Основні джерела поповнення фразеологічного складу української мови кінця XX—початку XXI століть
У статті розглянуто основні джерела поповнення й збагачення фразеологічної системи української мови кінця XX—початку XXI століття новими стійкими мовними одиницями, не зафіксованими фразеологічними словниками української мови. Засвідчено, що серед них найпоширенішим є творення фразеологізмів-інновац...
Gespeichert in:
| Datum: | 2015 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2015
|
| Schriftenreihe: | Мовознавство |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183993 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Основні джерела поповнення фразеологічного складу української мови кінця XX — початку XXI століть / О.А. Стишов // Мовознавство. — 2015. — № 1. — С. 33-46. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-183993 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1839932025-02-23T18:07:09Z Основні джерела поповнення фразеологічного складу української мови кінця XX—початку XXI століть Main sources of refill of phraseological scene in Ukrainian at the end XX—beginning XXI Centur Стишов, О.А. У статті розглянуто основні джерела поповнення й збагачення фразеологічної системи української мови кінця XX—початку XXI століття новими стійкими мовними одиницями, не зафіксованими фразеологічними словниками української мови. Засвідчено, що серед них найпоширенішим є творення фразеологізмів-інновацій на основі слів, вільних і термінологічних словосполучень, а також запозичення з англійської та російської мов. In the article the main sources of refill and enrichment of phraseological system in Ukrainian at the end XX—beginning XXI century by new set linguistic units, not fixed in phraseological dictionaries of Ukrainian were examined. It was shown that the most spread among them is a creation of phraseme-innovations based on words, free and terminology word combinations, and also on borrowings from English and Russian. 2015 Article Основні джерела поповнення фразеологічного складу української мови кінця XX — початку XXI століть / О.А. Стишов // Мовознавство. — 2015. — № 1. — С. 33-46. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183993 uk Мовознавство application/pdf Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
У статті розглянуто основні джерела поповнення й збагачення фразеологічної системи української мови кінця XX—початку XXI століття новими стійкими мовними одиницями, не зафіксованими фразеологічними словниками української мови. Засвідчено, що серед них найпоширенішим є творення фразеологізмів-інновацій на основі слів, вільних і термінологічних словосполучень, а також запозичення з англійської та російської мов. |
| format |
Article |
| author |
Стишов, О.А. |
| spellingShingle |
Стишов, О.А. Основні джерела поповнення фразеологічного складу української мови кінця XX—початку XXI століть Мовознавство |
| author_facet |
Стишов, О.А. |
| author_sort |
Стишов, О.А. |
| title |
Основні джерела поповнення фразеологічного складу української мови кінця XX—початку XXI століть |
| title_short |
Основні джерела поповнення фразеологічного складу української мови кінця XX—початку XXI століть |
| title_full |
Основні джерела поповнення фразеологічного складу української мови кінця XX—початку XXI століть |
| title_fullStr |
Основні джерела поповнення фразеологічного складу української мови кінця XX—початку XXI століть |
| title_full_unstemmed |
Основні джерела поповнення фразеологічного складу української мови кінця XX—початку XXI століть |
| title_sort |
основні джерела поповнення фразеологічного складу української мови кінця xx—початку xxi століть |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| publishDate |
2015 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/183993 |
| citation_txt |
Основні джерела поповнення фразеологічного складу української мови кінця XX — початку XXI століть / О.А. Стишов // Мовознавство. — 2015. — № 1. — С. 33-46. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| series |
Мовознавство |
| work_keys_str_mv |
AT stišovoa osnovnídžerelapopovnennâfrazeologíčnogoskladuukraínsʹkoímovikíncâxxpočatkuxxistolítʹ AT stišovoa mainsourcesofrefillofphraseologicalsceneinukrainianattheendxxbeginningxxicentur |
| first_indexed |
2025-11-24T06:50:44Z |
| last_indexed |
2025-11-24T06:50:44Z |
| _version_ |
1849653507360030720 |
| fulltext |
О. А. СТИШОВ
ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА ПОПОВНЕННЯ
ФРАЗЕОЛОГІЧНОГО СКЛАДУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
КІНЦЯ XX — ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТЬ______________
У статті розглянуто основні джерела поповнення й збагачення фразеологічної системи
української мови кінця XX— початку XXI століття новими стійкими мовними одиницями, не
зафіксованими фразеологічними словниками української мови. Засвідчено, що серед них най
поширенішим є творення фразеологізмів-інновацій на основі слів, вільних і термінологічних
словосполучень, а також запозичення з англійської та російської мов.
К л ю ч о в і слов а : фразеологізм, фразеологія сучасної української мови, мова сучасних
ЗМІ.
Загальновизнано, що проблема мовного розвитку — одна з головних у лінгвіс
тиці. Сучасна українська мова, як і більшість живих мов (лінгвальних систем)
світу, зазнаючи впливу екстра- й інтралінгвальних чинників, нині розвивається
надзвичайно динамічно на всіх її рівнях. З цього приводу слушно зауважував
професор Д. Баранник, що в кінці XX — на початку XXI ст. відбулося своєрідне
«збільшення» української мови в комунікативному просторі України, розши
рення її функцій, збагачення структурних засобів \
Відомо, що серед усіх рівнів мови лексичний і фразеологічний є найрухо-
мішими та зазнають істотних кількісних і якісних змін. Саме динамічні процеси
в сучасних мовах привертають увагу багатьох лінгвістів. Однак варто зауважи
ти, що в останні десятиліття вчені насамперед звертаються до сфери масової ін
формації. Показово, що саме на матеріалі мови електронних і друкованих мас-
медіа досліджуються нові процеси у сфері лексики і фразеології, оскільки саме
розвиток ЗМІ в кінці XX— на початку XXI ст. зробив їх головним джерелом по
ширення соціальної інформації в постіндустріальному суспільстві. До того ж з
90-х років XX ст. в Україні набуває поширення ще один потужний вид масової
інформації, комунікації та інтелектуалізації світової спільноти — інтернет.
Спостереження над мовою сучасних ЗМІ засвідчує: поряд з активною по
явою нових слів і термінів помітною є також інтенсифікація виникнення і вжи
вання не зафіксованих найбільшими лексикографічними джерелами нових фра
зеологізмів, які збагачують відомі тематичні групи сталих одиниць і формують
деякі нові, невідомі раніше. Такі фраземи-інновації виникають переважно на ос
нові слів, вільних і термінологічних словосполучень, речень та шляхом запози
чення і калькування, а також унаслідок фразеологізації словосполучень у роз
мовному дискурсі та в різних спеціальних, професійних підсистемах і субмовах. 1
1 БаранникД.Х. Українська мова на межі століть // Мовознавство.— 2001.— № 3.—
С. 41.
О О. А. СТИШОВ, 2015
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 1 33
Окремі з них постали на базі крилатих виразів, прислів’їв і приказок, відомих на
родних анекдотів і т. ін.
Зазначені процеси, на нашу думку, спричинені передусім взаємодією внут-
рішньомовних і позамовних факторів. Особливо вони зумовлені прагненням до
новизни, неординарності вислову та номінації певних реалій, понять, явищ, дій,
а головне — до експресивності, емоційності, образності, влучності висловлення
тощо.
