Глобалізація і сучасні лінгвістичні процеси
У статті проаналізовано вплив глобалізації на сучасні лінгвістичні процеси. Зазначено, що українська лінгвістика потребує змін відповідно до соціальних запитів сьогодення. Акцентовано увагу на тому, що лінгвоукраїністика постала перед проблемою зміни методології досліджень, актуалізації вивчення нел...
Saved in:
| Published in: | Мовознавство |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2013
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183733 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Глобалізація і сучасні лінгвістичні процеси / С.Г. Чемеркін // Мовознавство. — 2013. — № 1. — С. 59-65. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859586814341283840 |
|---|---|
| author | Чемеркін, С.Г. |
| author_facet | Чемеркін, С.Г. |
| citation_txt | Глобалізація і сучасні лінгвістичні процеси / С.Г. Чемеркін // Мовознавство. — 2013. — № 1. — С. 59-65. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Мовознавство |
| description | У статті проаналізовано вплив глобалізації на сучасні лінгвістичні процеси. Зазначено, що українська лінгвістика потребує змін відповідно до соціальних запитів сьогодення. Акцентовано увагу на тому, що лінгвоукраїністика постала перед проблемою зміни методології досліджень, актуалізації вивчення нелінійних форм у мові.
The article analyzes the impact of globalization on modem linguistic processes. It is noted that Ukrainian linguistics needs change according to the social demands of today. The attention is attracted to the fact that Ukrainian linguistics faced a problem of changing research methodology, updating the sthdy of nonlinear forms in the language.
|
| first_indexed | 2025-11-27T10:44:52Z |
| format | Article |
| fulltext |
С. Г. ЧЕМЕРКІН
ГЛОБАЛІЗАЦІЯ І СУЧАСНІ ЛІНГВІСТИЧНІ
ПРОЦЕСИ
У статті проаналізовано вплив глобалізації на сучасні лінгвістичні процеси. Зазначено,
що українська лінгвістика потребує змін відповідно до соціальних запитів сьогодення.
Акцентовано увагу на тому, що лінгвоукраїністика постала перед проблемою зміни методо-
логії досліджень, актуалізації вивчення нелінійних форм у мові.
Ключові слова: глобалізація, інтернет-комунікація, нелінійність у мові, лінгвістич-
ний метод, пошукова машина.
Сучасні інформаційні технології досягли високого рівня впливу на різні со-
ціальні сфери життя людини, зробили її функціонування в соціумі невід дільним
від використання засобів науково-технічного прогресу. Така активна взаємодія
індивіда з інформаційним середовищем спричинена глобалізацією, яка відбу-
вається впродовж кількох останніх десятиліть1. Одним із чинників динамічного
розвитку глобалізаційних процесів стало виникнення Інтернету. Проникнення в
усі сфери життєдіяльності людини цього засобу масової комунікації викликало
трансформацію соціального середовища людини—її світогляду, культури, мови.
Вплив засобів масової комунікації торкнувся багатьох рівнів мовної систе-
ми — лексичного, граматичного, стилістичного тощо. А мовна норма дедалі
частіше формується саме на взірцях публіцистичної, а не мовно-художньої
практики 2. Важливу роль у цьому процесі відіграє Інтернет.
Імовірно, сьогодні вже не варто говорити про колосальну розбіжність мов-
них фактів, яка трапляється у двох середовищах — віртуальному та реальному,
тобто в мові, якою послуговуються в Інтернеті та поза його межами. Адже, з од-
ного боку, помітний виразний взаємозв'язок фактів мовної реалізації у віртуаль-
ному та реальному середовищах, а з другого, — мова в інтернет-середовищі —
це, власне, аналог мови поза його межами, оскільки сучасна інтернет-комуніка-
ція передбачає наявність таких самих форм дискурсу, які трапляються в реаль-
ному (невіртуальному) житті. Крім того, тут функціонують нові засоби кому-
нікації, що існують лише у віртуальному просторі (наприклад, такі, що
поєднують одиниці різних семіотичних систем) 3.
