Кузьменко Ю. К. Ранние германцы и их соседи: Лингвистика, археология, генетика
Рецензія на книгу: Кузьменко Ю. К. Ранние германцы и их соседи: Лингвистика, археология, генетика / Отв. ред. Н. Н. Казанский Санкт-Петербург : Нестор-История, 2011. — 268 с....
Saved in:
| Published in: | Мовознавство |
|---|---|
| Date: | 2014 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2014
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183960 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Кузьменко Ю. К. Ранние германцы и их соседи: Лингвистика, археология, генетика / В. Пономаренко // Мовознавство. — 2014. — № 4. — С. 93-94. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-183960 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Пономаренко, В. 2022-04-25T15:51:12Z 2022-04-25T15:51:12Z 2014 Кузьменко Ю. К. Ранние германцы и их соседи: Лингвистика, археология, генетика / В. Пономаренко // Мовознавство. — 2014. — № 4. — С. 93-94. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183960 Рецензія на книгу: Кузьменко Ю. К. Ранние германцы и их соседи: Лингвистика, археология, генетика / Отв. ред. Н. Н. Казанский Санкт-Петербург : Нестор-История, 2011. — 268 с. uk Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Мовознавство Рецензії та анотації Кузьменко Ю. К. Ранние германцы и их соседи: Лингвистика, археология, генетика Kuzmenko Ju. K. Early Germans and their meighbors: linguistics, archeology, genetics Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Кузьменко Ю. К. Ранние германцы и их соседи: Лингвистика, археология, генетика |
| spellingShingle |
Кузьменко Ю. К. Ранние германцы и их соседи: Лингвистика, археология, генетика Пономаренко, В. Рецензії та анотації |
| title_short |
Кузьменко Ю. К. Ранние германцы и их соседи: Лингвистика, археология, генетика |
| title_full |
Кузьменко Ю. К. Ранние германцы и их соседи: Лингвистика, археология, генетика |
| title_fullStr |
Кузьменко Ю. К. Ранние германцы и их соседи: Лингвистика, археология, генетика |
| title_full_unstemmed |
Кузьменко Ю. К. Ранние германцы и их соседи: Лингвистика, археология, генетика |
| title_sort |
кузьменко ю. к. ранние германцы и их соседи: лингвистика, археология, генетика |
| author |
Пономаренко, В. |
| author_facet |
Пономаренко, В. |
| topic |
Рецензії та анотації |
| topic_facet |
Рецензії та анотації |
| publishDate |
2014 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Мовознавство |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Kuzmenko Ju. K. Early Germans and their meighbors: linguistics, archeology, genetics |
| description |
Рецензія на книгу: Кузьменко Ю. К. Ранние германцы и их соседи: Лингвистика,
археология, генетика / Отв. ред. Н. Н. Казанский
Санкт-Петербург : Нестор-История, 2011. — 268 с.
|
| issn |
0027-2833 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183960 |
| citation_txt |
Кузьменко Ю. К. Ранние германцы и их соседи: Лингвистика, археология, генетика / В. Пономаренко // Мовознавство. — 2014. — № 4. — С. 93-94. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT ponomarenkov kuzʹmenkoûkranniegermancyiihsosedilingvistikaarheologiâgenetika AT ponomarenkov kuzmenkojukearlygermansandtheirmeighborslinguisticsarcheologygenetics |
| first_indexed |
2025-11-25T20:42:12Z |
| last_indexed |
2025-11-25T20:42:12Z |
| _version_ |
1850527204003282944 |
| fulltext |
Рецензії та анотації
Кузьменко Ю. К.
РАННИЕ ГЕРМАНЦЫ И ИХ СОСЕДИ: Лингвистика,
археология, генетика / Отв. ред. Н. Н. Казанский
Санкт-Петербург : Нестор-История, 2011. — 268 с.
Рецензована книжка відомого російського
мовознавця-германіста є грунтовним дослід
женням проблеми походження й ранньої
історії «загальногерманського» етносу. У
германістиці досі немає однозначної відпо
віді на питання про найближчих родичів гер
манців, основними концепціями або ж вер
сіями є «східна» (балто-слов’янська) і «за
хідна» (італьсько-кельтська).
Монографія є зразком поєднання логіч
них у такому контексті інтердисциплінарних
підходів, оскільки до лінгвістичної рекон
струкції долучаються археологічна й гене
тична, до того ж остання може вважатися но
вітньою методологією у плані мовознавчих
студій.
