Міжнародне право навколишнього середовища як галузь сучасного міжнародного права
Розкриваються поняття, об’єкт і предмет, методи регулювання міжнародного права навколишнього середовища, особливості його суб’єктів. Аналізуються характерні риси цієї галузі сучасного міжнародного права. Раскрываются понятие, объект, предмет, методы регулирования международного права окружающей сред...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Порівняльно-правові дослідження |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18377 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Міжнародне право навколишнього середовища як галузь сучасного міжнародного права / М.О Медведєва // Порівняльно-правові дослідження. — 2009. — № 2. — С. 46-51. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860262387512246272 |
|---|---|
| author | Медведєва, М.О |
| author_facet | Медведєва, М.О |
| citation_txt | Міжнародне право навколишнього середовища як галузь сучасного міжнародного права / М.О Медведєва // Порівняльно-правові дослідження. — 2009. — № 2. — С. 46-51. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Порівняльно-правові дослідження |
| description | Розкриваються поняття, об’єкт і предмет, методи регулювання міжнародного права навколишнього середовища, особливості його суб’єктів. Аналізуються характерні риси цієї галузі сучасного міжнародного права.
Раскрываются понятие, объект, предмет, методы регулирования международного права окружающей среды, особенности его субъектов. Анализируются характерные черты этой отрасли современного международного права.
The article considers the conception, object, methods and subjects of international environmental law. The author analyzes the peculiarities of this branch of modern international law.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:56:37Z |
| format | Article |
| fulltext |
ППППоооорррріііі ввввнннняяяяллллььььнннноооо
ппппррррааааввввооооввввиииийййй ввввиииимммміііірррр ммммііііжжжжннннааааррррооооддддннннооооггггоооо
ттттаааа єєєєввввррррооооппппееееййййссссььььккккооооггггоооо ппппрррраааавввваааа
ММееддввееддєєвваа ММааррииннаа ООллееккссааннддррііввннаа,,
кандидат юридичних наук,
асистент кафедри міжнародного права
Інституту міжнародних відносин
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
ММііжжннааррооддннее ппррааввоо ннааввккооллиишшннььооггоо ссееррееддооввиищщаа
яякк ггааллууззьь ссууччаассннооггоо ммііжжннааррооддннооггоо ппрраавваа
Розкриваються поняття, об’єкт і предмет, методи регулювання міжнародно&
го права навколишнього середовища, особливості його суб’єктів. Аналізуються
характерні риси цієї галузі сучасного міжнародного права.
ККллююччооввіі ссллоовваа:: міжнародне право навколишнього середовища, охорона на&
вколишнього середовища, суб’єкти міжнародного права навколишнього середо&
вища.
Міжнародне право навколишнього середовища (міжнародне екологічне
право) — відносно нова галузь сучасного міжнародного права, довкола
якої точаться різні дискусії. Одні автори визнають існування окремої
галузі міжнародного права, яка регулює охорону і раціональне викорис&
тання природних ресурсів, інші заперечують це, посилаючись на
відсутність суттєвих ознак для виділення даної сукупності норм (на про&
тивагу системі) в окрему галузь міжнародного права. На нашу думку, нині
питання про існування окремої галузі міжнародного права вже так гостро
не стоїть, оскільки переважна більшість вітчизняних і практично всі за&
рубіжні дослідники визнають це як факт (наприклад, В. Буткевич,
С. Кравченко, А. Андрусевич, Н. Соколова, К. Бекяшев, А. Кукушкіна,
Ф. Сендс, М. Фіцморіс, О. Кісс, Е. Лоука та ін.). Проте нема єдності думок
учених щодо назви цієї галузі, її предмета і об’єкта, системи джерел,
принципів, суб’єктів тощо. Тому дана тема є актуальною як з практичної,
так і з теоретичної точок зору.
Щодо самого визначення галузі міжнародного права навколишнього се&
редовища (далі — МПНС), то різні вчені наводять різні визначення. Вив&
чивши деякі з них, спробуємо сформулювати власне розуміння питання.
