Номінації осіб у сучасній українській мові
Статтю присвячено аналізу та класифікації нових назв осіб, переважно загальномовних і почасти оказіональних, у мові українських ЗМІ кінця XX — початку XXI ст. Виявлено основні тематичні й семантичні групи цих номенів, простудійовано головні джерела їх надходження — словотворення на основі власних і...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Мовознавство |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2012
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183717 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Номінації осіб у сучасній українській мові / О.А. Стишов // Мовознавство. — 2012. — № 6. — С. 23-37. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-183717 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Стишов, О.А. 2022-04-11T10:54:42Z 2022-04-11T10:54:42Z 2012 Номінації осіб у сучасній українській мові / О.А. Стишов // Мовознавство. — 2012. — № 6. — С. 23-37. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183717 Статтю присвячено аналізу та класифікації нових назв осіб, переважно загальномовних і почасти оказіональних, у мові українських ЗМІ кінця XX — початку XXI ст. Виявлено основні тематичні й семантичні групи цих номенів, простудійовано головні джерела їх надходження — словотворення на основі власних і чужомовних ресурсів, семантична деривація, зовнішні і внутрішні новозапозичення. The article is devoted to the analysis and classification of new names of persons in the language of the Ukrainian mass media late XX — early XXI century mainly common and partially nonce. The basic thematic and semantic groups of these nomens have been revealed, the key sources of their replenishment such as word formation on the basis of native and foreign resources, semantic derivation, external and internal new borrowings have been researched. uk Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Мовознавство Номінації осіб у сучасній українській мові Name nomination in modem Ukrainian Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Номінації осіб у сучасній українській мові |
| spellingShingle |
Номінації осіб у сучасній українській мові Стишов, О.А. |
| title_short |
Номінації осіб у сучасній українській мові |
| title_full |
Номінації осіб у сучасній українській мові |
| title_fullStr |
Номінації осіб у сучасній українській мові |
| title_full_unstemmed |
Номінації осіб у сучасній українській мові |
| title_sort |
номінації осіб у сучасній українській мові |
| author |
Стишов, О.А. |
| author_facet |
Стишов, О.А. |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Мовознавство |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Name nomination in modem Ukrainian |
| description |
Статтю присвячено аналізу та класифікації нових назв осіб, переважно загальномовних і почасти оказіональних, у мові українських ЗМІ кінця XX — початку XXI ст. Виявлено основні тематичні й семантичні групи цих номенів, простудійовано головні джерела їх надходження — словотворення на основі власних і чужомовних ресурсів, семантична деривація, зовнішні і внутрішні новозапозичення.
The article is devoted to the analysis and classification of new names of persons in the language of the Ukrainian mass media late XX — early XXI century mainly common and partially nonce. The basic thematic and semantic groups of these nomens have been revealed, the key sources of their replenishment such as word formation on the basis of native and foreign resources, semantic derivation, external and internal new borrowings have been researched.
|
| issn |
0027-2833 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183717 |
| citation_txt |
Номінації осіб у сучасній українській мові / О.А. Стишов // Мовознавство. — 2012. — № 6. — С. 23-37. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT stišovoa nomínacííosíbusučasníiukraínsʹkíimoví AT stišovoa namenominationinmodemukrainian |
| first_indexed |
2025-11-25T20:37:32Z |
| last_indexed |
2025-11-25T20:37:32Z |
| _version_ |
1850527195122892800 |
| fulltext |
О. А. СТИШОВ
НОМІНАЦІЇ ОСІБ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ
МОВІ (на матеріалі дискурсу ЗМІ) _____________
Статтю присвячено аналізу та класифікації нових назв осіб, переважно загальномовних і
почасти оказіональних, у мові українських ЗМІ кінця XX — початку XXI ст. Виявлено основ
ні тематичні й семантичні групи цих номенів, простудійовано головні джерела їх надходжен
ня — словотворення на основі власних і чужомовних ресурсів, семантична деривація, зовніш
ні і внутрішні новозапозичення.
К л ю ч о в і слов а : словотворення, деривація, фактор, тенденція, назви осіб, неологізм,
інновація, формант.
У сучасному світі будь-яка жива мова як відкрита і динамічна система весь час
перебуває в процесі розвитку, зазнаючи кількісних і якісних змін. Останні —
найбільш характерні для лексичного рівня. Адже, як слушно зазначав свого часу
Ю. Жлуктенко, «лексика ніколи не може у своєму наявному складі вичерпно
відбити всю безмежність людського досвіду і навколишнього зовнішнього
світу, тому більшість лексико-семантичних рядів і мікросистем кожної мови пе
ребуває у “відкритому” стані, тобто в постійній схильності до інновацій» *.
Особливе зацікавлення лінгвістів викликають поява і поповнення в україн
ській мові кінця XX — початку XXI ст. нових номінативних одиниць — лексич
них і семантичних інновацій (О. Тараненко, К. Городенська, Л. Ставицька,
А. Нелюба, О. Муромцева, Л. Мацько, Л. Струганець, Ж. Колоїз, Г. Вокальчук,
М. Навальна, О. Семенюк, К. Ленець, І. Самойлова, Т. Коць, М. Бойчук та ін.).
Однак, як видається, у дослідженнях українських мовознавців недостатньо ува
ги приділено комплексному вивченню назв осіб, зокрема найновіших. Цю проб
лему за останні десятиліття частково висвітлено в ряді праць як українських
(Н. Клименко, Є. Карпіловська, Ю. Зацний, Л. Кудрявцева, А. Архангельська,
Д. Мазурик, Г. Віняр, С. Лук’яненко, І. Борисюк, Л. Туровська, О. Ткачук та ін.),
так і зарубіжних мовознавців (О. Земська, В. Костомаров, Л. Ферм, Л. Крисін,
Е. Галлоєва, С. Алаторцева, О. Сенько, О. Розен, О. Лукашанець, К. Вашакова,
Ц. Аврамова, О. Мартінцова, М. Докуліл, Ю. Фурдик, К. Банкова, К. Гутшмідт
та ін.). На сьогодні відома низка праць, присвячених саме теоретичному та прак
тичному вивченню загальномовних і оказіональних агентивів у слов’янських мо
вах, — К. Бритикова, О. Зайцева, Л. Ніколаєнко, А. Белоусова, Ю. Кучинський,
Ю. Карпенко, Л. Будникова, Г. Вишневська, А. Нелюба, М. Навальна, М. Годо
вана, Л. Кислюк та ін. Проте, на нашу думку, це питання потребує виваженішого
й ґрунтовнішого розгляду, оскільки корпус інноваційних одиниць категорії назв 1
1 Жлуктенко Ю. А. Лингвистические аспекты двуязычия.— К., 1974.— С. 126.
О О. А. СТИШОВ, 2012
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 6 23
осіб постійно зростає та урізноманітнюється, заповнюючи номінативні лакуни,
що спонтанно виникають. У зв’язку з цим постає необхідність виявлення основ
них тенденцій динаміки, закономірностей оновлення корпусу названої катего
рії. Предметом нашого аналізу стали як нормативні одиниці, що вже стали ядер
ними в лексичній підсистемі сучасної української мови, так і слова, які лише
набувають цього статусу, а також певна частина оказіоналізмів.
