Етимологія деяких ойконімів Бобринецького району Кіровоградщини
Статтю присвячено особливостям етимології ойконімів Кіровоградщини, зокрема назв
 поселень Бобринецького району, які є органічною частиною топонімного простору краю.
 У процесі дослідження ойконімії Кіровоградщини було виявлено нові факти, які підтверджують
 або спростовують...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Мовознавство |
|---|---|
| Datum: | 2014 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2014
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183979 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Етимологія деяких ойконімів Бобринецького району Кіровоградщини / О.П. Голінатий // Мовознавство. — 2014. — № 6. — С. 83-89. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860172983854694400 |
|---|---|
| author | Голінатий, О.П. |
| author_facet | Голінатий, О.П. |
| citation_txt | Етимологія деяких ойконімів Бобринецького району Кіровоградщини / О.П. Голінатий // Мовознавство. — 2014. — № 6. — С. 83-89. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Мовознавство |
| description | Статтю присвячено особливостям етимології ойконімів Кіровоградщини, зокрема назв
поселень Бобринецького району, які є органічною частиною топонімного простору краю.
У процесі дослідження ойконімії Кіровоградщини було виявлено нові факти, які підтверджують
або спростовують традиційне уявлення про походження назв населених пунктів
області.
Studying the oikonymy of Kirovohrad region new facts that confirm or refute the traditional idea
of the origin of the names of some settlements were discovered. This article is the first in the series
of works about the features of the etymology of the oikonyms of Kirovohrad region and it is
dedicated to the names of the settlements of Bobrynets’ district, which is an integral part of toponym’
area of this land.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:58:58Z |
| format | Article |
| fulltext |
О. П. ГОЛІНАТИЙ
ЕТИМОЛОГЫ ДЕЯКИХ ОЙКОНІМІВ БОБРИНЕЦЬКОГО
РАЙОНУ КІРОВОГРАДЩИНИ_________________________
Статтю присвячено особливостям етимології ойконімів Кіровоградщини, зокрема назв
поселень Бобринецького району, які є органічною частиною топонімного простору краю.
У процесі дослідження ойконімії Кіровоградщини було виявлено нові факти, які під
тверджують або спростовують традиційне уявлення про походження назв населених пунктів
області.
К л ю чов і слова: етимологія, походження, ойконім, гідронім, антропонім, Бобринець-
кий район.
Кожний ойконім має своє походження. Інколи воно є прозорим, іноді для вста
новлення справжніх причин номінації потрібно прискіпливо вивчати архівні
джерела та історичні фіксації, прораховувати всі можливі лінгвальні та поза-
лінгвальні чинники, які мали вплив на формування назви.
Ономастика не є математично точною у своїх результатах наукою, особливо
в питаннях походження власних назв. У процесі дослідження складних для ети
мології онімів, навіть попри чіткі прийоми порівняльно-історичного методу,
часто доводиться оперувати припущеннями «очевидно», «напевно», «можливо»
та ін., проте це якраз свідчить про всю складність етимологічних досліджень та
водночас про їхню відкритість до нових ідей і поглядів.
Зокрема, щодо ойконімії Кіровоградщини було зроблено нові та перегляну
то попередні висновки щодо походження окремих назв населених пунктів регіо
ну. Предметом дослідження послужили особливості формування ойконімії най-
південнішого району області — Бобринецького, який є типовим у плані
формування топонімного простору степової частини області.
Землі Бобринецького району протягом багатьох століть були частиною Ди
кого Поля — офіційно незаселеної ділянки українського степу, яка розмежову
вала три могутні державні утворення середньовіччя — Російську імперію,
Османську імперію та Польське королівство. Це спричинилося до того, що пер
ші постійні поселення регіону почали виникати лише в середині XVIII ст. у
зв’язку з військово-економічним освоєнням краю російськими колонізаторами.
Більшість тогочасних ойконімів була відантропонімною, оскільки в цей пе
ріод визначальною була ознака «кому поселення належить». Так виникли назви
поселень Іванівка1— походить від імені «майора Ивана Васильєва, съшаМихал-
чи» (ВАВН 2, 1795), Буховецьке — від прізвища власника торгового дому Бухо-
1 Назви сучасних ойконімів узяті з електронного ресурсу Вікіпедія.— http://
uk.wikipedia.org/wiki/.
