Типи супертекстів і система супертекстових відношень у російськомовному жіночому журналі України
У статті розкривається концептуальна сутність супертексту, аналізуються основні типи супертекстів. Як журнальний супертекст розглядається російськомовний жіночий журнал України. Він ідентифікується як система-супертекст за такими критеріями: хронологічні межі, тематична та модальна цілісніст...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Мовознавство |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2013
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183756 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Типи супертекстів і система супертекстових відношень у російськомовному жіночому журналі України / А.Г. Шиліна // Мовознавство. — 2013. — № 4. — С. 57-66. — Бібліогр.: 65 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-183756 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Шиліна, А.Г. 2022-04-15T14:52:32Z 2022-04-15T14:52:32Z 2013 Типи супертекстів і система супертекстових відношень у російськомовному жіночому журналі України / А.Г. Шиліна // Мовознавство. — 2013. — № 4. — С. 57-66. — Бібліогр.: 65 назв. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183756 У статті розкривається концептуальна сутність супертексту, аналізуються основні типи супертекстів. Як журнальний супертекст розглядається російськомовний жіночий журнал України. Він ідентифікується як система-супертекст за такими критеріями: хронологічні межі, тематична та модальна цілісність, відкритість / закритість меж, адресантність та адресатність, структурованість, нелінійність. Conceptual essence of supertext is exposed and main types of supertexts are explored in the article. Russian-language women’s magazine of Ukraine is being represented as journal supertext, its linguistic and non-linguistic specific features are being characterized as «human measuring» supertext system that is the version of the Modem Russian Literary Language system. Russian-language women’s magazine of Ukraine meeting criteria of supertext which correlate with methodological principals of synergetics (homeostasis, hierarchy, non-linerity, imbalance, nonclosure, emergence, observability) has such characteristics as: 1) clear local and chronological borders, topical and modal integrity; 2) simultaneous openness and tightness of boundaries; 3) formation of authors represented by the super addresser and the addresser himself / herself; 4) homeostasis (taken separately journal supertext has the format of the same type, stereotyped editorial classification, texts-attractors united / organized according to its contents or situation described that determine speech realization of conceptual idea of the super addresser and the addresser himself / herself in communication («beauty», «fashion», «sexuality», «cooking», «household», «marriage», «children»); 5) non-linerity shows itself in dialogism, camivalization, language game, experimental form, mosaic picture of the world, perfomance and cross-genres. The result of cross-genre interaction of literary, publicistic and colloquial genres is genres of women’s magazine, genres-attractors which are the types of texts-attractors reflecting complete conceptual idea of the super addresser and the addresser himself / herself and structuring texts-attractors and genres-repellers which are the types of texts-repellers not meeting the conceptual idea of the super addresser and the addresser himself/herself. uk Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Мовознавство Типи супертекстів і система супертекстових відношень у російськомовному жіночому журналі України Types of supertext and the system of supertext references in Russian-language women’s magazine in Ukraine Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Типи супертекстів і система супертекстових відношень у російськомовному жіночому журналі України |
| spellingShingle |
Типи супертекстів і система супертекстових відношень у російськомовному жіночому журналі України Шиліна, А.Г. |
| title_short |
Типи супертекстів і система супертекстових відношень у російськомовному жіночому журналі України |
| title_full |
Типи супертекстів і система супертекстових відношень у російськомовному жіночому журналі України |
| title_fullStr |
Типи супертекстів і система супертекстових відношень у російськомовному жіночому журналі України |
| title_full_unstemmed |
Типи супертекстів і система супертекстових відношень у російськомовному жіночому журналі України |
| title_sort |
типи супертекстів і система супертекстових відношень у російськомовному жіночому журналі україни |
| author |
Шиліна, А.Г. |
| author_facet |
Шиліна, А.Г. |
| publishDate |
2013 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Мовознавство |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Types of supertext and the system of supertext references in Russian-language women’s magazine in Ukraine |
| description |
У статті розкривається концептуальна сутність супертексту, аналізуються основні
типи супертекстів. Як журнальний супертекст розглядається російськомовний жіночий
журнал України. Він ідентифікується як система-супертекст за такими критеріями: хронологічні межі, тематична та модальна цілісність, відкритість / закритість меж, адресантність та адресатність, структурованість, нелінійність.
Conceptual essence of supertext is exposed and main types of supertexts are explored in the
article. Russian-language women’s magazine of Ukraine is being represented as journal supertext, its
linguistic and non-linguistic specific features are being characterized as «human measuring»
supertext system that is the version of the Modem Russian Literary Language system.
Russian-language women’s magazine of Ukraine meeting criteria of supertext which correlate
with methodological principals of synergetics (homeostasis, hierarchy, non-linerity, imbalance,
nonclosure, emergence, observability) has such characteristics as:
1) clear local and chronological borders, topical and modal integrity;
2) simultaneous openness and tightness of boundaries;
3) formation of authors represented by the super addresser and the addresser himself / herself;
4) homeostasis (taken separately journal supertext has the format of the same type, stereotyped
editorial classification, texts-attractors united / organized according to its contents or situation
described that determine speech realization of conceptual idea of the super addresser and the
addresser himself / herself in communication («beauty», «fashion», «sexuality», «cooking»,
«household», «marriage», «children»);
5) non-linerity shows itself in dialogism, camivalization, language game, experimental form,
mosaic picture of the world, perfomance and cross-genres.
