Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів українського суспільства (на матеріалах української мови кінця XX—початку XXI ст.). V

Див. початок: Мовознавство.— 2012.— № 3.— С. 3-31; № 5.— С. 13—40; № 6.— С. 3-22; 2013,— №6,— С. 3-26. У статті розглядаються основні номінативно-аксіологічні тенденції в розвитку лексико- фразеологічного складу, системи словотворчих засобів та арсеналу прагматико-стилістичних засобів українсько...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Мовознавство
Datum:2014
1. Verfasser: Тараненко, О.О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2014
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183809
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів українського суспільства (на матеріалах української мови кінця XX—початку XXI ст.). V / О.О. Тараненко // Мовознавство. — 2014. — № 1. — С. 3-31. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-183809
record_format dspace
spelling Тараненко, О.О.
2022-04-19T11:05:00Z
2022-04-19T11:05:00Z
2014
Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів українського суспільства (на матеріалах української мови кінця XX—початку XXI ст.). V / О.О. Тараненко // Мовознавство. — 2014. — № 1. — С. 3-31. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.
0027-2833
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183809
Див. початок: Мовознавство.— 2012.— № 3.— С. 3-31; № 5.— С. 13—40; № 6.— С. 3-22; 2013,— №6,— С. 3-26. У статті розглядаються основні номінативно-аксіологічні тенденції в розвитку лексико- фразеологічного складу, системи словотворчих засобів та арсеналу прагматико-стилістичних засобів української мови кінця XX — початку XXI ст. під впливом мовної глобалізації: а) актуалізація поняття успіху як однієї з основних суспільних цінностей (його чинників, ознак, символів, шляхів і засобів його досягнення, одиниць його виміру); б) зміни в мовних системах оцінювання; в) нові явища в прагматиці української мови.
The article focuses on the main nominative and axiological tendencies in the development of lexical-phraseological structures, of word-building means systems, and of pragmatic means stock in the Ukrainian language of the late XXth — early XXIst century, occurring under the influence of language globalization: a) actualization of the concept of «success» as one of the cardinal social values (its factors, signs, symbols, ways, and means of achieving it, units its measuring); b) changes in the language evaluation systems; c) new phenomena in pragmatics of the Ukrainian language.
uk
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
Мовознавство
Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів українського суспільства (на матеріалах української мови кінця XX—початку XXI ст.). V
Formation of the new system of social values and priorities of the Ukrainian society (based on the late XXth— early XXIst century Ukrainian language materials). V
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів українського суспільства (на матеріалах української мови кінця XX—початку XXI ст.). V
spellingShingle Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів українського суспільства (на матеріалах української мови кінця XX—початку XXI ст.). V
Тараненко, О.О.
title_short Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів українського суспільства (на матеріалах української мови кінця XX—початку XXI ст.). V
title_full Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів українського суспільства (на матеріалах української мови кінця XX—початку XXI ст.). V
title_fullStr Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів українського суспільства (на матеріалах української мови кінця XX—початку XXI ст.). V
title_full_unstemmed Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів українського суспільства (на матеріалах української мови кінця XX—початку XXI ст.). V
title_sort формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів українського суспільства (на матеріалах української мови кінця xx—початку xxi ст.). v
author Тараненко, О.О.
author_facet Тараненко, О.О.
publishDate 2014
language Ukrainian
container_title Мовознавство
publisher Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
format Article
title_alt Formation of the new system of social values and priorities of the Ukrainian society (based on the late XXth— early XXIst century Ukrainian language materials). V
description Див. початок: Мовознавство.— 2012.— № 3.— С. 3-31; № 5.— С. 13—40; № 6.— С. 3-22; 2013,— №6,— С. 3-26. У статті розглядаються основні номінативно-аксіологічні тенденції в розвитку лексико- фразеологічного складу, системи словотворчих засобів та арсеналу прагматико-стилістичних засобів української мови кінця XX — початку XXI ст. під впливом мовної глобалізації: а) актуалізація поняття успіху як однієї з основних суспільних цінностей (його чинників, ознак, символів, шляхів і засобів його досягнення, одиниць його виміру); б) зміни в мовних системах оцінювання; в) нові явища в прагматиці української мови. The article focuses on the main nominative and axiological tendencies in the development of lexical-phraseological structures, of word-building means systems, and of pragmatic means stock in the Ukrainian language of the late XXth — early XXIst century, occurring under the influence of language globalization: a) actualization of the concept of «success» as one of the cardinal social values (its factors, signs, symbols, ways, and means of achieving it, units its measuring); b) changes in the language evaluation systems; c) new phenomena in pragmatics of the Ukrainian language.
issn 0027-2833
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183809
citation_txt Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів українського суспільства (на матеріалах української мови кінця XX—початку XXI ст.). V / О.О. Тараненко // Мовознавство. — 2014. — № 1. — С. 3-31. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT taranenkooo formuvannânovoísistemisocíalʹnihcínnosteiípríoritetívukraínsʹkogosuspílʹstvanamateríalahukraínsʹkoímovikíncâxxpočatkuxxistv
AT taranenkooo formationofthenewsystemofsocialvaluesandprioritiesoftheukrainiansocietybasedonthelatexxthearlyxxistcenturyukrainianlanguagematerialsv
first_indexed 2025-11-25T20:37:32Z
last_indexed 2025-11-25T20:37:32Z
_version_ 1850524589548896256
fulltext О. О. ТАРАНЕНКО ФОРМУВАННЯ НОВОЇ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ І ПРІОРИТЕТІВ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА (на матеріалах української мови кінця XX — початку XXI ст.). V 1 _____________________________________ У статті розглядаються основні номінативно-аксіологічні тенденції в розвитку лексико- фразеологічного складу, системи словотворчих засобів та арсеналу прагматико-стилістичних засобів української мови кінця XX — початку XXI ст. під впливом мовної глобалізації: а) ак­ туалізація поняття успіху як однієї з основних суспільних цінностей (його чинників, ознак, символів, шляхів і засобів його досягнення, одиниць його виміру); б) зміни в мовних системах оцінювання; в) нові явища в прагматиці української мови. Кл ю ч о в і слова: мовна глобалізація, ключові слова в українській мові новітнього пе­ ріоду, номінативно-аксіологічні тенденції в українській мові новітнього періоду, концепт «успіх». 5.3. Вияви мовної глобалізації. Ще виразніше «рівняння на світові стандарти та цінності» реалізується в явищі мовної глобалізації останніх десятиліть, яке стало виявлятися не тільки в масовому (значно ширшому й інтенсивнішому, ніж доти) проникненні до складу української мови на її різних структурних рівнях запозичень із західноєвропейських мов, але особливо англоамериканізмів — у лексико-фразеологічному складі (як прямі запозичення, так і кальки), у поши­ ренні певних словотвірних рядів, в експансії латинської графіки, що, зрозуміло, насамперед привертає увагу спостерігачів, а й глибше і, можливо, менш поміт­ но — як вираження в мові нових ціннісних орієнтирів суспільства та формуван­ ня нових прагматичних моделей спілкування. Глобалізація (глобалізація економіки, культури, інформаційного простору, мовна глобалізація', глобаліза- ційний: глобалізаційні явища, тенденції, процеси', глобалізуватися, глобалізова- ний, пізніше з’явилося й глобалізувати), виявляючись у широкому запровадженні реалій загальноєвропейських і, ширше, світових тенденцій роз­ витку в суспільно-політичне, економічне, культурне та мовне життя України, в умовах сучасного відкритого суспільства вже значно менше залежить (на від­ міну від «європейського вибору»: див. 5.2) від політичної волі та намірів тих чи інших суспільних кіл. 5.3.1. «Успіх» і навколо нього. У загальному руслі культурно-мовної глоба­ лізації й насамперед «американізації>> відзначається активізація спрямування уваги мовного соціуму до всього першого, найкращого в ієрархії суспільних цінностей та шляхів його досягнення. Ця тенденція стимулювала, зокрема, запо­ 1 Див. початок: Мовознавство.— 2012.— № 3.— С. 3-31; № 5.— С. 13—4-0; № 6.— С. 3-22; 2013,— № 6,— С. 3-26. О О. О. ТАРАНЕНКО, 2014 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 1 З О. О. Тараненко. зичення, значну частотність уживання ряду певних слів і зворотів, їхню семантич­ ну трансформацію, продуктивність розростання відповідних словотвірних гнізд: а) запозиченої з англійської мови абревіатури VIP (very important person) у значенні особи (групи осіб) з високим суспільним становищем і значними мате­ ріальними статками (правопис не унормовано: пишеться як VIP, рідше vip — з вимовою [ві-ай-пі] і [віп], так і в українізованій графічній формі ВІП, він), яка вживається як перший компонент (з атрибутивним значенням) у складених іменниках, а також як відмінюваний іменник і як незмінюваний прикметник: VIP(Bin, vip, віп)-персони(-клієнти клубу, -гості, -покупці — у дорогих магази­ нах, -зал — на вокзалі, в аеропорту, в казино тощо, -номер — у готелі, -ложа, -трибуна — на стадіоні, -автомобіль, -костюм, -вечірка), вілла VIP(BIIT)-iuiacy (класу «VIP») та ін. («Софія Ротару... довірчо спілкується з VIP-чоловіками в перших рядах партеру»: О. Вергеліс. — KB, 29.05.1998, с. 21); «Тільки для VIP» (напис при вході), охорона «віпа», дружини ВІПів (віпів)', уже існує прикметник віпівський {номер, ложа, клас та ін.); б) частотність з розширенням семантичного діапазону слова еліта у значен­ ні «привілейована верхівка суспільства; найкращі або просто найпомітніші, найвпливовіші представники суспільства, якоїсь його частини» (у радянський час це слово вживалося найчастіше щодо галузей рослинництва і тваринництва, а якщо щодо суспільства, то звичайно «буржуазного»): еліта суспільства, національна еліта України, владна (керівна, правляча) еліта, політична еліта, ділова еліта або бізнес-еліта (бізнесова еліта), інтелектуальна еліта, культурна еліта, військова еліта і т. ін., навіть кримінальна (.злодійська) еліта. Наприклад: довідник «Наукова еліта Закарпаття: доктори наук, професори Ужгородського національного університету» (Ужгород, 2005), «27 січня в Науково-педагогіч­ ній бібліотеці м. Миколаєва народний депутат України голова НСПУ В. О. Яво- рівський зустрівся з творчою елітою міста» (Л. Ржепецький.— ЛУ, 18.02.2010), у мн.: «Я повинен сказати, що центр абсолютно недооцінює те, що в регіонах ви­ росли й сформувалися нові політичні еліти» ([Інтерв’ю з І. Салієм].— Д, 28.11.1998), регіональні еліти. Це ж стосується й похідних цього іменника. Прикметник елітний «стосовний до еліти; належний до еліти суспільства або якоїсь його частини; поширений серед еліти; призначений [ніби тільки] для еліти [отже, найкращий]» (елітний спосіб життя', елітний: публіка, футбольна команда, війська, підрозділ МВС— «Беркут» і под.; елітний вид спорту— пере­ важно про теніс, автоперегони; елітний', житло, котедж, район міста, ресто­ ран, магазин, школа, клуб, автомобіль, меблі, одяг, оправа [для окулярів]) ціл­ ком закономірно розвиває в межах подібних слововживань уже й суто оцінне значення «найкращий, добірний» (наявне вже в «чистому» вигляді в контекстах на зразок елітне вино, моторне мастило)', абстрактний іменник елітність: елітність житла, товарів і под.; так само у творенні складних слів: стадіон, меблі і т. ін. еліт-класу. Прикметник елітарний, який ще в останні десятиліття радянської доби став уживатися зі значенням «винятковий, обраний; вишука­ ний; призначений не для всіх і доступний не всім» (переважно з несхвальною конотацією щодо еліти, еліт «ненашого», буржуазного суспільства: сус­ пільство, публіка, культура, мистецтво, фільм, режисер), тепер поширив це значення й на реалії «нашого» суспільства, втративши, природно, попередню конотацію, наприклад: «Елітарна світлиця» (клуб при Київському міському бу­ динку вчених, що має на меті широке обговорення актуальних проблем сус­ пільства, науки, культури) — й одночасно почав формувати значення, сино­ німічне до елітний (елітарний: школа, ресторан, житло, маєток, автомобіль), поступаючись, однак, останньому в ужитку. Пор., з іншого боку, досить звичай­ 4 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 1 .Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів.. ні випадки несхвально-іронічного реагування в суспільстві на маніпулювання, з погляду мовця, як цим поняттям, так і самим словом: «Мені дуже соромно за нашу інтелігенцію 1 так звану еліту суспільства держави Україна. Як же потрібно не любити, не розуміти й не поважати свій народ, щоб довести до такого стану!» (В. Рущак, читач.— Час, 27.11.1998), «.. .українське суспільство поділено на дві верстви: так звану “еліту”, котра збагатилася через привласнення державного майна, ставиш новою “шляхтою”, і безправну народну масу, яку вона вважає за “бидло”» (Т. Палладіна, профе­ сор.— Д, 14.09.2012, с. 12), «Муки дискурсу. З цим модним словечком може конкурувати, здається, хіба що не менш популярне еліта — таке ж багатозначне і невловиме» (Н. Морик- вас.— Поступ, 10.08.2001). У центрі цього напряму перебуває й поняття успіху як однієї з пріоритетних цілей у діяльності, в житті2. Частотний у вжитку й розгалужений за аспектами позначення та кількістю компонентів номінативно-аксіологічний комплекс успіху в українській мові новітнього періоду складається, звичайно, не лише з новіших одиниць іншомовного походження та їхніх кальок і, природно, стиму­ люється також новими соціально-політичними та економічними обставинами сучасного життя, вже не так, як досі, спрямованого на знеособленість та «скром­ ність» людини як члена суспільства (пор. кліше радянського часу на зразок «прості радянські люди», «скромний трудівник» — як позитивні оцінки в офіційному дискурсі, «ми, як і всі радянські люди, вважаємо...» і под.). Однак і семантико-словотвірна та оцінно-стилістична активізація в цьому напрямі тих мовних одиниць і явищ, які не є результатом власне мовної глобалізації, також може бути актуалізована в мовній свідомості суспільства в загальних рамках глобалізації вже як широкого ментальнісно-культурного явища. Це насамперед слово успішний зі значно вирослою частотністю вживання та розширенням семантичного діапазону. Якщо до цього воно звичайно вживалося як відповідна характеристика дій, подій та їх результатів, а також часових відріз­ ків: «який супроводжується або завершується успіхом, який дає позитивні нас­ лідки» {успішне лікування, успішні гастролі, успішний розвиток промисловості і под., а також успішний сезон, рік і под.), то у відзначений період під явним впливом англ. successful (а також одного із значень іменника success) воно набу­ ло також значення «який має успіх, досягає успіху в чомусь (про кого- або щоне- будь)» 3: успішний бізнесмен (підприємець), менеджер, політик, прем’єр-мініс- тр, художник і под., успішна людина, успішна жінка («Брати Клички — молоді, успішні та багаті»: ВЗ, 2.01.2003; «Що таке успішний письменник?» — анкета: Д, 6.12.2001; «— Хто найуспішніший український письменник за продажем на сьо­ годнішній день? — Павло Загребельний» — із інтерв’ю з книговидавцем: Д, 2 Помітну актуалізацію номінативно-аксіологічного комплексу «успіх» у системі цінностей мовного соціуму відзначають і дослідники інших слов’янських мов на їх сучасному етапі: Grybosiowa A. Dynamika zmian językowych о podłożu kulturowym u progu XXI wieku (na materiale polskim) // Z polskich studiów slawistycznych.