в контексті міжнародних порівнянь: проблеми і завдання його розвитку для забезпечення технологічних змін / В.П. Антонюк // Вісник економічної науки України. — 2021. — № 2 (41). — С. 135-141. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | У статті обґрунтовано актуальність завдання формування людського капіталу України для забезпечення технологічної трансформації економіки. Зроблено огляд міжнародних оцінок людського капіталу, які здійснюються Всесвітнім економічним форумом та Світовим банком (СБ). Висвітлено методику і результати оцінки людського капіталу країн світу Групою Світового банку у 2018 та 2020 рр. Зроблено порівняльний аналіз позицій України та окремих європейських країн у міжнародному рейтингу, що дало можливість виявити сфери відставання. Зроблено висновок, що найбільші проблеми спостерігаються у сферах здоров’я й освіти. Низька якість освіти призводить до втрати частини років навчання та не забезпечує можливостей формування сучасних продуктивних здібностей, які необхідні в епоху четвертої промислової революції. Висока смертність у працездатному віці, особливо чоловіків, призводить до прямої втрати сформованого людського капіталу. Саме тому Індекс людського капіталу України, за оцінкою СБ, складає 84% від його значення у Польщі. Тому в Україні важливо розробити й реалізувати стратегію формування, розвитку та збереження людського капіталу.
В статье обоснована актуальность задания формирования человеческий капитал Украины для обеспечения технологической трансформации экономики. Представлен обзор международных оценок человеческого капитала, которые осуществляются Всемирным экономическим форумом и Мировым банком (МБ). Изложена методика и итоги оценки человеческого капитала Группой Мирового банка у 2018 и 2020 гг. Осуществлен сравнительный анализ позиций Украины и отдельных европейских стран в международном рейтинге, что позволило выявить сферы отставания. Выявлены наибольшие проблемы в сферах здоровья населения и школьного образования. Низкое качество образования обусловливает потерю части лет обучения и препятствует возможностям формирования современных производительных способностей человека, которые необходимы в эпоху четвертой промышленной революции. Высокий уровень смертности в трудоспособном возрасте, особенно среди мужчин, является причиной прямых потерь сформированного человеческого капитала. Именно поэтому Индекс человеческого капитала Украины, за оценкой МБ, составляет 84% от его уровня в Польше. Для Украины необходимо разработать и обеспечить реализацию стратегии формирования, развития и сохранения человеческого капитала.
The article substantiates the relevance of the task of forming the human capital of Ukraine to ensure the technological transformation of the economy. An overview of international human capital estimates carried out by the World Economic Forum and the World Bank (WB) has been made. The methodology and results of the world's human capital assessment by the World Bank Group in 2018 and 2020 are highlighted. A comparative analysis of the positions of Ukraine and individual European countries in the international rating was made, which made it possible to identify the areas of lag. It is concluded that the biggest problems are observed in the areas of health and education. Low quality education leads to the loss of part of the years of study and does not provide the opportunities for the formation of modern productive abilities that are necessary in the era of the Fourth Industrial Revolution. High mortality in working age, especially men, leads to a direct loss of the formed human capital. That is why the Human Capital Index of Ukraine, according to the WB, is 84% of its value in Poland. Therefore, it is important in Ukraine to develop and implement a strategy for the formation, development and preservation of human capital.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:54:24Z |
| format | Article |
| fulltext |
АНТОНЮК В. П.
2021/№2 135
УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМ КАПІТАЛОМ І МЕНЕДЖМЕНТ ПЕРСОНАЛУ
УДК 331.101.262:339.9(477) DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).135-141
Валентина Полікарпівна Антонюк
д-р екон. наук, проф.
ORCID 0000-0003-2100-7343
e-mail: antonukvp@gmail.com,
Інститут економіки промисловості
НАН України, м. Київ
ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ
МІЖНАРОДНИХ ПОРІВНЯНЬ: ПРОБЛЕМИ І ЗАВДАННЯ
ЙОГО РОЗВИТКУ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЗМІН
Актуальність теми дослідження. Концепція люд-
ського капіталу, яка започаткована в 50-х роках ХХ ст.,
нині отримала загальне визнання. Під людським капі-
талом (ЛК) держави, регіону, підприємства розумі-
ється сукупність знань, навичок та досвіду людей,
рівня їх інтелекту, культури і мотивації, економічна
цінність яких реалізується в процесі трудової чи під-
приємницької діяльності та проявляється в зростанні
продуктивності праці і доходу. Важливість розвитку
людського капіталу визначається його роллю у підви-
щенні рівня інноваційності країни. Формування і на-
громадження людського капіталу забезпечує техноло-
гічний і соціальний прогрес суспільства при умові, що
якісні параметри ЛК постійно удосконалюються і від-
повідають вимогам більш прогресивних технологічних
укладів, а в країні забезпечено ефективне викорис-
тання сформованого людського капіталу. Фахівці Сві-
тового Банку (СБ) вважають, що розвиваючи люд-
ський капітал можна здолати бідність та побудувати
більш інклюзивне суспільство. За розрахунками СБ в
країнах ОЕСР з високими доходами частка ЛК в на-
ціональному багатстві становить 70%, тоді як в країнах
з нижчим рівнем розвитку ця частка є значно мен-
шою, в тому числі в Україні вона складає лише 34%
національного багатства. Підкреслюється, що ціна
бездіяльності у сфері людського капіталу зростає. Без
розвитку людського капіталу країни не зможуть під-
тримувати економічне зростання, оскільки вони не бу-
дуть мати робочої сили, спроможної зайняти високо-
кваліфіковані робочі місця майбутнього, а їх еконо-
міка не зможе ефективно конкурувати у світовій еко-
номіці [1].
Огляд літератури та постановка проблеми. Основа
сучасної теорії людського капіталу формувалася в
50-60-ті роки ХХ ст. у працях Т. Шульца, Г. Беккера,
Е. Денісона, Р. Солоу, Дж. Кендріка та багатьох інших
зарубіжних економістів і соціологів, що широко ви-
світлено в науково-прикладних публікаціях. До сьо-
годнішнього дня проблематика людського капіталу за-
войовує все більшу популярність серед науковців, а
його роль у забезпечені технологічного прогресу ви-
значається домінуючою, що підтверджується як до-
слідженнями, так і практикою провідних країн світу.
