Скіфо-грецька торгівля (на основі матеріалів керамічної тари IV ст. до н.е. поселень Нижньодніпровського регіону)

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2008
1. Verfasser:	Каряка, О.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2008
Schriftenreihe:	Надчорномор'я: студії з історії та археології (з ІХ ст. до н.е. по ХІХ ст. н.е.)
Schlagworte:	Економічні процеси
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18407
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Скіфо-грецька торгівля (на основі матеріалів керамічної тари IV ст. до н.е. поселень Нижньодніпровського регіону) / О.В. Каряка // Надчорномор'я: студії з історії та археології (з ІХ ст. до н.е. по ХІХ ст. н.е.). — К.: Інститут історії України НАН України, 2008. — Вип. 1. — С. 90-98. — Бібліогр.: 38 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-18407
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-184072025-02-23T20:10:39Z Скіфо-грецька торгівля (на основі матеріалів керамічної тари IV ст. до н.е. поселень Нижньодніпровського регіону) Каряка, О.В. Економічні процеси 2008 Article Скіфо-грецька торгівля (на основі матеріалів керамічної тари IV ст. до н.е. поселень Нижньодніпровського регіону) / О.В. Каряка // Надчорномор'я: студії з історії та археології (з ІХ ст. до н.е. по ХІХ ст. н.е.). — К.: Інститут історії України НАН України, 2008. — Вип. 1. — С. 90-98. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. XXXX-0057 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18407 uk Надчорномор'я: студії з історії та археології (з ІХ ст. до н.е. по ХІХ ст. н.е.) application/pdf Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Економічні процеси Економічні процеси
spellingShingle	Економічні процеси Економічні процеси Каряка, О.В. Скіфо-грецька торгівля (на основі матеріалів керамічної тари IV ст. до н.е. поселень Нижньодніпровського регіону) Надчорномор'я: студії з історії та археології (з ІХ ст. до н.е. по ХІХ ст. н.е.)
format	Article
author	Каряка, О.В.
author_facet	Каряка, О.В.
author_sort	Каряка, О.В.
title	Скіфо-грецька торгівля (на основі матеріалів керамічної тари IV ст. до н.е. поселень Нижньодніпровського регіону)
title_short	Скіфо-грецька торгівля (на основі матеріалів керамічної тари IV ст. до н.е. поселень Нижньодніпровського регіону)
title_full	Скіфо-грецька торгівля (на основі матеріалів керамічної тари IV ст. до н.е. поселень Нижньодніпровського регіону)
title_fullStr	Скіфо-грецька торгівля (на основі матеріалів керамічної тари IV ст. до н.е. поселень Нижньодніпровського регіону)
title_full_unstemmed	Скіфо-грецька торгівля (на основі матеріалів керамічної тари IV ст. до н.е. поселень Нижньодніпровського регіону)
title_sort	скіфо-грецька торгівля (на основі матеріалів керамічної тари iv ст. до н.е. поселень нижньодніпровського регіону)
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2008
topic_facet	Економічні процеси
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18407
citation_txt	Скіфо-грецька торгівля (на основі матеріалів керамічної тари IV ст. до н.е. поселень Нижньодніпровського регіону) / О.В. Каряка // Надчорномор'я: студії з історії та археології (з ІХ ст. до н.е. по ХІХ ст. н.е.). — К.: Інститут історії України НАН України, 2008. — Вип. 1. — С. 90-98. — Бібліогр.: 38 назв. — укр.
series	Надчорномор'я: студії з історії та археології (з ІХ ст. до н.е. по ХІХ ст. н.е.)