Отже, МПНС — це система принципів і норм міжнародного права, які ре&
гулюють відносини між його суб’єктами щодо попередження, обмеження,
Ук
ра
їн
сь
ко
гр
ец
ьк
ий
м
іж
на
ро
дн
ий
н
ау
ко
ви
й
ю
ри
ди
чн
ий
ж
ур
на
л
«П
ор
івн
ял
ьн
о
пр
ав
ов
і д
ос
лі
дж
ен
ня
»,
2
00
9,
№
2
4466
усунення негативних наслідків для навколишнього середовища з різних
джерел, а також щодо раціонального використання компонентів навко&
лишнього середовища. МПНС відповідає всім об’єктивним та суб’єктивним
ознаками самодостатньої галузі міжнародного права, оскільки має спе&
цифічний предмет і метод регулювання, характеризується автономною
відокремленістю комплексу однорідних норм певного функціонального
призначення, наявністю спеціальних джерел, виражає зацікавленість
міжнародного співтовариства в її існуванні.
Координаційний метод правового регулювання властивий будь&якій га&
лузі міжнародного права, у тому числі МПНС. Розуміння предмета та
об’єкта правового регулювання відрізняється у різних авторів. Так,
С. Кравченко, А. Андрусевич і Дж. Бонайн визначають об’єктом МПНС
міжнародно&правовий природний простір, навколишнє середовище Землі
в цілому, глобальну екологічну рівновагу [1, с. 19]. У питанні визначення
предмета та об’єкта галузі міжнародного права ми будемо спиратися на
київську школу міжнародного права [2, с. 25–27]. Предмет МПНС —
міжнародні природоохоронні відносини, що мають міждержавний харак&
тер, а об’єкт — міжнародні відносини, що виникають між суб’єктами
міжнародного права з приводу певних матеріальних і нематеріальних благ
(наприклад, об’єктів живої і неживої природи, об’єктів штучно створеного
людиною середовища, естетичної цінності, духовних цінностей, тра&
диційних знань, здоров’я людини тощо). Зацікавленість міжнародного
співтовариства в існуванні окремої галузі МПНС можна спостерігати в та&
ких проявах: наявність у структурі міжнародних міжурядових органі&
зацій і міжнародних неурядових організацій спеціальних відділів або існу&
вання окремих організацій, які цілеспрямовано займаються вивченням да&
ної галузі (наприклад, Центр з міжнародного права навколишнього сере&
довища, Фонд міжнародного права навколишнього середовища та розвит&
ку, Комісія з права навколишнього середовища Міжнародного союзу
охорони природи); розробка ЮНЕП спеціальних програм з кодифікації та
прогресивного розвитку МПНС (так звані Програми Монтевідео); рішення
міжнародних судових установ, що визнають наявність окремої галузі
міжнародного права (наприклад, п. 115 рішення Постійної палати тре&
тейського суду в справі про доступ до інформації відповідно до ст. 9 Кон&
венції про захист морського середовища Північно&Східної Атлантики
2003 р., п. 89–115 рішення Міжнародного Суду ООН у справі Габчіково&
Надьмарош 1997 р.).
До суб’єктів МПНС належать традиційні суб’єкти міжнародного права:
держави, міжнародні міжурядові організації, народи і нації, які борються
за свою незалежність, квазідержавні об’єднання. Поступово дедалі більше
вчених схиляються до визнання (хто в повному обсязі, хто в обмеженому)
міжнародної правосуб’єктності за фізичними особами та міжнародними
неурядовими організаціями. Західна доктрина доповнює цей перелік таки&
ППооррііввнняяллььнноо
ппррааввооввиийй ввиимміірр ммііжжннааррооддннооггоо ттаа єєввррооппееййссььккооггоо ппрраавваа
4477
Українсько
грецький міжнародний науковий ю
ридичний журнал «П
орівняльно
правові дослідження», 2009, №
2
ППооррііввнняяллььнноо
ппррааввооввиийй ввиимміірр ммііжжннааррооддннооггоо ттаа єєввррооппееййссььккооггоо ппрраавваа
ми «недержавними акторами», як наукове співтовариство, приватні ком&
панії і бізнес&концерни, корінні народи [3, с. 112; 4, с. 5].
