Видатний український мовознавець Юрій Олексійович Жлуктенко (до сторіччя від дня народження)
У статті подається виклад основних етапів життя і наукової діяльності доктора філологічних наук, почесного члена Фризької академії наук, професора Юрія Олексійовича Жлуктенка. The article gives an account of the main periods of life and scientific activities of Phylosophy Doctor, Professor, Honorary...
Saved in:
| Published in: | Мовознавство |
|---|---|
| Date: | 2015 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2015
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184019 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Видатний український мовознавець Юрій Олексійович Жлуктенко (до сторіччя від дня народження) / Н. М. Биховець // Мовознавство. — 2015. — № 4. — С. 26-37. — Бібліогр.: 37 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-184019 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Биховець, Н.М. 2022-05-02T14:58:12Z 2022-05-02T14:58:12Z 2015 Видатний український мовознавець Юрій Олексійович Жлуктенко (до сторіччя від дня народження) / Н. М. Биховець // Мовознавство. — 2015. — № 4. — С. 26-37. — Бібліогр.: 37 назв. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184019 У статті подається виклад основних етапів життя і наукової діяльності доктора філологічних наук, почесного члена Фризької академії наук, професора Юрія Олексійовича Жлуктенка. The article gives an account of the main periods of life and scientific activities of Phylosophy Doctor, Professor, Honorary Member of the Frisian academy of sciences Yuriy Oleksiyovych Zhluktenko. uk Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Мовознавство Видатний український мовознавець Юрій Олексійович Жлуктенко (до сторіччя від дня народження) Prominent Ukrainian linguist Yuriy Oleksiyovych Zhluktenko Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Видатний український мовознавець Юрій Олексійович Жлуктенко (до сторіччя від дня народження) |
| spellingShingle |
Видатний український мовознавець Юрій Олексійович Жлуктенко (до сторіччя від дня народження) Биховець, Н.М. |
| title_short |
Видатний український мовознавець Юрій Олексійович Жлуктенко (до сторіччя від дня народження) |
| title_full |
Видатний український мовознавець Юрій Олексійович Жлуктенко (до сторіччя від дня народження) |
| title_fullStr |
Видатний український мовознавець Юрій Олексійович Жлуктенко (до сторіччя від дня народження) |
| title_full_unstemmed |
Видатний український мовознавець Юрій Олексійович Жлуктенко (до сторіччя від дня народження) |
| title_sort |
видатний український мовознавець юрій олексійович жлуктенко (до сторіччя від дня народження) |
| author |
Биховець, Н.М. |
| author_facet |
Биховець, Н.М. |
| publishDate |
2015 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Мовознавство |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Prominent Ukrainian linguist Yuriy Oleksiyovych Zhluktenko |
| description |
У статті подається виклад основних етапів життя і наукової діяльності доктора філологічних наук, почесного члена Фризької академії наук, професора Юрія Олексійовича Жлуктенка.
The article gives an account of the main periods of life and scientific activities of Phylosophy Doctor, Professor, Honorary Member of the Frisian academy of sciences Yuriy Oleksiyovych Zhluktenko.
|
| issn |
0027-2833 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184019 |
| citation_txt |
Видатний український мовознавець Юрій Олексійович Жлуктенко (до сторіччя від дня народження) / Н. М. Биховець // Мовознавство. — 2015. — № 4. — С. 26-37. — Бібліогр.: 37 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT bihovecʹnm vidatniiukraínsʹkiimovoznavecʹûríioleksíiovičžluktenkodostoríččâvíddnânarodžennâ AT bihovecʹnm prominentukrainianlinguistyuriyoleksiyovychzhluktenko |
| first_indexed |
2025-11-25T21:04:22Z |
| last_indexed |
2025-11-25T21:04:22Z |
| _version_ |
1850547116949110784 |
| fulltext |
H. M. БИХОВЕЦЬ
ВИДАТНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МОВОЗНАВЕЦЬ
ЮРІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ ЖЛУКТЕНКО____________
У статті подається виклад основних етапів життя і наукової діяльності доктора філологіч
них наук, почесного члена Фризької академії наук, професора Юрія Олексійовича Жлуктенка.
К л ю ч о в і сл ов а: Ю. О. Жлуктенко, германістика, контрастивна лінгвістика, соціолін
гвістика, інтерлінгвістика, варіантологія, неологія.
У серпні цього року наукова громадськість відзначатиме столітній ювілей ви
датного українського вченого і педагога професора Юрія Олексійовича Жлук
тенка, якому судилося пройти важкий життєвий і науковий шлях — від
підземного електрослюсаря та електрозварювальника на одній із донецьких
шахт до декана факультету романо-германської філології Київського державно
го університету ім. Тараса Шевченка та завідувача відділу романського і гер
манського мовознавства Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні.
Народився майбутній учений 31 серпня 1915 р. в селі Олександрівка Ново-
московського (тепер Дніпропетровського) району Дніпропетровської області в
багатодітній родині селянина-середняка. У 1931 р. помирає його батько, і юно
му Юрію Жлуктенку, якому ледь виповнилося шістнадцять років, довелося роз
почати трудову діяльність на шахті «Центральній» Червоноармійського району
Донецької області. Паралельно він учиться на вечірньому робітничому факуль
теті, закінчивши перед цим семилітку. У 1937 р., після закінчення робітфаку,
Ю. О. Жлуктенко вирішує здобути вишу освіту і вирушає до Ленінграда, маючи
на меті стати інженером у сфері електрозварювання. Шлях до Північної Паль
міри пролягав через Київ, і розклад руху поїздів дозволяв прогулятися вулицями
Ο Η. М. БИХОВЕЦЬ, 2015
26 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 4
Києва, побувати на Володимирській гірці, помилуватися краєвидами Подолу і
лівого берега Дніпра. Місто справило на нього величезне враження, і якось саме
по собі викристалізувалося рішення не їхати далі, а вступати до Київського
університету. Члени приймальної комісії, бачачи серед документів Ю. О. Жлук-
тенка диплом про закінчення робітфаку, намагалися переконати його подати до
кументи на один із природничих факультетів. Проте, як розповідав сам Юрій
Олексійович, знайомлячись з вузами Києва, він потрапив на лекцію М. Я. Кали-
новича, майбутнього академіка АН УРСР. Його лекція так вразила абітурієнта,
що він твердо вирішив подавати документи на щойно створений у 1937 р. фа
культет іноземних мов, перейменований 1938 р. на факультет західноєвропей
ських мов і літератур.