work_keys_str_mv	AT karâkaov skífogrecʹkatorgívlânaosnovímateríalívkeramíčnoítariivstdoneposelenʹnižnʹodníprovsʹkogoregíonu
first_indexed	2025-11-25T00:15:42Z
last_indexed	2025-11-25T00:15:42Z
_version_	1849719250878464000
fulltext	90 О.В. Каряка О. В. Каряка ÑÊ²ÔÎ-ÃÐÅÖÜÊÀ ÒÎÐÃ²ÂËß (ÍÀ ÎÑÍÎÂ² ÌÀÒÅÐ²ÀË²Â ÊÅÐÀÌ²×ÍÎ¯ ÒÀÐÈ IV ñò. äî í. å. ÏÎÑÅËÅÍÜ ÍÈÆÍÜÎÄÍ²ÏÐÎÂÑÜÊÎÃÎ ÐÅÃ²ÎÍÓ) Період IV – початку III ст. до н. е. на території Північного Причорномор’я є часом піднесення як грецьких міст, так і постійних та тимчасових посе- лень кочовиків, що мешкали у степовій зоні Східної Європи. Численні посе- лення кочовиків виникли в Нижньому Подніпров’ї. Ареал їх розташування охо- пив усю територію заплави Дніпра від Дніпровських порогів до його нижньої течії. Протягом усього періоду одним із найбільш масових товарів, які надхо- дили до скіфських степів було вино, що перевозилося в керамічній тарі – амфо- рах, вироблених у різних центрах грецького світу. Час існування поселень у Нижньому Подніпров’ї хронологічно поділяється на два головних етапи, що характеризуються в основному саме масштабами надходження грецької привозної кераміки: етап початкового проникнення грець- ких товарів, та етап досить масштабних й інтенсивних торгово-обмінних сто- сунків між греками північнопричорноморських колоній та населенням заплави Дніпра. Перший, початковий, етап кінця VI–V ст. до н. е. пов’язаний з виникненням процесу осідання місцевого кочового населення у вигідних для проживання регіонах, які, з одного боку, мали родючі землі для землеробства та придомно- го скотарства, а з іншого – були вигідно розташовані по берегах великої ріки Дніпра, у нижній течії якого було можливе судноплавство. Поява перших посе- лень в описуваному регіоні чітко простежується за археологічними матеріала- ми. Однак, за браком інформації, цей період характеризується епізодичністю та слабкою розвиненістю торгово-обмінних стосунків з греками. Можна гово- рити лише про випадкові знахідки кераміки на поселеннях та вкрай нечисленні синхронні їм знахідки у похованнях регіону. На даний момент не відомо жод- ного господарчого комплексу або залишків культурного шару, які можна було б датувати цим часом1 . Швидше за все, асортимент товарів, що йшли на обмін, складався головним чином з предметів розкоші та прикрас з дорогоцінних ме- талів, до яких інколи долучались і товари (переважно вино) в амфорах. Пам’ят- ки осілості Нижнього Подніпров’я ймовірно слугували для перевезення товарів на північ у регіони лісостепу. Їх роль слід визначати як транзитні пункти на довгому шляху в глибинні території. Другий етап охоплює все IV та початок III ст. до н. е. і характеризується масовим виникненням стаціонарних поселень на території нижньої течії заплави Дніпра, населення яких займалося землеробством та скотарством. Нині тут відо- мо понад 100 різноманітних пам’яток осілості, датованих IV ст. до н. е.2 , мате- ріальна культура яких, безперечно, свідчить про існування постійного осілого населення. На жаль, ці численні поселення досліджені не рівномірно, що в на- шому випадку сильно звужує коло матеріалів, придатних до аналізу. Найбільш Скіфо-грецька торгівля... 91 добре вивченим нині є регіон сучасного міста Кам’янка Дніпровська (скіфське Кам’янське городище) з прилеглими до нього територіями, які привертали ува- гу дослідників ще з початку XX ст. та планомірно розкопувались. Також відносно добре дослідженими постають регіони поселень Лиса Гора та Первомаївка. Однак, більшість інших пам’яток осілості Нижнього Подніпров’я відомі лише за результатами розвідок, без проведення стаціонарних розкопок. Вивчення матеріалів цих поселень говорить про широкі масштаби торгово-обмінних відно- син з грецьким світом, забезпечення їх населення вином у амфорах, рідкими (порівняно з іншими категоріями матеріалу) надходженнями столового та ку- хонного посуду. З початком другого етапу змінюються також головні напрямки та пріорите- ти торгівлі. Із досить епізодичними надходженнями різних коштовних товарів (характер надходження яких не змінився і в пізніші часи) – прикрас, зброї та столового посуду на межі V–IV ст. до н. е. починає співіснувати широкомасш- табне ввезення вина в амфорах з різних виробничих