Методологія когнітивних досліджень: перспективи емпіричного підходу
Стаття присвячена розгляду основних методів дослідження, застосовуваних у парадигмі сучасної когнітивної лінгвістики. Найпродуктивнішою методикою визнається теорія прототипів Дж. Лакоффа з огляду на її найбільший емпіричний потенціал. Здійснюється спроба доповнити прототипний підхід етимологічним ан...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Мовознавство |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2013
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183734 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Методологія когнітивних досліджень: перспективи емпіричного підходу / Н.С. Кудрявцева // Мовознавство. — 2013. — № 1. — С. 66-76. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-183734 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Кудрявцева, Н.С. 2022-04-12T13:11:50Z 2022-04-12T13:11:50Z 2013 Методологія когнітивних досліджень: перспективи емпіричного підходу / Н.С. Кудрявцева // Мовознавство. — 2013. — № 1. — С. 66-76. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183734 Стаття присвячена розгляду основних методів дослідження, застосовуваних у парадигмі сучасної когнітивної лінгвістики. Найпродуктивнішою методикою визнається теорія прототипів Дж. Лакоффа з огляду на її найбільший емпіричний потенціал. Здійснюється спроба доповнити прототипний підхід етимологічним аналізом, спираючись на вчення про внутрішню форму слова О. О. Потебні. The article contains a survey of the basic methodology used in the paradigm of contemporary cognitive linguistics. G. Lakoffs theory of prototypes is recognized as the most productive method of study in view of its biggest empirical potential. There is made an attempt to complement the prototype theory with etymological analysis based on Potebnia’s conception of the internal form of the word. uk Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Мовознавство Методологія когнітивних досліджень: перспективи емпіричного підходу Cognitive methodology: a perspective of empirical approach Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Методологія когнітивних досліджень: перспективи емпіричного підходу |
| spellingShingle |
Методологія когнітивних досліджень: перспективи емпіричного підходу Кудрявцева, Н.С. |
| title_short |
Методологія когнітивних досліджень: перспективи емпіричного підходу |
| title_full |
Методологія когнітивних досліджень: перспективи емпіричного підходу |
| title_fullStr |
Методологія когнітивних досліджень: перспективи емпіричного підходу |
| title_full_unstemmed |
Методологія когнітивних досліджень: перспективи емпіричного підходу |
| title_sort |
методологія когнітивних досліджень: перспективи емпіричного підходу |
| author |
Кудрявцева, Н.С. |
| author_facet |
Кудрявцева, Н.С. |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Мовознавство |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Cognitive methodology: a perspective of empirical approach |
| description |
Стаття присвячена розгляду основних методів дослідження, застосовуваних у парадигмі сучасної когнітивної лінгвістики. Найпродуктивнішою методикою визнається теорія прототипів Дж. Лакоффа з огляду на її найбільший емпіричний потенціал. Здійснюється спроба доповнити прототипний підхід етимологічним аналізом, спираючись на вчення про внутрішню форму слова О. О. Потебні.
The article contains a survey of the basic methodology used in the paradigm of contemporary cognitive linguistics. G. Lakoffs theory of prototypes is recognized as the most productive method of study in view of its biggest empirical potential. There is made an attempt to complement the prototype theory with etymological analysis based on Potebnia’s conception of the internal form of the word.
|
| issn |
0027-2833 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183734 |
| citation_txt |
Методологія когнітивних досліджень: перспективи емпіричного підходу / Н.С. Кудрявцева // Мовознавство. — 2013. — № 1. — С. 66-76. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kudrâvcevans metodologíâkognítivnihdoslídženʹperspektiviempíričnogopídhodu AT kudrâvcevans cognitivemethodologyaperspectiveofempiricalapproach |
| first_indexed |
2025-11-26T14:49:07Z |
| last_indexed |
2025-11-26T14:49:07Z |
| _version_ |
1850626896960684032 |
| fulltext |
Н. С. КУДРЯВЦЕВА
МЕТОДОЛОГІЯ КОГНІТИВНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ:
ПЕРСПЕКТИВИ ЕМПІРИЧНОГО ПІДХОДУ
Стаття присвячена розгляду основних методів дослідження, застосовуваних у парадигмі
сучасної когнітивної лінгвістики. Найпродуктивнішою методикою визнається теорія прото-
типів Дж. Лакоффа з огляду на її найбільший емпіричний потенціал. Здійснюється спроба до-
повнити прототипний підхід етимологічним аналізом, спираючись на вчення про внутрішню
форму слова О. О. Потебні.
Ключові слова: когнітивна лінгвістика, лінгвістична методологія, теорія прототипів,
внутрішня форма слова, етимологічний аналіз, філософська термінологія.
Кожна нова парадигма наукового знання характеризується власною моделлю
постановки проблем і способів їх розв'язанняЦе твердження Т. Куна, очевид-
но, передбачає, що новизна тієї чи іншої наукової моделі не тільки визначатиме-
ться певним загальним, відмінним від попередніх, ракурсом розгляду об'єкта
дослідження, а й обов'язково включатиме висунення нових цілей, завдань, а та-
кож нової методології.
Своєрідність популярного нині когнітивного підходу до мови, який по праву
може бути визнаний новою парадигмою лінгвістичного знання, полягає у прин-
ципово новій постановці проблеми співвідношення свідомості і мови. Дослід-
ження мови в її когнітивній функції, тобто як засобу організації, оброблення та
передання інформації, передбачає її розгляд як когнітивної властивості людини,
яка, на думку Є. Кубрякової, разом з іншими властивостями утворює в людській
свідомості певну єдину інфраструктуру 2.
