Два уточнення до класифікації безсполучникових складних речень
7 березня 2014 року виповнюється 90 років докторові філологічних наук, професору кафедри української мови Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, заслуженому діячеві науки і техніки України, учаснику Великої Вітчизняної війни Сергієві Івановичу Дорошенкові. Сер...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Мовознавство |
|---|---|
| Datum: | 2014 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2014
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183812 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Два уточнення до класифікації безсполучникових складних речень / С.І. Дорошенко // Мовознавство. — 2014. — № 1. — С. 71-76. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-183812 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Дорошенко, С.І. 2022-04-19T11:08:32Z 2022-04-19T11:08:32Z 2014 Два уточнення до класифікації безсполучникових складних речень / С.І. Дорошенко // Мовознавство. — 2014. — № 1. — С. 71-76. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183812 7 березня 2014 року виповнюється 90 років докторові філологічних наук, професору кафедри української мови Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, заслуженому діячеві науки і техніки України, учаснику Великої Вітчизняної війни Сергієві Івановичу Дорошенкові. Сергій Іванович є автором близько 200 праць, у тому числі монографії «Складні безсполучникові конструкції української мови», навчальних посібників «Вступ до мовознавства» (у співавторстві), «Граматична стилістика української мови», «Основи культури і техніки усного мовлення», «Основи лінгвістичних досліджень», «Загальне мовознавство», «Методика викладання української мови» (у співавторстві). Редколегія журналу щиро вітає С.І. Дорошенка з ювілеєм і пропонує увазі читачів нову розвідку вченого. У статті йдеться про неправомірність віднесення до речень однорідного (однотипного) складу безсполучникових складних структур протиставного значення як невідповідних засадам однорідності, рівноправності у формуванні цілого; про заміну термінів «речення однорідного (однотипного) складу» і «речення неоднорідного (неоднотипного) складу» термінами «речення з однофункціональними предикативними частинами» і «речення з різнофункціональними предикативними частинами», що відповідають критерію пріоритетності семантичних відношень предикативних частин у структурно-семантичному принципі класифікації безсполучникових складних речень. The article argues against the erroneous attribution of asyndetic composite structures with adversative interrelations between constituent clauses to the sentences of uniform /non-uniform composition, since they do not meet the basic requirement of uniformity, i. e. the equality of parts in the formation of the whole. It is proposed to replace the terms uniform / non-uniform with functionally homogeneous /functionally heterogeneous. The latter terms conform to the semantic and structural principle of the classification of asyndetic composite sentences, which gives preference to semantic interrelations between their predicative parts. uk Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Мовознавство Два уточнення до класифікації безсполучникових складних речень Specifying two definitions in the classification of asyndetic composite sentence Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Два уточнення до класифікації безсполучникових складних речень |
| spellingShingle |
Два уточнення до класифікації безсполучникових складних речень Дорошенко, С.І. |
| title_short |
Два уточнення до класифікації безсполучникових складних речень |
| title_full |
Два уточнення до класифікації безсполучникових складних речень |
| title_fullStr |
Два уточнення до класифікації безсполучникових складних речень |
| title_full_unstemmed |
Два уточнення до класифікації безсполучникових складних речень |
| title_sort |
два уточнення до класифікації безсполучникових складних речень |
| author |
Дорошенко, С.І. |
| author_facet |
Дорошенко, С.І. |
| publishDate |
2014 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Мовознавство |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Specifying two definitions in the classification of asyndetic composite sentence |
| description |
7 березня 2014 року виповнюється 90 років докторові філологічних наук, професору кафедри
української мови Харківського національного педагогічного університету імені
Г.С. Сковороди, заслуженому діячеві науки і техніки України, учаснику Великої Вітчизняної
війни Сергієві Івановичу Дорошенкові. Сергій Іванович є автором близько 200 праць, у тому
числі монографії «Складні безсполучникові конструкції української мови», навчальних посібників
«Вступ до мовознавства» (у співавторстві), «Граматична стилістика української
мови», «Основи культури і техніки усного мовлення», «Основи лінгвістичних досліджень»,
«Загальне мовознавство», «Методика викладання української мови» (у співавторстві). Редколегія
журналу щиро вітає С.І. Дорошенка з ювілеєм і пропонує увазі читачів нову розвідку
вченого. У статті йдеться про неправомірність віднесення до речень однорідного (однотипного)
складу безсполучникових складних структур протиставного значення як невідповідних засадам
однорідності, рівноправності у формуванні цілого; про заміну термінів «речення однорідного
(однотипного) складу» і «речення неоднорідного (неоднотипного) складу» термінами «речення з однофункціональними предикативними частинами» і «речення з різнофункціональними предикативними частинами», що відповідають критерію пріоритетності семантичних відношень предикативних частин у структурно-семантичному принципі класифікації безсполучникових складних речень.
