Мовне очуднення як інструмент маніпулятивного творення «русинської» мови
У статті розглянуто методи маніпулятивного творення «русинської» мови і показано їхню ефективність експериментальним шляхом. Проаналізовано ставлення до «русинської» мови та трактування поняття «українська мова» серед населення Закарпаття різних вікових та соціальних груп. The article is devoted to...
Saved in:
| Published in: | Мовознавство |
|---|---|
| Date: | 2016 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2016
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184113 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Мовне очуднення як інструмент маніпулятивного творення "русинської" мови / Л.Л. Белей // Мовознавство. — 2016. — № 3. — С. 19-31. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859955257814024192 |
|---|---|
| author | Белей, Л.Л. |
| author_facet | Белей, Л.Л. |
| citation_txt | Мовне очуднення як інструмент маніпулятивного творення "русинської" мови / Л.Л. Белей // Мовознавство. — 2016. — № 3. — С. 19-31. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Мовознавство |
| description | У статті розглянуто методи маніпулятивного творення «русинської» мови і показано їхню ефективність експериментальним шляхом. Проаналізовано ставлення до «русинської» мови та трактування поняття «українська мова» серед населення Закарпаття різних вікових та соціальних груп.
The article is devoted to the methods of manipulative creation of «Rusyn» language. The effectiveness of the methods has been proven by experiment. The attitude of various groups of population of Zakarapattia region towards «Rusyn» language and notion of «Ukrainian language» has been explored.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:18:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
Л. Л. БЕЛЕЙ
МОВНЕ ОЧУДНЕННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ
МАНШУЛЯТИВНОГО ТВОРЕННЯ
«РУСИНСЬКОЇ» мови
У статті розглянуто методи маніпулятивного творення «русинської» мови і показано
їхню ефективність експериментальним шляхом. Проаналізовано ставлення до «русинської»
мови та трактування поняття «українська мова» серед населення Закарпаття різних вікових та
соціальних груп.
К л ю ч о в і с л о в а : мовна політика, мовне очуднення, мовний симулякр, літературна
мова, «русинська» мова, діалект.
У сучасному світі для відстоювання різних політичних, економічних або куль
турних інтересів використовують цілий спектр напрацьованих технологій в аб
солютно різних сферах. Наука, зокрема лінгвістика, також може стати полем для
маніпулятивних технологічних операцій, які потім використовують у політич
них цілях. Яскравим прикладом є випадок з так званою русинською мовою.
Ідея про окрему «русинську» мову лягла в основу політичного проекту тво
рення русинської нації, який почали активно популяризувати після розвалу
СРСР. Цілий ряд науковців, зокрема О. Мишанич, Ю. Бача, І. Ванат, 3. Гану-
дель, Й. Дзендзелівський, В. Німчук, М. Мушинка, М. Сополига, Ю. Тамаш,
П. Чучка, М. Штець та ін. 1 переконливо довели, що жодних наукових підстав
виділяти четверту східнослов’янську мову не існує. Автохтонне населення істо
ричного Закарпаття (Закарпатська обл. України, частина Східної Словаччини,
частина румунської Мараморощини) у мовному, етнографічному та культур
но-історичному аспектах є органічною частиною українського етнокультурного
простору.
Оскільки науковими методами ідеологи політичного русинського сепара
тизму (неорусинства) не можуть довести протилежне, вони вдаються до псевдо
наукових маніпуляцій і намагаються створити штучну мову.
1 Мишанич О. Від карпатських русинів до закарпатських українців. Історико-культурний
нарис.— Ужгород, 1991.— 64 с.; Мишанич О. Політичне русинство: історія і сучасність.
