Хроніка
7-9 травня 2014 р. в Ягеллонському університеті (Краків) відбулася II Міжнародна наукова конференція «Мова і метод: російська мова в лінгвістичних дослідженнях XXI століття», спроектована на надзвичайно актуальну тему «Лінгвістичний аналіз на межі методологічного зриву»....
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Мовознавство |
|---|---|
| Datum: | 2014 |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2014
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183961 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Хроніка // Мовознавство. — 2014. — № 4. — С. 95-96. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-183961 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
2022-04-25T15:51:32Z 2022-04-25T15:51:32Z 2014 Хроніка // Мовознавство. — 2014. — № 4. — С. 95-96. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183961 7-9 травня 2014 р. в Ягеллонському університеті (Краків) відбулася II Міжнародна наукова конференція «Мова і метод: російська мова в лінгвістичних дослідженнях XXI століття», спроектована на надзвичайно актуальну тему «Лінгвістичний аналіз на межі методологічного зриву». uk Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Мовознавство Наукове життя Хроніка News items Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Наукове життя |
| title_short |
Хроніка |
| title_full |
Хроніка |
| title_fullStr |
Хроніка |
| title_full_unstemmed |
Хроніка |
| title_sort |
хроніка |
| topic |
Наукове життя |
| topic_facet |
Наукове життя |
| publishDate |
2014 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Мовознавство |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
News items |
| description |
7-9 травня 2014 р. в Ягеллонському університеті
(Краків) відбулася II Міжнародна наукова
конференція «Мова і метод: російська
мова в лінгвістичних дослідженнях XXI століття», спроектована на надзвичайно актуальну
тему «Лінгвістичний аналіз на межі методологічного
зриву».
|
| issn |
0027-2833 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183961 |
| citation_txt |
Хроніка // Мовознавство. — 2014. — № 4. — С. 95-96. — укр. |
| first_indexed |
2025-11-24T21:53:32Z |
| last_indexed |
2025-11-24T21:53:32Z |
| _version_ |
1850498950223626240 |
| fulltext |
Наукове життя
ХРОНІКА
7-9 травня 2014 р. в Ягеллонському універ
ситеті (Краків) відбулася II Міжнародна нау
кова конференція «Мова і метод: російська
мова в лінгвістичних дослідженнях XXI сто
ліття», спроектована на надзвичайно актуа
льну тему «Лінгвістичний аналіз на межі ме
тодологічного зриву».
Конференцію відкрили вітальними про
мовами ректор Ягеллонського університету
В. Новак, декан філологічного факультету
Е. Гурська і голова Оргкомітету конферен
ції, заступник декана філологічного факу
льтету Д. Ш умська. Важливо, що конфе
ренція проходила в дні святкування ювілею
Ягеллонського університету — його 650-літ-
тя, що надало їй ще більшої урочистості, ака
демічності й вишуканості.
Цілком закономірно, що тема цієї кон
ференції привернула увагу не лише русистів,
а й широке коло славістів, германістів, ро
маністів.
На пленарних засіданнях виступили по
чесні гості: директор Інституту мовознавст
ва РАН В. Алпатов (Москва); керівник
Центру соціолінгвістики Школи актуальних
гуманітарних досліджень Російської акаде
мії народного господарства і державної
служби при Президентові Російської Феде
рації, завідувач кафедри російської мови
Інституту лінгвістики Російського держав
ного гуманітарного університету М. Крон-
гауз (Москва); співробітник центру сло
в’янських, євразійських і східнослов’ян
ських досліджень Університету Північної
Кароліни в Чапел-Хіл (СІЛА), професор ро
сійської лінгвістики Л. Янда (Тромсьо).
На першому пленарному засіданні було
розглянуто важливі методологічні проблеми
лінгвістики, що стосуються нових підходів
дослідження звукового корпусу мови з ак
туалізацією, власне, усного мовлення, опи
тування респондентів, яке охоплює всі види
дискурсу, насамперед неофіційне щоденне
спілкування (колективна доповідь, підготов
лена О. Асиновським, О. М аркасовою,
А. Рико, Т. Ш ерстиновою — Санкт-Пе
тербург).