— Seria X : Językoznawstwo.— Warszawa, 2002.— S. 80-81 (авторка відзначає, зокрема, «гонитву за життєвим успіхом»); Зализняк Анна А.,Левонтина И. Б., Шмелев А. Д. Константы и переменные русской языковой картины мира.— М., 2012.— 691 с. (відзначаються, зокрема, зміни оцінного потенціалу в словах карьера, амбициозный, агрессивный, поява сполучень успешный человек, эффективные люди і под.). Див. також: WitaliszA. Neosemantyzm agresywny II Przemiany języka na tle przemian współczesnej kultury.— Rzeszów, 2006.— S. 170-178; Осипова М. А. Речь «средних русских»: аксиологические изменения // Жизнь языка : Памяти Михаила Викторовича Панова.— М., 2007.— С. 350 (оцінне переосмислення слів карьера, карьерист). 3 До цього часу перекладні словники, виділяючи два значення для прикметника success­ ful, перекладали його як 1) успішний, вдалий; який має успіх (про що-небудь); 2) який досягає успіхів; удачливий; якому щастить (див., наприклад: Англо-український словник : В 2 т. / Уклад. М. І. Балла,— Κ., 1996,— Т. 2,— С. 460). ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 1 5 О. О. Тараненко. 20.09.2002; «Ця країна — найуспішніший кандидат до Євросоюзу»); успішний бізнес {фірма, телеканал, проект, фільм, книжка і под.: «книжковий бізнес стає успішним», «об’єднувати збиткові шахти з успішними»] «...сотні працівників одного з найбільших і найуспішніших в Україні спиртзаводів...». — ВЗ, 25.07.2002). Сучасний дискурс, розрахований на молодь, на людей, які прагнуть «іти в ногу» з життям, рясніє висловами, що подають образ у спішної і впевненої в собі людини'. «Успішна людина — сильна Україна»; у назвах різноманітних конкурсів, друкованих видань тощо: «Журі Успішних Людей» (журі, що оціню­ вало результати конкурсу найкращих торговельних марок та послуг України «Фаворити успіху — 2011»); досить часто щодо жінок (як наслідок активіза­ ції — часто за допомогою грантів зі СІЛА та інших країн Заходу — різноманіт­ них жіночих рухів, громадських організацій): «Я успішна, красива і кохана» (з анонсу програм для жінок на радіо «Ера», 2003-2004 pp.), «Успішна жінка має бути самостійною, рішучою, гарною та енергійною. А без свого авто годі й думати встигнути все» (з реклами автомобілів: газ. «Київ на долонях», 10.12.2002), «Успішна жінка', хто вона?» (назва матеріалів у друкованих ЗМІ на відповідну тематику), «Успішна жінка» (громадська жіноча організація), «Успішна жінка України» (Κ., 2012; розкішне видання про відомих жінок сучас­ ної України), «Я — успішна жінка» (Κ., 2004; програмне видання для сучасних жінок), «Успішна пані Чернівців» (конкурс 2010 p.). Сьогодні вже навіть важко уявити, що ще донедавна цього значення слова успішний у такому широкому вжитку не існувало, хоча, звичайно, окремі подібні слововживання простежува­ лися. Відповідним чином розширив свою семантичну структуру й похідний іменник успішність: «Іван Малкович [сучасний український книговидавець] до­ вів успішність книжки українською мовою». У цьому ж значенні, що й успіш­ ний, був утворений прикметникуспішливий (наприклад: «Кандидатури своїх по­ тенційних жертв злочинна шестірка вибирала ретельно. Це були люди заможні: успішливі бізнесмени, лікарі».— Е, 7.08.2001), але він не набув поширення (хоча його словотвірна структура — з «активним» суфіксом — могла б, здавалося, сприяти цьому). Під впливом англ. effective зі значно ширшою структурою значень, ніж укр. ефективний, останнє також розвиває значення, близьке до успішний у його но­ вому значенні: ефективний менеджер', «Можна впевнено сказати, що Влад Ки­ риченко — представник нової української формації людей, успішних, ефектив­ них та не байдужих до того, що відбувається навколо» (Н. Тисячна.— Д, 24.12.2009, с. 1). Серед ознак «успішної» людини увиразнилися й ті, що передаються в мовно­ му плані за допомогою само-, себе і под. Це, з одного боку, одиниці на зразок са- мореалізуватися, реалізувати себе («— На сьогодні скажу, що я себе реалізував на 200 відсотків, — продовжив Михайло Поплавський». — УМ, 30.04.2013, с. 13; «Така нетворча робота не дає людині можливості самореалізуватися»), «відчувати себе (нереалізованим»; самодостатній (особистість, політик та ін.) (див. 3.3.2), актуалізовані ще з кінця 80-х років як вияв прагнення представ­ ників відповідних верств суспільства до максимально повного вираження, роз­ криття своєї особистості; з другого, — актуалізація відомого й давніше англій­ ського («американського») звороту: «Про таких, як Федір Іванович, нині кажуть self-made-man— людина, яка сама себе створила» (Н. Позняк. — УМ, 3.07.2012, с. 12); «Нові мільйонери, які “створили себе самі”, у нас ще можливі, але “неза­ лежні і самодостатні” мільярдери в авторитарному суспільстві нізвідки не ви­ никають» (А. Ганус.— Е, 27.06.2013, с. 5). 6 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 1 .Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів.. До складу комплексу «успіх» входять одиниці на позначення його чинників, ознак, символів, шляхів і засобів його досягнення, одиниць і систем його виміру. Для того щоб стати успішним у новому житті, як про це свідчить помітна ак­ тивізація в українській мові останнього часу під впливом англійської мови чле­ нів відповідних словотвірних гнізд, потрібно бути амбітним (амбіційним, мати амбіції) і креативним. У семантико-аксіологічному комплексі першого з цих гнізд відбулося істот­ не зрушення від значень з конотацією несхвальності: амбіція «загострене, аж до зарозумілості, самолюбство; у мн. — необгрунтовані претензії на що-небудь» (хвороблива амбіція, вдаритися в амбіцію', активізовані від початку 90-х pp. сло­ вовживання великодержавні, імперські амбіції — переважно про ментальність російського народу і політику Російської Федерації), амбітний характер, ам­ бітна поведінка і под. — до значень зі схвальною конотацією. Особливо виразно це проступає в новоутворених значеннях прикметника амбітний (амбіційний): а) який має здорове честолюбство, ставить честолюбну мету й прагне досягати її (про людину); б) характерний для такої людини (про її наміри і діяльність); честолюбний, творчий (про план, проект, програму і т. ін.), наприклад: а) «У зв’язку з розширенням діяльності на території України корпорація з США шукає амбіт­ них, енергійних людей, які бажають реалізувати свої життєві цілі» (з оголошень у ЗМІ), «Україні зараз конче потрібні молоді, завзяті, амбітні і, головне, чесні політики» (П. Васьків, читач.— Д, 8.06.2012, с. 13), «Бо їдуть туди [до країн Західної Європи] на навчання люди амбітні, недурні, талановиті, молоді, в яких усе попереду» (JI. Ясинчук.— Е, 11.07.2013, с. 10), «Чоловік у літах приходить у відділ кадрів фірми. Кадровик: — На жаль, ви нам не підходите. Нам потрібні люди молоді, амбіційні, здатні творчо зростати! — Чоловік: — І все-таки запишіть мій телефон. Коли з’ясується, що у вас усі творчо ростуть, а працювати нікому, — зателефонуйте» (з нових анек­ дотів); з розширенням уживання: «Ми мусимо ствердитись у якості сильної та амбітної держа­ ви» (з промови Президента В. Януковича на урочистостях з нагоди 20-річчя незалежності України в Національному палаці «Україна» 23.08.2011 р.); б) «НАТО й Україна сподіваються на швидке схвалення амбіційного плану дій...» (Перший канал Українського радіо, Новини, 9.12.2005), «.. .ми вибудовуємо амбітні цілі» (В. Ющенко), «Програма уряду буде амбіційною, але цілком здійсненною», «Треба ставити перед собою амбіційні завдання». Відповідна семантична структура вже сформувалася і в похідних — іменнику амбітність (амбіційність) і прислівнику амбітно (амбіційно): амбітно (ам­ біційно) налаштований, спрямований і под., а також у формально твірному імен­ нику амбіція (у мн.): «— Якщо ми це врахуємо, можемо... провести Олімпійські ігри-2022. Одній Україні це буде складнувато, відверто кажу. Хоча ми маємо та­ кі амбіції і бажання» (ГПУ, 26.02.2013, с. 5); «— Ви маєте політичні амбіції!» 4. Прикметник креативний став широко вживатися на позначення як а) пев­ них властивостей людини, її діяльності та результатів цієї діяльності (здібності, мислення, потенціал, підхід, ідея, проект тощо; «Поезія Андієвської для україн­ ської мови, безсумнівно, є креативною».— Т. Возняк. Тексти та переклади. JL, 1998; «17-та річниця прийняття Конституції України ознаменувалася креатив- 4 Словники досі так подавали переклад іменника ambition: 1) честолюбність; владолюбство; амбіція; 2) мн. честолюбний задум; 3) прагнення; 4) мета, об’єкт бажань; мрія; переклад похідних ambitious, ambitiousness — як честолюбний, честолюбність (Англо-український словник : В 2 т. / Укл. М. І. Балла.— Κ., 1996.— Т. 1.— С. 52). Але вже, наприклад, оцінюючи реєстр статей однієї з нових енциклопедій, що виходять в Україні, рецензент дорікає авторові за те, що «актуального поняття “амбіції” — катма» (К. Родик.— УМ, 11.01.2013, с. 19). Щодо вживання цього іменника в названому значенні в однині, то воно поки що не сприймається, хоча стало з’являтися в межах східнослов’янського мовного простору вже понад сто років тому: «— What is your ambition? — .. .Скажите мне, в чем ваша амбиция? — Я хочу стать президентом»: В. Г. Короленко. Без языка, 1895; про перебування емігрантів з України у США). ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 1 7 О. О. Тараненко. ними акціями протесту в столищ, зокрема символічним розп’яттям Основного закону під стінами Конституційного Суду...»: А. Даниленко.— УМ, 2.07.2013, с. 5; у сферах педагогіки, соціології, менеджменту з цим словом уже сформува­ лися термінологічні словосполучення), так і б) самої такої людини, групи лю­ дей, організації (з поєднанням у семантиці ознак: «творчий, з нестандартним мисленням» + «соціально активний», зокрема як організатор): продюсер, менед­ жер, директор (це назви спеціалізації, посад), агентство (його профіль); креа- тивний клас (соціально активна група людей із «середнього класу», здатна про­ понувати й реалізовувати нові оригінальні підходи в різних сферах суспільного життя, активно впливаючи на певні суспільні верстви й очолюючи їх); «В іншо­ му ж усі турботи (зокрема фінансові) брали на себе організатори (чого не зро­ биш для підтримки креативної молоді)» (Д, 16.05.2001); «Укладаючи свою топ-десягку найкращих вишів України, журнал звернувся до роботодавців — найкращих і найуспішніших компаній... Як показали результати опитування, .. майкреативніших фахівців готує Києво-Могилянська академія» (УМ, 10.04.2013, с. 3); на позначення результату відповідної діяльності вживається і в застосуванні до цілком конкретних предметів: креативні товари (у магазині), футболки і т. ін.; «Креативний коньяк для енергійних амбіційних людей, що прагнуть успіху та шукають свій шлях у житті» (з напису на етикетці коньяку «ALEX SILVER (АЛЕКС срібний)», м. Нова Каховка Херсонської обл., 2009 p.). Уже сформувалося гніздо цього слова: креативність, розм. креатив — як сама креативність, так і її конкретне втілення, результат («Цей підхід вражає своїм креативом», «Претендентам на посаду бракує креативу», запропонувати креа­ тив), креативно (мислити, підходити дорозв ’язання проблеми, виходити з кри­ зи), розм. креативник (дизайнер-креативник і под.), рідко креативниця, дієсло­ во розм. креативити. Цей прикметник спочатку ще могли подавати з його українським перекладом: «Основною креативною (творчою) фігурою зазначе­ ного московського видання був ΝΝ» (А. Павлишин. — Львів, газета, 28.07.2004). Однак спроби подавати замість нього слово творчий (наприклад, креативне / творче мислення, творчий клас) не завжди видаються адекватними (наприклад: «На перші ролі в суспільстві дедалі ширше виходять люди творчих професій»), особливо для другого з цих значень, оскільки українське слово більше належить до сфери духовності, а англійське — асоціюється з виходом у сфери практичної діяльності. Формування у члена сучасного суспільства нових рис характеру, темперамен­ ту зі спрямованістю, з нахилами до активного і «креативного» демонструє семан- тико-аксіологічний розвиток слів адреналін, екстремальний, сленг. драйв{овий), а також поки що менш частотних у своїх нових значеннях (переважно в мові рекла­ ми, модельного бізнесу, в молодіжному сленгу) агресивний, брутальний: адреналін — від нейтрального значення «гормон, що підвищує обмін речо­ вин, артеріальний тиск, вміст цукру в крові і т. ін.» (з наявністю й негативно ко- нотованих слововживань: адреналінова туга, хандра, тривога і под. — про пригнічений настрій як наслідок надміру адреналіну в крові) до позитивно мар­ кованого значення «підвищення внаслідок гострих відчуттів рівня адреналіну в крові, що приносить організмові приємне збудження / приємне збудження орга­ нізму як наслідок гострих відчуттів і підвищення рівня адреналіну в крові» (пор. англ. adrenaline)-. «— Після того, як пішов зі спорту, більше року ходив у депресії. Ніщо не може замінити той кураж і адреналін, який дає спорт» (ВЗ, 20.06.2013, с. 13), відчувати [величезний, колосальний] приплив (викид, спалах) адреналіну, дістати (одержати, отримати) заряд (ковток), бажану (нову, зайву, чималу) дозу (порцію) адреналіну, любов до адреналіну (у любителів екстремаль­ 8 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 1 .Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів.. них видів спорту та розваг, в аматорів ризикованих видів діяльності й узагалі гострих відчут­ тів), любитель адреналіну·, у пошуках адреналіну, у гонитві за адреналіном·, адреналін грає (;прибуває, нуртує) в крові, рівень адреналіну в крові зашкалює', «— Сходження на будь-яку вершину... — це викид адреналіну» (Д, 27.06.2012, с. 22); «У Львові є водії, які спеціально шу­ кають найгірші дороги, щоб випробувати свої авто і відчути у крові спалах адреналіну. У не­ ділю ці екстремали вивели свої машини на дорогу для... танків» (Д. Синяк.