The result of cross-genre interaction of literary, publicistic and colloquial genres is genres of
women’s magazine, genres-attractors which are the types of texts-attractors reflecting complete
conceptual idea of the super addresser and the addresser himself / herself and structuring
texts-attractors and genres-repellers which are the types of texts-repellers not meeting the conceptual
idea of the super addresser and the addresser himself/herself.
|
| issn |
0027-2833 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183756 |
| citation_txt |
Типи супертекстів і система супертекстових відношень у російськомовному жіночому журналі України / А.Г. Шиліна // Мовознавство. — 2013. — № 4. — С. 57-66. — Бібліогр.: 65 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT šilínaag tipisupertekstívísistemasupertekstovihvídnošenʹurosíisʹkomovnomužínočomužurnalíukraíni AT šilínaag typesofsupertextandthesystemofsupertextreferencesinrussianlanguagewomensmagazineinukraine |
| first_indexed |
2025-11-25T23:10:37Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:10:37Z |
| _version_ |
1850579229498933248 |
| fulltext |
А. Г. ШИЛША
ТИПИ СУПЕРТЕКСТІВ І СИСТЕМА СУПЕРТЕКСТОВИХ
ВІДНОШЕНЬ У РОСІЙСЬКОМОВНОМУ ЖІНОЧОМУ
ЖУРНАЛІ УКРАЇНИ __________________________________
У статті розкривається концептуальна сутність супертексту, аналізуються основні
типи супертекстів. Як журнальний супертекст розглядається російськомовний жіночий
журнал України. Він ідентифікується як система-супертекст за такими критеріями: хро
нологічні межі, тематична та модальна цілісність, відкритість / закритість меж, адре-
сантність та адресатність, структурованість, нелінійність.
Кл юч ов і слова: супертекст, система, критерії супертекстності, жіночий журнал.
Зміни в когнітивно-комунікативних процесах кінця XX — початку XXI ст. ак
туалізували проблеми, пов’язані з осягненням тексту, традиційне визначення
якого зазнало семантичних трансформацій. Текст, за спостереженнями
Ю. М. Лотмана, розуміють «не як певний стабільний предмет, що має постійні
ознаки, а як функції: як текст може виступати й окремий твір, і його частина, і
композиційна група, жанр, зрештою — література в цілому» \ Для подальшого
осмислення продукту мовленнєвої діяльності людини, тексту, на допомогу
прийшла лінгвістика тексту, галузь мовознавства, «яка вивчає семіотичну,
структурно-граматичну, семантико-змістову, комунікативно-прагматичну орга
нізацію текстів, їхню категорійну систему й мовні засоби її репрезентації, а та
кож процеси продукування, розуміння й інтерпретації текстів у семіотичному
універсумі культури» 2. У цій галузі відомо понад 40 визначень терміна «текст»
та 47 термінів з елементом «-текст» (від авантексту до епітексту), нерівнознач
них за своєю семантикою та способом уживання3. Серед останніх можна виок
ремити два «конкурентні терміни» (О. Г. Лошаков): «гіпертекст» і «супертек
ст» 4, які досить часто використовуються як синоніми (Л. О. Борботько,
Н. Є. Медніс), але є різними поняттями. «Гіпертекст» на відміну від «супертекс
ту» функціонує у сфері комп’ютерних технологій 5.
1 Лотман Ю. М. Культура и взрыв.— М., 1992.— C. 179.
2 Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми.— Полтава, 2008.— С. 482.
3 Див.: Литвиненко Т. Е. Интертекст в аспектах лингвистики и общей теории текста.—
Иркутск, 2008.— 308 с.
4 Див.: Меднис H. Е. Сверхтексты в русской литературе.— Новосибирск, 2003.— 170 с.
5 Див.: Борботько Л. А. О разграничении понятий «метатекст», «паратекст», «интер
текст» и «сверхтекст» (на материале современных пьес) // Вестн. Моск. гос. обл. ун-та : Сер.
«Лингвистика».— 2011.— № 2.— С. 21 ; Меднис H. Е. Зазнач, праця.— C. 19.
О А. Г. ШИЛША, 2013
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 4 57
А. Г. Шиліна.
Огляд наукової вітчизняної літератури показав, що проблема гіпертекстуаль-
ності є предметом пильної уваги мовознавців (праці О. І. Горошко, C. С. Дикаревої,
А. П. Загнітка, JI. Ф. Компанцевої, A. JI. Міщенко, С. Г. Чемеркінаб), однак лінгвіс
тичних розвідок щодо супертексту дуже мало (праці Л. П. Іванової7).
Супертекст являє собою «складну систему інтегрованих текстів, що мають
спільну позатекстову орієнтацію, утворюють незамкнену єдність, позначену зміс
товою та мовною цілісністю» 8. Він складається з окремих текстів (прототекстів),
які оформлюються в підсистеми (ідейно-змістово домінантні, головні, ідейно-зміс-
тово рецесивні, факультативні), та є результатом текстової діяльності людини і на
лежить до антропоцентричного, «людинорозмірного»9 типу систем.
Самё розуміння поняття «система» останнім часом зазнало трансформацій 10.
Традиційне енциклопедичне тлумачення слова «система» (від гр. статті|ш — ціле,
складене з частин; з’єднання) — «безліч елементів, що перебувають у відношеннях
і зв’язках один з одним, створюють певну цілісність, єдність»11 — модифікувалося
у вузьке, обмежене, неперспективне й асоціативно обтяжене 12. Уперше про це за
явив філософ і методолог Г. П. Щедровицький у праці «Два поняття системи», де
він розглядає систему ж феномен, що складається з чотирьох категоріальних пла
нів, які взаємодіють: 1) процесів одного виду; 2) функціональної структури; 3) орга
нізованості матеріалу; 4) морфології13.
Вивчення супертексту з урахуванням процесуального, структурного та орга
нізаційного підходів до антропоцентричної системи, а також ідеї взаємодії різ
них «людинорозмірних» систем без загрози їхній цілісності й автономності на
буває актуального та дискусійного характеру в українському та російському
науково-гуманітарному просторі14.
Виходячи з окресленої проблематики дослідження супертексту як системи,
розглянемо одну з антропоцентричних систем — російськомовний жіночий
журнал України та розкриємо її супертекстовий статус.
6 Див.: Горошко Е. И. Теоретический анализ интернет-жанров: к описанию проблемной
области // Жанры речи : Сб. науч. статей.— Саратов, 2007.— Вып. 5.— С. 372-392;
Дикарева С. С. Межъязыковая коммуникация в сети Интернет // Культура народов При
черноморья.— 2002.— № 34.— С. 18-24; ЗагніткоА. П. Структура і функції гипертексту:
статус і позиційні параметри комунікантів // Літературне місто.— litmisto.org.ua; Компан-
цеваЛ. Ф. Гендерные основы интернет-коммуникации в постсоветском пространстве.—
Луганск, 2006.— 392 с.; Міщенко А. Інтернет як сучасна телекомунікаційна мережа // Наук,
зап. : Сер. «Філол. науки».— 2009.— Вип. 89(4).— С. 62-68; Чемеркін. С. Г. Стилістика
гіпертексту // Мовознавство.— 2009.— № 5.— C. 79-87.