Нова парадигма, яка пов'язана насамперед з визнанням особливої ролі люди-
ни у процесах пізнання та мовленнєвій діяльності, а також із розрізненням влас-
не мислення та інших пізнавальних процесів, має виявляти безсумнівну ори-
гінальність використовуваної методології. Існує думка, що майбутнє
лінгвістичної науки, найвірогідніше, визначатиметься саме питаннями методо-
логії, тобто здатністю вчених перетворити наявний у цій царині «теоретичний
хаос» (хоч би яким творчим він був) у ситуацію інтегрального розвитку3. Почас-
ти поділяючи такі погляди, зазначимо, що сьогодні когнітивна лінгвістика не яв-
ляє собою єдиної стрункої концепції з чітко визначеним термінологічним апара-
том. Так, скажімо, існує когнітивна лінгвістика «у стилі Ленекера», когнітивна
1 Кун Т. Структура научннх революций.— М., 1977.— 300 с.
2 Кубрякова Е. С. Язьік и знание. На пути получения знаний о язнке : Части речи с
когнитивной точки зрения. Роль язьпса в познании мира.— М., 2004.— С. 45.
3 Сеегаегія £>. МеЙюдо1о§у іп со§піііує 1ш§иі$1іс8 // Со§пігіуе Ііп^иізіісз : Сиггепі аррііса-
ІЇОП8 аші йііиге регересіїуез / ЕЙ8.0. Кгізіїапзеп, М. АсЬагі, К.. Бігуєп, Г. сіє Мепсіога ІЬапег.—
Вегііп ; Уогк, 2006,— Р. 21.
О Н. С. КУДРЯВЦЕВА, 2013
66 І88И 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 1
Методологія когнітивних досліджень: перспективи емпіричного підходу
лінгвістика «у стилі Телмі», а також просторова граматика (Сопзігасііоп Огат-
таг), яка включає різні підходи на зразок реалізованих Ч. Філлмором та А. Голд-
берг, радикальну просторову граматику та навіть матеріальну (етЬосІіесІ) про-
сторову граматику.
Визнаючи її відчутний емпіричний потенціал, доводиться погодитись і з
тим, що в аспекті методології когнітивна лінгвістика характеризується скоріше
різноманітністю теоретичних концепцій, ніж оригінальністю методів експери-
ментального характеру. З одного боку, дослідники вказують на те, що власне
«когнітивність» нової лінгвістичної парадигми пов'язує її з іншими когнітивни-
ми науками, які вивчають людський розум, і тому перспективним видається
імплементація в лінгвістичній галузі тих емпіричних методів, що вже довели
свою ефективність у психології, комп'ютерному моделюванні та нейропсихоло-
гічних розвідках4. Наголос на тому, що когнітивна лінгвістика насамперед ґрун-
тується на слововживанні, свідчить про необхідність застосування емпіричних
методів дослідження фактичного використання мови, представленої в корпусах
у формі спонтанних, непроаналізованих мовних даних5.1, нарешті, той факт, що
когнітивна лінгвістика представляє «контекстуалізовану» концепцію мови (від-
повідний контекст при цьому не обмежується лише когнітивними властивостя-
ми людини, а також включає суспільство і культуру), свідчить про можливість
задіювання кількісних емпіричних методів, що переважають у соціолінгвістич-
них дослідженнях6.
3 іншого боку, така домінантна риса когнітивної лінгвістики, як надання пе-
реваги аналізу лінгвістичного значення над аналізом лінгвістичної форми, веде
до стійкого переконання, що лише інтроспекція може бути справді надійним ме-
тодом, який забезпечує безпосередній доступ до семантичних явищ7. Власне, ця
риса і зумовила теоретичний характер більшості ранніх фундаментальних роз-
відок, проведених у сфері когнітивної семантики8.
Саме тому класичними когнітивними «методиками» дослідження мовних
значень сьогодні є напрями виразно теоретичного спрямування, серед яких слід
згадати теорію образно-схематичних моделей Р. Ленекера, теорію семантики
фреймів Ч. Філлмора і теорію прототипів Дж. Лакоффа.
Говорячи про перші два напрями, відзначимо певний паралелізм ключових
ідей, висунутих їхніми авторами. Зауважимо, що засадничі припущення Р. Ле-
некера та Ч. Філлмора багато в чому показові і для всієї когнітивної лінгвістики
в цілому. Зосередившись на дослідженні процесів концептуалізації в їх мовному
відображенні, автори теорії образно-схематичних моделей і теорії семантики
фреймів пропонують доволі широке визначення зазначеного явища як системи
4 ІЬМ.—Р.28.
5 Див.: Цза^е-Ьазесі тосіеіз оПап§иа§е / Есіз. М. Вагіочу, 8. Кеттег.— ЗіапГопі, 2000.—
356 р.
® Див., напр.: Со§піііує тосіеїв іп 1ап§иа§е апсі ІЇюи§Ьі. Мео1о§у, теІарЬогз ап<1 теапіпдз /
Есія. К. Бігуєп, К. Ргапк, М. Ріііг.—Вегііп; №\у Уогк, 2003; Кгізйапзеп О. Но\у Іо <1о іЬіп§8 даііЬ
аІІорЬопез: Ііп^шаїіс зіегеоіурез аз со§піїіує геґегепсе роіпіз іп зосіаі со§пМоп // Со§піііує т о і -
еІ8 іп 1ап§иа§е апсі іЬои§Ьі. Мео1о§у, теїарЬоге апсі теапш§8.— Вегііп ; Ке\у Уогк, 2003.—
Р. 69-120.
7 Сеегаегіа О. Ор. сії,— Р. 28.
8 Див., напр.: Филлмор Ч. Фреймм и семантика понимания // Новое в зарубеж. линг-
вистике.— М., 1988.— Вьш. 23.— С. 52-92; Ьако#О., Зоктоп М. МеІарЬогд \уе ііує Ьу.— СЬі-
садо, 2003.— 256 р.; Ьап^аскег К. Роипсіайопв о£ со§пі1іує §гаштаг.— Зіапіогсі, 1999.—
Уоі. 1,—540 р.