Дехто з мовознавців значну активізацію виникнення нових ФО в українській
мові кінця XX — початку XXI ст. характеризує як «фразеологічний вибух» 2. То
му в аналізований період інтенсифікувалися дослідження динаміки і джерел ук
раїнських фразем як літературної мови, так і живого народного мовлення. Ця
проблематика в сучасній українській мові потребує більш виваженого і скрупу
льозного розгляду — окремої комплексної праці, оскільки корпус нових фразео
логічних одиниць постійно і неухильно зростає та урізноманітнюється, запов
нюючи номінативні лакуни і збагачуючи емоційно-експресивні засоби рідної
мови. Джерела поновнення й оновлення корпусу питомих фразеологізмів кінця
XX— початку XXI ст., процеси фразеологізації, семантичні, структурні, функціо
нально-стилістичні, прагматичні та інші особливості інноваційних і відроджених
ФО, їх лексикографічне опрацювання вимагають нових і ґрунтовних студій3.
Предметом нашої уваги в цій статті стали основні джерела поповнення фра
зеологічного фонду української мови кінця XX — початку XXI ст. на матеріалі
мови ЗМІ і стратифікація таких одиниць (об’єкт фразеології розглядаємо в ши
рокому розумінні, тобто до фразеологізмів зараховуємо як ідіоми, так і при
слів’я та приказки, крилаті вислови, афоризми, сентенції, образні порівняння,
стійкі термінологічні сполучення тощо).
Зібраний нами фактичний матеріал і спостереження українських мовознавців
засвідчують, що в аналізований період нові міжстильові, книжні і розмовні фра
зеологізми поповнювалися з двох основних джерел — питомого й іншомовного.
До питомих нових ФО відносимо як власне українські інновації, так і деякі
усталені структури спільнослов’янського походження, оскільки іноді досить
складно визначити, на ґрунті якої мови вони постали. Серед аналізованих нео-
фразеологізмів, на наш погляд, варто назвати такі: вибіркове правосуддя «вико
ристання правлячими колами держави судочинства для боротьби зі своїми опо
нентами», виборчі туристи «особи, які незаконно голосують по кілька разів»,
третя ста «сила, здатна примирити конфліктуючі сторони в суспільстві, на
самперед владу й опозицію на основі взаємоприйнятних домовленостей» та ін.
Пор. у контексті: «Перший заступник генерального прокурора Ренат Кузьмін
вважає, що термін “вибіркове правосуддя” вигадали політики, а не юристи. Про
це він заявив в інтерв’ю виданню Forbes.ua» (dt.ua/POLITICS/kuzmin-termin-
vibirkove-pravosuddya-vinaysh»); «Президент України доручив ЦВК не допустити
аномальних переміщень виборців — виборчих туристів» (т/к «24», 21.09.2012);
«Шеварднадзе повернувся у 1992 р. і став “третьою силою”, яка припинила вій
ну» («Дзеркало тижня», 11.07.2014). Серед питомих фразеологізмів-інновацій
найбільший шар становлять одиниці з розмовного мовлення або витворені пра
цівниками мас-медіа під цей стильовий різновид мови. Так, останнім часом з’я
вилися й активно побутують стійкі утворення по цимбалах «все одно, байдуже;
не має значення щось», ще й кінь (кіт) не валявся «абсолютно нічого не зроблено
2 Ужченко В. Д. Східноукраїнська фразеологія.— Луганськ, 2003.— С. 4.
3 Ужченко В. Д , Ужченко Д. В. Фразеологія сучасної української мови: Навч. по
сібник.— К., 2007.— С. 438.
О. А. Стишов_______________________________________________________________
34 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 1
(про початок якої-небудь діяльності)», не для преси «інформація, призначена
для обмеженого кола людей; не для розголошення» та ін. Наприклад: «Адже
Україні завжди було по цимбалах, хто з депутатів пройшов до Думи» (т/к «24»,
03.04.2002); «За оцінкою міжнародних експертів, на сьогодні в Україні де-юре
зберігається централізоване медичне забезпечення, а ... завдань, які передба
чають кардинальні зміни та кроки в бік ринкових реформ у галузі, то тут, як ка
жуть, і кінь не валявся» (gazeta.dt.ua). Вважаємо, що активізації функціонування
деяких з них сприяли також мовні смаки, мода на певні слова і вирази, а особли
во явище гіперизму, відштовхування від російських стійких одиниць радянської
доби та заміни їх більш вдалими, що відбивають традиційну національну специ
фіку (пор.: по цимбалах замість рос. по барабану).
До групи нових іншомовних запозичень належать переважно кальковані фра-
зеологізми-інновації. Зібраний матеріал засвідчує, що на аналізованому часовому
зрізі це здебільшого запозичення з англійської (та її американського варіанта), а
також з російської мов. Найчастіше спостерігаємо таке явище, як входження до
мовного обігу нового фразеологізму разом із засвоюваною реалією чи поняттям.
Характерно, що порівняно з попередніми періодами розвитку української
мови нові ФО англійського походження починають домінувати з-поміж інших
запозичень-інновацій. Це можна пояснити загальносвітовою тенденцією до гло
балізації, або інтернаціоналізації, яка поступово посилюється в останні десяти
ліття в багатьох галузях життя (в тому числі і в мові). З цього приводу слушно
зауважує О. Чередниченко: «Серед позитивних наслідків глобалізації слід, на
самперед, зазначити розширення світового інформаційного простору, посилен
ня процесів мовної і культурної взаємодії, забезпечення звичайній людині до
ступу до інформації та світових інтелектуальних надбань» 4. Як переконливо
засвідчив зібраний нами фактичний матеріал, корпус новозапозичених фразео
логізмів з англійської мови становить понад 95 % нерозмовних одиниць різних
тематичних груп, пор.: скелету шафі (англ, skeleton in the cupboard) «сімейна
таємниця», n ’ята влада {гнтп, fifth power) «організована злочинність у державі;
влада мафії, кланів», мегафонна (рупорна) дипломатія (англ, megaphone diplo
macy) «використання засобів масової інформації (критичні виступи, обмін нота
ми протесту і т. ін.) у розв’язанні конфліктних ситуацій замість перемовин»,
брудні гроші (англ, dirty money) «гроші, зароблені нечесним способом, добуті
обманом, шахрайством; у тому числі й приховані від оподаткування», відмиван
ня грошей (англ, laundering money) «легалізація грошових коштів, отриманих
незаконним способом» та ін. Наприклад: «Гнів у Кремлі спричинило згадування
Олександром Горобцем прихованих “скелетів у шафі” родини колишнього пре
зидента В. Януковича» («День», 21.10.2014); «До вас вже дійшло про таємну
угоду зовнішніх відомств США та ФРН із приводу фінансової допомоги Росії, в
якій їй буде відмовлено у зв’язку з потоком брудних грошей з неї на Захід» (там
же, 01.06.2001). Як бачимо, це переважно нові фразеологізми на позначення су
спільно-політичних і соціально-економічних понять, явищ і реалій.
Варто звернути увагу на фразеологізми-кальки з російської мови. За нашими
спостереженнями, в останні роки потік запозичень з російської мови поступово
зменшується, і цю нішу починають заповнювати ФО з англійської мови. Однак
цей вплив ще залишається, що можна пояснити низкою чинників, переважно ек-
стралінгвального характеру, — значним відсотком росіян і російськомовного
населення в Україні, засиллям російськомовних ЗМІ, модою на певні слова і
4 Чередниченко О. І. Фразеологія сучасного політичного дискурсу // Вісн. Київ. над.
ун-ту ім. Т. Шевченка : Іноземна філологія.— 2000. — Вип. 31.— С. 5.
____________ Основні джерела поповнення фразеологічного складу української мови....
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 1 35
стійкі одиниці, мовними смаками радянізованого старшого покоління тощо.