Новітнє мовознавство, характеризуючись антропологічним напрямом роз
витку, досліджує зв’язок мови з мисленням людини, її внутрішнім світом, креа-
тивною діяльністю й сприйманням довкілля, загальнолюдськими та етнічними
цінностями та надбаннями. Визнано, що однією з провідних тенденцій сучасної
лінгвістики є вивчення «мови в людині» і «людини в мові» 2. Активне зростання
корпусу іменників на позначення осіб є переконливим свідченням посилення
антропоцентризму в сучасній українській мові, який ґрунтується на уявленні
про узагальненого мовного суб’єкта, а також вираженні в мові й мовленні най
різноманітніших його інтенцій та волевиявлень. Безперечно, цьому сприяє ряд
чинників як позамовного, так і внутрішньомовного характеру, що діють пере
важно комплексно, у взаємопереплетінні. Відчутне посилення зазначеної тен
денції, на нашу думку, можна пояснити як екстралінгвальними (незалежність
України; набуття українською мовою статусу державної, піднесення її соціа
льного престижу, безперечно, сприяли розширенню її комунікативних функцій;
зміна мовних смаків і моди; загальна розкутість і демократизація; усунення цен
зури й самоцензури, відчутна інтелектуалізація соціуму та ін.), так і інтралінгва-
льними чинниками (системність мови, що ґрунтується на взаємозалежності її
елементів; відродження питомих структурних ознак національної мови, дещо
нівельованих у радянську епоху; тенденція до інтеграції елементів мови; прин
цип економії мовної енергії, лінгвальних засобів; надання переваги експресив
ним мовним формам; дія аналогійних тенденцій тощо).
Значний науковий інтерес становлять тематичні групи, що об’єднують нові
одиниці на позначення назв осіб. Вони неоднорідні за наповненням, кількісни
ми і якісними параметрами, активністю функціонування, стильовими й стиліс
тичними особливостями, нормативністю та кодифікацією. Чимало аналізованих
неологізмів чітко відбиває виклики й особливості певної доби в житті україн
ського співтовариства: помаранчеві, донецькі, білосердечник, нашоукраїнець,
майданівець, регіонал, опозиційник, привладник, інтернетник, мажор, фемен-
ка, клон «кандидат у депутати на виборах, зареєстрований із тим самим прізви
щем», космотурист, мітингувальник та ін. Тому такі й подібні одиниці в мовоз
навстві вже прийнято кваліфікувати як ключові слова доби3.
Тематичні групи неолексем на позначення осіб виділяємо за рівнем напов
нення. Зібраний фактичний матеріал засвідчує, що найбільшу групу новотворів
становлять назви осіб за їх участю в суспільно-політичній діяльності або при
четністю до неї, ставленням чи оцінкою: інтершовініст, денаціоналізатор, ра-
дівець, протестувальник, євроінтегратор, однофракційник, алькаїдівець та ін.
Її істотно доповнюють і розширюють номінатеми, які в мовознавчій літературі
позначають терміном «ефемеризми», тобто слова, широко вживані в певні періо
ди суспільного розвитку, тісно пов’язані з діяльністю окремих політичних діячів,
2 Вокальчук Г. М. Авторський неологізм в українській поезії XX століття (лексикогра
фічний аспект).— Рівне, 2004.— С. 9.
3 Українська мова : Енциклопедія / Редкол.: В. М. Русанівський, О. О. Тараненко (спів-
голови) та ін.— 2-е вид., випр. і доп.— К., 2004.— С. 255-256.
О. О. Стишов_______________________________________________________________
24 І5Ж2У 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 6
але такі, що не мають перспективи ввійти до загального фонду мови і вживаю
ться лише у зв’язку з конкретними подіями 4. Такі утворення відбивають пріори
тети, симпатії й антипатії різних груп та окремих членів українського й зарубіж
ного соціуму: ющенківець, тимошенківець, симоненківець, кличківець,
баркашовець, януковичіст, путінець, обамівець та ін. Окрему підгрупу станов
лять лексичні одиниці, що передають ставлення (переважно з пейоративним за
барвленням) до комуністичних лідерів і до радянської доби й тодішньої систе
ми: прокомуніст розм. «президент СРСР Михайло Горбачов», комуноїд «той,
хто виступає жорстким прибічником комуністичних ідей», комунавт, комуніс-
тократ, комуноімперець, комунореваншист, комсовдепівець та ін.
Нині досить потужну підсистему, що бурхливо розвивається і постійно по
повнюється, утворюють нові агентиви, задіяні в науково-технічній і виробничій
царині або так чи так пов’язані з нею: соціонік, інноваційник, айтіїиник, нано-
конструктор, робототехнік «фахівець із розроблення роботів і їх обслугову
вання», логістик та ін. Помічено, що в кінці XX — на початку XXI ст. найактив
ніше зростає кількість номенів-інновацій у галузі інформатики та
комп’ютеризації: спамер «той, хто масово розсилає електронною поштою ко
респонденції рекламного чи іншого характеру людям, які не висловили бажання
їх одержувати», кіберджек «злочинець, що займається викраданням новітніх
комп’ютерних технологій», відеоблогер, підкастер / подкастер «той, хто зай
мається створенням цифрових медіа-файлів, що розповсюджуються інтернетом
для відтворення на портативних медіа-програвачах чи персональних
комп’ютерах». Такі та інші назви осіб за найсучаснішою професією, певним
видом діяльності нерідко спричинені як інтенсивним розвитком усього постін-
дустріального міжнародного співтовариства взагалі, так і науково-технічного
прогресу зокрема.
Наступну групу формують соціально-економічні номени, а також назви осіб,
пов’язних із комерційною, фінансовою, банківською справами: зернотрейдер, аг-
ропродуцент, секонд-хендівець, валютодавець, конвертатор «той, хто конвертує
валюту», ваучерник розм. «скупник ваучерів або торговець ними», приватиза
тор, бензоторговець, ресейлер «перепродавець товарів, нерухомості чи послуг,
який отримує прибуток на різниці в цінах», банківець «працівник банку» та ін.
Окрему групу неолексем становлять номінації на позначення спортсменів та
осіб, пов’язаних зі спортом та фізичною культурою: аквабайкер «той, хто займа
ється перегонами на водних мотоциклах», жердинниця, нокаутер розм. «спорт
смен, який перемагає в боях достроково внаслідок завдання суперникові силь
ного удару чи ударів», райдер «спортсмен (велосипедист, мотоцикліст та ін.),
який спеціалізується на їзді з подоланням різноманітних природних і штучних
перепон», снукерист «спортсмен, який професійно займається різновидом гри в
більярд»,рафтингіст «спортсмен, який займається спеціальним видом водного
спорту — подорожжю гірською річкою на катамарані, надувному човні або на
байдарці», борчиня та ін.
В останні роки помічено певне зростання назв осіб, пов’язаних із культурою
і мистецтвом: хедлайнер «головний, найпопулярніший виконавець у програмі,
на концерті, у шоу тощо, ім’я якого вказано на афішах великими літерами», ре-
мейкер / римейкер «автор новішої версії або інтерпретації раніше виданого тво
ру (фільму, пісні, будь-якої музичної композиції або драматургічної роботи) в
4 Заботкина В. И. Новая лексика современного английского языка.— М., 1989.—
С. 48-49.
_______________________________________ Номінації осіб у сучасній українській мові
/5£ЛГ 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 6 25
сучасних кінематографі та музиці», етномузикознавець, фітодизайнер, шоу-зірка,
художник-дайвер, арт-директор та ін.
Серед неологізмів виділяємо також назви осіб, задіяних у галузі медицини та
охорони здоров’я: нанохірург, біогеронтолог, кріолог, парамедик, біотерапевт,
голкорефлексотерапевт, іридодіагност, кріохірург, нетрадиційник, мануолог
та ін.
Зафіксовано нові агентиви, які походять із конфесійної сфери: сайєнтолог,
гуру, неоязичник, рунвірівець, дайбожич, самосвят, автокефаліст та ін.
Невелику групу становлять номени, пов’язані з освітою і вихованням: етно-
педагог, автодидакт, ващенківець «послідовник відомого педагога Г. Ващенка
або член Всеукраїнського педагогічного товариства імені Григорія Ващенка»,
пластунка та ін.