The article argues against the erroneous attribution of asyndetic composite structures with adversative
interrelations between constituent clauses to the sentences of uniform /non-uniform composition,
since they do not meet the basic requirement of uniformity, i. e. the equality of parts in the
formation of the whole. It is proposed to replace the terms uniform / non-uniform with functionally
homogeneous /functionally heterogeneous. The latter terms conform to the semantic and structural
principle of the classification of asyndetic composite sentences, which gives preference to semantic
interrelations between their predicative parts.
|
| issn |
0027-2833 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183812 |
| citation_txt |
Два уточнення до класифікації безсполучникових складних речень / С.І. Дорошенко // Мовознавство. — 2014. — № 1. — С. 71-76. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT dorošenkosí dvautočnennâdoklasifíkacííbezspolučnikovihskladnihrečenʹ AT dorošenkosí specifyingtwodefinitionsintheclassificationofasyndeticcompositesentence |
| first_indexed |
2025-11-26T19:26:00Z |
| last_indexed |
2025-11-26T19:26:00Z |
| _version_ |
1850771296896417792 |
| fulltext |
С. I. ДОРОШЕНКО
ДВА УТОЧНЕННЯ ДО КЛАСИФІКАЦІЇ
БЕЗСПОЛУЧНИКОВИХ СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ
7 березня 2014 року виповнюється 90 років докторові філологічних наук, професору ка
федри української мови Харківського національного педагогічного університету іме
ні Г.С. Сковороди, заслуженому діячеві науки і техніки України, учаснику Великої Вітчизня
ної війни Сергієві Івановичу Дорошенкові. Сергій Іванович є автором близько 200 праць, у то
му числі монографії «Складні безсполучникові конструкції української мови», навчальних по
сібників «Вступ до мовознавства» (у співавторстві), «Граматична стилістика української
мови», «Основи культури і техніки усного мовлення», «Основи лінгвістичних досліджень»,
«Загальне мовознавство», «Методика викладання української мови» (у співавторстві). Ред
колегія журналу щиро вітає С.І. Дорошенка з ювілеєм і пропонує увазі читачів нову розвідку
вченого.
У статті йдеться про неправомірність віднесення до речень однорідного (однотипного)
складу безсполучникових складних структур протиставного значення як невідповідних заса
дам однорідності, рівноправності у формуванні цілого; про заміну термінів «речення однорід
ного (однотипного) складу» і «речення неоднорідного (неоднотипного) складу» термінами
«речення з однофункціональними предикативними частинами» і «речення з різнофункціона-
льними предикативними частинами», що відповідають критерію пріоритетності семантичних
відношень предикативних частин у структурно-семантичному принципі класифікації безспо
лучникових складних речень.
Ключ ові слова : безсполучникові складні речення, речення однорідного (однотипно
го) складу, речення неоднорідного (неоднотипного) складу, речення з однофункціональними
предикативними частинами, речення з різнофункціональними предикативними частинами.
В останні півстоліття безсполучникові складні речення виокремилися в по
мітний напрям семантико-синтаксичних досліджень, спричинених прагненням
з’ясувати сутність цього граматичного явища. Поштовхом до цього стала вис
ловлена в 50-і pp. XX ст. М. С. Поспєловим думка про безсполучникові складні
речення як особливий структурно-семантичний тип складних речень, що не спи
рається на систему складних речень \ До неї поставилися по-різному: від схва
лення до заперечення.
Не прийняли своєрідності цих складних конструкцій автори «Русской грам
матики», які через «відсутність сполучникового зв’язку між частинами»2 відмо
вили їм у реченнєвості, потрактувавши їх як текстові утворення і назвавши без
сполучниковими поєднаннями речень 3. Не визнали їх реченнями також автори
монографії «Синтаксис сучасної української мови. Проблемні питання». У їхній
1 Поспелов Н. С. О грамматической природе и принципах классификации бессоюзных
сложных предложений // Вопр. синтаксиса совр. рус. яз.— М., 1950.— С. 338-354.