Серед відомих сучасних зарубіжних дослідників
людського капіталу слід назвати американських вче-
них К. Голді та Л. Каца, які в масштабному дослід-
женні спільної еволюції системи освіти і заробітної
плати в США у ХХ ст., викладеному у монографії
«Гонка між освітою і технологіями» [2], зробили ви-
сновок, що ХХ століття було віком людського капіталу
Америки, оскільки більш демократична американська
система освіти 1900-1980-х років зробила Америку
найбільш конкурентоспроможною і заможною нацією
в світі. Відзначено також, що спад в системі освіти
80-х років призвів до проблем з людським капіталом
та поступової втрати США своїх лідерських позицій.
Публікація привернула значну увагу до проблем освіти
в США та сприяла удосконаленню державної політики
у цій сфері.
На сучасному етапі науковці різних країн до-
сліджують проблеми формування людського капіталу
у зв’язку з сучасними технологічними трансформа-
ціями. Байрон Л. Девіс та Едвард Л. Кіч аналізують
проблеми людського капіталу в контексті розвитку ін-
формаційних технологій, які пред’являють нові ви-
моги до якісних характеристик людського чинника ви-
робництва [3]. Науковці з університетів Південної Аф-
рики аналізують основні тренди розвитку ЛК у кон-
тексті потреб Четвертої промислової революції [4].
Інша група дослідників аналізує проблеми, які пере-
шкоджають нагромадженню людського капіталу в кра-
їнах Перської затоки, такі як низька результативність
навчання та невідповідність освіти потребам ринку
праці, проблеми здоров’я населення та специфічність
регіонального ринку праці, що обумовлюють стагна-
цію країн [5].
В Україні проблемам розвитку людського капі-
талу аналізуються також з позицій можливостей тех-
нологічного розвитку. Центр Разумкова підготовив
розгорнуту аналітичну доповідь з проблем розвитку
ЛК у контексті процесів реформування усіх сфер сус-
пільного життя [6], де відзначено, що людський капі-
тал є основним драйвером розвитку інноваційної еко-
номіки, оскільки його креативне ядро (вчені, викла-
дачі, управлінці, вчителі та інші фахівці) генерують
інновації та формують умови інноваційної діяльності.
Фахівці Українського інституту майбутнього обґрунту-
вали важливість розвитку ЛК, оскільки його розвиток
сприяє підвищенню продуктивності праці і конкурен-
тоздатності. В дослідженні представлено детальний
аналіз його параметрів ЛК в Україні у порівнянні з ін-
шими країнами світу, зроблено висновок, що ство-
рення дієвої стратегії відновлення людського капі-
талу — головна умова вже не економічного зростання,
а виживання України [7]. У авторській монографії
харківської дослідниці Д. Терещенко зроблено аналіз
АНТОНЮК В. П.
136 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
проблем людського капіталу в Україні та механізмів
його регулювання [8]. Визначено завдання державної
політики для основних рівнів формування людського
капіталу: взаємопов’язаної соціально-економічної та
інноваційної політики на державному та регіональ-
ному рівнях; формування ефективної кадрової полі-
тики на корпоративному рівні; забезпечення розвитку
людини на особистісному рівні. О. Васильєва і О. Рибка
у своїй статті аналізують сучасні проблеми інвесту-
вання у ЛК та обґрунтовують необхідність удоскона-
лення інституційної бази для його збереження і роз-
витку [9]. А. Антохов досліджує взаємозв’язок ЛК з
інноваційним розвитком [10], необхідність забезпе-
чення відповідності його якісних характеристик по-
требам технологічних змін. Безліч інших публікацій
вказують на актуальність проблеми розвитку ЛК для
України.
Про важливість формування і нагромадження
людського капіталу свідчить те, що проблемами його
розвитку опікуються відомі міжнародні організації,
такі як Всесвітній економічний форум (ВЕФ) та Сві-
товий банк. У даному дослідженні ми висвітлимо ре-
зультати оцінки людського капіталу країн світу, яку
здійснює Група Світового банку, та проаналізуємо
позиції України в міжнародному рейтингу, що дає
можливість виявити сфери відставання та визначити
пріоритетні завдання з його розвитку.
Результати досліджень і обговорення. Слід відзна-
чити, що вимірюванням і оцінкою людського капіталу
на міжнародному рівні займається Всесвітній еконо-
мічний форум, як в складі Індексу глобальної конку-
рентоспроможності, який містить низку показників,
що характеризують людський капітал, так і шляхом
визначення окремого Глобального індексу людського
капіталу (ГІЛК). Останній Звіт ВЕФ про розвиток
людського капіталу був опублікований у 2017 р., за
яким Україна зайняла досить високу 24 позицію [11].
ГІЛК ВЕФ вимірюється за допомогою 46 показників,
до яких входять показники освіти для різних вікових
груп населення й ринку праці (рівень економічної ак-
тивності, рівень безробіття, рівень неповної зайня-
тості), роблячи наголос на результатах навчання і пра-
цевлаштування. Отже, методика ВЕФ оцінює поточ-
ний стан людського капіталу країн, що є важливим для
аналізу можливостей розвитку країни. Однак цей ін-
декс не пояснює, чому окремі країни з високим ін-
дексом людського капіталу займають низькі позиції за
показниками економічного розвитку. Так, Україна у
2017 р. посіла 89 місце серед 135 учасників за Індексом
глобальної конкурентоспроможності, незважаючи на
високий рейтинг за оцінкою ЛК. Тому в даній публі-
кації ми проаналізуємо вимірювання людського капі-
талу Світовим банком, який використовує інший під-
хід до його оцінки.
Група Світового банку в 2017 р. започаткувала
важливий міжнародний проєкт «Людський капітал».
Його метою було створення політичного простору, що
забезпечував би пріоритетність інвестицій у людський
капітал, які є ключовими для посилення економічного
зростання в кожній країні. Світовим банком з 2018 р.
розраховується новий Індекс людського капіталу, який
дозволяє виміряти для країн світу обсяг ЛК, який
може нагромадити до свого 18-річчя дитина, що наро-
дилася сьогодні, враховуючи різноманітні ризики для
здоров’я й освіти [12]. Він спрямований на вимірю-
вання людського капіталу наступного покоління, що
дуже важливо, оскільки саме нагромаджений люд-
ський капітал буде визначати майбутню продуктив-
ність працівника. Індекс показує, скільки країна може
втрачати у продуктивності праці та обсягах ВВП при
відставанні у розвитку людського капіталу. Такий під-
хід важливий для визначення векторів соціальної по-
літики щодо людського розвитку та нагромадження
продуктивних здібностей молодого покоління.