Фактичний матеріал досліджуваної доби свідчить, що з російської мови все
більше входять (навіть починають домінувати над нейтральними і книжними)
розмовні одиниці: новорічна ялинка (рос. новогодняя ёлка) «людина, яка вбрала
ся в різні прикраси і занадто строкатий одяг як вияв несмаку та намагання виста
вити себе», слабка ланка (рос. слабое звено) «людина, яка допустила серйозні
помилки, прорахунки в чомусь», на своїй хеті [бути, перебувати і т. ін.]
(рос. на своей волне [быть, находиться u т. d.]) «займатися своїми справами,
заглиблюватися в себе, незважаючи на зовнішні обставини», вмикати (включати)
мізки (розум) (рос. включать мозги) «добре думати, логічно міркувати» та ін. Пор.
у мас-медійних україномовних контекстах: «Каррагер — слабка ланка для “чер
воних”. Уперше за вісім місяців у “Ліверпулі”, Брендан Роджерс, нарешті, отри
мав перемогу над командою з верхньої шістки» (liverpoolfc.com.ua) «Часто про
таких людей говорять: “він / вона на своїй хвилГ. Вони ніби поруч з тобою, але в
той же час не знають, що відбувається довкола них» (womens-life.org). Характер
но, що значна частина аналізованих одиниць у мові сучасної друкованої й елек
тронної публіцистики — це знижено-розмовні, вульгарні жаргонні й арготичні
утворення: дах їде / поїхав мол. (рос. крыша едет / поехала) «1. хтось божеволіє,
втрачає здоровий глузд і самоконтроль; 2. хтось переживає якісь сильні емоції,
почуття екзальтації», прискати (пісяти) окропом мол.; ірон. (рос. ссать / пи
сать кипятком) «надмірно радіти, бурхливо виявляти своє захоплення», розво
дити /розвести як кошенят / котят арг. (рос. развести как котят) «легко ошу
кати когось шляхом шахраювання», помножити на нуль арг. (рос. умножить на
ноль) «убити, знищити кого-небудь» тощо. Наприклад: «В українських
президентів від влади дах їде (tsn.ua/politika); «Велодоріжка. Вона у Мінську,
здається, з 2009 року і досі лише одна, але простягається через усе місто. І вона б
змусила пісяти окропом київських велосипедистів» (texty.org.ua); «“Регіонали”
знову хочуть розвести владу як котят» (заголовок статті) («Високий замок»,
17.04.2014); «Ігор Лебедик спробував заперечити, але міський голова перебив
його і сказав: — Я тебе породив — я тебе на нуль і помножу»
(www.poltava.pl.ua). Окремі фразеологізми в дискурсі мас-медіа можуть набува
ти дещо іншого значення. Так, згадана вище ФО помножити на нуль уживається
також з узагальненою семантикою «знищити що-небудь, втратити або позбути
ся чогось», що засвідчують такі контексти: «Схоже, “сеанс відвертості” у вико
нанні Ромні помножив на нуль усі його шанси бути обраним на президентську
посаду» («День», 18.09.2012); «Окремі “регіонали”, такі як Єфремов, Левченко
підіграють сепаратистам. Так вони помножили свій авторитет на нуль»
(gazeta.ua). Арготичні фраземи кримінального походження нині, у добу відчут
ної демократизації й усунення цензури й табу, є однією з невід’ємних ознак по
літичного мовлення в сучасній українській дійсності.
Досліджений матеріал переконує, що саме різні професії, заняття і види дія
льності є найпродуктивнішим джерелом творення фразеологізмів-інновацій в
україномовних засобах масової інформації кінця XX — початку XXI ст. Це зде
більшого влучні вислови з виробничо-професійного мовлення людей різних
спеціальностей, які стали фразеологізмами внаслідок образного переосмислен
ня. Саме вони становлять найчисельнішу групу аналізованих одиниць, яка охоп
лює значну кількість як традиційних, так і нових підгруп.
Першу підгрупу, найбільшу за обсягом, формують нові фразеологізми су
спільно-політичної сфери. Такі одиниці, що виникли під впливом багатьох істо
ричних і політичних чинників, відбивають поняття, явища і події міжнародних
відносин і світової політики, суспільно-політичну ситуацію в Україні та в інших
О. А. Стишов_______________________________________________________________
36 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 1
http://www.poltava.pl.ua
країнах, які постійно змінюється і потребують нових номінацій, а також певної
оцінки. Цю роль виконують нові ФО, які збагачують і розширюють суспільно-
політичне фразеологічне мікрополе. Вони є важливим засобом політичної про
паганди й агітації як України та інших держав, так і політичних блоків, партій,
об’єднань громадян, окремюс політиків і громадських діячів та ін. Аналізовані
фразеологізми можна номінувати ще як «публіцистичні», тому що вони вини
кають і побутують переважно саме в цьому стилі й рідко проникають в інші:
простежується слід «створюється можливість з’ясувати причини чого-не
будь», небесна сотня «патріоти, які загинули під час протестних акцій на Май
дані», туристи Путіна «диверсанти, яких засилає спецслужба Російської Феде
рації на територію України», зелені чоловічки «т. с.». Наприклад: «Міністр
закордонних справ Ізраїлю Ципі Лівні звинуватила Сирію... у зриві спроб урегу
лювати кризу між Ізраїлем і Палестинською автономією. Наскільки взагалі
простежується сирійський слід у підбуренні конфлікту? — На мій погляд, Си-
рія — це країна, від якої ми повинні дистанціюватися й приділяти їй увагу»
(«День», 28.11.2006); «Українці продовжують прощатися із загиблими героями
Майдану, яких називають “небесною сотнею”» (радіо «Промінь», 24.02.2014);
«Для проведення локальних таких операцій — попереду будуть іти “туристи
Путіна". Попалися досить серйозні фігури» (www.radiosvoboda.org) ); «І якщо
раніше “зелені чоловічки” діяли інкогніто, то цього разу один із них назвався
полковником російської армії, що представляє спецгрупу “Крим”» («Голос
України», 19.04.2014).
Фундаментальні структурні зміни існуючих природних, соціальних, по
літичних або економічних систем сприяли виникненню нових усталених тер
мінологічних сполучень на їх позначення, які вважаємо фразеологізмами-інно-
ваціями: бульдозерна революція «серія акцій протесту в Сюзній Республіці
Югославії 2000 р., що відбулися після президентських виборів і зрештою
привели до відставки президента країни Слободана Мілошевича 2000 р.»; тро
яндова революція «мирний, безкровний перехід влади до опозиції в Грузії в лис
топаді 2003 р., помаранчева (рідше оранжева) революція «кампанія протестів,
мітингів, пікетів, страйків та інших актів громадянської непокори в Україні, ор
ганізована і проведена прихильниками Віктора Ющенка, кандидата від опозиції
на президентскьих виборах у 2004 р.»; тюльпанова революція «народні протес
ти та мирні й озброєні виступи в Киргизстані в 2005 р., що привели до зміни вла
ди в країні»; жасминова революція «хвиля загальнонаціональних протестів
(2010-2011 рр.), викликаних незадоволенням політикою президента Тунісу Бен
Алі, і зміна влади в країні»; фінікова революція «серія вуличних демонстрацій і
протестів у Каїрі, Александрії і в деяких інших містах Єгипту 2011 р., що приве
ли до відставки спочатку уряду, а потім і президента Хосні Мубарака»; револю
ція гідності «національно-патріотичні, протестні акції в Україні
(2013-2014 рр.), передусім проти корупції, соціальної нерівності, свавілля пра
воохоронних органів, а також на підтримку європейського вектора зовнішньої
політики України, які завершилися зміною влади»; революція парасольок «про
тести в Гонконгу, колишній британській колонії, яка нині має особливий статус
у Китаї, наприкінці вересня 2014 р. проти планів китайського уряду фільтрувати
кандидатів на гонконгських виборах 2017 р.». Пор.:
«Та бульдозерна революція [в Югославії] мала непередбачувані наслідки» (т/к «24»,
26.01.2014); «Помаранчева революція в Україні також мала позитивні наслідки. Вона завер
шилася перевиборами президента, на яких перемогу дістав Віктор Ющенко»
(h.ua/story/332060); «“Тюльпанова революція” у Киргизстані, яку прогнозували оглядачі, су
дячи з останніх подій, таки відбулася» («Поступ», 26.03.2005, с. 1); «Тіньова економіка, непо-