Учителями Ю. О. Жлуктенка були видатні мовознавці та літературознавці
М. Я. Калинович, І. В. Шаровольський, С. В. Савченко. За образним висловлен
ням С. В. Семчинського, «небосхил будь-якої науки прикрашають мов зорі, яс
краві імена вчених — жерців цієї науки. Подібно до того, як сяють на небі зірки
різної яскравості, так і в історії українського мовознавства на його небозводі
променіють різні прізвища лінгвістів — одні осяйніші, інші блідніші. Та серед
них прізвище вченого — академіка М. Я. Калиновича, поза будь-яким сумнівом,
світиться зіркою першої величини» *. Ще однією зіркою факультету був
І. В. Шаровольський, який 1937 р. став фундатором окремого факультету захід
ноєвропейських мов і літератур та його першим деканом. Якщо в дореволюцій
ний час наукові інтереси І. В. Шаровольського були зосереджені переважно на
літературознавстві, то в післяжовтневий період як у педагогічній, так і в науко
вій роботі він віддавав перевагу питанням мовознавства, зокрема взаємовпливу
мов, а також проблемі походження романських і германських мов 1 2. Чи не звідси
інтерес Ю. О. Жлуктенка до проблеми міжмовних зв’язків, яку він плідно до
сліджував протягом майже всього життя?
Із 1933 р. і до початку війни 1941 р. кафедрою історії західноєвропейських літе
ратур керував Стефан Володимирович Савченко. Яскравий лектор і педагог, рома
ніст за освітою, крім курсу історії захід ноєвропейських літератур він протягом пев
ного часу читав вступ до романського мовознавства та провансальську мову3.
Найулюбленішим з цих педагогів був у Ю. О. Жлуктенка С. В. Савченко, а
західноєвропейська література — найдорожчою його серцю дисципліною. Сту
дентом Юрій Жлуктенко був вдумливим, допитливим і старанним. Його успіхи
в навчанні не залишилися непоміченими — з 1939 р. він отримував Сталінську
стипендію.
На жаль, Друга світова війна перервала навчання на чотири довгих роки.
Студент Жлуктенко пішов добровольцем на фронт, був інструктором 7-го від
ділення штабу 5-ої Армії Південно-Західного фронту. У вересні 1941 р. у складі
підрозділу потрапив в оточення. У бою за переправу через річку Сула в районі
містечка Сенча був контужений. Після звільнення Києва його знову призвали до
діючої армії, і з листопада 1943 р. до 1945 р. Юрій Олексійович служив сержан
том у 68-му інженерно-саперному батальйоні 46-ї, а потім 57-ї Армії 3-го
Українського фронту. Брав участь у звільненні України, Молдавії, Румунії, Бол
гарії, Югославії, Угорщини та Австрії. За мужність і бойові заслуги його наго
роджено орденом «Червоної зірки» і медалями «За відвагу» та «За перемогу над
1 Семчинський С. В. Передмова // Жлуктенко Ю. О. Михайло Якович Калинович.— К.,
1990,— С .З.
2 Історія Київського університету.— К., 1959.— С. 585.
3 Там же.
___________________ Видатний український мовознавець Юрій Олексійович Жлуктенко
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 4 27
Німеччиною». Після демобілізації в листопаді 1945 р. він повернувся до Києва
та продовжив навчання в університеті, який закінчив з відзнакою 1946 р.
Надалі Ю. О. Жлуктенко плекав надію вчитися в аспірантурі на кафедрі за
хідноєвропейських літератур, проте його мріям не судилося здійснитися — на
заваді стало перебування на окупованій території в 1941-1943 рр. Так наука
втратила перспективного літературознавця, та згодом отримала відомого мовоз-
навця-германіста. Після закінчення університету Юрій Олексійович розпочинає
свою педагогічну діяльність: працює спочатку викладачем, а згодом завідува
чем кафедри іноземних мов Київського інституту кіноінженерів, старшим вик
ладачем Київського політехнічного інституту, завідувачем кафедри іноземних
мов Київського фінансово-економічного інституту, перейменованого згодом в
Інститут народного господарства, а з квітня 1969 по 1978 рр. він очолював ка
федру англійської філології та був деканом факультету романо-германської
філології Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.
На різних етапах своєї педагогічної діяльності Ю. О. Жлуктенко підготував
цілу серію (понад ЗО) навчально-методичних видань з англійської, німецької та іс
панської мов, написав кілька підручників, серед яких найвідомішим є «Вступ до
германського мовознавства» (1974) у співавторстві з Т. А. Яворською. У 1978 та
1986 рр. це видання зазнало значних змін у зв’язку з появою нових даних про ін
доєвропейські мови. Підручник з української мови для англомовців «Ukrainian»,
написаний разом з Η. І. Тоцькою та Т. К. Молодід, видавався двічі (1973, 1988).
Юрій Олексійович був співавтором підручника англійської мови для V-VI курсів
факультетів романо-германської філології «Modem English» (1987), підручника з
української мови «Elementary Ukrainian» для початківців англомовців (1989), са
мовчителя з української мови «Изучаем украинский язык. Самоучитель» (1991).
Професор був також відповідальним редактором таких підручників, як: «Deutsch :
Учебник немецкого языка для 1-го курса факультета романо-германской филоло
гии» (1977), «Учебник английского языка для факультетов международных отно
шений» (1980), «Словообразование английского языка» (1988).