/55ЛГ 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 1 67
Н. С. Кудрявцева.
нових знань та усталених концептів, чуттєвого досвіду та знань різних контекс-
тів (природного, соціального, лінгвістичного, наукового).
Якщо когнітивна граматика Р. Ленекера та фреймова семантика Ч. Філлмора
основну увагу приділяють вивченню концептуалізації, то теорія прототипів
Дж. Лакоффа, як можливий напрям і метод дослідження, пов'язана з розглядом
процесів категоризації об'єктів навколишнього світу й одиниць мови та відобра-
женням цих процесів у структурі мовних значень і категорій. Визнаючи остан-
ню концепцію найперспективнішою з погляду застосування в її полі методів ем-
піричного характеру, пропонуємо детальніше висвітлення її суті та основних
характеристик. На наш погляд, саме теорія прототипів уможливлює доповнення
аналізу мовних значень необхідним когнітивній лінгвістиці аналізом мовних
форм.
На користь значного потенціалу теорії прототипів у мовознавстві свідчить її
здатність задовольняти ті методологічні вимоги, які висуваються до лінгвістич-
них теорій: дескриптивна адекватність (у розумінні широких емпіричних мож-
ливостей), продуктивність та пояснювальна глибина9. По-перше, теорія прото-
типів передбачає розгляд низки таких семантичних явищ, як розпливчасті межі
лексичних категорій, виявлення типових членів категорії, гнучку і динамічну
природу значень слів, важливість метафори та метонімії як підґрунтя цієї гнуч-
кості, що інтуїтивно відчуваються як предмет розгляду семантики, проте зде-
більшого ігнорувалися її структурним напрямом. Цю рису прототипного аналізу
можна вважати найпривабливішою, адже він втілює саме дескриптивний підхід
до лексичного значення, за якого належного висвітлення отримує більшість по-
передніх теоретичних припущень когнітивної лінгвістики. По-друге, теорія
прототипів виявляється доволі продуктивною не лише з огляду на те, що прове-
дені в її ракурсі дослідження структури лексичних категорій можуть бути засто-
совані щодо лексичного складу мови в цілому, а й у плані її поширення на інші
аспекти лінгвістики (наприклад, фонологію, морфологію, синтаксис, історичну
лінгвістику та ін.10). І, по-третє, пояснювальна глибина теорії прототипів зумов-
лена як її схильністю до узагальнення, так і її міждисциплінарною природою.
Зважаючи на міждисциплінарний статус самої когнітивної лінгвістики, зазначе-
на риса уможливлює методологічний діалог з іншими когнітивними дисцип-
лінами, так само як і містить у собі перспективу долучення лінгвістики до най-
важливіших досягнень сучасної науки.
На наш погляд, уваги заслуговує визнаний факт, що власне прототипна мето-
дологія сама по собі є «прототипно структурованим» підходом до семантики 11.
Інакше кажучи, можна виділити як більш, так і менш показові приклади теорій
прототипів. Зокрема, існують теорії, що поєднують певні аспекти класичного
підходу до семантичної структури лише з деякими елементами прототипної
концепції. Одним з таких підходів є здійснений А. Вежбицькою аналіз прото-
типного центру лексичної категорії12. Зазначаючи, що для дефінування значен-
ня слова недостатньо лише розгляду того, яким чином воно використовується
щодо речей, дослідниця стверджує про необхідність вивчення структури понят-
тя, яке лежить в його основі, і пояснює, як саме певне слово вживається щодо
цих речей. На її думку, розуміння структури поняття означає повний і точний
9 Оеегаегів £>. Ргояресік аші ргоЬІетз о£ргоіоіуре іЬеогу // Со§піііує Ііпдиізііск: Ьазіс геай-
Іп§8.— Вегііп; Уогк, 2006.— Р. 144.
10 ІШ.—Р. 145.
11 ІШ,—Р. 155.
12 ШеггЬіскаА. Ьехісо§гарЬу апсі сопсеріиаі апаїуяія.— Апп АгЬог, 1984.— 368 р.
68 І88И 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 1
Методологія когнітивних досліджень: перспективи емпіричного підходу
опис того елемента, який є типовим представником втіленої цим поняттям кате-
горії, тобто прототипом. Для того щоб надати такий повний і точний опис, необ-
хідно виявити внутрішню логіку поняття 13.
Підхід, запропонований А. Вежбицькою, може бути лише частково визна-
ний прототипним, адже з когнітивного погляду уваги заслуговує не лише центр
категорії, а й те, як саме цей центр може бути розширений у напрямку периферії
і наскільки далеко це розширення може зайти. Визнання когнітивною лінгвісти-
кою гнучкої полісемантичності однією з головних рис природних категорій мо-
ви не може узгоджуватися, як це пропонує А. Вежбицька, з навмисним обмежен-
ням опису категорії виключно її характерними значеннями, адже подібне
обмеження може призвести до ігнорування згаданої полісемантичності.
Іншою стратегією, спрямованою на збереження деяких аспектів класично-
го підходу, із залученням елементів прототипного аналізу, є соціолінгвістична
теорія X. Патнема 14. На думку американського філософа, пересічні мовці ма-
ють не більше ніж «стереотипне» знання про природні види, тобто їм відома
низка лише явних характеристик речей, як, наприклад, той факт, що вода є про-
зорою рідиною без смаку і запаху. Науковці ж послуговуються теоретичним
визначенням води — формулою Н20, і саме це визначення зрештою зумовлює
використання термінів для природних видів. Членам неспеціалізованих груп
необов'язково мати експертне знання, однак аби бути повноцінним членом
мовної спільноти, необхідно знати «стереотип», пов'язаний з тією чи іншою
категорією. Таким чином, стереотип виступає соціально детермінованим
мінімальним блоком інформації з огляду на розширення категорії. Істинні
(експертні) визначення категорій вважаються, за X. Патнемом, класичними, а
стереотипні / прототипні поняття визнаються другорядними соціолінгвістич-
ними явищами.