2 Список скорочень див. у кінці статті.
© О. П. ГОЛІНАТИЙ, 2014
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 6 83
О. П. Голінатий.
вецъкого (ТВТК, XXVII, 10), Височанове — корнета Височина (СНМ-ХГ, 204),
Вйтязівка (Нечаівка) — вдови Витязевої, у якої викупив поселення секунд-ма
йор М. Нечай (ІМіС, 138), Завадівка — землевласника Завадсъкого (АС-Х),
Олексіївка — надвірного радника Алексеева (ВАВН, 1795), Розтйчеве — по
міщика Христича (ТХКГ), або Ристича (ВСПХГ, 1844), Рощахівка — поміщика
Рощаковського (ВСПХГ, 1844), Федорівка — поміщика Федора Кроновича
(ВСПХГ, 1844).
Відантропонімне походження має і назва села Кетрисанівка, на що свого часу
вказував В. В. Лобода: «Село засноване наприкінці XVIII століття (МОЗ-ХГ,
1890). Першоназва Дворянське відапелятивна; супроводжується відантропонім-
ною, що стала офіційним найменуванням»3. Справді, історичні джерела фік
сують кілька ойконімів на позначення населеного пункту: Кетрисанівка
(АТП-УРСР, 1947), с. Кетрисановка (Николаево, Громоклей, Дворянское)
(СНМ-ХГ, 232), Кетрисановка (К 1883), Николаево (Китросановка, Дворян
ская) (ТВТК, XXVII, 10). Паралельна назва Николаево (укр. Миколаєве) є відан-
тропонімним посесивом, a Дворянське — відапелятивним релятивом, похідним
від іменника дворянин «дворова людина» (Грінченко, І, 363) з основою ст.укр.
дворъ (< dvorb) «двір володаря» (ЕСУМ, II, 19).
Ойконім Громоклей зазвичай розглядають як вторинний щодо однойменної
назви місцевої річки, вказуючи на відгідронімну трансонімізацію, пор. р. Гро-
моклія (Громоклей, Громоклея, Аграмаклы, Аграмаклія, Грамоклея, Hormokleja)
і давніше зафіксований (1774) населений пункт Аграмаклы-сарай (СГУ, 156).
Проте значення основи дозволяє зробити певне уточнення.
Походження зазначеного гідроніма В. В. Лучик услід за іншими дослідника
ми пов’язує з тюркським апелятивом argamak / argymak «породистий кінь», ос
нова якого в процесі засвоєння слов’янами зазнала спрощення початкового -а й
метатези приголосних 4. Його семантика дає підстави для припущення, що ойко
нім та гідронім є одночасними локативними відапелятивними утвореннями.
Внутрішня форма назви Громоклей насамперед стосується території, де про
тікає річка і розташоване село, та визначається як «місцевість, де водяться поро
дисті дикі коні».
Пошуки в історичних джерелах сучасної назви села Кетрисанівка пов’язані
з виявленням точного прізвища власника поселення, від якого й був утворений
ойконім. В «Алфавітних списках дворянських родів Херсонської губернії» та ін
ших іменних довідниках XVIII—XIX ст. прізвища Ке[и]три[о]сан(ов) зафіксова
но не було. Натомість на карті «Планы генеральнаго межеванія 1765—1836 гг.
Ольвиопольский уЬзд» виявлено ойконім д. Дуксы Китрусанъ (ПГМ-О, Ч. 5).
Друга частина назви — це прізвище власника поселення, а перша вказує на його
соціальний стан, походить від апелятива дука, дукс «господар, багач, князь»,
пор. ст.-сл. доукъсъ «князь, вождь», утворене від ducere «очолювати, вести»;
стара форма дукс запозичена безпосередньо з латинської або через старослов
’янську і середньогрецьку мови (ЕСУМ, II, 143). З огляду на те, що Кетрисанів
ка в XIX ст. стала волосним центром (СНМ-ХГ, 229), належність села багатому
впливовому власнику з відповідним прізвищем не викликає сумнівів.