Методологія визначення Індексу людського капі-
талу Світового банку (ІЛК СБ) значно відрізняється
від методології ВЕФ, оскільки відстежує траєкторію
життя дитини з моменту її народження і до досягнення
дорослого віку. Індекс був запропонований у 2018 р.
та оновлений у вересні 2020 р., де були застосовані
нові результати міжнародного оцінювання якості
освіти PISA та зроблено більш повну гендерну дез-
агрегацію показників індексу. Також Звіт ІЛК 2020 р.
містить інформацію про ІЛК 2010 р., що дає можли-
вість порівняти динаміку розвитку ЛК за 10-літній пе-
ріод. У 2018 р. Індекс людського капіталу оцінював
156 країн, у 2020 р. — 174 країни, що охоплювало
більше 98% населення світу [13].
ІЛК СБ вимірюється за трьома компонентами:
виживаність в дитячому віці, освіта в школі (кількісна
і якісна оцінка), стан здоров’я у дорослому віці.
Компонент «виживаність» оцінюється з викорис-
танням показника дитячої смертності до 5-річного
віку, тобто до того віку, коли почнеться процес фор-
мування ЛК в системі формальної освіти. Показник
виживаності — це різниця між повною виживаністю та
коефіцієнтом дитячої смертності.
Компонент «освіченість, досягнута в школі» вимі-
рюється кількістю років навчання в школі до 18-річ-
ного віку (максимальна кількість може бути 14 років,
враховуючи початок дошкільного навчання при до-
сягненні 4-річного віку) з урахуванням якості освіти.
Якість освіти оцінюється на основі результатів тесту-
вання за найбільшими міжнародними програмами
оцінювання PISA, які зведені СБ у показник уніфіко-
ваних освітніх досягнень (УОД) учнів, який вимірю-
ється в балах. Коефіцієнт якості освіти для країни ви-
значається діленням показника УОД кожної країни на
625, що характеризує просунутий рівень якості освіти.
Показник освіченості в школі визначається як добуток
років навчання та коефіцієнта якості освіти.
Показник освіченості в школі визначається як
добуток показника кількості років навчання та коефі-
цієнта якості освіти.
Компонент «стан здоров’я» стосується дорослого
населення і вимірюється двома показниками: 1) по-
ширеності низькорослості серед дітей віком до 5 років,
який характеризує стан здоров’я плоду, немовляти
і дитини та впливає на загальний стан здоров’я упро-
довж життя людини, її здатність до навчання і праці;
2) показником виживаності дорослих, який визнача-
ється часткою 15-річних, що зможуть дожити до 60-
річного віку. Ці показники характеризують стан здо-
ров’я дитини, який вона може мати в дорослому віці.
Розрахований шляхом агрегування усіх показни-
ків в один, ІЛК може мати значення в межах 0 — 1.
Чим вище значення індексу, тим більші можливості
країни в майбутньому забезпечити обсяги ВВП. Різ-
ниця між індексами у порівняні з лідерами показує,
наскільки країна недовикористовує потенціал люд-
ського капіталу внаслідок поганого здоров’я та недо-
АНТОНЮК В. П.
2021/№2 137
статньої і неякісної освіти від максимально можливого
на даний період його рівня.
Для порівняльного аналізу ми взяли звіти Світо-
вого банку щодо оцінки людського капіталу за 2018 і
2020 рр. [13; 14]. Обрано Україну та її найближчих су-
сідів — Польщу і Угорщину, дві найбільш розвинені
країни Європи — Францію і Німеччину, а також Сін-
гапур, який є лідером за індексом людського капіталу
Світового банку. Наведені в табл. 1 дані свідчать, що
Україна за ІЛК посідала досить високі місця серед
більшості країн світу: у 2018 р. — 50, у 2020 р. —
53 позицію, однак ранг знизився. В той же час вона
поступалася багатьом не лише високорозвиненим кра-
їнам світу і Європи , але й постсоціалістичним країнам
Східної Європи: Польщі — відповідно 30 і 23 місця,
Угорщині — 38 і 40 місця, також такі країни, як Чеська
Республіка, Естонія, Латвія мали значно кращі оцінки.
Таблиця 1
Ранги та індекси України та окремих європейських країн
за Індексом людського капіталу СБ та його компонентами*
Країна
Ранг ІЛК
Вірогідність
досягнення
5-річного
віку
Очікувана
тривалість
навчання
в школі,
років
Уніфіко-
вані ре-
зультати
тестування,
бали
Тривалість
навчання,
скориго-
вана на ре-
зультати
навчання
Вижива-
ність
дорослих
2020 2018 2020 2018 2020 2018 2020 2018 2020 2018 2020 2018 2020 2018
Україна 53 50 0,63 0,65 0,99 0,99 12,9 13,0 478 490 9,9 10,2 0,81 0,81
Польща 23 30 0,75 0,75 1,00 1,00 13,4 13,2 530 537 11,4 11,3 0,93 0,89
Угорщина 40 38 0,68 0,70 1,00 1,00 13,0 13,0 495 516 10,3 10,7 0,88 0,87
Франція 18 22 0,76 0,76 1,00 1,00 13,8 14,0 510 506 11,3 11,3 0,93 0,93
Німеччина 25 11 0,75 0,79 1,00 1,00 13,3 13,9 517 528 11,0 11,7 0,93 0,93
Сінгапур 1 1 0,88 0,88 1,00 1,00 13,9 13,9 575 581 12,8 12,9 0,95 0,95
* Складено автором за джерелами [13; 14].
Аналіз за складовими дає змогу виявити сфери
відставання. В усіх представлених країнах немає низь-
корослих дітей, тому цей показник не аналізувався. Лі-
дером за ІЛК був Сінгапур, який має найкращу якість
освіти та найкращий показник виживаності дорослих.