____________ Основні джерела поповнення фразеологічного складу української мови....
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 1 Ъ1
http://www.radiosvoboda.org
тизм, хабарництво та зловживання силовиків — усе це вдобрювало ґрунт, на якому визріла
“трояндова революція"» («Дзеркало тижня», 11.07.2014); «Глава Європарламенту підтримав
“жасминову революцію” в Тунісі» (заголовок статті) («Дзеркало тижня», 17.01.2011); «Якось
по-іншому ми почали сприймати революції. Навіть назви їм вигадуємо романтичні, так би мо
вити, “садово-ягідні”, що не мають прямого стосунку до насильства. “Революція троянд" в
Грузії (листопад 2003 р.), “Революція тюльпанів" в Киргизії (березень 2005 р.), “Фініковаре
волюція" в Єгипті (січень 2011 р.)» (bintel.com.ua); «Революція гідності навіки змінила свідо
мість українських людей» (т/к РАДА, 26.06.2014); «Хоча уряд вдає, що багатотисячного на
товпу на вулиці не помічає — революція парасольок [в Гонконзі] набирає обертів» (т/к «1+1»,
01.10.2014).
Варто зазначити, що названі фразеологізми мають, як правило, нетривале
використання («життя»), тобто є одиницями лише певного часового відтинку, а
згодом набудуть статусу історизмів і вживатимуться спорадично (пор.:револю
ція на граніті, оксамитова революція, революція віників). Здебільшого такі оди
ниці — термінологічні сполучення з галузі політології і соціології, які нерідко в
мові ЗМІ набувають певної маркованості, а також контекстуальних семантич
них відтінків.
Поряд з розглянутими вище номінаціями засвідчено й окремі узагальню-
вальні назви революцій. Так, серія масових вуличних демонстрацій, протестів,
повстань, внутрішніх військових конфліктів у низці арабських країн, що розпо
чалися наприкінці 2010 р. в Тунісі та продовжилися в деяких країнах Північної
Африки і Близького Сходу (Єгипет, Лівія, Алжир, Марокко, Йорданія, Бахрейн,
Сирія, Ємен та ін.), названо арабською весною, або панарабською революцією:
«“Арабська весна” дала можливість СІЛА і ЄЄ спробувати виправити свій
імідж» («Дзеркало тижня», 22.08.2013); «Акції протесту відбулись у Сирії та
Марокко, в Йорданії і Палестині було змінено уряди. Деякі ЗМІ називають ці по
дії “панарабською революцією”» (www.kredens.lviv.ua).
Нові фразеологічні одиниці позначають також інші протестні дії, спрямовані
на досягнення певної мети, як у світі, так і в Україні. Однією з них є День гніву
«акція протесту опозиційних партій, рухів і груп на захист громадян від погір
шення їхнього соціально-економічного та політичного становища»: «У Нью-
Йорку пройшов “День гніву Сполучених Штатів”, котрий повинен був стати
наймасштабнішою акцією протесту проти благополуччя багатіїв»
(rivnepost.rv.ua); «У Москві поліція затримала трьох учасників несанкціонованої
ходи, організованої активістами опозиції після мітингу в рамках акції “День
гніву”» (tyzhden.ua); «Під Верховною радою виникла бійка між учасниками акції
протесту “День гніву” і співробітниками спецпідрозділу “Беркут”» (tsn.ua).
У дискурсі українських мас-медіа кінця XX — початку XXI ст. активно тво
ряться або запозичуються нові ФО, пов’язані з виборами до різних гілок влади.
Нерідко вони характеризують певні етапи й особливості передвиборчої бо
ротьби. Так, журналісти назву відомого телевізійного реаліті-шоу «Великі пере
гони» вдало переосмислили і поширили як фразеологізм на вибори президента
держави: «Якщо раніше в когось іще були сумніви в тому, що президентська
кампанія-2004 претендуватиме на звання найбруднішої і найзапеклішої в історії
незалежної України, то після 4 липня, коли перші учасники “великих перегонів”
вирушили на дистанцію, навіть найбільш наївні оптимісти переконалися:
боротьба йтиме не на життя, а на смерть» («Україна молода», 22.07.2004). У ході
деяких виборчих кампаній в Україні та в багатьох країнах світу була вико
ристана війна компроматів «політична та інша боротьба супротивників з ви
користанням викривальних матеріалів», адміністративний ресурс «незаконне
використання матеріальних та морально-психологічних можливостей ад
міністративного тиску представниками чинної влади на кого-, що-небудь»,
О. А. Стишов_______________________________________________________________
38 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 1
http://www.kredens.lviv.ua
брудні технології «технології подання інформації, спрямовані на свідоме зни
щення репутації людини, політичної партії, об’єднання та ін.», чорний піар
«створення і розповсюдження інформації, спрямованої на формування в
аудиторії, клієнтів, потенційних клієнтів негативного ставлення до певного яви
ща, події, процесу, товару» тощо. Тому відповідні номінації стали новими ФО,
уживання яких нині інтенсифікувалося в різних ЗМІ: «Марчук привселюдно
сказав: “Я залишаюся противником війни компроматів”» («День», 28.01.2011);
«Г оловним конкурентом є адміністративний ресурс і брудні технології— єдині
козирі провладної команди, які вони вже сьогодні активно запускають» («Висо
кий замок», 03.08.2004); «Захисник [Сергій Власенко] екс-прем’єра [Юлії Тимо
шенко] не має наміру брати участь у довиборах, а також розцінив висунення
двох своїх однофамільців у 94 окрузі як “брудні технології”» («Дзеркало тиж
ня», 31.10.2013).
У мові сучасних мас-медіа в останні роки широко побутує фразеологізм день
тиші «неформальна назва дня безпосередньо перед виборами, коли законом за
боронена агітація», пор.: «По радіо і телебаченню у “день тишГ можна говори
ти тільки про те, о котрій [годині] почнуться вибори і коли закриються виборчі
дільниці» («Тиждень», 04.11.2013). Близьким за семантикою є стійке утворення
політична тиша, яке в мові ЗМІ побутує у двох близьких значеннях — «заборо
на на будь-яку інформацію, пропаганду, PR-акції, пов’язані з виборами» («Сьо
годні в Росії— політична тиша, заборона на будь-яку інформацію, пропаганду,
PR-акції, пов’язані з виборами» — unian.ua) і «заборона на проведення
будь-яких акцій (демонстрацій, мітингів, зібрань) та пропаганду й агітацію»
(«З понеділка в Панамі заборонено демонстрації, тобто виконується закон про
так звану “політичну тишу”» (т/к «24», 03.05.2009).