Такий висновок X. Патнема засвідчує не що інше, як те, що природна мова
у своєму розвитку чітко слідує за науковими відкриттями. Насправді ж катего-
ризація в природних мовах визначається не лише станом справ у науці, а й ко-
мунікативними та когнітивними вимогами мовної спільноти як такої. Інакше
кажучи, категоризація у звичайній мові не повністю залежить від наукових
розвідок, проте частково визначається певними незалежними критеріями, що
виправдовує дослідження такої «буденної» категоризації як окремої когнітив-
ної системи.
Спробою детальнішого вивчення поняття прототипності, що вивело теорію
прототипів на якісно новий рівень методологічного аналізу, виявився запропо-
нований Дж. Лакоффом розвиток психологічної теорії Е. Рош. Дж. Лакофф пос-
тавив за мету з'ясування різних типів когнітивних моделей, що становлять під-
ґрунтя прототипних ефектів 15.
Розглянувши приклади з категоріями «холостяк» 16, «брехня» 17, «мати» та
«домогосподарка», Дж. Лакофф засвідчив існування кількох різних видів прото-
13 ІЬМ.— Р. 19.
14 Риіпат Н. ТЬе теапіп§ оґтеапіп^ // Міпсі, Іап^иа^е апсі геаіііу. РЬіІояорЬісаІ рареге II.—
СатЬгі(%е, 1975,—Р. 215-271.
15 Ьако#О. \¥отеп, їїге апсі сІап£егош іЬіпдз. \¥ЬаІ саіе^огіез геуеаі аЬоиІ ІЇіе тіпсі.— СЬі-
са§о, 1990.— Р. 58-135; Лакофф Дж. Мншление в зеркале классификаторов // Новое в
зарубеж. лингвистике.— 1988.— Внп. 23.— С. 12-51.
16 Рйітоге СН. То\уагсІ8 а сіеясгіргіуе ґгате\уогк їог краііаі сіеіхіз // ЗреесЬ, ріасе апсі асііоп /
Бік. К.. І Іагуеііа аші Кіеіп,— Ьошіоп, 1982,— Р. 31-59.
17 8м>ееі$ег Е. Е. Зетапііс зігисйіге апсі зетапііс сЬап§е : РЬ. Б. сіізз.— Вегкеїеу, 1984.—
Р. 186-188.
/55ЛГ 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 1 69
Н. С. Кудрявцева.
типних ефектів, викликаних відмінними когнітивними моделями. Так, перші
два приклади він відніс до таких, що демонструють найпростіші прототипні
ефекти, зважаючи на відсутність чітких меж у цих категорій, що в свою чергу
породжує явище так званої розпливчастості (§гасііепсе) категорій. Перебуваючи
в контексті нашого знання про реальний світ, такі категорії виявляють розбіж-
ність з його фактичним середовищем, унаслідок чого з'являється розпливчас-
тість, джерелом якої є невідповідність вихідних посилань, що становлять основу
категорії, нашому знанню про світ. Таким чином, базисна модель «холостяка»
виявляється ідеалізованою моделлю, яка не передбачає розгляду багатьох інших
випадків (наприклад, чи можна вважати холостяками Папу Римського, Тарзана,
мусульманина з трьома дружинами?). Подібною є і модель «брехні», яка, зва-
жаючи на її ідеалізоване визначення, так само не може пояснити випадки з так
званою білою брехнею, перебільшенням, жартом, вигадкою і т. ін. У такий спо-
сіб Дж. Лакофф визначив базисні когнітивні моделі як підґрунтя найпростіших
прототипних ефектів.
Відзначивши часте поєднання базисних моделей, іншим джерелом прото-
типних ефектів американський дослідник визнав моделі експеренційних класте-
рів (від англ. ехрегіепсе — «досвід»). Прикладом такої моделі є детально проана-
лізована ним категорія «мати». Виявивши неможливість дефінування
зазначеної категорії шляхом наведення необхідних та достатніх умов, які б задо-
вольняли всі існуючі випадки використання цієї лексеми, Дж. Лакофф дійшов
висновку, що поняття «мати» передбачає складну модель, у якій поєднується
кілька індивідуальних моделей, що і формують кластер. Наприклад, поряд із по-
ширеним уявленням про матір як про жінку, яка народила дитину, матерями та-
кож можуть бути названі жінки, котрі надали генетичний матеріал для народ-
ження дитини, вигодували її, але не обов'язково народжували, жінки, які взяли
дітей на виховання, дружина батька також може бути названа матір'ю і т. ін. Ко-
ли між моделями експеренційного кластера, що характеризують те чи інше по-
няття, є розбіжності, одна з них визнається найважливішою в тому чи іншому
випадку. За відсутності конкретної особи, щодо якої вживано лексему мати, ви-
користовуються складні вислови на зразок сурогатна мати, названа мати, біо-
логічна мати, мати-донор та ін.
