Від редакційної колегії

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Надчорномор'я: студії з історії та археології (з ІХ ст. до н.е. по ХІХ ст. н.е.)
Datum:2008
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2008
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18402
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Від редакційної колегії // Надчорномор'я: студії з історії та археології (з ІХ ст. до н.е. по ХІХ ст. н.е.). — К.: Інститут історії України НАН України, 2008. — Вип. 1. — С. 5-6. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859605851432550400
citation_txt Від редакційної колегії // Надчорномор'я: студії з історії та археології (з ІХ ст. до н.е. по ХІХ ст. н.е.). — К.: Інститут історії України НАН України, 2008. — Вип. 1. — С. 5-6. — укр.
collection DSpace DC
container_title Надчорномор'я: студії з історії та археології (з ІХ ст. до н.е. по ХІХ ст. н.е.)
first_indexed 2025-11-28T04:08:34Z
format Article
fulltext Від редакційної колегії 5 Â²Ä ÐÅÄÀÊÖ²ÉÍί ÊÎËÅò¯ Збірник, який пропонується увазі читачів, присвячений історії народів Надчорномор’я в добу перебування у цьому регіоні кочовиків. Що являло собою Надчорномор’я у географічному та етнополітичному відношенні? Почнемо з географічної характеристики регіону. Основну частину його тери- торії займав степ. Власне, саме існування степової зони з її ландшафтними особливостями, що визначали спосіб господарювання та соціальну організа- цію місцевих народів, і є тим головним фактором, який дає можливість гово- рити про Надчорномор’я як про регіон, що протягом майже трьох тисячоліть відігравав особливу роль в історії України та й усієї Центрально-Східної Європи. Степи Надчорномор’я є найзахіднішою частиною Великого поясу степів, що простягнувся через усю Євразію від Добруджі до Монголії. М’який, як для степової зони, клімат, з найбільшою кількістю опадів і найменшим ступенем континентальності, дає можливість майже з однаковою ефективністю розвива- ти у надчорноморських степах як скотарське господарство (зокрема, й кочове), так і землеробське. Цим Надчорномор’я різко відрізняється від такої „еталон- ної” області розселення кочовиків, як Монголія, де ведення землеробського господарства є практично неможливим. Наслідком відмінностей у кліматич- них умовах була й різниця у способах ведення кочового господарства. Так, у Надчорномор’ї, на відміну від Монголії, обов’язково потрібно було заготовля- ти корми на зиму, адже доволі значний сніговий покрив робив неможливим тебенівку, тобто добування худобою корму з-під снігу. Це, у свою чергу, робило місцевих кочовиків більш вразливими у військовому відношенні у зимовий період. Окрім того, наявність великих за площею річкових заплав, особливо дніпровської, полегшувала процес осідання кочового населення не тільки у прикордонних зі степом районах, а й у самому степу. Враховуючи весь спектр можливостей господарського використання над- чорноморських степів, не дивно, що вся історія регіону заповнена постійною боротьбою за життєвий простір між кочовиками та землеробським населен- ням, яке просувалося у степову зону як з півночі, з боку лісостепу, так і з півдня, з боку моря. Втім, не зовсім коректним було б обмежувати Надчорномор’я лише терито- рією степу. Не варто забувати, що степові ландшафти розповсюджені й північніше, на території лісостепу (зокрема, доволі великий масив лучних степів знаходився не так вже й далеко від Києва – у Пороссі), і південніше – у Гірсько- му Криму (степи північних передгір’їв та гірські степи на Карабі-Яйлі, Бабу- ган-Яйлі тощо). Унаслідок цього, кочові племена, які витіснялися зі степової зони більш потужними конкурентами, мали змогу відкочовувати північніше чи південніше. З цілої низки прикладів достатньо буде навести лише два: це роз- 6 Від редакційної колегії селення чорних клобуків у лісостеповій зоні на південних