Як відомо, нині в суспільно-політичних процесах нашої держави певну роль
відіграють різні партії. Деякі з них влучно означено фразеологічними сполучен
нями, що розкривають їхню суть: партія влади «політична сила, політична
партія, яка за умов парламентської республіки і пропорційної виборчої системи
здобула право на формування уряду», диванна партія «об’єднання вузького
кола людей чи бізнес-структур, основною метою яких є лобіювання бізнес-інте-
ресів або банальне заробляння грошей», телевізійна партія «партія, яка є не
дієвою в політичному житті країни, а лише занадто часто рекламує себе по теле
баченню» та ін. Наприклад: «Економіст демонструє достатньо свіжий погляд на
сучасне життя політичного олімпу. До прикладу, його порада партії влади ево
люціонувати: “Найкраща ситуація для України була б тоді, коли Партія регіонів,
умовно кажучи, закрила б свій проект і зробила, що називається, ребрендинг”»
(«День», 28.03.2013); «НДП не випадково називають “партією влади”: 21 депу
тат — у ВР, 225 — у місцевих радах, членами партії є прем’єр, посадові особи
найвищого рівня» («Українське слово», 22.04.1999); «Ще недавно ми напівжар
тома говорили про “диванні партії”, які існують лише на папері, а тепер маємо
змогу слідкувати і за “телевізійними партіями”, “партіями газет та листівок”
тощо» («Україна і світ сьогодні», 28.10-03.11.2000).
Відомі останні події в Україні — «Помаранчева революція», злочинні дії
влади В. Януковича та його оточення, «Революція гідності», антитерористична
операція тощо — сприяли формуванню «системи інституцій вільних індивідів
поза межами державних і комерційних структур, яка забезпечує самоорганіза
цію і розвиток населення», що передається ФО громадянське суспільство, яка
активно функціонує в багатьох сучасних ЗМІ: «Політично активне громадян
ське суспільство є найкращим запобіжником проти повернення старої України:
____________ Основні джерела поповнення фразеологічного складу української мови....
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 1 39
якщо політики загрузнуть у дріб’язкових чварах та корупції, які зруйнували стару
Україну, активісти повернуться на Майдан» («Українська правда», 08.01.2015).
У досліджуваний період унаслідок соціально-економічних зрушень поста
ють нові різновиди взаємовідносин людей, розвиваються нові форми економіч
ного життя. Як у своєрідному дзеркалі фразеологічні інновації відбивають нову
соціально-економічну ситуацію у світі і в Україні, збагачуючи фразеологічний
фонд української мови: перехідна економіка «особливий стан економічної
системи на етапі її становлення (еволюції до зрілого врівноваженого стану) і ре
формування (еволюції до нової економічної системи, до нового врівноваженого
стану)», вільна економічна зона «частина території країни, виділена із загально
го митного кордону держави, яка має повну свободу в режимі господарських
питань, з особливим режимом управління і пільговими умовами діяльності,
податковими пільгами для місцевих підприємців та іноземних фірм», вільне па
діння «несподіване стрімке падіння цін на фондовому ринку або курсу іноземної
валюти, яке не має тенденції зупинятися», тіньова економіка «сфера ділової ак
тивності, що уникає державного контролю та податків», чорна бухгалтерія
«грошові операції, не фіксовані офіційною державною статистикою», сірий ім
портер «незаконний ввізник певної продукції», корупцтне вікно «місце, де
можна розв’язати економічні проблеми шляхом підкупу чиновників (учинення
корупційних дій)» та ін. Наприклад: «Вочевидь, Україна була і є країною з пере
хідною економікою, не функціонуючим держапаратом, з численними невиріше-
ними питаннями» («День», 24.01.2015); « За 10-12 років не буде ні Митного, ні
Європейського Союзу, а буде один великий геопростір, мегапростір, від Тихого
океану до Атлантики. Це буде вільна економічна зона для вільного руху товарів,
послуг і робочої сили» («Голос України», 10.01.2014); «Слід зазначити, що у
зв’язку з жорсткістю правил роботи для бізнесу, власників компаній, цілком
можливо, поява так званого додаткового “корупційного вікна” не потішить»
(forbes.ua). У фінансово-економічній галузі центрами, або ключовими словами,
для творення низки фразеологічних неологізмів є: гроші {живі гроші, гарячі гро
ші, брудні гроші, відмивання грошей, прокручувати гроші, девальвація грошей),
тіньовий {тіньова економіка, тіньові дільці, тіньовий обіг, тіньовий бізнес),
економіка {перехідна економіка, біла економіка, чорна економіка), економічний
{економічна криза, економічні важелі, економічний кордон), бізнес {великий біз
нес, середній бізнес, малий бізнес), валютний {валютний коридор, валютна ме
жа). Характерно, що нові фразеологізми в галузі економіки представлено зде
більшого одиницями номінативного типу переважно зі стертою виразністю,
експресивністю, що радше підходять під визначення клішованих виразів і фра
зових штампів.
Фразеологізмів-інновацій з явно вираженою маркованістю, у яких цьому
сприяє метафора, нами поки що зафіксовано мало. Це одиниці на зразок голосу
вати гаманцем «підтримувати якогось виробника чи продавця продукції, това
ру, послуг тощо», іти (ховатися) в тінь «вести економічну діяльність нелега
льно, уникаючи державного контролю та податків». Пор.: «Для творчого
колективу — це надзвичайно важливо відчувати такий зворотній зв’язок. Бачи
ти, що за те, що ти робиш, у що вкладаєш сили, твій читач [газети “День”] не ли
ше голосує гаманцем, а й особисто хоче бути причетним до справи, підтримати
“понад норму”, підставити, по можливості, друге плече» («День», 24.01.2015);
«Частина гральних апаратів закрилася, а частина пішла в тінь» (т/к «1+1»,
08.06.2009), «Надмірні податкові вимоги змушують підприємців, які хотіли б
працювати чесно, йти в тінь» («День», 19.07.2006).
О. А. Стишов_______________________________________________________________
40 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 1
Охоплюючи значну аудиторію реципієнтів інформації, дискурс сучасних
українських мас-медіа сприяє тому, що переважна більшість нових терміноло
гічних сполучень соціально-економічної тематики переходить з вузької спе
ціальної сфери до загальнонародної, нерідко перетворюючись з нових фразео
логізмів на узуальні, стаючи згодом нормативними та кодифікованими.
У дискурсі ЗМІ кінця XX — початку XXI ст. засвідчено появу низки нових
фразеологізмів, які своїм походженням сягають сфери охорони здоров’я і меди
цини, що відіграє важливу роль у житті людей. Характерно, що джерелами ФО є
або слова і терміни та вільні словосполучення (те, що лікар приписав «саме те,
що найбільше потрібне, необхідне, доречне», у (в) глибокій комі [бути, знаходи
тися, перебувати і т. ін.] «у значному занепаді, не мати розвитку», тихо вмира
ти «поступово занепадати, зникати», понижувати (понизити) температуру
«зменшувати політичну, економічну та ін. напругу в суспільстві»), або детер-
мінологізовані спеціальні сполучення названої галузі (ставити (поставити)
діагноз «робити певний висновок про стан когось або чогось; характеризувати,
визначати особливості кого- або чого-небудь», больова точка «вразливе місце
чого-небудь (суспільної верстви, явища і т. ін.)», хірургічне втручання «винят
ково радикальні заходи, необхідні для розв’язання якогось питання, проблеми
чи ситуації», шокова терапія «комплекс радикальних економічних заходів (ре
форм), спрямованих на оздоровлення економіки, які супроводжуються низкою
негативних моментів (боляче, негативно позначаються на життєвому рівні на
роду)», ургентна терапія «невідкладне, термінове вживання радикальних захо
дів» та ін.). Помічено, що такі нові стійкі одиниці, в основу яких покладено мета
фору або метонімію, функціонують переважно в жанрах і матеріалах, де йдеться
про суспільно-політичні та економічні процеси, явища, реалії, поняття тощо.
