Семантичний простір оцінної фраземіки
У статті визначено аксіологічну специфіку фразем та опрацьовано типологію оцінних
 фразем, що функціонують у семантичних діапазонах «добре — погано», «схвалювати — не
 схвалювати», «задовольняти — не задовольняти», «цінний — нецінний», «цікавити — не
 цікавити». За характером...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Мовознавство |
|---|---|
| Дата: | 2015 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2015
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184039 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Семантичний простір оцінної фраземіки / Ж.В. Краснобаєва-Чорна // Мовознавство. — 2015. — № 5. — С. 39-51. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860263532044484608 |
|---|---|
| author | Краснобаєва-Чорна, Ж.В. |
| author_facet | Краснобаєва-Чорна, Ж.В. |
| citation_txt | Семантичний простір оцінної фраземіки / Ж.В. Краснобаєва-Чорна // Мовознавство. — 2015. — № 5. — С. 39-51. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Мовознавство |
| description | У статті визначено аксіологічну специфіку фразем та опрацьовано типологію оцінних
фразем, що функціонують у семантичних діапазонах «добре — погано», «схвалювати — не
схвалювати», «задовольняти — не задовольняти», «цінний — нецінний», «цікавити — не
цікавити». За характером оцінки виділено фраземи з позитивною оцінкою, що позиціону-
ються як «добре», «схвалювати», «задовольняти», «цінний», «цікавити»; фраземи з негативною
оцінкою, що інтерпретуються як «погано», «не схвалювати», «не задовольняти», «нецінний
», «не цікавити»; фраземи з дифузною оцінкою.
In the paper it was determined the phrasema axiological specificity and it was worked out the
typology of the phrasemas with evaluative semantics which is realized in the ranges «good — bad»,
«approve — do not approve», «satisfy — do not satisfy», «valuable— not valuable», «interest—do
not interest».

It is selected by the character of the evaluation semantics in the work: 1) the phrasemas with a
positive evaluative semantics corresponding to the components «good», «approve», «meet», «valuable
», «interest»); 2) the phrasemas with a negative evaluative semantics interpreted as «bad», «do
not approve», «do not satisfy», «not valuable», «not interest»); 3) the phrasemas with diffuse
evaluative semantics defined contextually.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:57:59Z |
| format | Article |
| fulltext |
СЕМАНТИЧНИЙ ПРОСТІР ОЦІННОЇ
ФРАЗЕМІКИ
Ж. В. КРАСНОБАЄВА-ЧОРНА
У статті визначено аксіологічну специфіку фразем та опрацьовано типологію оцінних
фразем, що функціонують у семантичних діапазонах «добре — погано», «схвалювати — не
схвалювати», «задовольняти — не задовольняти», «цінний — нецінний», «цікавити — не
цікавити». За характером оцінки виділено фраземи з позитивною оцінкою, що позиціону-
ються як «добре», «схвалювати», «задовольняти», «цінний», «цікавити»; фраземи з негатив
ною оцінкою, що інтерпретуються як «погано», «не схвалювати», «не задовольняти», «нецін
ний», «не цікавити»; фраземи з дифузною оцінкою.
К лючові слова: аксіологія, фразема, фраземне значення, оцінна фразема, фраземосе-
мантична група.
Лінгвістика кінця XX— початку XXI ст. репрезентувала низку праць, у яких по-
зиціоновано новий підхід до оцінки як універсальної та самостійної категорії
мови Сьогодні активно вивчаються окремі аспекти аксіології, які істотно по
повнюють сучасні знання про оцінку: зв’язок оцінки з категоріями емоційності,
експресивності, модальності2, оцінка як засіб вираження антропоцентризму 3,
оцінна катетеризація 4, функції оцінки5, оцінна лексика як складник конотатив-
1 Див.: Арутюнова Н. Д. Типы языковых значений. Оценка. Событие. Факт.— М.,
1988.— 339 с.; Вольф Е. М. Функциональная семантика оценки // Лингвистическое наследие
XX века.— М., 2006.— 280 с.; Космеда Т. А. Аксіологічні аспекта прагмалінгвістики: фор
мування і розвиток категорії оцінки.— Л., 2000.— 350 с.; Маркелова Т. В. Семантика и
прагматика средств в выражении оценки в русском языке // Филол. науки.— 1995.— № 3.—
С. 67-79; Телия В. Н. Механизмы экспрессивной окраски языковых единиц // Человеческий
фактор в языке. Языковые механизмы экспрессивности — М., 1991.— С. 36-66; Фомина 3. Е.
Эмоционально-оценочная лексика современного немецкого языка : Дис. ... д-ра филол.
наук.— М., 1995.— 399 с.
2 Гак В. Г. Эмоции и оценки в структуре высказывания // Вестн. Моск. ун-та : Сер. 9
«Филология».— М., 1997.— №3.— С. 87-93; Погорелова С. Д., Яковлева А. С. Связь оценки с
другими категориями языка // Современная филология : Материалы II Междунар. науч. конф.
(Уфа, январь 2013 г.).— Уфа, 2013.— С. 86-89.
3 Данилова Р. Р. Категория оценки как способ выражения антропоцентризма в линг
вистике // Филология и культура.— 2011.— Вып. 23.— С. 137-139.
4 Дормидонтпова О. А. Категория оценки и оценочная категоризация с позиций сов
ременной лингвистики // Альманах современной науки и образования.— Тамбов, 2009.— № 2
(21). Ч. 1.— С. 47-49.
5 ВоїновВ. В., Семенець О. Є. Оцінний компонент значення і його прагматична функ
ція // Мовознавство.— 1989.— № 1.— С. 47-51.
О Ж. В. КРАСНОБАЄВА-ЧОРНА, 2015
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 5 39
Ж. В. Краснобаєва-Чорна.
но маркованої лексикиб, мовна реалізація різних типів оцінки7, категорія оцінки
в дискурсі8 та ін. Проте в наукових студіях лише фрагментарно висвітлено спе
цифіку та реалізацію оцінки у фраземіці.
У лінгвістиці оцінку здебільшого визначають як закріплену в семантиці сло
ва позитивну чи негативну кваліфікацію об’єкта за ознакою «добре / погано» з
боку мовця-суб’єкта. На сучасному етапі розвитку мовознавства цілком очевид
но, що оцінні значення в мові не обмежуються поняттями «добре» та «погано», а
охоплюють досить широкий семантичний діапазон, тому актуальним є встанов
лення аксіологічної специфіки фразем та опрацювання типології фразем з оцін
ною семантикою, що реалізується в діапазонах «добре — погано», «схвалюва
ти — не схвалювати», «задовольняти — не задовольняти», «цінний —
нецінний», «цікавити — не цікавити».
Фраземне значення має комплексний характер. У структурі фраземи В. І. Зи-
мін9 виділяє шість компонентів: денотативний, якому відповідає означуване як
об’єктивний клас ознак; граматичний, який інформує про граматичні, або кодо
ві, властивості фразем; оцінний, що містить інформацію про цінність відобра
жуваного денотатом, водночас суб’єкт-оцінювач співвідносить із ціннісною
картиною світу все, що в ньому відбувається та відбито у фраземах; мотивацій
ний, який апелює до внутрішньої форми та національно-мовної картини світу;
емотивний, що об’єднує всі дані про почуття-відношення суб’єкта до позначува-
ного та виявляється на шкалі «схвалювати — не схвалювати»; стилістичний,
який передає функційно-стилістичну маркованість фраземи, що регулюється
чинниками соціального характеру та вказує на «доречність — недоречність» ви
користання фраземи. І. В. Арнольд 10 структуру фраземного значення членує на
сигніфікативно-денотативний і конотативний макрокомпоненти. Останній
складається з емотивного, оцінного, експресивного та функційно-стилістичного
компонентів.