Україна поступається за усіма показниками всім наве-
деним країнам: не всі діти доживають до 5-річного
віку; Україна має найнижчу фактичну тривалість нав-
чання та гірші результати тестування, що мають тен-
денцію до зниження; має найнижчу виживаність до-
рослих: в Україні 19% 15-річних не зможе дожити до
60 років, тоді як в Угорщині — 12%, а в Сінгапурі лише
5%. Отже, в Україні обсяг потенційного ЛК (тобто,
можливої продуктивності дорослої людини з повно-
цінною освітою та оптимальним станом здоров’я),
який зможе нагромадити до свого 18-річчя дитина, що
народилася у 2020 р., складатиме лише 63% від макси-
мально можливого, що на 12 відсоткових пунктів (в. п.)
є меншим, ніж у Польщі, та на 25% в. п. меншим від
найкращого показника Сінгапуру.
Негативним є те, що в Україні не спостерігається
покращення рівня ІЛК за період між 2010 та 2020 рр.,
при цьому погіршуються оцінки за результатами тес-
тування якості навчання, що є найвагомішою складо-
вою людського капіталу в епоху економіки знань. Не
поліпшуються показники виживаності ні дітей до 5-
річного віку, ні дорослих. Найбільше відставання Ук-
раїна має за компонентом освіченість, досягнута в
школі, та за виживаністю дорослих, в Україні оцінка
рівня цих показників складає 87% відносно досягнутих
значень у Польщі.
Стан здоров’я визначає фізіологічні підвалини
формування людського капіталу, а його низький рі-
вень призводить до втрати ЛК ще на стадії народжу-
ваності. Недостатній рівень здоров’я жінок України
обумовлює значну кількість мертвонароджених дітей:
на 1000 живонароджених у 2017-2019 рр. приходилося
майже 6 мертвонароджених дітей [15, с. 40]. Високою
є дитяча смертність у віці до 5 років, особливо серед
хлопчиків (див. рисунок), яка у 5 разів перевищує
смертність у вікових діапазонах 5-9 та 10-14 років.
Виживаність дорослих також визначається коефі-
цієнтами смертності, які в Україні збільшуються із ві-
ком (табл. 2). Наведені дані свідчать, що смертність
чоловіків у 3 рази перевищує аналогічний показник у
жінок. У 2020 р. спостерігається зростання коефіцієн-
тів смертності порівняно з 2017 р. у віковому діапазоні
40-59 років як у чоловіків, так і в жінок. У чоловіків
серед найбільш поширених причин смертності на пер-
шому місці є хвороби системи кровообігу, далі — но-
воутворення та зовнішні причини, серед яких най-
більше — навмисні самоушкодження. У жінок серед
причин смертності переважають новоутворення та
хвороби системи кровообігу, які мають приблизно од-
накову вагу.
Високий рівень смертності у працездатному віці
свідчить про низький рівень і якість життя населення
України, поширеність несприятливих умов праці,
низький рівень охорони здоров’я та недостатню
сформованість у населення культури збереження і від-
новлення здоров’я. Найбільшою мірою це стосується
чоловічої частини населення. Чинник високої смерт-
ності обумовлює майже половину загальних втрат
людського капіталу України відносно Польщі. Друга
частка втрат обумовлена меншою тривалістю та низь-
кою якістю шкільної освіти, тому, за оцінкою Світо-
вого банку, скоригована тривалість навчання в Україні
на 1,5 року менша порівняно з Польщею, та на
2,9 року менша порівняно із Сінгапуром.
Згідно з методикою СБ оцінювання ЛК максима-
льна тривалість освіти до досягнення 18-річного віку
може бути 14 років. В Україні класифікація рівнів
освіти, відповідно до Міжнародної стандартної класи-
фікації освіти МСКО, передбачає більшу тривалість:
АНТОНЮК В. П.
138 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Рисунок. Вікові коефіцієнти смертності дітей віком 0-4 років у 2017-2020 рр.,
на 100 тис. осіб відповідного віку *
* Побудовано за джерелом [16].
Таблиця 2
Вікові коефіцієнти смертності в 2017, 2020 роках: чоловіки, жінки, на 100 тис. осіб відповідного віку*
15‒19 20‒24 25‒29 30‒34 35‒39 40‒44 45‒49 50‒54 55‒59
Чоловіки
2017
72,1 128,9 208,2 334,7 515,4 727,9 978,4 1407,9 2035,5
Чоловіки
2020
74,9 116,3 186,4 328,3 494,4 768,5 1037,9 1486,2 2157,9
Жінки
2017
30,4 37,8 67,7 108,3 176,8 247,5 335,3 470,5 668,9
Жінки
2020
32,1 33,8 60,1 114,1 165,7 260,1 376,6 515,5 753,9
* Складено за джерелом [16].
дошкільна освіта — 4 роки, початкова освіта — 4 роки,
перший етап середньої освіти — 5 років, другий етап
середньої освіти — 2 (3) роки. Отже, максимальною
тривалість освіти могла би бути 16 років, однак, за
оцінкою СБ, у 2020 р. вона складала 12,9 року. Аналіз
показує, що зменшення тривалості освіти обумовлено:
по-перше, низьким рівнем охоплення дітей мо-
лодшого віку закладами дошкільної освіти (ЗДО)
(табл. 3). Більше 40% дітей віком до 6 років не відві-
дують дитячі садочки і не отримують дошкільної
освіти, особливо це поширено в сільській місцевості.
У 2020 р. не отримували дошкільної освіти
833 тис. дітей, половина з них — у сільській місцевості.
Враховуючи, що система домашньої дошкільної освіти
в Україні практично не розвинена, кожна дитина, яка
не відвідує дитячий садочок, втрачає як мінімум 3 ро-
ки навчання. Сумарні втрати по Україні складають
близько 2,5 млн років навчання на кожне покоління
дітей;
Таблиця 3
Охоплення дітей відповідного віку закладами дошкільної освіти у 2017-2020 рр. *
2017 2018 2019 2020
Кількість дітей у закладах, тис. осіб 1 304 1 278 1 230 1 151
у міській місцевості 985 969 936 885
у сільській місцевості 319 309 294 266
Охоплення дітей ЗДО, % 59 61 63 58
у міській місцевості 68 71 73 69
у сільській місцевості 42 43 43 39
Кількість дітей, які не охоплені дошкільною
освітою, тис. осіб 906,2 817,1 722,4 833,5
3 них в сільській місцевості 440,5 409,6 389,7 416,1
* Розраховано і складено за джерелом [17].