— ВЗ, 17.06.2003), «— Більшість лізуть під землю заради адреналіну, щоб полоскотати собі нерви» (розмова з одним із київських дигерів, який проводить підземні екскурсії для охочих: ГПУ, 28.05.2013, с. 2), «Трохи адреналіну в серпневому кінопоказі каналу “1+1”» — про показ гост- росюжетних фільмів (Е, 25.07.2000, с. 10); «Адреналін» (програма нат/к «Перший національ­ ний», 2012 p., присвячена актуальній соціальній тематиці), «Адреналін-Cimi» (мережа спор- тивно-розважальних комплексів); адреналіновий (сплеск, відпочинок, навіть «наркоман»); уже з’явилося й дієслово адреналінити («Від цього я починаю адреналінити»)', екстремальний — у межах загалом нейтрального значення «який виходить за межі звичайного, звичного (за складністю, труднощами, небезпечністю)» від реалізації в складі словосполучень, що вказують на більшою чи меншою мірою негативний для людини вплив позначуваних ними ситуацій (умови, ситуація і под.), до вживання в позитивно маркованих контекстах (види спорту, відпочи­ нок, розваги тощо і — з метонімічним зміщенням — навіть на позначення люди­ ни: спортсмен та ін.); як сконденсована форма подібних словосполучень зі сло­ вом екстремальний — розм. екстрим (спочатку часто вживалося у неправомірній з правописного погляду формі екстрім; англ. extremé): гірський, підводний і т. ін. екстрим, займатися екстримом, подорож з екстримом, люби­ ти екстрим, любитель (аматор) екстриму; розм. екстремал (жін. р. екстре- малка) «той, хто непрофесійно займається ризикованими видами спорту, іграми тощо, схильний діяти в екстремальних умовах, дістаючи від цього задоволен­ ня»: спортсмени-, туристи-екстремали. Наприклад: «У Києві з’явилася нова екстремальна забавка... для шукачів гострих відчуттів... нази­ вається зорб. У другій половині XX століття його вигадали дивакуваті новозеландські вина­ хідники, надувши велику пластикову кулю та зіштовхнувши її з людиною всередині зі схилу. ...Аби потрапити на свято божевілля та адреналіну в Києві, ви маєте проїхати... [подається адреса зорбінг-бази]» (В. олгова. — УМ, 4.08.2006, с. 18), «Для любителів справжнього екс­ триму в Гідропарку є банджі-установки (кран, із якого стрибають відчайдухи)», «Є варіанти й для любителів повітроплавання. Коли “ген екстриму” не дає спокійно жити, тоді без зайвих вагань треба стрибати з парашутом» (Ю. Морозюк. — УМ, 4.08.2006, с. 18), «Екстремалку та красуню Інну Гомес з телешоу “Останній герой” важко було не запам’ятати» (Г. Вдовичен­ ко.— ВЗ, 11.12.2003); драйв (англ. drive) — від відомих у молодіжному сленгу вже протягом кількох десятиліть значень «особлива енергійна, емоційно напружена манера музичного виконання / емоційний стан приємного збудження, хвилювання від такого виконання» (« — Якщо на концерті йде щирий драйв і все зроблено тала­ новито, то глядач сприйме яку завгодно дозу складної музики»: Сашко Ярмола, соліст музичного гурту «Гайдамаки». — KB, 15.07.2005, с. 13; драйвовий: музи­ ка, концерт, гурт) до значень «який приємно збуджує, хвилює; сповнений таких відчуттів» (відпочинок, похід, настрій) і «енергійний, напористий» («“Свобо­ да”, хоч є партією з більшим досвідом, але теж молода, “драйвова”»: В. Кара- сьов, політолог. — УМ, 20.07.2013, с. 4); брутальний — від значення «грубий, жорстокий і т. ін.» до схвального «гру­ буватий, але мужній, сильний, рішучий (про зовнішність і характер, поведінку); прямий, різкий, але природний у поведінці», тобто «справжній» — про чоловіка (на противагу сучасним [нібито] «фемінізованим» чоловікам): брутальний чоло­ ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 1 9 О. О. Тараненко. вік, в образі брутального мачо і под., а також «грубий, але від цього привабли­ вий» (про що-небудь): «справжній, пристрасний, брутальний футбол», «бру­ тальний всемогутній джип» (з реклами), «брутальний жіночий одяг» (з елементами із шкіри, металевими частинами тощо); агресивний (агресивно, агресивність) — у схвальному значенні «активний, енергійний; наступальний; задирливий, зухвалий» (пор. англ. aggressive), яке поширилося в основному у сферах спорту, економічної діяльності, реклами, моди (втім, в українській мові така еволюція цього прикметника виявляється поки що недостатньо виразно): грати в агресивний футбол, «Хокеїсти прий­ няли нашу систему — зіграли агресивно, в наступальній манері» (УМ, 28.08.2013, с. 15); агресивний маркетинг, агресивний портфель (у банківській справі), молодий і агресивний банк·, агресивна і приваблива реклама, агресивне оформлення товару, агресивний і стильний автомобіль', агресивний шарм, «Родзинкою конкурсу “Міс Принцеса України”, який відбудеться у Луцьку, буде вихід конкурсанток у купальниках. Майстер з постановок обіцяє: — Він буде набагато агресивнішим, ніж зазвичай» (Волинські новини, 27.11.2013, с. 1), агресивний пілінг; агресивний рок. Актуалізовані прагнення до успіху та його пропагування, рекламування виявляються в номінативно-аксіологічних змінах у складі різних тематичних груп лексики на позначення різних сфер життя. Так, якщо взяти сферу соціаль­ ного, службового, творчого і под. просування кого-небудь, уже позбулося коно­ тації певної несхвальності слово кар’єра (у радянському суспільстві робити кар ’єру міг тільки той, хто ставить свої особисті інтереси над колективними, тобто кар ’єрист; про шанованих людей, які досягай успіху в житті, не прийнято було говорити успішна кар ’єра, блискуча кар ’єра і т. ін.), що особливо помітно в його похідних — прикметнику кар ’єрний (так, приватні фірми в запрошеннях на роботу відзначають, що «є перспективи кар ’єрного зростання») і навіть, хоча й поки що незначною мірою, іменнику кар’єрист', консалтингова фірма «Кар ’єрист». На одне з помітних місць в оцінках людей висунулося публічне і в багатьох випадках уже цілком нейтральне або й офіційне оцінювання їх за «ста­ тевими» ознаками: «Модель Веста Сєнная ввійшла до переліку 55 найсексуаль- ніших жінок планети за версією чоловічого журналу “Плейбой”» (ГПУ, 30.11.2012, с. 38); «Тіна Кароль [естрадна співачка] знає, який одяг обрати, щоб виглядати сексуально, вишукано, модно» (ВЗ, 1.11.2012, с. 2); «Жіноча аудито­ рія охрестила його новим секс-символом українського кіно» (Е, 4.10.2012, с. 17); не рідкістю під час тих чи інших публічних заходів, у телеефірі тощо (особливо в середовищі шоу-бізнесу) уже стало робити такий, наприклад, комплімент жін­ ці, рідше чоловікові: «Яка ви сьогодні сексуальної», «Яка на вас сексуальна сук­ ня!». Досить звичним стало вживання слова мачо (ісп. macho «1. самець; 2. “справжній” чоловік», але через посередництво англійської мови) на позна­ чення чоловіка, що є втіленням уявлень про «справжнього чоловіка» (з ореолом мужності, статевої привабливості і под.): сучасний, справжній, «крутий» мачо; «Кличко привабливий тим, що органічний — спортсмен, успішний бізнесмен. Не потрібно робити із себе академіка чи професора, як Яценюк намагається бути мачо. Штучність зіграє проти нього» (О. Москалюк. — ГПУ, 29.10.2013, с. 6: про кандидатури можливих претендентів на майбутніх президентських виборах; тут мається на увазі, що Арсеній Яценюк відпустив «кількаденну неголеність») (з похідними мачизм, мачист, мачистський). Уже сформувався певний набір слів — мовних символів успіху людини в су­ часному житті: це назви конкретних предметів («товарів») у чийомусь володінні та характеристики способу життя кого-небудь. 10 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 1 Це насамперед назви легкових автомобілів престижних марок закордонного виробництва (в останні кілька десятиліть радянської доби таким символом со­ ціально престижного автомобіля була чорна «Волга») — спочатку просто [доро­ га, престижна, “крута”] іномарка, у 90-і роки — особливо шестисотий (600-й) мерседес (мерс) або просто шестисотий (як субстантиват), тобто легковий ав­ томобіль представницького класу марки «Mercedes-600», пізніше також назви авто деяких інших марок (в образній системі самої мови це, однак, поки що від­ бивається менш виразно, ніж у випадку з «мерседесом»), наприклад: «.. .Коли збідніла інтелігенція найбільше боїться хама наМерседесі» (Є. Глібовицький.— KB, 26.09.1997), «Стараються. Відпрацьовують, бо головне ж — замовник... Власник. Що їздить кавалькадою з трьох шестисотих мерседесів. Що вже часом зве себе паном» (УС, 1.07.2000), «От і виходить: з голого по нитці — винахідливому “Мерс"» (С. Волошко.— ВК, 15.01.1999, с. 14), «Усі навколо живуть, як і жили: хтось зневажливо хряскає дверцятами “мерса", хтось плаче над з’їденою жуками картоплею, хтось рахує “срібло” на четвертину хліба...» (Час, 16.07.1999, с. 1), «Відомо, що в нашій державі серйозні дядьки живуть далеко поза межею мрії навіть американського мільйонера. їм уже замало таких середняцьких прибамбасів, як шес­ тисотий мере і круті вілли» (Т. Кузяк.— Поступ, 7.06.2003); у зіставленні з «убогими» вітчиз­ няними реаліями: «Онопенко прагне бути соціал-демократом сучасного європейського взір­ ця, але цей взірець поки що так само мало пристосований до українських умов, як шестисотий мерседес до ґрунтових доріг колгоспного села» (С. Грабовський.— УС, 12.08.1999); «Ці діячі не соромляться вдягати французькі костюми, їздити на БМВ, купувати шикарні машини дітям, брати з рук влади величезні території під Києвом для будівництва вілл» (Я. Іванчук.— ВЗ, 11.11.2004), «Мода на “БентлГ... Ще п’ять років тому авто цієї марки були навіть для столиці диковинкою: всього 15 “БентлГ на весь Київ. Через два роки цифра перевалила за півсотні. У гаражі “БентлГ став таким же невід’ємним атрибутом “крутизни”, як колись “малинові” піджаки і півкілограмові золоті ланцюги на шиї... Найчастіше шикарні “БентлГ красуються під стінами парламенту і Київради» (І. Пукіш-Юнко.— ВЗ, 30.07.2009), «.. .пропустити на вулиці своїм лексусом чи майбахом скромне чуже авто, яке їде по головній, .. .означає визнати себе “лохом”» (М. Стріха.— Д, 6.07.2012, с. 5), «"Мерседеси”, “Ленд Рове- ри” та “Лексуси” біля входу — ось найперші ознаки того, що в кафе відпочивають аж ніяк не прості люди» (Т. Середич.— Е, 3.01.2013, с. 7). Серед інших мовних символів матеріального життєвого успіху сучасного українця — марка наручного годинника швейцарського виробництва «Ролекс», у 90-і роки, коли в країні тільки запроваджували стільниковий телефонний зв’язок і його послуги були дуже дорогими, назви такого телефона: «.. .мобільний телефон на шкіряному поясі з нікельованою пряжкою і — о, Гос- поди! — годинник “Ролекс” на лівому зап’ястку» (В. Кожелянко. Роман «Логіка речей»), «“новий українець” — нахаба з “мерседесом” та мобільним телефо­ ном» (О. Гриценко. — Нариси української культури. Κ., 1998, с. 112), «Середній клас починається з мобільного телефона. І не важить, чи його куплено на остан­ ню копійку, чи взято напрокат під чесне слово у багатшого колеги, вкрадено або виграно у лотерею» (Т. Гуреш.— УС, 29.03.2001, с. 10) (з набором розмовних і сленгових синонімів мобільник, мобілка, мобіла, а також стільниковий теле­ фон — ще одна офіційна назва, яка спочатку вживалася ширше, ніж тепер). Се­ ред назв житла це вілла (див. приклади вище) і пентхауз-. «Зірковий клієнт зняв розкішний пентхауз. В одному з найдорожчих готелей» (УМ, 24.06.2003), «Да­ нилко має на Хрещатику 3-поверховий пентхаус» (ГПУ, 9.08.2013, с. 2; саме з таким написанням). Символи з менш серйозними конотаціями для характеристики певної сфери сучасного успішного, а конкретніше — «шикарного» життя: гламур (гламурный) (не безпосередньо з французької мови, а вже від англ. glamour, амер. glamor— чари, чарівність, привабливість, тобто «шарм»; зовніш­ ____________________ Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів... ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 1 11 О. О. Тараненко. ній ефект, блиск) — спосіб і стиль ефектного, блискучого, стильного, особливо «світського», життя, який звичайно демонструється на шпальтах модних «глян­ цевих» журналів, у розділах світської хроніки ЗМІ тощо; відповідний стиль ма­ сової культури — у моді, дизайні, мистецтві: «Блиск нарядів і гламур на Каннському кінофестивалі», «Свято краси і гламуру. Перший ук­ раїномовний мюзикл у нашій країні презентує Донецький український музично-драматичний театр» (А. Бобир. — УМ, 6.08.2010, с. 10), «Гчамур вийшов із моди — блискітки, стрази, під­ бори, пергідрольне волосся, бутерброди на нігтях» (Д, 5.06.2009), «29 червня британський гурт “Депеш Мод” виступив на столичному стадіоні... — Зі сцени віяло протестом, відвертіс­ тю, щирою мелодикою. Зовсім не було гламуру, — розповідає... учасниця гурту “Сестри Тельнюк”. — Це хлопчача музика» (ГПУ, 2.07.2013, с. 2), «Не подобається мені ця публіка. І ця вишукана гламур (у жін. р. — О. Т.)» (JI. Костенко. Записки українського самашедшого), «король (королева) гламуру» (про естрадну і т. ін. «зірку» або про стиліста одягу, візажиста), «—.. .Вони тремтячими брудними пальцями розкривають ті буклєтики,.. .розкривають кожен на своїй сторінці. А там — заокеанські дівчата. Гламур із України» (І. Карпа. Повість «Перла­ мутрове порно, або Супермаркет самотності»). На основі цього іменника вже сформувалося словотвірне гніздо: гламурний (серіал, журнал, проект, сукня і т. ін.; стиль, вигляд, вишуканість, музика, співак / співачка, новини: зі світу шоу-бізнесу та життя «зірок», життя; дівча­ та, красуня і т. ін.), фам.-пестл. гламурненький (з прислівниками гламурно, гламурненько), пестл. гламурчик, позначення осіб гламурник, гламурниця (гламурка), гламуризація (життя, мистецтва і т. ін., наприклад: «Кадровий ре­ зерв гламурних білявок, які невдовзі визначатимуть культурні контексти країни, невичерпний»: Ю. Макаров. Гламуризація дискурсу. — Укр. тиждень, 11—17.05.2012, с. 70), дієслова гламурити, огламурити. Несхвальне ставлення до такого с т р іл ю життя і мистецтва увиразнилося в створенні дериватів антигла- мур, антигламурний (рух, ставлення, ідеологія', «Еміль Кустуріца — антигла- мурний режисер»); глянець — 1) скорочено-конденсована форма від словосполучення глянцевий журнал, тобто яскраво оформлений, на блискучому папері, журнал мод, жіно­ чий журнал і под.: «Співачка... вперше знялася оголеною для чоловічого журна­ лу “Плейбой”. .. — Коли красива дівчина з’являється на обкладинці чоловічого глянцю, багато людей кажуть, що їй просто бракує чоловічої уваги...» (ГПУ, 11.01.2013, с. 28); 2) ефектний, блискучий стиль життя, особливо «світського», та масової культури, який масово йде зі сторінок «глянцевих» журналів, кіно й телебачення (значною мірою синонімічне до гламур): глянець телебачення; «Гчянець» (як власна назва — журналів, модельних агентств, салонів краси і под.); глянцевий (мода, мистецтво та ін.; «Цей фільм — одна з глянцевих варіа­ цій на античну тематику»). Розглядаючи це явище в сучасній російській мові на тлі основних європейських і, зокре­ ма, деяких слов’янських мов, дехто з дослідників відзначає, що для західноєвропейської (як і для польської) культури не характерний той «гламурний» бум, «глянцево-гламурна револю­ ція» («жіноче явище, що поширилося в Росії й на стиль життя чоловіків»), яким заражена су­ часна російська культура5. Це зауваження, однак, можна вважати слушним тільки щодо від­ значеного «буму» — того бурхливого вияву в межах відносно невеликого часового відрізка частотності вживання та семантичної і словотворчої продуктивності цих слів як мовного від­ биття прагнення широких верств населення трьох східнослов’янських країн до «красивого» («елітного») життя (щось подібне в російській мові давно вже дістало назву «Шик, блеск, кра­ сота!») або принаймні до того, щоб спостерігати за ним. Але як явище в цілому (не так яскра­ во, не так продуктивно) відзначені тенденції поширилися вже в різних європейських мовах (переважно щодо сфер моди, жіночих журналів, шоу-бізнесу і т. ін.)