Ідейні джерела закарпатського сепаратизму.— К.,1999.— 48 с.; БалєгаЮ. Політичне ру
синство і будівництво української держави.— Ужгород, 2003. — 196 с.; БачаЮ., Ванат І.,
МаркусьВ. таін. «Карпаторусинство»: історія і сучасність.— К., 1994.— 63 с.; БачаЮ.,
Ковач А., Швець М. Чому, коли і як? Запитання і відповіді з історії та культури руси-
нів-українців Чехословаччини.— Ужгород, 2008.— 84 с.; Чучка П. Національна свідомість
закарпатських українців у XX ст.: етнолінгвістичний та культурно-історичний аспекти.—
Ужгород, 2005.— 63 с.; Штець М. Українська мова в Словаччині (соціолінгвістичне та
інтерлінгвістичне дослідження).— Пряшів, 1996.— 252 с.; Українці-русини: етнолінгвістичні
та етнокультурні процеси в історичному розвитку.— К., 2013.—747 с.
О Л. Л. БЕЛЕЙ, 2016
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2016, № З 19
К. Нолі та А. Роста виділяють три види штучних мов за їхнім призначен
ням 2: синтезовані мови (Engineered languages), створені з метою експериментів
у логіці, філософії чи лінгвістиці (феміністична мова лаадан, даосистська мова
токі пона); допоміжні мови (Auxiliary languages) для міжнародного спілкування
(волапюк, есперанто, інтерлінгва); мистецькі мови (Artistic languages), створені
для естетичного задоволення та гумористичного ефекту, таємні та містичні мо
ви (лінґва іґнота, рукопис Войнича, кодекс Серафіні).
Приклад «русинської» мови показує, що класифікацію Нолі-Роста можна до
повнити четвертим типом — політично мотивованими штучними мовами, тво
рення яких слугує реалізації політичних завдань.
За походженням штучні мови поділяють на мови апріорі, тобто ті, вокабуляр
яких не базується на інших мовах, та мови апостеріорі, які використовують
словниковий запас інших мов (есперанто, інтерлінгва).
Політично мотивовані мови належать до штучних мов апостеріорі, оскільки
їхні творці беруть за основу фонетику, граматику та вокабуляр певної мови (діа
лекту або групи діалектів) і прагнуть довести їхню окремішність. До недавно
створених штучних політичних слов’янських мов належать, наприклад, чорно
горська та боснійська.
Українські говори, на базі яких неорусини намагаються створити «русин
ську» мову (середньозакарпатський, бойківський, гуцульський та лемківський)
відзначаються істотним фонетичним та лексичним різноманіттям і належать до
українського діалектного континууму. їхні ключові ізоглоси не проходять по
адміністративному кордону Закарпатської області, а заходять на територію
Львівської та Івано-Франківської областей. Загалом цим діалектам притаманні
також мовні явища інших говорів південно-західного та північного наріч
української мови, отже, єдиний метод творення окремої мови на підставі цих
діалектів — створення ілюзії, або мовного симулякру.
Французький теоретик постмодернізму Ж. Бодріяр визначав термін симу-
лякр так: «копія, що немає оригіналу»3. Мовний симулякр — це штучно синте
зована мова апостеріорі, яка створює ілюзію окремішності та самобутності. Для
створення мовного симулякру потрібен відповідний інструментарій, оскільки
об’єктивні наукові методи тут не підходять, бо спростовують сам факт його іс
нування.
Російський літературознавець-формаліст В. Шкловський в есе «Мистество
як прийом» описав поняття очуднення, яке широко використовують у художній
літературі, коли звичні буденні речі описують абсолютно по-новому: «Прийом
очуднення робить сприйняття важчим і довшим, оскільки процес сприйняття в
мистецтві — самоціль і повинен бути якомога довшим; мистецтво — це спосіб
переживання творення, а створене в мистецтві не важливе» 4. Шкловський наво
дить приклади з творчості Льва Толстого: «Прийом очуднення у Л. Толстого по
лягає в тому, що він не називає річ її іменем, а описує її так, ніби вперше бачить
[...] причому в описі цієї речі він використовує не зрозумілі назви її частин, а на
зиває їх так, як називаються відповідні частини в інших речах».