Поділяючи думку Е. Рош, що прототипні ефекти є явищем поверховим,
Дж. Лакофф наводить ще одне їхнє джерело —метонімічні моделі. Визначивши
метонімію як ситуацію, у якій певна підкатегорія, член або часткова модель ви-
користовуються для розуміння категорії в цілому, він звернув увагу на те, що в
категорії «мати» наявне ще одне джерело прототипних ефектів, з яким пов'яза-
ний стереотип матері як домогосподарки. Соціальні стереотипи являють собою
випадки метонімії, де та чи інша підкатегорія набуває суспільно визнаного ста-
тусу як така, що символізує категорію в цілому, зазвичай з метою винесення
швидких суджень про людей. І хоча підкатегорія матері-господарки не отрима-
ла спеціальної назви, насправді вона існує, оскільки визначає культурні спо-
дівання суспільства щодо того, якою повинна бути мати. Саме через це, як
стверджує Дж. Лакофф, підкатегорія і провокує появу прототипних ефектів.
Виокремивши типи метонімії 18, Дж. Лакофф відзначає також існування різ-
них типів категоріальної метонімії, унаслідок чого виникає велика кількість
прототипів. На його думку, існують типові приклади, соціальні стереотипи, мо-
18 Ьако£ГО., Зокпаоп М. Ор. сії.
70 І88И 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 1
Методологія когнітивних досліджень: перспективи емпіричного підходу
делі абстрактного ідеального взірця, ідеали, або ж їх протилежності, часткові
моделі (субмоделі), найхарактерніші приклади.
Аналіз прикладу категорії «мати» дозволив Дж. Лакоффу зробити важливий
висновок про наявність так званих радіальних структур. Так, випадок, коли
поєднуються наведені вище визначення матерів, може бути визнаний головним,
інші ж підкатегорії сприйматимуться як відхилення або варіювання цього по-
няття, проте не всі вони становитимуть самостійні категорії. Отже, радіальна
структура матиме один головний член і кілька його загальноприйнятих моди-
фікацій, які, однак, не породжуються головним поняттям. Категорії, породжені
головним членом за певними правилами (наприклад, натуральні числа), не утво-
рюватимуть радіальної структури, адже притаманні останнім модифікації ос-
новного поняття є конвенційними для певного суспільства і мають бути засвоєні
носіями мови.
Головна теза концепції Дж. Лакоффа полягає в тому, що наше знання орга-
нізовується за допомогою структур, які мають назву ідеалізованих когнітивних
моделей, а структура категорій і прототипні ефекти є побічними продуктами цієї
організації. Дослідивши описані вище джерела прототипних ефектів, американ-
ський лінгвіст визнав когнітивні моделі складним цілим, певними гештальтами,
структурованими за чотирма принципами: пропозиційною структурою, подіб-
ною до фреймів Ч. Філлмора, образно-схематичною структурою, схожою на
описану в когнітивній граматиці Р. Ленекера, метафоричним та метонімічним
кресленням (тарріп§) 19. Звідси випливає, що для опису процесу категоризації
можуть бути використані моделі таких типів: 1) пропозиційні моделі, які виок-
ремлюють елементи, надають їм характеристики та вказують на зв'язки між ни-
ми; 2) образно-схематичні моделі, що являють собою специфічні схематичні
зображення образів; 3) метафоричні моделі, які становлять моделі переходу від
пропозиційних або схематичних моделей однієї сфери до відповідної структури
іншої сфери; 4) метонімічні моделі, що є моделями одного чи кількох згаданих
вище типів, доповнені визначенням функцій, здійснюваних одним елементом
щодо іншого. Ці моделі можуть характеризувати загальну структуру категорії,
позначати її головних членів і вказувати на природу зв'язків у її внутрішніх лан-
цюжках 20.
Говорячи про переваги розглянутої теорії порівняно з концепціями А. Веж-
бицької та X. Патнема, слід, на нашу думку, вказати на подолання прототипною
теорією Дж. Лакоффа слабких місць побудов його опонентів. Так, сформулю-
вавши поняття радіальної структури, Дж. Лакофф довів важливість урахування
периферійних членів категорії, що дозволило йому зосередитись не лише на її
характерних значеннях, як це зробила А. Вежбицька, а й проаналізувати увесь
спектр випадків, у яких та чи інша категорія може знайти застосування. Вияв-
лення Дж. Лакоффом явища «розпливчастості» категорій дало змогу вирізнити
так звані ідеалізовані моделі світу, які містять необхідні та достатні умови для
послідовної класифікації всіх існуючих реалій і в яких першорядного значення
набуватимуть експертні визначення категорій X. Патнема. Проте, як зазначає
Дж. Лакофф, у такі моделі не вкладатиметься класифікація, здійснювана пере-
січною людиною, так само, як не вкладається і весь реальний світ.
Стверджуючи, що когнітивні моделі опосередковують сприйняття й осмис-
лення людиною певного її досвіду, Дж. Лакофф фактично визнає, що саме до-
19 ЬакоіїО. .Ор. сії.— Р. 68.
20 ІЬИ.—Р. 113-114.
/55ЛГ 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 1 71
Н. С. Кудрявцева.
свід і є єдиним джерелом будь-яких категорій, як, власне, і всього нашого знання
про навколишній світ. Дослідник поділяє думку про залежність концептуальної
системи від нашого фізичного та культурного досвіду і в той же час спростовує
класичний погляд щодо існування об'єктивних, чітко визначених категорій у
нашому розумі, науці або деінде, так само як і уявлення про абстрактність поня-
ть і їх непов'язаність з досвідом людини.
Тут доречно зауважити, що подібний підхід очевидно був характерний і для
авторів гіпотези лінгвістичної відносності, чиї положення органічно вписалися
в контекст сучасних когнітивних досліджень. Уявлення Б. Л. Уорфа про зовніш-
ній світ як про неструктурований «потік чуттєвого досвіду»21 засвідчує, що єди-
ною дійсністю, на його думку, відомою нам в онтологічному сенсі, може бути
лише сам досвід, «структурування» якого відбувається під впливом мови, якою
ми розмовляємо. Відтак джерелом концептуальних структур, притаманних но-
сіям різних мов, визнається досвід, а мови визначають їх (структур) особливості
й розмаїття, впливаючи, за Б. Л. Уорфом, на людське мислення.