Проявом міжнародної правосуб’єктності міжнародних неурядових ор&
ганізацій може бути те, що деякі з них мають право нарівні з державами
брати участь у нарадах і зустрічах сторін, висувати своїх кандидатів на
виборах до комітетів (Орхуська конвенція про доступ до інформації,
участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя
з питань, що стосуються навколишнього середовища, 1998 р.), мають ста&
тус спостерігачів у секретаріатах «екологічних» конвенцій на умовах, од&
накових для всіх сторін (Конвенція про захист морського середовища
Північно&Східної Атлантики 1992 р.). Під егідою та за безпосередньої
участі міжнародних неурядових організацій розроблялося чимало про&
ектів багатосторонніх угод у сфері охорони навколишнього середовища:
Міжнародний союз охорони природи сприяв підготовці та ухваленню Рам&
сарської конвенції про водно&болотні угіддя, що мають міжнародне зна&
чення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів,
1972 р., Конвенції про біорізноманіття 1992 р.
Проявом міжнародної правосуб’єктності індивідів може бути те, що їхні
права та обов’язки безпосередньо закріплені в міжнародних угодах з охо&
рони навколишнього середовища (Сан&Сальвадорській протокол до Аме&
риканської конвенції з прав людини 1969 р. щодо економічних, соціальних
і культурних прав 1988 р., Орхуська конвенція 1998 р.). Вони мають право
подавати позови, у тому числі природоохоронного змісту, до міжнародних
судових і квазісудових структур (Європейський Суд з прав людини,
Міжамериканська комісія і суд з прав людини, Комітет з дотримання Ор&
хуської конвенції), а також несуть відповідальність за екологічні правопо&
рушення (ст. 1, 5–8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду
1998 р.). Корінні народи є специфічним суб’єктом МПНС, про що свідчить
практика Комітету ООН з прав людини, Міжамериканської комісії з прав
людини, а також деякі юридично обов’язкові та рекомендаційні міжнарод&
но&правові акти (Конвенція МОП № 169 про корінні народи, що ведуть
племінний спосіб життя в незалежних країнах, 1989 р., ст. 8 Конвенції про
біорізноманіття 1992 р.).
Система принципів і джерел МПНС — окреме питання, що потребує
більш глибоких і комплексних досліджень, тому не є предметом даної
статті. Натомість звернімо увагу на деякі характерні особливості МПНС як
галузі сучасного міжнародного права, серед яких виділимо наступні:
1) основою МПНС є закони природи, які вивчаються іншими наука&
ми, — біологією, фізикою, хімією, екологією [2, с. 19];
2) галузь МПНС є комплексною, оскільки містить норми з інших
міжнародно&правових галузей, таких, як міжнародне морське, повітряне,
космічне, економічне право, міжнародне право прав людини, гуманітарне
право та ін.;
Ук
ра
їн
сь
ко
гр
ец
ьк
ий
м
іж
на
ро
дн
ий
н
ау
ко
ви
й
ю
ри
ди
чн
ий
ж
ур
на
л
«П
ор
івн
ял
ьн
о
пр
ав
ов
і д
ос
лі
дж
ен
ня
»,
2
00
9,
№
2
4488
3) галузь є відносно новою (екологічні проблеми з’явилися на порядку
денному міжнародного переговорного процесу в 80&х роках ХХ ст.) і ди&
намічною (різні джерела вказують на значну і дедалі зростаючу кількість
міжнародних багатосторонніх угод з охорони навколишнього середовища);
4) характерною рисою МПНС є так званий рамковий підхід до прий&
няття міжнародних багатосторонніх угод з охорони навколишнього сере&
довища. Це означає, що спочатку приймається рамкова конвенція, яка
містить загальні зобов’язання сторін у сфері охорони навколишнього сере&
довища, а згодом — додаткові протоколи, які конкретизують ці зо&
бов’язання.