Серед груп на позначення нових назв осіб, що на нинішньому етапі розвитку
української мови поки що характеризуються невисокою наповнюваністю, але
поступово входять у вжиток, розширюються, зафіксовано а) номени фахівців у
галузі реклами: рекламовиробник, рекламолог, бігбордист, копірайтер «творець
рекламних повідомлень»; б) назви осіб, пов’язаних із туризмом: туроператор,
авіатурист, агротурист, євротурист; в) назви фахівців у галузі косметології:
візажист, мезотерапевт, дермокосметолог, фітокосметолог, макіяжник;
г) номінації осіб в індустрії моди: топ-модель, фешн-зірка, фешн-оглядач, та-
тумейкер, арт-фешн «мистецька мода»; ґ) назви людей, пов’язаних із юридич
но-кримінальною сферою: фізособа, юрособа, кілер-дилетант, дізнавач, кон
фідент, грошописець «виготовлювач підробних грошей»; д) назви осіб,
задіяних у сфері обслуговування й побуту: бебі-ситер «нянька», грумер «перу
кар собак та ін. домашніх тварин».
Варто відзначити, що переважну більшість таких інноваційних одиниць
утворено для заповнення лакун у різних терміносферах, тобто вони слугують
збагаченню і розширенню словникового складу передусім наукового стилю, у
якому, як відомо, домінують іменники, а також публіцистичного, який активно
популяризує (тобто «розкручує») їх, робить доступними для широкого загалу,
сприяє унормуванню та кодифікації значної їх кількості. Поява названих нео-
лексем зумовлена комунікативно-прагматичними цінностями, потребами спіл
кування, самим життям народу. Також надзвичайно інтенсивно нові слова вини
кають, використовуються в повсякденному житті й багато з них стають
набутком публіцистичного, художнього і розмовного функціональних різнови
дів сучасної української мови. Адже, як слушно зауважує одна з дослідниць
особливостей розвитку лексичної системи сучасної чеської мови, «неосистема
мови на певному етапі її розвитку є унікальним джерелом різноманітної інфор
мації: неологізми у свій спосіб характеризують добу, в якій вони виникли; сус
пільство, лінгвокультурний колектив мовців, для якого такі одиниці є актуаль
ними, і, насамкінець, саму мову, стан її словотвірної системи у взаємодії
внутрішніх та зовнішніх ресурсів для творення нових номінативних одиниць»5.
Спинимося на розгляді головних джерел поповнення і збагачення лексики на
позначення осіб української мови кінця XX — початку XXI ст.
5 Архангельська А. М. Неологіка сучасної чеської мови у контексті суспільних змін (на
матеріалі словника неологізмів О. Мартінцової) // Динамічні процеси в граматиці і лек
сичному складі сучасних слов’янських мов : 36. наук, праць. — Рівне ; Оломоуць, 2011. —
С. 179.
О. О. Стишов_______________________________________________________________
26 І5ЖА7 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 6
Першим і одним з найбільш дієвих і потужних серед них є словотворення
на основі власних і запозичених ресурсів. Адже словотворення в лінгвістиці
розглядається як один з найважливіших способів творення номінативних одини
ць 6 7. Позамовні фактори сприяли динамічному продукуванню лексем аналізова
ної групи, що зумовлено постійною потребою номінації (звичайно прагматич
ного характеру) нових осіб, зокрема за певним видом занять і захоплень, за
належністю до певної соціальної групи, організації, об’єднання і т. ін. чи якоюсь
іншою специфічною особливістю. Внутрішньомовні чинники не перешкоджають
уходженню зазначених новотворів до лексичної системи мови, оскільки процес
деривації відбувається переважно за наявними словотвірними типами і моделя
ми. Неологізми на позначення назв осіб на основі дериваційних ресурсів україн
ської та інших мов творять переважно креативні особистості — журналісти,
письменники, учені, громадські діячі, просто кмітливі й талановиті пересічні
носії мови. Слушною є думка про те, що словотвірна система, яка має значний
«генеративний потенціал», завдяки дії саме закону переходу кількісних змін у
якісні збагачується новими продуктивними словотворчими засобами та елемен
тами і звільняється від старих, непродуктивних. У результаті дії цього закону мо
жуть відбуватися зміни навіть у шляхах, способах і механізмах словотворення1.
Зібраний фактичний матеріал переконливо засвідчує традиційно високу но
мінативну активність морфологічного способу деривації, який істотно домінує
над іншими способами. У його межах серед інших підспособів відчутна перева
га суфіксації. Особливо високою продуктивністю у творенні нових назв осіб від
значаються такі слов’янські й питомі українські форманти (переконливий вияв
тенденції до автохтонізації), як: -ик (фондових, комунікаційних, списочних «де
путат Верховної Ради України, обраний за списком певної партії», зіркових «зір
ковий актор або спортсмен», устрицівник, медійник), -ець / -івець (майданівець,
фейсбуківець, інтернетівець, хайтеківець, даївець, свободівець, хамасівець),
-к- (консулка, автодилерка, спічрайтерка, візажистка, бек-вокалістка, бага-
тоборка, прем ’єрка, номінантка), -иц(я) (очільниця, піарниця, можновладця,
валютниця, оскаржниця, одержимиця), -ач- (захоплювач, обмінювач, розроб-
лювач, розвінчувач, зливач «той, хто бореться за злиття націй і культур», додзво-
нювач), пор.: «Регіонали назвали претендентів на “мажоритарку” та “списочна-
ків”» (perspectiva.inf.ua), «Фейсбуківці визнали Львів найкращим містом
України (заголовок). 3899 користувачів РасеЬоок проголосували за місто Лева в
шостому щорічному рейтингу міст найкращих для життя» (20minut.ua), «Мож
новладців лякає та вільнодумність, із якою трактують інтернетівці події націо
нального рівня» (pravda.com.ua), «Квітка Цісик, володарка Оскара і номінантка
на Греммі: “Мрія сповнилася!” (заголовок)» (chasipodii.net), «— У місті [Кіро
вограді] налічується понад 80 закладів освіти, в тому числі, дошкільні та позаш
кільні, — повідомила очільниця освітньої галузі міста» (www.vechirka.com.ua),
«Питання, поставлені додзвонювачами, укотре підтвердили, як мало ми всі
знаємо про онкологічні захворювання і про те, як з ними потрібно боротися»
(Дзеркало тижня, 30.10. 2010). Зазначимо, що названі вище суфікси частіше
поєднуються із давно- і новозапозиченими основами (страусівник, паркува-
льник, фентезійник, баскетівець, астронавтка, акціонерка, шахідка, геймерка,
валютниця, продукувач), ніж із традиційно українськими (ґрунтовик «тенісист,
6 Мойсієнко А. К. Динамічний аспект номінації. — К., 2004. — С. 16.
7 Єнікєєва С. М. Системність і розвиток словотвору сучасної англійської мови.— Запо
ріжжя, 2006.— С. 160.
_______________________________________ Номінації осіб у сучасній українській мові
/55У 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 6 27
http://www.vechirka.com.ua
який надає перевагу грі на ґрунтових кортах»,радівець,рухівка, велетка, прими-
рювач). Напр.: «Хайдемарі Стефанишин-Пайпер — перша астронавтка україн
ського походження, яка побувала у відкритому космосі» (День, 30.01. 2007),
«... на Мальті існувала місцева легенда про велетку Сасуну, яка наносила сюди
це каміння» (Галицький кореспондент, 23.06. 2011), «Об’єднувач і примирю-
вач — роль Литвина ще з часу «Помаранчевої революції» (li.ua/story/209014/).
