Фреймове і комунікативне термінознавство в зарубіжній лінгвістиці
У статті окреслено проблематику фреймового та комунікативного термінознавства як провідних напрямів зарубіжного мовознавства. Проаналізовано засадничі праці відомих термінологів, які сьогодні активно працюють у цій сфері....
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2013
|
| Назва видання: | Мовознавство |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183732 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Фреймове і комунікативне термінознавство в зарубіжній лінгвістиці / В.Л. Іващенко // Мовознавство. — 2013. — № 1. — С. 51-58. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-183732 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1837322025-02-05T20:29:55Z Фреймове і комунікативне термінознавство в зарубіжній лінгвістиці Framing and communicative terminology in foreign linguistics Іващенко, В.Л. У статті окреслено проблематику фреймового та комунікативного термінознавства як провідних напрямів зарубіжного мовознавства. Проаналізовано засадничі праці відомих термінологів, які сьогодні активно працюють у цій сфері. The article describes the problems of terminology and frames analyzed work of Spanish researchers who are actively working in this direction. 2013 Article Фреймове і комунікативне термінознавство в зарубіжній лінгвістиці / В.Л. Іващенко // Мовознавство. — 2013. — № 1. — С. 51-58. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183732 uk Мовознавство application/pdf Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
У статті окреслено проблематику фреймового та комунікативного термінознавства як провідних напрямів зарубіжного мовознавства. Проаналізовано засадничі праці відомих термінологів, які сьогодні активно працюють у цій сфері. |
| format |
Article |
| author |
Іващенко, В.Л. |
| spellingShingle |
Іващенко, В.Л. Фреймове і комунікативне термінознавство в зарубіжній лінгвістиці Мовознавство |
| author_facet |
Іващенко, В.Л. |
| author_sort |
Іващенко, В.Л. |
| title |
Фреймове і комунікативне термінознавство в зарубіжній лінгвістиці |
| title_short |
Фреймове і комунікативне термінознавство в зарубіжній лінгвістиці |
| title_full |
Фреймове і комунікативне термінознавство в зарубіжній лінгвістиці |
| title_fullStr |
Фреймове і комунікативне термінознавство в зарубіжній лінгвістиці |
| title_full_unstemmed |
Фреймове і комунікативне термінознавство в зарубіжній лінгвістиці |
| title_sort |
фреймове і комунікативне термінознавство в зарубіжній лінгвістиці |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2013 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183732 |
| citation_txt |
Фреймове і комунікативне термінознавство в зарубіжній лінгвістиці / В.Л. Іващенко // Мовознавство. — 2013. — № 1. — С. 51-58. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT ívaŝenkovl frejmoveíkomuníkativnetermínoznavstvovzarubížníjlíngvísticí AT ívaŝenkovl framingandcommunicativeterminologyinforeignlinguistics |
| first_indexed |
2025-11-25T07:55:29Z |
| last_indexed |
2025-11-25T07:55:29Z |
| _version_ |
1849748190642831360 |
| fulltext |
В. Л. ШАЩЕНКО
ФРЕЙМОВЕ І КОМУНІКАТИВНЕ ТЕРМІНОЗНАВСТВО
В ЗАРУБІЖНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ
У статті окреслено проблематику фреймового та комунікативного термінознавства як
провідних напрямів зарубіжного мовознавства. Проаналізовано засадничі праці відомих тер-
мінологів, які сьогодні активно працюють у цій сфері.
Ключові слова: термін, спеціальне поняття, фреймове термінознавство, комунікатив-
не термінознавство.
Сьогодні в зарубіжному термінознавсті активно формуються нові напрями нау-
кових пошуків, серед яких — фреймове та комунікативне термінознавство, що
зародилися в лоні когнітивного термінознавства, зокрема фреймове терміно-
знавство — на засадах теорії фреймової семантики, основні положення якої
сформульовано ще в 70-90-х рр. XX ст. у працях Ч. Філмора та Т. Аткінса1. В ас-
пекті досліджень фреймового термінознавства — спеціальне поняття (терміно-
понятгя), яке вивчають у форматі динамічного (процес-орієнтованого) фрейму
як моделі (шаблону, стереотипу, схеми) репрезентації окресленого спеціальною
предметною сферою (галуззю знання) фрагмента інформації, що її акумулює в
собі таке поняття. Як самостійний цей напрям наукових пошуків сьогодні актив-
но розробляється в працях іспанської дослідниці П. Фабер, написаних у співав-
торстві з членами дослідницької групи ЬехіСоп Університету Гранади
(К. М. Лінарес, X. С. Лінарес, М. В. Еспозіто, П. Леон Арауз, Ш. Перес Ернандес,
С. Монтеро Мартінес, М. Р. Кастро Прієто, X. А. Прієто Веласко, А. Реймерінк
та ін.), яку вона очолює.