У 1955 р. Ю. О. Жлуктенко захистив у 1-му Московському державному педа
гогічному інституті іноземних мов кандидатську дисертацію «Постпозитивные
глагольные приставки в современном английском языке». Напередодні захисту в
5-му номері журналу «Вопросы языкознания» за 1954 р. з ’явилася його стаття
«О так называемых ‘сложных глаголах’ типа stand up в современном английском
языке». Як у статті, так і в дисертації вчений висловлює думку, відмінну від іс
нуючих на той час поглядів зарубіжних і радянських мовознавців на такі дієслова,
зокрема на сутність їхнього другого компонента. Звичайно його трактували як ок
реме слово. Одні автори вважали його прислівником (О. Єсперсен, Г. Керм), ін
ші — прийменником (Дж. Несфілд). У радянському мовознавстві також превалю
вала думка, що другий компонент цих дієслівних сполук — слово. Зокрема,
О. І. Смирницький та О. С. Ахманова вважали їх прийменниковими прислівника
ми, а самі дієслівні сполуки відносили до словосполучень. Лише ті з цих сполук,
які мали ідіоматичний характер, як-от to give up «відмовлятися» та look on «спо
стерігати», О. С. Ахманова запропонувала назвати «аналітичними словами» 4.
Ю. О. Жлуктенко звернув увагу на обмеженість ролі дієслівної префіксації в
сучасній англійській мові. «Уживані в живій англійській мові дієслівні префік
си — нечисленні і майже всі мають переносне, а не просторове значення». Звід
4 Жлуктенко Ю. А. Постпозитивные глагольные приставки в современном английском
языке : Автореф. ... дне. канд. филол. наук.— Μ., 1954.— С. 1-3.
Η. М. Биховецъ_________________________________________________________________
28 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 4
си його висновок, що «префіксація в системі англійського дієслова втратила ду
же важливу ділянку застосування» 5.
Автор дисертації, проаналізувавши пам’ятки англійської писемності дав-
ньоанглійського та середньоанглійського періодів, установив, що в них «майже
відсутні дієслівні префікси, значення яких було б головним чином просторо
вим... Тобто система префіксів уже в давньоанглійський період втратила свою
основну базу розвитку — функцію вираження напрямку дії в просторі. Для
просторової модифікації значень дієслівних основ [англійська] мова корис
тується переважно окремими рухливими елементами, які зустрічаються то пе
ред дієсловом, то після нього (так звані відокремлені приставки)... У серед-
ньоанглійському періоді поступово відбувається остаточний перехід у мові до
відокремленої постпозиції приставок»6 7.
У цілому вчений доходить висновку, що дієслівні сполуки типу stand up —
це аналітичні слова, а їхні другі компоненти — морфеми. Ці морфеми є постпо
зитивними префіксами, перехід яких від препозиції до постпозиції відбувся че
рез протиріччя, що виникли між наголосом просторового префікса та наголосом
кореня, які виконували змісторозрізнювальну функцію. У процесі розвитку
постпозитивних префіксів в англійській мові Ю. О. Жлуктенко вбачав не появу
нового способу словотворення, а видозмінений спосіб префіксації, який обслу
говував систему дієслова раніше і зберігся в ній до сьогодні1.
Цій же проблематиці присвячені ще дві статті — «Степень подвижности
вторых компонентов английских глагольных единиц типа stand ир» та «Взаи
мосвязи современных постпозитивных приставок («послелогов») с наречиями и
предлогами»8.
Монографія Ю. О. Жлуктенка «Порівняльна граматика української та англій
ської мов» (1960) стала першою в історії українського мовознавства працею,
присвяченою контрастивному аналізу англійської та української мов, що, власне,
започаткувала розвиток контрастивної лінгвістики в Україні. Певною мірою її
поява була зумовлена насамперед вимогами практики: методики викладання ан
глійської мови. Як вважав сам автор, «в процесі викладання вчитель має постійно
й систематично проводити порівняння явищ і фактів іноземної мови як з вивчени
ми раніше явищами і фактами цієї мови, так і з відповідними явищами й фактами
мови рідної»9. А з іншого боку, на думку вченого, «порівняльні двомовні грама
тики і дослідження... велику користь можуть також принести мовознавцеві. Адже
навряд чи є такі дві мови, будова яких була б цілком однаково досліджена і вивче
на. Зіставлення двох мовних систем може допомогти виявити певні закономірнос
ті в одній з них, які досі ще не стали об’єктом наукового аналізу» 10.
Ю. О. Жлуктенко детально порівнює фонетичну будову двох мов, більше
підкреслюючи моменти розбіжностей, ніж подібностей, оскільки саме вони
створюють своєрідність порівнюваних мов, подає порівняльні таблиці україн
5 Жлуктенко Ю. А. О так называемых «сложных глаголах» типа stand up в современном
английском языке // Bonp. языкознания.— 1954. — № 5. — С. 105.
6 Жлуктенко Ю. А. Постпозитивные глагольные приставки...— С. 7-8.
7 Там же.— С. 16.
8 Жлуктенко Ю. А. Степень подвижности вторых компонентов английских глагольных
единиц типа stand up» // Вопросы теории английского языка.— К., 1958.— С. 113-125;
Жлуктенко Ю. О. Взаимосвязи современных постпозитивных приставок («послелогов») с
наречиями и предлогами // Там же. — С. 127-140.
9 Жлуктенко Ю. О. Порівняльна граматика української та англійської мов. — К., 1960.
— С. 3.
10 Там же.— С. 4.
___________________ Видатний український мовознавець Юрій Олексійович Жлуктенко
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 4 29
ських і англійських голосних та приголосних фонем, наголошує на інтонацій
них збігах і розбіжностях обох мов.
Більшу частину монографії присвячено граматичній будові англійської та
української мов. Другий розділ «Морфологія» подає порівняльну характеристи
ку граматичних категорій усіх частин мови. У третьому розділі «Синтаксис» ак
центується увага на способах вираження синтаксичних зв’язків у простому,
складносурядному та складнопідрядному реченнях.
У вступі до монографії є абзац, який прозоро вказує, що вже тоді її автор зби
рав матеріал до майбутньої докторської дисертації. Процитуємо його: «На про
тязі всієї своєї історії основні масиви носіїв англійської і української мов не ме
жували один з одним територіально, а культурно-політичні та економічні
зв’язки між цими народами не були безпосередніми. Тому кожна з цих мов не
могла безпосередньо впливати на іншу. Лише в кінці XIX ст., коли почалася
еміграція до Північної Америки великої кількості українського трудового насе
лення з західноукраїнських земель, на території США і Канади створилися чис
ленні острівці української мови. Тут вони існують і до сьогоднішнього дня...,
зазнаючи впливу панівної англійської мови і в свою чергу впливаючи на розмов
ну англійську мову околишнього населення» п.