Такий підхід має кілька переваг: по&перше, він допомагає державам
швидше досягти консенсусу із суперечливих і складних питань шляхом
закріплення у конвенції лише загальних напрямів співпраці, миттєво
відреагувати на будь&яку екологічну проблему; по&друге, залежно від роз&
витку наукового знання і технологічного прогресу в конкретній сфері
людської діяльності дає можливість вносити зміни до протоколів або до&
датків до них, що містять або види небезпечної діяльності, або види небез&
печних речовин, або види фауни і флори, що знаходяться під загрозою
знищення, при цьому не зачіпаючи положень самої конвенції і таким чи&
ном забезпечуючи відносну гнучкість у правовому регулюванні.
Однак рамковий підхід не позбавлений певних недоліків: держава
може висловити свою згоду на обов’язковість рамкової конвенції, яка не
покладає на неї будь&яких серйозних юридичних зобов’язань, і водночас
відмовитися робити те ж саме щодо протоколів, які такі зобов’язання пе&
редбачають, у такий спосіб нівелюючи досягнутий на міжнародному рівні
результат. Так сталося із США, які підписали Конвенцію про біорізно&
маніття та Рамкову конвенцію з питань зміни клімату, однак відмовилися
підписувати Картахенський протокол і Кіотський протокол відповідно.
Крім названих міжнародних угод з охорони навколишнього середовища,
рамковою є Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі
відстані 1979 р., Базельська конвенція щодо контролю за транскордонним
перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням 1989 р., Віденська
конвенція про охорону озонового шару 1985 р. та ін.
5) Характерною, однак «негативною» рисою сучасного МПНС є його
низька ефективність і незадовільний стан реалізації міжнародно&право&
вих зобов’язань. Саме у сфері міжнародно&правового регулювання
співробітництва держав у галузі охорони та раціонального використання
природних ресурсів спостерігається фрагментація. Однією з проблем
ефективності МПНС є те, що значна кількість міжнародних угод з охоро&
ни навколишнього середовища так і не вступають в силу, і часто через те,
що для цього необхідно вираження згоди на обов’язковість договору певної
кількості держав, відповідальних за конкретну небезпечну діяльність (на&
приклад, процедура вступу в силу Монреальського протоколу щодо речо&
ППооррііввнняяллььнноо
ппррааввооввиийй ввиимміірр ммііжжннааррооддннооггоо ттаа єєввррооппееййссььккооггоо ппрраавваа
4499
Українсько
грецький міжнародний науковий ю
ридичний журнал «П
орівняльно
правові дослідження», 2009, №
2
ППооррііввнняяллььнноо
ппррааввооввиийй ввиимміірр ммііжжннааррооддннооггоо ттаа єєввррооппееййссььккооггоо ппрраавваа
вин, які руйнують озоновий шар, 1987 р. та Кіотського протоколу). Другою
негативною рисою сучасних міжнародних угод у сфері охорони довкілля є
те, що вони передбачають для держав широку й інколи необмежену мож&
ливість робити застереження, вилучаючи таким чином дію певних, часто
ключових положень для себе. Нариклад, Конвенція з регулювання ки&
тобійного промислу 1946 р., Конвенція про міжнародну торгівлю видами
дикої фаун та флори, що знаходяться під загрозою зникнення, 1973 р.
Відомий дослідник у сфері МПНС Е. Лоука визначив такі головні ха&
рактерні риси міжнародних інструментів у сфері охорони навколишнього
середовища: 1) кількість договорів типу «наказ&і&контроль» (сommand&
and&control), в яких передбачені конкретні зобов’язання сторін і механізми
їх здійснення, зросла, однак з’явилися й інші угоди, в яких передбачені,
крім традиційних зобов’язуючих або заборонних норм, уповноважуючі
норми — економічні інструменти стимулювання виконання державами
своїх зобов’язань по «екологічних» угодах (приклад — Кіотський і Монре&
альський протоколи); 2) диференціація зобов’язань сторін, що прояв&
ляється в різному обсязі таких зобов’язань для окремих категорій держав
(розвинених, найменш розвинених і з перехідною економікою); 3)
збільшення і розширення тіньової сфери і нелегальних ринків збуту
об’єктів/видів, що знаходяться під захистом, або речовин, суворо контро&
льованих або заборонених для торгівлі, наприклад, зростання нелегальної
торгівлі видами дикої фауни і флори, озоноруйнівними речовинами, не&
безпечними відходами тощо [5, с. 110–111].