Одним із актуальних аспектів досліджень у цьому напрямі є процес-орієнто-
ваний підхід до вивчення фреймових структур та власне термінологічного ме-
неджменту. Так, П. Фабер, К. М. Лінарес, М. В. Еспозіто у статті «Фреймове тер-
мінознавство: процес-орієнтований підхід» (2005) 2 звертають увагу на той
факт, що фрейм у ширшому розумінні визначають як будь-яку систему понять,
пов'язаних у такий спосіб, коли одне поняття одночасно активізує всю систему
інших понять, а це виявляє очевидну близькість із термінологією, яка також
ґрунтується на тій самій поняттєвій організації. Дослідники вперше адаптують
1 Рійтоге С/г. 3. Ргате зетапіісв апсі (Ье паїиге оЛап§иа§е // Аішаїя оГІЇїе Уогк Асай-
ету оґ 8сіепсез : Соп&гепсе оп ІЇіе Огідіп апсі Беуеіортепі оґ Ьап§иа@е апсі ЗреесЬ.—
Уогк, 1976.— Р. 20-32; РШтоге Ск. 3. Ргате Зетапіісз // Ьіпдішіїсз іп Йіе Могпіп§ Саїт.— 8е-
оиі; НапвЬіп, 1982.—Р. 111-137; Рііітоге Ск. 3.,А(кішВ. Т. ТодаапіаГгате-ЬазесіІехісоп : ТЬе
зетапіісз оґ КІ8К апсі ії$ пеідЬЬогз // Ргатез, РіеМз апсі Сопігазіз.— Нііізсіаіе ; Иеду Іегзеу,
1992,—Р. 75-102.
2 РаЬег Р., Ьіпагеа С. М., Ехруаііо М. V. Ргатіп§ Тегтіпо1о§у: А Ргосекк-Огіепіесі АрргоасЬ //
Меіа.— 2005 — N 4 — Ь :̂//\у\у\у.\уеЬсіІайоп.ог§/51лууЗМІУС.
О В. Л. ІВАЩЕНКО, 2013
ІЗМ 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 1 51
В. Л. Іващенко.
ідеї фреймової семантики, які здебільшого використовували в лексикології та
синтаксисі, до термінології. При цьому підкреслюють важливу роль контексту,
який допомагає відновити інформацію про системні зв'язки термінів, понять,
уточнити визначення, зміст скорочень, віднайти синонімічні й антонімічні від-
ношення в термінології, а також перевірити ту інформацію, яку дослідник отри-
мує з довідників. Фреймовий аналіз, зазначають науковці, повинен ураховувати
інформацію, взяту з текстів за допомогою аналізу корпусу текстів, термінологіч-
них баз даних та консультацій експертів. Результатом такого аналізу є розроб-
лення шаблонів репрезентації внутрішньої організації спеціальних предметних
сфер та їх застосування для подання термінологічної інформації й випрацюван-
ня визначень. Такий аналіз буде ґрунтовним, якщо він ураховуватиме також ко-
мунікативний та соціальний характер термінів. Важливо при цьому звернути
увагу й на той факт, що шаблон (фреймова організація спеціальної предметної
сфери) повинен відображати динаміку представлення певних знань, що дає під-
стави кваліфікувати його як процес-орієнтований фрейм, що забезпечує концеп-
туальні основи для субієрархії понять у спеціалізованих предметних сферах3.
У колективній праці «Процес-орієнтований термінологічний менеджмент у
галузі берегової інженерії» (2006) П. Фабер, С. Монтеро Мартінес, М. Р. Кастро
Прієто, X. С. Лінарес та М. В. Еспозіто 4 розробляють теоретичні положення та
методологію, яку сьогодні активно використовують для створення терміноло-
гічної бази даних з берегової інженерії «РиегІоТегт». ДОСЛІДНИКИ , зосереджую-
чи увагу на трьох моментах, які сприяють якнайкращому розробленню такого
продукту, — на структуруванні поняттєвої організації та інформаційного ре-
сурсу, на багатоаспектності поняттєвого представлення, на виведенні знань за
допомогою використання багатомовних корпусів, — пропонують фреймову ор-
ганізацію спеціальної предметної сфери, що передбачає розроблення динаміч-
ного, процес-орієнтованого фрейму того чи іншого важливого явища (події, си-
туації тощо), що ґрунтується на субієрархії понять цієї сфери. Автори
пояснюють розроблення схем визначень для кожної категорії понять, пропо-
нують типологію графів залежно від різновидів понять 5.