У червні — серпні 1965 р. Ю. О. Жлуктенко, згідно з угодою про культурний
обмін, стажувався на курсах підвищення кваліфікації викладачів англійської
мови у Джорджтаунському університеті у Вашингтоні. Курс лекцій з методики
викладання англійської мови стажистам з Радянського Союзу читали Ч. Фріз і
Р. Ладо. Згодом учений поділився набутими ним знаннями з викладачами іно
земних мов в Україні, опублікувавши книжку «Навчання іноземних мов за мето
дичною системою Ч. Фріза — Р. Ладо» (1969).
Чільне місце у творчому доробку Юрія Олексійовича посідають праці, до
тичні до теорії міжмовних відносин. Як відомо, вона виникла на ґрунті порів
няльно-історичного мовознавства, у центрі уваги якого є проблема взаємозв’яз
ку мов. У зарубіжному мовознавстві основи теорії взаємодії мов сформулювали
У. Вайнрайх та Е. Гауген. У радянському мовознавстві поштовхом до бурхливо
го розвитку цієї теорії стала дискусія про теорію субстрату, яку провів Інститут
мовознавства АН СРСР у Ленінграді в 1955 р. У ході цієї дискусії, матеріали якої
були опубліковані в журналі «Вопросы языкознания», Б. О. Серебренников зая
вив про необхідність створення «допоміжної» галузі мовознавства— «інфлюен-
цистики» для вивчення результатів впливу субстрату і взагалі результатів
взаємовпливів мов. Безумовно, Ю. О. Жлуктенко, який був передплатником
журналу «Вопросы языкознания» від початку його заснування, вивчав матеріа
ли цієї дискусії. Можливо, саме вона, а також праці його вчителя І. В. Шарово-
льського, присвячені питанням взаємовпливу мов, наштовхнули вченого на
ідею дослідити наслідки контактів української мови з англійською у США та
Канаді. Результатом цих досліджень стала докторська дисертація «Украин
ско-английские межъязыковые отношения в США и Канаде», яку Ю. О. Жлук
тенко захистив у Ленінградському університеті. Захисту дисертації передувала
публікація двох монографій: «Українсько-англійські мовні відносини. Україн
ська мова в США і Канаді» (1964) та «Мовні контакти. Проблеми інтерлінгвісти
ки» (1966), а також низка статей і тез доповідей 11 12.
11 Там же.— С. 6.
12 Див., зокрема: Жлуктенко Ю. А. К вопросу о проницаемости грамматического строя
при взаимодействии языков // Вопросы теории английского и немецкого языков. — К.,
1962.— С. 3-36; Жлуктенко Ю. А. Языковые контакты // XXVI науч. конф. проф.-препод.
состава. Киев, ин-та нар. хоз. : Тез. докл. и сообщ. — К., 1964. — С. 258-259;
Η. М. Биховецъ_________________________________________________________________
30 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 4
На противагу Б. О. Серебренникову, який пропонував назвати нову допо
міжну галузь мовознавства «інфлюенцистикою», Ю. О. Жлуктенко визначив її
як «інтерлінгвістика» 13.
У монографії «Українсько-англійські міжмовні відносини. Українська мова
у США і Канаді» вчений розглядає основи теорії міжмовних відносин, висвіт
лює соціально-історичні умови, в яких здійснювався контакт двох мов. Аналіз
великої кількості друкованих джерел громадських і культурно-просвітницьких
організацій української трудової імміграції США і Канади, а також мови амери
канських українців дозволив Ю. О.Жлуктенку виявити факти взаємодії україн
ської та англійської мов на фонетичному, граматичному та лексичному рівнях.
Книжка містить словник найуживаніших англіцизмів у мові українських імміг
рантів (950 одиниць, відібраних з-понад 2000). Окремий розділ присвячений ук
раїнізмам в англійській мові іммігрантів. Варто наголосити, що ця монографія
стала першим у радянському мовознавстві дослідженням взаємовідносин між
українською і англійською мовами у США і Канаді.
Досліджуючи проблеми взаємодії мов у праці «Мовні контакти. Проблеми
інтерлінгвістики» (1966), Ю. О. Жлуктенко розробив власну типологію мовних
контактів, серед яких вирізняє: казуальні, тобто тимчасові, слабкі, випадкові
зв’язки між мовами, що спостерігаються при нерегулярному, епізодичному
спілкуванні мовних колективів, і перманентні — стійкі, міцні міжмовні зв’язки,
які встановлюються в процесі тривалого інтенсивного спілкування. Серед пер
манентних мовних контактів учений виокремлює зовнішні, що виникають у про
цесі спілкування мовних колективів, які входять до різних суспільно-політич
них єдностей, проживають на суміжних територіях, і внутрішні — при
спілкуванні мовних колективів, які становлять одну суспільно-політичну єд
ність і живуть на одній території (наприклад, на території США контакти між
англійською і численними іммігрантськими мовами тощо).
Крім того, Ю. О. Жлуктенко виділяє також природні мовні контакти, що ви
никають у процесі безпосереднього спілкування носіїв різних мов, і штучні мов
ні контакти, які встановлюються в спеціально створеній обстановці — в умо
вах вивчення чужої мови в школі. Власне, закономірності, що виникають під час
штучних мовних контактів, привертають увагу педагогів, психологів та мето
дистів, тоді як лінгвістів насамперед цікавлять природні міжмовні зв’язки.
Коли між двома мовами встановлюється той чи той тип зв’язку, жодна з них не
лишається інертною. «Загальна сума динамічних процесів, що розвиваються в мо
вах після встановлення між ними контакту, і складає те, що звичайно називають
взаємодією мов. Сюди належать процеси стимулювання і гальмування, перене
сення мовного матеріалу і моделей, переплітання мовних і артикуляційних нави
чок, взаємне накладання мережі розрізняльних ознак і багато іншого» 14.
Виникнення того чи іншого виду постійних міжмовних зв’язків супрово
джується появою двомовності, якій присвячено окремий розділ монографії. Ха
рактер двомовності залежить насамперед від типу мовних контактів.