3 Лобода В. В. Топонімія Дніпро-Бузького межиріччя.— Κ., 1976.— С. 93.
4 Лучик В. В. Іншомовні гідроніми Середнього Дніпро-Бузького межиріччя.—
Кіровоград, 1999.— С. 37.
84 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № б
Етимологія деяких ойконімів Бобринецького району Кіровоградщини
Отже, ойконім Кетрисанівка походить від прізвища представників дворян
ського роду Китру[о]сан, щоправда, з фонетичними видозмінами в системі
голосних.
На перший погляд, етимологія ойконіма Майське зводиться до аналогії з
травневими святами та назвою місяця, коли за традицією в річниці цих та інших
культових радянських свят популярними були відкриття нових сіл та перейме
нування вже існуючих. Проте мало хто пам’ятає, що відхрононімному ойконіму
Майське передувала назва хутора Мая при д. Александровке І в кінці XIX ст.
(СНМ-ХГ, 137). Таким чином, сучасна назва походить від попередньої назви ху
тора, що є відантропонімним утворенням. У першій половині XX ст. після зміни
адміністративного статусу хутора на село поселення іменується Майським,
можливо, під асоціативним впливом відповідних меморіальних ойконімів.
Назва села Шляхове не є відантропонімною. Перші поселення-хутори з
іншими назвами на цих землях виникли в першій половині XIX ст., але з часом
об’єдналися, утворивши село із сучасним ойконімом: х. Дворянскіе, Бобри-
нецкіе, Кро[н]овка (ТВТК, XXVII, 10), Шляховой, Надеждовка (К1883), х. Шля-
ховой (Кроновка, Надеждовка, Стойкова) (СНМ-ХГ, 182), Шляхове
(АТП-УРСР, 1947). Його мотиваційною ознакою послужило те, що ще до засну
вання тут хуторів ця місцевість була добре відомою, оскільки повз неї пролягав
шлях до Єлисаветграда (ПГМ-О, Ч. 5). Отже, вигідне розташування поблизу
торгового шляху спричинило найменування місцевої балки та одного з хуторів,
який переріс у село.
Про складність з’ясування первинності гідроніма чи співвідносного ойко
німа і визначення їхньої етимології свідчить історія формування назви м. Бобри-
нець — районного центру Кіровоградської області. За одними даними, перше
поселення на території сучасного міста з’явилося близько 1770 р. Його заснува
ли вихідці з с. Великий Бобрик на р. Кодима, які раніше прийшли з с. Старий
Бобрик на Житомирщині (нині Володарськ-Волинського p-ну). За іншими свід
ченнями, засновником Бобринця був полтавський козак Хома Бобрик, від пріз
вища якого за допомогою двоелементного суфікса -инець утворилася сучасна
назва поселення (Янко, 53). Ще один варіант відантропонімного походження
ойконіма В. В. Лобода пов’язав із прізвищем відомого російського феодала Боб-
ринського — власника земель на Черкащині та Кіровоградщині5. У народі ще
вважають, що село отримало назву за зоологічною ознакою: у річці, яка протікає
повз населений пункт, колись водилося багато бобрів. Щоправда, у монографії
«Знайомі незнайомці» А. П. Коваль спростовує цю відзоолексемну гіпотезу на
користь відойконімноїб.
Кожну з цих гіпотез можна щонайменше піддати сумніву. Якщо переселен
ці, які заснували тут слободу, справді прийшли з с. Велйкий Бобрик, то чому во
ни не назвали її так само або Малим Бобриком без форманта -ець відповідно до
традицій іменування поселень такого типу? Якщо ж узяти за основу гіпотезу по
ходження назви Бобринець від прізвища Бобрик чи Бобрйнський, то за законами
творення відантропонімних посесивних ойконімів поселення мало б іменувати
ся Бобринкою або ж Бобрйкіекою. Крім того, у жодних джерелах не зафіксовано
фактів перебування поміщиків Бобринських на території теперішнього Бобри
нецького району, не кажучи вже про належність їм земельних маєтків. Ба
5 Лобода В. В. Зазнач, праця.— С. 30.