Інша дослідниця цієї галузі М. Фіцморіс вказує на таку характерну ри&
су сучасних міжнародних угод з охорони навколишнього середовища, як
можливість їх тимчасового застосування до остаточної і повної ра&
тифікації усіма сторонами, тобто до вступу в силу. Наприклад, сторони
Конвенції про транскордонне забруднення повітря прийняли резолюцію з
метою «здійснення, якомога швидше і на попередній основі, тимчасової
імплементації Конвенції» і «виконання зобов’язань відповідно до Кон&
венції... до її вступу в силу» [6, с. 103–104]. О. Кісс визначає таку характер&
ну рису сучасних природоохоронних угод, як відсутність взаємності. Це
означає, що принцип взаємності, характерний для більшості галузей
міжнародного права (зокрема, міжнародного гуманітарного права та
міжнародного права прав людини), в МПНС не діє.
Отже, міжнародне право навколишнього середовища — цілком сфор&
мована галузь сучасного міжнародного права, яка має свій предмет, об’єкт,
методи регулювання, систему принципів і джерел, а також суб’єктів. З од&
ного боку, вона є однією з найбільш динамічних міжнародно&правових га&
лузей, а з іншого — рівень реалізації міжнародних природоохоронних
угод вкрай низький. Якщо до 2000 р. міжнародне співробітництво у зазна&
ченій сфері йшло шляхом розробки нових інструментів з охорони
довкілля, то після 2000 р. зусилля світової спільноти спрямовані на ефек&
Ук
ра
їн
сь
ко
гр
ец
ьк
ий
м
іж
на
ро
дн
ий
н
ау
ко
ви
й
ю
ри
ди
чн
ий
ж
ур
на
л
«П
ор
івн
ял
ьн
о
пр
ав
ов
і д
ос
лі
дж
ен
ня
»,
2
00
9,
№
2
5500
тивну імплементацію досягнутих домовленостей як на універсальному чи
регіональному, так і на національному рівні.
1. Кравченко С. М., Андрусевич А. О., Бонайн Дж. Е. Актуальні проблеми міжнародного пра;
ва навколишнього середовища. — Львів: Видавничий центр ЛНУ Імені І. Франка,
2002. — 256 с.
2. Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О. В. Міжнародне право. Основи теорії: Підруч;
ник / За ред. В.Г.Буткевича. — К.: Либідь, 2002. — 816 с.
3. Sands Ph. Principles of international environmental law. — Cambridge: Cambridge University
Press, 2003. — 2;d ed. — 1248 р.
4. Shelton D., Kiss A. Judicial handbook on environmental law. — Nairobi: United Nations
Environment Programme, 2005. — 131 р.
5. Louka E. International environmental law: Fairness, effectiveness and world order. —
Cambridge: Cambridge University Press, 2006. — 536 р.
6. Fitzmaurice M. A. International protection of the environment. — The Hague/Boston/London:
Martinus Nijhoff Publishers, 2002. — 488 р.