1 Шалин В. В.,Альбов А. П. Право итолерантность: либеральнаятрадиция в зпоху глоба-
лизации.— 2-е изд.— Краснодар, 2005.— 266 с.
2 Єрмоленко С. Я. Сучасні проблеми дослідження літературної мови // Актуальні проб-
леми української лінгвістики: теорія і практика.— К., 2001.— Вип. 4.— С. 7-8.
3 Машталер А. А. Культура в епоху Інтернету: зміна ціннісних орієнтацій // Вісн. Над.
авіац. ун-ту : Сер. «Філософія. Культурологія».— К, 2008.— № 2.— С. 130-134.
О С.Г. ЧЕМЕРКІН, 2013
ІЗМ 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 1 59
С. Г. Чемеркін.
Зважаючи на динаміку глобалізаційних процесів, неважко передбачити, що
вплив на мовну субстанцію з часом посилюватиметься, а мова, яка сьогодні пе-
ребуває поза межами інтернет-комунікації, зазнаватиме істотного впливу Все-
світньої мережі. Такі процеси не можуть лишити осторонь різні наукові галузі,
об'єктом дослідження яких є мова, актуалізуючи нові запити соціуму. Особливе
місце серед цих концептуальних наукових напрямів посідає лінгвістика.
Соціальна ситуація, яка склалася на межі тисячоліть, потребує більш де-
тального вивчення лінгвальних процесів, особливо тих, які відбуваються в циф-
ровому середовищі, оскільки активний розвиток інформаційних технологій
швидко змінює умови функціонування мови, що призводить до втрати можли-
вості досліджувати унікальні часові пласти її розвитку в різних комп'ютерних
сферах, зокрема в Інтернеті. Наприклад, уже сьогодні трансформується писем-
ний варіант усної розмовної мови, яким послуговуються в онлайн-засобах пере-
давання інформації (форумах, чатах та ін.). Ця зміна спричинена різною репре-
зентацією тексту, викликаною впливом соціальних мереж, активне просування
яких особливо помітне сьогодні. Крім того, комунікація все частіше переходить
у іншу фазу — спілкування в аудіо- та відеоформатах, тобто в усну форму. За-
значені процеси повинні спонукати науковця до аналізу мовних явищ у писем-
ному варіанті усної розмовної мови, сегмент якої трансформується й зазнає ре-
дукції, позаяк, по-перше, це нове явище у мові, причини й умови існування
якого достеменно невідомі, а по-друге, воно незабаром застаріє. Подібною є си-
туація із дослідженнями діалектної мови, коли науковці намагаються зберегти
факти живої мови носіїв певної говірки. Відмінність полягає лише в тому, що ці
процеси незіставні щодо часу. Трансформація говіркових засобів — явище, яке
значно триваліше в часі, ніж трансформація мовних засобів при спілкуванні між
користувачами в Інтернеті.
Водночас Інтернет є не лише об'єктом дослідження мови, а й інструментом
для її аналізу. Найхарактерніша риса Всесвітньої мережі — збереження сукуп-
ності всіх даних — дає змогу використовувати засоби Інтернету для верифікації
мовного матеріалу. Ця особливість якнайкраще сприяє створенню лексичних,
граматичних та інших реєстрів у вигляді корпусів, словників тощо. Оперування
великою кількістю мовного матеріалу ставить питання про застосування засобів
Інтернету при визначенні норми чи її кодифікації, а отже, з'являється реальна
можливість формування за допомогою Всесвітньої мережі такого важливого
нормативного кадастру, як загальномовний словник.
Створення тлумачної лексикографічної праці як одного зі стовпів словни-
карства відбувається відповідно до певних лінгвістичних та технологічних за-
сад 4. Проте якщо лінгвістичні засади сучасного українського словникотворення
не можуть піддаватися сумніву, то технологічні основи формування словників
ще перебувають у не надто розвиненому стані. (Безперечно, в сучасному україн-
ському мовознавстві є інституції, які здатні вирішувати важливі завдання лекси-
кографії за допомогою комп'ютерних технологій 5, однак концептуального
впливу на сучасну лінгвоукраїністику вони не мають). Такі фактори викликані
низкою суб'єктивних чинників, що склалися в науці про мову кінця XX — по-
чатку XXI ст.