6 ГрабовенкоІ. С. Категорія оцінки в системі піар-впливу в сучасному українському
мас-медійному політичному дискурсі // Мовні і концептуальні картини світу.— Κ., 2011.—
Вип. 36.— С. 228-232; Гайдученко Г. М. Семантико-стилістична характеристика хроноло
гічно маркованої лексики (на матеріалі української історичної прози другої половини
XX століття) : Автореф. дис. ... канд. філол. наук.— Κ., 1999.— 19 с.; Голод О. Є. До питання
лексичної конотації // Наук. вісн. Чернів. ун-ту : Герман. філол.— Чернівці, 1996.— Вип. 1.—
С. 38—44; Кабиш О. О. Зміни в семантичній структурі та функціонуванні маркованої лексики :
Дис. ... канд. філол. наук.— Κ., 2007.— 234 с.
7 ГуслістаЛ. О. Негативна етична оцінка в контекстах осуду (на матеріалі сучасної
публіцистики) : Автореф. дис. ... канд. філол. наук.— X., 2002.— 16 с.; СовенкоА.М.,
Дорда В. О. Реалізація позитивної оцінки в англійському та американському сленгу // Філол.
трактати.— 2012.— Т. 4. № 2.— С. 100-107; Крисанова Т. О. Співвідношення емотивного та
оцінного компонентів висловлювань, що передають негативну оцінку адресата // Філол.
студії.— 2001.— № 2.— С. 70-73; Федотова О. І. Комунікативно-прагматична типологія
оцінних речень // Мовознавство.— 1988.— № 3.— С. 70-72.
8 Гарюнова Ю. О. Вербалізація етичної оцінки в кінокритичному дискурсі // Вісн. Маріуп.
держ. ун-ту : Сер. «Філологія».— Маріуполь, 2001.— Вип. 5.— С. 38-42; Трипольская Т. А.
Эмотивно-оценочный дискурс: когнитивный и прагматический аспекты.— Новосибирск,
1999,— 166 с.
9 Зимин В. И. Оценочно-эмотивная амбивалентность фразеологических единиц в совре
менном русском языке // Слово: фольклорно-диалектологический альманах : Языкознание.—
2005,— Вып. 3,— С. 5-6.
10 Арнольд И. В. Лексикология современного английского языка (The English Word).—
М., 1986,— 296 с.
40 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 5
У межах проблематики статті увагу зосереджено на оцінному компоненті,
що характеризується досить складною природою. Так, на думку І. В. Чобот п,
оцінний компонент може бути виділений у денотативній і в конотативній части
нах семантики, що пояснюється існуванням різних типів оцінки, зокрема раціо
нальної й емоційної. А. П. Василенко 12 зауважує, що оцінка й емоція є найваж
ливішими компонентами в семантичній структурі фраземи. Денотативний зміст
фраземи виступає психологічним підґрунтям створення оцінного ставлення
мовця. За О. Г. Хабаровою 13, здатність фраземи виражати оцінку зумовлена об
разністю й експресивністю, водночас оцінне значення є одним з показників се
мантичної цілісності, стійкості та відтворюваності фраземи. На думку
М. О. Красавського, основу фразем здебільшого становлять образи, образне,
оцінне переосмислення складників фраземи. Фраземна номінація як комплексна
форма організації знакового простору «фіксує (часто оцінно) і способи мислен-
нєвої діяльності людини, і її результати» 14. Як зазначає С. В. Олійник, оцінний
блок фраземного значення «розкриває ціннісне відношення мовця до позначува-
ного, і це відношення також опосередковано культурним знанням: воно співвід
носиться і з системою цінностей, яка склалася в культурі, і з раціональними, що-
денно-побутовими настановами соціуму, які виражаються у стереотипах
поведінки і соціальних кліше» 15.
За характером оцінки серед оцінних фразем можна виділити фраземи з пози
тивною оцінкою («добре», «схвалювати», «задовольняти», «цінний», «цікави
ти»), фраземи з негативною оцінкою («погано», «не схвалювати», «не задово
льняти», «нецінний», «не цікавити»), фраземи з дифузною оцінкою (оцінка
визначається контекстуально).
Оцінні фраземи можуть супроводжуватися експресивністю, що властива
всій фраземі та виявляється інтонаційно і, відповідно, окличною інтонацією.
Експресивність таких фразем спрямована на посилення емоційного впливу,
напр.: укр. знай наших!, от тобі йраз!, туди до лиха!; рос. где это видано!, вот
еще!-, англ. by ginger!', нім. geh mir aus den Augen!, bei dir bricht's wohł aus! 16.
Аналіз аксіологічної специфіки фразем здійснено за типами семантичного
діапазону через установлення фраземосемантичних груп (далі ФСГ) 17.
11 Чобот І. В. Оцінка як функціонально-семантична категорія // Нова філологія.—
2002,— № З,— С. 130-137.
12 Василенко А. П. Оценочно-эмотивное содержание русских и французских
фразеологизмов // Филол. науки : Вопр. теории и практики.— Тамбов, 2010.— № 1 (5). Ч. 1.—
С. 63.
13 Хабарова О. Г. Роль ФЕ в национально-культурной картине мира // Актуальные
проблемы преподавания гуманитарных дисциплин в школе и вузе : Межвуз. сб. статей.—
Мичуринск, 2003.— С. 180-182.
Красавский Н. А. Эмоциональные концепты в немецкой и русской лингвокулыурах.—
Волгоград, 2001.— С. 65.
15 Олійник С. В. Оцінні фразеологічні одиниці в англійській та українській мовах: лінгво-
когнітивний аспект : Автореф. дис.... канд. філол. наук.— Донецьк, 2008.— С. 6-7.
16 Тут і далі фраземи та їхні значення подаються за такими лексикографічними видан
нями: Словник фразеологізмів української мови / В. М. Білоноженко, І. С. Гнатюк,
В. В. Дятчукта ін.— Κ., 2003.— 1104 с.; Фразеологический словарь русского языка / Под ред.
А. И. Молоткова.— М., 1967.— 534 с ,;КунинА. В. Большой англо-русский фразеологический
словарь.— М., 2005.— 944 с.; Немецко-русский фразеологический словарь / Сост. JI. Э. Би-
нович, Η. Н. Гришин ; Под ред. д-ра Малиге-Клаппенбах.— К. ; М., 1975.— 656 с. Цифра біля
фразем вказує на значення багатозначної фраземи, подане у словнику.
17 ФСГ розуміємо як сукупність фразем, об’єднаних спільною архісемою, що наявна у
фраземному значенні всіх членів групи та відображає їхні спільні категорійні властивості й
ознаки.
__________________________________________Семантичний простір оцінної фраземіки
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 5 41
Ж. В. Краснобаєва-Чорна.