Мовне очуднення— зміна (викривлення) графіки, маніпулятивне трактуван
ня граматичних явищ та вокабулярного наповнення — це інструмент творення
мовного симулякру.
2 Brown R. Glossopoeia.— http://www.carolandray.plus.com/Glosso/Glossopoeia.html.
3 Baudrillard J. Simulacra and simulation.— Ann Arbor, 1994.— P. 67.
4 http://www.opojaz.ru/manifests/kakpriem.html.
Л. Л. Белей_________________________________________________________________
20 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2016, № 3
http://www.carolandray.plus.com/Glosso/Glossopoeia.html
http://www.opojaz.ru/manifests/kakpriem.html
Технологічні прийоми, які застосовують неорусини для створення ілюзії ок-
ремішності «русинської», — яскравий приклад мовного очуднення. За основу
вони беруть питомо український мовний матеріал і подають його як абсолютно
окремий і самобутній «русинський».
Мовне очуднення неорусини реалізують у двох ключових аспектах.
По-перше, це творення очудненого правопису. Якщо взяти україномовний
текст і транслітерувати його латинкою або додати до стандартної абетки кілька
нових графем, то створиться візуальна ілюзія іншої мови. Саме таку стратегію і
використовують неорусини.
Русинський активіст В. Фединишинець 1990 р. запропонував запровадити в
«русинській» мові латинську графіку5. Ф. Крайняк, греко-католицький свяще
ник з Пряшівщини, у 2009 р. опублікував латинографічний переклад «русин
ською» мовою «Tetrajevanhelije»6 7. Інший неорусинський активіст— М. Кеминь
публікував свої літературні твори церковнослов’янським уставом1.
Неорусини використовують кілька різних правописів. Кількість літер у їхніх
абетках варіює від 34 до 38. По 34 літери нараховують алфавіти пряшівського та
лемківського стандартів «русинської» мови, закарпатські автори граматики
«Материнський язык: писемниця русинського языка»8— М. Алмашій, І. Керча,
В. Молнар, С. Попович використовують 35 літер: до української абетки вони до
дали літери ё та ы; у проекті Н. Печори 9 36 літер: до українських додаються
літери ы, ё (йо), ъ (твердый знак), а також í, ô. І. Петровці, Ю. Чорі, М. Алмаші
уживають літери ü, Ÿ, ÿ, якими передають на письмі рефлекси етимологічних
[о], [е] тощо.
Другий важливий аспект мовного очуднення — створення ілюзії кодифікації
мови та корпусного планування. Неорусини видали кілька великих граматик і
словників 10 11. Фаховий рівень цих видань надзвичайно низький. Переважно вони
будуються на українському матеріалі, який подають як «русинський» п . На
приклад, у п’ятитомному «Словарі русинського языка» Ю. Ч орі12 на 400 друко
ваних аркушах 90 % реєстрових слів — питомо українські, а 10 % — іншомовні
запозичення.
_______Мовне очуднення як інструмент маніпулятивного творення «русинської» мови
5 Фединишинець В. Я — русин, мій син— русин//Закарпатська правда.— 1990.— 15 верес.
6 MarekМ., Joan L. Tetrajevanhelije.— Pqašiv, 2009.— S. 555-1050.
7 Кеминь M. Руськый домъ им. А. Духновича // Общество им. А. Духновича.— Ужгород,
1996.— С. 82.
8 Алмашій М., Керча I. Материнськый язык: писемниця русинського языка.— Ужгород,
1999,— 98 с.
9 Печора Н. Русинський язык. 1-3. цвіт. Про русинські школы пятьрочной сістемн
народной освіта.— Ужгород, 2013.— С. 12-13.