4 Дубичинский В. В. Лексикография русского язьпса.— М., 2008.— С. 133-146.
5 Лінгвістичні та технологічні основи тлумачної лексикографії / Широков В. А., Біло-
ноженко В. М., Бугаков О. В. та ін — К., 2010 — С. 3-12.
60 І88И 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 1
Глобалізація і сучасні лінгвістичні процеси
Глобалізація, що синхронно пов'язана з активним розвитком науки, у сучас-
ному світі реалізована й через новітні технології, які виникли в певних галузях
знань. Погляд людини на світ змінився завдяки досягненням сучасної квантової
теорії 6, нові можливості в медичній, соціальній сферах сьогодні відкривають
нанотехнології 7, інакше подивитися на процеси, які відбуваються у природі,
дала змогу теорія хаосу 8. Порівняно з прикладними, технічними галузями на-
укових знань, у гуманітарних науках узагалі й лінгвоукраїністиці зокрема таких
активних трансформацій не спостерігається, найвиразнішим доказом чого є
низький показник рівня проникнення засобів комп'ютерної та інтернет-сфери в
науку про мову. Незважаючи на те, що сьогодні велика кількість словників ство-
рюється з використанням засобів Інтернету, проникнення в інші лінгвістичні
галузі ще надто невиразне. Частково це пов'язано з тим, що за зовнішньою репре-
зентативністю часто приховується нерозуміння власне такого явища, як інтернет.
Широкі можливості Інтернету, використовувані на рівні різних наукових
дисциплін, у сучасній лінгвоукраїністиці й до сьогодні залишаються без запиту з
боку науковців. Серед сучасних дисертаційних робіт практично відсутні праці,
присвячені аналізові мови Інтернету, а Інтернет як засіб дослідження мовного
матеріалу майже не використовується. Науковці звертають увагу на Всесвітню
мережу лише як на джерело мовного матеріалу, часто не диференціюючи, не
класифікуючи його, нівелюючи такий матеріал позначками (з Інтернету) 9. Це
спричинено рядом інтра- та екстралінгвальних чинників 10, серед яких найбільш
значущий — низький рівень комп'ютерної грамотності (а відповідно — і воло-
діння засобами Інтернету) в середовищі мовознавців. Навіть належний рівень
знання комп'ютера вченими-початківцями чи молодими науковцями ставить їх
у певну залежність від старших колег і наукових структур, змушуючи, наприк-
лад, обирати теми досліджень, які гарантуватимуть професійне зростання, проте
не будуть пов'язані з надзвичайно актуальними проблемами нових засобів ко-
мунікації в мові.
Ситуація, яка склалася в сучасному науковому середовищі, може призвести
до вкрай негативних наслідків, ознаки яких спостерігаємо вже сьогодні, — мо-
делювання системи іншої мови й перенесення її на українську мову в Мережі.
Відомі приклади, коли науковець, вивчаючи сленг комп'ютерників, розмовну
мову в Інтернеті, послуговується не власним зібраним матеріалом, а перекладає
його, наприклад, з російської, доказом чого є нульові результати пошуку таких
«слів» українською мовою в інтернет-пошуковиках.
Використання комп'ютерних засобів та засобів Інтернету передбачає роботу
з великими масивами даних. У сучасній лінгвоукраїністиці від самого початку
закладено можливості використання великої кількості даних, проте відсутня
систематизація цього матеріалу. У більшості дисертаційних робіт на отримання
наукового ступеня доктора чи кандидата філологічних наук одним з атрибутів
виступає додаток до дослідження. Наявність великої кількості матеріалу без йо-
го систематизації та класифікації має сумнівну вартість для подальших науко-
6 Вакарчук І. О. Квантова механіка.— 4-е вид.— Л., 2012.— 872 с.
7 Патон Б. Є., Москаленко В. Ф. та ін. Нанонаука і нанотехнології: технічний, медичний
та соціальний аспекти // Вісн. Нац. академії наук України.— 2009.— № 6.— С. 18-26.