Проблемі способу представлення спеціальних понять у фреймових структу-
рах присвячено колективні праці П. Фабер, П. Леон Арауз, X. А. Прієто Веласко,
А. Реймерінк, Ш. Перес Ернандес «Приклади графів та слів: опис спеціальних
понять» (2007), «Словники мов спеціального призначення та їхня справжня ме-
та: на прикладі фреймового моделювання з МАК.СОСОЗТА» (2008) та
«РІШКТОТЕКМ і МАК.С0С08ТА: фреймово зорганізована база знань у галузі
довкілля» (2008,2009)6, в яких дослідники наголошують на тому, що найважли-
вішим питанням у фреймовому термінознавстві є з'ясування того, як повинні
бути представлені спеціальні поняття, щоб користувач термінологічної бази да-
них зміг адекватно зрозуміти їх зміст та місце в системі інших понять у загальній
структурі знань наукової або технічної галузі. На думку дослідників, репрезен-
тувати інформацію, що акумулюється в спеціальних поняттях, потрібно в різних
3 ІЬМ.
4 РаЬегР., Мопіего Магііпег 8. еіаі. Ргосевз-огіепіесі Іегтіпо1о§у тападетепі іп ІЇіе сіо-
таіп оГ Соазіаі Еп§теегш§ // Тегтіпо1о§у 2,— 2006,— N 2,— Р. 189-213,— Ьйр://
1ехіхоп.и§г.е8. 5 ІЬМ.
6 РаЬег Р., Ьедп Агайг Р. еі аі. Ілпкіп§ Іта§ев апсі ̂ Уопів: іЬе сіезсгірііоп ої яресіаіігед соп-
серіз // Іпіегп. Іоигп. оґ Ьехісо§гарЬу 20.— 2007.— N 1.— Р. 39-65.— Ьйр://1ехісоп.и§г.е8/
риЬ/&Ьеге!а12007.
52 І88И 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 1
.Фреймове і комунікативне термінознавство в зарубіжній лінгвістиці
форматах. Важливу роль у цьому відіграють не лише мовні, а й графічні описи
галузевих понять, особливо коли вони доповнюють один одного, щоб розкрити
їх багатоаспектність та зв'язки з іншими поняттями в межах спеціальної пред-
метної сфери. Такий комбінований опис є кращим для розуміння складної та ди-
намічної системи понять1.
Члени дослідницької групи ЬехіСоп у своїх працях описують також проект
МАК.С0С08ТА, що є багатомовною (іспансько-англійсько-німецькою) спеціа-
лізованою базою знань у галузі берегової інженерії та у форматі термінопонять
надає майже вичерпну інформацію про Андалузьку берегову лінію. Оригіналь-
ність цього ресурсу полягає в тому, що він репрезентує поняття, організовані в
«сузір'я» взаємозалежних динамічних фреймів знань у форматі візуального те-
зауруса. Ресурс, наголошують дослідники, який включає в себе різні режими
доступу, задовольняє і когнітивні, і комунікативні потреби: насамперед кожне
поняття пов'язане з мережею понять, яка надає користувачеві знання про його
системно-структурні зв'язки; по-друге, поняття описані за допомогою фрей-
мів-мікроструктур, у яких різні фрагменти інформації активуються набором
найважливіших поняттєвих відношень, що знаходить відображення у визначен-
ні поняття. Дослідники вважають, що такий підхід може бути застосований для
ґрунтовного семантичного опису і простих, і складних понять 8.
Актуальною проблемою фреймового термінознавства є вивчення за допо-
могою фреймів змістової (семантичної) структури спеціального поняття, яке
актуалізується в наукових текстах. Зокрема, у дослідженні «Когнітивні зміни в
термінології та спеціалізованому перекладі» (2009)9 П. Фабер, викладаючи ос-
новні засади фреймового термінознавства, зазначає, що намагання знайти різ-
ницю між терміном і словом сьогодні втрачає свою актуальність, натомість
найкращим способом вивчення професійних знань є вивчення їх актуалізації в
спеціальних (наукових і технічних) текстах, які здебільшого є шаблонними
для полегшення їх розуміння. Такі тексти насичені великою кількістю тер-
мінологічних одиниць, що, власне, й відрізняє їх від інших текстів. Значна кон-
центрація термінологічних одиниць у спеціальних текстах указує на конкрет-
ну актуалізацію тих чи тих секторів предметно-орієнтованих знань, а тому
розуміння термінології в тексті вимагає знання предметної галузі у відповід-
них поняттях цієї галузі, пропозиційних та концептуальних відношеннях між
ними. На особливу увагу, вважає П. Фабер, заслуговує проблема вивчення
змістової (семантичної) структури спеціальних понять, яка була і завжди буде
важливою в термінології саме тому, що загальна теорія термінології О. Вюсте-
ра вибрала ономасіологічний, а не семасіологічний напрям досліджень. Ця
проблема має також важливе значення й для комунікативної теорії терміно-
знавства та соціокогнітивного термінознавства. Фрейми, зазначає дослідниця,
є одним із різновидів когнітивних структур, заснованих на досвіді, що забезпе-
7 РаЬег Р., Ьедп Агайг Р. еі аі. Ор. сії.