6 Коваль А. П. Знайомі незнайомці : Походження назв поселень України.— Κ., 2001.—
С. 98.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 6 85
О. П. Голінатий.
більше, слобода Бобринецъ існувала задовго до появи гіпотетичних власників
цих земель графа Олексія Григоровича Бобринського та його сина Олексія1.
Зрештою, під час дослідження історичних хронік, списків поселень та карто
графічних джерел ΧνΤΠ—XIX ст. з’явилися нові свідчення стосовно походження
назви міста Бобринецъ: каз. село Бобрищово (ВАВН, 1795), сл. Бобринецъ
(ПГМ-О, Ч. 5), Бобринецъ (ТВТК, XXVII, 10; К1883), Бобринецъ, съ предместья
ми Грицъковымъ, Рощиной, Военщиной и Ковалевкой, зашт. гор. (СНМ-ХГ, 19).
Отже, спершу місто Бобринецъ було слободою, потім казенним селом, а вже
на початку XVIII ст. розрослося й отримало статус заштатного міста. Слобід
ський характер поселення свідчить про те, що Бобринецъ заснували селяни-
втікачі, які освоювали так звані слободи — вільні від власників землі.
Окрім адміністративного значення поселення, важливими є модифікації в са
мій назві: у всіх джерелах XIX ст. ойконім записано однаково— Бобринецъ, а от у
другій половині ΧνΐΠ ст. — Бобрищово та Бобринцева. На перший погляд, прос
тежується очевидне відантропонімне походження назви поселення — чи то від
Бобринцева, чи то від Бобринцова. Проте у «Планах генерального межування
Ольвіопольського повіту Херсонської губернії» зафіксовано, що слобода Бобри-
нець дублює однойменну назву місцевої річки — правої притоки Сугоклії. Ця річ
ка має багато відгалужень у вигляді ярів, які називаються Бобринсъкими — овраг
Бобринской (ПГМ-О, Ч. 5). У межах одного з таких ярів виникло поселення Кара-
казелеве, на початку XIX ст. більше відоме як Бобринка Караказелева (ВАВН,
1795; К1883), Бобринка (ТКХГ, 1820, ТВТК, XXVII, 10); д. Караказилево
(ВСПХГ, 1844), Бобринка (Караказелева) д. и эк. Дембровскаго (Шестакова)
(СНМ-ХГ, 205). Саме через спільний з районним центром онім В. В. Лобода наз
вав ойконім Бобринка похідним від назви Бобринецъ за допомогою демінутивно
го суфікса -к(а)8, що також досить сумнівно з погляду деривації та акцентології.
Таким чином, спільна основа для річки та розташованих біля неї двох населе
них пунктів змінює акценти етимології. У «Словнику гідронімів України» права
притока Сугоклії протягом XX ст. і до сьогодні іменується Бобринкою, а в другій
половині XIX ст. — Бобринецъ (СГУ, 59). Більш ранніх фіксацій гідроніма жоден
словник не наводить. Отже, інформація з «Планів генерального межування...»
свідчить про те, що назва річки Бобринецъ існувала значно раніше — ще в другій-
половині ХУЛІ ст., тобто в період заснування слободи Бобрищеве.
Необхідно зазначити, що згаданий гідронім на -ець не є поодиноким на тери
торії Кіровоградщини. Назви річок Сланець, Інгулець, Розсохуватець та ін. свід
чать про продуктивність цієї моделі номінації. Загалом група гідронімів на
-ець — це понад 200 назв водних об’єктів у басейнах Дніпра, Південного Бугу та
Дністра9. Як зазначає О. Трубачов, «.. .гідронімні утворення на -ець на території
Верхнього Подніпров’я мають чітко гідронімічний характер, функціонують як у
чистому вигляді, так і у складі складних суфіксів -авець, -овець, -енець, -инець
тощо»10. Крім того, численні приклади вказують на те, що гідроніми із суфіксом
-ець зазвичай позначають притоку; специфіка гідронімічної функції полягає не
в демінутивному значенні гідрооб’єкта, а у вказівці на похідність одного утво
рення від іншого чи зв’язок двох гідронімів 11.