Цьому сприяло творче мислення українських і зарубіжних публіцистів. Аналізо
вані фразеологізми, крім номінативної, нерідко виконують також важливу емо
ційно-експресивну, образну, прагматичну функцію:
«Нас уже не так багато, як було, скажімо, в 1991-92 роках, але є активні ентузіасти, які не ба
жають, щоб українство в Воронежі та області тихо вмирало» («Шлях перемоги», 24.03.1999);
«Я гадаю, коли людина у 20 років ставить точний діагноз свого суспільного буття, — ця лю
дина здатна вийти із кризи...» («Березіль», № 3-4,1996, с. 184); «До больових точок, що потре
бують прискіпливої уваги, належить податкове законодавство. Верховна Рада України най
ближчим часом має прийняти новий Податковий кодекс» («Українське слово», 21.10.1999);
«Ще одне завдання плану “шокової терапіГ уряду — перегляд податкових пільг»
(epravda.com.ua); «Країни Перської затоки, що однозначно підтримали військових у Єгипті,
керуються принципом Наполеона — “краще один поганий начальник, ніж два хороших”. Го-
ловні пріоритети вони бачать, по-перше, у встановленні бодай якоїсь, але міцної влади. По-
друге, у застосуванні ургентної терапії, спрямованої на порятунок фінансової системи Єгип
ту та його економіки від краху...» («Дзеркало тижня», 22.08.2013).
Цікаво, що деякі нові ФО мають кілька значень. Так, наприклад, у фразео-
логізм-інновацію чума XXI століття в дискурсі сучасних мас-медіа автори
вкладають різну семантику. По-перше, це «атипова пневмонія, або SARS»
(«22 % респондентів розцінюють SARS як чуму 21 століття, трохи менша
кількість (21 %) респондентів обрали відповідь “поживемо — побачимо”» —
docor.wpoonline.com.), по-друге, — нова хвороба, яку називають «інтернет-за-
лежність» («Але останнім часом поширилася ще одна залежність від інтернету,
або, як її ще називають, — чума XXIстоліття» — gboace.3dn.ru), по-третє, май
же невиліковна— «лихоманка Ебола» («ЧумаXXIстоліття: чи загрожує Ебола
Україні та світу» (заголовок статті) — ua.korrespondent.net)), по-четверте, —
____________ Основні джерела поповнення фразеологічного складу української мови....
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 1 41
«сексуальна залежність», відома ще як гіперсексуальний розлад («Сексуальна
залежність — чума XXI століття» (заголовок статті) — cikave.org.ua).
Дієвим джерелом продукування нових ФО в аналізований період є сфера
фізкультури і спорту. Характерно, що більшість таких ФО виникла в результаті
детермінологізації— виходу спортивних, тобто спеціальних, словосполучень за
межі власне терміносистем, а також різних модифікацій, семантичного збага
чення (метафоризації й метонімізації), стилістичної видозміни тощо. Аналізова
ні ФО утворені переважно на основі давновживаних, а тому відомих мовцям
термінологічних словосполучень різних видів спорту, які в прямому значенні
залишаються одиницями спеціальної системи, а в переносному виступають но
вими усталеними сполученнями і виразами, пор.: коротка лава (лавка) запасних
«спорт, брак спортсменів, які можуть вийти на заміну гравців основного складу
команди»; «перен. брак резервних кадрів у вищих ешелонах влади (владних
структурах)». Наприклад: «Загалом у другому таймі [баскетбольного матчу] да
лася взнаки коротка лава запасних політехніків» (postup.in.ua); «Мені ніколи не
здавалося, що у нас “коротка лава запасних” — як свого часу висловився ниніш
ній Президент» («День», 19.04.1999). Прикладами детермінологізації спортив
них терміносполучень також слугують фразеологізми-інновації брати (взяти)
тайм-аут «робити перерву в якій-небудь роботі, діяльності; відпочивати», три
мати удар «виявляти силу духу і волі, характер, стійкість до неприємностей,
невдач, поразок, уміння перебороти їх; виробляти впевненість у собі», на низь
кому старті [бути, знаходитися, перебувати і т. ін.] / низький старт «у стані
підготовки до чого-небудь; на початковому етапі» та ін., що активно функціо
нують у неспеціальних публіцистичних контекстах: «Але серед протестуваль-
ників назріла потреба взяти невеликий тайм-аут, — каже психолог» («Висо
кий замок», 20.12.2013); «Суть такої якості особистості, як уміння тримати
удар, не тільки в тому, щоб піднятися після невдачі, а й у тому, щоб бути гото
вим до різних поворотів професійної кар’єри» (ua.korrespondent.net). Менш чис
ленними є ФО, що виникли на базі вільних словосполучень, які побутують у ца
рині фізкультури і спорту або в матеріалах мас-медіа, присвячених цій тематиці:
повісити на цвях / [бутси, ключку, ракетку, боксерські рукавиці тощо] «припи
нити професійну кар’єру в певному виді спорту», гріти лавку «бути в запасі
(гравцю в ігрових видах спорту)», з подачі «з ініціативи». Наприклад: «Після
травми довелося повісити бутси на цвях. Уже давно перейшов до розряду вбо
лівальників, але дуже активних» («День», 13.03.1999); «Тарасу Михалику на
бридло гріти лаву запасних московського “Локомотива”» (1927.kiev.ua).
Військова тематика, а відповідно лексика і фразеологія, завжди були і зали
шаються актуальними і «на слуху» в мовній практиці засобів масової інформа
ції. Ключовим словом для творення деяких нових фразеологізмів слугувала лек
сема «війна»: війна компроматів «суперництво, а нерідко й ворожнеча
політичних або ділових кіл, які повідомляють громадськості негативні (часто
вигадані) факти з життя та діяльності своїх опонентів», зоряна війна «міжпла
нетний збройний конфлікт», пор.: «Одеські вибори: підкилимні інтриги і війна
компроматів» (заголовок статті) (tyzhden.ua); «Генерал від зоряних військових
катастроф Абрахамсон не раз заявляв на всіх перехрестях (і продовжує заявляти
й нині), що своєю програмою підготовки “зоряних воєн” СІЛА не поступляться
на жодний сантиметр» («Літ. Україна», 05.12.1985). Останнім часом у зв’язку з
антитерористичною операцією на сході України активно функціонує ще один
неофразеологізм термінологічного характеру, який виконує переважно номіна
тивну функцію, — гібридна війна «комбіноване використання ворогом дозволе
ної і забороненої зброї, тероризму, партизанської війни, злочинної поведінки та
О. А. Стишов_______________________________________________________________
42 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 1
пропаганди задля досягнення політичних цілей», напр.: «Зараз Україна змушена
балансувати на канаті надії оновлення в умовах гібридної війни: російської оку
пації, терористичного проникнення, нав’язування ідей федералізму, тортур вій
ськовополонених російськими терористами та захоплення в заручники спосте
рігачів ОБСЄ» («День», 06.05.2014); «Проти нас [України й українського
народу] ведеться “гібридна війна”, яка стосується не тільки військових, а й усьо
го суспільства загалом» (радіо «Промінь», 11.08.2014). Пов’язаний з названими
подіями також фразеологізм-інновація зелений коридор «обмежений з обох бо
ків вузький довгий простір чи прохід, яким можна покинути небезпечну зону чи
терени бойових дій мирним жителям», пор.: «У прес-центрі АТО заявляють про
створення “зеленого коридору” для мешканців Луганська, які хочуть покинути
місто» («День», 31.08.2014). В останні десятиліття в дискурсі ЗМІ засвідчено
ряд нових ФО, які виникли в результаті детермінологізації відомих спеціальних
словосполучень з військової сфери і їх переносного вживання: збився приціл
«бракує точності, вправності кому-небудь», важка артилерія «найвпливо-
віший, найдієвіший засіб», виходити (вийти) з прориву «вийти із складної си
туації» тощо. Відповідні контексти, особливо присвячені аналізу суспільно-по
літичних подій і явищ, чіткіше розкривають семантико-стилістичні особливості
цих утворень: «Катастрофічно збився приціл у Кріштіано Роналду»
(expres.ua/sport); «А “Великий скульптурний салон” представляє скульпторів з
багатьох регіонів нашої країни. До того ж скульптура різниться від живопису—
це складний вид мистецтва— така важка артилерія» («День», 27.02.2007). Вар
то звернути увагу на ще один фразеологізм із військової галузі, зокрема авіацій
ної, що останнім часом активно використовується в мовній практиці україн
ських мас-медіа, — збитий льотчик. Він має широку семантику. По-перше, це
«людина, яка в своєму житті мала можливість щось зробити на своїй посаді, але
через брак здібностей так нічого путнього і не зробила» («Як відомо, Рада націо
нальної безпеки і оборони, яка за Леоніда Кучми мала серйозний вплив на дер
жавну стратегію, вже за президента Віктора Ющенка і Віктора Януковича пос
тупово перетворилася на притулок “збитих льотчиків”» (rionews.com.ua.).