8 АгайгЬ., КеітегіпкР. А., РаЬегР. РЦЕКТОТЕКМ апсі МАКС0С08ТА: а йате-ЬаяесІ
кпо\¥Іе(%е Ьазе іог Йіе епуігошпепіаі сіоташ // Ргос. оґ ІЬе XVIIIРІТ ̂ огМ Соп§г.— 8Ьап§Ьаі,
2008.— 1ійр://1ехісоп.и§г.е8/рсімеопіаьегрге2е82008.рсіі'; АгайгЬ., КеітегіпкР. А., РаЬегР.
РЦЕКТОТЕКМ апсі МАКС0С08ТА: а йате-ЬаяесІ кпо і̂есіде Ьазе й>г ІЬе епуігошпепіаі сіо-
таш // Іоигп. оГ Миііісиїїигаї Соттипісаііоп.— 2009.— N 1.— Р. 47-70.—
Ьі1р://\у\у\у.\уеЬсіІа1іоп.ог§/51лу1хХІ71У; Агайг Ь. Р., РаЬегР., Регег НегпапЛег Ск. Ь8Р сіісйо-
пагіея апсі Йіеіг §епиіпе ригрозе: а ґгате Ьазесі ехатріе &от МАКС0С08ТА // Ргос. оґіЬе ХПІ
ЕІЖАЬЕХ Іпіегп. Соп§г.— Вагсеїопа, 2008.— Ьйр://1ехісоп.и§г.е8/р(іґ/1еоп&Ьегреге22008.рсіґ.
9 АгайгЬ., КеітегіпкР. А.,РаЬегР. РЦЕКТОТЕКМ ашіМАКС0С08ТА.— 2009,—N 1 .—
Р. 47-70,— ЬИр://\у\у\у.\уеЬсіІаІіоп.ог§/51луІхХР1У.
/55ЛГ 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 1 53
В. Л. Іващенко.
чують базові знання та мотивацію існування слів у мові, а також допомагають
зрозуміти, як ці слова використовують у фаховому дискурсі. Теорія фреймової
семантики та її практичне застосування, Ргате№і проект, наголошує П. Фа-
бер, дають підстави стверджувати, що для того, щоб справді зрозуміти значен-
ня слова у мові, потрібно насамперед мати зання про його семантичний фрейм
або поняттєву структуру, які лежать в основі його використання. Дослідниця
акцентує увагу на тому, що з позицій фреймового та концептуального тер-
мінознавства важливо розпочинати вивчення тієї чи іншої галузі знання з від-
находження основних понять цієї галузі, за якими стоять певні процесні та по-
дійні схеми, а також стереотипи поведінки самих фахівців, які є учасниками
відповідних подій та ситуацій, причому кожна предметна сфера (галузь знан-
ня) має свої власні шаблони, стереотипи їх перебігу. Наприклад, поняттю
«ерозія» відповідає шаблон перебігу певного процесу, який відбувається в ре-
альному середовищі: процес відбувається протягом певного періоду часу; йо-
го можна розділити на дрібніші сегменти або фази; він може відбуватися в пев-
ну пору року, в певному напрямі; його спричиняє агент (природна сила), що
своєю чергою залежить від конкретного географічного місця або екологічної
зони; результатом цього процесу є певні наслідки 10.
Іншим важливим аспектом досліджень фреймового термінознавства є ви-
вчення ролі образів (зображень) у репрезентації спеціальних понять. Власне
мовний та візуалізований, у тому числі й графічний, описи спеціальних понять
тісно пов'язані між собою, вони доповнюють один одного, розкриваючи їх ба-
гатоаспектність, а також концептуальні відношення в предметних сферах п .
Ідеться про комплексний концептуальний (поняттєвий) опис, у якому структу-
ровану в мережу термінографічних дефініцій інформацію поєднано з візуаль-
ною інформацією в зображеннях (фотографіях, малюнках, анімації, відео, гра-
фіці, діаграмах, схемах, уявленнях тощо) для кращого розуміння складної і
динамічної системи понять, оскільки типологія образів репрезентує певні ат-
рибути спеціальних понять: 1) знакові образи нагадують реальні об'єкти,
представлені через абстракції концептуальних ознак на малюнку; 2) абстракт-
ні ілюстрації — це питання міри, вони відображають когнітивні зусилля,
необхідні для представлення певного поняття; 3) динамізм розкриває уявлен-
ня руху (відео та анімація, а також зображення, що показують різні стадії
процесу) 12.
Чималу увагу в термінознавстві, й особливо у фреймовому, дослідники при-
діляють вивченню концептуальних (поняттєвих) категорій та їх мовних позна-
чень. У цьому аспекті, на думку П. Фабер, видається актуальним визначення по-
няття «концептуальний домен» / «концептосфера» / «поняттєва сфера» на
позначення в одних випадках тієї чи тієї галузі знань, в інших — категорій по-
нять у спеціальній сфері, оскільки поняття домену (області, сфери) є неодноз-
начним у термінознавстві13. Його невизначеність є проблемною і в когнітивній
лінгвістиці14. За спостереженнями П. Фабер, А. Голберг виділяє концептосфери
10 ІЬМ.