2 Русская грамматика : В 2 т. / Синтаксис.— М., 1980.— Т. 2.— С. 634.
3 Там же.
О С. I. ДОРОШЕНКО, 2014
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 1 71
С. I. Дорошенко.
інтерпретації складні безсполучникові структури — це міжрівневі комунікати і
деривати, перші з яких— ті, що не мають граматичних моделей і парадигм, дру
гі — ті, що більшою чи меншою мірою співвідносні зі складними сполучникови
ми реченнями 4. Отже, в аргументації нереченнєвості безсполучникових склад
них утворень її прибічники спираються на відсутність у них або граматичного
зв’язку 5, або чітко визначених граматичних зразків б. Поза увагою залишені
синтаксичні, семантичні і структурні особливості, на єдності яких будується ре-
ченнєвість безсполучникових складних одиниць. Це: 1) безсполучниковий зв’я
зок предикативних частин, який протиставляється сполучниковому і який наяв
ний не тільки в складному, а й у простому реченні; 2) супроводжувані
внутрішньоструктурною інтонацією семантичні відношення предикативних
частин, що будують єдине смислове ціле; 3) граматизовані засоби: порядок роз
ташування предикативних частин, видо-часова і часово-способова узгоджува-
ність форм присудків, інтонація в її синтаксичній функції, що формують речен
ня як синтаксичну конструкцію; 4) інтонаційний малюнок завершеності,
завдяки якому безсполучникова єдність предикативних частин вичленовується
в тексті як комунікативна одиниця.
Знехтувавши цими ознаками у визначенні граматичного статусу безсполуч
никових складних утворень, автори зазначених видань усе ж визнають у них
взаємопов’язаність предикативних частин, виявлену у відношеннях, аналогіч
них або близьких до складних сполучникових речень7, і не заперечують дії в цих
відношеннях «смислових чи комунікативних засобів» 8. Більше того, на основі
встановлених відношень вони поділяють і безсполучникові поєднання речень, і
міжрівневі деривати на дві групи: поєднання речень, а також деривати з двобіч
ним відношенням частин і поєднання речень та деривати з однобічним відно
шенням частин, у межах яких виділено відношення предикативних частин, спів
відносні зі складносурядними і складнопідрядними реченнями 9. Те, що автори
згаданих праць визнають семантичні відношення між предикативними частина
ми у формуванні значення цілого і в той же час заперечують реченнєвість склад
них безсполучникових структур, можна кваліфікувати як вияв неусталеного ро
зуміння природи розглядуваних одиниць. Ці погляди не отримали підтримки
синтаксистів.
У сучасній лінгвістиці «переважна більшість дослідників визнає безсполуч
никові складні речення як окреме утворення в системі складного речення» 10, а
разом з тим приймає їхню класифікацію, уведену в науковий обіг М. С. Поспєло-
вим. За нею безсполучникові складні речення поділені на речення однорідного й
неоднорідного складу. Речення однорідного складу — це одиниці з рівноправ
ними предикативними частинами, пов’язаними значенням однорідності, яка
виявляє себе в «однаковому відношенні предикативних частин до того цілого,
яке вони виражають» п. Такими визнані речення з перелічувальним і протистав
4 Слинько 1.1., Гуйванюк Н. В., Кобилянська М. Ф. Синтаксис сучасної української мови :
Проблемні питання.— Κ., 1994.— С. 632.
5 Русская грамматика.— С. 465.
6 Слинько I. І., Гуйванюк H. В., Кобилянська М. Ф. Зазнач, праця.— С. 285.
7 Русская грамматика.— С. 634.
8 Слинько I. /., Гуйванюк Н. В., Кобилянська М. Ф. Зазнач, праця.— С. 632.
9 Русская грамматика.— С. 636; Слинько 1.1., Гуйванюк Н. В., Кобилянська М. Ф. Зазнач,
праця.— С. 635.
10 Загнітко А. П. Теоретична граматика сучасної української мови : Морфологія.
Синтаксис.— Донецьк, 2011.— С. 732.
11 Поспелов Н. С. Зазнач, праця.— С. 344.
72 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2013, № б
Два уточнення до класифікації безполучникових складних речень
ним (зіставним) значенням. На відміну від структур однорідного складу в речен
нях різнорідного складу предикативні частини передають ту чи ту залежність
одна від одної: зумовленість наступної попередньою, обґрунтування наступно
го попереднім або розкриття в наступному якогось попереднього змісту 12.