Див.: Иванова JI. П. Сверхтекст как экспликатор ментального пространства // Учен,
зап. Таврич. нац. ун-та им. В. И. Вернадского : Сер. «Филология».— 2006.— Т. 19(58). № 2.—
С. 209-213; Иванова Л. П. Функции артефактов-сверхтекстов в полилоге культур // Культура
народов Причерноморья.— 2008.— Т. 2. № 137.— С. 60-62.
* Меднис H. Е. Зазнач, праця.— C. 21.
9 Термін запропоновано В. С. Стьопіним. «Людинорозмірна» система — це складна
система, в яку «включено» людину (див. : Круглый стол «Синергетика: перспективы, проблемы,
трудности : Материалы «круглого стола». — http://spkurdyumov.narod.ri/krStolSyner.htm.
0 Нургалеева Л. В. Девальвация понятия «система» под влиянием развития теорий сете
вого взаимодействия // Системы и модели: границы интерпретаций : Сб. трудов Всерос. науч.
конф. с междунар. участием, 5-7 ноября 2008 г.— М. ; Томск, 2008.— С. 197.
11 Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А. М. Прохоров; редкол.: А. А. Гусев
и др.— 4-е изд.— М., 1987.— С. 1215.
12 Нургалеева Л. В. Зазнач, праця.— C. 198.
13 Щедровщкий Г. П. Два понятия системы // Труды ХІП Междунар. конгресса по исто
рии науки и техники.— М., 1974.— Т. 1.— С. 230-232.
14 Див.: Кузьмина Н. А. Книга стихов как сверхтекст.— // Respectus Philologicus.— 2011.—
N 19(24).— C. 19-30; Лошаков А. Г. Сверхтекст как словесно-концептуальный феномен.—
Архангельск, 2007.— 344 с.; Наумова М. Ю. Розуміючи медіа // Вісн. Маріуп. держ. ун-ту :
Сер. «Філософія. Культурологія. Соціологія».— 2011.— Вип. 2.— С. 159-165; Титаренко М.
Новочасна журналістика в контексті синергетики, або В пошуках унікального «надлишку» //
Медіакритика: щоквартальний дайджест електронного журналу.— Л., 2008.— № 14.—
2008.— С. 77-83.— http://www.iranco.lviv.ua/mediaeco/mereg_zmi/tytarenko_nadl.htm.
58 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 4
http://spkurdyumov.narod.ri/krStolSyner.htm
http://www.iranco.lviv.ua/mediaeco/mereg_zmi/tytarenko_nadl.htm
У контексті осмислення системи-супертексту варто зазначити, що її можна
класифікувати за різними ознаками, наприклад, такими, як структура (про
ста / складна); якість (матеріальна / абстрактна (ідеальна) та спеціалізація (га
лузь знань); вид елементів, складників системи (однорідна / неоднорідна); коре
ляція з методологічними принципами синергетики 15.
Екстраполювання цих характеристик на «людинорозмірну» систему-супер-
текст — російськомовний жіночий журнал України — дало можливість її іденти
фікувати. За структурою ця система належить до складної, репрезентованої понад
1000 елементами16 (текстами); за якістю— до ідеальної (абстрактної), такої, що яв
ляє собою ідеальні об’єкти— поняття або ідеї, пов’язані певними відношеннями 17;
за спеціалізацією — до системи, яка відображає гносеологічну, соціальну та мовну
практики жінки; за видом елементів, складників системи, — одночасно до гомоген
ної з погляду тематики та гетерогенної в силу ієрархічності; за кореляцією з методо
логічними принципами синергетики — до дисипативної (від лат. dissipatio — роз
сіваю, руйную), відкритої, нелінійної та неврівноваженої18.
Беручи за основу визначення супертексту, запропоноване Н. О. Купіною та
Г. В. Бітенською («сукупність висловлень, текстів, яка обмежена темпорально й
локально, об’єднана змістово та ситуативно, схарактеризована цілісною модаль
ною настановою, достатньо визначеними позиціями адресанта й адресата, з особ
ливими критеріями нормального / анормального» 19), різноманітні підходи до
вивчення видів і типів супертекстів: локальних (топосних) 20, персональних (ав
торських) 21, пісенних 22, ідеологічних23, прецедентних24, артефактиих 25, науко
15 Синергетика (від гр. аот — «спільно» та epyoç — «той, що діє») — наука, яка
займається «вивченням систем, що складаються з багатьох підсистем різної природи
(електронів, атомів, молекул, клітин, нейронів, механічних елементів, органів тварин, людей,
транспортних засобів тощо), та виявленням того, яким чином взаємодія таких підсистем
приводить до виникнення просторових, часових або просторово-часових структур у
макроскопічному масштабі» (Большой энциклопедический иллюстрированный словарь / Под
ред. В. В. Богатыренко, Т. И. Завязкиной и др.— Донецк, 2008.— С. 620).
16 Див.: Поваров Г. Н. Об уровнях сложности систем // Методологические проблемы
кибернетики.— М., 1970.— Т. 2.— С. 184. Автор за допомогою кількісних підрахунків
доводить, що складна система починається з 1010-1014 елементів.
17 Див.: Солнцев В. М. Язык как системно-структурное образование.— М., 1977.— C. 19-20.
18 Про дисипативні системи див.: Бранский В. П. Искусство и философия.— Кали
нинград, 1999.— 704 с.; Гураль С. К Синергетика и лингвосинергетика // Вестн. Том. гос.
ун-та : Сер. «Филол. науки».— 2007.— № 302.— С. 7-9; Пригожин И ., Стенгерс И. Порядок
из хаоса. Новый диалог человека с природой.— М., 1986.— 432 с.
19 Купина Н. А., Битенская Г. В. Сверхтекст и его разновидности // Человек — текст —
культура.— Екатеринбург, 1994.— С. 214—235.