У вступній частині розглядаються реле-
вантні в контексті обраної теми загальнотео
ретичні аспекти: дилема міграцій і «внутріш
нього розвитку», дихотомія етносу й мови,
крім цього, пропонує власне, виважене, виз
начення етносу як «історично складеної
спільноти людей, що усвідомлюють
спільність свого походження, єдність своєї
історії і свою відмінність від інших етносів»
(с. 8).
Окремий розділ присвячено дискусійно
му питанню про самоназву германців, а точ
ніше германців-свебів, оскільки розглядаю
ться численні концепції, що стосуються двох
груп назв. При цьому автор саме свебську
(=загальногерманську) мову вважає «одним
із показників етнічної єдності» (с. 25). Про
проблемність розгляданих питань і нові під
ходи може свідчити, наприклад, той факт,
що на позначення давніх кельтів автор ужи
ває назву вальхи, хоча з давніших досліджень
інших авторів відомо, що словами (кельт
ського походження) на зразок двн. walh,
walch, walah або дангл. wealh «чужий» гер
манці називали кельтів і римлян, а слов’ян
ські етноніми на зразок укр. волох стосую
ться переважно румунів або італійців. Кон
статуючи неможливість хронологізації фор
мування етносу германців-свебів, автор ста
вить перед собою завдання визначити час
появи характерних ознак загальногерман-
ської, або спільної германської, мови порів
няно з іншими (сусідніми) мовами.
У наступному розділі розглядаються в
зіставному плані протогерманські інновації,
які порівнюються з відповідними явищами
інших індоєвропейських, а також фіно-угор-
ських мов. На відміну від інших дослідників,
першочергову увагу автор приділяє не лек
сичним, а фономорфологічним та акцентоло
гічним аспектам, які розглядаються на широ
кому індоєвропейському тлі з побудовою
міжмовних просодичних ізоглос, що відби
вають наслідки мовних контактів. Показо
вим є його критичне ставлення до певних
традиційних поглядів на походження тих чи
тих германських лексем: типовим прикла
дом може бути, скажімо, історія давньогер
манських лексем на зразок двн. lãchinõn
«лікувати» або zun «відгороджене місце»
(пор. укр. тин), які нерідко відносять до ке-
льтизмів. Не залишаються поза увагою й ре-
левантні морфологічні явища, що стосую
ться творення індоєвропейських часових
форм (зокрема дієслів із значенням «бути»)
та ад’єктивів, для чого використовується
випробуваний у компаративістиці метод
конструювання лексико-граматичних ізоглос,
які досліджуються в функційному плані.
Окремо аналізуються суто германські інно
вації, переважно фонологічні. Що ж до інно
вацій спільних, то вони розглядаються на
міжгруповому індоєвропейському рівні з
проведенням германсько-вірменських, гре
цьких, індоіранських, іллірійських, балто-
слов’янських, італьських і кельтських, а та
кож саамських і прибалтійсько-фінських па
ралелей. Щодо лексики й словотворення від
значимо авторські коментарі з приводу відо
мої концепції 3. Файста, згідно з якою майже
третина загальногерманського лексикону
має, імовірно, неіндоєвропейське (субстрат-
не) походження (с. 99-103). Попри винай
дення для частини таких слів «прийнятних»
© В. ПОНОМАРЕНКО, 2014
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 4 93
Рецензії та анотації
індоєвропейських етимологій, походження
багатьох германських лексем залишається
неясним. У попередніх висновках стосовно
групування індоєвропейських мов північ-
ноєвропейського ареалу автор постулює, що
на першому протогерманському етапі «мова
субстратної германської лексики» контакту
вала з італьським і балтійським, а також з
якоюсь фіно-угорською мовою (с. 121).
Розвиваючи цю тезу, дослідник звер
тається до археологічних даних у порівнянні
з лінгвістичними й розглядає у зв’язку з ни
ми цілу низку наявних гіпотез, які стосу
ються генези германців (від «палеолітичної»
до «римської», що означає досить непевні
хронологічні межі— від 10-го тисячоліття
до н. е. до І ст. н. е.; щоправда, згідно з найпо-
пулярнішою нині концепцією, ідеться про
3-є тисячоліття), не віддаючи абсолютної пе
реваги жодній із них, а констатуючи проб
лемний характер питання, значні хроноло
гічні розходження, змішування мов і ку
льтур, відсутність базової для цього питання
однозначної термінології. Тому узагальнен
ня мають переважно гіпотетичний характер
(див., наприклад, с. 144— про вірогідну поя
ву германців у 3-му— на початку 2-го тис.
