Теорія граматичної атракції О. О. Потебні в дослідженні граматики віршового тексту
У статті розглянуто теорію граматичної атракції, яка розроблена О.О. Потебнею на матеріалі давніх текстів. Порівнюються приклади граматичної атракції, що проаналізовані вченим, і зразки морфологічної атракції в сучасних поетичних творах. Пропонується при вивченні граматики віршових текстів з позицій...
Saved in:
| Published in: | Мовознавство |
|---|---|
| Date: | 2015 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2015
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184049 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Теорія граматичної атракції О. О. Потебні в дослідженні граматики віршового тексту / О.О. Скоробогатова // Мовознавство. — 2015. — № 6. — С. 46-51. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-184049 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Скоробогатова, О.О. 2022-05-04T08:38:03Z 2022-05-04T08:38:03Z 2015 Теорія граматичної атракції О. О. Потебні в дослідженні граматики віршового тексту / О.О. Скоробогатова // Мовознавство. — 2015. — № 6. — С. 46-51. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184049 У статті розглянуто теорію граматичної атракції, яка розроблена О.О. Потебнею на матеріалі давніх текстів. Порівнюються приклади граматичної атракції, що проаналізовані вченим, і зразки морфологічної атракції в сучасних поетичних творах. Пропонується при вивченні граматики віршових текстів з позицій сучасної лінгвопоетики орієнтуватися на вчення Потебні про внутрішню форму слова, особливості поетичного тексту та запропоновану вченим теорію граматичної атракції. The article deals with the grammatical attraction theory developed by O. Potebnia in view of modem linguo-poetic studies. The samples of grammatical attraction which have been analyzed by Potebnia as well as samples of morphological attraction in modem poetry are compared. The scientist’s hypothesis about the possibility of changing semantic perspective of the utterance by means of attraction is researched. It is suggested one should focus on Potebnia’s word’s inner form theory, peculiarities of poetic text and the scientist’s grammatical attraction theory while researching poetic text grammar. uk Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Мовознавство Матеріали VIII Потебнянських читань, присвячених 180-річчю від дня народження О. О. Потебні Теорія граматичної атракції О. О. Потебні в дослідженні граматики віршового тексту O. Potebnia grammatical attraction theory in the grammar of poetic text studies Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Теорія граматичної атракції О. О. Потебні в дослідженні граматики віршового тексту |
| spellingShingle |
Теорія граматичної атракції О. О. Потебні в дослідженні граматики віршового тексту Скоробогатова, О.О. Матеріали VIII Потебнянських читань, присвячених 180-річчю від дня народження О. О. Потебні |
| title_short |
Теорія граматичної атракції О. О. Потебні в дослідженні граматики віршового тексту |
| title_full |
Теорія граматичної атракції О. О. Потебні в дослідженні граматики віршового тексту |
| title_fullStr |
Теорія граматичної атракції О. О. Потебні в дослідженні граматики віршового тексту |
| title_full_unstemmed |
Теорія граматичної атракції О. О. Потебні в дослідженні граматики віршового тексту |
| title_sort |
теорія граматичної атракції о. о. потебні в дослідженні граматики віршового тексту |
| author |
Скоробогатова, О.О. |
| author_facet |
Скоробогатова, О.О. |
| topic |
Матеріали VIII Потебнянських читань, присвячених 180-річчю від дня народження О. О. Потебні |
| topic_facet |
Матеріали VIII Потебнянських читань, присвячених 180-річчю від дня народження О. О. Потебні |
| publishDate |
2015 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Мовознавство |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
O. Potebnia grammatical attraction theory in the grammar of poetic text studies |
| description |
У статті розглянуто теорію граматичної атракції, яка розроблена О.О. Потебнею на матеріалі давніх текстів. Порівнюються приклади граматичної атракції, що проаналізовані вченим, і зразки морфологічної атракції в сучасних поетичних творах. Пропонується при вивченні граматики віршових текстів з позицій сучасної лінгвопоетики орієнтуватися на вчення Потебні про внутрішню форму слова, особливості поетичного тексту та запропоновану вченим теорію граматичної атракції.