Як відомо, ні Е. Сепір і Б. Л. Уорф, ні Дж. Лакофф не були першими в історії
мовознавства, хто висловив подібні міркування. Випереджаючи свій час, зазна-
чену лінгвістичну й загальнофілософську проблему майже в усіх аспектах сфор-
мулював О. О. Потебня. Навівши подібні до Уорфових приклади, зокрема з од-
нієї з малайських мов, де особові займенники не відрізняються від прислівників
місця 22, він не тільки одним з перших у європейській думці запропонував певне
емпіричне підтвердження своїх переконань щодо зазначеної проблеми, а й вису-
нув думку про зв'язок між розвитком мов та становленням і еволюцією світо-
глядних систем. Так, йому вдалося продемонструвати виникнення деяких фун-
даментальних категорій людської свідомості, зокрема категорії причини та
розуміння причинно-наслідкових зв'язків, на тлі розвитку мови. Застосувавши в
цьому контексті своє вчення про внутрішню форму слова, О. О. Потебня виявив
її вирішальний вплив (саме на ранніх етапах розвиту мови, коли внутрішня фор-
ма була ще етимологічно прозорою і відтак продукувала певні асоціації) на пер-
вісне мислення.
Цілком очевидно, що евристичне значення міркувань О. О. Потебні набуває
особливої актуальності в парадигмі сучасної когнітивної лінгвістики. Вагомість
викладених ним ідей усвідомлюється не тільки тоді, коли, як зазначає Р. Кісь,
представники класичного когнітивізму починають розуміти недостатність роз-
гляду когнітивних схем безвідносно до всієї сукупності конкретного етноку-
льтурного досвіду23, а й, на наш погляд, у випадку необхідності подолання пере-
важно теоретичного характеру класичної когнітивної методології. Адже
розроблене О.О. Потебнею вчення про внутрішню форму слова, яке, по суті, яв-
ляє собою вчення про взаємовідношення думки й мови, визнає за внутрішньою
формою об'єктивний, тобто загальнозначущий, загальномовний характер, у той
час як нечітка, темна думка (або навіть прагнення до думки) є цілковито суб'єк-
тивною. Така неусвідомлена думка втілює багатий на різні ознаки образ предме-
та, сприйняття якого полягає в тому, що цей образ розкладається на властиві йо-
му ознаки, одна з яких і стає внутрішньою формою слова. Визнаючи засобом
21 Шіоі/В. Ь. ТЬе рипсіиаі апі 8е§тепшіуе азресіз оґуєгЬз іп Норі // Ьап§иа§е, ІЇюи§Ьі апсі
геаіііу : Веіесіей \угіііп§8 оґ Веіу'атт Ьее \УЬогґ / Есі. Ьу 1. В. Саїтоіі.— СатЬгіс1§е, 1956.—
Р. 55.
22 Потебня А. А. Мнсль и язик.— О., 1926.— 207 с.
23 Кісь Р. Мова, думка і культурна реальність (від Олександра Потебні до гіпотези
мовного релятивізму).— Л., 2002.— С. 167.
72 І88И 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 1
Методологія когнітивних досліджень: перспективи емпіричного підходу
розкладу на окремі ознаки слово, О. О. Потебня не тільки приписує йому першо-
рядність щодо думки, а й твердить про важливість етимологічного аналізу для
встановлення образу, покладеного в основу номінації, який і передбачає певний
спосіб побудови концепту, що міститься в даному слові. На нашу думку, засто-
сування етимологічного аналізу разом із прототипним підходом здатне забезпе-
чити необхідне емпіричне підґрунтя когнітивній методології, демонструючи як
важливість дослідження мовного значення, так і продуктивність вивчення мов-
ної форми.
Наслідуючи О. О. Потебню у виборі предмета дослідження, розглянемо од-
ну з фундаментальних категорій людської свідомості — категорію матерії,
використовуючи зазначений «етимолого-прототипний» підхід. Поряд із дос-
ліджуваними вченим онтологічними категоріями часу, простору, руху, причи-
ни категорія матерії виступає не лише категорією суто філософською, вона
виявляється і в системах буденного та наукового знання. У межах когнітивної
лінгвістики зазначені категорії також визнаються складниками концептуаль-
іної системи будь-якої природної мови і визначаються як їхні фундаментальні
поняття 24. Вони вживаються в мовленні постійно і несвідомо, тому мають
найбільший вплив на носія. Етимологічний аналіз лексики з філософсько-кате-
горіальним значенням, проведений Т. Харитоновою 25, може бути використа-
ний нами для розгляду в контексті теорії прототипів зазначеної філософської
категорії.
Витоки філософського вчення про матерію знаходимо в натурфілософських
концепціях античних мислителів, однак лексема з подібним категоріальним зна-
ченням виявляється ще в теоретичних побудовах давньоіндійських філософів.
Одним з позначень категорії матерії цього періоду було слово сігаууат, яке в
санскриті, поряд з низкою розвинутих пізніше абстрактних значень («речовина,
майно; особа, матерія»), мало безпосередній зв'язок з прикметником йгаууа-
«дерев'яний, подібний до дерева, зроблений з деревини» і було суфіксальним
утворенням від дінд. сіаги (<йги-) «дерево, деревина; будівельний матеріал». До
цього ж кореня належать слова на позначення дерева і в інших індоєвропей-
ських мовах: гр. 6рід «дерево, дуб», дангл. ігеом> (англ. ігее), дірл. сіегисс «жо-
лудь», рос., укр., бр. дерево.