11 РаЬегР., Ьеоп Агай.2 Р. еі аі. Ор. сії; Оагсна сіє (ЗиекасІаМ., Кеітегіпк А. Ргатек, соп-
Іехіиаі іпйгтаїіоп апсі іта§ев іп Іегтіпоіо^у: А ргорозаі // Тегтіпо1о§у іп Еуегусіау Ілїе.—РЬіІ-
адеІрЬіа, 2010,— Р. 97-122.
12 РаЬег Р. ТЬе СО£ПІІІУЄ вЬій іп Іегтіпо1о§У апсі зресіаіігей Ігапаїаііоп // МопТІ. Мопо-
§гайа8 сіє Тгасіиссіоп є Іпіегргеїасіоп.— 2009.— N 1.— Р. 120-121.
13 ІЬМ.—Р.122.
14 Сго/і Ж ТЬе гоїе оґсіотаіпз іп ІЬе шіегргеїаііоп о£ теїарЬогз апсі теїопутіез // СО§ПІІІУЄ
Ілпдішйсз,— 1993,— N 4 (4).— Р. 339.
54 І88И 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 1
.Фреймове і комунікативне термінознавство в зарубіжній лінгвістиці
за аналогію до поділу світу на дискретно класифіковані типи подій15, які Р. Лан-
гакер називає концептуальними архетипами, зазначаючи, що когнітивні сфери
(домени) — це концептуалізації будь-якого типу й ступеня складності, що ре-
презентують кілька сфер знання й досвіду в тому чи іншому мовному виражен-
ні. У цьому розумінні найвиразнішими сферами, які становлять основу лінгвіс-
тичного значення, є безпосередні контексти, що відповідає поняттю «ситуатив-
не пізнання»1б. Щоправда, вважає П. Фабер, це досить вільна інтерпретація ког-
нітивної сфери (домену). На її думку, модель категоризації ґрунтується на теорії
прототипів Е. Роше 17, яка використовує ступені узагальнення як конфігурацію
моделей (зразків) для концептуальних (поняттєвих) категорій або доменів (сфер)18.
Як зазначає П. Фабер, ураховуючи тісний зв'язок між мовою і думкою, важ-
ливо усвідомити, що для того, щоб краще зрозуміти мову, необхідно також розу-
міти поняття (концепти), позначені мовними формами. Це надзвичайно важливо
в будь-якому міжлінгвальному посередництві, зокрема під час перекладу. Зви-
чайно, вивершену інвентаризацію концептуальних (поняттєвих) категорій та їх
мовних репрезентантів створити важко 19.
Ще одним важливим аспектом фреймового термінознавства є розроблення
його методологічних основ. Методологія фреймового термінознавства, вважає
П. Фабер, ґрунтується на розробленні ієрархії концептуальної (поняттєвої) сис-
теми спеціальної сфери, що полягає, з одного боку, у «витяганні» інформації з
корпусу текстів у різних мовах, з другого боку, — у віднаходженні інформації у
фахових словниках та інших довідникових джерелах, доповненої допомогою
експертів у цій галузі. Паралельно визначаються основні концептуальні (понят-
тєві) фрейми за допомогою подієвої організації знань тієї чи тієї окресленої
предметної сфери. Найзагальніші поняття (категорії) або власне поняття базово-
го рівня окресленої сфери формують її прототип. Це допомагає створити шабло-
ни, застосовні до всіх рівнів структурування інформації. Одним із основних по-
ложень цього підходу, на думку дослідниці, є опис спеціальної предметної
сфери на основі подій, які зазвичай відбуваються в них і можуть бути відповідно
представлені, тому кожна галузь знань має свій власний шаблон подій. Відпо-
відно загальні категорії організовуються в подієвий домен як фрейм організації
конкретних понять. Конкретні поняття у фреймі кожної категорії організовую-
ться в мережу семантичних зв'язків, у якій вони пов'язані і вертикально (ієрар-
хічно), і горизонтально (неієрархічно). Кожна така сфера має субсфери, орга-
нізовані за своїми подієвими шаблонами, що також мають свої прототипи та
набір концептуальних (поняттєвих) зв'язків. Це, вважає П. Фабер, допомагає у
формулюванні термінологічних визначень, які можна розглядати як фрейми
мінізнань. Відповідно інформацію, закодовану у визначеннях термінопонять,
можна структурувати щодо її значущості, а також показати зв'язок цієї інформа-
ції з інформацію, яка міститься у визначеннях інших термінопонять, пов'язаних
із поняттям тієї самої категорії20.