центрів Егейського та південного узбережжя Чорного морів. Це потребувало створення у місцевих населених пунктах належних умов для зберігання та продажу товарів. Ймовір- ним уважаємо і виникнення в цей час окремої верстви місцевого населення, яка спеціалізувалася на торгівлі. Залишки амфорної тари постають одним з найголовніших видів знахідок і датуючого матеріалу на поселеннях та городищах Нижнього Подніпров’я. У результаті аналізу амфорних матеріалів, що датуються кінцем V–IV ст. до н. е. можна з упевненістю стверджувати, що протягом даного періоду до поселень Нижнього Подніпров’я масово надходили товари із Фасоса, Менди, Пепарета та Гераклеї Понтійської. Менш інтенсивні стосунки простежуються з Хіосом, Синопою та Аканфом. Перше серйозне вивчення та оцінка великого масиву знахідок фрагментів амфор з матеріалів Кам’янського городища були зроблені Б. М. Граковим3 . Він підбив підсумки багаторічних досліджень та розкопок, зібрав та визначив прак- тично всі, знайдені на цій та найближчих пам’ятках категорії знахідок. Знач- ний інтерес являють результати дослідження амфорних клейм. Б. М. Граков також розглянув і зробив приблизну кількісну оцінку масових знахідок уламків амфорної тари по центрах її виробництва. Наступний значний крок у вивченні амфорних матеріалів Нижнього Подніпров’я було зроблено Н. О. Онайко4 . У двох монографіях, присвячених відповідно знахідкам VII–V та IV–II ст. до н. е., нею було розглянуто античні імпорти, знайдені на території Побужжя та Подніпров’я в архаїчний, класичний та елліністичний періоди. Значну увагу авторка приділила саме дослідженню амфорних знахідок. У цих працях було узагальнено значний масив даних про знахідки амфор з відомих на той час поселень та поховальних пам’яток. Необхідно також відзначити публікацію матеріалів поселення Лиса Гора, Чернеча та Первомаївське5 . До наукового об- ігу було введено також результати розкопок останніх десятиліть Скіфської Степової експедиції під керівництвом Н. О. Гаврилюк на Кам’янському горо- дищі6 . Однак, все ще відсутні праці, в яких було б узагальнено все коло амфор- них матеріалів городищ та поселень Нижньодніпровського регіону. Головною метою цього дослідження є спроба узагальнити дані про розподіл амфорних матеріалів на поселеннях Нижнього Подніпров’я IV ст. до н.е. та 92 О.В. Каряка виявити на основі цього головні напрями та пріоритети у торгово-обмінних відносинах скіфського населення. Джерельною базою дослідження є матеріали, здобуті в ході розкопок 30–60- х років XX ст., а також розкопок останніх десятиліть, описаних у низці публі- кацій окремих пам’яток. Головним чином нами було розглянуто матеріали найбільш повно досліджених пам’яток – Кам’янського городища, поселень Лиса Гора, Первомаївка, Чернеча та Білозерське (Табл. 1). Для порівняння враховано також дані інших, менш докладно досліджених скіфських поселень, комплекси знахідок окремих великих курганів та курганних могильників. Таблиця 1. Загальна кількість знахідок фрагментів амфор із розкопок нижньодні- провських поселень Лиса Гора Кам’янське Первомаївка Чернеча Білозерське Всього городище поселення 1675 7738 1177 911 40523 52024 Керамічна тара – амфори – є однією з найбільш масових категорій знахідок, відсоток яких сильно варіює на різних поселеннях: від 13,64 (Капулівське го- родище, Сулицьке поселення) до 87,88 (поселення Первомаївка I) серед загаль- ної маси інших категорій керамічних знахідок. Різні поселення дають відмінну картину кількісного співвідношення керамічної тари з іншими категоріями ке- раміки. Єдиною характерною рисою для переважної більшості скіфських по- селень Нижнього Подніпров’я можна вважати лише вкрай малу кількість тон- костінного столового посуду порівняно з фрагментами амфор і, тим більше, всіх керамічних знахідок7 . Це сильно обмежує можливості використання цієї останньої категорії знахідок як датуючого матеріалу, придатного для науково- го аналізу. Амфорні матеріали нижньодніпровських городищ і поселень вивчено на ос- нові виділення та аналізу їх формально-типологічних ознак, а також з ураху- ванням даних про склад керамічної маси та характер її обробки. Також при цьому враховано можливі протиріччя в ідентифікації та датуванні цієї категорії