The article deals with the grammatical attraction theory developed by O. Potebnia in view of modem linguo-poetic studies. The samples of grammatical attraction which have been analyzed by Potebnia as well as samples of morphological attraction in modem poetry are compared. The scientist’s hypothesis about the possibility of changing semantic perspective of the utterance by means of attraction is researched. It is suggested one should focus on Potebnia’s word’s inner form theory, peculiarities of poetic text and the scientist’s grammatical attraction theory while researching poetic text grammar.
|
| issn |
0027-2833 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184049 |
| citation_txt |
Теорія граматичної атракції О. О. Потебні в дослідженні граматики віршового тексту / О.О. Скоробогатова // Мовознавство. — 2015. — № 6. — С. 46-51. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT skorobogatovaoo teoríâgramatičnoíatrakcííoopotebnívdoslídžennígramatikivíršovogotekstu AT skorobogatovaoo opotebniagrammaticalattractiontheoryinthegrammarofpoetictextstudies |
| first_indexed |
2025-11-24T11:48:41Z |
| last_indexed |
2025-11-24T11:48:41Z |
| _version_ |
1850846185812656128 |
| fulltext |
О. О. СКОРОБОГАТОВА
ТЕОРІЯ ГРАМАТИЧНОЇ АТРАКЦІЇ О. О. ПОТЕБНІ
В ДОСЛІДЖЕННІ ГРАМАТИКИ ВІРШОВОГО ТЕКСТУ
У статті розглянуто теорію граматичної атракції, яка розроблена О.О. Потебнею на мате
ріалі давніх текстів. Порівнюються приклади граматичної атракції, що проаналізовані вче
ним, і зразки морфологічної атракції в сучасних поетичних творах. Пропонується при вивчен
ні граматики віршових текстів з позицій сучасної лінгвопоетики орієнтуватися на вчення
Потебні про внутрішню форму слова, особливості поетичного тексту та запропоновану вче
ним теорію граматичної атракції.
К л ю ч о в і сл ов а: поетична граматика, атракція, внутрішня форма слова.
Сучасне лінгвопоетичне вивчення художньої мови спирається на значну філо
логічну традицію. Теоретичні розробки й аналіз конкретних текстів, індивідуа
льних поетичних систем і художньо-зображальних засад поетичних напрямів і
угруповань дали мовознавцям можливість виокремити поезію як творчу сферу
максимальної реалізації національної мови. Продовженням цієї тези є думка про
те, що, вивчаючи мову поетичну, лінгвісти мають змогу дослідити потенціал,
приклади та шляхи креативної реалізації національної мови \
Класичні зразки послідовного вивчення граматики мови на художньому ма
теріалі спостерігаємо в дослідженнях О. О. Потебні. Зокрема, у праці «Из запи
сок по русской грамматике» вчений розглядає потенціал морфологічних оди
ниць, характеризує іх за граматичними ознаками, спираючись у тому числі на
приклади поетичного функціонування. Потебнянську традицію розвиває в гра
матичних і лінгвостилістичних студіях Л. А. Булаховський.
О. О. Потебня першим у вітчизняному мовознавстві обґрунтував принцип
структурної щільності і співвідносності всіх елементів мови1 2. Учений вказував,
що в художньому функціонуванні виявляються не лише можливості одиниць
того чи того типу, але й реалізується системний потенціал категорій і розрядів,
потенціал взаємодії одиниць у парадигматиці. Образність поезії та образність
мови, за спостереженнями вченого, спираються не лише на лексичний, а й на
граматичний фундамент. Розглядаючи давні тексти, вчений уводить у широкий
філологічний обіг поняття атракції. Дослідник називає атракцією повторення
граматичної форми під впливом попереднього або наступного елементів текс
т у 3 і поєднання в структурі тексту формально подібних елементів, що перебу
вають у відношеннях граматичної взаємодії.
1 Кристева Ю. Семиотика: Исследования по семанализу / Пер. с фр. Э. А. Орловой.—
М., 2013,— С. 9.
2 Франчук В. Ю. А. А. Потебня.— М., 1986.— С. 76.
3 Потебня А. А. Из записок по русской грамматике— Μ., 1968— T. 3.— С. 162.