З таким групуванням безсполучникових складних речень погодилися не всі
вчені. У тому, що до першої групи входять речення перелічувальні і протистав
ні (зіставні), а до другої — зумовленості, обґрунтування та ін., О. М. Гвоздев
убачає схожість з розрізненням складносурядних і складнопідрядних речень,
тому не визнає доцільності такої класифікації 13. Запропонований М. С. Пос-
пєловим поділ безсполучникових складних речень справді нагадує класи
фікацію сполучникових складних речень, однак ця подібність зумовлена не
зразком сполучникових структур. Однорідність / неоднорідність складу вста
новлювалася не за граматичними, а за логіко-семантичними показниками. Від
сутність у безсполучникових складних реченнях сполучників і сполучних слів
дозволяє твердити, що в основі їх розрізнення лежать «смислові граматичні
відношення» (В. В. Виноградов) 14, які в різновидах речень з однорідним і
неоднорідним складом набувають власне граматичних, тобто інтонаційно-
структурних, характеристик.
Ця класифікація відіграла визначальну роль в обстоюванні самостійності
безсполучникових складних речень, стала важливим етапом у їх вивченні15.
У подальшому поділ безсполучникових речень на дві групи залишився нез
мінним. Лише терміни «речення однорідного складу» і «речення неоднорідного
складу» замінили на «речення однотипного складу» і «речення неоднотипного
складу». Змін зазнали також назви речень однорідного (однотипного) складу: їх
іменують або реченнями зі значенням переліку і значенням зіставлення 16, або
єднальними, зіставними і зіставно-протиставними 17. Цією заміною не поруше
но засади застосованого до класифікації безсполучникових складних речень
структурно-семантичного принципу, альтернативи якому немає.
Мова може йти лише про визнання / невизнання окремих положень прийня
тої класифікації. Ця стаття містить два уточнення: 1) щодо необгрунтованого
віднесення речень протиставної семантики до розряду однорідних (однотип
них) і 2) щодо введення термінів «речення з однофункціональними предикатив
ними частинами» і «речення з різнофункціональними предикативними частина
ми» замість термінів «речення однорідного (однотипного) складу» і «речення
неоднорідного (неоднотипного) складу».
Пропонуючи ці уточнення, ми виходимо з розуміння того, що традиційні
погляди можна деталізувати, а терміни, що з часом втрачають авторитет, мо
жуть піддаватися заміні. Нашою метою є обґрунтування запропонованих уточ
нень не виходячи за межі структурно-семантичного принципу і спираючись на
здобутки у вивченні безсполучникових складних речень.
Що ж викликає незгоду з розміщенням речень протиставного значення по
ряд з реченнями перелічувальної семантики в системі структур однорідного (од-
12 Там же,— С. 347.
13 Гвоздев А, Н, Современный русский литературный язык : Синтаксис.— М., 1958.—
Ч. 2.— С. 256.
14 Поспелов Н. С. Зазнач, праця.— С. 340.
15 Белошапкова В. А. Современный русский язык : Синтаксис.— М., 1977.— С. 223.
16 Там же.— С. 234.
17 Сучасна українська літературна мова : Синтаксис.— Κ., 1972.— С. 415; Загнітко А. П.
Зазнач, праця.— С. 736.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 6 73
С. I. Дорошенко.
нотипного) складу? Як свідчать факти,— різні семантичні відношення предика
тивних частин у них.
Перелічувальні відношення будуються на засадах рівноправності, незалеж
ності, однорідності предикативних частин, чим виявляють однакове ставлення
до утворюваного ними речення. На таких прикладах, як «Ножи стучат, посуда
звенит, масло шипит» (А. Чехов), М. С. Поспелов доводить, що однорідні преди
кативні частини позначають або одночасність, або взаємну відповідність явищ,
або часову послідовність, однаково стосуючись цілого, яке вони виражають 18.
Відоме й дещо розширене потрактування цих речень: «Серія переліку має вклю
чати в себе більше ніж два члени ... Між двома сусідніми членами в серії пере
ліку немає ніяких відношень. Усе, що їх зближує, це ідентичність їх позиції у
відношенні до загального, до зовнішнього для серії члена» 19.