знахідок, що виникають через деяку нестандартність їх форм та специфічні особливості виробництва в деяких давньогрецьких центрах. Серед них визначенню підлягають приблизно 80% фрагментів через недостатню збереженість або недостатню якість обробки та нечіткі морфологічні ознаки, причиною яких ми вважаємо низьку якість продукції, що привозилась на далеку периферію античного світу8 . Основні дані стосовно відсоткового співвідношення фрагментів амфор різних центрів виробництва наведено в Таблиці 2. Саме наявність однієї амфорної ніжки ми враховуємо як показник знахідки однієї умовної амфорної одиниці, в той час, коли інші частини амфор, як правило, дробилися на кілька частин. Стінки ж амфор, яких за свідченням Б. М. Гракова9 – іноді кілька сот частин на одну амфору, можуть використовувати- ся лише як третьорядна ознака при кількісних підрахунках амфорних матеріалів. Однією з найбільших за своєю кількістю серед вивчених матеріалів постає група фрагментів амфор фасоського виробництва. Знахідки їх на даний мо- мент є одними з найпоширеніших не лише серед знахідок Нижнього Подніпро- в’я, а навіть усього Західного та Північно-Західного Причорномор’я та, пере- дусім, у його античних містах10 . Однак, слід зауважити, що достатньо велика Скіфо-грецька торгівля... 93 кількість серед знахідок цього типу визначається досить умовно, лише за наяв- ністю деяких загальних рис, таких як склад керамічної маси або загальна фор- ма тих або інших частин цих посудин. Помітна велика варіативність формаль- них ознак цієї групи, хоча загалом амфори фасоського виробництва, як прави- ло, чітко виділяються серед інших фрагментів за складом керамічної маси. Вра- ховуючи це, ми припускаємо наявність серед цих матеріалів і екземплярів ви- робництва так званого фасоського кола. Серед визначених нами одиниць вони становили в середньому 25,5% від загальної кількості. Не зважаючи на досить сильне розходження в кількості знахідок цього типу амфор на різних поселен- нях все ж даний тип частіше постає головним фоном серед інших фрагментів амфор. Переважна кількість ніжок фасоських амфор відноситься до типів А і Б за класифікацією І. Б. Зеєcт11 , які датуються IV ст. до н. е. Формальні ознаки цих амфор добре типологізовані та широко відомі на більшості античних пам’я- ток, однак нез’ясованим залишається питання відносно великої кількості „не- стандартних” амфорних ніжок фасоського та близького до нього кола кераміч- ного виробництва. Їх можна пов’язувати з фасоським виробництвом лише за найбільш загальними формальними ознаками, а також за фактурою та якістю керамічної маси. Серед інших матеріалів, які можна віднести до фасоського виробництва – це вінця. Найбільш характерною їх рисою є наявність горизонтально (або з деяким нахилом) зрізаної верхньої утворюючої, яка надає сплощений зверху вигляд. Вінця не великі за розміром, нижня поверхня їх скошена, іноді присут- ня підсічка під зовнішнім краєм вінця. Вони чітко сформовані, мають у розрізі форму, близьку до трикутної. Інші частини амфор фасоського виробництва – ручки та стінки – в основно- му виділяються лише за характерними ознаками їх керамічної маси та цілком типові для даного виду продукції. Загальна форма горла близька до конічної, що становить одну з характерних рис амфор власне фасоського виробництва та лягло в основу назви типу біконічних амфор. Глина їх в основному світло-ко- ричнева або жовто-рожева після обпалення з більш-менш великою кількістю штучних домішок та майже не має випадкових вкраплень та бруду, що свідчить про досить ретельну обробку та підготовку керамічної маси, добру стандарти- зованість технології її виробництва. Серед штучних домішок переважають Таблиця 2. Відсоткове співвідношення основних категорій амфорних матеріалів на нижньодніпровських поселеннях Лиса Гора Кам’янське Первомаївка Чернеча Білозерське городище поселення Фасос 19,4 38,26 28,6 26,1 14,9 Менда 6,3 19,1 2,7 3,4 14 Пепарет 4,85 14,77 3,9 2,3 2,48 Солоха-1 0 2,68 0 4,55 2,5 Егейські 0,97 2,35 9,1 22,7 3,3 Хіос 3,88 1,68 10,4 18,2 28,1 Гераклея 52,9 14,1 22 12,5 12,4 Синопа 5,8 1,68 11,7 2,3 8,26 Херсонес 0 4,03 10,4 5,7 5,8 94 О.