О О. О. СКОРОБОГАТОВА, 2015
46 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 6
Майже сто років явище атракції під кутом зору лінгвістики не вивчалося, і
лише в 70-х роках минулого століття лінгвісти-віршознавці схарактеризували та
дослідили паронімічну атракцію, вдало описавши її на матеріалі російської пое
зії XX ст. Паронімічною атракцією дослідники називають семантичне зближен
ня слів, що мають звукову подібність, у структурі віршового тексту. Поетичні
пароніми, за спостереженнями В. П. Григор’єва та його послідовників, набуваю
ть семантичної подібності в поезії завдяки дії закону щільності та єдності віршо
вого ряду4. Фігура поетичної парономазії відрізняється від парономазії в інших
текстах тим, що вона ускладнюється семантичною взаємодією подібних елемен
тів, загальним звуковим малюнком вірша та поетичним ритмом. Паронімічна ат
ракція як засіб установлення фоносемантичних відношень у віршовому
фрагменті залишається одним з цікавих питань лінгвопоетики5. На жаль, у пра
цях, що описують паронімічну атракцію в поезії, ім’я Олександра Опанасовича
Потебні не згадується і розглянуті вченим випадки атракції не порівнюються із
сучасними.
Семантичне зближення співзвучних слів, яке сучасні віршознавці називають
паронімічною атракцією, на наш погляд,— лише один з випадків вияву атракції,
що встановлюється між елементами поетичного тексту. Ми вважаємо за до
цільне в дослідженні поетичної атракції звернутися до поняття «атракції форм»,
яке було розглянуто вченим6 7.
О. О. Потебня аналізує випадки морфологічної атракції, що трапляються в
давніх текстах. Він досліджує «паратактичні, атрибутивні сполучення в різних
безприйменникових та прийменникових відмінках» , елементи яких формально
уподібнені один одному, напр.: церковь Спасъ, от Дуная от берега, люди му-
жескъ поль і под. Дослідник наголошує, що атракція не заперечує реалізації
первинного значення форми, що змінилася під впливом іншої. На його думку,
можливі випадки поєднання значень. Аналізуючи низку прикладів атракції
форм, О. О. Потебня підкреслює: «Якщо вважати обов’язковою ознакою атрак
ції форм пов’язане з їхньою зміною забуття думки, що раніше була пов’язана із
змінюваною формою, то розглянуті тут звороти не можуть бути віднесені до
цього розряду» 1. У той же час граматична логіка потребує від дослідника їхнього
аналізу як випадків атракції. Учений відзначає, що «давність і поширеність цих
зворотів дуже велика»8. Приклади атракції регулярні в перекладах Святого Пи
сьма, в інших богословських текстах, як-от: «отдали Павла и некоторых других
учеников сотнику Августова полка, именем Юлию», «Около того места были
поместья начальника острова, именем Публия». Зустрічається морфологічна
атракція, за спостереженнями Потебні, й у фольклорі.
Сучасні прозові тексти мають небагато прикладів граматичної атракції, на
томість у поетичному функціонуванні активно використовується атракція форм
як яскравий прийом версифікації.
4 Див.: Григорьев В. П. Паронимия // Языковые процессы современной русской ху
дожественной литературы. Поэзия.— М., 1977.— С. 186-239; Григорьев В. П. Поэтика слова
(на материале русской советской поэзии).— М., 1979.— С. 251-299; Очерки истории языка
русской поэзии XX века. Поэтический язык и идиостиль : Общие вопросы. Звуковая орга
низация текста.— М., 1990.— С. 167-299.
5 Див.: Сюта Г. М. Фоностилістична норма в українській поетичній мові другої по
ловини XX століття // Мовознавство.— 2012.— № 3.— С. 80-87.
6 Потебня А. А. Зазнач, праця. — С. 163.
7 Тамже.— С. 160-161.
8 Там же.
_____________________________________ Теорія граматичної атракції О. О. Потебні...
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 6 47
Атракція морфологічних форм у низці випадків не лише підвищує притаман
ну віршовому тексту регулярність та упорядкування, а й змінює смислові відно
шення й семантичну перспективу між елементами тексту, що взаємодіють.
О. О. Потебня вказує, що при граматичній атракції «відношення між двома реча
ми ніяк не виражене, і вони зображені, так би мовити, на одній площині, без
перспективи <.. .> Набагато легше й тому першообразніше поставити два одна
кових відмінки для вираження однакової самостійності речей, ніж відмінок з ро
довим («растоптаны ногами слонами», а не «растоптаны ногами слонов» —
приклад О. О. Потебні), < ...> для вираження певних відношень між цими ре
чами» 9. У поезії XXI ст. натрапляємо на схожі приклади: «и на мускулы-де
ревья / падает ментол мороза» (Д. Арбеніна). Замість мускулы деревьев поетеса
використовує субстантивний біном мускулы-деревья. Як і в прикладі Потебні
(«ногами слонами»), названі речі відображені в одній площині, без перспективи.