8 Ігнатуша І. М. Між детермінізмом та передбачуваністю: прогнозування в синергетиці //
Наук, праці Міжнар. академії управління персоналом.— 2011.— Вип. 4(31).— С. 59-64.
9 Чемеркін С. (з Інтернету) // Культура слова.— 2012. — Вип. 76.— С. 119-122.
10 Чемеркін С. Г. Причини низького рівня досліджуваності української мови в Інтернеті //
Українознавство.— 2011.— № 1.— С. 136-138.
ІЗМ 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 1 61
С. Г. Чемеркін.
вих досліджень. Потенційна можливість його використання через бібліотечні
фонди існує, проте його відсутність (як і тисяч додатків інших дисертаційних
досліджень) у цифровому систематизованому форматі нівелює науковий потен-
ціал лінгвоукраїністики.
Торкаючись питань оцифрування лінгвістичного матеріалу, варто звернути
увагу на такий сегмент наукових досліджень, як видання, які за своєю будовою
становлять надто складну систему, несприйнятливу для користувача. Наприк-
лад, трансформуючи деякі граматичні словники 11 в зручний цифровий інтер-
фейс, користувач зможе по-іншому проаналізувати репрезентований багатий
матеріал, адже сучасний читач (зокрема й науковець) намагається отримати
загальну картину, він не має ні часу, ні терпіння для того, що рухається важко і
повільно 12.
Окреслене вище питання—з категорії методики репрезентації лінгвістично-
го матеріалу. Значно важливіша — сама суть матеріалу. У сучасній лінгвости-
лістиці перед дослідником завжди стояло важливе питання розмежування сти-
лів і жанрів. Диференціювати функціонально-стильові різновиди, визначити, де
закінчується текст одного жанру і починається інший, — такі завдання завжди
були надзвичайно складними в лінгвістичній стилістиці. Проте сьогодні це зав-
дання значно ускладнилося. Причина цього явища — розмивання стилів та жан-
рів, викликане динамічними мовними процесами, які спричинені глобалізацією.
Крім того, мова в Інтернеті поставила перед дослідником багато запитань, на які
ще треба відповісти: яку роль відіграють у стилістичній системі одиниці інших
семіотичних систем?; чи можна вкласти стилістичну систему української мови в
Інтернеті у традиційні шість функціонально-стильових різновидів?; де межа
стилю в гіпертексті?; як ставитися до тексту, представленого різними мовами,
та ін. Велика кількість питань спонукає до одного висновку: сучасна лінгвости-
лістика повинна використовувати нелінгвістичні засоби аналізу мовного мате-
ріалу — інформатики, соціології, семіотики, культурології тощо.
Зважаючи на те, що такі процеси відбуваються на всіх рівнях мови, а лінгво-
стилістика є однією з низки мовознавчих дисциплін, цілком очевидним є висно-
вок про те, що сьогодні будь-яка лінгвістична наука при аналізі матеріалу по-
винна спиратися на дані інших дисциплін. Наприклад, у СІЛА лінгвістика
сьогодні вже не сприймається навіть як гуманітарна дисципліна — це соціальна
наука, яка пов'язана з когнітивістикою, психологією, нейробіологією 13. Відпо-
відаючи на запити споживачів, лінгвістика там стала прикладною дисципліною,
значно розширивши сферу практичного застосування мови. Сьогодні актуа-
лізуються питання вивчення мови перехідних станів людини, мови в її взаємо-
зв'язку з фемінізмом, афроамериканськими дослідженнями, тендерною пробле-
матикою, сексуальністю тощо14. Показовий також, наприклад, перелік
основних спеціальностей, пов'язаних із лінгвістикою, у вищих навчальних за-
кладах Великобританії — глобальні комунікації, міжкультурні комунікації,
мистецтво і гуманітарні науки, білінгвізм і мультилінгвізм, мови і наука про ко-
11 Карпіловська Є. А. Кореневий гніздовий словник української мови: Гнізда слів з вер-
шинами — омографічними коренями.— К., 2002.— 912 с.; Граматичний словник української
літературної мови. Словозміна / Відп. ред. Н. Ф. Клименко.— К., 2011.— 760 с.