В. Каряка вкраплення слюди – так званих „блискіток”, також зустрічаються вкраплення білих камінців – можливо вапняку, мармуру або дробленого кварцу дрібної фактури. Розміри цих часток, як правило, не перевищують 0,1–0,15 мм, повер- хня таких виробів має характерне іскріння при яскравому освітленні. Загалом, керамічна маса добре відмулена, без видимих грубих включень та дефектів. Найбільший масив знахідок фрагментів амфор фасоського виробництва ви- явлено насамперед на Кам’янському городищі. Там вони були виділені ще Б. М. Граковим (хоча і в дещо інших пропорціях щодо інших категорій амфор) на основі матеріалів розкопок довоєнних та післявоєнних періодів12 . Присутні вони і серед знахідок Знам’янського городища13 . Наступним за кількісною перева- гою фрагментів фасоських амфор є поселення Первомаївка та Чернеча (Таб. 2). Численні фрагменти амфор фасоського виробництва виявлені практично серед усіх скіфських поселень та городищ IV ст. до н. е. Фрагменти амфор з фасось- кими клеймами також знайдені на поселеннях Маячка, Велика Знам’янка та Вищетарасівка14 . Серед поховальних пам’яток фасоські амфори та їх фрагменти знайдені в кургані біля села Капулівка на правому березі Дніпра15 , в тризні Товстої Моги- ли16 , в курганному могильнику в урочищі Носаки17 . Як фасоські визначені нами фрагменти амфор з тризни – із ровику кургану 6 могильнику біля села Любимів- ка, з насипів курганів 5 та 15 групи Широке III Херсонської області, курганів 18 та 32 поблизу села Кут Дніпропетровської області та кургану 4 групи VIII біля села Ковалівка Миколаївської області. Амфори фасоського виробництва серед матеріалів нижньодніпровських го- родищ та поселень загалом датуються в межах IV – можливо початку III ст. до н.е. Більш чітке їх датування ускладнюється через відсутність закритих ком- плексів із супроводжуючими іншими категоріями матеріалу. Другу за своєю кількістю групу становлять амфори з так званою „чаркопо- дібною ніжкою”, походження яких пов’язане з виробництвом Менди18 . Як і більшість амфор, що походять з території північноегейського виробничого ре- гіону, фрагменти цих посудин часто потрапляють під визначення „кола Фасо- су”. У вітчизняній літературі вони відомі як амфори з чаркоподібною ніжкою або так звані мелітопольські амфори, тобто аналогічні знайденим під час роз- копок Мелітопольського кургану. Їх середня кількість становить близько 9,1% від загальної маси фрагментів амфор. Ця група порівняно легко виділяється за своїми типологічними формальними ознаками. Формальні ознаки ніжок цих амфор досить варіативні. Плавно розширений стовбур чітко, а в деяких випад- ках різко, переходить до підошви з округлою, хвилястою, а іноді прямою та майже горизонтальною нижньою утворюючою лінією. Вінця амфор Менди не так добре типологізовані. Вони дещо вивернуті ззовні з округлою внутрішньою утворюючою та чіткими зовнішніми обрисами, часто з підсічкою під нижнім зовнішнім краєм вінця. Горло має циліндричну форму, в основному круглої в плані форми, м’яко переходить до плічок. Глина цих амфор досить типова для всього кола північноегейського виробництва – в ос- новному світло-коричневого кольору різних відтінків. Серед штучних домішок переважає білий кварцовий пісок у вигляді вкраплень, а також слюдяні блискі- тки. Домішки мали дрібну фактуру. Поверхня посудин цього виробничого цен- тру як правило шорстка через значну кількість домішок піску. Амфори розгля- Скіфо-грецька торгівля... 95 нутих типів привозилися на територію Північного Причорномор’я протягом IV ст. до н. е., але більшість тяжіє до третьої чверті цього століття19 . Розповсюдження амфор з чаркоподібною ніжкою в Нижньому Подніпров’ї відзначала Н. О. Онайко20 . Звертає на себе увагу той факт, що посудини подіб- ного типу становлять більшість серед амфорних матеріалів у деяких курганах скіфської знаті. Так, за визначеннями С. В. Поліна вони становили більшість серед амфор царського кургану Чортомлик21 , 7 екземплярів їх зафіксовано се- ред амфор Товстої Могили22 , а також 11 амфор знайдених під час розкопок Мелітопольського кургану23 . В рядових скіфських курганах амфори цього цен- тру зустрічаються досить рідко та в основному у залишках тризни. Третю за своєю кількістю групу серед амфорних матеріалів становлять ам- фори типу Солоха-2. Їх середня кількість