20 Див.: Абашев В. В. Пермь как текст: Пермь в русской культуре и литературе XX в.—
Пермь, 2000.— 404 с. ; Топоров В. Н. Петербург и «Петербургский текст русской литературы»
(Введение в тему) // Топоров В. Н. Миф. Ритуал. Символ. Образ : Исследования в области
мифопоэтического: Избранное.— М., 1995.— С. 259-367; Четвертных Е. А. Элизийский
текст в системе локальных сверхтекстов // Изв. Урал. гос. ун-та : Сер. «Филология».—
2010.— № 1(72).— С. 19-25.
21 Див.: Лепехова О. С. Этическое пространство сверхтекста В. М. Гаршина : Дис. ...
канд. филол. наук.— Северодвинск, 2006.— 185 с.; Попкова H.H. Публицистическая
составляющая творчества Игоря Иртеньева // Изв. Урал. гос. ун-та.— 2007.— № 50.—
С. 99-109; Торсуева И. Г. Сверхтекст и уровни анализа поэтического текста // Проблемы
поэтической речи : Сб. науч. трудов.— М., 1988.— С. 26—41.
22 Див.: Купиш Н. А., Битенская Г. В. Зазнач, праця.
23 Амиров В. М. Агитационный предвыборный сверхтекст: организация содержания и
стратегии реализации : Дис.... канд. филол. наук.— Екатеринбург, 2002.— 228 с.; Гусейнов Г.
Советские идеологемы в русском дискурсе 1990-х.— М., 2003.— 272 с.
24 Мануйлова Н. А. Штампы тоталитарного языка в современной российской прозе //
Rossica olomucensia XL (za rok 2001) : Roc. katedry slavistiky na filozof. fakulte Univerzity
Palackého.— Olomouc, 2002.— C. 89-93.
25 Див.: Иванова JI. П. Функции артефактов-сверхтекстов в полилоге культур.
__________________________ Типи супертекстів і система супертекстових відношень...
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 4 59
А. Г. Шиліна.
вих 26, журнальних 21, уважаємо російськомовний жіночий журнал системою-су-
пертекстом із формальними та концептуальними критеріями.
Серед формальних виокремлюємо чітко визначені хронологічні межі супер-
тексту; серед концептуальних— тематичну і модальну цілісність, наявність зак
ритих / відкритих меж, адресантність (авторський / неавторський текст) й адре
сатність, структурованість (однотипну / неоднотипну), мовну (єдиний
лексико-поняттєвий словник) і позамовну (єдиний паралінгвальний словник)
спільність, динаміку формування та подальшого розвитку супертексту.
Розглянемо кожний супертекстовий критерій системи російськомовного
жіночого журналу України.
1. Хронологічні межі. Жіночий журнал за хронологією можна визначити як
багаторівневу систему-ієрархію трьох рівнів: перший рівень — мегасупертекст,
який репрезентує російськомовний жіночий журнал у цілому на території Украї
ни в період з 2007 по 2013 pp.; другий рівень — макросупертекст, представлений
самостійними російськомовними жіночими журналами як супертекстами в
Україні в період з 2007 по 2013 pp. (наприклад: «Натали», «Единственная», «Жен
ский журнал. Здоровье», «LQ», «Diva. Легко худеем»), і третій рівень — мезосу-
пертекст, який складається з окремих номерів російськомовного жіночого журна
лу (№№ 1-12) як супертекстів в Україні в період з 2007 по 2013 рік.
2. Тематична цілісність мегасупертексту, макросупертексту та мезосупер-
тексту детермінована єдиною гіпертемою, якій підпорядковані окремі теми —
опис особистісної та соціальної концепції життя жінки в сучасних політичних й
економічних умовах України.
Модальна цілісність виявляється в оцінці етичного й естетичного змісту
гіпертеми й окремих тем.
3. Використовуючи категорію відкритості / закритості в аналізі мегасупер
тексту, макросупертексту та мезосупертексту, уточнимо, що абсолютно відкри
тий супертекст й абсолютно закритий супертекст — досить абстрактні поняття,
оскільки «будь-яка система закрита хоча б тому, що, не маючи меж, вона не від
різнялася б від середовища, не була б системою. І будь-яка система відкрита вже
внаслідок загальності взаємозв’язку всього і зі всім» 28. Перш ніж мегасупер
текст став відкритим, він став системою, отже, знайшов межі у вигляді макросу
пертексту, тобто перетворився на закритий; так само макросупертекст став від
критим і закритим одночасно завдяки мезосупертексту.
Проводячи аналогію між відкритістю системи і зовнішньою формою мови
(В. фон Гумбольдт) / зовнішньою формою слова (О. О. Потебня) та закритістю
системи і внутрішньою формою мови /внутрішньою формою слова, яка «є від
ношення змісту думки до свідомості» 29, можна помітити загальні закономір
ності. Відкрита система, подібно до зовнішньої форми мови (слова), дає «мож
ливість тлумачити себе на тисячі ладів і не втрачаючи при цьому своєї
неповторної своєрідності» 30, закрита система немов внутрішня форма мови
26 Див.: Алексеева М. В. Сверхтекстовая типология научной речи (на материале франко
язычной научно-гуманитарной литературы) : Дис.... д-ра филол. наук.— М., 2001.— 304 с.
27 Див.: Снигирева Т. А., Подчиненов А. В. «Толстый» журнал в России как текст и сверх
текст // Изв. Урал. гос. ун-та.— 1999.— № 13.— С. 5-13.
28 Шабров О. Ф. Политическое управление: проблема стабильности и развития.— М.,
1997.— http://shabrov.info/Polupr/glava2.htm.
29 Потебня А. А. Мысль и язык.— К., 1993.— С. 74.
30 Эко У. Открытое произведение : Форма и неопределенность в современной поэтике.—
СПб., 2004,— С. 28.
60 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 4
http://shabrov.info/Polupr/glava2.htm
(слова) демонструє свою «систему понять» і цінностей, «бажаючи, щоб вона
була зрозумілою та сприйнятою так, як вона її створила»31.
Якщо виходити з вузького розуміння відкритості мегасупертексту як виник
нення нових супертекстів, складників макросупертексту, і закритості мегасупер
тексту як зникнення супертекстів, складників макросупертексту, через політичні
та соціально-економічні трансформації (реструктуризації видання, схвален
ня / вето влади, актуальність / застарілість видання), то природа відкритого / за
критого мегасупертексту в Україні (кінець XX — початок XXI ст.) детермінована
динамікою становлення і розвитку подібних мегасупертекстів у Росії (XVIII —
початок XX ст.), Україні (XIX — початок XX ст.), Радянському Союзі.