10 Плїшкова А. Лексіколоґія і словотворїня русиньского языка. Высокошкольскый учеб
ник.— Пряшів, 2015.— 193 c.; MagocsiP.R. Русиньскый язык.— Opole, 2004.— 482 s.;
Сидор Д. Граматика русинського языка для русинов Украйины центральноь Эвропы и Аме-
рикы.— Ужгород, 2005.— 312 с.; Алмашій М. Орфографично-орфоепичный словарь русин
ського языка.— Ужгород, 2014.— 175 с.; Керча I. Словник русинсько-руськый : В 2 т.—
Ужгород, 2007.— 1220 с.; Керча I. Словник русько-русинськый : В 2 т.— Ужгород, 2012.—
600 с.; Чорі Ю. Фразеологізми русинського языка.— Ужгород, 2014.— Т. 1-2.— 593 с.
11 НімчукВ. Кодифікувати нові літературні мови? Зберегти й захистити українські го
вори! // Укр. мова.— 2013.— № 3.— С. 7; Бача Ю. Що являє собою «Русиньский словник»? //
Дукля.— 1998.— № 3.— С. 80-86; СабадошІ., ЧучкаП., Белей Л. та ін. Експертна оцінка
«Словаря русинського языка» Ю. Чорі.— http://www.religion.in.ua/znii/ukrainian_zmi/
13476-slovar-rusinskogo-yazyka-yu-chori-naspravdi-yavlyaye-soboyu-slovnik-ukrayinskoyi-movi
-ekspertna-ocinka.html.
*2 Чорі Ю. Словарь русинського языка.— Ужгород, 2014.— Т. 1-5.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2016, № З 21
http://www.religion.in.ua/znii/ukrainian_zmi/
Після мовного очуднення український мовний матеріал можна подавати як
мовний симулякр під назвою «русинська мова» і починати реалізовувати статус-
не планування за допомогою піар-технологій.
Для популяризації концепції про окремішність «русинської» мови неоруси-
ни проводять конференції, симпозіуми, фестивалі, активно працюють з мас-ме
діа, борються за захист «мови» в органах влади тощо.
На переписі населення у 2001 р. русинами ідентифікували себе 10 090 осіб, з
них 6724 назвали рідною мовою «русинську», 3115 — українську 13. «Русин
ська» мова є в переліку мов, які захищає закон «Про засади державної мовної по
літики», у медіа-дискурсі термін «русинська мова» часто вживається для озна
чення окремої від української мови.
З метою показати ефективність мовного очуднення ми провели анкетування
серед різних вікових та соціальних груп Закарпатської області. Респонденти за
повнювали анкети, які складалися з трьох частин. У першій частині було подано
12 цитат, і респонденти повинні були визначити, якою мовою вони написані.
Ці цитати умовно можна поділити на три групи: цитати авторів, яких неоруси-
ни вважають представниками «русинськомовної» традиції — О. Духновича та
І. Петровція (їхні цитати записано засобами сучасної української літературної
графіки, аби перевірити, чи сприйматимуться ці тексти як «русинські» зі стандар
тною українською графікою), та екзотичні для закарпатців зразки руснацької
бешеди з сербської Бачки, латинографічного лемківського перекладу «Tetrajevan-
helje» та «русинської» мови з ресурсу Lem. fin. Друга група — цитати з україн
ських авторів (Т. Шевченка, В. Стефаника, І. Франка), графічно очуднені дода
ванням «русинських» графем, аби перевірити, чи сприйматимуться вони як
«русинськомовні», а також зразок підляської говірки, екзотичний для закарпатців.
І третя група— з кардинальним графічним очудненням: українська фраза, записа
на латинкою, словацька та польська фрази — у кириличній транслітерації.
Метою цієї частини анкети було дослідити, як визначають закарпатці мовну
належність текстів, які неорусини зараховують до русинськомовних (текст з
Lem. fin, латинографічне Tetrajevanhelije, руснацька бешеда), а також текстів з
різним ступенем маніпулятивного графічного очуднення (як авторів з неорусин-
ського дискурсу, так і українських класиків). Під цитатами не було варіантів від
повіді, тому респонденти давали різні визначення.
У другій частині анкети подавався перелік різних слів з літературної норми
української мови, а також її діалектів. Респонденти повинні були підкреслити
слова, що належать до української мови. Таким чином ми планували визначити,
яке уявлення про термін «українська мова» побутує на Закарпатті.