1. Семантичні діапазони «добре — погано» та «схвалювати — не схва
лювати». У межах цих діапазонів особливим є статус власне-оцінних фразем,
значення яких передають процес оцінки або констатацію оцінки об’єкта, його
властивостей, дій. Така семантика функціонує в діапазонах «добре — погано»
(високої (найкращої, першої і т. ін.) марки (2) «дуже добрий, високоякісний»;
рос. с большой буквы', англ. a little lower than the angels «такий, що прославився
добрими справами і гідний високої поваги» та кидати (накидати, класти) / ки
нути (накинути, накласти) тінь (2) «негативно позначатися, впливати», пара
п ’ятак «схожі між собою якимись, переважно негативними рисами, ознаками»;
рос. где это видано! «негативне ставлення»; англ. a cool beggar (card, customer,
fish або hand) (1) «нахаба») або «схвалювати — не схвалювати» (давно б так;
англ., розм. bully for you!; нім., розм., фам. das ist (ja) allerhand (1) «уживається
на знак схвалення чиїх-небудь дій, вчинків» і несхв. грати /зіграти дурня (дур
ника) (1) «прикидатися таким, що не розуміє, не знає чогось»; нім., розм.,
фам. durch den Dreckziehen «поливати брудом»). Водночас власне-оцінні фразе
ми поділяються на загальнооцінні та конкретнооцінні, де перші містять процес
оцінки та ставлення до події, вказівку на властивість дії, об’єкта й дорівнюють
слову із загальнооцінним значенням (як маків цвіт (2); рос. хоть куда «гарний,
чудовий, прекрасний»; як з собачого (телячого) хвоста сито; як собаці (сіркові,
сірку) на перелазі; [і] сякий і такий (1) «зовсім поганий»); другі передають про
цес оцінки та ставлення до події, вказівку на властивість дії, об’єкта й дорів
нюють слову з конкретнооцінним значенням (світле око; англ. a genuine article
(2); fair dinkum (1); нім. Ehreim Leibe haben «порядний, чесний, справедливий»;
очі завидющі (1); англ. have death adders in one’s pocket «заздрісний, жадібний,
ненаситний»),
У семантичному діапазоні «добре — погано» фраземи утворюють:
1) ФСГ «Позитивна оцінка» (загальнооцінні фраземи — нема (немає, не
було) рівного; на ять (1); перший (розм. первиії) сорт (1) «найкращий своїми
якостями, властивостями, прекрасний»; сіль землі «найкращі, найвидатніші
представники народу»; конкретнооцінні фраземи тонкого ладу (5) «високоос
вічений, вихований, культурний, із хорошими манерами»; високої проби (2) «об
дарований, талановитий»; мати бога в серці (в душі, в животі і т. ін.) «милосер
дний, добрий, совісний, справедливий»; відкрите серце; англ. a straight arrow
«прямий, щирий, відвертий, чесний»; рос. боек на язык [на слова]; владеть сло
вом [даром слова]; англ., розм. the gift o f the gab «красномовний», розм. a ball o f
fire; bounce like a ball «енергійний» тощо). Інтенсифікація оцінки «добре» пере
дається семою «фантастично» (англ. the living end);
2) ФСГ «Негативна оцінка» (загальнооцінні фраземи — жщл:. як з гречки ли
ко «поганий, нікчемний, нікудишній»; на тонку «погано, як-небудь»; рос. из рук
вон (1) «зовсім погано»; як (мов, ніби і т. ін.) мила ковтнув (з ’їв), [як (мов, неначе
і т. ін.)] не при собі (1), ірон. як (мов, наче і т. ін.) м ’яло (макогона) облизав;
рос. туча тучей (1); англ. (as) a black as night (as sin, thunder або as a thunder
cloud) «у поганому настрої»; конкретнооцінні фраземи— мати кам ’яне (камін
не) серце «нечуйний, жорстокий, бездушний», рідного батька продасть; англ. а
bad character «непорядний, здатний зрадити, вчинити підлість»; подвійне дно,
старий лис «нещирий, лицемірний, хитрий», підколодна (потайна) гадюка (га
дина) «підступний, зловмисний», низької (невисокої) проби (2) «некультурний»,
ні риба ні м ’ясо «безвольний, безхарактерний»; нім., розм., фам. grob wie
Bohnenstroh «грубий»; англ., зневажл. a slow coach «старомодний, відсталий»;
42 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 5
.Семантичний простір оцінної фраземіки
рос., грубо-прост. базарная баба; англ. амер., жарг. a bad actor (1) «скандаліст»;
англ. амер., розм. a bad o f wind «пустомеля»; англ. devil’s advocate (2) «людина,
що бачить в інших тільки погане»; нім. keine Ehreim Leib(e) haben «людина, що
не має стиду й сорому»; продувна бестія «шахрай»; англ., розм. a hard case (1)
«злочинець»; нім., розм., фам. nichtbis dreizàhlen kõnnen «ідіот»; англ. a fighting
соск «забіяка» тощо).
Процес оцінювання характеризується такими ознаками: оцінювати належ
но — віддавати / віддати данину (дань) (1); віддавати / віддати належне',
англ. weigh in the balance)', оцінювати позитивно — високої думки, робити /зро
бити честь (2); оцінювати тверезо, реально, об’єктивно — дивитися / глянути
правді в очі (в лице) ', дивитися тверезими очима (тверезо); оцінювати за власни
ми критеріями, суб’єктивно — міряти на свій аршин (своєю міркою, на свою
мірку і т. ін.); міряти по собі', оцінювати однаково, без урахування індивіду
альних особливостей — міряти однією міркою (на одну мірку, на один аршин і
т. ін.); стригти [всіх] під одну гребінку (гребінець)', оцінювати чужими очима —
рос. подходить с чужой меркощ нім. durch eine fremde (або anderé) Brille (durch
j-s Brille) (an)sehen); оцінювати всебічно, детально обговорювати — перебира
ти (розбирати) / перебрати (розібрати) по кісточках ([ус/] кісточки, \ycí\
жилочки) (1).
Загальнооцінне слово у фраземному значенні може уточнюватися конкрет-
нооцінним: у перших лавах (рядах) «найкращий, найактивніший», на совість',
рос. на все сто (1) «дуже добре, якісно»; англ. to (more, one’s, the best, etc.) advan
tage «добре, вигідно»; не до ладу (1), не в лад (1) «погано, невправно, невдало»,
(ірон.) як свиня в хомуті «негарно, недоладно»тощо.
У фраземіці здебільшого представлена абсолютна оцінка з імпліцитним по
рівнянням, яке ґрунтується на спільності соціальних стереотипів. При абсолют
ній оцінці йдеться про один оцінний об’єкт, а при порівняльній — принаймні
про два об’єкти або про стани одного об’єкта. Зафіксовано також і порівняльну
оцінку, що ґрунтується на зіставленні об’єктів один з одним: не мати собі рівно
го (рівних, подібних) «виділятися за якимись показниками; бути найкращим,
найбільшим і т. ін. з-поміж усіх інших», один в один (1), як один (3) «чимось ду
же схожі між собою, хороші зовні, характеризуються позитивними якостями,
рисами; дуже гарні, показні», не вартий (не варт) [і] нігтя (мізинця) «нікчем
ний, набагато гірший порівняно з іншим, недостойний кого-небудь»; англ. with
the best (of them) «не гірше за інших».