Це можна пояснити процесом інтернаціоналізації — активним засвоєнням
українською мовою значного корпусу нових іншомовних слів для заповнення
лакун у номінації певних осіб, понять, особливо термінів із різних галузей, які
нерідко стають твірними основами для інновацій, пор.: глобаліст — глоба-
ліст-к-а, грумер — грумер-к-а, наратор — наратор-к-а та ін. Характерно, що
похідні одиниці з питомими суфіксами мають тенденцію утворюватися від твір
них основ різної частиномовної віднесеності. Так, серед відіменникових дерива
тів переважають одиниці з формантами -ець / -івець, -к, -иц(я) {бойовий го
пак — гопак-івець «той, хто займається бойовим гопаком», продюсер —
продюсер-к-а, автотурист — автотурист-к-а, катівн-я — катівн-щ-я), від-
прикметниковим притаманний суфікс -ик {пікетувальн-ий — пікетувальн-ик,
інтернетн-ий — інтернетн-ик, однофращійн-ий — однофракційн-ик), а у від
дієслівних домінує афікс -ач- (розігрува-ти — розігрув-ач, вимага-ти —
вимаг-ач, зцілюва-ти — зцілюв-ач). Лише поодинокі одиниці творяться на базі
числівникових основ (від розмовного числівника перв-ий деривовано слово пер-
в-ач «перший кандидат у виборчому списку певної партії, блоку»), пор.: «Цікаво
й інше: серед названої “четвірки первачів” троє є депутатами Верховної Ради»
(Веч. Київ, 29.04, 1999).
На початку XXI ст. в українській мові, особливо в дискурсі мас-медіа та
Інтернету, засвідчено словотвірну активізацію непродуктивного в радянську
добу питомого суфікса -ин(я), що поєднується з іменниковими твірними осно
вами чоловічого роду. Названий афікс сприяє зростанню корпусу нових агенти-
вів-фемінативів. Зазначимо, що більшість із них містить відтінок розмовності, і
вони, на нашу думку, виникли переважно за аналогією: олігархиня, синоптики-
ня, екологиня, саєнтологиня, політологиня, гравчиня, виборчиня, творчиня (пор.
із давно відомими, а нині відродженими словами берегиня, грекиня, кравчиня,
утвореними за такою самою словотвірною моделлю). Хоча зафіксовано прикла
ди, коли в процесі активного функціонування, інтенсивного «розкручування» у
мові мас-медіа, деякі з них здатні поступово втрачати відтінок розмовності й
ставати нейтральними словами {плавчиня, борчиня, членкиня), проникаючи у всі
функціональні різновиди сучасної української мови, навіть ставати надбанням
офіційно-ділового й наукового стилів. Цікаво, що утворені за допомогою назва
ного вище суфікса окремі лексичні одиниці поступово витісняють російські
входження радянської доби, пор.: продавчиня (зам. продавщиця), плавчиня (зам.
плавчиха). Аналізовані одиниці — переконливе підтвердження вияву тенденції
до автохтонізації, тобто прагнення до повернення національної специфіки й са
мобутності українській мові. Б. Ажнюк такі й подібні явища називає «деколо
нізацією» і в самій мові вбачає це в очищенні її корпусу (лексики, граматики, фо
нетики) від іншомовного впливу, передусім її дерусифікацію8. Контексти
засвідчують активне функціонування аналізованих одиниць у сучасних мас-ме
діа: «Телебаченню нецікаво слухати філософа, лауреата Шевченківської премії
8 Ажнюк Б. М. Мовні зміни на тлі деколонізації та глобалізації // Мовознавство.—
2001,— № З, — С. 48.
О. О. Стишов_______________________________________________________________
28 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 6
Сергія Кримського. Цікавіше слухати, скільки тисяч доларів коштує дамська су
мочка чергової олігархині» (mariamatios.com.ua), «Продавчині в Донецьку мо
жуть як завгодно довго щебетати по телефону, перераховувати виручку,... ціл
ковито ігноруючи чемного покупця» (Дзеркало тижня, 15.06.2012), «Відважна
плавчиня врятувала життя 12-річній дівчинці, котра тонула на середині річки»
(Голос України, 26.07.2012).
Порівняно з питомими постпозитивними афіксами у процесі творення назв
осіб дещо меншою продуктивністю в новітній період відзначаються давні чужо
мовні суфікси -ист / -іст, -атор, -ар / -яр. Серед них найвищою активністю ха
рактеризується формант -ист / -іст, що поєднується переважно з іншомовними
та запозиченими основами (джихадист, сноубордист, футзаліст, кактусист
«людина, яка розводить і колекціонує кактуси», гран-прист, бриджист, вікіпе-
дист), рідше — із власне українськими (кацапіст розм., опорист «прибічник,
послідовник громадсько-політичної організації “Опора”», порист «прибічник,
послідовник громадсько-політичної організації “Пора”»), напр.: «Європі загро
жують терористичні напади з боку джихадистів, що живуть в європейських
країнах» (поуупаг.сот.иа/Світ/219596), «Українські вікіпедисти звертаються до
всіх небайдужих із закликом долучитися до “Місячника з покращення необхід
них статей” в україномовному розділі Вікіпедїї» (maidan.org.ua).
Також досить продуктивним у новітній період розвитку національної мови
виступає запозичений афікс -атор, що приєднується переважно до чужомовних
твірних основ: вестернізатор, демократизатор «той, хто проводить демокра
тичні реформи, сприяє розвитку демократії», ліквідатор «учасник ліквідації
наслідків чорнобильської аварії», приватизатор, інтернаціоналізатор, рати-
фікатор, консолідатор, мотиватор, глобалізатор, глорифікатор, декларатор,
конвертатор, радянізатор та ін., пор.: «Під тиском традиції глорифікато-
/иш-публіцистам початку XX ст. доводилося твердити лише про приховані нау
кові сили Одеси» (nbuv.gov.ua).
Нині поступово набуває вищої словотворчої активності раніше менш
продуктивний постпозитивний давно запозичений з грецької мови формант
-ар / -яр, що переконливо засвідчено новими лексичними одиницями: відеоте-
кар, елітар, безпекар, санкар, кшиенькар, плівкар, новинар, мітингар, фільмар,
соняр, балетяр та ін. Напр.: «А в червні 1965 року "безпекарі ” вже так цікавили
ся Гавелом, що вдвох приїхали вербувати його просто вдома» (book-ye.com.ua),
«Мітингарі виступили проти збільшення відрахувань зі свого заробітку та
за збереження теперішньої спрощеної системи оподаткування» (т/к «1+1»,
16.11.2010).
У досліджуваний період в українській мові зібраний нами фактичний мате
ріал засвідчує, що, порівняно з попередніми десятиліттями, помітно зросла про
дуктивність запозичених суфіксоїдів, зокрема: -ман «особа чоловічої статі, яка
виявляє пристрасть до чогось, захоплення ким-небудь» (фольклороман, відео-
ман, податкоман, піроман, опероман, інтернетоман, обамоман), -філ «великий
любитель, пристрасний прихильник, фанатик, колекціонер кого-, чого-небудь»
(тевтонофіл, сексофіл, націєфіл, людинофіл, футболофіл), -фоб «той, хто бої
ться кого-, чого-небудь, не любить або не терпить когось чи щось» (ісламофоб,
полонофоб, націєфоб, інтимофоб, банкофоб «противник поширення банків
ської системи», кличкофоб), -лог «фахівець із певної галузі» (донецьколог, ук-
раїнолог, конфліктолог,успіхолог), -щ «схожість із ким-, чим-небудь, подібність
до кого-, чого-небудь; або відданість, любов, пристрасна прихильність до кого-,
_______________________________________ Номінації осіб у сучасній українській мові
/55У 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 6 29
чого-небудь» (ораклоїд, газетоїд, гуглоїд, фашизоїд), пор.: «Відеомани із задо
воленням будуть впізнавати фільми, що пародіюються, й сміятися від душі»
(ualib.kiev.ua), «У самій Москві від футболофілів постраждала Манежна площа,
японський ресторан і міжнародна репутація» (День, 14.06.2002), «Я вже зажив
собі в певних колах славу русофоба, що не менш ганебно, ніж репутація антисе
міта, чи полонофоба, чи ісламофоба» (lalak.org.ua),«Гуглоїди самі прекрасно ро
зуміють, що розміщений банер в хедері сайта дає найбільший прибуток»
(my3ukablog.com.ua). Останній із поданих вище суфіксоїдів не варто плутати з
українським однозвуковим компонентом у складних словах, на зразок: мура
хоїд, короїд, молокоїд та ін. Зазначимо, що аналізовані інновації утворюються
здебільшого на базі запозичених основ, хоч уже спостерігається тенденція до
використання в ролі твірних питомих українських одиниць. Щоправда, поход
ження деяких лексем викликає сумнів щодо того, на ґрунті якої мови вони по
стали: української чи запозичені нею в готовому вигляді з іншої мови. Це сто
сується іменників інтернетоман, футболоман, ісламофоб, фашизоїд та ін.