Крім того, для кореня сІег(и-) було характерне і загальне значення «здоровий;
міцний; вірний», що реалізувалося в таких словах, як лат. ййгш «твердий, міц-
ний», дірл. сІегЬ «впевнений, надійний», дангл. Ігишап, днім. Ігй(м))еп (нім.
Ігаиегі) «вірити» (пор. дангл. Ігим>а «(релігійне) вшанування; вірування», ігеом>
«віра, вірність; правда»), У деяких прикладах, таких як дінд. зийгиН «хороше де-
рево», укр. здоровий, рос. здоровий, обидва значення зливаються, очевидно,
через те, що основою семантичного розвитку значення спільного для них кореня
було вже згадане значення гр. дрбд «дуб». Спорідненими є також слов'янські
словоформи на позначення сили, плодовитості — бр., укр. ядро, які співвідно-
сяться з гр. 'адруд «повний, зрілий, сильний, густий».
Аналіз семантичного ядра лексеми матерія в індоєвропейських мовах до-
зволяє встановити два первісних прототипи, що є основою для подальшого роз-
витку поняття матерії як філософської категорії. Як свідчать наведені значення
«дерево», «дуб» та «здоровий; міцний; вірний; надійний плодовитий», від само-
го початку категорія матерії формувалася на основі двох моделей, перша з яких є
24 ЬакоіїО. Ор. сії,—Р. 308.
25 Харитонова Т. А. Джерела філософської термінології.— К., 1992.— 111 с.
/55ЛГ 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 1 73
Н. С. Кудрявцева.
типовим прикладом, а друга — абстрактним ідеальним взірцем. Так, прототип
«Дуб — типове дерево» є прототипом першого типу 26, використання якого за-
звичай не усвідомлюється, адже здійснюється автоматично. Типові члени кате-
горії характеризуються стабільністю, і носії тієї чи іншої мови не мають щодо
них розбіжностей у поглядах.
Другий прототип пов'язаний зі значеннями «здоровий; міцний; надійний;
плодовитий», які втілюють властивості ідеального дерева. Так, можна розгляда-
ти це загальне значення як основу для прототипу третього типу — «Ідеальне де-
рево є здоровим, міцним, надійним, плодовитим». У деяких випадках ідеали
можуть збігатися з типовими представниками певної категорії, вони часто вико-
ристовуються в судженнях або в планах на майбутнє.
У випадку з категорією матерії ми маємо справу з перетинанням базисних
моделей типового прикладу та ідеалу, що утворюють складне поєднання, яке
психологічно є більшою мірою базисним, ніж вихідні моделі. Таке поєднання
моделей являє собою експеренційний кластер, який поряд з метафоричними мо-
делями також є джерелом прототипних ефектів.
На нашу думку, саме таке «оформлення» поняття матерії у вигляді експерен-
ційного кластера уможливило його розвиток не лише в природних мовах, а й у
релігійно-міфологічних системах стародавнього світу, де воно отримало додат-
кове метафоричне значення — «образ світу (світове дерево)». Якщо попередній
процес категоризації відбувався за пропозиційною моделлю, то в межах релігій-
но-міфологічного світогляду спостерігається перехід від пропозиційної моделі
категоризації до метафоричної. На користь цього свідчать і встановлені В. Топо-
ровим семантичні паралелі між лат. ГОЬШІШ «міцний, здоровий; дубовий» і дав-
ньоіндійським релігійно-міфологічним терміном ВгасНтап, який, маючи зна-
чення «споруда, реальний об'єкт шанування (тобто Бог), одна із трансформацій
світового дерева», тлумачився як «релігійна ідея, універсальний принцип, віро-
вчення» 11. У системі релігійно-міфологічного знання ВгасНтап отримує і нові
додаткові значення: «абсолютна субстанція, першооснова і першопричина всьо-
го сущого». У слов'янській міфології типологічно подібна ситуація спосте-
рігається і щодо рефлексів згаданого кореня сІег(и-) у таких найменуваннях бо-
гів, як длит. Регкйпаз, рос., укр. Перун «бог грому».
Термін на позначення категорії матерії виник у системі давньогрецької філо-
софії і був уведений у науковий обіг Арістотелем, який запозичив відповідну
лексему 'йкг} із загальнонародної мови, де вона функціонувала зі значеннями
«ліс, чагарник; дрова; будівельний матеріал; тема, предмет дослідження; осад,
гуща, мул». Визначення Арістотелем 'йіг] як певної субстанції, яка може пере-
творюватися на щось інше, очевидно, пояснюється низкою значень відповідно-
го слова загальнонародної мови, ключовим серед яких стало «дерево; будівель-
ний матеріал». Грецьке 'йкщ вважається семантичною калькою відповідного
дінд. сігаууат з подібним набором значень 28.
Давньогрецький термін 'йіг/ пізніше був перекладений латиною у творах Ци-
церона, Сенеки та Плінія як таїегіа, а з латини запозичений іншими мовами і са-
ме в цій формі функціонує в сучасних філософських терміносистемах. Семан-
26 Дж. Лакофф розрізняє сім основних типів прототипів, зокрема: типові приклади, со-
ціальні стереотипи, ідеали, взірці та ін. Докладніше див.: Лакофф Дж. Мншление в зеркале
классификаторов // Новое в зарубеж. лингвистике.— 1988.— Вип. 23.— С. 34—36.
27 Топоров В. Н. О брахмане. К истокам концепции // Проблеми истории язьпсов и
культури Индии.— М., 1974.— С. 383.
28 Харитонова Т. А. Зазнач, праця.— С. 38.
74 І88И 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 1
Методологія когнітивних досліджень: перспективи емпіричного підходу
тичне ядро лат. таіегіа характеризується, з одного боку, значеннями, подібними
до дінд. сігаууат та гр. 'йХг\ «дерево; будівельний матеріал; речовина, матерія;
предмет, тема; причина», а з другого, — має чіткий зв'язок з лат. таіег «мати».