У фраземіці функціонують одиниці, в яких поєднано позитивну та негативну
оцінки: палиця (палка) з двома кінцями (на два кінці) «одночасно як позитивні,
так і негативні наслідки»; англ. a mixed blessing «наділене як позитивними, так і
негативними якостями, викликає змішане почуття радості й розчарування»; пе
реплутувати (плутати) / переплутати (сплутати) грішне з праведним «змішу
вати все, і гарне, і погане». Зафіксовано фраземи із значенням «ні добре, ні пога
но»: так собі (1), рос. ни шатко ни валко < ни на сторону>; ни то ни ce (3).
Оцінка фразем семантичного діапазону «схвалювати — не схвалювати» мо
же бути властивою всій фраземі, наприклад дай боже (бог, господи) (2), або фра-
земне значення містить маркер «несхвальне», що фіксується словниками: гриз
ти / прогризти голову (1).
Фраземи з позитивною оцінкою «схвалення», репрезентовані ФСГ «Схвалю
вати» (та що (2); англ., жарт, say Amen to smth; нім., розм., фам. das Dingist gut!).
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 5 43
Ж. В. Краснобаєва-Чорна.
Інтенсифікацію схвалення передає фразема рос. возносить [превозносить]
до небес.
Загальнооцінні фраземи з негативною оцінкою «несхвалення», що інтерпре
тується як осуд, презирство, зневага, представлені у ФСГ «Не схвалювати»: ще
що вигадай (видумай, зроби і т. ін.); стид і сором; хто [ж] бачив (видав)!;
рос. бросать [кидать, швырять, пускать] камнем [грязью]; грубо-прост, воро
тить нос [рыло, морду] (2), втаптывать [затаптывать] в грязь, этого еще не
хватало [недоставало]]; англ., жарг. Aunt Fanny, drag smb. through the mire;
нім. die Ehre abschneiden (rauben або stehlen) (j-num seine Ehre bringen). Презир
ство можна виявляти відкрито (англ. snap one's fingers at smb.) і різко (рос. плеваь
в глаза [в лицо]).
Несхвалення передається: а) рухами голови — кивати головою; хитати голо
вою (1); б) поглядом — кидати / кинути недобріш оком; з [лихого] ока; з [лихих]
очей); в) недоброзичливим висловлюванням, переважно із семою «лихослови
ти» — суди та пересуди; точити / поточити язики; злі (лихі) язики; підкидати
(підсипати) / підкинути (підсипати) жару (2); рос. бросать [кидать, пускать]
камешки (камень) в огород; бросать [кидать, набрасывать, наводить] тень (2).
Сема «несхвальне» наявна в конкретнооцінних фраземах на позначення:
1) якостей і властивостей об’єкта (агнець божий «безвольна, покірна, розу
мово обмежена людина»; гратися в кота і мишку (рідше мишу) «нещирий, ли
цемірний»; верства келебердянська (пирятинська, чугуївська, мальована і т. ін.)
«дуже висока на зріст людина»; як мазниця (мазничка) (1) «брудний, неохай
ний»; розпливатися /розпливтися від жиру «товстий, гладкий»; рос. бесструн
ная балалайка «язикатий»; англ. an eager beaver (2) «занадто старанний» тощо);
2) дій (несхв. гратися (рідше грати, бавитися і т. ін.) в піжмурки (у жмур
ки); водити/поводити за ніс (за носа) «обманювати»; за три огляди «вкрасти»;
розпускати /розпустити голос «кричати, співати, лаятися дуже голосно»; лип
нути, як (мов, ніби і т. ін.) смола [до підліска] «нав’язливо виявляти свою прихи
льність»; баламутити голову (голови) (2) «підбурювати на погані вчинки, бун
тувати»; не братися / не взятися [г (ні, am)] за холодну воду «ледарювати»;
видирати / видерти з зубів (з рота, з рук, з горла) «забирати силоміць»; виїж
джати на чужій спині, виїхати на плечах «користуватися наслідками чиєїсь
праці»; встромити (дати, всадити і т. ін.) ніж (ножа) в спину «зробити щось
підступне»; в горілці киснути «пиячити», принести в пелені (у приполі) «народи
ти позашлюбну дитину» тощо).
2. Семантичний діапазон «задовольняти — не задовольняти». У межах
цього діапазону актуалізуються емотивні фраземи, що виражають емоції задо
волення / незадоволення.
Емоції постають важливим аспектом життя людини. На думку К. Є. Ізарда,
емоція переживається як «почуття (feeling), що мотивує, організовує та спрямо
вує сприйняття, мислення й дії» 18. 3. Ю. Балакіна тлумачить емоції як форму
відображення, пізнання й оцінки об’єктивного світу, як форму переживань, від
чуття приємного або неприємного, ставлення людини до світу та суспільства,
процес і результати її практичної діяльності19. Однією з конститутивних ознак
емоції, за С. Л. Рубінштейном, є полярність, тобто наявність знаків «+» або
18 ИзардК. Э. Психология эмоций.— СПб., 1999.—С. 27.
19 Балатна 3. Ю. Национально-культурная специфика лексикографического описания
эмоциональных концептов (на материале английского и русского языков) : Автореф. дис. ...
канд. филол. наук.— Волгоград, 2006.— 19 с.
44 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 5
.Семантичний простір оцінної фраземіки
« -» 20. При цьому обидва полюси не визначаються як взаємовиключні, оскільки
у складних людських почуттях вони утворюють суперечливу єдність. А. Веж-
бицька поділяє емоції на позитивні (стимулюють суб’єкт до досягнення мети) та
негативні (викликають неприємні стани)21. Емоції формують емотивну картину
світу, яку Г. С. Бородкіна кваліфікує як «світогляд, що спроектований емотив
ною сферою свідомості та відображає аксіологічні пріоритети в національній
картині світу»22.
Дослідження емотивних значень мовних одиниць, які репрезентують семан
тичний діапазон «задовольняти — не задовольняти», найбільше актуалізуються
в лінгвокультурологічних студіях під час вивчення емотивних концептів у
різних мовах, як-от задоволення 23, гнів24, радість 25, здивування26, злість27, об
раза 28 та ін. У концептології емоцій фраземний рівень аналізується фрагментарно.
Особливістю організації семантичного простору концепту задоволення
О. С. Сарбаш вважає наявність чотирьох емотивних смислів: задоволення, ра
дість, щастя та веселість, кожен з яких представлений синонімічними номінація
ми (насолода, захват, втіха, приємність та ін.), що перебувають у відношеннях
включення та перетину.
Задоволення у фраземіці поєднується із семами «гордість» — знай наших!,
мати честь (щастя); «надія» — як (мов, наче і т. ін.) медом по губах, мазнули;
«захоплення» — чорт (біс) [його (вас, тебе і т. ін.)] бери (забирай) / візьми (по
бери, забери і т. ін. (2); англ., розм. be all over oneself (2), амер., жарг. goape; «за
спокоєння» — хвалити бога (1); «власні духовні запити, потреби» (для душі) та
20 Рубинштейн С. JI. Эмоции // Психология эмоций. Тексты.— М., 1984.— С. 152.