По-друге, аналізованою ФО характеризують також відомого діяча мистецтва
(переважно естради та шоу-бізнесу), який утратив популярність («Будуть [брати
участь у проекті “Дуже новорічне кіно, або Ніч у музеї”] також Сєрьога, Пова-
лій, Лоліта, Басков, “Авіатори” й інші не зовсім ще збиті льотчики» («Дзеркало
тижня», 07.12.2007).
Певна частина фразеологізмів-інновацій пов’язана зі сферою освіти та на
вчального процесу. Це всім відомі вільні й узвичаєні словосполучення і вирази,
що мають і термінологічний характер. Саме на їх основі вже утворилися й далі
виникають нові фразеологізми. Найчисельнішою є підгрупа одиниць, що похо
дять з математичних дисциплін: диктувати умови задачі «нав’язувати кому-не
будь свої погляди і змушувати діяти відповідно до них; ставити перед ким-не-
будь складні для розв’язання вимоги, завдання», винести (вивести) за дужки
«не згадувати, не акцентувати на чому- або кому-небудь; не піднімати певні
проблеми, питання тощо; відкинути, забути», рівняння з багатьма невідомими
«надзвичайно складне завдання, яке потребує великих зусиль» тощо. Названі
фразеологізми нині широко вживаються в друкованих і електронних ЗМІ різно
жанрової тематики: «Голова Львівської ОДА Віктор Шемчук пропонує депута
там обласної ради та районних рад Львівщини працювати спільно з виконавчою
гілкою влади в економічних питаннях, а політичні питання “винести за дуж
ки”» (zik.ua/news); «Російсько-українські відносини нагадують рівняння з бага
тьма невідомими. Розв’язання існує, але поки що його ніхто достеменно не
____________ Основні джерела поповнення фразеологічного складу української мови....
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 1 43
знає» («День», 03.06.2009). На основі загальнонавчальних словосполучень, пе
реважно через метафоричне перенесення, утворено такі нові ФО, як: домашнє
завдання (домашня робота) для кого-небудь «щось підготоване чи виконане як
результат даних кимось вказівок, рекомендацій, порад, вимог», складати
(скласти) іспит на що «доводити здатність вирішити яке-небудь питання»,
пройти тест на що «витримати випробування на спроможність здійснення
якої-небудь надзвичайно важливої справи», поставити [жирну] крапку в чому
сь, десь «гідно, вдало завершити щось» та ін. Наприклад: «Нам говорили, що
дружніми і “єдиними” є чехи, поляки, французи, але тільки не ми. Український
народ сьогодні склав іспит, і тепер ми можемо сказати, що ми є нація» («Україна
молода», 30.11.2004); «... щоб вибір країни став справжнім вибором усього наро
ду, а не однієї людини, народ повинен захистити себе сам. “Нечестивий четвер”
дав нам шанс пройти перший тест на європейську спроможність» («Дзеркало
тижня», 22.11.2013); «Тео Волкот [після забитих його командою двох голів] пос
тавив жирну крапку в [кінці] матчу...» (т/к «Футбол-1», 26.12.2013), «Саме вла
да зробила все, аби допомогти опозиції поставити жирну крапку в акції “Пов
стань, Україно”...» («Українська правда», 15.08.2014).
Сфера мистецтва також нині задіяна в процесах фразеотворення. Особливо
це стосується нових фразеологізмів, що виникли на основі словосполучень, які
активно функціонують переважно в галузі кіноіндустрії: сам собі режисер «лю
дина, яка самостійно планує своє життя, робить щось на свій лад», голлівудське
кіно «скомпонований неправдивий ролик з різних вирізок на користь однієї сто
рони конфлікту; однобічне висвітлення матеріалу», зіркова (зоряна) хвороба
«пиха, бундючна поведінка, завищена самооцінка особи, яка є відомою, попу
лярною або вважає себе такою», вільний художник «той, хто нічим не обмеже
ний у своїх діях», пор.: «Деякі спортсмени принципово відмовляються від по
слуг агентів... Іноді в ролі “сам собі режисер” виступає Андрій Шевченко, не
гребуючи нагодою у переламні моменти поговорити з уповноваженими клубів
тет-а-тет» (tyzhden.ua); «Посли закордонних справ заявили, що їм показали “гол
лівудське кіно”» (5-ий т/к, 22.01.2014); « ... багато хто з молодого покоління жур
налістів відразу хоче стати “зіркою” ефіру або екрану. Але ця “зоряна хвороба”
насправді має глобальний характер» (www.radiosvoboda.org); «Регіоналам по
трібен солдат партії, а не відносно вільний художник» («День», 09.01.2014). Дея
кі аналізовані ФО, будучи вторинними номінаціями, іноді набувають нової
внутрішньої форми. Так, запозичений з ангійської мови фразеологізм мильна
опера, що означає «телесеріал невисокого мистецького рівня мелодраматичного
характеру, призначений для домогосподарок, пенсіонерів та ін.» («Стало звич
ним лаяти “мильні опери” за їхню здатність відвертати глядача від повсякденних
турбот. Це має неабиякі підстави» («День», 07.02.2003), у немистецьких, зде
більшого політичних, контекстах функціонує з більш загальною семантикою
«тривалий процес», надаючи потрібного стилістичного забарвлення: «Посол ЄС
в Україні Ян Томбінський вважає, що “мильна опера” під назвою газові перего
вори закінчиться у Брюсселі 29 жовтня» («День», 23.10.2014).
У зв’язку з подальшим науково-технічним розвитком сучасна українська
мова поповнилася новими фразеологізмами — переважно стійкими терміноло
гічними словосполученнями, нерідко переосмисленими й модифікованими.