Мегасупертекст кінця XX — початку XXI ст. вважаємо відкритим супертек-
стом, що обмінюється інформацією із соціальними інститутами і має чітко вира
жену внутрішню ієрархічність, «максимальним порогом»32 якої став макросупер-
текст з окремими журналами-супертекстами, а мінімальним порогом —
мезосупертекст, що становить самостійний номер-супертекст одного жіночого
журналу. Відкритість мегасупертексту виявляється в наявності спеціальних меха
нізмів самоадаптації, які дозволяють використовувати інформаційні сигнали, що
надходять з інших систем (політичної, економічної, психологічної, соціологічної,
культурологічної тощо), для його подальшого розвитку. Такими механізмами са
моадаптації виступають універсалізація та спеціалізація. За допомогою універса
лізації ззовні береться, обробляється і подається інформація, яка за своїм змістом
«максимально повно охоплює всі можливі сфери й інтереси жіночої аудиторії»33 ;
за допомогою спеціалізації подається конкретна інформація для диференційова
ної аудиторії. Механізми самоадаптації зумовили типологізацію макросупертек
сту, який репрезентовано універсальними («Натали», «Единственная», «Люби
мая») і спеціалізованими («Oops!» — для дівчат, «Лиза. Мой ребенок» — для
матерів, «Forbes Woman» — для жінок-лідерів) журналами-супертекстами.
Закритість мегасупертексту виявляється в наявності спеціальних механізмів
захисту, що перешкоджають проникненню інформації, освоєння й обробка якої
не є його завданням. Таким механізмом захисту є концептуалізація мегасупер
тексту: чітко визначена тематика і проблематика журналу («краса», «мода»,
«сексуальність», «кухня», «побут», «шлюб», «діти»).
Отже, мегасупертекст у цілому (макросупертекст зокрема) є одночасно від
критою (має зовнішню форму) і закритою (має внутрішню форму) системою.
4. Адресантність й адресатність макросупертексту. Жіночий жур-
нал-супертекст належить до колективно-авторського супертексту, створеного зі
«світоглядної позиції колективного автора (або колективу авторів, редакції)»34.
У жіночому журналі, як і в будь-якому іншому друкованому засобі масової ін
формації, існують суперадресант — видавець-монополіст, що фінансує вигідне
з економічного погляду видання, і власне адресант — журналіст, група журна
лістів, які продукують тексти, що відповідають економічним потребам «супер-
замовника». Замовник, або адресат, «автоматично опиняється у владі ідей» 35,
31 Там же. — С. 27.
32 Торсуева И. Г. Сверхтекст и уровни анализа поэтического текста // Проблемы по
этической речи : Сб. науч. тр.— М., 1988.— С. 27.
33 Коломшцева Е. Ю. Отечественные женские журналы XX века: история развития и
типология.— М., 2008.— С. 20.
34 Лошаков А. Г. Об авторской парадигме сверхтекстов // Изв. Рос. гос. пед. ун-та
им. А. И. Герцена. : Сер. «Общественные и гуманитарные науки».— 2008.— № 11(71).— С. 52.
35 Хакен Г. Тайны природы. Синергетика: учение о взаимодействии.— М. ; Ижевск, 2003.
— С. 202.
__________________________ Типи супертекстів і система супертекстових відношень...
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 4 61
А. Г. Шиліна.
які диктує суперадресант і власне адресант. Проте й адресант залежить від «ко
лективної поведінки своїх читачів» 36: поки думки адресанта не суперечать по
глядам адресата, читачки купують жіночий журнал, тим самим забезпечуючи
його існування. Для ефективності дії на адресата суперадресант і власне адре
сант чітко визначають цільову аудиторію за віком, родом занять, освітою та со
ціальним статусом37, наприклад: городянки у віці 25-30 років (журнал «Pink»),
жінки 20-45 років, які піклуються про своє здоров’я (журнал «Женское здоровье»).
5. Структурованість макросупертексту. За своєю структурою жіночий
журнал-супертекст має однотипний формат, стереотипізовану рубрикацію та
складається з об’єднаних змістово й ситуативно текстів, які теж своєю чергою
типово структуровані: заголовок — зачин — розгортання подій — закінчення.
Кожен з таких текстів у журналі-супертексті виконує роль атрактора (англ.
attract — притягувати) — елемента-регулятора всіх процесів, що відбуваються в
системі жіночого журналу. Тексти-атрактори — тексти, які комунікативно зу
мовлюють мовну реалізацію концептуального задуму суперадресанта й власне
адресанта («краса», «мода», «сексуальність», «кухня», «побут», «шлюб», «діти»)
та впорядковують супертекст відповідно до заданого задуму. Тексти, які не від
повідають концептуальному задуму суперадресанта та власне адресанта, нале
жать до розрядів текстів-репелерів (англ. repel — «відштовхувати»).
Ентропія38 кожного жіночого журналу-супертексту долається внаслідок ор
ганізації кожного тексту-атрактора. Будь-який журнал-супертекст складається з
типової послідовності текстів-атракторів: текст обкладинки — текст колонки
редактора — тексти, що розкривають гіпертему журналу — текст анонсу змісту
наступного номера. Впорядкування всередині кожного тексту-атрактора відбу
вається за допомогою нелінійної послідовності мовних і позамовних знаків.
6. Нелінійність текстів мегасупертексту (мовна спільність, динаміка фор
мування та подальшого розвитку).
Систематизація результатів лінгвістичного досвіду з проблеми нелінійності
(аналіз тексту як нелінійної системи39, постмодерністських художніх текстів 40,
гіпертекстів як явищ постмодернізму 41) дозволила виокремити деякі ознаки не
лінійності текстів у жіночих журналах-супертекстах.
36 Там же.— С. 200.
37 Див.: ПленкинаЕ.А. Элитарный женский журнал: типологические и профильные
особенности : Дис.... канд. филол. наук.— М., 2004.— 153 с.; Черменская С. М. Зарубежные
женские глянцевые журналы в информационном пространстве России: трансформация
коммуникативных моделей в условиях глобализации : Дис. ... канд. филол. наук.— М.,
2006.— 173 с.; Ямпольская Р. М. Новое в системе изданий для женщин // Журналистика в
1991 г.— М , 1992,— С. 34—35.