«І наскільки відсутність перспективи в живопису давніша за її наявність, нас
тільки ці паратактичні звороти за типом давніші <...>, ніж більш пов’язані з на
шою звичкою до об’єднання думок» 10 11. Сучасні поети саме давність прийому,
його мовночасову зануреність використовують як фактор експресивності й еле
мент мовної гри.
Близькі до випадків, схарактеризованих як атракція, за Потебнею, і прикла
ди, де зіставлені відмінки не повністю тотожні, бо мають різні прийменники:
«ой, седіла зозуленька у лісі на краю» (приклад О. О. Потебні). Учений зазначає,
що незбіг прийменників унеможливлює віднесення таких випадків до повної ат
ракції: «Немає тотожності відмінків, але є їхнє однакове відношення до того, що
доповнюється, тобто паратактичність, де в сучасній книжній мові підряд
ність» и . В авторській поезії подібні приклади численні.
У сучасній ліриці спостерігаємо приклади повної відмінкової тотожності,
розглянуті вченим як найтиповіші випадки граматичної атракції форм: «Вот
аист пинцетом / хватает лягуху / на блюдечке на крыльце». (В. Соснора). У вірші
В. Соснори дублювання відмінково-прийменникової форми створює яскравий
художній ефект. Локалізатори на блюдечке на крыльце мають однакову форму,
відсутня інтонація уточнення й пунктуаційний знак між елементами. Ство
рюється ефект віддалення від об’єктів опису (аист, лягуха), ніби митець відда
ляється від них і охоплює зором ширший кадр. (У прикладі Потебні «растоп
таны ногами слонами» спостерігається подібний ефект).
У вільному експериментальному вірші Г. Айгі повторювана відмінкова фор
ма стає важливим засобом зв’язку лексем, що створюють унікальний художній
образ: «светлому— ангелу — страха / цвета—лица — серебра». Віршовий ма
люнок, схожий на «накопичення родового» в Хармса («дочь дочери дочерей до
чери ПЕ») або в ранніх віршах Бродського («река и улица вдохнули / любовь в
потертые дома, / в тома дневной литературы / догадок вечного ума»), поступово
стає ознакою авангардної поезії. Наведені приклади відрізняються один від од
ного тим, що в першому випадку спостерігаємо типову атракцію, зміну форми,
уподібнення форми слова лицо домінантній у цьому фрагменті формі родового
відмінка. Використана форма не є нормативною, а в поетичних фрагментах пое
зій Хармса і Бродського накопичення однакових форм здійснюється завдяки
відбору нормативних грамем. О. О. Потебня випадки збігу й накопичення форм
9 Потебня А. А. Зазнач, праця.— С. 163.
10 Там же.
11 Там же.
О. О. Скоробогатова____________________________________________________________
48 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 6
до типової атракції не відносив, тому що «жоден з них (відмінків.— О. С.) не
можна називати первіснішим, що уподібнив собі ім’я, яке стояло в іншому
відмінку» 12.
Розглядаючи морфологічну атракцію як прийом, що використовується у вір
шовій мові, виокремлюємо в поезії два основних її типи. До першого типу відно
симо атракцію форм, що стала своєрідною ознакою фольклорних текстів і в су
часній поезії виступає як спосіб фольклорної стилізації. У фольклорному тексті:
«Он на честный пир йде на свадебку / Ко Олешенки да ко Поповичу, / Он не
спрашивает ни у дверей ни придверничков, / Он не спрашивает ни у ворот ни
приворотничков...» (приклад О. О. Потебні); у сучасній поезії: «и долго ужи
нать — до девяти, / до информационной до программы...» (В. Павлова), «Пода
ри мне еще десять книг, / да перо, / да кнутом / да стегни» (В. Соснора).