— наприклад (за матеріа­ 5 Luciński К. Языковые заимствования и ментальность.— Kielce, 2009.— С. 150-153. 12 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 1 лами з пошукової інтернет-системи Google): англ. Hollywood glamo(u)r, glamo(u)r fashion, party, beauty, girl і под.; glossy magazine «глянцевий журнал» (досить частотне словосполучен­ ня) і на цій основі: glossy news, life, lifestyle і под.; нім. Glamo(u)r Magazín, Glanz und Glamo(u)r (з реклами журналів мод, жіночого одягу і т. ін.), Glanz Magazin, Glanz Mãdchen і под.; п. «Glamo(u)r» (назва журналу мод), фрази на зразок moje życie glamo(u)r, życie w stylu glamo(u)r i под.; ч. «Glanc» (журнал) та ін. Актуалізація в мовному вжитку деяких із подібних одиниць на позначення різ­ них аспектів «успіху» (успішності в житті) може бути зумовлена, як відзначалося вище, загальною ментальні сно-культурною, а не тільки мовною глобалізацією — свідомим чи підсвідомим уявленням певних суспільних верств про спосіб життя в «цивілізованих» західних суспільствах і прагненням до нього (зокрема, й просто жартівливим). Так, можливо, слід пояснювати появу такого досить частотного те­ пер жартівливо-іронічного звороту, що «тематично» прилягає до «гламурно-глян- цевого» ряду, як [бути] в шоколаді— «у повному порядку; на вершині задоволен­ ня або успіху» (у функціях обставини і присудка): «Сьогодні в шоколаді бути стильно» (Т. Андрушко. Весни навідувався птах : Поезії), «—.. .Поясни мені, як це так трапилось, що я тут усе налагодив, організував, з податковою бодаюся і сиджу ні з чим. А Юлька з Даринкою — усі в шоколаді» (І. Солодченко. Повість «Три кроки у маренні»), «Життя вдалося! Ми в шоколадй», «Українських законів ані ліцензіар, ані ліцензіат не порушують. Усе в шоколаді» (Д, 1.04.2011). У функції мовного маркера і мірила життєвого успіху на «європейський» лад слід, можливо, розглядати й розвиток у семантичній структурі прикметника престижний, яке досі подавалося в словниках зі значенням «який має соціально значний авторитет (про що-небудь)» (робота, посада, навчальний заклад, пре­ мія), значення «який свідчить про значний “матеріальний” успіх кого-небудь: дорогий, вишуканий і т. ін.» (житло, автомобіль, ресторан, стиль одягу) б. Серед позначень шляхів і засобів цілеспрямованого впливу на формування «успішного» образу кого- або чого-небудь у сприйнятті інших — його позитив­ ного «іміджу» (див. нижче) центральне місце посіло словотвірне гніздо з опор­ ним компонентом — англійською абревіатурою PR 7 або, як наслідок її лексика­ лізації, іменником піар, розгалужене за кількістю дериватів, яке досить швидко стало семантично неоднозначним і неодноплановим у своєму стилістично-оцін­ ному регістрі, активно поширившись і в розмовній мові. Маючи нейтральне фа­ хове значення «поширення через ЗМІ та інші канали комунікації способів і засо­ бів творення привабливого образу кого-, чого-небудь»: займатися піаром, фахівець з піару, особливо в складних словах: PR(niap)-azeHmcmeo, PR(nia- р)-структура, РК(піар)-служба\ PR-директор, PR-менеджер; PR(niap-aKtfÍH, PR(niap)-3a6e3ne4eHHH, PR(niap)-KOMnaHія, PR(niap)-nidmpuMKa, PR(niap)-mex- нологія, PR(niap)-xid і т. ін., це слово— унаслідок відомих особливостей практи­ ки впливів на масову свідомість у вітчизняному політичному житті, особливо перед черговими виборами, — досить швидко набуло й значення з несхвальною конотацією — «практика несумлінних, маніпулятивних впливів на суспільну 6 Пор.: Толковый словарь русского языка конца XX в. : Языковые изменения / Гл. ред. Г. Н. Скляревская.— СПб., 1998.— С. 504. 7 Це скорочення словосполучення public relations, яке на вітчизняному Грунті спочатку подавалося як пряме запозичення в англійському написанні або в його відтворенні засобами української графіки: паблік рілейіи(е)нз, дещо пізніше відповідно до норм правопису — рилейш(е)нз, а згодом стало широко функціонувати вже в перекладі як зв ’язки з громадськістю'. «Понад 70 років у світовій системі соціального управління, менеджменту і маркетингу значне місце займають спеціалісти з “паблік рілейшнз”, що можна перекласти українською мовою як спеціалісти по зв ’язках з (нормативно: зі зв’язків.— О. Т.) громад­ ськістю» (Л. Верес.— ЛУ, 27.12.1997). ____________________ Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів... ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 1 13 О. О. Тараненко. свідомість за допомогою різних каналів комунікації»: чорний (брудний) піар («Президентські вибори Україна буде ще довго вихаркувати. Чорний піар, пото­ ки брехні, неприховане лицемірство і зневага до всього українського... прирек­ ли країну на перманентну суспільну депресію»: Р. Кухарук — УС, 31.08.2000) і под. Похідні цього слова, крім піармен і піаризація, мають розмовний характер: піарівський, піарний, рідше піарський {акція, хід, трюк і т. ін.), піарник (піа- рівець) та ін.; що ж до оцінної конотації, закладеної в них, то вона здебільшого є або різною мірою недбало-цинічною (у слововжитку працівників цієї сфери), або несхвальною (з боку сприймачів такого дискурсу), що особливо виявляється в дієсловах та одиницях з компонентом само-: піарити (кого, що), попіарити {уміти себе попіарити), пропіарити (відпіарити, розпіарити: розпіарений по­ літик, співак, спортсмен), (по)піаритися («Знаний письменник не “піарився” на буденній культурницькій діяльності перед телекамерами, але зробив таки чима­ ло»: В. Неїжмак. — УМ, 2.07.2013, с. 9; спокуса попіаритися перед телекамера­ ми), пропіаритися (відпіаритися: успішно відпіаритися); самопіар (займатися самопіаром), самопіаритися. Уже існують деривати і з префіксом анти-: анти- піар, антипіарівський (кампанія, хід і под.). У різних сферах життя вже широко усталилося таке визначення ступеня по­ пулярності кого-, чого-небудь, тобто вимір його «успіху», як рейтинг (англ. rating — від дієслова to rate «оцінювати; розцінювати; визначати клас, катего­ рію»): мати високий / низький рейтинг, підвищення І зниження рейтингу і т. ін. У похідному прикметнику рейтинговий, крім відносного значення: рейтинго- ве опитування, голосування, рейтингова структуризація ринку, розмістити в рейтинговому порядку і под., сформувалося якісне значення «який має висо­ кий рейтинг» (з наявністю форм ступенів порівняння, антоніма нерейтинго- вий): політик, фільм, телеканал, телепередача та ін. (існують також деривати рейтинговість, рейтингувати, рейтингування). Для визначення ступеня рей- тинговості / нерейтинговості в електронних ЗМІ стали користуватися проти­ ставленням прайм-тайм (англ. prime time) «найоптимальніший з погляду сприйняття рекламних повідомлень час для показу телевізійних програм» (з утворенням українізованого прикметник праймовий) / непрайм-тайм, нап­ риклад: «— ...я ніколи не мав на меті працювати у праймовому випуску “ТСН”. Мені найцікавіше було працювати на аудиторію нічних випусків... У Сполучених Штатах, до речі, найрейтинговіші випуски новин, які виходять ближче до ночі, є найдовшими і вважаються праймовими» ([Із інтерв’ю з теле­ журналістом В. Гайдукевичем].— УМ, 23.03.2012, с. 17). Для переважно нео­ фіційного визначення ступеня популярності чого-небудь у сферах шоу-бізне- су, літератури і мистецтва, торгівлі, надання різноманітних послуг стало вживатися гніздо слів хіт (англ. hit) з похідними: спочатку в значенні найпопу- лярнішої естрадної пісні, потіснивши шлягер, а незабаром і з ширшим значен­ ням: хіт сезону (про найпопулярнішу протягом зазначеного часу пісню, спек­ такль, фільм, предмет одягу та ін.), «Найбільший хіт продажу наших іграшок — це динозаврики» (з інтерв’ю директора фабрики дитячих іграшок), «один з хітів готелю — бар», звідси хітовий (пісня, фасон купальника та ін.), хітовість. Гніздо бренд (англ. brand) з похідними (брендовий, брендувати що-небудь, брендування, брендизація, брендований) стало вживатися у значен­ нях як а) торговельної марки — з конотаціями її високої якості, престижності (одяг відомих брендів, брендовий одяг), істотно потіснивши тут відоме ще з ра­ дянського часу гніздо розм. фірма (у сленгу часто як фірмам), фірмовий (одя­ гатися у фірмові речі, носити «фірму»), так і б) ширше — позитивного образу, обличчя чого-небудь: (а) «— Щодо торгової марки, то думаю, що її навряд чи 14 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 1 змінять, бо вона доволі відома та “розкручена”. Можуть... з ’явитися нові про­ дукти. Але сам бренд, вочевидь, залишать» (Е, 11.07.2013, с. 2), «Так само при­ везли одяг трохи вищого класу, відомих брендів, фірмовий» (газ. «Блискавка», 2013, № 27, с. 9), «Бренд року» (із зазначенням року: назва виставок, конкурсів у певній сфері товарного виробництва); (б) «Сорочинський ярмарок був і зали­ шається одним з історичних брендів Української держави» (В. Неїжмак.— УМ, 28.08.2013, с. 9), «Боксери Клички, футболіст Шевченко, співачка Русла­ на стали своєрідним брендом нашої держави», «Перший Національний скупо­ вує бренди. .. .Зірки тележурналістки NN, NN... пішли в політику, проте їхні бренди на пострадянських теренах... досі модні» (В. Клименко.— УМ, 11.04.2002, с. 2); виступати (працювати і т. ін.) під брендом (яким або кого-, чого-небудь). На позначення відповідного рівня розвитку технології практич­ но одночасно з’явилися у вжитку як калька з англійської повної назви висока технологія (перев. у мн.; від high technology), так і морфологічно українізова­ ний її скорочений англійський варіант (high tech): «побудовано за останнім словом хай-теку»; «Такого хай-теку ще немає в жодній країні»; «В гостях у зірки. Марія Бутирська: “Мій стиль — “хай-тек”. ...У квартирі чемпіонки світу з фігурного катання відчувається спортивна хай-теківська суворість, але при цьому простежується відмінний смак господині» (Квартирне бюро: Інфор­ маційний вісник, 2006, № 5, с. 15). Набір подібних маркерів успіху в різних сферах життя постійно розширюється, наприклад: «В університетах активізу­ валася робота з опублікування наукових статей у міжнародних журналах із ви­ соким імпакт-фактором (індексом цитування). Цей фактор додає ВНЗ ваги на міжнародній арені та є передумовою потрапляння до міжнародних рейтингів» (УМ, 4.06.2013, с. 3). Мати успіх, бути успішним (про кого- або що-небудь) — це також, з одного боку, «бути форматом», з другого, — «бути в тренді (трендом)», «бути в мейнстримі». Для визначення ступеня спочатку рейтинговості / нерейтинго- вості різних явищ шоу-бізнесу, матеріалів у ЗМІ тощо, а потім і взагалі відповід­ ності чого-, кого-небудь певним зразкам, усталеним у тих чи інших суспільних сферах, стали користуватися протиставленням професіоналізмів формат, рід­ ше форматний (зі знаком «плюс») і неформат, рідше неформатний («мінус»)8 у значеннях «те, що відповідає / не відповідає профілю, стилю діяльності певно­ го електронного або друкованого ЗМІ, його окремим матеріалам, програмам»: «Просто в нашому шоу-бізнесі є певні орієнтири на формат, який ми маємо враховувати, якщо хочемо тут грати» (Сашко Ярмола, соліст музичного гурту «Гайдамаки». — KB, 15.07.2005, с. 13), «— Вираховуєте, хто формат, а хто ні? — Коли на радіо чи телебаченні ка­ жуть “ти не формат", це... пояснення того, чому вашої пісні не буде в ефірі» (ВЗ, 31.01.2013, с. 12), «Відкривши агенцію, яка видає українське аудіо та відео, Влад назвав її “наш фор- 8 Слово формат належить до «модних» у сучасній Україні й уже істотно розширило свою семантику — від терміна зі сфери інформаційних технологій у значенні «спосіб розміщення і представлення інформації в пам’яті комп’ютера або на зовнішньому носії (диску, дискеті тощо)» (формат «mp3») до значення («комп’ютерної» метафори) «сукупність ознак, особливостей, що визначають суть чого-небудь» (близьке до форма в одному зі значень цього слова): «Серйозно вивчалося питання: чим же має стати СРСР уже в новому “форматГ — конфедерацією, федерацією?» (Борис Олійник.— Дз. т., 30.05.2010); «Рівно 17 років тому Україна змінила свій формат» (т/к «Студія “1+1”», ТСН, 24.08.2008: у передачі до Дня незалежності України); «переглянути формат коаліціїу Верховній Раді» — і, зокрема, такого його відтінку, як «профіль, стиль діяльності певного радіо- або телеканалу, друкованого ЗМІ; жанр радіо- або телепрограми і т. ін.» (формат радіостанції і т. ін.; «Телерадіокомпанія “Люкс”, мабуть, буде першою серед тих, хто апробовуватиме такий формат подачі новин»: ВЗ, 18.07.2002), на основі якого й розвинулося аналізоване вище в тексті одне з нових значень. ____________________Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів... ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 1 15 О. О. Тараненко. мат” — у відповідь на зневажливе визначення ділків від культури щодо українського продук­ ту “это — неформат"» (Н. Тисячна.— Д, 24.12.2009, с. 1), «— До речі, про радіостанції. Ваша музика форматна для радіо?» (Укр. шлях, м. Львів, 11.07.2002, с. 12). Англ. trend, яке стало активно вживатися в цей час у своєму власному значенні «основна тенденція, основний напрям розвитку; основне явище в межах певного часу» (нові тренди в політиці, економіці, культурі, моді; модний тренд', «Дру­ гим знаковим трендом цього політичного сезону стало оновлення. .. політичних еліт»: В. Карасьов, політолог. — УМ, 26.07.2013, с. 4; «У Києві відкриття якоїсь художньої виставки... під’їздить одна чиновниця від культури, виходить із ма­ шини. .. з песиком на руках.... Пані, як тепер кажуть, вловила тренд»-. Ю. Мака­ ров. — Укр. тиждень, 11.05.2012, с. 70), розвинуло й значення «гостра актуа­ льність, популярність, модність кого-, чого-небудь і взагалі їх відповідність найбільш усталеним, прийнятим у певний час суспільним поглядам»: «Сьогодні в соцмережах ця фотографія стала справжнім трендом», «Це явище нині в трен- ді», «Такий фасон цього сезону в тренді», «Ми нарешті в трендії»; існує вже та­ кож прикметник трендовий. Мейнстрим (англ. mainstream — букв, «основна те­ чія») означає домінантний для певного часу напрям у певній сфері суспільного життя, суспільної свідомості (спочатку під цим мали на увазі насамперед най- популярніші тенденції в масовій культурі), тобто те, в руслі чого намагається жити й діяти, що прагне наслідувати значна частина суспільства: «Мейнстрим і манівці українського гендеру» (стаття О. Ганьківської та А. Сальникової в часо­ писі «Критика», 2011, ч. 5-6); «Мейнстрим» — власна назва різних компаній, що працюють у сферах обслуговування, торгівлі, туризму та ін.; мейстримний, мейнстримовий (музика, кінематограф, література, дизайн', з метонімічним перенесенням означення: кінорежисер, письменник та ін.). Як позначення одного з оцінних «вимірів» кого- або чого-небудь у сприйнят­ ті оточення, в громадській думці й водночас засобу формування цього «виміру» стало широко вживатися гніздо з твірним іменником імідж (англ. image — об­ раз) у значенні «образ, репутація кого-, чого-небудь (часто як результат ціле­ спрямованого творення)»: імідж політика, журналіста, партії, банку та ін.; створювати імідж (собі або комусь, чомусь іншому), працювати над іміджем (власним або чиїмось), на імідж («— Синхронне плавання — це такий вид спорту, де спочатку слід працювати на свій імідж, реноме, авторитет».