У протиставних реченнях складові частини передають невідповідність, не
сумісність між предметами або діями, оскільки за смисловим відношенням ре
презентують різні сторони утворюваного ними цілого. У прикладі «Мы напада
ли, он отступал» (В. Гаршин) М. С. Поспелов визнає протиставлення однієї
• __ * и 2 0 * · · · _ *частини змісту другій , а в іншому місці розвідки зауважує, що «протиставні
безсполучникові речення відповідають логічній антитезі двох суджень» 21. Крім
того, протиставлення ґрунтується на запереченні одного й утвердженні іншого
як протиставно-конструктивних елементів. На це вказує М. С. Поспелов, наво
дячи приклад: «Извините! Я не Максим Максимыч: я штабс-капитан» (М. Лєр
монтов) 22. Приймаючи таке потрактування речень неоднорідного складу, нас
тупні дослідники уточнювали його, підкреслюючи, що предикативні «частини в
них за змістом різнотипні і становлять різні сторони утворюваного ними ціло
го» 23, що «складові частини семантично неоднорідні» 24. Ці висловлення поєд
нує одне: складові частини речень неоднорідного (неоднотипного) складу пере
дають різне відношення до утворюваного ними цілого, у цьому полягає їхня
відмінність від речень перелічувального значення.
Зіставлення характеристик перелічувальних і протиставних речень переконує в
тому, що за семантичними відношеннями поєднуваних компонентів щодо цілого
лише перше з них має ознаки речень однорідного складу, у яких складові частини
однорідні, незалежні, семантично скоординовані у відношенні до цілого, друге не
має цих ознак, тому не може бути віднесене до речень однорідного складу.
Речення не схожі не лише семантично, а й структурно. Речення перелічува
льної семантики можливі у двочленному, тричленному і багаточленному ви
явах 25, до того ж припускають додавання рівноправних, однорідних частин, що
свідчить про їхню структурну відкритість. Конструкції ж протиставного значен
ня становлять закриті структури, засновані на двобічних відношеннях, у яких
розширення їхньої будови ідентичними предикативними членами неможливе.
У них поєднання двох частин утворюють замкнену групу своєрідного комплек
су з двох суджень 26. Відмінність відкритих і закритих структур вбачають і в то
18 Поспелов Н. С. Зазнач, праця.— С. 344, 345.
19 Карцевский С. О. Бессоюзие и подчинение в русском языке I I Вопр. языкознания.—
1961, — №2,— С. 126.
20 Поспелов Н. С. Зазнач, праця.— С. 345.
21 Там же.— С. 347.
22 Там же.
23 Белошапкова В. А. Зазнач, праця.— С. 234.
24 Сучасна українська літературна мова.— С. 409.
25 Поспелов Н. С. Зазнач, праця.— С. 344.
26 Там же,— С. 345.
74 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2013, № б
Два уточнення до класифікації безполучникових складних речень
му, що «у відкритій структурі основна предикація формує першу частину фрази
як закінчене ціле, до якого друга предикація приєднується як додаток», у закри
тій структурі «основна предикація зосереджена на другій частині фрази і приєд
нує цю частину до першої як її завершення» 11.
Отже, і з погляду структурного відмінність розглядуваних структур очевид
на: у реченнях з перелічувальною семантикою наявні ознаки однорідності скла
ду, реченням протиставного (зіставного) значення властиві інші класифікаційні
прикмети, за якими їх не можна віднести до групи речень однорідного (однотип
ного) складу. їхнє місце — серед речень неоднорідного (неоднотипного) складу
(див. табл.).
Т а б л и ц я
Відмінність структур речень з перелічувальною та протиставною семантикою
Ознаки розрізнення
Перелічувальні речення
(з ознаками речень
однорідного складу)
Протиставні речення
(з ознаками речень
неоднорідного складу)
- за роллю підрядних
частин у відношенні до
цілого
підрядні частини
рівноправні, однорідні у
відношенні до цілого, яке
вони виражають
підрядні частини вказують
на різні сторони цілого, яке
вони передають ними
- за будовою дво- і багаточленні двочленні
- за відкритістю /
закритістю структури відкриті закриті
- за припустимістю
додавання предикативних
частин додавання припустиме додавання неприпустиме
Цей висновок є першим зазначеним вище уточненням, пов’язаним з перероз
поділом видів речень однорідного складу.