38 Ентропія (від гр. évxpoma — «поворот, перетворення») — міра внутрішньої невпоряд
кованості системи (Новий український тлумачний словник / Уклад. Н. Д. Кусайкіна,
Ю. С. Цибульник; за заг. ред. В. В. Дубічинського.— X., 2008.— С. 194).
39 Див.: Залевская А. А. Текст и его понимание.— Тверь, 2001.— 178 с.; Мышкина Н. Л.
Контрадиктно-синергетический подход к языку // Слово, высказывание, текст в когнитивном,
прагматическом и культурологическом аспектах : Тез. Междунар. науч.-практ. конф., 7-9
дек. 2001 г. Челябинск / Под ред. Е. Н. Азначеевой.— Челябинск, 2001.— С. 7-8;
Семенець О. О. Синергетика поетичного слова.— Кіровоград, 2004.— 338 с.
40 Див.: Барт Р. Мифологии. Mythologies.— .М., 2000.— 320 с.; Кристева Ю. Бахтин,
слово, диалог и роман // Французская семиотика: от структурализма к постструктурализму /
Пер. с фр., сост., вступ, ст. Г. К. Косикова.— М., 2000.— С. 427-^457; Hassan I. Postmoderne
heute ІI Hassan I. Wege aus der Moderne: Schlüsseltexte der Postmoderne — Diskussion / Hrsg. von
W. Welsch. — Berlin, 1994. — S. 47-56.
41 Див.: Калмыков A. A. Интерактивная гипертекстовая журналистика в системе оте
чественных СМИ.— М., 2009.— 84 с.; Компанцева Л. Ф. Зазнач, праця; Стройков С. А.
62 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 4
6.1. Актуалізація проблем діалогу: «поліфонічне мислення», «діалогізм»
(М. М. Бахтін).
Адресант жіночого журналу-мегасупертексту реалізує свою інтенційну
«програму» впливу на адресата. Тексти журналів-супертекстів «розмовляють» з
цільовою аудиторією «на рівних», позиціонують себе частіше як «подруга», рід
ше як «колега», імітуючи спонтанність за допомогою «методики діалогу — роз
мови з читачем (у нашому випадку з читачкою.— А. Ш.) у режимі звернення до
його (її.— А. Ш.) розсудливості, відчуття гумору, уяви» 42. Лінгвістичним ін
струментарієм такого діалогу можуть бути, наприклад, розмовні слова, сленгіз-
ми, особові займенники 2-ої особи однини, імперативні дієслова: «Считай нас
идиотками, но вот прямо сейчас в мире нет ничего прекраснее надувных шари
ков с гелием» («LQ»); «Закрой глаза и представь себе, как ты хотела бы выгля
деть. В подробностях. Представила? Тогда вперед — пора осуществлять заду
манное! Удачи! И улётного тебе лета! («OOPS!»).
6.2. Карнавалізація (М. М. Бахтін) описує «специфіку сучасної культури в
цілому, оскільки такі значущі сфери життя людини, як економіка, політика, ре
лігія, спорт та ін., у даний час набувають рис видовища, театральності, святко
вості» 43 й «ілюструють багато форм соціального життя» 44.
У текстах жіночих журналів-супертекстів карнавалізація виявляється у вер
бальній і невербальній формах. Вербальною формою карнавалізаційного світог
ляду є мовна гра, невербальною — уведення квазіперсонажа 45, використання
фотографій, малюнків, шрифтів.
6.3. Мовна гра46, яку Ж.-Ф. Ліотар схарактеризував як «безперервну вигадку
зворотів, слів, смислів, <що> дає велику радість, а на рівні мовлення <.. > розви
ває мову» 47, є невід’ємною частиною заголовків текстів жіночого журналу-ме
гасупертексту.
Форми вияву мовної гри різноманітні, наприклад, адресант може апелювати
до омофонів («Джентльмены у дачи. Лучшие сценарии праздников на приро
де» — «Cosmopolitan»); міжмовних омонімів («Морской npuboy. Нужен ли тебе
курортный роман?»— «Cosmolady»), стилістичних фігур (анафора: «Заметит-не
заметит: ненакрашенные губы, цвет маникюра, отросшие корни волос» —
«Любимая»),
Мовна гра містить інтертекстуальність й іронію.
6.4. Колажування цитаціями (І. Гассан), інтертекстуальність (Ю. Кристева).
Розглядаючи тексти жіночого журналу-мегасупертексту, розмежовуємо
поняття «інтертекстуальність» і «цитації» (включення до тексту журналу чу
жого тексту-оригіналу) та «квазіцитації» (включення до тексту журналу чужо-
__________________________ Типи супертекстів і система супертекстових відношень...
Лингвопрагматические характеристики англоязычного электронного лексикографического
гипертекста : Дис. ... канд. филол. наук.— Самара, 2008.— 180 с.
42 Ерофеева И. В. Пространственно-временной континуум современного медиатекста в
аспекте национального мировосприятия // Вестн. Санкт-Петербург, гос. ун-та : Сер. 9.—
2009,— Вып. 4,— С. 217.
43 Загибалова М. А. Феномен карнавализации современной культуры : Дис. ... канд..
филос. наук.— Тула, 2008.— С. 3.
44 Урсуляк Т. Карнавализация всей страны // Руська Правда.— http://www.ruska-pravda.com/
index.php/200909144197/stat-i/obschetstvo/2009-09-11-13-1439.html.
45 Див.: Шмелева Т. В. Паратекст медийного текста // Структурно-семантические пара
метры единиц языка и речи : Сб. науч. статей / Отв. ред. О. М. Чупашева.— Мурманск ,
2009.— С. 145-149.
46 Витгенштейн Л. Философские исследования // Новое в зарубежной лингвистике.—
М., 1985,— Вып. 16,— С. 79-128.
47 Лиотар Ж.-Ф. Состояние постмодерна/Пер. с фр. Н. А. Шматко.— М.,1998.— С. 36.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 4 63
http://www.ruska-pravda.com/
А. Г. Шиліна.