Насамперед це одиниці з галузі інформатики та комп’ютерних технологій: ін
формаційна революція «вплив інформаційних технологій на всі сфери життя
суспільства в останній чверті XX ст.», інформаційна війна «використання й
управління інформацією з метою набуття конкурентоздатної переваги над суп
ротивником», цифрові технології «технології, що використовують електрон
О. А. Стишов_______________________________________________________________
44 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 1
http://www.radiosvoboda.org
но-обчислювальну апаратуру для запису кодових імпульсів у певній послідов
ності та з певного частотою» тощо. Наприклад: «Цифрові технології в анімації
культури — це новаторський напрям навчання» (kulturoznawstwo.umcs). Ори
гінальним утворенням, яке можна віднести як до аналізованої вище підгрупи,
так і до освітньо-навчальної, є ФО цифрове покоління із семантикою «молоді
люди, які народилися з початком епохи цифрових технологій і чиє життя невід
ривно пов’язане з інтернетом» («Сучасні підлітки — це цифрове покоління. Во
ни вільно відчувають себе в кіберпросторі, дізнаються про нові технології прак
тично одночасно з їх появою». — www.prointemet.in.ua/teacher).
У сучасному світі, який інтенсивно розвивається і змінюється, всі ми є свід
ками бурхливого розвитку деяких біологічних наук (біотехнології, генетики, ге-
номіки та ін.), що сприяли появі стійких одиниць як термінологічного характеру
(касета генів/генна касета «набір генів одного виду, що вводиться в заплідне
ну яйцеклітину іншого виду»), так і номінативно-образного (золотий рис «гене
тично модифікований сорт рису, що має зерна золотисто-жовтого кольору, в
яких міститься значна кількість бета-каротину», їжа (продукти) Франкенштей
на «шкідлива їжа або продукти із різноманітними хімічними домішками, з гене
тично модифікованими компонентами тощо»). Пор. у контекстах: «... весь світ
був приголомшений, коли вчені створили так званий “золотий рис”. Адже його
збагачення каротином могло б вирішити проблему хронічного авітамінозу в жи
телів країн третього світу» («День», 19.11.2002); «Малюки із самого раннього
віку отримують свою порцію “їжі Франкенштейна”, як охрестили ГМ-продук-
ти “зелені”, починаючи з каш із соєю, яка практично вся генетично модифікова
на»» (ua.racurs.ua).
У кінці X X — на початку XXI ст. в українській мові, крім відомих і розгляну
тих вище, засвідчено появу деяких нових тематичних груп у фразеологічній сис
темі. Передусім це пов’язано з позамовними факторами — інтенсивним розвит
ком деяких сфер життєдіяльності в Україні.
Із середини 80-х років XX ст. в Україні почала активно функціонувати, ви
вчатися і розвиватися нова наука — екологія, яка стала одним з важливих дже
рел поповненя лексичного і фразеологічного складу сучасної української мови.
Серед нових фразеологічних одиниць, тематично пов’язаних з названою галуз
зю, зафіксовано такі: екологічна свідомість «вищий рівень психічного відобра
ження природного і штучного середовища, свого внутрішнього світу, рефлексія
щодо місця і ролі людини в біологічному, фізичному та хімічному світі, а також
саморегуляція цього відображення», зона відчуження / Чорнобильська зона «за
боронена для вільного доступу територія в радіусі тридцяти кілометрів, що за
знала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами внаслідок
аварії на Чорнобильській АЕС», екологічний слід «міра потреб людини в екосис
темах планети». Характерно, що ці та інші ФО стрімко поширюються в за-
гальномовній практиці через соціалізацію актуальних для сучасної людини по
нять, реалій та явищ. Цікаво, що окремі з них, метафоризуючись, набувають
вторинного значення, напр.: чорна діра (дірка) «відсутність чого-небудь, про
валля в чомусь; місце, де все зникає безслідно» («Сокиряни. Це така собі чорна
бюджетна діра на карті Чернівецької області» — buknews.com.ua; «Зона відчу
ження — це ж не просто радіоактивно забруднена територія. Це чорна діра, яка
поглинула цілий етнос, його ономастику, мову, історію, звичаї, промисли і мис
тецтво, призвела до непоправних деформацій віками сформованої етнопсихоло
гії» — portal.prolisok.org; пор. з первинною семантикою «астрофізичний об’єкт,
який створює настільки потужне гравітаційне поле, що жодні, як завгодно
швидкі, частинки не можуть покинути його поверхню, в тому числі світло»).
____________ Основні джерела поповнення фразеологічного складу української мови....
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 1 45
http://www.prointemet.in.ua/teacher
Однією з нових тематичних груп фразеології української мови, що виникла в
досліджуваний період, є група ФО туристичної галузі, індустрія якої постійно
зростає. На межі тисячоліть засвідчено низку нових фразеологізмів, здебільшо
го термінологічного характеру, на позначення різних видів туризму на зразок зе
лений туризм (рідше літній туризм) «відвідування туристської місцевості з
проекологічною орієнтацією в період вегетації флори», сільський туризм «вид
туризму, сконцентрований на сільських територіях, передбачає розвиток турис
тичних шляхів, місць для відпочинку, сільськогосподарських і народних музеїв,
а також центрів з обслуговування туристів із провідниками та екскурсоводами»,
екологічний туризм «форма подорожей, сприятливих для навколишнього сере
довища, до природних недоторканих людиною та часто природоохоронних те
риторій». Такі стійкі одиниці нині нерідко використовуються в дискурсі ЗМІ:
«Як Ви ставитеся до сільського туризму? Це русел-туризм. Це можливість ту
ристові пожити сільським життям. А зелений туризм — це екологічно чистий
туризм, це поважання природи ...» (радіо «Промінь», 21.02.2014). В останні ро
ки з ’явилися нові види туризму, зокрема досить дороговартісний космічний ту
ризм «польоти в космос або на навколоземну орбіту з розважальною чи науко
во-дослідною метою за приватні кошти», а також адреналіновий туризм
«перебування у в’язничній камері концтабору під наглядом охоронця» і тюрем
ний (в’язничний) туризм «кількагодинне перебування у в’язничній камері тюр
ми разом із засудженим». Наприклад: «...HACA опублікувала доповідь, у якій
робився висновок, що космічний туризм потенційно спроможний стати дуже
прибутковим видом бізнесу» («День», 03.07, 2007); « В Росії концтабори стали
місцями “адреналінового туризму”. В місцях, де катували і знищували творців
нашої культури та історії, нашу церкву, наших політиків, тепер можна заплати
ти 100 доларів за готельний номер у в’язничній камері. На Воркуті місцеві влади
таким “адреналіновим туризмом” латають дірки у своїх мізерних бюджетах»
(censor.net.ua).
Отже, активне творення, запозичення ФО, а також актуалізація вже відомих
структур з подальшим їх переосмисленням, семантичною і стилістичною перео
рієнтацією стійких одиниць у кінці XX — на початку XXI ст. спричинені актив
ною взаємодією зовнішніх і внутрішніх лінгвальних чинників. Вони засвід
чують динаміку національної фразеологічної системи і переконливо доводять,
що українська мова сьогодні інтенсивно розвивається, живе повноцінним, при
родним життям.
О. А. Стишов_______________________________________________________________
O. A. STYSHOV
MAIN SOURCES OF REFILL OF PHRASEOLOGICAL SCENE IN UKRAINIAN AT
THE END XX — BEGINNING XXI CENTURY
In the article the main sources o f refill and enrichment o f phraseological system in Ukrainian at
the end X X — beginning XXI century by new set linguistic units, not fixed in phraseological dictio
naries o f Ukrainian were examined. It was shown that the most spread among them is a creation of
phraseme-innovations based on words, free and terminology word combinations, and also on
borrowings from English and Russian.
K ey w o r d s : a phraseme, a phraseology o f modem Ukrainian, a language of modem Media.
46 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 1
|