— Е, 8.08.2013, с. 19), «його імідж від цього постраждав»; новоутворений прикмет­ ник іміджевий (репутація, підтримка [політичного діяча, вітчизняного бізнесу, газети, книговидання тощо], агентство', з формуванням якісного значення: «все найкраще, все найбільш іміджеве»); імідж-агентство, іміджмейкер «фахівець, який займається творенням позитивних іміджів». З орієнтацією на зарубіжну практику «виміру успіху» з її принципом не просто конкуренції, а видовищної змагальності стали широко проводитися різ­ номанітні конкурси, рейтинги з визначенням когось або чогось найкращого в певній сфері або в певній «номінації» (за зразком англійської мови сформувало­ ся гніздо: номінувати, номінований, номінант та ін.), наприклад: а) конкурси краси, що їх стали проводити ще з кінця 80-х pp.: «Міс Київ (Харків та ін.) — 1990», «Міс Україна — 1990», «Міс Міленіум» (2000 p.), «Міс Київ XX століття»; корпоративні, внутрішньовідомчі конкурси — у нічних клубах, агентствах мо­ делей: «Міс бюст», «Міс стриптиз» і под., «Міс “В Т — 2013» (конкурс серед читачок газети «Високий Замок»); «Міні-міс Львова — 2001», «Міні-міс Украї­ на» та ін. (серед дівчаток); «Пані Києва — 2002», «Пані Україна — 2004» і под. (серед заміжніх жінок), «Пані Пошта Хмельницького— 2001 » і под. (серед пош­ тарок міст); б) «Людина року», «Книжка року», «Бренд року» і под. 16 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 1 Щодо цього вже встигло сформуватися й несхвальне або й різко критичне ставлення — як до таких заходів, що не спираються на об’єктивну основу оцінювання або неприємно різко дисо­ нують із загальним зубожінням населення. Наприклад: «Прогресивна журналістка, ...пере­ можниця багатьох конкурсів тележурналістів і ведучих, “Журналіст року — 2000”, Ольга Ге- расим’юк відмовилася від номінування в конкурсі “Людина року — 2001” (УС, 16.08.2001, с. 10); «Зовсім скоро... будуть оголошені підсумки загальнонаціональної програми “Людина року — 97”. В цей день на сцену відреставрованого за 80 млн доларів Палацу “Україна”, пах­ нучи французькими парфумами, піднімуться відгодовані, в гарних костюмах чоловіки, щоб отримати “прометеїв” в номінаціях — “державний діяч року”, “політичний лідер року”, “біз­ несмен року”, “юрист року”. Важко собі уявити ситуацію більш абсурдну, адже все це буде проходити серед голодної обкраденої країни...» (Схаменись, елітої Сором перед світом.— НП, 28.02.1998); в) хіт-парад (музичних творів, кінофільмів, літературних творів, а також хіт-парад дикої природи і под.); топ-10 і под. (кого-, чого-небудь: див. 5.3.3.1); «100 великих (видатних, найвідоміших, найбагатших і т. ін.) українців»; видан­ ня «Український BEST'. Книжка року’2003» (Κ., 2004: визначення найпопуляр- ніших книжкових новинок); «Гордість країни» (ток-шоу на СТБ, присвячене «надзвичайним вчинкам звичайних людей»— наших сучасників) та ряд інших. Паралельно з цим у сучасному слововжитку активізувався й полюс мовних маркерів «антицінностей» до концепту «успіх», хоча, звичайно, й не такою мірою, оскільки провідною лінією загальної тональності відповідного сучасно­ го дискурсу є безумовно спрямованість саме на «успіх»: «Я не можу сказати, що був неуспішною людиною, але мені страшенно не щастило»; «— В успішних країнах завжди відбувається діалог між владою і опозицією. В неуспішних— ли­ ше внутрішня боротьба» (А. Садовий, міський голова Львова. — Е, 11.07.2013, с. 4); «— На думку багатьох українців, їхня країна є невдахою серед держав світу, — каже керівник дослідної компанії “Ресьорч енд брендінг груп” Євген Копатько» (ГПУ, 17.09.2013, с. 18). Номінативна група на позначення «неуспіш­ них» людей охоплює, власне, не стільки тих чи інших окремих осіб, скільки лю­ дей як представників тієї чи іншої «міноритарної» суспільної категорії, причому переважно з акцентуванням не на їхній нещасливій долі (долі «простої», «ма­ ленької» людини і под.), що викликало б, природно, співчуття до них, як це було загалом характерно для громадської думки в ХІХ-ХХ століттях, а на тому, яким не можна, не слід бути в сучасному житті (часто з конотаціями несхвальності, іронії й навіть глузування). З одного боку, це привело до активізації в загально­ му вжитку — як наслідок різкої поляризації соціальної структури, що прийшла на зміну більш однорідному суспільству радянської доби, особливо в його зов­ нішніх виявах, — таких одиниць досі книжних сфер функціонування, зокрема соціології, психології, як члени гнізд аутсайдер- (аутсайдерський, аутсайдер- ство) і особливо маргінал- (з поповненням їхньої кількості) на позначення пере­ бування кого-небудь на межі (на периферії) чи й за межами своєї соціальної гру­ пи й узагалі певного ядра суспільства — відповідної більшості (людей, які перебувають «у тренді», або просто «нормальних людей»). Наприклад: «’’Батьки” [“перебудови”] діяли начеб руками народу, тонко підмінивши його аутсайдерами суспільства» (Борис Олійник); «Прихильники європейської України вже не є тією маргіналь­ ною групою, як на початку 1990-х» (В. Пономарьов.— Критика, 2009, ч. 7-8, с. 8), «Другий проект передбачає остаточну русифікацію українців на півдні та сході і їхню поступову мар- гіналізацію... на заході» (М. Рябчук.— Критика, 2009, ч. 7-8, с. 9), маргіналізуватися («Це не­ мало для українського політикуму, який сьогодні вироджується, маргіналізується та кри- міналізується»: Юлія Тимошенко.— ВЗ, 20.06.2013, с. 1),маргіналізований. Найвиразніше це помітно в семантико-конотативному комплексі іменника маргінал'. це не просто той, хто перебуває на соціальній периферії, «ізгой», а людина, що саме цим має [нібито] викликати до себе неповагу, а то й зневагу: політичні маргінали; «— Якщо ворог не здається, його відселю- ____________________ Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів... ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 1 17 О. О. Тараненко. ють. Та й скільки вас там є, тих патріотів-маргіналів...» (Олександр Ірванець. Роман «Рівне / Ровно»), «З шанованого колись пролетарія перетворився я на банального маргінала» (МУ, 12.06.1998, с. 2). З другого боку, це активізація в загальному вжитку деяких глузливих но­ мінацій із загальним значенням «невдаха» — перейнятого з молодіжного сленгу зневажл. лузер (з похідними лузерство, лузерський; англ. loser— той, хто програв): «.. .на Павла дівчата уваги не звертали. Він вважався невдахою, або, як зараз висловлюються тинейджери, “лузером”» (О. Узарашвілі.— ВЗ, 27.09.2012, с. 22), «Вікторе Андрійовичу, станьте над усім, будьте вище... Не йдіть на ці вибори. Вони також не ваші (як і у 2010 році). Вас не зрозуміють. Прошу вас не вести на вибори різних лузерів» (В. Балога — про рішення В. Ющенка балотуватися у Верховну Раду за партійними списками: ВЗ, 26.07.2012, с. 2), «— Інший міф — Донецьк як альтернативна політична столиця... — Не згоден з однієї прос­ тої причини: якби він був столицею, люди з нього не валили б натовпом до Києва... .Залиши­ лися або лузери, або ті, кому бізнес не дозволяє виїхати» (Д. Десятерик.— Д, 27.06.2012, с. 22), «...збіглася сила-силенна журналістів, аби зняти спровоковану тими ж промосковськими маргіналами бійку і розповісти потому, як із кулаками вітали нардепа Ірину Фаріон в Одесі... Не так сталося, як планували лузери» (І. Фаріон.— ГУ, 22.06.2013, с. 5: розповідь про свою поїздку до Одеси та спровокований певними політичними колами навколо цього скандал); політичний лузер; ірон. «збитий льотчик» — про того, хто втратив своє вище соціальне станови­ ще: «Психодопомога “збитим льотчикам”. В Італії... вперше організували пун­ кт психологічної допомоги політикам, які втратили депутатські мандати, про­ грали вибори чи яких відсторонено з високих посад у інший спосіб» (С. Ферт.— УМ, 16.10.2012, с. 16), «Вибори-2012. Збиті льотчики української політики. Про тих, що пролетіли повз Верховну Раду» (ВЗ, 1.11.2012, с. 6); засвоєного з кримінального жаргону зневажл. лох «нетямуща, некмітлива, неуважна людина як потенційна жертва обману, шахрайства»: «Для них (певних груп «нових ук­ раїнців». — О. Т.) поступитися у будь-якій ситуації (байдуже, пропустити на ву­ лиці своїм лексусом чи майбахом скромне чуже авто, яке їде по головній, чи по­ чати переговори з опонентом з метою справді домовитися про компроміс, а не просто обманути) означає визнати себе “лохом”» (М. Стріха.— Д, 6.07.2012, с. 5); у порівнянні: «Стояли з годину, як лохи, в пробці» (з розповіді автомобіліс­ та); серед написів на плакатах, транспарантах, що супроводжували численні ак­ ції протесту проти Президента Л. Кучми на початку 2000-х років, був і такий: «Кучма— лох\» (це, звичайно, відбивало тільки відповідне бажання самих про­ тестантів). Досить частотним у вжитку став також іронічний вислів (утворений, безперечно, не сьогодні) — самохарактеристика ділових якостей «нас» самих («От такі ми є!»): «...То чого ми бідні? Бо дурні. А дурні? Бо бідні» (Час, 19.01.1996, с. 1), «...От і виходить: бідний, бо дурний, а дурний, бо бідний» (Д, 6.08.1999, с. 17). Актуалізований номінативно-аксіологічний комплекс «неус­ пішної людини», таким чином, також утворюють мовні одиниці, що, з одного боку, відбивають різке розшарування соціальної структури суспільства з форму­ ванням відповідного ставлення до тієї його частини, що не «вписується» в «ма­ гістральний» шлях до «успіху», а з другого, — стали прямим або непрямим нас­ лідком ментальнісно-культурної глобалізації, хоча й не всі з них мають сучасне іншомовне походження. 5.3.2. Одиниці й системи виміру та оцінювання. Протягом зазначеного періоду зазнали досить значних і навіть істотних змін, оновлення різні способи й системи виміру та оцінювання. Так, досить звичними стали такі розмовні позна­ чення розмірів одягу, як «еска», «емка» і «елька» — утворення від графічних скорочень S, М і L у написах на його маркуванні (від англійських прикметників 18 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 1 small «малий», middle «середній» і large «великий»), які з’явилися ще наприкінці існування СРСР (можливо, з польської мови), але обмежувалися у вжитку неве­ ликим колом «професіоналів» (працівників торгівлі, перекупників, а також тих, хто мав змогу «діставати» дефіцитні імпортні речі). Одиниця виміру довжини дюйм, яка після запровадження метричної системи мір у вітчизняній дійсності досі функціонувала лише у вузьких професійних сферах (зокрема, для виміру діаметрів труб), тепер під впливом англомовної практики (англ. inch) розширила діапазон свого використання у сфері комп’ютерної технології для виміру діаго­ налі екрана (дисплея, монітора): «ноутбук з діагоналлю 21 дюйм», «7-дюймовий смартфон». Але основні зміни в системах виміру сталися, звичайно, в застосу­ ванні не до кількісних, а до якісних параметрів об’єктів оцінювання9. У діяльності середньої школи зазнала зміни система оцінювання знань — при переведенні її 2000 р. з попередньої 5-бальної на нову 12-бальну 10. Бальне значення оцінок 3,4,5, відповідно, істотно понизилося; відмінниками тепер вва­ жаються ті учні, що одержують 10-12 балів. У мовленні школярів, учителів і батьків з’явилися іменникові розмовні позначення цих балів: крім раніше відо­ мих одиниця — п ’ятірка, стали вживатися й шістка — дванадцятка: «Я одер­ жую з літератури тільки дванадцятки». 5-бальна (власне, 4-бальна) система оцінювання лишилася, однак, у вищій школі, на різноманітних курсах, тренін- гах і т. ін., у системі навчання в Збройних силах України. Вона ж переважно про­ довжує виступати і в переносному значенні — як оцінювання кого-, чого-небудь: «У ході обговорення державного бюджету на наступний рік депутати поставили йому “трієчку”», тобто оцінили на «задовільно», «Ступінь готовності групи можна оцінити на четвірку», тобто на «добре», «За дисципліну — п ’ятірка. Євро-2012 поставило новий рекорд — стало найкоректнішим турніром в історії європейських чемпіонатів» (М. Качурівський. — Е, 5.07.2012, с. 19), нерідко, однак, уже з уточненнями, поправками із зазначенням саме цієї шкали оцінок: «— Як ви самі оцінюєте свою роботу на Першому Національному за ці два роки? — За п’ятибальною шкалою, на тверду четвірку» (УМ, 29.03.2012, с. 12). Проте в сферу такого переносного вживання втягуються вже й одиниці нової системи: 9 Ілюстрацією певного «переходу кількісних змін у якісні» стали досить звичайні тепер випадки застосування формули 90-60-90 як «кількісного» представлення еталонної жіночої фігури для оцінювання й наших співвітчизниць, зокрема на різноманітних конкурсах краси, і не тільки: «Фігура в неї була аж ніяк не 90-60-90, груди невеличкі й стегна завузькі, та все одно — виглядало це вельми спокусливо» (О. Авраменко, В. Авраменко. Роман «Реальна загроза»). 10 Установлення 12-бальної шкали оцінок в освіті є виявом орієнтування не на якийсь конкретний зразок у світовій практиці, а загалом на менш ригористичну, «ліберальнішу» (за задумом, якомога повнішу й докладнішу) систему оцінювання знань, представлену в західному світі. Однак таке переведення було сприйняте суспільством загалом несхвально — як недостатньо вмотивоване і громіздке, наприклад: «Кому вигідно ламати систему, класично відпрацьовану, відрегульовану? На мою думку, лише неукам, які сидять у високих кабінетах і далекі-далекі від шкільної практики. Для чого, наприклад, потрібні семестри і дванадцятибальна система? Чим були погані чверті й п’ятибальні оцінки? Багато дітей навіть не розбираються в новій “циферії”. Перепитують одне одного: “А вісім балів — це скільки?” Забули чиновники Тарасове застереження: “...і свого не цурайтесь”. Ладні цілувати слід зарубіжних навчителів, ладні волати: “Навчіть нас, навчіть дурних...”» (Г. Анохіна, читачка, колишня вчителька, Сумська обл.— Сільські вісті, 10.06.2003). Багато хто з політиків у своїх передвиборних програмах брав до уваги цей факт і обіцяв у разі приходу до влади повернутися до старої 5-бальної системи. Ось як звикали до нової системи — з розповіді журналіста, що проводив неофіційне заняття в одній із шкіл: «У 12-бальній системі мене навчили орієнтуватися діти. “Ви ставте подумки нормальні оцінки, а потім множте їх на два”, — порадили вони. Так я і робив, але згодом довідався, що це категорично заборонено» (Д. Синяк,— ВЗ, 5.04.2002). ____________________ Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів... ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 1 19 О. О. Тараненко. «Якщо за 12-бальною системою, то можна оцінити десь на шість балів» (ппсоляр-підліток з Києва про стан з наявністю риби в річці, 2007 р. — в одній з телепередач), «— Оцініть за 12-бальною шкалою розвиток інформаційного простору в Україні. — Вісім балів» (Д, 12.07.2013, с. 22), «...якщо користуватися 12-бальною системою, то, очевидно, першій сесії [Верховної Ради] можна поставити 9-10 балів» (А. Даниленко.— УМ, 10.01.2013, с. 4), «— Пологи пройшли на 12 балів, — сміється... лікар» (І. Шелупець.