го трансформованого тексту), які О. А. Земська називає прецедентними тек
стами, що відомі широкому колу осіб та мають властивість «повторюваності
в різних текстах» 48. На думку Ю. М. Караулова, вони є «готовими інтелектуаль
но-емоційними блоками — стереотипами, зразками, мірками для зіставлення,
<.. .> інструментом для полегшення та прискорення перемикання мовленнєвою
особистістю “фактологічного” контексту думки на “ментальний”, а можливо, і
навпаки» 49.
Услід за Н. А. Кузьміною під інтертекстуальністю ми розуміємо «трансльо
ваний код культури як системи традиційних для людства цінностей матеріаль
ного і духовного характеру» 50, під прецедентністю — «явище життя, яке може
стати або не стати фактом культури»51. У текстах жіночого журналу-мегасупер-
тексту (як і в інших масово-розважальних виданнях-супертекстах) переважають
фразеологізми, прислів’я, приказки, цитати з художніх, мультиплікаційних
фільмів, популярних пісень і художніх творів, тому правомірно стверджувати,
що специфіка текстів жіночих журналів-супертекстів визначена більшою мірою
прецедентністю, ніж інтертекстуальністю. Прецедентизми — мовленнєві оди
ниці з ознакою прецедентності 52 — виступають як «тексти впливу» (термін
Н. А. Кузьміної) на адресата.
На прецедентні тексти поширюється закон карнавалізації цінностей: сак
ральне перетворюється на профанне, прецедентизми-оригінали — на трансфор
мовані прецедентизми, які з’являються «і як результат карнавалізації, і як про
тест проти банального здорового глузду, і як весела мовна гра, катарсис,
карнавальна мовленнєва маска стомленої від повсякденного життя Людини»53,
наприклад: заголовок матеріалу про фарбу для волосся «Джентльмены выби
рают шатенок» 54 (журнал «LQ»),
6.5. Іронія — «мовна містифікація, під час якої той, хто іронізує, “одягає”
різні маски» 55. Адресант жіночих журналів-супертекстів так само, іронізуючи,
«приміряє» маски подруги, порадниці, родинного психотерапевта, злостивця,
іронічної насмішниці для реалізації потреби у відчутті переваги, прихованої аг
ресії, прагнення до задоволення і компенсації випробовуваного сорому, страху,
відрази. Наприклад, адресант, поєднуючи ролі порадниці й іронічної насмішни
ці, задовольняє приховану агресію через невдалий вибір чоловіка-партнера за
допомогою іронічної інтерпретації, яка виникла «на базі слів (словосполук), що
мають як номінативний (об’єктивний), так і оцінний зміст»5б: «Тот безмозглый,
48 Земская E. A. Цитация и виды ее трансформации в заголовках современных газет //
Поэтика. Стилистика. Язык и культура. Памяти Татьяны Григорьевны Винокур.— М.,
1996,— С. 157.
49 Караулов Ю. Н. Русский язык и языковая личность.— М., 1987.— С. 220.
50 Кузьмина Н. А. Интертекстуальность современных СМИ: тенденции развития // Ме
диадискурс: новые явления и новые подходы / Под ред. Н. А. Кузьминой.— Омск, 2010.—
С. 10.
51 Там же.
52 Див.: Адзинова А. А. Явление прецедентное™ в заглавиях креолизованных текстов (на
материале языка глянцевых журналов) : Дис.... канд. филол. наук.— Майкоп, 2007.— 222 с.
® Бутько Ю. В. Лингвокультурологическая характеристика межтекстовых связей в
условиях демократизации языковых процессов (на материале лингвокультурологического
анализа паремий) : Дис.... канд. филол. наук.— Ярославль, 2009.— С. 36.
54 Адресант апелює до назви музичного фільму Г. Хоукса (рос.) «Джентльмены
предпочитают блондинок» (1949), у якому Мерелін Монро була виконавицею головної ролі.
55 Ермакова О. П. Ирония — Ложь — Шутка // Логический анализ языка. Языковые
механизмы комизма / Отв. ред. Н. Д. Арутюнова.— М., 2007.— С. 226.
56 Шатуновский И. Б. Ирония и ее виды // Логический анализ языка. Языковые меха
низмы комизма / Отв. ред. Н. Д. Арутюнова.— М., 2007.— С. 359.
64 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 4
тот деревянный, тот пьет, тот гуляет, тот лопоухий, а у того толстая попа.
Тот— маменькин сыночек, а вон тот— тупоголовый мачо. Т от раздолбай, а этот
скряга. Сколько еще тебе нужно, чтобы остановиться?! Пойми наконец, что
внутри каждого из них прячется другой — да, тоже свинья, но маленькая, хрус
тальная, с умильными золотыми ушками. А с таким-то уже очень даже можно
жить. Хрю?» (журнал «LQ»),
6.6. Експериментальність форми (Д. О. Суховей 5?). У жіночих журналах-су
пертекстах продуктивним є прийом зображення заголовків текстів, які за формою
прагнуть передати основну ідею, наприклад, у матеріалі про декоративну космети
ку заголовок «Делай ногти» складено візуально з «тюбиків» косметичних засобів.
6.7. Мозаїчність картини світу58, яка в текстах виявляється в тому, що адре
сант для впливу на свідомість адресата використовує технології, «активізуючи
нетривалу за часом увагу аудиторії (яскравість фарб, швидку зміну картинок,
асиметричний дизайн тощо)» 59.
6.8. Перфоманс, або перформанс (від англ. performance — «виступ, виконання,
вистава») — звернення до власної тілесної природи (І. Гассан60). Тексти-атрактори
жіночих журналів-супертекстів апелюють до фотоперформансів, пов’язаних із
жіночою тілесністю, — фотографій із зображенням жіночого тіла, яке служить «ін
струментом» для досягнення успіху самою жінкою. У свідомості адресата за допо
могою мовних і позамовних засобів тиражується думка про те, що красиве, струнке
і сексуальне тіло допоможе досягти мети вдало вийти заміж, завжди подобатися чо
ловікам, зробити кар’єру тощо. Тексти-репелери звертаються до фотоперформан
сів, що візуалізують чоловічу тілесність, і тим самим пропонують адресатові нети
пову в патріархатній культурі роль «оцінного споглядальника» чоловічого. Такі
фотоперформанси передбачають «певний енергетичний обмін»61 між адресантом-
фотохудожником і адресатом-«глядачем» («глядачкою». — А. Ш.).