179,4
159,3 153 147,1
136,9 133,8 127,8 126,1
0
20
40
60
80
100
120
140
160
180
200
2017 2018 2019 2020
Хлопчики Дівчатка
АНТОНЮК В. П.
2021/№2 139
по-друге, не всі учні базової та повної середньої
школи завершують повний цикл навчання та отриму-
ють атестат про середню освіту. Про це говорять такі
статистичні дані: у 2020 р. закінчило 9 класів 343,3 тис.
учнів, з них 1% (3,4 тис.) не продовжили навчання вза-
галі; продовжили навчання у 10-му класі 223,7 тис.
осіб, однак є вірогідність, що не всі закінчать середню
школу і отримають атестат про повну середню освіту;
в ПТНЗ поступило 52 тис. (15,1%) випускників 9-х
класів, однак у 2020 р. серед випускників ПТНЗ на
основі базової загальної середньої освіти 7% не отри-
мали атестат про повну загальну середньої освіту, що
відносно усіх випускників ПТНЗ, які при вступі мали
базову середню освіту, складає 1,1% [18]. Отже, можна
зробити висновок, що повну середню освіту отримає
менше 98% молоді, яка досягне 18-річного віку. Наве-
дені дані пояснюють меншу середню фактичну трива-
лість навчання дітей шкільного віку, яка, за нашими
підрахунками, не перевищує 13 років.
Ще більше відставання Україна має за якістю
освіти. У 2020 р. вона мала за уніфікованими резуль-
татами тестування 478 балів, що на 52 бали нижче
Польщі (530 балів). Про відставання в якості освіти
свідчать оприлюднені результати PISA-2018, де Укра-
їна в загальному рейтингу 79 країн світу отримала до-
сить низькі бали та посіла такі місця [19]: з читання —
466 балів, для порівняння з лідером, яким є Китай, що
отримав 555 балів. За цією складовою Україна зайняла
37 місце у вищому рейтингу та 42 позицію у нижчому
рейтингу; з математики — 453 бали, Китай — 591 бал,
аналогічно 41-46 позиції; з природничих наук — 469 ба-
лів, Китай — 590, аналогічно 35-42 позиції. Результати
оцінювання показали, що 36 % українських підлітків
не досягли базового рівня з математичної грамотності,
близько 26% – із читацької грамотності та з природ-
ничо-наукової. У середньому в країнах ОЕСР кожен
п’ятий учень має низький рівень компетентностей, в
Україні – кожен четвертий [20].
Результати зовнішнього незалежного оцінювання
(ЗНО) також свідчать про проблеми з якістю знань ук-
раїнських учнів (табл. 4). Аналіз табл. 4 показує, що
найгірші результати зовнішнього незалежного оціню-
вання були з математики, у 2021 р. більше 30% учнів
не подолали встановлений поріг, майже 33% отримали
низькі оцінки, а високі бали мало лише 9%. Трохи
кращі результати були за дисципліною «Українська
мова і література», де більше 40% отримали 150 і вище
балів. Вкрай низькими є результати за нескладною
природничою дисципліною «Географія», де лише 6-8%
учнів, які проходили оцінювання, отримали високі
бали. При цьому результати оцінювання у 2021 р. з
математики погіршилися відносно 2018 р., з україн-
ської мови і літератури фактично залишилися на
попередньому рівні.
Таблиця 4
Результати ЗНО з окремих дисциплін за 2018, 2020 і 2021 рр.*
Навчальна
дисципліна,
рік
Кількість учнів,
що прийняти
участь
Не подолали
поріг «склав/
не склав», %
Отримали
низькі бали
100-120, %
Отримали
150 і більше
балів, %
Отримали
високі бали
180-200, %
Математика
2021 244222 31,1 32,64 32,87 9,05
2020 152058 12,7 29,68 33,51 9,09
2018 106391 18,5 27,13 39,17 11,34
Українська мова і література
2021 222098 7,9 25,64 40,84 12,87
2020 274173 8,2 22,24 41,69 13,33
2018 323064 14,4 24,88 40,03 12,73
Географія
2021 113120 5,7 26,14 38,75 8,16
2020 92901 5,5 26,56 38,23 6,80
2018 74964 12,3 27,16 31,67 5,56
* Розраховано та складено за джерелом [21].
Ми взяли для аналізу не всі дисципліни, за якими
проводиться ЗНО. Однак навіть наведені дані з трьох
предметів говорять про проблеми з якістю навчання в
українських школах, які негативно позначаються на
формуванні здатності до подальшого професійного
навчання та параметрах людського капіталу. Саме
раннє дошкільне та шкільне навчання створюють
фундамент для подальшої освіти, інтелектуального
і креативного розвитку людини, що формує якісні па-
раметри людського капіталу країни. Упущення на
цьому етапі блокує можливості подальшого його роз-
витку і нагромадження.
Для України вкрай важливо забезпечити підви-
щення рівня і якості шкільної освіти та забезпечити
високий рівень опанування базових знань та уміння їх
практичного застосування. Саме це створює основу
для якісної вищої освіти, розвитку науки і появи но-
вих ідей та розробок, які втілюються в інновації, що
забезпечує технологічний розвиток економіки, якого
гостро потребує Україна. В умовах становлення Ін-
дустрії 4.0 формуються якісно нові вимоги до розвитку
освіти. ЄС поставив завдання модернізації системи
освіти і формування людського капіталу з відповід-
ними якісними рисами та компетенціями для від-
родження промисловості й забезпечення інноваційної
спроможності економіки. У документі «Переосмис-
лення освіти: інвестиції у професійні навички задля
кращих соціально-економічних результатів» викла-
дено завдання розбудови навичок для ХХІ ст.: здат-
ності вчитися, критично мислити, математичних, при-
родничих компетентностей, підприємливості, ІКТ-
компетентності, спілкування сучасними іноземними
мовами, професійних навичок [22, с. 170]. Важливим
є також розвиток креативного та інноваційного. Усі ці
вимоги мають пріоритетне значення і для України.
Формуватися вони мають у системі загальної, профе-
АНТОНЮК В. П.