Фактичний матеріал засвідчує, що малопродуктивними у процесі творення ін
новацій на позначення осіб виступають такі суфікси й суфіксоїди, як -ес(а) (по-
літикеса, критикеса, грандеса (від гранд), -ен(я) (бомженя, імпереня, хіпеня),
-ант (правописант, декларант, підписант розм. «той, хто підписав відкритого
листа, відозву і т. ін. до влади, політичних партій, рухів»), -льник (бойкотува-
льник, поборювальник), -тель (довіритель, ширитель), пор.: «Взагалі оця привсе
людна політична камасутра наших політиків і особливо політикес уже дістала»
(Українська правда, 30.10. 2011), «Весняні канікули настануть і для бомженят»
(Хрещатик, 14.03.2002), «Зупинися, мовна ріка. Потечи назад, на сімдесят з гаком
років, бо “геніяльні” правописанти так хочуть» (Критика, 2001, № 5).
В останні два десятиліття в суфіксальному словотворенні спостерігаємо по
силення тенденції до продукування назв осіб від різних онімів 9. Це переважно
прізвища та імена відомих українських і зарубіжних державних, політичних, ре
лігійних діячів, учених, лікарів, письменників, спортсменів та ін., тобто антро-
поніми певного періоду: януковичівець, ющенкіст, тимошенківець, яценюкіст,
обаміст, путініст, зюгановець, жириновець, лукашенківець, силенкіанець, са-
боданівець, патонівець, амосовець, шалімовець, багрянієш, лукашівець. Вони
мають загальне словотвірне значення «особа, яка виступає прибічником, пос
лідовником або фанатиком кого-, чого-небудь, належить до певних партій, ру
хів, об’єднань і т. ін.». Напр.: «Ще один корисний інструмент у похідному набо
рі путініста — абсолютний контроль центральної влади над спецслужбами,
державними монополіями, а також електронними ЗМІ» (День, 21.11. 2007),
«Амосов справді побував у Славковій “імперії'” і не залишився байдужим,
свідчення того — економічний експеримент “за Федоровим”, повторений амо-
совцями, а потім і нами, "шалімовцями”, з достатнім успіхом» (Дзеркало тижня,
21.12.2002). Засвідчено також деривацію агентивів від основ слів на позначення
різних політичних партій, передвиборчих блоків, рухів («Геть усіх»— гетівець,
«Яблуко» — яблучник, «Фронт змін» — фронтовик, Алькаїда — алькаїдист),
різних організацій, установ, конкурсів {«Тризуб» — тризубівець, «Укрте-
леком» — укртелекомівець, «Золотий Бабай» — бабаїст, «Гогольфест» —
гогольфестівець) тощо, пор.: «Фронтовики вийшли для агітації» (т/к СТБ,
9 Стасюк І В. Відонімні утворення: структурно-семантичні і функціонально-стиліс
тичні аспекти у мові сучасної публіцистики : Канд. дис.— Д., 2005.— 265 с.; Дергач Д. В.
Стилістика онімів в українських мас-медіа.—К., 2010.— С. 68-140.
О. О. Стишов_______________________________________________________________
30 ІББЯ 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 6
10.08. 2009), «Укртелекомівці твердять: антивандальні апарати мають розв’яза
ти ще й проблему із грабіжниками» (kmv.gov.ua). Переважна більшість названих
вище слів є ефемеризмами. Вони вже набули або поступово набудуть статусу
історизмів.
Помітно активізувалася тенденція до творення аналізованих назв також на
базі різноманітних слів на позначення партій, передвиборчих блоків, рухів, ор
ганізації та ін., сформованих в останні десятиліття й оформлених структурно як
абревіатури, хоча деякі з них припинили існування і перейшли до пасивного
словника, пор.: БЮТ (Блок Юлії Тимошенко) — бютівець, бютівка, НУНС —
нунсівець, ЄЦ («Єдиний центр») — єцівець, «УДАР» — УДАРівець / ударівець,
Д А І— даївець, СБУ (Служба безпеки України) — есбеувець, АС (атомна стан
ція) — аесівець «особа, яка має відношення до АС», МАУП (Міжрегіональна
академія управління персоналом) — маупівець, ДАТівець «учасник музичного
гурту “ДАТ”», ефенесівець «член ФНС — Форуму національного порятунку»
тощо. Напр.: «Бютівці прийшли до парламенту у футболках із зображенням їх
нього лідера Юлії Тимошенко ...» (День, 11.11.2011), «І якщо за пропорційною
системою “ударіщі ” давно визначились, що підуть самостійно, то по “мажори-
тарці” й досі чекають, що вдасться домовитись з опозицією» (pravda.if.ua). За
свідчено поодинокі суфіксальні утворення агентивів від абревіатур-варваризмів
у латинській графіці: УІРар, РЯник, ЫНЫвець, пор.: «— Ярино, а які риси харак
теру повинен мати гарний, професіональний РЛник?— Я вважаю, що це поряд
ність та здоровий глузд. Без цього нікуди» (befirst.com.ua).
Яскравим прикладом «орозмовлювання» в сучасному словотворенні є акти
візація універбації в усіх функціональних різновидах сучасної української мови
як наслідок зростання впливу розмовного стилю з його економією лінгвальної
енергії і мовних зусиль, пор: антимонопольник (від голова або член антимоно
польного комітету) спрощенець (від підприємець, який працює за спрощеною
системою оподаткування), арбітражник (від член Арбітражного суду), дізна-
вач (від той, хто проводить дізнання) тощо. Універби-агентиви активно фун
кціонують у мові сучасних україномовних ЗМІ: «Антимонопольники визнали
новий проект Мавроді фінансовою пірамідою» (Дзеркало тижня, 16.06. 2012),
«Врешті-решт, і “спрощенці” можуть об’єднатися, створити підприємство і не
платити податок на прибуток» (epravda.com.ua). Також універбація сприяє об
меженню оперативної пам’яті людини, допомагає швидкому сприйняттю і за
пам’ятовуванню інформації. Вона відбиває прагнення до експресивності найме
нувань. Останнє має важливе значення для мови публіцистики.
У творенні нових назв осіб високим рівнем активізації і продуктивністю в
українській мові останніх двох десятиліть відзначається багато префіксів та пре-
фіксоідів. На відміну від суфіксального словотворення, у якому переважають і
значно активніші питомі постпозитивні афікси, у префіксальному домінують
чужомовні форманти. Вони утворюють значний корпус слів, що виникають на
базі іменних твірних основ. Характерно, що серед префіксів та префіксоїдів ак
тивізувалися переважно давно запозичені в українську мову словотворчі афікси.