становить до 5,7% від загальної маси амфорних фрагментів. У них подовжений циліндричний стовбур, розширена округла підошва, а також округла ямка в її центрі. Глина звичайно цегляного кольору з оранжевим відтінком і відрізняється високою якістю обробки кераміч- ної маси. Воно дуже добре відмулене та має дрібну фактуру. Серед штучних домішок багато слюдяних блискіток. Датується ця група другою та третьою чвертями IV ст. до н. е. або можливо першою половиною IV ст. до н. е.24 . Знахідки цієї групи становлять значну частину амфорних матеріалів серед поховальних пам’яток скіфської знаті. Так, у найближчій до Кам’янського го- родища групі великих курганів Солоха було знайдено 5 одиниць цих амфор. Завдяки цьому ця група й дістала свою назву25 . Подібні амфори також знайдені серед матеріалів Чортомлика26 та Товстої Могили27 . Протягом тривалого часу існували різні припущення відносно місця виробництва цього типу амфор. На даний момент більшість дослідників погоджується з тим, що вони походять з майстерень острова Пепарет, який, як і центри виробництва попередніх описа- них нами типів амфор, розташований у басейні Егейського моря28 . Наступну за своєю кількістю групу становлять фрагменти амфор гераклейсь- кого виробництва – 22,8% від загальної маси. Однак, значне переважання фраг- ментів цих посудин спостерігається лише на поселенні Лиса Гора, де їх кількість досягала 52,9%, що становить більше половини загальної кількості амфорних знахідок. Серед інших нижньодніпровських скіфських поселень без урахуван- ня лисогірського цей тип амфор становив лише 12,2%. Амфори цієї групи доб- ре відомі з матеріалів розкопок північнопричорноморських пам’яток антично- го часу29 . Серед них найбільш яскраво представлено ніжки типів 1 і 2 за класи- фікацією І.Б.Зеєст на Кам’янському городищі, які датуються IV–III ст. до н. е.30 . Досить часто серед матеріалів нижньодніпровських пам’яток зустріча- ються фрагменти вінець гераклейських амфор, характерною рисою яких є округлий зовнішній валик, однак, вважаємо, що це не слід вважати особливі- стю керамічних матеріалів окремих поселень. Ця форма є досить типовою для амфор Гераклеї взагалі. Глина гераклейських амфор різноманітна за кольором, але переважають руді або червоні відтінки. Характерною ознакою керамічної маси амфор гераклейського виробництва є наявність серед штучних домішок невеличких кристалів піроксену чорного кольору. Ці частки бувають іноді чи- малими – до 1–1,5 мм у довжину. Іноді зустрічаються й інші мінеральні добав- ки, наприклад, кварц. У цілому, домішки мають грубувату фактуру, що відби- вається в шорсткості поверхні посудин. Загалом уся група гераклейських мате- ріалів з нижньодніпровських поселень датується IV ст. до н. е. 96 О.В. Каряка Амфорні матеріали гераклейського виробництва часто зустрічаються на різних пам’ятках скіфської осілості, деякі із залишків мають клейма (Кам’янське городище, поселення Князь-Григорівка та ін.)31 . Амфори гераклейського ви- робництва також зустрічаються у скіфських похованнях, наприклад, у матеріа- лах могильників Широке (курган 5), Широке 2 (курган 26), Шевченко 3 (курган 2) та Кутянського могильнику (кургани 18 та 25). Досить невелику, але характерну за своїми зовнішніми ознаками групу ста- новлять амфори типу Солоха-1. Їх кількість у середньому не перевищує 2% від загальної кількості визначених амфор. При цьому зауважимо, що на деяких із поселень (Лиса Гора, Первомаївка та ін.) фрагментів цього типу амфор взагалі не виявлено. Вони мали характерну дзьобоподібну форму вінця у розрізі. Саме вінце широке, далеко виступало за обриси шийки посудини. Ніжки амфор цьо- го типу характеризуються невисоким стовбуром та округлим валиком навколо тіла ніжки. Глина цих амфор світло-коричневого кольору та має значну кількість домішок слюди. Датуються амфори типу Солоха-1 другою чвертю – кінцем IV ст. до н. е.32 . Центр їх виробництва, як і амфор типу Солоха-2, пов’язується з Пепаретом, або якимось близьким до нього центром виробництва амфорної тари33 . Фраг- менти амфор цього типу присутні серед матеріалів Кам’янського городища, поселень його округи (наприклад, Велика Знам’янська Пристань)34 , так і в кур- ганних могильниках. У похованнях в