140 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
сійно-технічної та вищої освіти, що потребує суттєвої
модернізації освіти. Її процес в Україні розпочався,
однак здійснюється повільними темпами, тому необ-
хідно актуалізувати завдання модернізації та приско-
рити цей процес.
Висновки та напрями подальшого дослідження.
Проведений аналіз показав, що в Україні існують
значні проблеми у формуванні людського капіталу.
Незважаючи на те, що в міжнародних оцінках Україна
займає досить високі позиції за індексами людського
капіталу, вона поступається за цим показником біль-
шості країн ЄС. Найбільші проблеми спостерігаються
у сфері здоров’я та освіти, що призводить до втрати
ЛК. Низька якість шкільної освіти не забезпечує мож-
ливостей формування тих продуктивних здібностей
майбутніх працівників, які необхідні в епоху четвертої
промислової революції. Висока смертність у праце-
здатному віці, особливо чоловіків, призводить до пря-
мої втрати сформованого людського капіталу на час-
тини ВВП, який міг би бути створений при його збе-
режені та ефективному використанні. Саме тому Ін-
декс людського капіталу України, за оцінкою СБ,
складає 84% від його значення у Польщі.
Процеси формування та використання людського
капіталу України є вкрай важливими для забезпечення
технологічної модернізації економіки. Наявність знач-
них проблем у забезпеченні людського розвитку та
формуванні продуктивних здібностей населення, від-
повідних п’ятому і шостому технологічним укладам,
свідчить про відсутність цілеспрямованої політики на-
громадження головного капіталу сучасної епохи, що
базується на знаннях. Тому в Україні важливо розро-
бити й реалізувати стратегію формування, розвитку та
збереження людського капіталу на довгострокову пер-
спективу.
Проблеми формування, розвитку і використання
людського капіталу в Україні має багато аспектів, тому
їх більш глибокий аналіз та порівняльна оцінка від-
носно інших країн, а також в регіональній площині та
забезпеченні процесів неоіндустріалізації, є досить ак-
туальним завданням, яке стоїть планах подальшої на-
укової роботи автора.
Список використаних джерел
1. Что такое человеческий капитал и что такое
проект человеческого капитала? URL: https:
//www.worldbank.org/en/publication/human-capital/brief
/about-hcp.
2. Goldin C. D., Katz L. F. The Race between
Education and Technology. Cambridge, MA: The Belknap
Press of Harvard University Press, 2008.
3. Davis B., Kick E. Human Capital Issues and
Information Technology. Social Dimensions of Information
Technology: Issues for the New Millennium. IGI Global,
1999. Р. 23-36. DOI: https://doi.org/10.4018/978-1-
878289-86-5.ch00.
4. Ayandibu A., Abiwu L. Current Trends in Human
Capital Formation. Human Capital Formation for the Fourth
Industrial Revolution. IGI Global, 2020. Р. 73-99. DOI:
https://doi.org/10.4018/978-1-5225-9810-7.ch004.
5. El-Saharty S., Kheyfets I., Herbst C., Ajwad M.
Four Main Challenges in Human Capital Formation.
Fostering Human Capital in the Gulf Cooperation Council
Countries. 2020. Р. 13-25. DOI: https://doi.org/10.1596/
978-1-4648-1582-9_ch2.
6. Розвиток людського капіталу: на шляху до які-
сних реформ. Центр Разумкова, 2018. URL:
https://razumkov.org.ua/uploads/article/2018_LUD_KAP
ITAL.pdf.
7. Важливість розвитку людського капіталу
у сучасному світі. Якою має бути стратегія України.
Український інститут майбутнього. URL:
https://uifuture.org/.
8. Терещенко Д. А. Державне регулювання розви-
тку людського капіталу в Україні: теорія, методологія,
практика : монографія. Харків : «Діса плюс», 2020.
308 с.
9. Васильєва О. І., Рибка А. О. Аналіз сучасних
проблем формування та розвитку людського капіталу
в Україні. Інвестиції: практика та досвід. 2021. № 4.
С. 93—97. DOI: https://doi.org/10.32702/2306-
6814.2021.4.93.
10. Антохов А. А. Взаємовпливи людського капі-
талу та інноваційного розвитку економіки. Науково-
виробничий журнал «Бізнес-навігатор». 2018. Випуск 1-
2 (44). С. 32-35.
11. The Global Human Capital Report 2017. URL:
https://www.weforum.org/reports/the-global-human-
capital-report-2017.
12. Проект развития человеческого капитала.
Группа всемирного банка. 2018. URL:
https://openknowledge.worldbank.org/bitstream/handle/1
0986/30498/33324RU.pdf?sequence=13&isAllowed=y
13. The Human Capital Project: Frequently Asked
Questions. URL: https://www.worldbank.org/en/ publica
tion/human-capital/brief/the-human-capital-project-frequ
ently-asked-questions.
14. Report The Human Capital Index 2020 Update :
Human Capital in the Time of COVID-19. URL: https:
//openknowledge.worldbank.org/handle/10986/34432.
15. Діти, жінки та сім’я в Україні: стат. збірник.
Державна служба статистики України. Київ, 2020.
284 с.
16. Таблиці народжуваності, смертності та серед-
ньої очікуваної тривалості життя 2020: стат. збірник.
URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/ kat_u/
2021/zb/08/zb_tabl_nar_2020.pdf.
17. Заклади дошкільної освіти (1990-2020). Стати-
стична інформація. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.
18. Загальна середня та професійна (професійно-
технічна) освіта в Україні у 2020 році. Статистична ін-
формація. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.
19. Національний звіт за результатами міжнарод-
ного дослідження якості освіти PISA-2018 / кол. авт. :
М. Мазорчук (осн. автор), Т. Вакуленко, В. Тереще-
нко, Г. Бичко, К. Шумова, С. Раков, В. Горох та ін. ;
Український центр оцінювання якості освіти. Київ :
УЦОЯО, 2019. 439 с. (с. 413, 416, 419).
20. Дослідження PISA: українські школярі погано
рахують. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/news-
50643125.
21. Український центр оцінювання якості освіти.
Звіти і дані. URL: https://testportal.gov.ua/zvity-dani/.
22. Національна доповідь про стан і перспективи
розвитку освіти в Україні / Нац. акад. пед. наук Укра-
їни; за заг. ред. В. Г. Кременя. Київ: Педагогічна
думка, 2016. 448 с.