Великий інтерес викликала ґрунтовна
теоретична доповідь на тему «Метод як ін
струмент формування лінгвістичного об’єк
та» Л. Чернейко (Москва). Неоднозначною
була реакція аудиторії на проблемну допо
відь А. Кравченка (Іркутськ) щодо його
спроби показати, чому мовознавство перебу
ває в стані перманентної кризи, а також вка
зати на некоректність терміна «лінгвістич
ний аналіз», проблемність підходу до розу
міння понять «значення» й «смисл».
Продовжили розпочату в доповідях
Л. Чернейко й А. Кравченка дискусію щодо
дослідницьких методів сучасної лінгвістики
та її метамови М. А лефіренко (Бєлгород),
який зосередив свою увагу на дискурс-ана-
лізі, і Н. Коріна (Нітра), яка поділилася
своїми міркуваннями стосовно сучасної ме
тодології лінгвокогнітивної лінгвістики.
І. Бугаєва (Москва) присвятила свою
наукову студію теолінгвістиці, переконливо
обґрунтувавши її статус як самостійного
лінгвістичного напряму сучасного мово
знавства, що має власний предмет, об’єкт,
метамову, методику й широке коло проблем
них питань, що стосуються «взаємодії» мови
й релігії.
На вечірньому засіданні виступили —
Л. Янда з доповіддю, що репрезентувала
глобальну проблему вивчення лінгвістичних
профілів крізь призму квантитативного ана
лізу: доповідь супроводжувалася відповід
ними ілюстраціями, схемами, таблицями й
формулами. Натомість В. Алпатов у роз
відці «Російська мова й світова лінгвістика»
сфокусував увагу на останніх досягненнях
русистів. Жваве зацікавлення викликала
доповідь М. Кронгауза, в якій проблемні
лінгвістичні питання розкривалися на акту
альних прикладах, прецедентних явищах су
часного живого мовлення: йшлося про вплив
побутової культури на лексичне значення
(корпусний і лексикографічний методи до
слідження).
На конференції працювало три секції.
Секція А об’єднала дослідників, які сфо
кусували свою увагу на ролі відомих персо-
налій у розробці методологічних засад лінг
вістичної науки, насамперед В. фон Гум
больдта (Ю. Федосюк — Москва), Г. Мель
никова^. П реображ енський — Москва).
Роль неокласиків у розвитку лінгвістичної
методології було проаналізовано І. Висоць-
кою (Новосибірськ). Про перспективу мето
дологічного прориву в мовознавстві, зокре
ма й за рахунок актуалізації синергетики,
спроектованої на семіодинаміку психологіч
ного значення слова, йшлося в доповідях
3. К арманової (Москва) та Е. С аліхової
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 4 95
Хроніка.
(Уфа). На цій секції розглядали злободенні
проблеми лінгвістики тексту й дискурслін-
гвістики, нові методики аналізу тексту загалом
(А. П стига — Гданськ, В. Заїка — Бело
сток / Новгород, А. Камалова — Санкт-Пе
тербург) та його видів і жанрів, зокрема аб
сурдного (Ф. Бацевич — Львів), тексту
кіносценаріїв (І. М артьянова — Санкт-Пе
тербург), релігійних, передусім з аспектуа-
льним дослідженням ономастики, терміно
логії тощо (М. В ідел-Ігнаш чак — Люб
лін, В. Алексеев — Нью-Йорк, Н. Козлов-
ська — Санкт-Петербург); характеризува
лося розмаїття жанрів усного ділового спіл
кування та особливості писемного докумен
тального дискурсу, дискурсу експертизи й
конфліктогенного тексту (Є. Харченко —
Челябінськ, Р. Райтмар — Відень,
Н. Орлова — Омськ, Є. Гуц — Омськ;
К. Авербух, О. Балясникова — Москва;
В. Бурцев — Єлець та ін.); ішлося також
про образи автора й адресата в нехудожніх
текстах (І. Бакланова — Москва), про мов
лення російських бюрократів тощо (Є. Л у
каш евич— Барнаул, 3. М інєєва— Петро
заводськ, Б. Т арр — Сегед).
Об’єктом зацікавлень на секції Б стали
питання історії мови, зокрема дослідження
тексту літописів (Л. К іліна — Іжевськ),
списків Віршового Прологу XV-XVII ст.