7 Вікіпедія. — h1tp://uk.wikipedia.org/wiki.
8 Лобода В. В. Зазнач, праця.— С. 30.
9 Топоров В. Η., Трубачев О. Н. Лингвистический анализ гидронимов Верхнего Подне-
провья.— М., 1962.— С. 96.
10 Трубачев О. Н. Названия рек Правобережной Украины.— М., 1968.— С. 223.
11 Там же,— С. 223-224.
86 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № б
Етимологія деяких ойконімів Бобринецького району Кіровоградщини
Чимало топонімів на -ець утворено від одвічних слов’янських апелятивів
граб(ов)-, верб{рв)-, камен-, гусин-, яблон-, тростян-, рак{ов)-, круп-, волч-, що
надає групі гідронімів на -ець характеру монолітності12, більшість з яких — це
основи на позначення місцевої флори та фауни. Продуктивні гідроніми на -ець з
основами зооапелятивів і в інших слов’янських мовах, пор.: Łosieniec, Rybieniec,
Wieprzeniec, Wołczyniec, Wołowiec, Zwierzyniec тощо 13. Серед них є й гідроніми,
похідні від зоолексеми бобер: Бобровець (ліва притока Палужа, права притока
Беседі), Бобрець (права притока Данилівки, ліва притока Десни), Бобриця (права
притока Дніпра)14.
Ураховуючи ці факти, можна зробити висновок, що ойконім Бобринець є
відгідронімною трансонімізованою назвою. Спочатку слобода іменувалася Боб-
ринцева (Бобринцово) як похідна від назви місцевого водного об’єкта. Сучасна
назва міста Бобринець є топонімічною метонімією щодо первісного гідроніма
(структура ойконіма цілком збігається зі структурою назви водного об’єкта). У
свою чергу, гідронім Бобринець походить від зоолексеми бобер, оскільки у во
доймі водилися бобри. Відповідно поселення Караказелеве з часом переймену
вали на Бобринку за цією ж зооознакою, що засвідчено наголосом на першому
складі. Інтерфікс -ин функціонує у складі складних суфіксів -инець та -инк(а),
що виконують релятивну функцію і характерні для більшості онімів з коренем
бобр-.
Відгідронімне походження має ойконім Обланка. Село було засноване в се
редині XIX ст. на «пустоше Оболонской» (ВАВН, 1795). В. В. Лобода вказував,
що в основу найменування балки лягла відантропонімна назва, а сучасний ойко
нім був утворений старокнижним способом: Обланка замість Оболонська
(ВТКХГ, 1855, р. 27, л. 10)15. Справді, ойконім є відоронімним трансонімізова-
ним, що зафіксовано в історичних джерелах: до заснування поселення ця тери
торія іменувалася «пустошь Оболонская» (ВАВН, 1795), або «оврагь Обланка»
(ПГМ-О, Ч. 5). Згодом тут виникло перше поселення Елисаветовка (Караказе-
ловка) на балці Обланка (ТВТК, XXVII, 10), а ще пізніше — сама Обланка
(К1883), Обланка (Андоньевка, Андроньевка, Сорочана) д. (СНМ-ХГ, 182).
Викликає сумнів відантропонімне походження назви балки. Очевидно, гід
ронім виник семантичним способом від ГТ оболонь «заплавні луки», діал. бо-
лоння, болонь «заросла травою низина, луг, вигін» (< псл. *ЬоІпь «трав’яниста
низина») (ЕСУМ, І, 226). Семантично близьким є ГТ рос. пустошь у складеній
назві «пустошь Оболонская», який означає «необроблена ділянка землі, поросла
травами, невеликим чагарником» (ТСРЯ, 521).
Цікавою є етимологія ойконіма Солонцюватка. До заснування поселення
територія називалася «оврагь Солонцоватой» (ПГМ-О, Ч. 5). У першій половині
XIX ст. виникає «деревня Солоноватая на балке Солоноватой» (ТВТК, XXVTI, 10).