основному вони відомі в кургані Соло- ха35 та першому Мордвинівському кургані. Невеличку групу серед нижньодніпровських поселень становлять амфори хіоського виробництва, середня їх кількість дорівнює 12,5%. Однак, зазначи- мо, що найбільша їх кількість виявлена серед матеріалів найпівденнішого – Білозерського поселення, де вони становили 28%. При цьому порівняно неба- гато їх зустрічалось серед знахідок поселень Первомаївка та Чернеча і майже не траплялись вони на Кам’янському городищі та Лисій горі (див. табл. 2). Це звичайні типи з ніжкою ковпачкової або наближеної до неї форми. Малочисельними представлено матеріали виробництва Синопи та Херсо- несу, продукція яких є типовою та однією з численних серед знахідок грецьких міст причорноморського регіону. Фрагменти амфор цих центрів кількісно вид- іляються серед знахідок на Білозерському поселенні. На інших пам’ятках вони більш відомі за наявністю амфорних клейм36 . Знахідки їх ніжок, вінець та стінок вкрай нечисленні. Цікавим постає факт наявності на Кам’янському городищі унікального типу амфорних ніжок, аналогія яким поки відома лише в єдиному екземплярі з Біло- зерського поселення. Це так званий тип з „пустотілими ніжками”. Уперше вони були виділені Б. М. Граковим37 . Дослідник відзначав їх схожість за зовнішніми формальними ознаками з ніжками амфор фасоського виробництва, а за скла- дом керамічної маси лише частина з них була близька до фасоських, а частина наближалася до синопських та мала велику кількість туфових домішок. Б. М. Граковим було знайдено 11 одиниць таких ніжок. Нові розкопки Скіфської Сте- пової експедицій дали ще 12 екземплярів фрагментів таких ніжок, що станови- ло приблизно 4% від загальної кількості інших фрагментів амфорних ніжок на цьому поселенні. Слід зауважити, що особливістю цього типу є наявність спе- цифічного прийому їх виготовлення, коли під час формування на гончарному Скіфо-грецька торгівля... 97 колі за незрозумілими для нас причинами в ніжках цих амфор з внутрішнього боку була зроблена порожнина, що робило їх досить тонкостінними порівняно з іншими амфорними ніжками, які зазвичай складалися із суцільної глиняної маси. Екземпляри пустотілих ніжок з наявністю домішок туфу або піроксену вказують якщо не на саме синопське, то, можливо, на південнопонтійське ви- робництво деяких із них. Кількісний склад амфорних матеріалів нижньодніпровських скіфських по- селень свідчить, що протягом IV ст. до н. е. сюди потрапляв основний асорти- мент товарів в амфорній продукції, характерній для більшості грецьких міст Північного Причорномор’я. Розглядаючи географію розповсюдження різних категорій керамічної тари в Нижньому Подніпров’ї, відносну одноманітність її якісного складу, автором зроблено висновок про переважну спрямованість еко- номічних стосунків більшості цих поселень на торгівлю з центрами північное- гейського виробничого регіону. Незважаючи на різноманітність та значну вар- іативність кількісних співвідношень основних груп амфорного матеріалу, все ж на основній масі поселень кількісно переважає продукція північноегейських центрів виробництва, серед яких особливо виділяються Фасос, Менда та Пепа- рет, яка сумарно становить у середньому 40,4 % від загальної кількості амфор- них уламків. Певне виключення становлять лише матеріали городища Лиса Гора, кількісне переважання на якому фрагментів керамічної тари гераклейського виробництва свідчить про існування іншого шляху надходження товарів від Гераклеї Понтійської через Боспор та Кремни на противагу основному шляху пересування товарів по Дніпру38 . Припустиме паралельне співіснування цих двох шляхів може відбивати зіткнення на даній території економічних інте- ресів північноегейських та південнопонтійських центрів виробництва. На базі аналізу деяких рис у зовнішньому оформленні та складі керамічної сировини виявлено розбіжність у якості основної маси амфорного матеріалу, на відміну від інших видів керамічного імпорту. Особливу роль у Нижньому Подніпров’ї, швидше за все, відігравало Біло- зерське поселення – найпівденніше у регіоні досліджуваних нами пам’яток. Особливості складу його матеріальної культури, наявність поряд з уламками амфорної тари досить чисельної та різноманітної столової, кухонної та товсто- стінної кераміки, черепиці і, навіть, керамічних світильників та теракот, ста- вить це поселення за своїм значенням в один ряд з пам’ятками сільської округи Ольвії. 