(О. Щ еглова — Новосибірськ); питання
морфологічної стилістики (Л. Крилов а —
Нижній Новгород), лексичної (І. М алише-
ва — Санкт-Петербург, І. М еркулова —
Воронеж) і граматичної семантики (Я. П е н ь -
кова — Москва), проблеми історичної лек
сикографії (В. Калиновська, О. С таро
войтова — Санкт-Петербург) й міжмовної
омонімії та зіставного вивчення мов
(Є. М аркова — Москва/ Трнава, Тао
Дзинь — Москва); питання ретроспектив
ного вивчення мовної особистості (Т. Кос-
меда — Познань / Харків), а також психо
лінгвістичні підходи до дослідження мовної
картини світу (Н. У фімцева — Москва,
Є. Н еф едова— Москва), лінгвістичні проб
леми етнології (О. Грищенко — Москва),
етно- й лінгвокультурології (Є. Г ригор’ян
— Ростов-на-Дону, 3. Резанова — Томськ),
діалектології (Т. Демеш кіна — Томськ).
У секції В обговорювали важливі теоре
тичні проблемні питання граматики, зокрема
таких її складників, як канонічна, реальна й
потенційна (Б. Норман — Мінськ, Є. Пче-
лінцева і Т. Ісаєнко — Черкаси); ішлося
також про граматичну асиметрію (О. Цой —
Лодзь), що проектувалося й на конкретні
мовні явища, зокрема аналізу підлягали де
фектні парадигми, які виявлялися в мовленні
кінця XX — початку XXI ст. (А. Горбов —
Санкт-Петербург); було репрезентовано
структурно-семантичний аналіз кореневих
протологізмів (М. М арш алек — Бидгощ),
анафори й порядку слів (В. П рокопеня —
Санкт-Петербург), досліджувалися семан
тична динаміка прийменника «до»
(А. М іхальов — П’ятигорськ), явище тем-
поральності (3. С абітова — Алмати) й пе
рехідності в системі частин мови та деякі ін
ші питання морфології (Г. Кустова — Мос
ква), синтаксису й лексичної семантики, пе
редусім таких, що стосуються статусу слів-
-речень (І. П одтергера — Фрайбург), син
таксично неоднозначних конструкцій
(Д. Чернова — Санкт-Петербург), кон
струкцій з прикметниками-антонімами
(Д . С атю кова— Санкт-Петербург), неоло
гізмів і конвенційних метафор (О. Бєліко-
ва, Г. Гурін — Иоенсуу, Ван Пуке Піт —
Гент). Увагу було сконцентровано на дослі
дженні інтернет-тексту, а також інших оди
ниць дискурсу (С. А ндреева — Саратов,
Н. Богданова-Бегларян — Санкт-Петер
бург), вивченні особливостей сприйняття ус
ного мовлення (А. Венцов, О. Рієхакай-
нен, Н. Слепокурова — Санкт-Петербург
Ю. Н ігматуліна, О. Раєва — Санкт-Пе
тербург). Учені доповіли про наукові досяг
нення в галузі інструментальної й функцій-
ної фонетики (О. Андронов — Санкт-Пе-
тербург), дискусії торкалися конкретних
дослідницьких методик (Л. П рокоф ’єва —
Саратов, С. А лексеева — Санкт-Петер-
бург). Останнє засідання цієї секції було
присвячене питанням перекладознавства,
лексикографії та пареміографії, зокрема й
двомовної (Р. Л евицький — Люблін,
М. Л азинськийіМ . К уратчик — Варша
ва, И. Ваймаранта — Турку, Ю. Ніко-
лаєва — Рим), та порівняльного мовознав
ства (Ю. Конума — Санкт-Петербург).
Конференція завершилася пленарним за
сіданням, на якому виступили професор ка
федри слов’янського мовознавства Інституту
славістики К. Петер (Потсдам) і Д. Шум-
ська (Краків): їхні доповіді репрезентували
проблему пропозиційної структури ви
словлення.
Були підведені підсумки конференції, що
стосувалися, власне, факту своєчасної пос
тановки важливої теоретичної проблеми су
часного мовознавства, оскільки лінгвістична
методологія, справді, зайшла в глухий кут і
слід шукати шляхів виходу з нього. Господа-
рі зобов’язалися видати матеріали конферен
ції, а через три роки провести в Кракові нас
тупний лінгвістичний форум.
Т. КОСМЕДА
96 ISSN0027-2833. Мовознавство, 2014, № 4
|