Надалі ойконім зазнавав численних модифікацій: Сол[ону\вата (К1883) > Соло-
новатка (Солонцеватка, Макаренка) д. и эк. Сахно-Устимовича (СНМ-ХГ, 288) >
Солонцюватка (АТП-УРСР, 1973). Безперечно, назва поселення має відгідро
німне походження та мотивується солонуватими ґрунтами (солонці), пор. солон
цюватий «солончаковий» (Грінченко, IV, 167), де солончак «ґрунт, який у по-
12 Там же.— С. 224.
13 Там же,— С. 221-222.
14 Топоров В. Н., Трубачев О. Н. Зазнач, праця.— С. 86.
15 Лобода В. В. Зазнач, праця.— С. 165-166.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 6 87
О. П. Голінатий.
верхневому шарі містить легкорозчинні солі в концентраціях, що негативно
впливають на розвиток сільськогосподарських рослин» (СУМ, IX, 452).
На місці села Водяно-Михайлівка в другій половині XIX ст. існував хутір
Приют: Пріють (ТВТК, XXVII, 10), Приютъ Богодаровка (К1883); Пріють Бо-
годаровскій х. (СНМ-ХГ, 179). Це було одне з поселень, що виникли за розпо
рядженням Новоросійського керівництва з метою уникнення нещасних випад
ків на деяких шляхах і названі приютами (ВСОРИ-Н), пор.: приют —
«1) притулок; 2) у дореволюційній Росії — доброчинний заклад для одиноких і
незаможних» (СУМ, VIII, 107). Сучасна назва cena Водяно-Михайлівка є відой-
конімним утворенням за аналогією до історичної назви села Березівка цього ж
району: Березівка (АТП-УРСР, 1947), колишня д. Водяно-Михайловка (Деревиц-
кое, Деревищина) (СНМ-ХГ, 230), раніше Деревицкое (вниз за течією на схід)
(К1883) < Водяна (Деревицкаго) (вниз за течією на схід) (ТВТК, XXVIII, 10).
В. В. Лобода вказував, що перейменування Водяно-Михайлівки на Березівку по
в’язане зі збігом однойменних поселень 16, проте сучасна назва Водяно-Ми-
хшлівка виникла замість Приюту приблизно одночасно зі зміною історичного
ойконіма Водяно-Михайлівка на Березівку. Можливо, процес перейменування
був мотивований назвою місцевої балки 17 або особливостями ґрунтів.
Отже, розглянуті ойконіми Бобринецького району попри відносну «моло
дість» виявляють подекуди приховану мотивацію. Традиційні погляди на ети
мологію деяких назв доповнюються новими трактуваннями (Бобринець,
Бобринка, Кетрисанівка, Майське, Обланка, Шляхове та ін.), які обов’язково
потрібно враховувати в контексті дослідження ойконімії всього регіону.
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
АС-Х — Алфавитный список городам, селениям, деревням и хуторам Бобринец-
кого уезда Херсонской губернии с означением числа дворов и селений,
принадлежащих военным поселениям, бл.1850 г.
АТП-УРСР, 1947 — Українська PCP. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня
1946 р.— Κ., 1947.
— Ведомости к атласу Вознесенского наместничества, составленного из
трех округ, отошедших от Екатеринославского наместничества, приоб
ретенной от Порты Оттоманской Очаковской области и части, остав
шейся от Брацлавской губернии, и разделенного на двенадцать уездов,
1795 г.
— Военно-статистическое обозрение Российской империи : Новгород
ская губернія.— СПб., 1849.— Т. 3. Ч. 3.
— Ведомости по спискам селений Херсонской губернии, составленным
при исправлении специальной карты сей губернии в 1844 году.
— Словарь української мови : В 4 т. / За ред. Б. Грінченка.— Κ., 1958-
1959,— Т. l^ ł.
— Етимологічний словник української мови : В 7 т. / Гол. ред. О. С. Мель-
ничук,— К., 1982-1989,— Т. 1-3.
— Історія міст і сіл Української PCP : В 26 т. (Кіровоградська область) /
Гол. ред. П. Т. Тронько (голова) та ін.— Κ., 1972.— 816 с.
— Карта Елисаветградскаго уезда по переписи 1883 года.
— Ожегов С. И., Шведова Н. Ю. Толковый словарь русского языка.
80 000 слов и фразеологических выражений.— М., 2003.— 941 с.