Ю. О. Жлуктенко вирізняє індивідуальну двомовність, яка виникає під час ка
зуального контакту, групову двомовність, яка з ’являється при перманентному
___________________ Видатний український мовознавець Юрій Олексійович Жлуктенко
Жлуктенко Ю. О. Інтерференція в граматичній будові контактуючих мов // XXVII наук,
конф. проф.-виклад. складу Київ, ін-та нар. госп : Тези доп.— К., 1965.— С. 458-460;
Жлуктенко Ю. О. Лексична інтерференція в умовах мовного контакту // Наук. конф.
проф.-виклад. складу Київ, ін-ту нар. госп : Тези доп. — К., 1966. — С. 295-297.
43 Жлуктенко Ю. А. Украинско-английские межъязыковые отношения в США и Канаде
: Автореф. ... дис. д-ра филол. наук.— Ленинград, 1967.— С. 3.
14 Жлуктенко Ю. О. Мовні контакти. Проблеми інтерлінгвістики.— К., 1966.— С. 12.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 4 31
мовному контакті, а в ситуації перманентного внутрішнього контакту створю
ються умови для масової двомовності. І якщо У. Вайнрайх підкреслював, що
місцем здійснення контакту є двомовна особа, то Ю. О. Жлуктенко наголошує
на тому, що «в умовах групової та масової двомовності ... місцем здійснення
контакту стає вже вся двомовна група» 15.
Розглядаючи питання лінгвістичних змін, зумовлених взаємодією мов, учений
вважає інтерференцією «всі зміни в структурі мови та в значеннях, властивостях і
складі її одиниць, що виникають як наслідок її взаємодії з іншою мовою в ситуації
мовного контакту» 16. Інтерференція є одним з етапів так званої дифузії, тобто
процесу проникнення того чи іншого іншомовного елемента або структурної ри
си в систему мови-реципієнта. «Коли яке-небудь явище інтерференції стає звич
ним і регулярним, — зазначає Ю. О. Жлуктенко, — воно не тільки перестає бути
відхиленням від норми, а саме стає частиною норми, тобто входить до числа тих
елементів мови, які визнаються обов’язковими. Цей процес і є інтеграцією іншо
мовного елемента новою системою» 17 18. Проте, як наголошує вчений, критеріїв
розмежування явищ інтерференції та явищ інтеграції ще не вироблено. На його
думку, «слід вважати, що слово вступило у фазу інтеграції лише тоді, коли мовці
сприймаючого колективу більше не відчувають його іншомовного характеру і
* . . . . їйставляться до нього як до органічного елемента власної мовної системи» .
Ю. О. Жлуктенко подає основні типи лінгвістичної інтерференції: введення
«чужого» лінгвістичного матеріалу в контекст певної мови; наділення одиниць
даної системи функціями, які їй не притаманні, але властиві відповідним одини
цям іншої системи; стимулюючий або стримуючий вплив однієї системи на
вживання одиниць і моделей іншої; нівелювальний вплив з боку простіших і чіт
кіших моделей однієї системи на відповідні, але складніші моделі іншої; копію
вання моделей другої системи за допомогою засобів першої.
На відміну від деяких учених, зокрема й У. Вайнрайха, які дійшли висновку,
що послідовність «первинна одномовність -> двомовність -» вторинна одномов-
ність» являє собою обов’язкову схему розвитку мовного контакту, Ю. О. Жлук
тенко вважав, що «такий фаталістичний погляд на розвиток будь-якого мовного
контакту... не має достатніх підстав» 19. На його думку, «необхідність зміни мо
ви і відмови від двомовності не зумовлюється лінгвістичним розвитком і цілко
вито залежить від позамовних факторів. З лінгвістичної точки зору, будь-який
фаталізм у питанні про можливості завершення мовних контактів видається
неправомірним»20.
Учений наголошує на надзвичайній стійкості української мови в СІЛА та Ка
наді в умовах мовного контакту і висновує, що роль процесів інтерференції, які
відбуваються в українській мові, «є не тільки деструктивною, а й конструктив
ною» 21. Дослідник убачає в цьому діалектику існування і розвитку мов в умовах
постійного внутрішнього контакту.
У 1974 р. побачила світ монографія Ю. О. Жлуктенка «Лингвистические ас
пекты двуязычия», яка продовжила його попередні праці з питань інтерлінгвіс
тики. За час, відколи з’явилися його перші праці, присвячені цій проблематиці,
мовознавство збагатилося новими напрацюваннями, які підштовхнули дослід
15 Там же.— С. 23.
16 Там же.— С. 44.
17 Там же.— С. 45.
18 Там же.— С. 46.
19 Жлуктенко Ю. А. Украинско-английские межъязыковые отношения в США и Канаде.—
Ленинград, 1968. — С. 35.
20 Там же,— С. 34.
21 Там же.
Η. М. Биховецъ_________________________________________________________________
32 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 4
ника до уточнення деяких положень, викладених ним раніше, та критичного
аналізу праць інших мовознавців. Так, Ю. О. Жлуктенко наголошує, що основ
ним практичним поняттям інтерлінгвістики є міжмовний зв’язок. Серед велико
го різноманіття міжмовних зв’язків він розрізняє насамперед дистантні між
мовні зв ’язки, які виникають за відсутності будь-якого безпосереднього
контакту носіїв мов і двомовності, та контактні міжмовні зв ’язки, що встанов
люються за умов етнічного зіткнення носіїв мов та наявності двомовності. Саме
цей останній тип міжмовних зв’язків називають мовними контактами. Оскільки
в дійсності існують ще й інші типи зв’язків, термін «мовні контакти» почали
трактувати в широкому і вузькому значеннях. Для усунення термінологічної
неоднозначності професор Жлуктенко запропонував уживати термін «міжмов
ний зв’язок» як родове поняття, а «контактний зв’язок» — як видове, знімаючи
тим самим небажану термінологічну омонімію. Термін «мовний контакт», що
став звичним, на його думку, можна зберегти як синонім терміна «контактний
міжмовний зв’язок»22.