Серед найпродуктивніших виділяємо: екс- (екс-нападник, екс-гарант, екс-мод-
жахед, екс-бютівка, екс-очільник), супер- (супервинахідник, суперзірка, супер-
жінка, супербабуся, супермодель), анти- (антирегіонал, антирейдер, антипо-
літик, антипатріот, антиєвропеєць), псевдо- (псевдонаціоналіст, псевдомеце-
нат, псевдоподатківець, псевдополітик, псевдочорнобилець), ультра- (ультрави-
скочка, ультрареформатор, ультраринковик, ультрапатріот, ультрашовініст),
_______________________________________ Номінації осіб у сучасній українській мові
/55У 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 6 31
гіпер- (гіпертерорист, гіпербагатій, гіперкатолик, гіперреаліст, гіпертан-
цюрист), нео- (необільшовик, неоортодокс, неомонархіст, неогромадівець,
неоязичник), квазі- (квазіписьменник, квазіінтелігент, квазідоктор, квазіопо-
ненпї). Пор.: «Екс-очільника міліції Полтавщини змусили написати заяву про
звільнення з посади губернатора Львова» (kolo.poltava.ua/ 2011/05/10), «Доне
цький губернатор погрожує псевдочорнобильцям кримінальними справами»
(Івп-иа/Політика/), «Здійснюється цілеспрямоване розшарування суспільства на
гіпербагатіїв та бідняків» (nashavira.ukrlife.org/02_2002.html).
Крім названих вище препозитивних формантів, порівняно новим, який став
продуктивним в українській мові кінця XX — початку XXI ст., у назвах осіб ви
ступає префікс пост-, що надає значення «той, хто з ’явився після кого-, чого-не
будь; наступник кого-, чого-небудь»: постпутчист, постшістдесятник, пост-
комуніст, постмодерніст, постідол, постлюдина та ін. Напр.: «За віком вона є
представником молодшої генерації нашої літератури, а от за витоками творчості
тяжіє до постшістдесятників, українських поетів-герметистів» (Україна молода,
15.03.2005), «Характерно, що більшість посткомуністів, винесених в незалежній
Україні на високі посади, схилялися в серці своїм перед своїми ідеалами і не схиля
лися перед національним прапором» (ргаус!а.сот.иа/Колонки/2011/07/29/6423528).
Малопродуктивними у творенні одиниць аналізованої категорії нині висту
пають такі запозичені префікси, як: контр- {контрпропагандист, контртеро-
рист), архі- {архікнязь, архісуперник), екстра- {екстраактор, екстрабрехун),
про- {протимоіиенківець, проющенківець), нео- {неокомуніст, неорухівець), ме
га- (мегазірка, мегабоєць), міні- {міні-підприємець), пан {панукраїніспі). Пор.:
«У вересні 2001 року на виборах до парламенту Акція виборча “Солідарність”
навіть не змогла подолати прохідний бар’єр, а неокомуністи отримали аж 41 %
голосів» (tyzhden.ua).
Опрацьований значний корпус нових назв осіб засвідчує, що аналізовані
препозитивні афікси мають неоднакову словотвірну валентність із різними твір
ними основами. Помічено, що здебільшого перевага надається питомо україн
ським словам-основам {суперкрасень, екс-посадовець, антиукраїнець, псевдо-
дідусь, ультрадержавник, гіперзлодій, неоязичник, неорухівець та ін.), трохи
менше — запозиченим {суперреформатор, екс-диктатор, гіперреаліст, квазіо-
понент та ін.), пор.: «На екс-посадовців “Мистецького Арсеналу” завели карну
справу» (video.meta.ua), «Початок 90-х рр. [XX століття] — час швидкого росту
груп неоязичників [в Україні]» (uk.wikipedia.org), «Екс-диктатор Єгипту визна
ний найбагатшим у світі» (epravda.com.ua). Наведені вище новотвори засвід
чують вияв тенденції до глобалізації як світового процесу, а також до європеїза
ції як процесу ареального, до якого Україна та її народ усе більше повертається
після багатьох десятиліть життя за «залізною завісою».
Характерно, що з-поміж значної кількості питомих префіксів і префіксоїдів
у творенні нових назв осіб продуктивними стали тільки деякі з них. Це, зокрема:
не- {непідписант, некінцевик, непартієць, непросвітянин, неспонсор), напів-
{напівопозиціонер, напівв ’язень, напіввождь, напівавторитет, напівоборо-
нець), спів- {співпродюсер, співведуча, співфундатор, співорендар, співзаснов-
ник). Напр.: «Поведінка сімох непідписантів ставить під загрозу існування бло
ку НУ-НС. Так вважає народний депутат від блоку НУ-НС Тарас Стецьків»
(www.nso.org.ua), «Можна, скажімо, просто ввійти в парламентську більшість.
Або в уряд — як напівопозиціонер Сергій Тігіпко» (Дзеркало тижня, 28.01.
2011). Малопродуктивними виступають нечисленні препозитивні форманти, на
зразок недо- {недоолігарх, недоукраїнець, недополітик), над- {надпатріот, над
О. О. Стишов_______________________________________________________________
і ї ІББМ 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 6
http://www.nso.org.ua
радикал, надособистість) тощо, пор.: «Предметом політологічного аналізу є
об’єктивна дійсність із безмежною кількістю складників: інституцій, організацій,
політиків, напівполітиків, недополітиків тощо» (mu.edu.ua/faculty/Phil/Visnyk/
Visnyk6Z20.doc), «Даремно найщиріші, найукраїнськіші надпатріоти спереча
ються з російськомовними націоналістами. їх не переконати» (znk.ukoz.com/blog/).
Проведений аналіз засвідчив, що питомі префікси і префіксоїди майже одна
ково поєднуються як із автохтонними (напівписьменник, співсестра, недогоспо-
дарник), так із запозиченими твірними основами (неполітик, напівпатріот,
співспонсор). Пор. у контексті: «Інша газета “День” надрукувала аналітичну
статтю “Человек и символ” напіввидатного і напівписьменника Ніколая Рябчу-
ка, де Олесеві Гончару закидається “украинскость”, “советскость”, де його зо
бражено таким собі “соцреалистическим идолом”» (Літ. Україна, 16.04. 1998),
«І ось селяни отримали ще 15 корів, закуплених за кошти “Ротарі Інтернешенл”,
яка є співспонсором проекту» (www.volyn.com.ua 1 КБ).
В аналізований період у творенні нових назв осіб помітна активізація дери
вації різних типів складних слів, у продукуванні яких бере участь повна або
усічена запозичена чи питома основа. Поява й інтенсивне функціонування таких
одиниць у мові ЗМІ не випадкові: вони становлять найбільш зручний та економ
ний засіб називання різноманітних індивідумів, нерідко ще й з «доважком» —
стилістичною характеристикою. Це має також і важливе прагматичне значення
для лінгвальної практики мас-медіа — економія дорогого ефірного часу та дру
кованого рядка.