До того ж індоєвропейське таіег лежить в основі численної групи прикметників
різних мов із значеннями «здоровий, міцний», які також властиві кореню <іег(и-)
(пор. рос. матерьій, укр. материй «кремезний, старий, міцний»). Спостережен-
ня над лексичним матеріалом дає підстави для висновку, що в семантичних мо-
тивуваннях лат. таіегіа імпліцитно наявні уявлення про речовину (а саме дере-
вину), що лежить в основі всього існуючого, тобто про материнське дерево, що
породжує субстанцію — першопричину і першоджерело всього сущого 29.
Перетинання в семантичних мотивуваннях лат. таіегіа двох взаємопов'яза-
них моментів—розуміння матерії як «міцного будівельного матеріалу» та наяв-
ності антропоморфних уявлень про матерію як «самопороджувальну субстан-
цію» свідчить, на наш погляд, про подальший розвиток філософської категорії
матерії після перекладу відповідного терміна латиною. Розвиток цей відбувся
завдяки збагаченню категорії за рахунок нового прототипу — прототипу біоло-
гічної матері. Очевидно, значення лат. таіег у складі латинського терміна ґрун-
тується на визначенні матері як особи, що народжує дитину. Таке визначення яв-
ляє собою метонімічну модель, яка є соціальним стереотипом. Показово, що
розвиток категорії матерії відбувся на тлі нової природної мови — латини, а це,
на нашу думку, може певною мірою свідчити про вплив природних мов на ста-
новлення філософських категорій.
Отже, філософська категорія матерії в межах індоєвропейської сім'ї мов
концептуалізується двома типами прототипних моделей: експеренційним клас-
тером, що поєднує в собі такі базисні моделі, як типовий приклад та абстрактний
ідеальний взірець; стереотипною моделлю, яка є метонімічною, а не базисною.
Разом вони формують кластер зі складним прототипом: матерія — міцний, на-
дійний будівельний матеріал (деревина), який становить основу всього існуючого.
Визначення категорії матерії в контексті філософських теорій оформлю-
ються за метафоричною моделлю, подібною до використаної в зазначених вище
релігійно-міфологічних системах. Давньоіндійське релігійно-міфологічне зна-
чення терміна ВгасНтап «абсолютна субстанція, першооснова і першопричина
всього сущого» потрапляє до філософських побудов нового часу, де допов-
нюється похідним від латинського відповідника визначенням матерії як «причи-
ни самої себе», «прародительки» всього існуючого, а також пов'язується з Богом.
Таким чином, проведене дослідження дозволило висвітлити продуктивність
поєднання прототипного підходу з етимологічним аналізом та методом семан-
тичної реконструкції, що їх застосовують для вивчення внутрішньої форми тер-
мінів з філософським значенням. Ефективність зазначеної методики вияв-
ляється не тільки при вивченні запозичень (якими і є філософські терміни в
сучасних природних мовах), у яких повністю відсутня внутрішня форма, а й
власне термінів, які мають, як правило, єдине фіксоване значення. Етимологіч-
ний аналіз дозволяє виокремити певні «первісні» прототипи, за допомогою яких
структурується наше знання про одну з фундаментальних категорій людської
свідомості. До того ж саме етимологічний підхід уможливлює вихід за межі од-
нієї природної мови і залучення до розгляду мов цілої мовної сім'ї.
Викладені міркування ще раз підтверджують загальноприйнятий у когнітив-
ній лінгвістиці погляд, згідно з яким наша концептуальна система залежить від
29 Там же.— С. 41.
/55ЛГ 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 1 75
Н. С. Кудрявцева.
нашого фізичного і культурного досвіду та безпосередньо пов'язана з ним. Ра-
зом з тим проведені спостереження за функціонуванням лексики з філософ-
сько-категоріальним значенням спростовують класичне твердження, що філо-
софські категорії є абстрактними і не пов'язані з досвідом людини. Застосування
етимологічного аналізу та методу семантичної реконструкції в контексті прото-
типного підходу уможливлює розгляд фундаментальних категорій людської
свідомості, належних до різних систем знання, у когнітивному ракурсі, так само
як і відкриває перспективи для емпіричного вивчення шляхів впливу природних
мов на формування світоглядних категорій.
(Херсон)
N. 8. КІЛЖІАУТ8ЕУА
СОСМТІУЕ МЕТНОБОЬОСУ: А РЕК8РЕСТІУЕ ОР ЕМРІМСАЬ АРРКОАСН
ТЬе аіїісіе сопіаіпв а зигуеу о£Йіе Ьазіс тегіюс1о1о§у ивесі іп Йіе рагасІі§т оґ сопіетрогагу
со§піііує 1іп§иІ8Ііс8. О. ЬакоґГз ІЬеогу оґ ргоіоіурез із гесо§пІ2ед аз іЬе тозі рпхіисгіуе теіїїосі
оґзіисіу іп уіє\у оґ ІІ8 Ьі§§е8І етрігісаі роїепііаі. ТЬеге із тасіе ап айетрі Іо сотріетепі Йіе ргоіо-
Іуре ІЬеогу \¥ІіЬ е(уто1о§іса1 апаїузіз Ьазесі оп РоІеЬпіа'з сопсерйоп оґ Йіе іпіегпаї &гт оіЧЬе
\уогй.
Кеу\¥ОгсІ8: со§піЙУЄ 1іп§иІ8ЙС8, тейюс1о1о§у,ргоіоіуреІЬеогу, іпіегпаї\уопійтп, еіуто-
Іо^ісаі апаїузіз, рЬіІозорЬісаІ Іегтіпо1о§у.
76 І88И 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 1
|