— Планы генеральнаго межеванія 1765-1836 гг. Ольвиопольский уЪзд :
Описаніе смежныхъ уездовъ Херсонской губерній.
— Словник гідронімів України / Уклад. I. М. Железняк, А. П. Корепанова
та ін.— К., 1997,— 780 с.
16 Там же. — С. 24.
17 Там же. — С. 50.
ВАВН, 1795
ВСОРИ-Н
ВСПХГ, 1844
Грінченко
ЕСУМ
ІМІС
К1883
ТСРЯ
ПГМ-0
СГУ
88 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № б
.Етимологія деяких ойконімів Бобринецького району Кіровоградщини
СНМ-ХГ, 1896
СУМ
ТВТК
ТКХГ
Янко
— Список населенных мест Херсонской губернии и статистические дан
ные о каждом поселении.— Херсон, 1896.— 544 с.
— Словник української мови : В 11 т. / Гол. ред. I. К. Білодід.— Κ.,
1970-1980.— Т. 1-11.
— Трехверстная военно-топографическая карта России. Губерния Хер
сонская.— СПб., 1855-1877.
— Топографическая карта Херсонской губернии, 1820-1823 гг.
— Янко М. Т. Топонімічний словник України: словник-довідник.— Κ.,
1998,— 432 с.
О. P. HOLINATYI
THE ETYMOLOGY OF SOME OIKONYMS OF BOBRYNETS’ DISTRICT
OF KIROV OHRAD REGION
Studying the oikonymy of Kirovohrad region new facts that confirm or refute the traditional idea
of the origin of the names of some settlements were discovered. This article is the first in the series
of works about the features of the etymology of the oikonyms of Kirovohrad region and it is
dedicated to the names of the settlements of Bobrynets’ district, which is an integral part o f toponym’
area o f this land.
Keywords: etymology, origin, oikonym, hydronym, anthroponym, Bobrynets’ district.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2014, № 6 89
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-183979 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0027-2833 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:58:58Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Голінатий, О.П. 2022-04-28T10:27:48Z 2022-04-28T10:27:48Z 2014 Етимологія деяких ойконімів Бобринецького району Кіровоградщини / О.П. Голінатий // Мовознавство. — 2014. — № 6. — С. 83-89. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183979 Статтю присвячено особливостям етимології ойконімів Кіровоградщини, зокрема назв
 поселень Бобринецького району, які є органічною частиною топонімного простору краю.
 У процесі дослідження ойконімії Кіровоградщини було виявлено нові факти, які підтверджують
 або спростовують традиційне уявлення про походження назв населених пунктів
 області. Studying the oikonymy of Kirovohrad region new facts that confirm or refute the traditional idea
 of the origin of the names of some settlements were discovered. This article is the first in the series
 of works about the features of the etymology of the oikonyms of Kirovohrad region and it is
 dedicated to the names of the settlements of Bobrynets’ district, which is an integral part of toponym’
 area of this land. uk Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Мовознавство Етимологія деяких ойконімів Бобринецького району Кіровоградщини The etymology of some oikonyms of Bobrynets’ district of Kirovograd region Article published earlier |
| spellingShingle | Етимологія деяких ойконімів Бобринецького району Кіровоградщини Голінатий, О.П. |
| title | Етимологія деяких ойконімів Бобринецького району Кіровоградщини |
| title_alt | The etymology of some oikonyms of Bobrynets’ district of Kirovograd region |
| title_full | Етимологія деяких ойконімів Бобринецького району Кіровоградщини |
| title_fullStr | Етимологія деяких ойконімів Бобринецького району Кіровоградщини |
| title_full_unstemmed | Етимологія деяких ойконімів Бобринецького району Кіровоградщини |
| title_short | Етимологія деяких ойконімів Бобринецького району Кіровоградщини |
| title_sort | етимологія деяких ойконімів бобринецького району кіровоградщини |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183979 |
| work_keys_str_mv | AT golínatiiop etimologíâdeâkihoikonímívbobrinecʹkogoraionukírovogradŝini AT golínatiiop theetymologyofsomeoikonymsofbobrynetsdistrictofkirovogradregion |