Від редакційної колегії
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Надчорномор'я: студії з історії та археології (з ІХ ст. до н.е. по ХІХ ст. н.е.) |
|---|---|
| Datum: | 2008 |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2008
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18402 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Від редакційної колегії // Надчорномор'я: студії з історії та археології (з ІХ ст. до н.е. по ХІХ ст. н.е.). — К.: Інститут історії України НАН України, 2008. — Вип. 1. — С. 5-6. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859605851432550400 |
|---|---|
| citation_txt | Від редакційної колегії // Надчорномор'я: студії з історії та археології (з ІХ ст. до н.е. по ХІХ ст. н.е.). — К.: Інститут історії України НАН України, 2008. — Вип. 1. — С. 5-6. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Надчорномор'я: студії з історії та археології (з ІХ ст. до н.е. по ХІХ ст. н.е.) |
| first_indexed | 2025-11-28T04:08:34Z |
| format | Article |
| fulltext |
Від редакційної колегії 5
Â²Ä ÐÅÄÀÊÖ²ÉÍί ÊÎËÅò¯
Збірник, який пропонується увазі читачів, присвячений історії народів
Надчорномор’я в добу перебування у цьому регіоні кочовиків. Що являло
собою Надчорномор’я у географічному та етнополітичному відношенні?
Почнемо з географічної характеристики регіону. Основну частину його тери-
торії займав степ. Власне, саме існування степової зони з її ландшафтними
особливостями, що визначали спосіб господарювання та соціальну організа-
цію місцевих народів, і є тим головним фактором, який дає можливість гово-
рити про Надчорномор’я як про регіон, що протягом майже трьох тисячоліть
відігравав особливу роль в історії України та й усієї Центрально-Східної
Європи.
Степи Надчорномор’я є найзахіднішою частиною Великого поясу степів,
що простягнувся через усю Євразію від Добруджі до Монголії. М’який, як для
степової зони, клімат, з найбільшою кількістю опадів і найменшим ступенем
континентальності, дає можливість майже з однаковою ефективністю розвива-
ти у надчорноморських степах як скотарське господарство (зокрема, й кочове),
так і землеробське. Цим Надчорномор’я різко відрізняється від такої „еталон-
ної” області розселення кочовиків, як Монголія, де ведення землеробського
господарства є практично неможливим. Наслідком відмінностей у кліматич-
них умовах була й різниця у способах ведення кочового господарства. Так, у
Надчорномор’ї, на відміну від Монголії, обов’язково потрібно було заготовля-
ти корми на зиму, адже доволі значний сніговий покрив робив неможливим
тебенівку, тобто добування худобою корму з-під снігу. Це, у свою чергу, робило
місцевих кочовиків більш вразливими у військовому відношенні у зимовий
період. Окрім того, наявність великих за площею річкових заплав, особливо
дніпровської, полегшувала процес осідання кочового населення не тільки у
прикордонних зі степом районах, а й у самому степу.
Враховуючи весь спектр можливостей господарського використання над-
чорноморських степів, не дивно, що вся історія регіону заповнена постійною
боротьбою за життєвий простір між кочовиками та землеробським населен-
ням, яке просувалося у степову зону як з півночі, з боку лісостепу, так і з півдня,
з боку моря.
Втім, не зовсім коректним було б обмежувати Надчорномор’я лише терито-
рією степу. Не варто забувати, що степові ландшафти розповсюджені й
північніше, на території лісостепу (зокрема, доволі великий масив лучних степів
знаходився не так вже й далеко від Києва – у Пороссі), і південніше – у Гірсько-
му Криму (степи північних передгір’їв та гірські степи на Карабі-Яйлі, Бабу-
ган-Яйлі тощо). Унаслідок цього, кочові племена, які витіснялися зі степової
зони більш потужними конкурентами, мали змогу відкочовувати північніше чи
південніше. З цілої низки прикладів достатньо буде навести лише два: це роз-
6 Від редакційної колегії
селення чорних клобуків у лісостеповій зоні на південних кордонах Русі та
пізніх скіфів – у кримських передгір’ях.