АНТОНЮК В. П.
2021/№2 141
References
1. Chto takoye chelovecheskiy kapital i chto takoye
proyekt chelovecheskogo kapitala? [What is human capital
and what is a human capital project?]. Retrieved from
https: //www.worldbank.org/en/publication/human-capi
tal/brief /about-hcp [in Russian].
2. Goldin, C. D., Katz, L. F. (2008). The Race
between Education and Technology. Cambridge, The
Belknap Press of Harvard University Press.
3. Davis, B., Kick, E. (1999). Human Capital Issues
and Information Technology. Social Dimensions of
Information Technology: Issues for the New Millennium. IGI
Global, (рр. 23-36). DOI: https://doi.org/10.4018/978-1-
878289-86-5.ch00.
4. Ayandibu, A., Abiwu, L. (2020). Current Trends in
Human Capital Formation. Human Capital Formation for
the Fourth Industrial Revolution. IGI Global. (рр. 73-99).
DOI: https://doi.org/10.4018/978-1-5225-9810-7.ch004.
5. El-Saharty, S., Kheyfets, I., Herbst, C., Ajwad, M.
(2020). Four Main Challenges in Human Capital Formation.
Fostering Human Capital in the Gulf Cooperation Council
Countries. (рр. 13-25). DOI: https://doi.org/10.1596/978-
1-4648-1582-9_ch2.
6. Rozvytok liudskoho kapitalu: na shliakhu do
yakisnykh reform [Human capital development: on the way
to quality reforms]. (2018). razumkov.org.ua. Retrieved
from https://razumkov.org.ua/uploads/article/2018_LUD
_KAPITAL.pdf [in Ukrainian].
7. Vazhlyvist rozvytku liudskoho kapitalu u
suchasnomu sviti. Yakoiu maie buty stratehiia Ukrainy
[The importance of human capital development in the
modern world. What should be the strategy of Ukraine].
Ukrainian Institute of the Future. Retrieved from
https://uifuture.org/ [in Ukrainian].
8. Tereshchenko, D. A. (2020). Derzhavne
rehuliuvannia rozvytku liudskoho kapitalu v Ukraini:
teoriia, metodolohiia, praktyka [State regulation of human
capital development in Ukraine: theory, methodology,
practice]. Kharkiv, Disa Plus. 308 p. [in Ukrainian].
9. Vasylieva, O. I., Rybka, A. O. (2021). Analiz
suchasnykh problem formuvannia ta rozvytku liudskoho
kapitalu v Ukraini [Analysis of modern problems of
formation and development of human capital in Ukraine].
Investytsii: praktyka ta dosvid — Investments: practice and
experience, 4, рр. 93—97. DOI: https://doi.org/10.32702/
2306-6814.2021.4.93 [in Ukrainian].
10. Antokhov, A. A. (2018). Vzaiemovplyvy liudskoho
kapitalu ta innovatsiinoho rozvytku ekonomiky [Interac-
tions of human capital and innovative economic
development]. Biznes-navihator — Business Navigator, Issue
1-2 (44), рр. 32-35 [in Ukrainian].
11. The Global Human Capital Report 2017.
Retrieved from https://www.weforum.org/reports/the-
global-human-capital-report-2017.
12. Proyekt razvitiya chelovecheskogo kapitala [Hu-
man Capital Development Project]. World Bank Group.
(2018). Retrieved from https://openknowledge.world
bank.org/bitstream/handle/10986/30498/33324RU.pdf?se
quence=13&isAllowed=y [in Russian].
13. The Human Capital Project: Frequently Asked
Questions. Retrieved from https://www.worldbank.org/en/
publication/human-capital/brief/the-human-capital-pro
ject-frequ ently-asked-questions.
14. Report The Human Capital Index 2020 Update :
Human Capital in the Time of COVID-19. Retrieved from
https: //openknowledge.worldbank.org/handle/10986/
34432.
15. Dity, zhinky ta simia v Ukraini: Statystychnyi
zbirnyk [Children, women and family in Ukraine:
Statistical collection]. Kyiv, State Statistics Service of
Ukraine. 284 р. [in Ukrainian].
16. Tablytsi narodzhuvanosti, smertnosti ta serednoi
ochikuvanoi tryvalosti zhyttia 2020: Statystychnyi zbirnyk
[Tables of births, deaths and life expectancy 2020:
Statistical collection]. Retrieved from http://www.ukr-
stat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2021/zb/08/zb_tabl_nar_
2020.pdf [in Ukrainian].
17. Zaklady doshkilnoi osvity (1990-2020) [Preschool
education institutions (1990-2020)]. Retrieved from
http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
18. Zahalna serednia ta profesiina (profesiino-
tekhnichna) osvita v Ukraini u 2020 rotsi [General
secondary and vocational (vocational) education in
Ukraine in 2020]. Retrieved from http://www.ukrstat.
gov.ua/ [in Ukrainian].
19. Mazorchuk, M., Vakulenko, T., Tereshchenko, V.,
Bychko, H., Shumova, K., Rakov, S., Horokh, V. et al.
(2019). Natsionalnyi zvit za rezultatamy mizhnarodnoho
doslidzhennia yakosti osvity PISA-2018 [National Report
on the Results of the International Education Quality
Survey PISA-2018]. Kyiv, Center for Educational Quality
Assessment. 439 р. [in Ukrainian].
20. Doslidzhennia PISA: ukrainski shkoliari pohano
rakhuiut [PISA survey: Ukrainian students do poorly].
Retrieved from https://www.bbc.com/ukrainian/news-
50643125 [in Ukrainian].
21. Ukrainskyi tsentr otsiniuvannia yakosti osvity.
Zvity i dani [Ukrainian Center for Educational Quality
Assessment. Reports and data]. Retrieved from
https://testportal.gov.ua/zvity-dani/ [in Ukrainian].
22. Kremen, V. H. (Ed.). (2016). Natsionalna
dopovid pro stan i perspektyvy rozvytku osvity v Ukraini
[National report on the state and prospects of education in
Ukraine]. Kyiv, Pedahohichna dumka. 448 р. [in
Ukrainian].