Друге уточнення стосується перегляду вживання термінів «речення однорід
ного (однотипного) / неоднорідного (неоднотипного) складу». За значенням цих
термінів розрізнення безсполучникових складних речень має спиратися на
структурні ознаки. Проте в поділі таких речень на групи на них не завжди можна
покладатися. Схожими за будовою бувають і речення відкритих, і речення за
критих структур, тобто речення однорідного (однотипного) і речення неодно
рідного (неоднотипного) складу. У них можлива однотипна синтаксична будова
предикативних частин, однакове часово-видове і часово-способове вираження
предикатів. Ілюструють це приклади з безсполучниковими складними речення
ми з російських та українських творів: «Глаза его покраснели, челюсти дрожа
ли» (М. Горький)28 — речення з однорідними частинами і «Лес рубят — щепки
летят» 29 — речення зумовленості; «Вітер ущух, спека спала, небо стало прозо-
ро-голубим» (Я. Баш) — речення перелічувальне з часовою послідовністю; «Гаї
шумлять — я слухаю» (Г. Тичина) — речення неоднорідного складу з часовим
компонентом; «.. .не було б Дон-Кіхотів, Вже б давно посивіла земля» (Б. Олій
ник) 30 — речення закритої структури з умовно-наслідковим відношенням скла
дових частин. Оскільки однотипність будови предикативних частин засвід
чується і в реченнях однорідного, і в реченнях неоднорідного складу, термін,
27 Карцевский С. О. Бессоюзное и подчиненное в русском языке.— С. 126.
28 Поспелов Н. С. Зазнач, праця.— С. 346.
29 Там же.— С. 348.
30 Русанівський В. М., Жовтобрюх А. М. таін. Українська граматика.— Κ., 1986.—
С. 336.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 6 75
С. I. Дорошенко.
за яким необхідно розрізняти однорідні й неоднорідні будови, втрачає достовір
ність. Звідси — пошуки його заміни, що відповідає пріоритетному критерію
структурно-семантичного принципу, а саме: семантичним відношенням преди
кативних частин, відмінна роль яких формує різні види речень. У творенні зміс
ту одних речень їхня роль однакова: вони незалежні одне від одного, інакше ка
жучи, вони виконують ту саму функцію щодо цілого, створюваного їхніми
відношеннями. Такі структури правомірно називати реченнями з однофункціо-
нальними частинами. В інших реченнях функції предикативних частин різні:
одна з них може вказувати на причину, друга — на наслідок, на умову і резуль
тат або одна з частин містить повідомлення, яке не відповідає висловленому в
першій частині. За виконанням різних функцій предикативних частин такі ре
чення можна називати реченнями з різнофункціональними предикативними
частинами.
Реченнями з однофункціональними предикативними частинами є структури
перелічувального значення, відношення предикативних частин яких семантич
но незалежні щодо утворюваного ними цілого. За виконанням предикативними
складниками різних функцій щодо цілого, всі інші речення, у тому числі і речен
ня протиставної семантики, належать до речень з різнофункціональними преди
кативними частинами.
Отже, проведені спостереження дозволяють зробити такі дві пропозиції.
Перша: безсполучникові складні речення з протиставним відношенням преди
кативних компонентів вилучити з групи речень, до якої належать структури
перелічувальної семантики — вони відмінні семантично й структурно. Друга:
замість термінів «речення однорідного (однотипного) складу» і «речення неод
норідного (неоднотипного) складу» використовувати терміни «речення з одно
функціональними предикативними частинами» і «речення з різнофункціона
льними предикативними частинами». Вони становлять уточнення поширеної в
сучасному синтаксисі класифікації безсполучникових складних речень, розроб
леної у свій час М. С. Поспєловим.
(.Харків)
S. I. DOROSHENKO
SPECIFYING TWO DEFINITIONS IN THE CLASSIFICATION OF ASYNDETIC
COMPOSITE SENTENCES
The article argues against the erroneous attribution of asyndetic composite structures with ad
versative interrelations between constituent clauses to the sentences of uniform /non-uniform com
position, since they do not meet the basic requirement of uniformity, i. e. the equality of parts in the
formation of the whole. It is proposed to replace the terms uniform / non-uniform with functionally
homogeneous /functionally heterogeneous. The latter terms conform to the semantic and structural
principle of the classification of asyndetic composite sentences, which gives preference to semantic
interrelations between their predicative parts.
Key w o rd s : asyndetic composite sentences, uniform / non-uniform sentences, functionally
homogeneous sentences, functionally heterogeneous sentences.
76 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2013, № 6
|