У завершальній частині анкети респондентів просили відповісти на питання:
«Що таке русинська мова?». Подавалися такі варіанти: «Окрема східнослов’ян
ська мова»; «Це діалекти української»; «Не знаю»; «Своє визначення».
В опитуванні взяло участь 250 респондентів з усього Закарпаття віком від 16
до 78 років: студенти, працівники держустанов та приватних підприємств, пен
сіонери, мешканці міст і сіл. Для визначення тенденцій ми поділили респонден
тів на дві групи: старша група І (25-78 років) та молодша група II — студенти
(16-25 років).
96 % опитаних вказали, що їхня рідна мова — українська, 4 % — російська,
угорська. Одна респондентка зазначила, що її рідна мова — «закарпатська». Пе
13 ІльтьоІ. Національний склад населення та його мовні ознаки.— Ужгород, 2003.—
С. 62.
Л. Л. Белей_________________________________________________________________
22 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2016, № З
реважна більшість респондентів визначила русинську мову як діалекти україн
ської (79 %), однак цей показник у групі II істотно нижчий (53 %), ніж у групі І.
Відповідь «Не знаю» значно частіша в групі II (17 %) порівняно з групою І (3 %).
ЗО % студентів групи II вважають, що «русинська» — це окрема мова (пор. у
групі І — 18 %). Цей показник доволі високий і свідчить про недоліки початко
вої та вищої освіти й успішність неорусинських технологій.
Своє визначення «русинської» мови дали 16 % респондентів. Більшість з них
заперечує існування окремої «русинської» мови: «Це неіснуюча мова», «Штуч
ний політичний проект», «Говір, поширений на території Західної України з ук
рапленнями старослов’янізмів та російською орфографією» тощо. Кілька рес
пондентів навели первісне, автентичне значення русинської мови: «Це мова
давньої Київської Русі, яка згодом переродилася в українську мову», «Це мова
наших предків» тощо. Деякі респонденти дали досить заплутані визначення:
«Група діалектів етнічних слов’ян», «Корінна мова Закарпатського населення»,
«Це мова, яка поєднала в собі українську і європейські мови», «Група діалектів,
якими розмовляють слов’янські народи: серби, хорвати, поляки», «Діалект,
яким володіють русини».
Першою графічно очудненою цитатою в анкеті був фрагмент з п’єси «Доб
родетель превысшает богатство» О. Духновича. Цього автора ідеологи неору-
синства вважають батьком «русинства», оскільки він писав архаїчною мовою,
пересипаною церковнослов’янізмами, і був противником олітературнення жи-
ворозмовної мови. Для експерименту цитату О. Духновича було графічно очуд-
нено: її записали засобами сучасної української літературної графіки: «О, Боже
мой! Укаж лем, сине, колінка. О, ноженьки мої, аж попухли (цілує Федорцеві но
ги). Федоре, фе — позирай лем, позирай, як твою дітину скалічили, ци видиш
ти!». В оригіналі вона була такою: «О, Боже мой! Укаж лем, сыне, колінка;
(смотрит). О, ноженькы мои, аж попухли (цілує Федорцеви ногы). Федоре,
фе — позирай лем, позирай, як твою дітину скалічили, ци видиш ты!»
Більшість респондентів визначила мову цитати як українську або її діа
лект — закарпатський, лемківський (див. табл. 1).
Таблиця 1
_______Мовне очуднення як інструмент маніпулятивного творення «русинської» мови
О. Духнович «Добродетель превысшает богатство»
Мови Група І
(%)
Група II
(%)
Респонденти, що визнають русинську
окремою мовою (%)
українська або її діалект 65 61 50
русинська 21 10 15
«закарпатська» 11 6 15
лемківська — 7 10
немає відповіді 3 2 —
старослов ’янська — 4 —
інші — 10 10
Чимало опитаних визначили мову цитати як «русинську», «закарпатську» та
«лемківську». Це свідчить про розмитість поняття «мова» серед нелінгвістів.