Стаття надійшла до редакції 15.11.2021
Формат цитування:
Антонюк В. П. Людський капітал України в контексті міжнародних порівнянь: проблеми і завдання його
розвитку для забезпечення технологічних змін. Вісник економічної науки України. 2021. № 2 (41). С. 135-141. DOI:
https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).135-141
Antonyuk, V. P. (2021). Human Capital of Ukraine in the Context of International Comparisons: Problems and
Tasks of its Development to Ensure Technological Changes. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (41), рр. 135-141.
DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).135-141
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-183647 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:54:24Z |
| publishDate | 2021 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Антонюк, В.П. 2022-04-07T11:25:16Z 2022-04-07T11:25:16Z 2021 Людський капітал України в контексті міжнародних порівнянь: проблеми і завдання його розвитку для забезпечення технологічних змін / В.П. Антонюк // Вісник економічної науки України. — 2021. — № 2 (41). — С. 135-141. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 1729-7206 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).135-141 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183647 331.101.262:339.9(477) У статті обґрунтовано актуальність завдання формування людського капіталу України для забезпечення технологічної трансформації економіки. Зроблено огляд міжнародних оцінок людського капіталу, які здійснюються Всесвітнім економічним форумом та Світовим банком (СБ). Висвітлено методику і результати оцінки людського капіталу країн світу Групою Світового банку у 2018 та 2020 рр. Зроблено порівняльний аналіз позицій України та окремих європейських країн у міжнародному рейтингу, що дало можливість виявити сфери відставання. Зроблено висновок, що найбільші проблеми спостерігаються у сферах здоров’я й освіти. Низька якість освіти призводить до втрати частини років навчання та не забезпечує можливостей формування сучасних продуктивних здібностей, які необхідні в епоху четвертої промислової революції. Висока смертність у працездатному віці, особливо чоловіків, призводить до прямої втрати сформованого людського капіталу. Саме тому Індекс людського капіталу України, за оцінкою СБ, складає 84% від його значення у Польщі. Тому в Україні важливо розробити й реалізувати стратегію формування, розвитку та збереження людського капіталу. В статье обоснована актуальность задания формирования человеческий капитал Украины для обеспечения технологической трансформации экономики. Представлен обзор международных оценок человеческого капитала, которые осуществляются Всемирным экономическим форумом и Мировым банком (МБ). Изложена методика и итоги оценки человеческого капитала Группой Мирового банка у 2018 и 2020 гг. Осуществлен сравнительный анализ позиций Украины и отдельных европейских стран в международном рейтинге, что позволило выявить сферы отставания. Выявлены наибольшие проблемы в сферах здоровья населения и школьного образования. Низкое качество образования обусловливает потерю части лет обучения и препятствует возможностям формирования современных производительных способностей человека, которые необходимы в эпоху четвертой промышленной революции. Высокий уровень смертности в трудоспособном возрасте, особенно среди мужчин, является причиной прямых потерь сформированного человеческого капитала. Именно поэтому Индекс человеческого капитала Украины, за оценкой МБ, составляет 84% от его уровня в Польше. Для Украины необходимо разработать и обеспечить реализацию стратегии формирования, развития и сохранения человеческого капитала. The article substantiates the relevance of the task of forming the human capital of Ukraine to ensure the technological transformation of the economy. An overview of international human capital estimates carried out by the World Economic Forum and the World Bank (WB) has been made. The methodology and results of the world's human capital assessment by the World Bank Group in 2018 and 2020 are highlighted. A comparative analysis of the positions of Ukraine and individual European countries in the international rating was made, which made it possible to identify the areas of lag. It is concluded that the biggest problems are observed in the areas of health and education. Low quality education leads to the loss of part of the years of study and does not provide the opportunities for the formation of modern productive abilities that are necessary in the era of the Fourth Industrial Revolution. High mortality in working age, especially men, leads to a direct loss of the formed human capital. That is why the Human Capital Index of Ukraine, according to the WB, is 84% of its value in Poland. Therefore, it is important in Ukraine to develop and implement a strategy for the formation, development and preservation of human capital. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Управління людським капіталом і менеджмент персоналу Людський капітал України в контексті міжнародних порівнянь: проблеми і завдання його розвитку для забезпечення технологічних змін Человеческий капитал Украины в контексте международных сравнений: проблемы и задания его развития для обеспечения технологических изменений Human Capital of Ukraine in the Context of International Comparisons: Problems and Tasks of its Development to Ensure Technological Changes Article published earlier |
| spellingShingle | Людський капітал України в контексті міжнародних порівнянь: проблеми і завдання його розвитку для забезпечення технологічних змін Антонюк, В.П. Управління людським капіталом і менеджмент персоналу |
| title | Людський капітал України в контексті міжнародних порівнянь: проблеми і завдання його розвитку для забезпечення технологічних змін |
| title_alt | Человеческий капитал Украины в контексте международных сравнений: проблемы и задания его развития для обеспечения технологических изменений Human Capital of Ukraine in the Context of International Comparisons: Problems and Tasks of its Development to Ensure Technological Changes |
| title_full | Людський капітал України в контексті міжнародних порівнянь: проблеми і завдання його розвитку для забезпечення технологічних змін |
| title_fullStr | Людський капітал України в контексті міжнародних порівнянь: проблеми і завдання його розвитку для забезпечення технологічних змін |
| title_full_unstemmed | Людський капітал України в контексті міжнародних порівнянь: проблеми і завдання його розвитку для забезпечення технологічних змін |
| title_short | Людський капітал України в контексті міжнародних порівнянь: проблеми і завдання його розвитку для забезпечення технологічних змін |
| title_sort | людський капітал україни в контексті міжнародних порівнянь: проблеми і завдання його розвитку для забезпечення технологічних змін |
| topic | Управління людським капіталом і менеджмент персоналу |
| topic_facet | Управління людським капіталом і менеджмент персоналу |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183647 |
| work_keys_str_mv | AT antonûkvp lûdsʹkiikapítalukraínivkontekstímížnarodnihporívnânʹproblemiízavdannâiogorozvitkudlâzabezpečennâtehnologíčnihzmín AT antonûkvp čelovečeskiikapitalukrainyvkontekstemeždunarodnyhsravneniiproblemyizadaniâegorazvitiâdlâobespečeniâtehnologičeskihizmenenii AT antonûkvp humancapitalofukraineinthecontextofinternationalcomparisonsproblemsandtasksofitsdevelopmenttoensuretechnologicalchanges |