— Е, 18.04.2013, с. 11). Із запровадженням в Україні міжнародних параметрів оцінювання якості то­ варів і послуг поширився їх розподіл за новими оцінними категоріями на зразок (подаємо від нижчого до вищого)11 : економ-клас — бізнес-клас (салони в паса­ жирських літаках, каюти на суднах і т. ін.), економ-клас — бізнес-клас — пре- міум-клас (житло, готель, автомобіль, меблі, сантехніка, косметика, одяг і т. ін.), прем ’єр-ліга (футбольна ліга найвищого рівня — замість попередньої «вищої ліги»), а також за категоріями більш індивідуального визначення (не всі з них, можливо, мають свої прямі аналоги в «цивілізованому» світі): нерухомість, ав­ томобіль, меблі і т. ін. престиж-класу (еліт-класу, VIP-класу та ін.), автомобіль, яхта класу люкс, еліт-готель, автоперегони еліт-класу, наприклад: «— Біло­ руське молоко не може бути дешевшим за наше. Адже воно переважно пре- міум-якості» (Е, 3.01.2013, с. 11), «’’Донбас-арена” — перший у Східній Європі стадіон еліт-класу». Крім відомого ще в радянський час прикметника розм. люк­ совий (номер, каюта), з’явилися розм. віпівський, преміумний (англ. premium). Для визначення категорійності вітчизняних готелів, санаторіїв тощо запровад­ жено за світовими зразками категорію «зірковості» — три-, чотири-, п ’ятизір- ковий і в цілому просто зірковий'. «Українські готелі змусять показати їх справ­ жню зірковість. У кожного з нас траплялись випадки, коли селишся в український готель, у якого на вивісці красуються три-чотири зірки, а умови — на слабеньку зірку» (Б. Полумацканич. — ВЗ, 11.07.2013, с. 4). Як відзначено вище (5.3.1), набули також поширення різноманітні системи оцінювання на умовах змагальності — за допомогою проведення конкурсів, рейтингів. 5.3.3. Мовна прагматика глобалізації. У сфері прагматики української мови новітнього періоду під впливом культурно-мовної глобалізації стали ви­ ділятися такі тенденції, як а) акцентування на дуже позитивних якостях кого-, чого-небудь і б) до деякої міри навпаки, певне спрощення в оцінках, у стилісти­ ці спілкування, в) детабуїзація певних сегментів досі морально «заборонених» тем, а також г) певна вульгаризація, поширення агресивної стилістики спілку­ вання (через перекладну кіно-, теле- і відеопродукцію, що заполонила вітчизня­ ний ринок), і ґ) навпаки, евфемізація тих тем, про які суспільство досі звичайно говорило прямо, не вбачаючи в цьому «нічого такого». 5.3.3.1. З орієнтуванням на західні зразки з їхнім культивуванням «позити­ ву» (кращого, більшого, швидшого, унікального, нового, а також «справжньо­ го») у добу ринкової економіки та комерціалізації різних сфер життя країни, зокрема в мові реклами, в моделях творення власних назв, стало поширювати­ ся вживання слів, префіксів (див. п. 6.2.8) та композитних компонентів (див. 6.1.2) з відповідними значеннями (свою роль тут відіграла, звичайно, й наяв­ ність відповідних мовних традицій у «дорадянському» житті країни) 12. Нап­ 11 Пор. параметри оцінювання якості товарів і послуг в СРСР: другий— перший— вищий (найвищий) сорт (ґатунок) (з можливим ще екстра), про категорії готельних номерів, кают тощо: звичайний— напівлюкс —люкс (з можливим ще: підвищеного комфорту) та деякі інші. 12 Це явище, звичайно, характеризує сучасний стан й інших слов’янських мов. Див., наприклад: Čmejrkova S. Jazyk reklamy // Český jazyk na přelomu tisíciletí.— Praha, 1997.— S. 139-140. 20 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 1 .Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів.. риклад: гранд-шоу, у власних назвах різноманітних закладів, організацій — «Гранд-готель» або готель «Гранд», Гранд-клуб «Софія», магазин «Гранд Пре­ зент», міжнародний ліцей «Гранд», компанії «Гранд-Спецбуд», «Гранд-М» (М — меблі) і под.; поширення таких словосполучень з прикметником швид­ кий, метонімічно зміщеним у поєднанні з назвами предметних понять, які самі не «рухаються», до значення процесів — операцій з цими предметами, як «Швидка їжа» (англ. «Fast food» — мережі швидкого харчування), швидкі гро­ ші, тобто швидке одержання кредитів. У рекламних текстах: «Літо без меж в “Шале Грааль”, Трускавець. Подаруйте собі і своїй родині безмежний відпо­ чинок і море задоволення» (з телереклами про принади відпочинку та лікуван­ ня в одному з нових дорогих санаторіїв цього міста); «Вікна від виробника. Неймовірно низькі ціни!», «Казкові різдвяні знижки!» (з реклами). Рекламні тексти, що пропагують зразки чоловічої косметики, особистої гігієни, одягу і т. ін., часто включають назву адресата реклами за такими, наприклад, зразками (щодо жінок подібні моделі застосовуються рідше): «Для справжніх чоло­ віків!» («Взуття для справжніх чоловіків» — напис у магазині; «Сильне волос­ ся — для справжніх чоловіків!» — з реклами шампуню), «Справжнє чоловіче пиво “Десант”!»; «Міцний чоловічий бренд — “Козацька рада”!» (з реклами цього сорту горілки на радіо, 2013 p.). Одним із ключових слів нової доби ще від самого її початку стало ексклюзив­ ний (англ. exlusive) — у двох значеннях (в обох — з наявністю конотацій пози­ тивності, особливо, звичайно, в другому): 1) виключний — належний або на­ даний тільки кому- або чому-небудь; який єдиний наділений чим-небудь (право на щось, повноваження, інтерв’ю і т. ін.; дистриб’ютор)', 2) винятко­ вий — унікальний, єдиний у своєму роді (колекція одягу, показ моделей, рес­ торан і т. ін.; явище, програма, проект', відсотки на депозит [у банку] — дуже вигідні, високі); з утворенням іменника розм. ексклюзив (до обох значень прикметника, наприклад: «І, мабуть, вони побачили б у картинах Віктора Юрика ексклюзив — манеру, притаманну тільки йому одному»: В. Дригай- ло,— КС, 6.09.2013, с. 16). Поширилася тенденція до того, щоб назви різноманітних словників україн­ ської мови, видання яких у цей час помітно активізувалося, розпочинати слова­ ми «Великий...», «Повний...», «Сучасний....», «Універсальний...» і под.; пор. навіть у назві однієї з редакцій правопису: «Український правопис : Проект найновішої редакції» (Κ., 1999) — замість просто «нової». Серед нових рек­ ламних формул уже виникла така, як «.. .XXIстоліття», яка ще може бути зро­ зуміла в своїй більшою чи меншою мірою власне номінативній, а не просто рекламній функції, наприклад: всеукраїнська акція «Підприємець XXI століт­ тя» (1999 p.), у назві нової серії словників української мови: «Словники XXI століття», але її застосування стає дедалі ширшим, пор.: «Куяльник. ВодаXXI століття]» (з реклами вже добре відомої мінеральної води). Загостреною спрямованістю суспільної уваги до всього помітного, визнач­ ного можна, очевидно, пояснити й появу таких двох переносних значень прик­ метників (очевидно, кальок з англійської), як знаковий «визначний» {подія, пос­ таті в історії та ін.; пор., наприклад, англ. a sign o f the times — знамення часу) і культовий «який має величезну популярність, якому нібито аж поклоняються» (фільм, серіал, режисер та ін.; пор. англ. cult serial і под.). У префіксальних дериватах, композитах, складених власних назвах у межах цієї номінативно-прагматичної тенденції відбулася значна активізація вживан­ ня і творення: ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 1 21 О. О. Тараненко. а) слів з префіксами супер-, який може виступати і як окреме слово, та укр. най- (див. п. 6.2.8), складних слів з компонентами експрес-, бліц- (див. 6.1.2); б) компонента топ- у складних словах (він може виступати і як окреме сло­ во; від англ. top «верх; вершина; верхній; найвищий» — у прямому й переносно­ му значеннях) зі значеннями «найвищий, головний; найкращий або, навпаки, найгірший»: топ-менеджер (провідний менеджер — посада), топ-менедж- мент, топ-новина, топ-тема (тобто «тема № 1»), топ-подія (дня, тижня та ін.), топ-модель (манекенниця найвищого класу), топ-команда і т. ін.: «Ранг співрозмовників своєї майбутньої передачі сам В. Піховшек визначає як топ-політи- гсів, тобто представників вищого ешелону влади»: К. Тібет.— Д, 22.01.1999; гравці {футболіс­ ти і т. ін.) mon-класу (mon-рівня); з наступною цифрою або словесним позначенням числа— у складі назв різноманітних опитувань, рейтингів: топ-десятка найкращих університетів (ту­ ристичних центрів, співаків і т. ін.) України', «Центр міжнародних проектів “Євроосвіта”... опублікував черговий академічний рейтинг університетів “Топ 2000 Україна"» (УМ, 4.06.2013, с. 3); топ-5 злочинів року; «МВС України склало рейтинг найкриміногенніших ре­ гіонів країни. Ось як виглядає топ-10 областей, у яких краще не розгулювати вулицями з нас­ танням сутінок...» (ВЗ, 1.11.2012, с. 22); «українізуючись», цей атрибутивний компонент уже виступає і як звичайний прикметник: топовий політик, топова тема та ін. («Ім’я Маслаченка навічно вписано до трійки “топових", як нині прийнято казати, футбольних телекоментато­ рів»: С. Довгаль. — УМ, 7.12.2010, с. 9); в) слова плюс (у складі власних назв) зі значеннями «наступний, ще один», «... і більше» й, зрештою, «кращий (ніж той, що має назву без цього слова)» 13, наприклад: «З того часу я вів додаток до “Мелорами” [радіопрограми], який називався “Мелорама плюс"» (ВК, 10.02.1999, с. 6); у назвах періодичних видань: газети «За вільну Україну» і «За вільну Україну плюс» (Львів), тижневики «Грані» і «Грані плюс» (обидва існували на початку 2000-х pp. під егідою Соціалістичної партії України), журнали «Персонал» і «Персонал Плюс» (органи Міжрегіональної академії управління персоналом), уже за відсутності попередньої назви без «плюс»: «Література плюс» (орган Асоціації українських письменників, що виник­ ла у протиставленні себе Спілці письменників України), журнали «Театр плюс», «Книжко­ вий клуб плюс»', газетні рубрики «Новини плюс» (газ. «Україна молода»), «СПОРТплюс» (газ. «Суботня пошта», Львів); ресторан «Піца Плюс» (Київ), кафе «Юліана-плюс», «Віка-плюс» (Львів), мережа закусочних «Кебаб плюс» (Київ), Інститут сімейної медицини плюс (Київ); у назвах лікарських препаратів (запозичених, звичайно, разом з імпортованими ліками): «Но- ліпрел» і «Ноліпрел плюс», краплі «Береш» і «Береш плюс» і под. (назви з «плюс» сигна­ лізують про сильнішу дію препарату). Як іронічно зауважує журналістка, «нарешті ми дожили до епохи “о ’кей” і “супер”, і підтвердженням цього є неперевершений Микола Вересень у своєму ток-шоу “Табу”, що раз у раз повторює ці два милі йому слова» (Т. Даниленко.— УС, 15.07.1999, с. 11). 5.3.3.2. З іншого боку, увиразнилися тенденції до певного спрощення— яку стилістиці спілкування, так і в семантиці окремих слів (за часом вони збіглися з активізацією тенденцій до більшої простоти публічного мовлення внаслідок від­ штовхування від «пафосності» радянської «новомови»: див. п. 2). Так, можна відзначити прагнення до меншої офіційності як розширення демократизації сти­ лю спілкування, що виявляється у сфері антропонімії — у практиці іменування людей, по-перше, на ім’я та прізвище без компонента по батькові (зустріч Пре­ зидента Леоніда Кучми з журналістами', професор Микола Петренко) 14, по- 13 Знак «+», що став з’являтися й на наших телеканалах при назвах телепередач: «16+» і под., указує на відповідне вікове обмеження глядацької аудиторії. Див. докладніше про мотиви використання подібних антропоформул у сучасній мов­ ній практиці: Тараненко О. О. Колоквіалізація, субстандартизація та вульгаризація як харак­ 22 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 1 друге (в менш офіційних ситуаціях, але не обов’язково побутових), «по-амери­ канському» тільки на ім’я, в тому числі й щодо малознайомих людей, немолодих і старших від самого мовця: «У мене є одне прохання, Савік (Савіку)» (із зверта­ нь учасників популярного телевізійного ток-шоу «Шустер Live» до його ведучо­ го), «Я вітаю вас, Андрію (Оксано і т. ін.)!» (ведучі теле- і радіопрограм до їх учасників), «Це Олексій (Олена і т. ін.) із Черкас» (у телефонних дзвінках на ра­ діо· і телепрограми). Номінування малознайомих людей у дусі інтимної фа­ мільярності цілком виразне в новому значенні слова друзі, мн. (рідше оди. друг) — більш або менш постійні партнери по спілкуванню в соціальних мере­ жах інтернету: «Зізнаюсь, я людина, цілком залежна від інтернету. Там — моя робота і мій відпочинок. Там — мої друзі. Чи, як заведено їх називати, френди» (А. Бондар.— ГПУ, 4.11.2010, с. 12), «Геннадій Москаль має в соціальній мережі “Фейсбук” 4998 друзів за максимально дозволеної кількості 5 тис.» (ГПУ, 14.06.2013, с. 7); так само в телесюжетах на теми сучасної міжнародної політики глядачі мають можливість спостерігати, як, наприклад, президент США на­ зивав, наприклад, президента Російської Федерації «мій друг». У сфері сучасної масової культури тенденцію до подібних мовних «спро­ щень» цілком виразно ілюструє набуття прикметником з позитивно-оцінним якісним значенням популярний суто відносного значення, коли, наприклад, вислів популярна музика широко вживається й на позначення того, що в СРСР звичайно іменувалося як естрадна музика (щоправда, уже без «фільтрування» продукції такої музики на рівні різноманітних «худрад»). Ще більшою мірою це виявляється у випадку розростання словотвірного гнізда з компонентом поп- (англ. pop — від popular): поп-культура, поп-музика і сленговий синонім цього слова як апофеоз усього явища — попса (англ. pops) і підсил.-зневажл. поп- сятина, попсня — з похідними попсовий, попсовик, попсовичка (характерно, що цю назву охоче застосовують щодо своєї діяльності й самі представники поп-музики); поп-виконавець(виконавиця), поп-співак(співачка), non-зірка і под. (представники поп-музики), наприклад: «— “Океан Ельзи” [рок-група] нічого революційного не запропонує... Вони роблять доброякісний продукт, тобто да­ леко не совкову попсню. Таких гуртів у нас мало» (ГПУ, 31.05.2013, с. 3). Серед інших випадків певного «приземлення» значення слів під впливом їхніх англійських відповідників увагу привертає, зокрема, такий: інтелектуал тепер уживається не тільки в значенні «людина з високорозвиненим інтелек­ том», а й просто «людина, що займається інтелектуальною працею». Наприклад: «Заборона не стосувалася художньої літератури... .Російському урядові йшлося не про те, щоб заборонити інтелектуалам писати і видавати твори українською мовою» (Я. Грицак. Формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст. JL, 2002); «С. Гайдай: — Яценюк— людина розумна, всебічно розвинена, він може бути почутим таким прошарком електорату, який політологи називають місь­ кими інтелектуалами, або ж креативним класом» (Е, 16.01.2014, с. 4) (пор. також у п. 5.3.1 еліта). 5.3.3.3. Унаслідок масового поширення з країн Заходу перекладної літера­ тури, періодики, відео-, кіно- і телепродукції еротичного змісту (а потім і тво­ рення власної продукції за цими зразками), появи секс-шопів та подавання в ЗМІ, розрахованих на масового читача, консультацій сексологів, порад «цілите­ лів» і ворожок на теми статевого життя, матеріалів про «нетрадиційні» види і способи статевого життя, «світської» хроніки про особисте життя «зірок» шоу- ____________________ Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів... терні явища стилістики сучасної української мови (з кінця 1980-х pp.) // Мовознавство.— 2002.— № 4—5.— С. 35. ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 1 23 О. О. Тараненко. бізнесу, кримінальних матеріалів про зґвалтування, педофілію та інші статеві збочення, під впливом масової реклами препаратів (зокрема, «чудо»-засобів для підвищення ерекції в чоловіків і досягнення оргазму в жінок), протизаплідних засобів і засобів запобігання зараженню СНІДом, засобів особистої гігієни для жінок значною мірою вже втратила традиційну для вітчизняної культури інтим­ ність, закритість тема статевого життя та пов’язаних з нею частин (органів) тіла. Наприклад, з реклами одного з таких засобів: «Капсули для чоловіків “Спулан” дозволили багатьом чоловікам, які страждають від еректильної дисфункції, зно­ ву відчути радість життя. З капсулами “Спулан” статевий орган знову набуде ко­ лишньої стійкості. Ви будете впевнені в собі, пишатися собою і сповнені відчут­ тям власної гідності» (ВЗ, 11.07.2013, с. 12). Уже став цілком звичним у вжитку набір цілком «цензурних» різноманітних синонімів на позначення статевого ак­ ту (метонімічні переноси від абстрактного до конкретного) — секс (займатися сексом, безпечний секс), кохання (вважається, що займатися коханням — це калька англ. to make love), любощі, кохатися (з кимось) та ін.: «Саме на тридцятій хвилині сексу починають виділятися гормони, що протидіють різним хво­ робам. Про це заявили біохіміки з Великобританії, які вирахували ідеальну тривалість сексу. Виявляється, заняття коханням, що триває менш ніж півгодини, може негативно позначити­ ся на здоров’ї. Під час експериментів спеціалісти виявили, що після 30 хвилин любощів в ор­ ганізмі починають виділятися гормони... Найдовше “призначено” кохатися людям із захво­ рюванням суглобів — аж 1,5 години! ...Крім того, півгодини кохання — це втрата 350—4-00 калорій. .. .Тож той, хто займається коханням принаймні тричі на тиждень, виглядає молод­ шим. ..» (М. Мороз. Довше, довше, ще довше...— Е, 22.07.2010); «Давай з тобою займатися любов ’ю» (пісня музичного гурту Скрябін», 2004 p.). Назвою однієї з популярних груп естрадних виконавців, створеної в Україні, що складається тільки з молодих жінок привабливої зовнішності, стало «ВІА Гра» — подвійне каламбурне обігравання: назви відомого засобу для підвищен­ ня чоловічої потенції «Віагра» і ВІА «вокально-інструментальний ансамбль» + укр. гра. З численних рекламних оголошень і роликів на телебаченні (як прави­ ло, перекладних) увійшло до розряду частотних не тільки для жінок відповідно­ го віку, а й для всього населення України слово прокладка у значенні гігієнічно­ го засобу для жінки під час менструації (досі в домашньому побуті це слово належало переважно до «чоловічого» лексикону, уживаючись як назва відповід­ ної деталі в різноманітних пристроях і механізмах, насамперед у водопровідних кранах та інших сантехнічних вузлах): «Телеведуча не соромиться рекламувати прокладки, але не погоджується агітувати за політичні партії і вести чужі весіл­ ля» (УМ, 31.07.2009), «Як люблять у нас вихвалятися! .. .Незабаром, певно, з’яв­ ляться № 1 у світі... мильниці, шнурки, резинки для волосся, прокладки (мають­ ся на увазі ті, що в кранах, про інші — вже немає сил говорити) і т. ін.» (Д, 18.06.1999, с. 5). Унаслідок постійної інформації про практику застосування си­ ліконових імплантів для посилення привабливості форм жіночого тіла (силіко­ новий бюст і под.) з’явилося й ірон. «силіконова» красуня. Ще одним напрямом у масовому поширенні лексики сфери статевого життя стала тема сексуальних меншин (секс-меншин), «інших» видів статевої поведін­ ки — уже не тільки щодо життя в «Європі», а й щодо вітчизняної дійсності (це використовується і як інформаційний та розважальний матеріал у ЗМІ, і як один із засобів компрометації політичних противників): «Чим тільки не ощаслив­ люють виборця! Від обіцянок з першого квітня зробити щасливим і заможним життя кожного до легалізації секс-меншин» (УС, 11.04.2002). Крім самої цієї назви, з’явилися також назви особи нетрадиційної (нестандартної) [сексуа­ льної (статевої)] орієнтації та «видові» назви гомосексуал, гей (англ. gay), 24 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 1 бісексуал, транссексуал і, на противагу їм, — гетеросексуал, тобто звичайна особа «традиційної» орієнтації, яка досі ніби й не потребувала окремої назви. Слово гей уже стало основою досить продуктивного гнізда — з прикметниками гейський, геївський {тема, рух, журнал, законопроект) та достатньо вже розга­ луженим набором складних слів гей-спільнота, гей-парад (демонстрація пред­ ставників сексуальних меншин за толерантне ставлення до них з боку сус­ пільства), гей-пропаганда, гей-активіст, гей-шлюб, гей-napa, гей-скандал, гей-лобі та ін .15 В Україні слідом за «цивілізованим світом» став поширюватися рух проти гомофобії (слово, що досі було відсутнє в словниках)16, а в зв’язку з прагненням країни інституціоналізувати свої відносини з Європейським Сою­ зом, однією з умов чого є вимога ввести до національного законодавства поло­ ження про неприпустимість дискримінації людей, зокрема, й за ознаками їхньої статевої орієнтації, поширилася абревіатура ЛГБТ {лесбійки, геї, бісексуали, трансгендерні особи: від англ. LGBT — Lesbian, Gay, Bisexual, Transgender): ЛГБТ-pyx, ЛГБТ-спільнота, ЛГБТ-організація, ЛГБТ-активіст та ін. 5.3.3.4. 3 творів перекладної (головним чином зі США) кіно-, теле- і відео- продукції разом з досить помітним набором грубої, лайливої, включно з непри­ стойною, лексики стали поширюватися елементи агресивної стилістики спілку­ вання 17. Непристойні слова {to fuck, shit та ін.) у перекладах звичайно замінюють дібраними відповідниками — наприклад, замість вигуку Shìt\: «Пішов ти\„» (к/ф «Легіонер»: т/к «Студія “1 + 1”», 24.05.2002); активно вжи­ вається слово дупа (до цього у Східній Україні воно було фактично невідоме): «Хлопці, вперед за моєю дупоюі» (із заклику офіцера йти в атаку), «Тягни свою дупу сюди»», тобто «йди сюди» (к/ф «Врятувати рядового Райана»: т/к «Інтер», 11.05.2003). (Так само стали відомішими й деякі непристойні агресивні жести, зокрема виставляння середнього пальця руки). У дитячих фільмах таких слів, природно, немає, однак, очевидно, далеко не всі дорослі глядачі погоджуються з тим, що діти, якщо вони виховуються в нормальних родинах і в нормальних об- 15 Ось, наприклад, досить характерний для друкованих ЗМІ матеріал зі змістом зазначеної тематики (з використанням відповідних синонімів та іронічною стилістикою): «У світлі прожекторів звивалося тендітне чоловіче тіло з явно жіночими контурами, обіпнене чорним гіпюром..., що належало “найблакитніиіій пташці України” Костеві Гнатенку. Гей-прорив у столичні маси було вчинено в нічному клубі “Голлівуд”... У пісні Кость солодким голосом мріяв: “...я зустріну хлопчика і віддам любов йому всю свою до дна”. Деякі “хлопчики” в залі помітно підбадьорились, а потім і зовсім розквітли після того, як “блакитна пташечка”... привітала присутніх: “Вітаю людей, які більше не бояться!” (мається на увазі, можуть більше не приховувати своїх орієнтирів у коханні). Поет, телеведучий, головний п ... [скорочення автора репортажу. — О. Т.] України і просто “стильний чувачок” міняв вбрання під кожну пісню... Суть сценічного дійства зводилась до того, що кожна особистість не лише має право на сексуальне самовизначення, а й на гордість, якщо таке самовизначення не вписується в загальноприйняті канони. ...На закінчення гей-революціонер оголосив, що...» (KB, 20.02.1998, с. 24: у розділі «Світські прогулянки» з каламбурним епіграфом «Гей, слов’яни!»). 16 Наприклад: «Не такі (заголовок). У столиці відбувся перший за роки незалежності марш людей нетрадиційної сексуальної орієнтації... .невеличка група демонстрантів. їх не більше як півсотні. .. .У руках плакати: “Гомосексуальність — не хвороба”, “Права людини — гордість країни”, “Гомофобія дорівнює насильству”» (С. Марганець. — Е, 30.05.2013, с. 15). 17 Це явище поєдналося з потужним струменем подібного спрямування у стилістиці сучасної української мови, але вже «внутрішньої» природи — нагнітанням мовного антиестетизму та натуралізму, вульгаризацією мовлення як засобом вираження, з одного боку, «розкутості» мовця, мовної бравади і т. ін., а з другого, — глухого незадоволення навколишньою соціальною дійсністю (див.: Тараненко О. О. Колоквіалізація, субстан- дартизація та вульгаризація як характерні явища стилістики сучасної української мови (з кінця 1980-х pp.) // Мовознавство.— 2003.— № 1.— С. 29-30). ____________________ Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів... ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 1 25 О. О. Тараненко. ставинах, можуть так агресивно поводитися і так розмовляти, як герої американ­ ських мультфільмів», — зокрема, з досить активним використанням означень брудний і смердючий та спільнокореневих слів: «Я перетворю тебе на смердю­ чий сир!» (мультфільм «Пітер у Країні чудес»: т/к «Новий», 6.04.2002; прізвища перекладачів звичайно не зазначаються) і навіть у переносному значенні: «У ме­ не взагалі немає цього смердючого інстинкту», тобто дуже поганого: м/ф «Злю- ки-бобри». — Т/к «Новий», 1.09.2002); «Ось вам, смердюкиї» (м/ф «Маленький Дракула»: т/к IVK, 24.09.2002); у дитячому художньому фільмі: «— Дурня якась!», «Заразо мала!» (так вигукує маленька дівчинка з к/ф про собаку «Бетхо­ вен»: т/к ICTV, 7.01.2003); з цих фільмів можна почути і слово дупка. 5.3.3.5. У назвах осіб за їхніми расово-національними ознаками, статтю, фізичними, фізіологічними особливостями, родом занять, а також у назвах ста­ тевих партнерів набуває поширення перейнята насамперед зі США практика мовної політкоректності18 — застосування обережного підходу, «щадного ре­ жиму» у використанні таких найменувань з тим, щоб якомога менше морально травмувати людей, не завдавати їм морального дискомфорту. Практика со­ ціальної евфемізації в мовних маркерах осіб як членів суспільства з різною ме­ тою застосовувалася і в СРСР (наприклад: особи єврейської національності; технічна працівниця або звичайно техпрацівниця замість прибиральниця, кон­ тролер замість наглядач', у місцях ув’язнення, оператор машинного доїння за­ мість дояр(ка), доглядач будинку замість двірник — як офіційні назви цих родів занять), але тепер вона стала виявлятися ширше — в найменуваннях осіб: 1) за расово-національними ознаками: запровадження як офіційної назви національності, етносу самоназви роми, мн. (одн .ром,ромка; ромський) замість циган (точніше, поряд з ним): роми України (пор. так само в інших слов’янських мовах цього часу); для найменування осіб з африканським корінням — негрів або мулатів, що є громадянами України, — афроукраїнці (одн. афроукраїнець, афроукраїнка: так, зокрема, кажуть про відому естрадну співачку Гайтану) за зразком запозиченого афроамериканці: спочатку жартівливо як натяк на амери­ канську практику політичної коректності, але слово поширюється вже і в ней­ тральних контекстах (зокрема, в плані боротьби з виявами расизму в країні), хо­ ча слово негр, яке в українській мові ніколи не мало негативних конотацій (на відміну від негритос), поки що також функціонує цілком нейтрально й достат­ ньо широко. До цього явища мовної прагматики, стимульованого із Заходу, при­ лягає й дальше поширення вітчизняної практики описового найменування пред­ ставників того чи іншого етносу або групи етносів словосполученнями зі словом національності (форма род. в. — за зразком уже наявних ще з радянського часу особи єврейської національності: в офіційному вжитку, в ЗМІ часто замість «не- політкоректного» євреї, особи кавказької національності замість кавказці, ви­ хідці з Кавказу: в документації правоохоронних органів та усних виступах пра­ цівників цих органів — щодо злодіїв та інших правопорушників, що «гастролюють» в СРСР, а тепер уже і на пострадянському просторі за межами своїх етнічних регіонів, де слово «національність» уживається, звичайно, в шир­ шому значенні), іноді народності: особи слов ’янськоїнаціональності (про пред­ ставників трьох східнослов’янських народів — у протиставленні до осіб кавка­ зької національності, у Криму — до кримських татар і т. ін.) 19; «Школярку 18 Див. також на матеріалі деяких інших сучасних слов’янських мов, зокрема: Архангельская А. Сексизм в языке: мифы и реальность.— Olomouc, 2011.— С. 116-133. 19 Утім, подібні описові назви використовуються не тільки як засіб евфемізації, а й, очевидно, через брак конкретніших даних або їх неістотність для змісту повідомлення. 26 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 1 перестріли дві жінки ромської національності» (т/к ICTV, «Надзвичайні нови­ ни», 9.02.2010), тобто циганки; «Затримано 2 особи циганської народності» (Ра­ туша, м. Ужгород, 20.09.1997: з кримінальної хроніки); особи афроамерикан- ської національності (з виступів працівників міліції); б) за статевими ознаками — як реалізація тендерної політики соціальної рів­ ності щодо жінок 20. Наприклад, у довідковій рубриці часопису «Критика» (гол. ред. Григорій Грабович): «Автори й авторки (подібна рубрика в інших ви­ даннях має звичайно назву на зразок «Наші автори». — О. Т.). Н. В-ка— літера- турознавиця, критикиня, перекладачка, редакторка літературного часопису... Є. К-ка — доктор філологічних наук, професор, завідувачка відділу..., авторка низки розвідок...» (2012, ч. 11-12, с. 1); в) за ознаками наявності фізичних і психічних вад, каліцтва (слово інвалід, яке давно вже вживається як «політкоректний» евфемізм замість давньої народ­ ної назви каліка, причому не тільки в офіційній сфері, а й у побуті, тепер і саме стало зазнавати функціональних обмежень) — люди (особи, діти, школярі і т. ін.) з особливими потребами (з обмеженими [фізичними\ можливостями): «Третього грудня в усьому світі відзначають Міжнародний день інваліда. Людей з особливи­ ми потребами більшає...» (ГПУ, 23.11.2012, с. 28), «Міністерство освіти і науки затвердило концепцію інклюзивної освіти, яка передбачає навчання дітей з особливими потребами ра­ зом з іншими У київському метро для осіб з обмеженими фізичними можливостями, окрім пандусів для візочків, облаштували вісім додаткових металевих перил» (УМ, 7.10.2010, с. 2), з поясненням у тексті значення цих найменувань: «На цю акцію запрошено дітей зі шкіл-ін- тернатів та з товариств дітей з особливими потребами (інвалідів)» (ВК, 18.12.1999, с. 2), «По­ сольство США в Україні підгримує й надає кошти на програми інклюзивної освіти для шкіл, де навчаються діти з особливими потребами (діти-інваліди.— Авт.)» (УМ, 16.04.2013, с. 4); у цій же функції соціального евфемізму набуло поширення перейняте з мовної практики західної української діаспори неповносправний (пор. п. niepełnospraw­ ny), часто як субстантиват: «Справді, хіба це не знущання над людиною, коли вона мусить оголошувати про свої потреби менеджерові ресторану, аби той суп­ роводжував до туалету для неповносправнихі» (X. Шевчук.— Молода Галичина, 7.08.2001), а також деякі інші звороти: люди (особи, діти і т. ін.) з функціональ­ ними обмеженнями, з фізичною та інтелектуальною недостатністю', г) за родом занять, виконуваною соціальною функцією і т. ін. Так, досить поширеним стало слово менеджер — це не тільки фахівець з управління вироб­ ництвом та обігом товарів, який входить до керівного складу підприємства (тоб­ то фахівець з менеджменту — людина з дипломом про відповідну освіту), але й просто працівник, що відповідає за певну сферу роботи, хоча ніким не керує: ме­ неджер торговельного залу (замість продавець), з реклами (замість рекламний агент), банку, похоронного бюро, ресторану, офіс-менеджер (замість секре­ тар) і т. ін. («У готелі. До “рецепшну” підходять хлопець і дівчина: “Ми б хотіли зняти номер на дві хвилини”. Менеджер: “Але ж це неможливо!”». — УМ, 1.09.2011, с. 16); промоутер — це працівник, що займається «промоцією», тобто цілеспрямованою рекламою товару для просування його на ринку, але так нази­ вають і звичайних найманих (навіть на день або й на кілька годин) роздавачів рекламних матеріалів, передвиборних листівок тощо на вулицях, коло входу в метро і т. ін.; модератор (англ. moderator — від дієслова to moderate, у якому значення «бути арбітром», «головувати» є похідними від значень «пом’якшу- 20 Див. докладніше про це, зокрема: Тараненко О. О. Принцип андроцентризму в системі мовних координат і сучасний тендерний рух // Мовознавство.