Респонденти сприймають мову, діалект та регіональну ідентичність як майже
тотожні поняття. Українська мова асоціюється переважно з поняттям літератур
ної мови. Серед інших відповідей були такі: «східнослов’янська», староруська,
руська, лужицька, «полтавська».
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2016, № З 23
Друга цитата в анкеті — фрагмент з оповідання Стефаника «Лесева фа
мілія», очуднений додаванням «русинської» графеми ы: «Лыца я із-за такого
газды не мала, та й не буду маты! Давай мішок та пропадай. А ні, то будем ті
быти, буду ті быти з дітьми насеред села! Най буде покаяніє на увесь світ! Да
вай! ... Устид вам це казати, але здає ми си, що би-м гріх мав, якби-м цего вам не
сказав» (див. табл. 2).
Т а б л и ц я 2
Л. Л. Белей_________________________________________________________________
В. Стефаник «Лесева фамілія»
Мови Група І
(%)
Група II
(%)
Респонденти, що визнають
русинську окремою мовою (%)
українська або її діалект 39 39 32
русинська 19 16 22
«закарпатська» 14 4 7
немає відповіді 11 14 10
білоруька 3 8 9
російська — 6 6
старослов ’янська — 5 4
словацька 7 — —
інші 7 8 12
Завдяки графічному очудненню значно менше респондентів визначили мову
цієї цитати як українську або її діалект, ніж це було у випадку з цитатою О. Дух-
новича. Різниця — 15-20 %. Чимало респондентів визначало мову цитати як
«русинську» та «закарпатську». У групі I I 6 % схарактеризували мову цитати як
російську, що свідчить про меншу компетентність молодшого покоління в пи
таннях російської мови, ніж старшої групи. Ті, хто визначив мову цитати як ук
раїнську або її діалект, часто зазначали, про який саме діалект ідеться: «Івано-
Франківський», «бойківський», «гуцульський», «міжгірський» тощо. Жоден
респондент не вказав покутський діалект, яким і писав Стефаник.
Третя цитата в анкеті — фрагмент з «Марії» Т. Шевченка: «Все упование моє
на тебе, мой пресвітльш раю, на милосердие твоє, все упование моє на тебе, ма
ти, возлагаю». У цитаті багато церковнослов’янізмів, крім того, її написання
очуднене додаванням графем ô та 'fe. Більшість респондентів визначила мову ци
тати як старослов’янську (див. табл. 3).
Т аб л иц я З
Т. Шевченко «Марія»
Мови Група І
(%)
Група II
(%)
Респонденти, що визнають
русинську окремою мовою (%)
старослов ’янська 54 49 64
церковна 26 11 10
церковнослов’янська 7 18 9
немає відповіді 7 6 —
українська 3 7 10
інші 3 9 6
Чверть респондентів групи І визначила мову цитати як «церковну», у групі II
цей термін також уживається. «Церковна мова» — це розмовне визначення цер
ковнослов’янської мови. Як свідчать результати анкетування, воно досить по
ширене на Закарпатті.
24 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2016, № З
Завдяки графічному очудненню та архаїзмам тільки незначна кількість рес
пондентів визначила мову цитати як українську. Одна респондентка, учитель
української мови та літератури, упізнала цитату. Серед інших визначень мови
цитати: російська, «русинська», староукраїнська, староруська.
Четверта цитата в анкеті — з «Вандрівки русина з бідою» І. Франка, з частко-
_______Мовне очуднення як інструмент маніпулятивного творення «русинської» мови
вим уживанням графеми и замість і та окремим написанням зворотної частки ся :
«Изняв русин рукавицю, почухав ся в потилицю; Изняв русин клепаню, садить
біду, як паню» (див. табл. 4).