1 Онайко Н. А. Античный импорт в Приднепровье и Побужье в VII–V вв. до н. э. – М., 1966. – С. 17. 2 Гаврилюк Н. О., Оленковський М. П. Пам’ятки скіфів. – Херсон, 1992. – С. 5, 35. 3 Граков Б. Н. Каменское городище на Днепре. – М., 1954. 4 Онайко Н. А. Античный импорт в Приднепровье и Побужье в VII–V вв. до н. э. – М., 1966. Ее же. Античный импорт в Приднепровье и Побужье в IV–II в. до н. э. – М., 1970. 5 Гаврилюк Н. А., Былкова В. П., Кравченко С. Н. Скифские поселения IV в. до н. э. в Степ- ном Поднепровье. I, II. – К., 1992. 6 Каряка О. В. Амфори Кам’янського городища // Археологія. – 1997. – № 4. – С. 110–117. 7 Гаврилюк Н. А. История экономики Степной Скифии VI–III вв. до н. э. – К., 1999 – С. 250, табл. 5. 11. 8 Каряка А. В. К вопросу о специфике торговых отношений греков и варваров // Мир Ольвии: Памятник исследователю и исследование памятника. К 90–летию профессора Л. М.Слави- 98 О.В. Каряка на. – К., 1996. – С. 127–129. 9 Граков Б. Н. Указ. соч. – С. 83–86. 10 Лейпунська Н. О. Про імпорт Фасоса та Гераклеї Понтійської в Північному причорномор’ї // Археологія. – 1973. – № 12. С. 29, табл. 2, 3; Лейпунская Н. А. Керамическая тара из Ольвии. – К., 1981 – С. 60. 11 Зеест И. Б. Керамическая тара Боспора. – М., 1960. – С. 82–85. 12 Граков Б. Н. Указ. соч. – С. 86. 13 Погребова Н. Н. Позднескифские городища на Нижнем Днепре (Городища Знаменское и Гавриловское) // Памятники скифо-сарматского времени в Северном Причерноморье. – М., 1958. – С. 142–146. 14 Гаврилюк Н. О., Оленковський М. П. Назв. праця. – С. 10, рис. 3, 16, 18; 6.7. 15 Тереножкин А. И., Ильинская В. А., Черненко Е. В., Мозолевский Б. Н. Скифские курганы Никопольщины // Скифские древности. – К., 1973. – С.122. 16 Мозолевський Б. М. Товста Могила. – К., 1979. – С. 25. – Рис. 7.1, 2; 8.4–6. 17 Бидзиля В. И., Болтрик Ю. В., Мозолевский Б. Н., Савовский И. П. Курганный могильник в Урочище Носаки // Курганные могильники Рясные Могилы и Носаки. – К., 1977. – С. 117, 107. 18 Брашинский И. Б. Амфоры Менды (о локализации группы амфор с „рюмкообразными нож- ками”) // Художественная культура и археология античного мира. – М., 1976. 19 Брашинский И. Б. Методы исследования античной торговли. – М., 1984. – С. 38. 20 Онайко Н. А. Античный импорт в Приднепровье и Побужье в IV–II в. до н. э. – С. 11. 21 Полин С. В. Амфоры кургана Чертомлык // Алексеев А. Ю., Мурзин В. Ю., Ролле Р. Чертом- лык. – К., 1991. – С. 365. 22 Мозолевський Б. М. Товста Могила. – К., 1979. – С. 23–25 23 Тереножкин А. И., Мозолевский Б. Н. Мелитопольский курган. – К., 1988. – С. 69–76. 24 Брашинский И. Б. Методы исследования... – С. 240. 25 Манцевич А. П. Курган Солоха. – Л., 1987. – С. 50–55; Манцевич А. П. Керамічна тара з кургану Солоха // Археологія. – 1975. – № 15. – С. 17–22. 26 Полин С. В. Амфоры кургана Чертомлык... – С. 372. 27 Мозолевський Б. М. Товста Могила... – С. 23–25. 28 Гарлан И. О происхождении амфор типа «Солоха» // Археологія. – 1992. – № 4 – С.34–43; Амперер Ж. И., Гарлан И. Греческие амфорные мастерские // Греческие амфоры. – Саратов, 1992. – С. 8–32. 29 Лейпунская Н. А. О стандартах гераклейской амфорной тары // Ольвия. – К. 1975. – С. 126– 138. 30 Зеест И. Б. Указ. соч. – С. 100–101. 31 Гаврилюк Н. О., Оленковський М. П. Назв. праця. – С. 32. 32 Лейпунская Н. А. Керамическая тара... – С. 32. 33 Гарлан И. Указ. соч.; Амперер Ж. И., Гарлан И. Указ. соч. – С. 8–32. 34 Гаврилюк Н. О., Оленковський М. П. Назв. праця. – С. 15, 16, рис. 6, 5. 35 Манцевич А. П. Курган Солоха. – С. 51. 36 Граков Б. Н. Указ. соч. – С. 90–92; Плешивенко А. Г. Торговые связи Каменского городища // Древности Степного Причерноморья и Крыма. – Запорожье, 1992. – III. – С. 162. 37 Граков Б. Н. Указ. соч. – С. 87. Табл. VII.17. 38 Каряка О.В. Торгівельні шляхи в Нижньому Подніпров’ї в IV ст. до н.е. // Археологічний літопис Лівобережної України. – 1999. – 2. – С. 29–32.

Скіфо-грецька торгівля (на основі матеріалів керамічної тари IV ст. до н.е. поселень Нижньодніпровського регіону)

Institution

Ähnliche Einträge