21 Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание.— М., 1997.—С. 327.
22 Бородкина Г. С. Концепты «Angst» и «Freude» в семантическом пространстве языка :
Автореф. дис. ... канд. филол. наук.— Воронеж, 2002.— 23 с.
25 Сарбаш О. С. Лексична репрезентація концепту задоволення в англійській,
українській та новогрецькій мовах // Лінгвістичні студії : 36. наук, праць.— Д., 2012.—
Вип. 25,— С. 162.
24 Балатна 3. Ю. Лингвокультурная специфика концептов «Anger» — «Гнев» І І Вісн.
Львів, нац. політех. ун-ту ім. Т. Шевченка : Філол. науки.— 2005.— № 15 (95). Ч. 2.—
С. 87-94; Красавский Н. А. Концепт «ZORN» в пословично-поговорочном фонде немецкого
языка II Теоретическая и прикладная лингвистика.— 2000.— Вып. 2.— С. 78-89;
Маркина М. В. Лингвокультурологическая специфика эмоционального концепта «гнев» в
русской и английской языковых картинах мира : Автореф. дис. ... канд. филол. наук.—
Тамбов, 2003.— 24 с.
25 Аверина М. А., Шишкова К. С. Концепт «радость» в русской фольклорной картине
мира // Инновации в науке.— 2013.— № 20.— С. 33-39; БалакинаЗ. Ю. Эмоциональные
концепты «радость» и «joy» в словарных статьях русского и английского языков //
Антропологическая лингвистика: проблемы лингвоконцептологии, лингвистической
гендерологии, лингвистики текста, семантики и стилистики : Сб. науч. тр.— Волгоград,
2004.— С. 17-21; Борисовская И. Б. Вербализация концепта «радость» предложениями
изменения в немецком языке // Филол. науки : Вопр. теории и практики.— Тамбов, 2014.—
№ 5. Ч. 2.— С. 37-40; Петер И. Г., Шишкова К. С. Вербализация концепта «joy / радость» в
английских пословицах // В мире науки и искусства: вопросы филологии, искусствоведения и
культурологии : Сб. ст. по материалам XXXII междунар. науч.-практ. конф.— Новосибирск,
2014.— № 1 (32).— С. 84—90; Шамаєва Ю. Ю. Когнітивна структура концепту «радість» (на
матеріалі англійської мови) : Автореф. дис.... канд. філол. наук.— X., 2004.— 20 с.
6 Дорофеева Н. В. Удивление как эмоциональный концепт (на материале русского и
английского языков) : Автореф. дис. ... канд. филол. наук.— Волгоград, 2002.— 22 с.
27 Крылов Ю. В. Эмотивный концепт «злость» в русской языковой картине мира:
идентификация и разграничение ментальных и языковых структур : Автореф. дис. ... канд.
филол. наук.— Новосибирск, 2007.—22 с.
28 Эмих Т. А. Концепт «обида» в лингвокультурологическом аспекте : Автореф. дис. ...
канд. филол. наук.— СПб., 2005.— 22 с.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 5 45
наділяється характеристиками «колосальне» (англ. tickle to death; нім., розм.
machíj-m einen diebischen Spafi) і «дороге» (нім., розм. das war ein teurer Brateń).
Задоволення передається здебільшого поглядом: очі засвітили (заіскрили,
засвітилися і т. ін.); очі розбігаються /розбіглися (3); очі розгоряються /розго
рілися (1); очі [так г] світяться. У фраземіці зафіксовано стан, коли задоволен
ня не виявляється зовні (в душі тішитися); стан, коли людина починає відчува
ти задоволення (рос. входить во вкус); ситуацію, коли задоволення можна
зіпсувати — нім., розм., фам. den Braten versalzen (1). Фразема англ. ginger shall
be hot in the mouth засвідчує, що людині властиве прагнення до задоволення.
Радість і веселість передають фраземи: [аж] душа {серце)радіє (радується);
рос. ног под собой не чуять; лететь как на крыльях; англ. tread (або walk) on (або
upon) air; cry content with. Виявом радості та веселості постають усмішка й сміх:
[аж\ до вух (1), світити зубами; сушити зуби; нім. sich vor Lachen ausschütten
wollen; sich (D) den Bauch halten; sich (D) einen Bucket lachen. Інтенсифікація дії
«сміятися» передається семами «дуже сміятися», «до знесилення»: вмирати
(помирати) / вмерти (померти) зо сміху; рачки лазити (2); лоском лягати; рва
ти /порвати кишки [зо (від) сміху (від реготу)], [аж] реготи беруть; трохи не
упасти зі (зо) сміху. Негативне забарвлення виражають семи «реготати» ([аж]
вхопитися / братися за живіт {за боки, в боки); мало (ледь, ледве і т. ін.) не лоп
нути (не покотитися [покотом], не падати і т. ін.) від (зі) сміху (від реготу);
лускати/ луснути від (зі) сміху; [аж]рвати боки (животи) (1); англ., розм.-фам.
laugh like a drain) і «зневажливе», «грубо»: вискалювати (вискаляти) / вискали
ти зуби; вишкірити (шкірити, щирити) / вишкірити (вищирити) зуби (1); лупи
ти / полупити зуби (1). Веселість може спричинятися вживанням алкогольних
напоїв: жарт, підхмільком; під чаркою; рос. под шафе; под градусом; под мухой;
англ., розм. get a bit on (1); in one’s cups; нім., розм., фам. mit einem Affennach
Hause kommen, розм. (alies) doppelt sehen.
Емотивні фраземи з негативною оцінкою «незадоволення» утворюють
ФСГ «Не задовольняти»: бісової віри; жарт, не взяв ворог (враг); хай {нехай, бо
дай) йому (тобі, їй і т. ін.) всячина; зневажл., грубо довбня неотесана; кара бо
жа (господня); як (мов, ніби і т. ін.) на лихо; фам., лайл. якої мари, вража (лиха,
хрінова і т. ін.) мати (1); щоб [г] очі не бачили; лайл. чортів пеньок, ірон. спасибі
вашій тьоті (вашому батькові); рос. входить в претензию. Інтенсифікація не
гативної оцінки виражається великим, сильним, крайнім незадоволенням: лайл.
бий / побий (побила б) тебе (його, їх і т. ін.) лиха [та нещаслива] година (морока,
грім, хрест і т. ін.) (1); бісова (проклята, собача і т. ін.) душа; бодай пропадом
пішло; рос. будь ты [он, она, оно, они] неладені; кой [какой] черт.