— 2005.— № 1.— С. 18-25; Архангельская А. Зазнач, праця.— С. 153-265. ____________________ Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів... ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 1 27 О. О. Тараненко. вального» характеру— «стримувати; угамовувати і т. ін.») — замість голова або ведучий (зборів, конференції, публічної дискусії і под.), що мають конотації «ад­ міністрування» у своїй внутрішній формі, з наявністю вже й відповідного дієс­ лова (замість вести)', «...в ролі модераторів презентації виступили брати Кап- ранови» (ЛУ, 10.07.2008), «Прес-секретар Медведева... розповіла, що він модеруватиме брифінг сам» (УМ, 19.05.2011, с. 6); ґ) за офіційно не зареєстрованими статевими відносинами — уже не тільки в розповідях про звичаї і мораль зарубіжжя, а й щодо вітчизняної дійсності (спо­ чатку жартівливо, іронічно, але дедалі більше вже й нейтрально) бойфренд і рід­ ше герлфренд або й герлфрендка замість коханець і коханка або прийнятих в офіційно-бюрократичному слововжитку співмешканець і співмешканка, а також замість уже традиційних інших евфемістичних найменувань друг і подруга'. «Публіка полюбляє обговорювати поведінку моделей, вбрання, спосіб життя, зарплатню, бойфрендів, дієти та інші примхи» (Т. Корпусова.— УМ, 13.11.1999, с. 8), «Коли горілка за­ кінчилась, чоловік зник. Дама знайшла собі бойфренда з Луганська» (3. Воронович.— ВЗ, 4.07.2013, с. 8), «Тоді мамин бойфренд продав їхню квартиру, і вони стали бездомними» (В. Симкович. — KB, 20.06.2003), «Чи є у вас бойфренд?» (ведучий телепрограми до однієї з учасниць). 5.3.4. Критичне ставлення до глобалізації та «європейського вибору». Ставлення різних суспільних верств і політичних кіл країни до цього комплексу явищ, природно, різне, однак про антиглобалізм як такий (виступи антиглоба- лістів, антиглобалістські протести, демонстрації тощо), як і про критику мультикультуралізму, — суспільні рухи, уже цілком сформовані на Заході, у будь-якому разі говорити поки що немає підстав. У сферах суспільно-політич­ ного, економічного життя, науки і технологій глобалізація частіше сприй­ мається просто як даність або позитивно (як шлях до того, щоб покінчити з від­ ставанням у мисленні, технологіях і культурі й узагалі долучитися до «західної цивілізації»), Найширша критика цього вектора розвитку України виходить від суспільних кіл, що продовжують сповідувати «традиційні східнослов’янські цінності» та орієнтуватися на Росію (див. 5.2.2): «Ми не хочемо ставати коло­ нією Європи» і под. У певних колах української національної орієнтації (насам­ перед, звичайно, традиційно-консервативних, але не тільки) вже окреслилося критичне ставлення до глобалізації як ідеологічно-культурного явища, що за­ грожує національним духовним цінностям, пор., наприклад: «Ви — один з дуже й дуже небагатьох у сучасній Україні письменників, хто, не звертаючи увагу на глобалізаційне очманіння, щедро уґрунтоване заокеанськими грантами, твердо й несхибно продовжує “лінію” Т. Шевченка, І. Франка, Б. Грінченка...» (В. Жа- дько, письменник, професор.— КС, 23.08.2013 с. 12). Особливо гостро критичне ставлення до глобалізації з її «антицінностями» спрямовується на її наслідки (реальні чи тільки приписувані їй) в моральному, морально-естетичному та мов­ ному аспектах. Так, 2013 р. у зв’язку з цілком реальною, як тоді здавалося, готовністю дер­ жавного керівництва України до підписання угоди про асоціацію з Європей­ ським Союзом стала посилено мусуватися тема гомосексуальних статевих від­ носин як нібито неминучого наслідку такої «європеїзації»: «— У багатьох містах, надто півдня і сходу країни, ні з того ні з сього почав чути запитання: “А навіщо нам Європа, якщо там одностатеві шлюби, геї, гей-парадиТ', — каже громадський діяч Олег Рибачук... — Хто стоїть за цим? — Росія. Вони почали бити в цю точку. Мовляв, ми — консервативне, православне суспільство зі свої­ ми традиціями, які хочуть нам поруйнувати ці кляті європейці. Замість НАТО українців почали лякати геями» (ГПУ, 24.09.2013, с. 18). Таке пряме пов’язуван- 28 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 1 ня цих понять характеризує позицію певних кіл УПЦ МП (див., наприклад: ГПУ, 5.11.2013, с. 2), Компартії України (наприклад, у виступі її лідера П. Симо- ненка 7 листопада 2013 p.), організації «Український вибір» (з її лідером В. Мед- ведчуком): так, у листопаді — грудні 2013 р. на рекламних плакатах уздовж ліній ескалаторів у метро поряд з іншими написами на зразок «Європейський Союз — це зростання цін» був і такий: «Асоціація з ЄС — це одностатеві шлю­ би. “Український вибір” попереджає!». Прямим наслідком цього в мовній пло­ щині вже стало утворення таких одиниць з анти-, як антигейський (антигеїв- ський) рух (закон та ін.), антигей-закон(-парад та ін.), поширення номінацій одностатеві (гомосексуальні) шлюби (сім ’ї), хоча дозвіл на це законодавчо про­ ведено поки що тільки в деяких країнах Заходу. У середовищі не тільки інтелігенції, а й ширших суспільних верств існує не­ задоволення щодо наростання бездуховності суспільства, явищ полегшеного і прикрашеного підходу до творення та споживання культурних, мистецьких цін­ ностей як зворотного боку «американізації» / «вестернізації» масової культури і самого способу життя в цілому. Несхвально-іронічні й відверто зневажливі оцінки такої культури вже виразилися, наприклад, в утворенні (або запозиченні) переносних значень слів шоу «певне явище, захід і т. ін., розраховані на шумний зовнішній ефект» (політичне, передвиборне шоу, «Улаштували тут шоуі»), шоу­ мен «той, хто схильний улаштовувати такі “шоу”», назв на позначення телевізій­ них багатосерійних мелодрам (жанру, зрозуміло, дуже популярного в масового глядача): «мильна опера» (англ. soap opera) і каламбурні новотвори «мило», «милодрама» («мило» + мелодрама): «Інформаційний простір на 99 % поглинув монстр — телебачення з його нескінченними “мильними операми” та супербо- йовиками. Суцільним потоком лине легкодоступна, але жахлива по своїй суті поп-культура, що вихолощує душу, знекровлює мозок» (В. Михайленко, бібліо­ текарка. — ЛУ, 26.03.1998); «Венесуельського “мила” не обіцяємо, місцеві но­ вини гарантуємо. Виключно на власному матеріалі працюватиме нова рівнен­ ська телекомпанія... Звичайно, легше було б купити декілька венесуельських серіалів і мультфільмів та крутити їх щодня, набираючи собі рекламу, але все це вже було». — УМ, 31.08.1996). Пор. також в оказіональних утвореннях: «“Поп- сація”, “Хітація” — профанація» — про низький, на думку автора, рівень віт­ чизняної масової культури (Д, 24.07.1998). Подібного роду мовні оцінки нових масових тенденцій у розвитку не тільки культури, а й суспільного життя в цілому поширюються також з лексикону су­ часної західної соціології та журналістики і утворюються на власному мовному ґрунті від назв реалій американської системи громадського харчування 21 : кока- колонізація (ринку, світу та ін.; гра слів: кока-кола + колонізація), снікеризація (ринку, економіки, культури та ін.) — від назви популярного, в Україні особливо в 90-і роки, сорту шоколадних батончиків «Snickers», яка в нас стала вживатися розширено на позначення вже різних сортів шоколадних батончиків імпортного виробництва: «...за всякі “шоу”, “роки”, “хіти” (автор має на увазі засилля по­ дібних іншомовних слів у назвах програм вітчизняних телеканалів.— О. Т.) ме­ не б мама не злюбила, як не злюбив простий народ не тільки села, а й міста сніке- ризацію наших ринків» (П. Мельник, читач.— УК, 12.01.1995): 1) заповнення товарами відповідних американських брендів і взагалі подібними імпортними продуктами харчування (смачними, але в разі їх регулярного споживання — на­ 21 Пор. також, наприклад: Waszakowa К. Perspektywy kognitywnego opisu słowotwórstwa (kognitywna interpretacja znaczenia derywatu) // Z polskich studiów slawistycznych. Seria 10: Językoznawstwo.— Warszawa, 2002.— S. 258. ____________________ Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів... ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 1 29 О. О. Тараненко. віть шкідливими для здоров’я) національних ринків; 2) експансія американської матеріальної й духовної культури, американського способу і стандартів життя; макдональдизація (суспільства, життя, культури, освіти та ін.) — від назви поширеної в світі мережі ресторанів швидкого харчування «McDonald’s [Corpo­ ration]» (маються на увазі тенденції до швидкості та «простоти» — з набором нескладних автоматизованих операцій — творення суспільних явищ на засадах уодноманітнення, раціоналізації й комерціалізації) 22; попкорновий— у перенос­ ному значенні «який має невисоку художню якість, розрахований на невибагли­ вого споживача» (від попкорн, англ. popcorn, — ласощі: «повітряна кукурудза», яку за американським звичаєм стали продавати в буфетах кінотеатрів і яку гля­ дачі з хрускотом жують, переглядаючи фільм): фільм, блокбастер, кіно тощо й за аналогією до цього: музика, шоу та ін.; пор. також в індивідуально-образному вживанні: «.. .нова влада має серйозно вирішувати питання культурної револю­ ції, інакше тут (в Україні. — О. Т.) не залишиться жодних шансів для культури. .. .Інакше тут у культурному сенсі так нічого й не станеться, а, як і раніше, буде один суцільний шансон і фастфуд. — Ви проти глобалізації? — Звичайно. Ми за самовизначення» ([Із інтерв’ю з солістом гурту «Гайдамаки» Сашком Ярмо- лою].— KB, 15.07.2005, с. 13); від назви одного з брендів дитячих підгузків «Pampers», яка в нас набула значення підгузка імпортного виробництва взагалі, — памперсизація: 1) (масова) памперсизація дітей, ринку дитячих товарів, 2) (масова, тотальна) памперсизація телебачення (про засилля реклами цього й, очевидно, всіх подібних товарів). Зазнає критики мова реклами та її вплив на масового споживача (це пере­ кладні відеоролики): «Середній клас — це жертва реклами. Реклама — це жер­ тва середнього класу. Умовно кажучи, тьотя Ася пере з обох боків екрана. Дітям “мілкі”, собі “маггГ, псові “чаппГ. Так і йдемо по житло, з “маггГ в зубах і “чаппі” на шнурку» (Т. Гуреш. — УС, 29.03.2001, с. 10; маються на увазі герої­ ня рекламного ролика відбілювача для тканин «Ас», шоколадний батончик «Milky Way», бульйонні кубики «Maggi», корм для собак «Chappi»). З’явилася серія анекдотів про «блондинку» («білявку») — гарну, але пустеньку, дурненьку молоду жінку (очевидно, як іронічна переоцінка образу сексапільної блондинки на зразок Мерілін Монро): «Блондинка і брюнетка спостерігають за верхогонами, і блондинка цікавиться: “Куди це всі так поспішають?” Брюнетка пояснює, що той, хто прийде першим, виграє велику суму грошей. Блондинка подумала й каже: “Це зрозуміло. Ну, а інші куди так спішать?”» (з анекдотів на тему «Як добре бути білявкою»: т/к М-1, вересень 2009), на основі чого вже виникли звороти на зра­ зок: «Вона розігрувала типову блондинку», «...A так подивишся — блондинка блондинкою!». Цей образ уже постійно фігурує в ЗМІ: «Румунська топ-модель... заснувала політичну партію для вродливих людей... .Та одним із найбільших злочинів вона вважає жарти про білявок і про­ понує: невдалий жарт — за ґрати!» (ВЗ, 15.07.2010). Пор. у суто інформаційній замітці: «Авто в’їхало у підвал... .За кермом сиділа білявка, кажуть очевидці. Паркувалася близько 20 хв., весь час розмовляла по телефону» (А. Жигайло.— ГПУ, 2.07.2013, с. 2): цікаво, чи підкреслював би автор колір волосся героїні репортажу, якби це була брюнетка, шатенка? Хоча вістря власне мовного пуризму в межах українськомовних дискурсів нині з цілком зрозумілих причин спрямоване передусім на зменшення слідів наявності лише однієї з тих мов, що справляли і справляють масовий вплив на структуру української мови, — російської, виступи проти навали новітніх «єв­ ропейських» запозичень і насамперед, звичайно, англоамериканізмів є також помітним явищем (з такими, зокрема, полемічно загостреними характеристика­ 22 Перше з цих слів існує в західній соціології вже кілька десятків років, а два останні — від початку 90-х років. Тепер вони застосовуються й щодо реалій вітчизняної дійсності. 30 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 1 .Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів.. ми сучасного або найближчого майбутнього стану української мови, як «укрлиш» — «українська + English») 23. Наприклад: «Колись у нас був популяр­ ний такий собі спосіб обману трудящих: на кофту, виготовлену десь у Конотопі чи Коростені, чіпляли імпортний “лейбл”. Знаходилися легковіри, що ловилися на гачок, платили грубі гроші за фальшивку. Чи не про такі домашні пошивки з чужими “лейблами” промовляють назви деяких видань: “Post-nocmyn”, при­ міром, “Закон с&(енд) бізнес”, “Час / Time".. .Зрозуміло, платить, напевне ж, той, хто замовляє музику» (П. Федотюк. Етюди про мову. — СП, 1997, ч. 7, с. 14); у пресі лівого політичного табору — з іронією: «Національна ідея енд самсунг корпорейшен» (В. Леванов.— Вільна Україна, м. Львів, 1999, № 14: «Фрази»). Однак у самій мовній практиці подібні критичні виступи фактично не вплива­ ють на подальше масове наростання явищ мовної глобалізації. СКОРОЧЕННЯ НАЗВ ГАЗЕТ: ВК— «Вечірній Київ»; ГПУ — «Г азета по-українськи»; ГУ — «Г олос України»; Д — «День»; Дз. т. — «Дзеркало тижня»; Е — «Експрес» (м. Львів); ЗВУ — «За вільну Україну» (м. Львів); KB — «Київські відомості»; КС — «Кримська світлиця» (м. Сімферополь); ЛУ— «Літератур­ на Україна»; МУ — «Молодь України»; НП — «Незалежний погляд»; PIO — «PIO: Реклама. Інформація. Оголошення» (м. Київ); СП — «Слово Просвіти»; УГ — «Українська газета»; УК — «Урядовий кур’єр»; УМ — «Україна молода»; УС — «Українське слово». О. О. TARANENKO FORMATION OF THE NEW SYSTEM OF SOCIAL VALUES AND PRIORITIES OF THE UKRAINIAN SOCIETY (based on the late XXth — early XXT‘ century Ukrainian language materials). V The article focuses on the main nominative and axiological tendencies in the development of lexical-phraseological structures, of word-building means systems, and of pragmatic means stock in the Ukrainian language of the late XX* — early XXIst century, occurring under the influence of lan­ guage globalization: a) actualization of the concept of «success» as one of the cardinal social values (its factors, signs, symbols, ways, and means of achieving it, units its measuring); b) changes in the language evaluation systems; c) new phenomena in pragmatics of the Ukrainian language. Keywords : language globalization, key words in the Ukrainian language of the modem age, nominative and axiological tendencies in the Ukrainian language of the modem age, the concept of «success». (Продовження див. у наступних номерах журналу) 23 Див., наприклад: Радчук В. Плекаємо укрлиш.. .Для кого? // Урок української.— 2003.— № 8-9.— С. 26-30 (див. докладніше: Тараненко О. О. Сучасні тенденції до перегляду норма­ тивних засад української літературної мови і явище пуризму (на загальнослов’янському тлі).— Мовознавство.— 2008.— № 2-3.— С. 160-161, 184). ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 1 31