Отже під Надчорномор’ям ми розуміємо регіон, до якого входять не тільки
степи, але й прилеглі до них території лісостепу й Кримських гір, де відбувала-
ся взаємодія між кочовим та осілим населенням у військово-політичній, торго-
вельно-економічній та культурній сферах.
З географічними характеристиками регіону прямо пов’язані й хронологічні
рамки нашого збірника. Адже саме специфічні ландшафтні умови євразійсько-
го степу й сприяли утворенню тут унікальної форми господарства – кочового
скотарства – носії якої і були головними дійовими особами історії Надчорно-
мор’я. Тому логічно, що нижньою хронологічною межею є IX ст. до н.е. – час
появи у регіоні перших кочовиків, що залишили по собі археологічні пам’ятки
типу Чорногорівки та новочеркаського скарбу, і яких зазвичай пов’язують з
кіммерійцями та ранніми скіфами. Відповідно, верхньою хронологічною ме-
жею є початок XIX ст., коли останні залишки ногайців були змушені залишити
надчорноморські степи.
Одначе, якщо хронологія збірника визначалася саме часом існування у ре-
гіоні кочового населення, то його тематика є значно ширшою, аніж вивчення
історії кочовиків. В історії Надчорномор’я IX ст. до н.е. – початку XIX ст. н.е.
чітко вирізняються три напрямки етнічних міграцій, які несли з собою цивілі-
заційні впливи: східний, північний та південний.
Східний напрямок пов’язаний з кочовими племенами Євразії: спочатку іра-
номовними, потім тюркомовними, переселення яких відбувалися чи не завжди
лише зі сходу на захід. Саме кочовики у період стабілізації ситуації у степу
могли забезпечувати трансконтинентальну торгівлю, завдяки чому на терито-
рію Надчорномор’я поширювались економічні та культурні впливи цивілізацій
Сходу – від Середньої Азії до Китаю.
Другий, північний, напрямок був пов’язаний з діяльністю осілих племен
лісостепу, передусім правобережного. З лісостепу до степової зони проникало
осіле населення Центрально-Східної Європи: на заході фракійське, потім східно-
романське, на сході – слов’янське (зокрема, й українське). Цим напрямком до
Надчорномор’я приходили економічні й культурні впливи з Центральної та
Центрально-Східної Європи.
І, нарешті, південний вектор був пов’язаний з колонізаційною діяльністю
народів Середземномор’я: греків, римлян, пізніше генуезців та османів. Саме
через грецькі, генуезькі та османські колонії на узбережжі Надчорномор’я по-
ширювались економічні та культурні впливи цивілізацій Середземномор’я та
Близького Сходу.
Складна взаємодія носіїв усіх цих впливів – від мирної співпраці до жорсто-
ких конфліктів – і визначала хід історії Надчорномор’я у IX ст. до н.е. – початку
XIX ст. н.е. Різні аспекти цього багатогранного процесу й знайшли відобра-
ження у працях, що склали наш збірник.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-18402 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0057 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T04:08:34Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | 2011-03-26T22:38:28Z 2011-03-26T22:38:28Z 2008 Від редакційної колегії // Надчорномор'я: студії з історії та археології (з ІХ ст. до н.е. по ХІХ ст. н.е.). — К.: Інститут історії України НАН України, 2008. — Вип. 1. — С. 5-6. — укр. XXXX-0057 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18402 uk Інститут історії України НАН України Надчорномор'я: студії з історії та археології (з ІХ ст. до н.е. по ХІХ ст. н.е.) Від редакційної колегії Article published earlier |
| spellingShingle | Від редакційної колегії |
| title | Від редакційної колегії |
| title_full | Від редакційної колегії |
| title_fullStr | Від редакційної колегії |
| title_full_unstemmed | Від редакційної колегії |
| title_short | Від редакційної колегії |
| title_sort | від редакційної колегії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18402 |