Незадоволення посилюється семами:
а) «досада», «гнів», «обурення» (лайл. щоб {бодай) ні дна ні покришки, ма
тері твоїй дуля; дідько б тебе {його, її і т. ін.) взяв (забрав); кат його (її [маму]
бери (забирай) / взяв (побрав, забрав) (1); сякий-[не]-такий син (1); чорт {біс)
[його (вас, тебе і т. ін.)] бери (забирай) / візьми {побери, забери і т. ін.) (1); грубо
чорт (чорти) [його] батька знає (зна) (1); рос. не было печали; вот где сидит;
хорошенькое (хорошее) дело\; разрази [порази] тебя [его, её, вас, их] гром (гро
мом); черт знает что <такое> ! ; англ. bless те (ту або your heart, ту heart and
soul, my life, my soul, my stars) ! ; нім. Blut gerãt in Wallung);
б) «роздратування», «розчарування», «гнів» (хай {нехай) воно (він, вона) [яс
ним вогнем (полум’ям)] горить /згорить (загориться); лайл. їдять [його] мухи
[з комарами] (І), хіба [ж] {чи) [тобі (йому, їй і т. ін.)] повилазило; рос. в сердцах,
Ж. В. Краснобаєва-Чорна________________________________________________________
46 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 5
.Семантичний простір оцінної фраземіки
вывести из себя, тьфу <ты> пропасть [чорт]!, зол как черт, сверкать глаза
ми', англ. амер. (as) sore as a boll)',
в) «здивування» (фам. що за вража (лиха і τ. ін.) мати', от (рідше ось) тобі
[й] маєш (2); лайл. отуди к лихій годині! (до біса і т. ін.); от тобі й раз!', скажи
(скажіть) на милість [божу (бога)] ; «здивування» й «досада» (англ. good gra
cious!);
г) «злість» (лайл. щоб тебе об землю кидало; чорна година; рос., прост, чтоб
пусто было (1); англ. get smb’s bac kup; one’s back is up; англ. австрал., розм. get
off one’s bike; нім., розм., фам. einen Bauch voli Zorn (або Wut) haben; розм. eine
Wut (або Mordswut) im Bauch haben; Bosheit schnauben); «злість» і «бурчання»
(англ. fret and fumé);
ґ) «скаженість» (рос. лезть на стенку, доводить до белого коления; англ.,
розм. be (get або go) up in the air; розм. blow a fuse; нім., розм. eine Wut im Balg
haben; das Blut in den Adem sieden (або kochen) machen; bõses Blut machen;
розм. bis aufs Blut reizen; wütend sein (або toben, rasen) wie ein Berserker).
Незадоволення може супроводжуватися:
а) бажанням позбутися когось, не бачити: лайл., перев. жарт, бодай (хай би,
нехай би) грець спалив у діжі; грубо до дідька [лисого] (1); лайл. іди [собі] на всі
чотири вітри (на чотири боки); грубо котися ковбасою (ковбаскою) (1);
лайл. чорт би побрав (узяв, забрав);
б) недобрим побажанням комусь: лайл., перев. жарт, хай (нехай) грім поб’є
(уб’є, приб’є і т. ін.) (2); лайл. щоб [тобі (йому, їм і т. ін.)] дихати не дало;
лайл. нехай (хай) лизень (лиз, рідше лизь і т. ін.) злиже (лизне); лайл. хай (нехай)
поб’є морока; лайл., перев. жарт, нехай (хай) повилазять очі; лайл. щоб [крізь
землю] провалитися (2), лайл. трясця йому (їй, тобі, вам, їм) в печінки (в печін
ку, в пуп, в бік і т. ін.);
в) бажанням, щоб хтось замовк: лайл. бодай (хай, щоб і т. ін.) йому (тобі
і т. т.) кістка в горло тощо.
Зовнішнім маркером незадоволення постають: а) вираз обличчя — фам. на
дувати (надимати) / надути губи (1); б) колір обличчя — англ. black in the face
«багровіти» й blue in the face «до посиніння»); в) погляд— метати громи і (та)
блискавки (2); г) підвищення голосу — на високих нотах; ґ) лайка, сварка — на
милити шию (голову) (2); робити сцену; рос., прост, на все корки; ж) сльози та
плач — зневажл. квасити губи; грубо трубити в кулак (2); лити (проливати) /
пролити сльози (1); пускати / пустити сльозу (сльози) (1); розквасити губи (1);
сміятися /засміятися на кутні; зневажл. розпускати /розпустити слини (па
тьоки, рюми, рюмси) (1). Інтенсифікація дії плакати передається семою «рида
ти» — сльози заливають / залили очі (лице), набуваючи характеристик «гірко»,
«невтішно» (обливатися (рідше заливатися, обсипатися і т. ін.) / облитися (рід
ше залитися, обсипатися і т. ін.) [гіркими (гарячіти, буйними і т. ін.)] слізьми
(сльозами); поливати / полити сльозами (слізьми, сльозою і т. ін.); сльози течуть
річками); «нестримно»: за слізьми (сльозами) світа (світу) [білого\ не бачити
(1). Для вираження удаваного незадоволення використовується фразема
жарт, щоб (бодай, хай би і т. ін.) муха вбрикнула. Незадоволення можна приховува
ти за зовнішнім спокоєм, веселістю: робити добру міну при поганій (недобрій) грі.
Частотними є випадки поєднання здивування та розчарування з посиленням
експресивності, що інтерпретується як незадоволення (рос., прост, вот так
клюква!; вот так фунт!; вот так штука!; вот те (тебе) <и> на!; вот те (тебе)
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 5 47
Ж. В. Краснобаєва-Чорна.
<и> раз!); накладання семантичних діапазонів «схвалювати — не схвалювати»
та «задовольняти — не задовольняти» в реалізації негативної оцінки, тобто «не
задоволення» та «несхвалення» співіснують у фраземних значеннях (лайл. хай
(нехай) йому (їй) абищо; к лихій годині; ірон. де ж (вже) пак (1); ну його; що [це\
за мода [пішла]; нічого сказати; хай (нехай) йому цур).
3. Семантичний діапазон «цінний — нецінний». Людина, залучаючи
предмети до власної діяльності, намагається отримати інформацію не лише про
їхні об’єктивні та суб’єктивні властивості, а й оцінити їх. Постаючи об’єктами
ціннісного ставлення, предмети та явища виступають носіями цінності. Резу
льтатом оцінного ставлення до певного об’єкта, за О. В. Бабаєвою 29, є оцінка.
Предмети та явища, що отримали позитивну оцінку, визнаються цінностями й у
подальшому виступають орієнтирами ціннісно-оцінної діяльності. На основі
визначених оцінок формується норма, а згодом — оцінний стереотип, певна
стійка реакція на одні й ті самі або подібні ситуації.
Цінності утворюють ціннісну картину світу — систему моральних, етичних
норм і поведінкових правил, що реконструюється як взаємопов’язані оцінні суд
ження, співвідносні з юридичними, релігійними, моральними кодексами, зага
льноприйнятими судженнями здорового глузду, типовими фольклорними та
відомими літературними сюжетами 30. На думку О. М. Вольф 31, у комплексі з
оцінками ціннісна картина світу складається з норми й оцінного стереотипу, що
є орієнтирами оцінки. Отже, цінність з погляду категорії оцінки — це акт люд
ської свідомості, що полягає в порівнянні певних об’єктів, їхніх властивостей,
ролі в життєдіяльності суб’єкта, результатів і наслідків, закріплених у свідомос
ті та в мові як позитивне, негативне або нейтральне.