'2 Наггін IV. Кедиіет &г рЬі1о1о§у? Із іі Іоо Ьаіе? \¥ав іі пєуєг ітрогіапі? — сотти-
пі1у.ті(1(11еЬи̂ у.ес1и/~Ьа̂ І̂8/С1а88ІС8/Ке̂ иіетії̂ Р̂Ьі1о1о2у.Ь1т1.
13 КибрикА.А., Кобозева И. М., СекеринаИ.А. Современная американская линг-
вистика : Фундаментальнне направлення.— М., 2002.— 480 с.
14 Шеаі С., Вгомт В. Веуопсі Еигосепітізт апі Миііісиїїигаіізт // Мойегп РЬі1о1о§у.— 1993.
— N 90 (Зирріетепі).— Р. 142-166.
62 І88И 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 1
Глобалізація і сучасні лінгвістичні процеси
мунікації, мовленнєва діяльність і спілкування, цифрові технології в гуманітар-
них науках, комунікаційний дизайн 15.
На противагу західним ученим українські дослідники в переважній більшос-
ті використовують практично ту саму модель аналізу, яка функціонувала в ра-
дянські часи, часто просто реномінуючи термінологічний апарат (наприклад, у
дослідженнях зі стилістики основний лінгвостилістичний термін «образ», ужи-
ваний раніше, нерідко просто реномінують у «концепт»—термін, який за суттю
у працях мало відрізняється від попереднього), використовуючи практично ті
самі методи аналізу мовного матеріалу (пор. методи дисертаційних досліджень
колись і тепер) тощо.
Питання методу стоїть окремо в колі проблем наукового пошуку. Сучасний
український дослідник не може вийти за межі давно використовуваних методів
та методик. Причина такого явища полягає частково й у тому, що сьогодні завдя-
ки технічним можливостям використання комп'ютера та Інтернету піддаються
сумніву інші методи добору й аналізу мовного матеріалу. Наприклад, збір, карт-
кування, вибірка матеріалів, які раніше здійснювалися науковцем упродовж
тривалого часу, сьогодні за наявності програмного забезпечення може бути
здійснене одним натиском клавіші комп'ютера. Такі незіставні технологічні
процеси опрацювання матеріалу часто зазнають суб'єктивного впливу з боку
наукової думки. Відсутність програмного забезпечення, неналежний рівень
комп'ютерного оснащення та неможливість використання Інтернету як аргу-
менти з боку деяких науковців неприпустимі, адже частину цих питань він пови-
нен вирішувати сам. Сьогодні лінгвіст щонайменше повинен знати основи про-
грамування і мати змогу створити власну програму для аналізу мовного
матеріалу.
Невикористання процесів машинної обробки й аналізу мовного матеріалу в
сучасній українській лінгвістиці не дає можливості виходити на інші рівні лінг-
вістичних знань. Під впливом глобалізаційних процесів сьогодні гостро постала
потреба у трансформуванні засад перекладознавства 16, вивченні міжмовних
універсалій, які приходять через фільми, рекламу тощо. Такі проблеми потре-
бують нових методів і взагалі методології наукового пошуку. У цій ситуації,
ймовірно, можливі навіть індивідуально-авторські наукові методи дослідження,
якщо вони, безперечно, аргументовані й мають доказову базу.
Глобалізація — процес ревізії накопичених знань. Перегляд знань супрово-
джує всю історію розвитку людської думки, коли змінювалися як використову-
вані методи, так і аспекти дослідження певного об'єкта. Концептуальні методи
пізнання з часом трансформувалися від загальновідомого релігійного принципу
«Сгейо, ^ша аЬкішіит езЬ>, диспутів як базової практики європейських універси-
тетів до гегелівської філософії і сучасної фізики нестандартних ідей11. Потребує
змін і система наукових узагальнень про мову. У часи прагматизації наукових
знань постала потреба перегляду підходів до вивчення, наприклад, історії мови,
етимології загальних і власних назв, граматики тощо з використанням новітніх
засобів дослідження.
15 Университетн Великобритании 2012-2013.— К., 2012.— 176 с.