ППууззииккоовв РРууссллаанн ВВллааддииммииррооввиичч,,
кандидат юридических наук,
доцент Института права Тамбовского государственного
университета им. Г. Р. Державина
ИИрроошшннииккоовв ДДеенниисс ВВллааддииммииррооввиичч,,
аспирант кафедры теории государства и права
Института права Тамбовского государственного университета
им. Г. Р. Державина
ДДооггооввоорр оо ееввррооппееййссккоойй ббееззооппаассннооссттии
ккаакк ггааррааннтт ммеежжддууннаарроодднноойй ббееззооппаассннооссттии
вв ЕЕввррооппее ии ггооссууддааррссттввеенннноойй ббееззооппаассннооссттии
ссттрраанн
ууччаассттнниицц
Пузіков Р. В., Ірошников Д. В. Договір про європейську безпеку як гарант
міжнародної безпеки в Європі та державної безпеки країн0учасниць
Аналізується проект Договору про європейську безпеку, запропонований
Президентом Росії Д.А. Медведєвим. Автор вважає, що якнайскоріше підписан&
ня і ратифікація договору та неухильне дотримання його положень країнами&
учасницями дасть змогу створити в Європі єдиний простір з діючим на його
території принципом «неподільної безпеки», що, в свою чергу, гарантуватиме як
забезпечення міжнародної безпеки в Європі в цілому, так і державної безпеки
кожної країни&учасниці Договору.
ККллююччооввіі ссллоовваа:: міжнародна безпека, державна безпека, Договір про європей&
ську безпеку.
Анализ современных глобализационных процессов в Европе, направ&
ленных на объединение усилий в различных сферах общественной жизни,
и в частности в области правового регулирования проблем обеспечения го&
ППооррііввнняяллььнноо
ппррааввооввиийй ввиимміірр ммііжжннааррооддннооггоо ттаа єєввррооппееййссььккооггоо ппрраавваа
5511
Українсько
грецький міжнародний науковий ю
ридичний журнал «П
орівняльно
правові дослідження», 2009, №
2
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-18377 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0056 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:56:37Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Медведєва, М.О 2011-03-26T18:14:05Z 2011-03-26T18:14:05Z 2009 Міжнародне право навколишнього середовища як галузь сучасного міжнародного права / М.О Медведєва // Порівняльно-правові дослідження. — 2009. — № 2. — С. 46-51. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. XXXX-0056 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18377 Розкриваються поняття, об’єкт і предмет, методи регулювання міжнародного права навколишнього середовища, особливості його суб’єктів. Аналізуються характерні риси цієї галузі сучасного міжнародного права. Раскрываются понятие, объект, предмет, методы регулирования международного права окружающей среды, особенности его субъектов. Анализируются характерные черты этой отрасли современного международного права. The article considers the conception, object, methods and subjects of international environmental law. The author analyzes the peculiarities of this branch of modern international law. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Порівняльно-правові дослідження Порівняльно-правовий вимір міжнародного та європейського права Міжнародне право навколишнього середовища як галузь сучасного міжнародного права Международное право окружающей среды как отрасль современного международного права International Environmental Law as the Branch of Contemporary International Law Article published earlier |
| spellingShingle | Міжнародне право навколишнього середовища як галузь сучасного міжнародного права Медведєва, М.О Порівняльно-правовий вимір міжнародного та європейського права |
| title | Міжнародне право навколишнього середовища як галузь сучасного міжнародного права |
| title_alt | Международное право окружающей среды как отрасль современного международного права International Environmental Law as the Branch of Contemporary International Law |
| title_full | Міжнародне право навколишнього середовища як галузь сучасного міжнародного права |
| title_fullStr | Міжнародне право навколишнього середовища як галузь сучасного міжнародного права |
| title_full_unstemmed | Міжнародне право навколишнього середовища як галузь сучасного міжнародного права |
| title_short | Міжнародне право навколишнього середовища як галузь сучасного міжнародного права |
| title_sort | міжнародне право навколишнього середовища як галузь сучасного міжнародного права |
| topic | Порівняльно-правовий вимір міжнародного та європейського права |
| topic_facet | Порівняльно-правовий вимір міжнародного та європейського права |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18377 |
| work_keys_str_mv | AT medvedêvamo mížnarodnepravonavkolišnʹogoseredoviŝaâkgaluzʹsučasnogomížnarodnogoprava AT medvedêvamo meždunarodnoepravookružaûŝeisredykakotraslʹsovremennogomeždunarodnogoprava AT medvedêvamo internationalenvironmentallawasthebranchofcontemporaryinternationallaw |