Ю. О. Жлуктенко вступає в дискусію із С. В. Семчинським, який вважав тер
міни «мовні контакти» і «взаємодія мов» повністю синонімічними. Насправді
між ними, як стверджує дослідник, існує істотна відмінність: «мовні контакти—
це певний тип мовного зв’язку, а взаємодія мов є комплексом явищ, які розви
ваються внаслідок встановлення останнього» 23.
Критикуючи погляди Є. М. Верещагіна щодо двомовності, учений вказує на
необхідність розрізнення лінгвістичного і психологічного розуміння цього по
няття. Кращим лінгвістичним визначенням двомовності, на його думку, є визна
чення У. Вайнрайха, який вважав двомовністю «практику поперемінного корис
тування двома мовами» 24. Ю. О. Жлуктенко наводить кілька класифікацій типів
двомовності, які ґрунтуються на різних критеріях. Зокрема, він розглядає три
види типологій двомовності — психологічну, соціологічну та лінгвістичну, що
їх розробив Є. М. Верещагін.
Про інтерес у наукових колах до праці «Лингвистические аспекты дву
язычия» свідчить те, що її було перекладено французькою мовою25.
Оскільки в теорії мовних контактів особливе місце посіла праця У. Вайнрай
ха «Languages in contact. Findings and problems», яка стала настільною книгою
для фахівців з проблем міжмовних зв’язків і до того ж не була перекладена на
російську мову, Ю. О. Жлуктенко доклав чималих зусиль, щоб одержати дозвіл
на переклад цього видання. І в 1979 р. ця праця побачила світ у його перекладі
російською26. Крім того, він додав до неї список праць з проблем взаємодії мов і
мовних контактів, опублікованих у СРСР.
Говорячи про Юрія Олексійовича як глибокого науковця-аналітика, слід зга
дати про нього і як про талановитого й дійового керівника— завідувача кафедри
англійської філології та декана факультету романо-германської філології Київ
ського державного університету. На момент появи Ю. О. Жлуктенка на цьому
факультеті викладали як основні спеціальності англійську, німецьку, фран
цузьку та іспанську мови. Професор Жлуктенко домігся включення до нав
чальних планів університету деяких германських, романських та східних мов.
22 Жлуктенко Ю. А, Лингвистические аспекты двуязычия.— К., 1974.— С. 11-14.
23 Там же.— С. 17.
24 Там же,— С. 29.
25 Zhluktenko Yu. Les aspects linguistiques du bilinguisme / Trad. Ph. Pochet.— Bruxelles,
1976-1977,— 183 p.
26 Вайнрайх У. Языковые контакты. Состояние и проблемы исследования / Пер. с англ, и
коммент. Ю. А. Жлуктенко.— К., 1979.— 263 с.
___________________ Видатний український мовознавець Юрій Олексійович Жлуктенко
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 4 33
Зокрема, вдалося розпочати викладання таких східних мов, як арабська, китай
ська та японська. Так відновилося на базі факультету сходознавство, яке в 30-і
роки минулого століття було знищене в Україні. Зрештою, це дало свої резу
льтати в майбутньому: уже в часи незалежності на факультеті відкрилося від
ділення сходознавства, а в HAH України — Інститут сходознавства. Згодом у
навчальних планах університету з ’явилися нідерландська та фризька мови. Як
свідчить перший посол Нідерландів в Україні Роберт Ceppi, «професор
Ю. О. Жлуктенко почав закладати міцний фундамент у розвиток культурних
відносин між Україною та Нідерландами». А почалося це ще 1980 р., коли
Р. Ceppi «прибув з Нідерландського посольства в Москві до Києва, щоб особис
то вручити Юрію Олексійовичу першу паку фризьких книг, які Фризька Акаде
мія наук з ентузіазмом надіслала для Київського університету» 11. Невдача спіт
кала декана факультету в його намірах залучити італійську мову до викладання
на факультеті. Лише в часи незалежності, у 1992 р., був здійснений перший на
бір студентів, основною спеціальністю яких була італійська мова.
Діяльність Ю. О. Жлуктенка також спрямовувалася на підвищення науково
го потенціалу викладачів факультету. Крім активного залучення викладацького
складу факультету до досліджень у сфері германістики, романістики і зарубіж
ного літературознавства, він фактично започаткував нову спеціальність «теорія
перекладу», яка завдяки йому у 80-х роках минулого століття ввійшла як лінгвіс
тична дисципліна до переліку спеціальностей, затверджених BAK СРСР.
З метою підготовки молодих науковців Ю. О. Жлуктенко домігся відкриття
на факультеті спеціалізованої ради із захисту кандидатських та докторських ди
сертацій за спеціальностями: германські мови, романські мови, загальне мово
знавство, теорія перекладу, зарубіжна література. Через цю «кузню кадрів»
пройшло багато викладачів як Київського університету, так і інших вузів Украї
ни, а також Литви та Казахстану.
У вересні 1975 р. Ю. О. Жлуктенко на запрошення дирекції Інституту мово
знавства ім. О. О. Потебні АН УРСР очолив відділ романського і германського
мовознавства. Відкриваючи новий від діл, дирекція Інституту мала на меті, по-
перше, розширити діапазон мов і лінгвістичних проблем, що досліджувалися в
Інституті, за рахунок германських і романських мов, а по-друге, забезпечити
науково-теоретичну орієнтацію та координацію наукових досліджень, що на
той час велися майже на 200 кафедрах іноземних мов українських вишів. З від
криттям нового структурного підрозділу в Інституті майже через чверть сто
ліття поновилися дослідження з романських і германських мов, які припинилися
на початку 50-х років минулого століття після того як Інститут залишив
проф. І. В. Шаровольський. Ю. О. Жлуктенко сформував колектив відділу, який
плідно працював під його керівництвом до січня 1982 р. Успішній роботі відділу
сприяв попередній науковий доробок його керівника, в якому серед інших були і
праці з питань словотвору в англійській мові27 28. Тож не дивно, що першою вели
кою працею, яка з ’явилася під керівництвом Ю. О. Жлуктенка, стали «Нариси з
контрастивної лінгвістики» (1979), до якої він написав розділ «Контрастивний
аналіз як прийом мовного дослідження».