кордонах Русі та пізніх скіфів – у кримських передгір’ях. Отже під Надчорномор’ям ми розуміємо регіон, до якого входять не тільки степи, але й прилеглі до них території лісостепу й Кримських гір, де відбувала- ся взаємодія між кочовим та осілим населенням у військово-політичній, торго- вельно-економічній та культурній сферах. З географічними характеристиками регіону прямо пов’язані й хронологічні рамки нашого збірника. Адже саме специфічні ландшафтні умови євразійсько- го степу й сприяли утворенню тут унікальної форми господарства – кочового скотарства – носії якої і були головними дійовими особами історії Надчорно- мор’я. Тому логічно, що нижньою хронологічною межею є IX ст. до н.е. – час появи у регіоні перших кочовиків, що залишили по собі археологічні пам’ятки типу Чорногорівки та новочеркаського скарбу, і яких зазвичай пов’язують з кіммерійцями та ранніми скіфами. Відповідно, верхньою хронологічною ме- жею є початок XIX ст., коли останні залишки ногайців були змушені залишити надчорноморські степи. Одначе, якщо хронологія збірника визначалася саме часом існування у ре- гіоні кочового населення, то його тематика є значно ширшою, аніж вивчення історії кочовиків. В історії Надчорномор’я IX ст. до н.е. – початку XIX ст. н.е. чітко вирізняються три напрямки етнічних міграцій, які несли з собою цивілі- заційні впливи: східний, північний та південний. Східний напрямок пов’язаний з кочовими племенами Євразії: спочатку іра- номовними, потім тюркомовними, переселення яких відбувалися чи не завжди лише зі сходу на захід. Саме кочовики у період стабілізації ситуації у степу могли забезпечувати трансконтинентальну торгівлю, завдяки чому на терито- рію Надчорномор’я поширювались економічні та культурні впливи цивілізацій Сходу – від Середньої Азії до Китаю. Другий, північний, напрямок був пов’язаний з діяльністю осілих племен лісостепу, передусім правобережного. З лісостепу до степової зони проникало осіле населення Центрально-Східної Європи: на заході фракійське, потім східно- романське, на сході – слов’янське (зокрема, й українське). Цим напрямком до Надчорномор’я приходили економічні й культурні впливи з Центральної та Центрально-Східної Європи. І, нарешті, південний вектор був пов’язаний з колонізаційною діяльністю народів Середземномор’я: греків, римлян, пізніше генуезців та османів. Саме через грецькі, генуезькі та османські колонії на узбережжі Надчорномор’я по- ширювались економічні та культурні впливи цивілізацій Середземномор’я та Близького Сходу. Складна взаємодія носіїв усіх цих впливів – від мирної співпраці до жорсто- ких конфліктів – і визначала хід історії Надчорномор’я у IX ст. до н.е. – початку XIX ст. н.е. Різні аспекти цього багатогранного процесу й знайшли відобра- ження у працях, що склали наш збірник.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-18402
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn XXXX-0057
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-28T04:08:34Z
publishDate 2008
publisher Інститут історії України НАН України
record_format dspace
spelling 2011-03-26T22:38:28Z
2011-03-26T22:38:28Z
2008
Від редакційної колегії // Надчорномор'я: студії з історії та археології (з ІХ ст. до н.е. по ХІХ ст. н.е.). — К.: Інститут історії України НАН України, 2008. — Вип. 1. — С. 5-6. — укр.
XXXX-0057
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18402
uk
Інститут історії України НАН України
Надчорномор'я: студії з історії та археології (з ІХ ст. до н.е. по ХІХ ст. н.е.)
Від редакційної колегії
Article
published earlier
spellingShingle Від редакційної колегії
title Від редакційної колегії
title_full Від редакційної колегії
title_fullStr Від редакційної колегії
title_full_unstemmed Від редакційної колегії
title_short Від редакційної колегії
title_sort від редакційної колегії
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18402