Засвідчено значну кількість утворень основоскладанням із суфіксацією: за-
конотворець, високопосадовець, орендодавець, нашоукраїнець, заставоутри
мувач, лізингоодержувач тощо. Дещо менш уживаними є одиниці, утворені суто
основоскладанням: народовбивець, правопопуліст, балконовласник, метало-
крадій та ін. Такі деривати виникають переважно на основі вільних словосполу
чень. Однак є і поодинокі відфраземні деривати — новоукраїнець (від новий ук
раїнець), грошороб (від робити (зробити) гроші «мати (одержати) якийсь зиск,
накопичити кошти, отримати прибутки внаслідок певних дій, операцій, прода
жу, спекуляцій тощо»), козанострівець (від коза ностра). Варто відзначити
зростання продуктивності ряду компонентів у нових складних словах на позна
чення осіб. Помічено, що серед аналізованих новотворів нині домінують одини
ці, утворені від питомих твірних компонентів-основ, із-поміж яких поки що пе
реважають такі, як україн- (україноборець, у країно охоронець, україноканадець,
україноненависник, українозневажець, нашоукраїнець); народ- (народопсихо-
лог, народослужитель, народоборець, народовірець, народорадівець «член На
родної Ради»); нов- (новорухівець, новокомуніст, новобагатько, нововласник);
держав- (державознавець, державотворець, державобудівник) та ін. Напр.:
«Законотворці припускають, що завдяки скасуванню пільг державна скарбниця
поповниться більш як на 600 млн грн.» (archive.kontrakty.Ua/gc/2004/l/), «Прав
долюбці та україноборці також належать до сонму святих» (maidan.org.ua/static/
news/2010/1286206589.html)/
Також досить продуктивними у процесі творення нових назв осіб у мові
сучасних ЗМІ є давнозапозичені й нові іншомовні складники, що можуть висту
пати як у пре-, так і в постпозиції: нафт- (нафтовиробник, нафтокороль, наф-
топромисловик); грант- (грантодавець, грантоотримувач, грантопошукувач);
грош- (грошодавець, грошописець); валют- (валютодавець, валютотримач);
-терапевт (працетерапевт, дельфінотерапевт, глинотерапевт, медотерапевт);
_______________________________________ Номінації осіб у сучасній українській мові
/5£ЛГ 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 6 33
http://www.volyn.com.ua
-психолог (народнопсихолог, космопсихолог)', -трейдер (зернотрейдер, наф-
тотрейдер, газотрейдер) тощо. Характерно, що більшість наведених вище про
дуктивних твірних складників виступають ключовими словами зазначеної доби.
Пор. у контекстах: «Правдолюбці таукраїноборці також належать до сонму свя
тих» (maidan.org.ua), «Мистецтво грантодавців полягає у вмінні дати якнаймен
ше й отримати при цьому якомога ширшу рекламу; завдання грантоотримува-
чів — стягнути якнайбільше грошей, гарно написавши при цьому липовий звіт»
(Дзеркало тижня, 13.05.2006), «Хороми у вигляді замків та інші подібні “вибри
ки” новобагатьків цілком можна списати на голодне дитинство» (vidgolos.com).
У поповненні інновацій-агентивів досліджуваного часового зрізу важливу
роль відіграла абревіація. Серед значного корпусу різноманітних складноскоро-
чень істотно домінують одиниці, утворені внаслідок поєднання усіченого сло-
ва-означення та повного означуваного (частковоскорочені абревіатури, або
контрактури): укрчиновник, облочільник, велосталкер, демліберал, фізособа,
еколікар та ін. Варто також наголосити, що з-поміж останніх активніше вини
кають новотвори із першими давнозапозиченими компонентами, які поєдную
ться і з питомими, і з чужомовними словами. В останні десятиліття помітної
продуктивності набули такі препозитивні усічення, або аброморфеми, як євро-
(від європейський): єврофан, євробюрократ, єврогість, європані, євроходак, єв-
рооптиміст, європесиміст, євродепутат, євроскептик, європосадовець', поп-
(від популярний): попісторик, попконкурсант, попвиконавець, попспівак попко-
ролева, попідол; політ- (від політичний): політкреативник, політмеценат, по-
літбос, політолігарх, політпапараці, політкілер, політдама; теле- (від теле
візійнийі): телемагнат, телеполітик, телерадіомовник, телефункціонер,
тележінка, телезірка, телешахрай; парт- (від партійний): партлідер, пар-
твождь, партфункціонер, парт’яничар; агро- (від аграрний): агробізнесмен,
агротурист, агрочиновник, агровиробник; авто- (від автомобільний)', автоту
рист, автоперевізник, автоспекулянт. Пор.: «У зовнішньополітичному відом
стві України сподіваються, що така відкрита політика спонукає європосадовців
до адекватних кроків і українцям полегшать процедуру отримання віз ...»
(umoloda.kiev.Ua/number/400/l 16/14459), «Популярна телезірка Еріка перекона
на, що українську “Фабрику зірок” має вести україномовна ведуча»
(umoloda.kiev.ua/searchgo/70093/84/45/). Засвідчено також зовсім нові абромор
феми, які в попередні періоди розвитку української мови вживалися рідко або й
зовсім не зустрічалися: імпер- (від імперський) (імперкомуніст, імпершовініст,
імперрадикал, імперреватиист, імперзагарбник)', етно- (від етнічний) (етно-
дослідник, етномитець, етнокультуролог, етнолінгвіст, етнопедагог); секс-
(від сексуальний) (секс-бомба, секс-богиня, секс-зірка, секс-рабиня, секс-турист)',
порно- (від порнографічний) (порнодіва, порнобабуся, порнокрасуня, порноак-
триса); кібер- (від кібернетичний) (кіберлюдина, кіберзлодій, кібердиверсант,
кібертерорист та ін.) Напр.: «Раптом етномитець Бенка почав продаватися за
сотні тисяч, і нікому не заважає, що він власноруч підписав присвяту одній з ви
соких посадових осіб фашистської держави, а згодом був визнаний комуністами
народним художником» (икттіа1.еи/икг.аісЬіуе.Ьіт1/767/), «У Кривому Розі
власниця барів перетворила танцівниць на секс-рабинь» (т/к «1+1», 27.10.2011).
Малопродуктивними виступають препозитивні скорочені складники на зразок
тур- (від туристичний): туроператор, турпасажир, турмахінатор-, еко- (від
екологічний): екоінспектор, еколікар, екофан; космо- (від космічний): космое-
нергетик, космотурист; комун- (від комуністичний): комунвождь, комунсо-
ціаліст; спец- (від спеціальний): спецслужбіст, спецпредставник', іно- (від іно
О. О. Стишов_______________________________________________________________
34 ІББИ 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 6
земний): інопартнер, іномовець; літ- (від літературний): літгенерал,літвождь,
літтворець та ін., пор.: «Спецпредставник Генсека НАТО щодо Кавказу і Се
редньої Азії Роберт Сіммонс заявив учора, що на грядущому в квітні саміті
Альянсу в Бухаресті не прийматиметься рішення з питання про приєднання
України до Плану дій щодо вступу в НАТО» (День, 06.03, 2008). На жаль, поки
що зафіксовано абревіатури лише з одним питомим препозитивним скороченим
компонентом, який нині має високу продуктивність, зокрема держ- (від
державний) (держдіяч, держуправлінець, держслужбовець, держфункціонер
та ін.): «“Вісник державних закупівель” розповідає, як готуються до нового ро
бочого сезону держуправлінці» (radioera.com.ua/eranews/). Аглютинативність
аналізованих аброморфем дозволяє мовцям згортати переважно двослівні, а іно
ді навіть три- і більшекомпонентні конструкції. Інші ж власне українські абро-
морфеми є поодинокими та малопродуктивними: укріиоу-зірочка, головмитник.
Фактичний матеріал засвідчує, що малопродуктивною у творенні нових назв
осіб виступає поскладова абревіація: нардеп, деп (від народний депутат),
нацдем (від націонал-демократ), держсек (від державний секретар) та ін.
Розглянуті складноскорочені слова засвідчують зростання актуальності від
повідних понять і реалій у сучасному житті української й світової спільноти, а
також дію закону економії в мові.
Порівняно з попередніми періодами розвитку української мови в кінці XX—
на початку XXI ст. засвідчено активізацію творення нових назв осіб способом
зрощення. Такі одиниці виникають переважно шляхом поєднання двох запози
чених основ (відеобізнесмен, відеогерой, кіногурман, фітодизайнер), рідше —
запозичених і питомих (відеомитник, кіноспоживач, дискодіва, фотолітописець).