Фраземи, в яких домінує ціннісний складник, підлягають класифікації на за-
гальноціннісні та конкретноціннісні. Загальноціннісні фраземи характеризують
об’єкт у семантичному діапазоні «цінний — нецінний» (вартий — невартий, ко
рисний — некорисний, значущий — незначущий) та утворюють:
1) ФСГ «Цінний» ([/] ціни нема (немає, не було); [і] ціни не скласти (не скла
деш); тримати / витримати марку (2); на дорозі (на вулиці, на смітті і т. ін.) не
валяється; не мати ціни (2); англ. o f much account (1) (of smth.) «надзвичайно
цінний, важливий, високої вартості за своїми якостями, властивостями, особли
востями»; сильна сторона «цінна, корисна якість, властивість кого-, чого-не-
будь, якою дорожать, яку цінують»; приймати / прийняти всерйоз; англ. make
much account o f smth. «надавати значення чому-небудь, вважати щось вартим
уваги, цінувати»; перев. ірон. велика цяця (2); англ., розм., жарг. a big pot; a big
bug, gun, noise, shot або wig; a big cheese, dog, fish, number або wheel; cock o f the
roost (1) «важливий, потрібний»; carry authority «впливовий, авторитетний»
тощо);
2) ФСГ «Нецінний» (суєта суєт «життєві дрібниці та їх оцінка як незнач
них, мізерних, не пов’язаних із справжніми цінностями життя»; нуль без палич
ки; гріш (копійка, шаг) ціна [в базарний день]; ірон. задля (для) меблів; не вартий
29 Бабаева Е. В. Культурно-языковые характеристики отношения к собственности (на
материале немецкого и русского языков) : Автореф. дис.... канд. филол. наук.— Волгоград,
1997,— 22 с.
30 Карасик В. И. Культурные доминанты в языке // Языковая личность: культурные
концепты : Сб. науч. тр.— Волгоград ; Архангельск, 1996.— С. 5.
31 Вольф Е. М. Оценочное значение и соотношение признаков «хорошо / плохо» // Вопр.
языкознания.— 1986.— № 5.— С. 98-106.
48 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 5
.Семантичний простір оцінної фраземіки
(не варт) виїденого яйця (вишкварки, дірки з бублика, фунта клоччя і т. ін.); не
вартий (не варт) [і] [ламаного] гроша (карбованця, [щербатої] копійки, шага,
шеляга, [мідного] п ’ятака) [в базарний день] (2); рос., жарт., ірон. отставной
козы барабанщик, прост, плевка не стоит ; выеденного яйца не стоит ; прост, не
фонтан; не выдерживать <никакой> критики; англ. o f по account; нім.,
розм., грубо einen Dreck werfsein; in die Ecke gehõren; ist doch keinen Dreier wert
«нічого не вартий, не має ніякої ваги, ніякого значення; ніщо»; десята спиця в
колесі; рос. последняя спица в колеснице «той, хто відіграє незначну роль»;
прост, мелкая сошка «невпливовий, неавторитетний» тощо).
Конкретноціннісні фраземи постають складником ціннісної картини світу та
репрезентують певну цінність, що реалізується фраземною аксіологічною опо
зицією (далі ФАО) «цінність — нецінність», напр.: 1) здоров’я (ФАО «здоро
вий — фізично нездоровий»: ірон. [і (ще й)\ довбнею (поліном) не доб’єш; англ.
alive and kicking— не жилець (не житець) [на цьому світі] ; обома ногами вже в
могилі); 2) мир (ФАО «братися за зброю — кидати зброю»: англ. fly to arms;
risein (або take up) arms (against) — англ. lay down (one’s) arms; throw down one’s
arms); 3) краса (ФАО «зовні привабливий— зовні непривабливий»: як (мов, на
че і т. ін.) лялечка; очей не відведеш (не відірвеш) — ні з плечей, ні з очей; і гляну
ти гидко); 4) любов (ФАО «любити — перестати любити»: віддавати/віддати
серце (1); англ./гх one’s affection(s); нім., розм.у-mzutiefins Augeges ehen haben —
викинути (викреслити) з [свого] серця); 5) свобода (ФАО «бути залежним —
звільнитися від залежності»: даватися / датися в руки (до рук); затиснути в ку
лак — вирватися з пазурів; нім. die Arme frei haben); 6) розум (ФАО «розум
ний — нерозумний»: не з дурного десятка; голова не половою (не соломою, не
клоччям і т. ін.) набита — зайчики в голові стрибають; нім., розм., фам. dumm
wie BohnenstroK);!) щастя (ФАО «щасливий — нещасливий»: народитися (вро
дитися) в сорочці; народитися під щасливою зіркою (зорею) — обійдений долею
(заст. судьбою); нім., розм., жарт, еіп Bündel Elend); 8) робота (ФАО «посилено
працювати — ледарювати»: як [божа] бджола; англ. амер., жарг. hit the ball —
ганяти вітер по вулицях (по світу); нім. auf der Bàrenhaut Hegeři); 9) родина
(ФАО «мати родину — не мати родини»: діти обсіли; домашнє (родинне, сімей
не) вогнище — ні роду ні племені; англ. амер., жарг. keep bach); 10) гроші (ФАО
«багатий — бідний»: кишеня не сходиться; міряти мірками (міркою, ковшем)
гроші — і кішки нема чим годувати; нім. j-m geht der Atemaus) тощо. Об’єкт
оцінки виступає цінністю, якщо його властивості визнаються позитивними, по
трібними, корисними, такими, що відповідають певним вимогам.
4. Семантичний діапазон «цікавити — не цікавити». Фраземи цього діа
пазону формують ФСГ «Виявляти інтерес» і ФСГ «Не виявляти інтересу».
У ФСГ «Виявляти інтерес» зацікавлення викликають: 1) те, що не виходить
за межі інтересів власного життя, роботи (варитися у власному соку); 2) те, що
виходить за межі особистих інтересів (вилазити (вилізати) / вилізти зі своєї
(власної) шкаралупи); 3) найближчі інтереси без перспектив на майбутнє (жити
одним (сьогоднішнім) днем). Використання у власних інтересах передають фра
земи рос. класть охулки [похулы] на руку; англ. take advantage (1); turn smth. to
advantage, у певних інтересах — рос. ставить на службу; відповідність інтере
сам — англ., жарг. be (right) down one’s alley (2). Зайва цікавість, переважно до
чужих справ, може поєднуватися із семами «безцеремонний» (заглядати (зази
рати) в горщики; покопирсатися в душі (у серці); очі великі) і «небажана ціка
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 5 49
Ж. В. Краснобаєва-Чорна.
вість» (сунутися зі своїми козами на торг), що потрапляють у зону негативної
оцінки.
Зацікавлення перед пильним поглядом або уважним слуханням: як (мов, ніби
і т. ін.) заворожений (2); їсти (поїдати, жерти, пожирати і т. ін.) очима (оком)
(2); ловити кожне слово; ловити слова [із рота] ; обмацувати (мацати) / обма
цати (помацати) очима (поглядом, зором і т. ін.);розвішувати /розвішати (роз
вісити) вуха (уха); аж рота роззявити; розпускати (розставляти) / розпусти
ти (розставити) вуха (уха) (1); з розкритим ротом; англ. be all attention;
нім. sein Auge auf j-n lenken.
Індиферентність оцінки репрезентована у ФСГ «Не виявляти інтересу»:
не мати [ніякого] діла; аби лихо тихо (1); не горіти і не куритися; ні гаряче
ні зимно; [і] горя (нужди) мало; [і море] по коліна (рідше по коліно); і горя (нуж
ди) нема (немає); порожньо в серці (на душі, в душі і т. ін.); а там хоч [г] нероз-
видняйсь!; і за вухом не свербить; хоч трава не рости; живий труп; хата скраю
(1); з холодком; ні холодно ні жарко; рос. хоть бы хны (2); до лампочки.