Такий тип атракції репрезентований у поезії різними видами уподібнень, се
ред яких найтиповішими є субстантивно-ад’єктивні сполучення з надлишковим
прийменником та поєднання таких сполук з повтором прийменника при одно
рідних іменниках: «Как по Волге-реке, по широкой...» (О. Пушкін), «За свои за
печали, /За грехи, за вины...» (О. Межиров). Псевдонаддишковий повтор прий
менника перед означенням та означуваним словом або перед кількома означен
нями стилістично маркує поетичний текст: «Как из моря из Каспий- / ского —
синего плаща...» (М. Цветаева), «а ведь это же нос, господа, нос по Питеру бро
дит / при всем при честном-то народе!» (Ю. Левітанський).
Повтор прийменника в давніх текстах фахівці пояснюють граматичними
причинами. Розглядаючи «склеювання» атрибута і прийменника, Д. Ворт вис
ловлює думку про «жорстку синтаксичну єдність прийменникових конструкцій,
початкова межа яких маркується прийменником, а кінцева — іменником, при
цьому нетипові конструкції можуть бути “підправлені” повтором прийменника
(по волостемъ по новгородскымъ), який указує, що словосполучення не закінче
не» 13. У сучасних творах прийменникова атракція є засобом не граматичного
структурування словосполучення, а художньої стилізації. Використання в поезії
атрибутивних сполучень з надлишковим з погляду сучасної граматики при
йменником, що стоїть і перед іменником, і перед прикметником, стилістично за
барвлює текст, указує на зв’язок з фольклорною традицією. Прийменник повто
рюється не лише перед постпозитивним прикметником, як у давніх зразках, але
й у конструкціях перед прикметником або займенником у препозиції, напр.:
«Вдоль обрыва по-над пропастью / По самому по краю / Я коней своих нагайкою
стегаю» (В. Висоцький). Це може бути додатковим доказом того, що таке вико
ристання втратило граматичну спрямованість і набуло характеру стилістич
но-орнаментального.
У поезії ХХ-ХХІ ст., як і в прикладах, проаналізованих О. О. Потебнею,
атракція призводить до зняття смислової перспективи та послаблення синтак
сичної: «Как занесло васильковое семя /На Елисейские, на поля?» (А. Вознесен-
ський). Повтор прийменника актуалізує семантику слова поля, що є внутріш
ньою в топонімі Елисейские поля, виділяє обидва його елементи. Пунктуація
(кома перед другим на) підкреслює поетичну рівнозначність прикметника та
іменника, яка встановлюється завдяки відмінково-прийменниковій атракції.
12 Потебня А. А. Зазнач, праця.— С. 161.
13 ВортД. Одушевленность и позиция прилагательного: случай новъгородьск И Очерки
по русской филологии.— М., 2006.— С. 283.
_____________________________________ Теорія граматичної атракції О. О. Потебні...
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 6 49
До другого типу морфологічної атракції відносимо уподібнення однотипних
та ритмічно розташованих у віршовій структурі граматичних форм, що ство
рюють формальну симетрію, яка слугує основою образної симетрії і формує асо
ціативний простір тексту: «Молились Богу просто так сквозь дождь и снег: / —
Ты в небесех — мы во гресех — помилуй / всех1.» (Ю. Кузнецов). Атракція форм
у цьому фрагменті є одним із мовних засобів вираження ідеї злиття людини та
Бога в щирій молитві, повтор молитовної формули має сюжетобудівний харак
тер (формула повторюється після певних смислових фрагментів, відокремлюю
чи їх один від одного та пов’язуючи в цілісний смисловий блок). Граматична не-
нормативність з погляду сучасного формотворення виділяє й підкреслює
конгруентні форми.
У таких випадках формальне уподібнення й симетрія слугують підґрунтям
образного зв’язку й засобом фасцинативності, поетичного зачаровування чита
ча. Прийом є загальнопоетичним, але набуває індивідуальних рис в окремих
поетичних системах. У поезіях О. Мандельштама, наприклад, атракція, що спи
рається на «внутрішню пам’ять» граматичних форм, організує смисловий хіазм:
«И по-звериному воет людъё, / И по-людски куролесит зверьё...». Виразність
збірних субстантивів сприймається як результат спрямованого авторського
відбору.
Поширені в поетичному мовленні випадки використання атракції як прийо
му мовної гри: «старший ключ в шкатулке лаковой / ноч кривом ареч прямом...»