6.9. Гібридизація жанрів, крос-жанровість (В. М. Топоров) — змішування,
схрещування звичних жанрів мистецтва, запозичення одними жанрами творчих
стилів і методів інших жанрів (І. Гассан). Жанри жіночого журналу утворені за
допомогою літературознавчих, газетно-журнальних і мовленнєвих 62 жанрів.
Гіпотеза В. В. Дементьева про те, що «мовленнєві жанри і мова виступають як
два різних комунікативних атрактори, тобто типи впорядкування дискурсу» 63,
дозволяє нам сформулювати ідею: жанри жіночого журналу можуть бути означе
ні як атрактори — типи текстів-атракторів, що відображають концептуальний за
дум суперадресанта і власне адресанта («краса», «мода», «сексуальність», «кух
ня», «побут», «шлюб», «діти»), упорядковують самі тексти-атрактори (наприклад,
жанри-атрактори «розмова про дітей», «модний огляд», «новинки косметики»,
57 Суховей Д. А. Графика современной русской поэзии : Дис. ... канд.. филол. наук.—
СПб., 2008,— 271 с.
58 Див.: Кузнецова Т. В. Аксіологічні моделі мас-медійної інформації : Монографія.—
Суми, 2010,— 304 с.
59 Ерофеева И. В. Зазнач, праця.— С. 219.
60 Hassan І. Op. cit.
61 АбалаковаН. Фигуры Закона. Создавая и интерпретируя (несколько слов о худо
жественных проектах Анны Альчук) // Гендерные исследования.— X., 2008.— № 17.— С. 28.
62 Мовленнєвий жанр — головна категорія, яка є «вербально-знаковим оформленням
типової ситуації соціальної взаємодії» (наприклад, щира розмова, базікання, анекдот). Див.:
Седов К. Ф. Языкознание. Речеведение. Генристика // Жанры речи : Сб. науч. статей.—
Саратов, 2009.— Вып. 6.— С. 31-32.
63 Дементьев В. В. Изучение речевых жанров в России: аспект формализации социаль
ного взаимодействия // Антология речевых жанров: повседневная коммуникация.— М.,
2007,— С. 50.
__________________________ Типи супертекстів і система супертекстових відношень...
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 4 65
А. Г. Шиліна.
«кулінарний рецепт», «підтримування краси та здоров’я» та ін.). Відповідно жан
ри, які не реалізують концептуального задуму суперадресанта і власне адресанта
жіночого журналу, не структурують текстів-атракторів, стають жанрами-репеле-
рами, що співвідносяться з текстами-репелерами (наприклад, жанри-репелери
«жінка в бізнесі», «чоловік “жіночих мрій”», «спорт» тощо).
Логіку такої номінації вбачаємо в тому, що ці жанри, по-перше, корелюють з
мовленнєвими жанрами — типами текстів з відносно стійкими іллокутивно-
функціональними, композиційними і мовно-стилістичними параметрами; по-
друге, виступаючи атракторами та репелерами, вони визначають шляхи подаль
шого розвитку текстів і, як наслідок, — супертекстів (макросупертексту -> мега-
супертексту), їхній майбутній статус.
Таким чином, антропоцентрична ієрархічна система російськомовного
жіночого журналу України може бути ідентифікована як супертекст, що скла
дається з асоціативно-змістово спільних текстів, які «утворюють незамкнену єд
ність, позначену змістовою та мовною цілісністю» 64, мають «позатекстову
орієнтацію»65, формальні та концептуальні критерії. Ці критерії притаманні й ін
шим типам супертекстів, однак у жіночому журналі вони вирізняються оригіналь
ністю, специфіка якої полягає в тендерній маркованості кожного критерію.
Запропонований аналіз супертекстових відношень у системі російськомов
ного жіночого журналу дозволяє спрогнозувати закономірності мовної та поза
мовної організації різних типів наявних «людинорозмірних» систем-супертек-
стів і спонукати науковців репрезентувати поїси що малодосліджені
системи-супертексти, наприклад україномовний жіночий журнал, опис якого є
значущим для лінгвістики тексту.
(іСімферополь)
A. G. SHYLINA
TYPES OF SUPERTEXT AND THE SYSTEM OF SUPERTEXT REFERENCES
IN RUSSIAN-LANGUAGE WOMEN’S MAGAZINE IN UKRAINE
Conceptual essence of supertext is exposed and main types of supertexts are explored in the
article. Russian-language women’s magazine of Ukraine is being represented as journal supertext, its
linguistic and non-linguistic specific features are being characterized as «human measuring»
supertext system that is the version of the Modem Russian Literary Language system.
Russian-language women’s magazine of Ukraine meeting criteria of supertext which correlate
with methodological principals of synergetics (homeostasis, hierarchy, non-linerity, imbalance,
nonclosure, emergence, observability) has such characteristics as:
1) clear local and chronological borders, topical and modal integrity;
2) simultaneous openness and tightness of boundaries;
3) formation of authors represented by the super addresser and the addresser himself / herself;
4) homeostasis (taken separately journal supertext has the format of the same type, stereotyped
editorial classification, texts-attractors united / organized according to its contents or situation
described that determine speech realization of conceptual idea of the super addresser and the
addresser himself / herself in communication («beauty», «fashion», «sexuality», «cooking»,
«household», «marriage», «children»);
5) non-linerity shows itself in dialogism, camivalization, language game, experimental form,
mosaic picture of the world, perfomance and cross-genres.
The result of cross-genre interaction of literary, publicistic and colloquial genres is genres of
women’s magazine, genres-attractors which are the types of texts-attractors reflecting complete
conceptual idea of the super addresser and the addresser himself / herself and structuring
texts-attractors and genres-repellers which are the types of texts-repellers not meeting the conceptual
idea of the super addresser and the addresser himself/herself.
Keywords : supertext, system, supertext criteria, women’s magazine.
64 МеднисН. E. Зазнач, праця.— C. 21.
65 Там же.
66 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 4
|