16 Янушевич І. А. Філософсько-методологічні передумови перекладознавства // Автореф.
дис.... канд. філос. наук.— О., 2007.— 20 с.
17 Козлов С. Л. Осень филологии // Новое литературное обозрение.— 2011.— № 110.—
С. 15-22.
ІЗМ 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 1 63
С. Г. Чемеркін.
Система трансформації накопичених наукових знань передбачена соціаль-
но-економічними процесами останнього часу, яким властива нелінійна дина-
міка. Нелінійність, що лежить в основі глобалізації 18, вимагає зміни лінійних
процесів, за якими продовжує розвиватися сучасна лінгвоукраїністика. Акти-
візація нелінійних процесів у мові (наявність невербальних знаків у текстах,
постмодерний дискурс у художній мові, гіпертекст у мові, якою послуговуються
в Інтернеті, тощо) спонукає до зміни наукових поглядів сучасних мовознавців.
Інтернетом як засобом дослідження мовного матеріалу вже давно послуго-
вуються лінгвісти, використовуючи пошукові машини, частина з яких уже адап-
тована до такої роботи. Зокрема, такою технологією є «Ооо§1е ]4§гат Уіе\уег»,
яка здатна показати особливості вживання певного терміна (лексичної одиниці,
оніма тощо) в науковій літературі від 1800 до 2009 року. Вказаний інтернет-сер-
віс ґрунтується на оцифрованих даних зі світових бібліотек. При уведенні в по-
шуковий рядок лексичної одиниці машина показує частотність використання
цього слова в певний період. Такий сервіс доступний англійською, францу-
зькою, німецькою, іспанською, російською та ін. мовами. Український бібліо-
течний сегмент ця технологія не обслуговує, проте деякі одиниці можна виявити
за допомогою пошуку через російськомовну систему запиту. Наприклад, можна
обчислити рівень різного типу зацікавлення щодо окремої персоналії, яка пов'я-
зана з Україною, зокрема з мовою письменника чи соціальним впливом певного
політичного діяча тощо.
Оскільки науковий запит на такі пошуки очевидний та актуальний, імовірно,
вказаний сервіс може бути доступним і українською мовою, тобто ґрунтувати-
меться на матеріалі з українських наукових бібліотек.
Зазначена технологія дає змогу накреслити широкі перспективи для науко-
вих досліджень у лінгвістиці. По-перше, у сучасному мовознавстві з'являється
можливість визначити тренди певних лінгвальних процесів чи явищ. До вико-
ристання пошукових машин зробити це було практично неможливо, оскільки
така робота передбачає збір і класифікацію великої кількості матеріалу, що
практично не може бути здійснене механічним способом. По-друге, такий сер-
віс дає змогу виявити й аналізувати контекстне середовище, у якому використа-
но той чи той термін, що відкриває широкі перспективи, наприклад, практично-
го поєднання одиниць лінгвістичної системи з одиницями інших дисциплін
(пор., наприклад, підхід представників контекстної реклами, які шукають клю-
чові слова для виходу на певну соціальну групу 19). Кожна з лінгвістичних
дисциплін зможе використати цю систему для вивчення власного мовного мате-
ріалу. У царині лінгвостилістики такі дослідження, наприклад, дадуть змогу
наочно представити рівень популярності художньої мови письменника, визна-
чити особливості використання стилістичного інструментарію в певний період і
його застосування до певних дискурсів тощо. Наприклад, при дослідженні особ-
ливостей динаміки терміносистеми української мови в науково-популярному
журналі «Культура слова» 20 шляхом квантитативного аналізу було виявлено
збіг показників у виданні із загальними особливостями цих самих показників,
18 Делокаров К. Х.,Демидов Ф. Д. Методологические принципи анализа процесса глоба-
лизации // Глобализация.— М., 2008.— С. 93.
19 Грабар О. І., Кушніренко О. М. Сучасні напрями вдосконалення рекламної діяльності
підприємства на основі використання інтернет-технологій // Вісн. Житомир, держ. технолог,
ун-ту.— 2012,— № 1,— С. 93.