Особливо високої продуктивності в деривації складних слів набули препозитив
ні чужомовні компоненти, за допомогою яких утворилися як загальномовні, так
й індивідуально-авторські одиниці: відео- (відеохудожник, відеорозповсюджу-
вач, відеоінженер, відеолюбитель, відеопідприємець), кіно- (кіноакадемік, кіно-
дистриб’ютор, кіногість, кінодіва), фото- (фотогурман, фотохудожник, фо-
тофанат, фотомодель). Напр.: «У рамках проекту “Ніч бієнале” ... відбулася
зустріч із британським відеохудожником Лутцом Бекером» (День, 13.07.2012).
Жодна фігура в історії кіно не викликала таких суперечливих чуток, як амери
канська кінодіва [Мерилін Монро]» (День, 06.06.2007). Менш продуктивними
виступають препозитивні запозичені складники аудіо- (аудіопірат, аудіоспон-
сор), радіо- (радіоспікер, радіожурналіст), ретро- (ретробільшовик, ретро-
діва), фіто- (фітоімунолог, фітотерапевт) та ін., пор.: «У цьому винен капіта
лізм, бо він, як твердять малоросійськіретробільшовики, використав помилки й
деформації у соціалістичному будівництві, його об’єктивні труднощі, зрадниц
тво деяких лідерів КПРС, і як наслідок — зумів підготувати ґрунт для реставра
ції буржуазних порядків» (Молодь України, 22.02. 2000).
В українській мові аналізованої доби інтенсифікувалося творення компо
зитів на позначення назв осіб за допомогою юкстапозиції, тобто шляхом скла
дання кількох оформлених слів або форм слів в одну лексичну одиницю
(юкстапозит), для якої характерне поєднання двох чи більше компонентів без
сполучних голосних: прагматик-господарник, поет-текстовик, худож-
ник-дайвер, антикомуніст-необільшовик, депутат-антиукраінець, аренбі-ви-
конавець, хакер-месник. Помічено зростання продуктивності в деривації таких
складних слів із ново- і старозапозиченими компонентами: інтернет- (інтер-
нет-лікар, інтернет-злодій, інтернет-спонсор, інтернет-сваха, інтернет-про-
_______________________________________ Номінації осіб у сучасній українській мові
/55У 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 6 35
вайдер), медіа- (медіа-фахівець, медіа-магнат, медіа-олігарх, медіа-юрист,
медіа-тренер), топ- (топ-нападник, топ-боксер, топ-суперниця, топ-блондин-
ка), рок- (рок-виконавець, рок-музикант, рок-співак, рок-кумир, рок-пропо-
відник) бізнес- (бізнес-тренер, бізнес-консультант, бізнес-партнер), шоу-
(шоу-виконавець, шоу-ведучий, шоу-постановник) та ін., що є переконливим
свідченням посилення інтернаціоналізаційних процесів у словотворенні сучас
ної української мови. Напр.:«Інтернет-лікар не має всієї інформації про пацієн
та (прихованої, забутої, на думку пацієнта — неістотної), тому теж може поми
лятися» (Дзеркало тижня, 05.12. 2009), «Клуб [“Ювентус”] має намір підписати
топ-нападника [Серхіо Агуеро] цього літа» (football24.ua).
Наприкінці XX ст. в українській мові засвідчено появу нового способу сло
вотворення — телескопії, коли нове слово виникає внаслідок злиття повної ос
нови одного твірного слова з усіченою основою іншого або поєднанням двох
усічених основ вихідних слів, пов’язаних сурядним зв’язком. Поява і функціо
нування аналізованого способу словотворення в українській мові означеної
доби зумовлена, на нашу думку, впливом англійської мови й певними позитив
ними властивостями телескопізмів як засобів номінації — компактністю й
цільністю оформлення, виразністю і мотивуванням, зокрема яскравістю їхньої
внутрішньої форми. Прикладами слугують деякі новотвори оказіонального ха
рактеру на позначення осіб у мові мас-медіа: соціокомуніст (від соціаліст + ко
муніст), партіарх (від партієць + олігарх), гендлерал (від гендель + генерал),
комушист (від комуніст + фашист), суржикоїнець «українець, який послуго
вується суржиком» (від суржик + українець) та ін. Як правило, такі одиниці
виконують номінативну, а також оцінну, емотивну й експресивну функції з пев
ним пейоративним відтінком, пор.: « “Гендлерали” вугільних “клондайків”
сушать сухарі» (заголовок статті) (Україна молода, 18.11. 2006), «Комушисти
повинні відповісти, що за “інтернаціональний долг” несли студенти-першокурс-
ники. Саме студентів погрозами заганяли в армію, часто вони потрапляли
в Афган, звідтам повертались каліками» (politiko.ua).
В останні два десятиліття в назвах осіб, як і в українській мові взагалі, поси
люється тенденція до гібридизації, або змішаного словотворення. Суть її поля
гає в активізації поєднання іншомовних і питомих словотворчих ресурсів —
слів, основ, афіксів. Характерно, що вона поступово починає проникати в різні
стильові й жанрові різновиди української мови. З-поміж інновацій-агентивів за
фіксовано як нормативні (авансотримач, лізингодавець, інтернет-розробник),
так і колоніальні (розмовні, обмеженого вживання) (антисовок, бізнесюк «біз
несмен», ментозавр) та оказіональні (кріслократ, українбаші— за аналогією до
туркменбаші) одиниці. Напр.: «Видача грошових коштів під звіт працівникам,
які входять до списку авансотримачів, дозволяється лише після погашення за
боргованості за раніше отриманими сумами» (сйкі,com.ua), «... змінюється сус
пільство й нарівні з цим змінюються його запити. Якщо, звісно ж, не буде кидка
назад до “УкраїнбашГ’» (День, 01.09.2007). Наведені нові утворення для доміну
вання осіб засвідчують поступову інтелектуалізацію українського соціуму
останніх років.
Серед аналізованих номенів зафіксовано також негативну тенденцію — поя
ву деяких гібридних композитів, одним із складників яких виступає варваризм в
іншомовному написанні (латинкою): пенукраїнець, УІР-пенсіонер, УІР-чинов-
ник, УІР-в ’язень, УІР-біженець, ПР-гість, КРОШвець, але іноді і в українській
транслітерації (ньюукраїнець, ньюГолохвастов). Такі одиниці свідчать про за
надто відчутну демократизацію і розкутість журналістів і мовців, а також слу
О. О. Стишов_______________________________________________________________
36 ІББИ 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 6
гують ілюстрацією започаткування небажаної тенденції, що полягає у варвари-
зації українського словотворення. Звичайно, з погляду культури мови й
нормативності варто дотримуватися української транслітерації таких лек-
сем-новотворів, а ще краще — замінювати їх питомими інноваціями (на зразок:
новоукраїнець — зам. пеюукраїнець, ньюукраїнець).
_______________________________________ Номінації осіб у сучасній українській мові
O. A. STYSHOV
NAME NOMINATION IN MODERN UKRAINIAN (based on mass media discourse)
The article is devoted to the analysis and classification of new names of persons in the language
of the Ukrainian mass media late XX — early XXI century mainly common and partially nonce. The
basic thematic and semantic groups of these nomens have been revealed, the key sources o f their re
plenishment such as word formation on the basis o f native and foreign resources, semantic deriva
tion, external and internal new borrowings have been researched.
K e y w o r d s : word-formation, derivation, factor, tendency, names of persons, neologism, inno
vation, formant.
{Продовження див. у наступному номері журналу).
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2012, № 6 37
|