15 СоМЬег£ А. Раіїегпв оґ ехрегіепсе іп райегпз оИапдиазе // ТЬе РкусЬоІоду оґЬап-
§иа§е / М. Тотазеїіо (е<1.).— Нііізсіаіе ; Кеду Іогк, 1998,— Р. 205.
16 ЬащаскегК. Ж Сопсері:, Іта§е апсі 8утЬо1: Йіе СО§ПІІІУЄ Вазіз оГ Огаттаг.— Вегііп,
1991.— Р. 294; Ьап§аскег К. Езігисіига де 1а сіашиїа еп 1а §гатагіса со§позсШуа // Кеуізіа
Е&рапоіа сіє Ілпдиізііса Аріісасіа.— Уоїшпеп Мопо§гайсо.— 8. Ь.— 2000.— Р. 23.
17 Кохск Е. Ргіпсіріез оГсаІедогігайоп // Сорііііоп апсі Саіе^огігаїіоп / Е. КозсЬ, В. В. ІЛоусІ
(е<І8.).— Нііівсіаіе ; Іогк, 1978,— Р. 2 7 ^ 8 .
ґ8 РаЬегР. Ор. сії,—Р. 122.
19 ІЬісІ.
20 ІЬИ.—Р. 123-127.
/55ЛГ 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 1 55
В. Л. Іващенко.
Теоретичні засади фреймового термінознавства дещо співзвучні з ідеями со-
ціокогнітивного термінознавства (Р. Теммерман) 21, короткий виклад яких зна-
йшов відображення в одній із наших праць22, та комунікативної теорії терміно-
знавства 23, орієнтованої на вивчення комунікативної діяльності фахівців різних
галузей знань. Започаткована в працях відомої іспанської дослідниці М. Т. Каб-
ре (90-ті роки XX ст.), ця теорія стає підґрунтям до формування функціонально-
комунікативного термінознавства, яке передбачає вивчення фахової мови (мови
спеціального призначення) в реальних процесах вербальної, невербальної та па-
равербальної комунікації, тобто живого спілкування фахівців у конкретних ко-
мунікативних ситуаціях.
В одній із перших своїх праць «Термінознавство. Теорія, методи і практика»
(1992) М. Т. Кабре зазначає, що термінологія є найважливішим складником спе-
ціальної комунікації, тому що її використання в живому спілкуванні допомагає
відмежувати спеціальні мови від загальної, а також диференціювати різні спе-
ціальні мови. Дослідниця зазначає, що фахівці використовують термінологію не
лише для того, щоб вербалізувати думку, а й для того, щоб передавати спеціа-
льні знання в одній і більше мовах, а також для структурування інформації, яку
містять спеціальні тексти. Послуговуючись спостереженнями Р. О. Якобсона,
М. Т. Кабре апелює до п'яти елементів, які включає в себе будь-яка комунікація
(кодувальник — медіум / псередник — декодувальник, ральність / дійсність /
факт — медіум / посередник — мова), кожний з яких має свої обмеження у влас-
не фаховій комунікації, причому такі обмеження досить різноманітні. По-пер-
ше, два учасники комкунікації можуть бути фахівцями тієї чи іншої предметної
сфери, тому їхнє спілкування передбачає усвідомлення того, що вони є носіями
лише якогось фрагмента знань своєї предметної сфери; по-друге, референційна
співвіднесеність фахової комунікації обмежена спеціальною сферою знання, де-
що по-іншому концептуалізованою, ніж референційна співвіднесеність зага-
льномовного простору24.
У подальших своїх дослідженнях у руслі комунікативного термінознавства
М. Т. Кабре апелює до вивчення фахової мови у психолінгвістичному та соціо-
21 Теттегтап К. Оие8Ііопіп§ іЬе Шіуосіїу Меаі. ТЬе сіійегепсе Ьеідаееп зсіо-соргіїіуе Тегті-
по1о§у ап<1Тгасії1іопа11:егтіпо1о§у //Негтея.—1997.—N18.—Р. 51-90.—Ьйр:// Ьеіте52.азЬ.с1к/
агсЬіуе/РгееН/Н 18 04.р<1ґ; Теттегтап К. То\уаг<Зз №\у \Уау$ оґ Тегтіпо1о§у Безсгірііоп.
ТЬе зосіосорііііуе арргоасЬ.— Атзіегсіат, 2000.— 258 р.— ЬНр://Ьоок8.§оо§1е.сот/Ьоок8?ісІ=
д9§Ш^ккУАС&ргіпІ8ес=й'опІсоуег&Ш=ги&5оигсе=8Ь8_§е_8иттагу_г&сас1=0#у=
опера§е&^&:(Иа18е; Теттегтап К. §осіосо£т(іуе Іегтіпо1о§у Йіеогу // Тегтіпоіо^іа у со£-
пісіоп,—Вагсеїопа, 2001,—Р. 75-92.