Сюта Г. М., Чемеркін С. Г. Метамова збірників «Культура слова» (комп'ютерний ана-
ліз терміносистеми) // Життя у слові.— К., 2011.— С. 333-345.
64 І88И 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 1
Глобалізація і сучасні лінгвістичні процеси
верифікованих за допомогою сервісу «Соо§1е Т^^гат Уіешег». Використання по-
дібних методів дозволяє доповнити структуру мови компонентом імовірності,
який має великий пояснювальний потенціал. Проте найважливіша ознака вико-
ристання таких сервісів — істотне розширення простору для лінгвістичного
аналізу.
Поряд із наведеним вище прикладом існує ще чимало способів і засобів ви-
користання особливостей сучасних комп'ютерів та пошукових систем Інтерне-
ту для вивчення нових аспектів мови. А поєднання нової філософії дослідження
мови з новітніми засобами її аналізу уможливить виведення української лінгвіс-
тичної думки на інший, якісно новий і перспективний рівень.
8. Н. СНЕМЕККШ
СШВАІЛ2АТИШ АШ МОБЕИЧ ІЛ1ЧСІЛ8ТІС РКОСЕ88Е8
ТЬе агіісіе апаїугез ІЬе ітрасі оГ§1оЬа1ігайоп оп тосіегп Ііпдиівііс ргосе88е8. IIІ8 поіесі іЬаІ
Цкгаіпіап Ііпдиівііся пеесіз сЬап§е ассоп!іп§ 1» іЬе восіаі <іетап(І8 оГ Іосіау. ТЬе айепііоп ів аі-
Ігасіесі Іо ІЇіе Гасі іЬаІ Цкгаіпіап Іілдиівіісз Гасед а ргоЬІет оґ сЬап§ш§ гезеагсЬ теіЬосіо1о§у, ир-
Йа1іп§ ІЬе 8йі(іу оГпопІіпеаг ґогтз іп ІЬе 1ап§иа§е.
Кеу\уог(І8: §1оЬа1І2аІіоп, Іпіегпеї соттипісаііоп, ІЇіе попііпеагіїу іп ІЬе Іап^иа^е, ІЇіе Ііп-
§иІ8Ііс теіїюсі, а зеагсЬ еп§іпе.
ІЗМ 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 1 65
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-183733 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0027-2833 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-27T10:44:52Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Чемеркін, С.Г. 2022-04-12T13:11:25Z 2022-04-12T13:11:25Z 2013 Глобалізація і сучасні лінгвістичні процеси / С.Г. Чемеркін // Мовознавство. — 2013. — № 1. — С. 59-65. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183733 У статті проаналізовано вплив глобалізації на сучасні лінгвістичні процеси. Зазначено, що українська лінгвістика потребує змін відповідно до соціальних запитів сьогодення. Акцентовано увагу на тому, що лінгвоукраїністика постала перед проблемою зміни методології досліджень, актуалізації вивчення нелінійних форм у мові. The article analyzes the impact of globalization on modem linguistic processes. It is noted that Ukrainian linguistics needs change according to the social demands of today. The attention is attracted to the fact that Ukrainian linguistics faced a problem of changing research methodology, updating the sthdy of nonlinear forms in the language. uk Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Мовознавство Глобалізація і сучасні лінгвістичні процеси Globalization and modern linguistic processes Article published earlier |
| spellingShingle | Глобалізація і сучасні лінгвістичні процеси Чемеркін, С.Г. |
| title | Глобалізація і сучасні лінгвістичні процеси |
| title_alt | Globalization and modern linguistic processes |
| title_full | Глобалізація і сучасні лінгвістичні процеси |
| title_fullStr | Глобалізація і сучасні лінгвістичні процеси |
| title_full_unstemmed | Глобалізація і сучасні лінгвістичні процеси |
| title_short | Глобалізація і сучасні лінгвістичні процеси |
| title_sort | глобалізація і сучасні лінгвістичні процеси |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183733 |
| work_keys_str_mv | AT čemerkínsg globalízacíâísučasnílíngvístičníprocesi AT čemerkínsg globalizationandmodernlinguisticprocesses |