Згодом була опублікована колективна монографія відділу «Порівняльні до
слідження з граматики англійської, української, російської мов» (1985), відпо
відальним редактором і автором якої був Юрій Олексійович. До неї ввійшли на
27 Мови Європейського культурного ареалу: розвиток і взаємодія.— К., 1995.— С. 6.
28 Див., наприклад: Жлуктенко Ю. А. О так называемых сложных глаголах....— С. 105-113;
Жлуктенко Ю. О. Конверсия в современном английском языке как морфолого-синтакси
ческий способ словообразования // Вопр. языкознания.— 1958.— № 5.— С. 53-54.
Η. М. Биховецъ_________________________________________________________________
34 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 4
писані ним розділи «Основи контрастивного аналізу», «Числівник», «Складні
речення». Появі цієї праці передувала серія статей професора з проблем кон-. . . . 29трастивної лінгвістики .
Іншим напрямом студій, які обрав керівник відділу, було теоретичне і практич
не дослідження полінаціональних літературних мов, яке він розпочав ще працюю
чи в університеті29 30. Вихід у 1981 р. колективної монографії відділу романського і
германського мовознавства «Варианты полинациональных литературных языков»
за загальною редакцією Юрія Олексійовича засвідчив, що слідом за Московською
та Ленінградською виникла ще й Київська школа варіантологів, яка цією публіка
цією переконливо заявила про «творчо цілком самостійний інтерес до проблем ва
ріативності літературної мови на національному рівні»31 і стала широко відомою не
лише в колишньому Радянському Союзі, а й за кордоном. Він написав до неї роз
діли «Теория национальных вариантов языка» та «Канадский национальный ва
риант английского языка» (у співавторстві з Η. М. Биховець).
Наступною працею, підготовленою під керівництвом професора, була ко
лективна монографія «Английские неологизмы» (1983). Про її непересічне зна
чення свідчить хоча б той факт, що вона потрапила до списку рекомендованої
літератури, який міститься у статті «Неологизмы» в «Лингвистическом энцик
лопедическом словаре». Ю. О. Жлуктенку належать у цій монографії розділи
«Динамика словообразовательной системы и неологизмы», «Неологизмы — те
лескопные слова» та «Неологизмы типа ‘глагол + постпозитив’» (у співавтор
стві з О. М. Бортничук).
Розпочата Ю. О. Жлуктенком співпраця з Фризькою Академією наук завер
шилася виходом у 1984 р. монографії «Фризский язык», яку він написав у
співавторстві з О. В. Двухжиловим. Ця праця була «першим у радянському мо
вознавстві цілісним описом фризької мови, ... однієї з найменш вивчених гер
манських мов»32, а відтак вона стала помітним внеском у германістику і дала ім
пульс для подальшої розробки актуальних питань фризької мови і
порівняльно-історичного мовознавства, — підсумував В. А. Головін. У ній ав
тори подали короткий аналіз історії фризів, спинилися на місці фризької мови
серед германських мов, її писемних пам’ятках, проблемі походження фризької
та англійської мов зі спільного джерела — англофризької мови, детально
проаналізували процеси становлення фризької літературної мови протягом
новофризького періоду. Фризька Академія наук високо оцінила цю працю, і
1987 р. Ю. О. Жлуктенка було обрано почесним членом Фризької Академії наук.
З 1982 р. і до останніх днів життя Юрій Олексійович працював провідним нау
ковим співробітником-консультантом відділу загального і слов’янського мово-
29 Жлуктенко Ю. О., Бублик В. Н Контрастивна лінгвістика: проблеми і перспективи //
Мовознавство.— 1976.— № 4.— С. 3-15; Жлуктенко Ю. А., Бублик В. Н Серия контрас
тивных исследований английского и венгерского языков // Исследования по романской и
германской филологии.— К., 1977.— С. 213-218; Жлуктенко Ю. А. О некоторых вопросах
контрастивного анализа языков // Вести. Киев, ун-та : Романо-герман. филология.— 1978.—
№ 12.— С. 5-9; Жлуктенко Ю. А. Контрастивный анализ текстов // Лингвистика текста и
обучение иностранным языкам.— К., 1979.— С. 24—30; Жлуктенко Ю. А., Бублик В. Н. [Рец.
на :] Papers and Studies in Contrastive Linguistics.— Poznan, 1973-1974.— Voi. 1-2 // Іноземна
філологія.— 1976. — Вип. 44.— С. 89-92.
30 Жлуктенко Ю. А. Канадский вариант английского языка и определение канадизма //
Исследования по романской и германской филологии.— К., 1975.— С. 94—99.
31 Домашнее А. И. Концепция национального варианта литературного языка : Из опыта
научного сотрудничества российских и украинских лингвистов // Мови Європейського куль
турного ареалу... — С. 145.
32 Головин В. А. [ Рец. на:] Жлуктенко Ю. А., Двухжилов А. В. Фризский язык.— К.,
1984.— 200 с. // Вопр. языкознания.— 1987.— С. 144—145.
___________________ Видатний український мовознавець Юрій Олексійович Жлуктенко
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 4 35
знавства Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР. Протягом цього пе
ріоду з-під його пера з ’явилися дві монографії, чимало статей та розділів у кількох
колективних монографіях. Особливо багато уваги приділяв він соціолінгвістиці,
зокрема таким її аспектам, як мовна ситуація і мовна політика33.
Монографія Ю. О. Жлуктенка «Українська мова на лінгвістичній карті Кана
ди» (1990) була приурочена до сторіччя переселення української трудової еміг
рації до Канади. Дослідник розглянув найважливіші демографічні та мовно-ку
льтурні характеристики української етнічної групи в Канаді: її кількісний склад,
територіальне розміщення, соціальний і культурно-освітній рівень, ступінь збе
реження етнічних ознак. Аналізуючи дві форми канадсько-українського мов
лення — писемну і розмовну, вчений відзначає, що перша вживається в різних
періодичних виданнях, а також у діяльності громадських та освітніх товариств
українців Канади, тимчасом як розмовна форма канадсько-українського мов
лення використовується в умовах невимушеного усного спілкування. Писемна
форма, за його спостереженнями, успадкувала деякі традиційні риси літератур
ної мови Західної України і великий вплив польської мови. Цілком доречним тут
є поданий дослідником перелік полонізмів, найчастіше вживаних у писемному
мовленні українців Канади. Проте якщо лексичні полонізми, за спостереженням
Ю. О.Жлуктенка, «в одних формах канадсько-українського мовлення і в одних
джерелах писемності вживаються частіше, а в інших рідше, то всі джерела без
винятку активно використовують як найважливіший засіб поповнення своїх
словникових ресурсів англійську лексику»34.