Фраземи з дифузною оцінкою можуть передавати і позитивну, і негативну
оцінки: [ой (ох)] матінко [ж] моя [рідна] ! — «уживається для вираження захоп
лення, здивування, радості, незадоволення і т. ін.»32; рос., прост, черт возьми!—
«вислів, що виражає незадоволення, обурення, здивування, захоплення тощо»33;
англ. ту (giddy або sainted) aunt! — «вислів, що виражає здивування, обурення,
захоплення тощо» 34. Оцінне значення таких фразем реалізується в контексті,
пор.: чорт (біс) [його (вас, тебе і т. ін.)] бери (забирай) / візьми (побери, забери і
т. ін.) — «1. лайл., уживається для вираження незадоволення, обурення, досади з
приводу чогось. Чорт забери, що ж я тут маю ночувати? (І. Головченко);
2. уживається для вираження задоволення, захоплення ким-, чим-небудь. [Буг
ров:] Я живий! Чорт забирай, як я здорово біг! (І. Микитенко)»)35.
Отже, оцінні фраземи становлять значну частину фраземіки та функціону
ють у п’яти семантичних діапазонах: 1) «добре — погано» (ФСГ «Позитивна
оцінка, ФСГ «Негативна оцінка») та 2) «схвалювати — не схвалювати»
(ФСГ «Схвалювати», ФСГ «Не схвалювати») з виділенням власне-оцінних
фразем, що членуються на загальнооцінні та конкретнооцінні; 3) «задовольня
ти — не задовольняти» (ФСГ «Задовольняти», ФСГ «Не задовольняти») з актуа
лізацією емотивних фразем; 4) «цінний — нецінний» (ФСГ «Цінний», ФСГ «Не
цінний») із виокремленням загальноціннісних і конкретноціннісних фразем;
5) «цікавити — не цікавити» (ФСГ «Виявляти інтерес» і ФСГ «Не виявляти
інтересу»).
За характером оцінки фраземи класифікують на фраземи з позитивною оцін
кою, що позиціонуються як «добре», «схвалювати», «задовольняти», «цінний»,
«цікавити», фраземи з негативною оцінкою, інтерпретовані як «погано», «не
схвалювати», «не задовольняти», «нецінний», «не цікавити» та фраземи з дифуз
ною оцінкою, що визначається контекстуально.
32 Словник фразеологізмів української мови / В. М. Білоноженко, І. С. Гнатюк,
B. В. Дятчук та ін.— Κ., 2003.— С. 381.
33 Фразеологический словарь русского языка / Под ред. А. И. Молоткова.— М., 1967.—
C. 520.
34 Кунин А. В. Большой англо-русский фразеологический словарь.— 4-е изд., перераб. и
доп.— М., 1984,— С. 54.
35 Словник фразеологізмів української мови.— С. 768.
50 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 5
.Семантичний простір оцінної фраземіки
Домінувальною за кількістю та різноманіттям оцінних фразем у всіх виділе
них семантичних діапазонах постає негативна оцінка. На оцінку фраземи може
накладатися експресивність, спрямована на посилення перлокутивної сили
оцінної фраземи. Більшість фразем одночасно є носіями оцінного значення,
емоційності та постають як стилістично марковані.
Оцінка у фраземіці поєднує вербальні та невербальні знаки. Специфіка не
вербально!' оцінки полягає в тому, що фразема містить інформацію про виконан
ня певної фізичної дії (жесту, погляду, мімічного руху тощо) і водночас про те,
що ця дія постає виявом певної оцінки.
Фраземна оцінка виявляє безпосередній зв’язок з емотивною та ціннісною
картинами світу. Перспективним видається аналіз конкретноціннісних фразем з
опрацюванням фраземного рівня ціннісної картини світу.
(Донецьк)
Z. V. KRASNOBAIEVA-CHORNA
SEMANTICS COPE OF EVALUATIVE PHRASEMICS
In the paper it was determined the phrasema axiological specificity and it was worked out the
typology of the phrasemas with evaluative semantics which is realized in the ranges «good — bad»,
«approve — do not approve», «satisfy — do not satisfy», «valuable— not valuable», «interest— do
not interest».
It is selected by the character of the evaluation semantics in the work: 1) the phrasemas with a
positive evaluative semantics corresponding to the components «good», «approve», «meet», «valu
able», «interest»); 2) the phrasemas with a negative evaluative semantics interpreted as «bad», «do
not approve», «do not satisfy», «not valuable», «not interest»); 3) the phrasemas with diffuse
evaluative semantics defined contextually.
Keywords: axiology, phrasema, phrasema value, evaluative phrasema, phrasemasemantics
group.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 5 51
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-184039 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0027-2833 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:57:59Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Краснобаєва-Чорна, Ж.В. 2022-05-03T12:39:09Z 2022-05-03T12:39:09Z 2015 Семантичний простір оцінної фраземіки / Ж.В. Краснобаєва-Чорна // Мовознавство. — 2015. — № 5. — С. 39-51. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184039 У статті визначено аксіологічну специфіку фразем та опрацьовано типологію оцінних
 фразем, що функціонують у семантичних діапазонах «добре — погано», «схвалювати — не
 схвалювати», «задовольняти — не задовольняти», «цінний — нецінний», «цікавити — не
 цікавити». За характером оцінки виділено фраземи з позитивною оцінкою, що позиціону-
 ються як «добре», «схвалювати», «задовольняти», «цінний», «цікавити»; фраземи з негативною
 оцінкою, що інтерпретуються як «погано», «не схвалювати», «не задовольняти», «нецінний
 », «не цікавити»; фраземи з дифузною оцінкою. In the paper it was determined the phrasema axiological specificity and it was worked out the
 typology of the phrasemas with evaluative semantics which is realized in the ranges «good — bad»,
 «approve — do not approve», «satisfy — do not satisfy», «valuable— not valuable», «interest—do
 not interest».
 
 It is selected by the character of the evaluation semantics in the work: 1) the phrasemas with a
 positive evaluative semantics corresponding to the components «good», «approve», «meet», «valuable
 », «interest»); 2) the phrasemas with a negative evaluative semantics interpreted as «bad», «do
 not approve», «do not satisfy», «not valuable», «not interest»); 3) the phrasemas with diffuse
 evaluative semantics defined contextually. uk Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Мовознавство Семантичний простір оцінної фраземіки Semantic scope of evaluative phrasemics Article published earlier |
| spellingShingle | Семантичний простір оцінної фраземіки Краснобаєва-Чорна, Ж.В. |
| title | Семантичний простір оцінної фраземіки |
| title_alt | Semantic scope of evaluative phrasemics |
| title_full | Семантичний простір оцінної фраземіки |
| title_fullStr | Семантичний простір оцінної фраземіки |
| title_full_unstemmed | Семантичний простір оцінної фраземіки |
| title_short | Семантичний простір оцінної фраземіки |
| title_sort | семантичний простір оцінної фраземіки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184039 |
| work_keys_str_mv | AT krasnobaêvačornažv semantičniiprostírocínnoífrazemíki AT krasnobaêvačornažv semanticscopeofevaluativephrasemics |