22 Іващенко В. Л. СОЦІОЛІНГВІСТИЧНИЙ І СОЦІОКОГНІТИВНИЙ напрями досліджень у сучас-
ному зарубіжному термінознавстві // Життя у слові : 36. наук, праць на пошану акад.
В. М. Русанівського (1931-2007) / Відп. ред. В. Г. Скляренко,— К., 2011,— С. 304-316.
23 СаЬгй М, Т. Тегтіпо1о§у. ТЬеогу, теіїїосіз апсі арріісаііопз / Е<1. Ьу і. С. 8а@ег; Ігапзіаіесі
Ьу А. БеСедагіз.— Атзіегсіат, 1999.— 320 р. (Огі§іпа1 Ііііе: Ьа Тегтіпо1§іа. Ьа Іеогіа, еІ8
тиіосіез, Іев аріісасіопз.— Вагсеїопа, 1992); СаЬге М. Т. Ш а пиеуа Іеогіа сіє 1а Іегтіпо1о§іа: де
1а депотіпасіоп а 1а сотипісасіоп.— НаЬапа.— 1998.— Ьйр ://\у\у\у.гіІегт/пеІ/ асіез/бзітрозіо/
саЬге.Ьіт; СаЬге М. Т. Еіетепік й>г а ІЇіеогу о£ Іегтіпо1о§у: То\уапІ8 ап аііегпайуе рагас1і@т //
Тегтіпо1о§у 6.—2000.—N1.—Р. 35-57; СаЬге М. Т. 8иг 1а гергезепіагіоп тепіаіе сіез сопсерік:
Ьазез роиг ипе Іепіаііуе йе тосіеіізаііоп // Ье зепз еп Іегтіпо1о§іе.— Ьуоп, 2000.— Р. 20-39;
СаЬге М. Т. Сопвесиепсіаз теІос1о16§іса8 сіє 1а ргориезіа Іеогіса (І) // Ьа Іегтшо1о@іа сіеп-
Іійсо-Іеспіса: гесопосітіепіо, апаїівів у ехігассіоп сіє іпіогтасіоп ґогтаї у зетапііса.— Вагсе-
їопа, 2001.— Р. 27-36; СаЬге М. Т. Зшпагіо сіє ргіпсіріоз ^ие сопй§игап 1а пиеуа ргориезіа
Іеогіса // ІЬісі.—Р. 17-26; СаЬге М. Т. ТЬеогіея оГіегтіпо1о§у: ТЬеіг сіезсгірйоп, ргевсгірііоп апсі
ехріапагіоп // Тегтіпоіоду 9,— 2003,— N 2,—Р. 163-199.
24 СаЬге М. Т. Тегтіпо1о§у. ТЬеогу, тейюсів апсі арріісаііопз.
56 І88И 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 1
.Фреймове і комунікативне термінознавство в зарубіжній лінгвістиці
лінгвістичному аспектах за умови врахування різних типів ситуацій, учасників
мовленнєвої діяльності, тематики спілкування тощо. Важливо при цьому зважа-
ти й на досвід учасників комунікативного акту, особливості породження спеціа-
льних текстів, функціонування в них термінологічних одиниць з огляду на різні
рівні знання та опис за різними рівнями репрезентації25.
Аналізуючи критику традиційної теорії О. Вюстера як теорії терміна, а не тер-
мінології, дослідниця зазначає, що ця теорія не може пояснити всю складність та
багатогранність реального функціонування терміна, усе розмаїття його комуніка-
тивних зв'язків26, проте заради справедливості вона звертає увагу на той факт, що
О. Вюстер закликав до усунення неоднозачності технічних термінів за допомогою
їх стандартизації для того, щоб зробити термін ефективним інструментом кому-
нікації 11. Дослідниця зазначає, що традиційну теорію термінів критикують з
трьох боків — з боку когнітивістики, лінгвістики та комунікації, тому опис тер-
мінів у руслі нових підходів повинен передбачати опис трьох компонентів — ког-
нітивного (пізнавального), лінгвістичного та соціально-комунікативного. Ког-
нітивний компонент передбачає вказівку на те, що терміни залежать від
тематичного контексту; вони займають певне місце в системі понять галузі; кон-
кретне зачення термінів визначається їх місцем у такій системі; значення є реа-
льно фіксованим, його розглядають як властивість одиниці; значення репрезен-
тують дефініції, вони поширені в середовищі фахівців. Лінгвістичний компонент
опису передбачає, що терміни є лексичними одиницями завдяки або своєму лек-
сичному походженню або процесу лексикалізації; вони можуть бути лексичними
або синтаксичними структурами; як лексичні структури терміни використовують
усі способи словотворення та процеси творення нових одиниць; формально вони
можуть збігатися з одиницями, що належать до загального дискурсу; щодо части-
номовної належності, то розрізняють терміни-іменники, терміни-дієслова, тер-
міни-прикметники, а також відіменникові, відприкметникові, віддієслівні та від-
прислівникові структури; терміни належать до однієї із семантичних категорій —
осіб, подій, властивостей або відносин, кожна з яких актуалізується в конкретних
підкатегоріях — семантичних вартостях / значеннях; значення термінів обмежені
спеціальною предметною сферою; їх значення виформовується з набору інформа-
ції про лексичні одиниці; синтаксична сполучуваність термінів обмежена ком-
бінаторними принципами сполучуваності всіх лексичних одиниць мови. Кому-
нікативний компонент опису термінів дає можливість зрозуміти таке: терміни
функціонують у спеціальному дискурсі; формально вони пристосовуються до
цього типу дискурсу залежно від їх тематичної та функціональної характеристик;
терміни функціонують у спеціальному дискурсі разом із одиницями, що належать
до інших знакових та символічних систем; терміни опановують у процесі навчан-
ня, їх уніфікують фахівці у своїй галузі знання; терміни переважно денотативні,
проте не виключають конотацій 28.