Не оминув своєю увагою вчений запозичень, зокрема й семантичних, та ка
льок з англійської в українській мові канадських українців, виявив помітну ін
терференцію англійської мови в ономастиконі останніх.
Ю. О. Жлуктенко відкидає тезу деяких канадсько-українських мовознавців,
що англійський вплив позначається тільки на розмовному усному мовленні.
Як підсумок, учений констатує, що хоча «в комунікативній системі канадців
українського походження українська мова відійшла на друге місце, поступив
шись англійській, вона продовжує високо розцінюватися двомовцями як важли
вий засіб вираження своєї етнічності, як головна ознака українського етносу в
Канаді, символ і невід’ємна форма його культури»35.
На жаль, Юрій Олексійович не встиг потримати в руках цю працю. Так само
вже після його смерті побачила світ книжка, присвячена опису життєвого і твор
чого шляху академіка М. Я. Калиновича36.
33 Див., зокрема: Жлуктенко Ю. О. Ідейні аспекти теорій ‘мовного планування’ І І Мово
знавство.— 1982.— № 4.— С. 8-17; Жлуктенко Ю. О., БиховецьН. М. Мовна ситуація й
мовна політика США: міфи і реальність // Там же.— 1984.— № 5.— С. 9-17;
Жлуктенко Ю. О. Зовнішня мовна політика імперіалістичних держав 70-80 років //Там же.—
1985.— № 3. — С. 3-8; Жлуктенко Ю. О. Мовна ситуація і мовна політика Великобританії //
Там же.— 1985.— № 5.— С. 11-29; Жлуктенко Ю. О. Органічність мови як соціолінг
вістичний параметр багатомовної ситуації // Там же.— 1987.— № 4.— С. 13-19;
Жлуктенко Ю. О. Сучасні проблеми теорії та практики мовного планування //Т а м же.—
1990.— № 4.— С. 10-17; див. також його розділи в монографіях «Межъязыковые отношения
иязыковаяполитика» (відп.ред. Ю. О. Жлуктенко.— К., 1988): «Введение»(с. 3-7), «Велико
британия: инерция имперской национальной языковой политики» (с. 8-36), «США: ‘пла
вильный котел’ американизации, мифы о языковом плюрализме и реальность» (с. 36-59),
«Деятельность важнейших империалистических стран в области внешней языковой политики
в 70-80 гг.» (с. 168-172) та «Языковые ситуации и взаимодействие языков» (відп. ред.
Ю. О.Жпуктенко.— К., 1989)— «Неорганический язык в многоязычной ситуации» (с. 22-42).
34 Жлуктенко Ю. О. Українська мова на лінгвістичній карті Канади.— К., 1990. — С. 94.
35 Там же, — С. 167.
36 Жлуктенко Ю. О. Михайло Якович Калинович. — К., 1991. — 76 с.
Η. М. Биховецъ_________________________________________________________________
36 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 4
Велику роботу здійснив Ю. О. Жлуктенко також у сфері перекладної лекси
кографії. Він був одним із творців «Українсько-англійського словника» на
60 тис. слів (1952), відповідальним редактором «Англо-українського словника»
на 65 тис. слів (1974), які побачили світ у видавництві «Радянська школа».
Під його керівництвом 1973 р. розпочато укладання «Англо-українського
словника» на 20 тис. слів (виходив у 1978, 1984, 1991, 1994 і 1998 рр.) та
«Українсько-англійського словника» такого ж обсягу (1982,1987 та 1995 рр.). В
обох Ю. О. Жлуктенко був автором-укладачем і відповідальним редактором.
Створення цих словників мало на меті перешкодити витісненню української мо
ви з середньої школи.
Узагалі сфера наукової і творчої діяльності Ю. О. Жлуктенка була настільки
багатогранною, що охопити все в одній статті досить складно37.
Про науковий доробок яскравої особистості писати завжди відповідально,
надто коли це стосується твого Вчителя, який вражав і надихав тебе й інших
своєю цілеспрямованістю, колосальною працездатністю, умінням вести науко
ву дискусію, повагою до опонентів, прагненням осягнути нове, ще ніким не дос
ліджене. Мабуть, саме тому він завжди йшов першим або одним з перших у роз
робці й дослідженні таких лінгвістичних напрямів, як контрастивна лінгвістика,
соціолінгвістика, інтерлінгвістика, варіантологія, неологія, перекладознавство.
Головне — він ніколи не переставав самоудосконалюватися, постійно поглиб
лював свої знання і не боявся передавати їх своїм учням. А їх у Юрія Олексійо
вича було багато — під його керівництвом захищено 46 дисертацій, зокрема й
докторських.
Де б не працював Юрій Олексійович, він насамперед був Українцем. Не за
буваймо, що походив він з козацького краю! Тож не дивно, що йому боліла доля
української мови, української науки і українського мовознавства.
N. М. BYCHOVETS
PROMINENT UKRAINIAN LINGUIST YURIY OLEKSIYOVYCH ZHLUKTENKO
The article gives an account o f the main periods o f life and scientific activities o f Phylosophy
Doctor, Professor, Honorary Member o f the Frisian academy o f sciences Yuriy Oleksiyovych
Zhluktenko.
Keywords: Yu. Zhluktenko, Germanic studies, contrastive linguistics, sociolinguistics,
interlinguistics, variantology, neologism studies.
___________________ Видатний український мовознавець Юрій Олексійович Жлуктенко
37 Про його перекладознавчу спадщину і художні переклади див.: ЗорівчакР.П.
Україністика в інтелектуальному життєписі професора Юрія Олексійовича Жлуктенка // Все
світ,— 2010,— № 11-12,— С. 251-262.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 4 Ъ1
|