до н. е.). У цьому контексті аналізуються не
лише субстратні елементи, а й таксономічні
паралелі в італьських, кельтських, балтій
ських і слов’янських мовах. Окрему увагу
приділено контактам давніх германських і
фіно-угорських мов, зокрема германським
інноваціям, що мають паралелі у саамській і
прибалтійсько-фінських мовах, пов’язані з
«германізацією фіно-угорського населення
південної Скандинавії» (с. 185).
Виразною методологічною особливістю
дослідження є оперування (загалом обереж
не) даними так званої популяційної генетики
з виокремленням відповідних хромосомних
гаплогруп (с. 187-218). Це також уможлив
лює певні типологічні узагальнення,
оскільки «поширення генетичних характе
ристик сучасного германомовного населен
ня так само, як і генетичних характеристик
сусідів германомовного населення в період
формування протогерманського, частково
відповідає поширенню мовних інновацій і
археологічних культур» (с. 215).
Отже, робиться висновок про те, що про
тягом періоду формування загальногерман-
ської мови, хронологічні межі якого станов
лять другі половини III й І тисячоліть до н. е.,
мова германців перебувала в тісному кон
такті з італьськими, балтійськими й саамо-
прибалтійсько-фінськими мовами, але при
цьому припускаються й контакти з мовами
«першої хвилі уральців у Європі»
(с. 219).Про формування ж германської мов
ної спільноти свідчать перші спільні герма-
но-кельто-італьські й германо-балто-слов-
’янські інновації другої половини III тисячо
ліття до н. е. Слід зазначити, що особлива
роль у цьому контексті відводиться балтам,
які були сусідами германців протягом усього
періоду формування загальногерманського
мовного простору (с. 220).
Відтак пропонується певна модель фор
мування протогерманської мови й герман
ського етносу. Формування зазначеної мови
пояснюється як наслідок взаємодії чотирьох
мовних, генетичних і культурних компонен
тів, а саме мови, культури й генів індоєвро
пейських племен, про що свідчать, зокрема,
хронологічно найдавніші германо-балто-
слов’янські й германо-італьсько-кельтські
інновації, субстратна германська лексика й
германо-фіно-угорські мовні паралелі
(с. 222 - 223), які, нарівні з лексикою суб
стратного характеру, охоплюють лише най
перший період формування протогерман-
ської мови.
Що ж до території формування протогер
манської мови і, відповідно, етносу, то най
вірогідніше, на думку автора, це південна
Скандинавія і північна Німеччина, що, влас
не, відповідає традиційній концепції.
Серединою І тис. до н. е. датуються фор
мування загальногерманської мови й поча
ток змін, що зумовили подальший її поділ на
три групи германських мов (с. 224).
Слід також зазначити, що у великому
бібліографічному переліку знайшлося місце
й для двох колективних монографій (1989 і
2005 pp.) від ділу романських, германських і
балтійських мов Інституту мовознавства
ім. О. О. Потебні НАН України за редакцією
А. П. Непокупного. Водночас у ній відсутні
праці відомого українського мовознавця
К. М. Тищенка, який активно опікується пи
таннями, пов’язаними з давніми контактами
європейських мов. Немає в ньому й класич
ної «Германії» («Про походження, місце
проживання, звичаї і населення Германії»)
Тацита, датованої, як відомо, кінцем першо
го століття. Утім, ці уваги не стосуються
концептуальних аспектів дослідження.
Без сумніву, праця містить дискусійні
моменти, що стосуються, зокрема, археоло
гії або археогенетики, але в цьому немає
нічого дивного з огляду на її хронологічні
аспекти і складність розглядуваних питань.
Безперечно цінною видається її лінгвістична
частина.
Отже, рецензована праця вочевидь ста
новить інтерес і не тільки для германістів—
вона стане в пригоді мовознавцям й усім
тим, хто цікавиться питаннями історичного
й типологічного мовознавства (в індоєвро
пейському і ширшому плані), етнолінгвісти
ки та культурології.
В. ПОНОМАРЕНКО
94 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 4
|