Отже, М. Т. Кабре розглядає термінологічні одиниці як багатогранник із
трьох боків: когнітивного (поняття), лінгвістичного (термін) та комунікативно-
го (ситуація). Це дає підстави дослідниці назвати свою теорію «теорією
дверей»29. На її переконання, термінологічні одиниці потрібно вживати в межах
25 СаЬге М. Т. Ша пиеуа Іеогіа Йе 1а Іегтіпо1о§іа...
26 СаЬге М. Т. ТЬеогіез оґ Іегтіпо1о§у...— Р. 164.
27 ІЬМ.—Р. 165.
28 ІЬМ.—Р. 184-185.
29 ІЬій.—Р. 186-187 (теорію дверей М. Т. Кабре порівнює з уявним образом будинку, що
має кілька вхідних дверей. Будь-хто може ввійти в ті або інші двері, де двері — це шлях до
/55ЛГ 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 1 57
В. Л. Іващенко.
спеціальної (фахової) комунікації, яка характеризується такими складниками:
відправник, одержувач, засоби комунікації, що передбачає моделювання кому-
нікативного фрейму з окресленим колом комунікативних сценаріїв. Обов'язко-
во потрібно враховувати різновид спілкування: це наукове (між фахівцями, між
фахівцями і напівфахівцями, між фахівцями та студентами) чи науково-попу-
лярне спілкування 30. Підсумовуючи, М. Т. Кабре зауважує, що поза межами
контексту, комунікативної ситуації лексичну одиницю не можна кваліфікувати
як терміноодиницю, статусу останньої вона набуває лише в спеціальному кому-
нікативному контексті31.
Європейські дослідники як розбудовники теорії функціонально-комуніка-
тивного та фреймового термінознавства приділяють велику увагу: у межах
фреймового термінознавства — процес-орієнтованому вивченню фреймових
структур та власне термінологічному менеджменту; аналізові за допомогою
фреймів змістової (семантичної) структури спеціального поняття, що актуа-
лізується в наукових текстах; способу представлення спеціальних понять у
фреймових структурах; ролі образів (зображень) у їх репрезентації (на переко-
нання дослідників, саме фреймове термінознавство дає повну уяву про інформа-
цію, необхідну для ґрунтовного опису терміна, яка обов'язково повинна бути
включена в такий опис); у межах комунікативного термінознавства — критиці
традиційної теорії терміна О. Вюстера, пропонуючи альтернативну теорію, так
звану теорію дверей, за якою опис терміна передбачає врахування трьох компо-
нентів — когнітивного (поняття), лінгвістичного (термін) та соціокомунікатив-
ного (ситуація); вивченню термінології як складника фахової комунікації; вив-
ченню фахової мови у психолінгвістичному та соціолінгвістичному аспектах.
V. Ь. Г/АЗНСНЕЖО
РКАМШС АХП СОММШІСАТІУЕ ТЕКМШОЬОСУ IX ГОКЕКЖ ЬШСШ8ТІС8
ТЬе агйсіе йе8сгіЬе8 ІЬе ргоЬІетз о£ Іегтшо1о§у апсі &атея апаїугесі ш>гк оГ ЗрапізЬ ге-
8еагсЬег8 \уЬо аге асііуеіу \уогкіп£ іп Йш сіігесііоп.
Кеушогйв: Іегт, а кресіаі сопсері, йаішп§ Іегтшо1о§у, соттипісаііуе Іегтшо1о§у.
внутрішньої частини будинїсу, до його внутрішнього устрою, який не змінюється залежно від
того, хто через які двері туди ввійде).
30 ІЬИ.—Р. 188.
31 ІЬісІ.— Р. 190.
58 І88И 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 1
|