(Б. Кенжеєв). Ненормативне узгодження актуалізує значення чоловічого роду,
що підтримано порушенням правопису субстантивів.
В авангардній поезії прийом набуває складних форм, виступає римою-інди-
катором у віршах, що позбавлені традиційного віршового членування й пишу
ться «в рядок», іноді поєднуючись із паронімічною або фоносемантичною
атракцією: «Поздравляю героев с венцом и делу концом» (Д. Биков). У деяких
випадках уподібнення форм організує значні фрагменти вірша і навіть твір пов
ністю, як наприклад, поезію О. Кушнера «Под шкафом, блюдечком, под ложеч
кой, под спудом...».
Базовим елементом фігури з атракцією іноді слугує фразеологізм: «Я знаю
дальнее былое, / Нов близком будущем не жду / Волнений страсти. Молодое— /
Оно прошло — я не найду / В твоем усталом, но зовущем, / Ненужном призра
ке — огня» (О. Блок). За аналогією зі сталим близким будущим митець створює
оказіональне дальнее былое, повторювана граматична форма підкреслює смис
лове протиставлення, а відсутність перспективи передає однакову авторську
байдужість до минулого і майбутнього.
Поряд із сильно- або слаборегулярними трапляються унікальні авторські
приклади граматичної атракції. Так, у поезії Б. Кенжеєва атракція граматичних
форм займенника который спричинює зміну граматичної характеристики слова
люди за ознакою істота / неістота: «эти вещи которые я люблю / эти люди ко
торые я терплю / безразлично в ненависти в любви там...» (Б. Кенжеєв). Ство
рений поетико-граматичний парадокс (люди граматично схарактеризовані як
неістоти) є художньо значущим: ліричний герой освідчується в любові до речей
і байдужості до людей, що призводить до смерті почуттів.
Вивчення граматичної атракції у віршових текстах з позицій сучасної лін-
гвопоетики, на нашу думку, має орієнтуватися на вчення Потебні про внутріш
ню форму слова й особливості поетичного тексту. Учений наголошував, що «ху
дожній твір є синтезом трьох моментів (зовнішньої форми, внутрішньої форми і
змісту), наслідком несвідомої творчості, засобом розвитку думки й самосвідо
О. О. Скоробогатова____________________________________________________________
50 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 6
мості»14. Автоматизм, пов’язаний з нормою граматичного відбору, створює зов
нішню форму художнього твору. Актуалізація значень, що відбувається завдяки
відбору й комбінуванню граматичних форм, здатна актуалізувати внутрішню
форму одиниць і створювати граматичну внутрішню форму художнього твору.
Серед способів актуалізації граматичних одиниць вирізняється поетичний
прийом граматичної атракції.
Корпус одиниць різного рівня, що підлягають уподібненню за різними кри
теріями, у сучасній поезії збільшується. Це одна з причин, що робить вивчення
граматичної атракції актуальним. Наукова спадщина О. О. Потебні, зокрема
вчення про граматичну атракцію, дає сучасним дослідникам-віршознавцям по
тужний інструмент аналізу, бо вчений чітко розділяв типові й нетипові випадки
атракції, висунувши обов’язковий критерій існування первинної форми одини
ці, що змінилася внаслідок уподібнення, а також вказував на зміну (зникнення)
перспективи висловлення, яка стає смисловим наслідком атракції форм.
(Харків)
О. О. SKOROBOHATOVA
О. POTEBNIA GRAMMATICAL ATTRACTION THEORY IN THE
GRAMMAR OF POETIC TEXT STUDIES
The article deals with the grammatical attraction theory developed by O. Potebnia
in view of modem linguo-poetic studies. The samples of grammatical attraction which
have been analyzed by Potebnia as well as samples of morphological attraction in
modem poetry are compared. The scientist’s hypothesis about the possibility
of changing semantic perspective of the utterance by means of attraction is researched. It
is suggested one should focus on Potebnia’s word’s inner form theory, peculiarities of
poetic text and the scientist’s grammatical attraction theory while researching poetic
text grammar.
K e y w o r d s : poetic grammar, grammatical attraction, word’s inner form.
_____________________________________ Теорія граматичної атракції О. О. Потебні...
14 Потебня А. А. Мысль и язык.— К., 1993.— С. 137.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2015, № 6 51
|