Т а б л и ц я 4
І. Франко «Вандрівка русина з бідою»
Мови Група І
(%)
Група II
(%)
Респонденти, що визнають
русинську окремою мовою (%)
українська або її діалект 50 53 47
русинська 44 22 31
немає відповіді 3 13 10
«закарпатська» — 3 3
інші 3 9 9
Графічне очуднення у цій цитаті — мінімальне. Важливо те, що в тексті вжи-
вається етнонім «русин», хоч у Франка воно позначає не представника окремого
від українців народу, а радше є архаїчним етнонімом українців. Саме вживання
слова «русин» стало результатом такого високого показника визначення мови
цитати як русинської.
П’ята цитата в анкеті — з вірша І. Петровція, активіста неорусинського cena-
ратизму: «Уполудне цвітної неділі'. Кой т іл службу у церкви кіінчав, Склав им
навхрест слова свої смілі, И тот хрест им у рукы узяв». Для анкетування цю ци
тату було очуднено і записано згідно з нормами сучасної української літератур
ної графіки: «Уполудне цвітної неділі. Кой піп службу у церкві кінчав, склав їм
навхрест слова свої смілі, І тот хрест ім у руки узяв».
Як і у випадку з цитатою Духновича, очуднення «русинської» цитати засоба
ми української літературної графіки відразу робить її для респондентів більш
українською (див. табл. 5).
Т а б л и ц я 5
І. Петровці «Спііванка за міій хрест»
Мови Група І
(%)
Група II
(%)
Респонденти, що визнають
русинську окремою мовою (%)
українська або її діалект 65 52 47
русинська 15 13 25
немає відповіді 14 20 16
«закарпатська» 3 5 1
інші 3 6 6
Шоста цитата в анкеті — з «Пропозіций запису пуодляських діялектуов»
Ю. Гаврилюка: «Наш старий дуом стояв при широкуй уліці обсаджуной дерева-
мі, якіє тею осіенньою порою починалі уже губіті лістє». Цю цитату не було
очуднено. Північне наріччя має деякі спільні риси із закарпатськими говорами,
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2016, № З 25
тому ми вирішили перевірити, як закарпатці ідентифікують поліські говори
(див. табл. 6).
Таблиця б
Л. Л. Белей_________________________________________________________________
Ю. Гаврилюк «Пропозіциї запису пуодляських діялектуов»
Мови Група І
(%)
Група II
(%)
Респонденти, що визнають русинську
окремою мовою (%)
українська або її діалект 26 29 18
північний говір Полісся 7 3 —
білоруська 22 18 18
русинська 3 14 27
немає відповіді 25 22 19
суржик 3 3 8
словацька 3 4 2
українська + білоруська 11 — —
ІН Ш І — 7 8
Поліський говір ідентифікувало менше ніж 10 % респондентів. Ті, хто визна
чили мову цитати як українську, часто давали помилкові уточнення (хустський
діалект, гуцульський, міжгірський, лемківський, тячівський, східний, Луган
ськ / Донецьк («азіровська мова») тощо). Це зумовлено тим, що закарпатці доб
ре розрізняють тільки рідні діалекти, навіть діалекти із сусідніх районів області
для них часто цілком чужі та малозрозумілі. Чимало респондентів визначили
мову цитати як білоруську, оскільки північні говори близькі до діалектного кон
тинууму білоруської мови.
Сьома цитата— це українська літературна мова, очуднена латинською тран
слітерацією чеського славіста И. їречека, розробленою за часів Австро-Угор-
ської імперії. Запитання «Що мені робити з цими жахливими воріженьками?» у
транслітерації має такий вигляд: «Ščo meni robyty z cymy žachlyvymy voro-
žeúkamy?». Для експерименту спеціально підібрано слова, які характерні тільки
для української літературної мови і не тотожні з західнослов’янськими відповід
никами (див. табл. 7).
Таблиця 7
Латинографічна транслітерація української мови за проектом Й. їречека
Мови Група І
(%)
Група П
(%)
Респонденти, що визнають
русинську окремою мовою (%)
словацька ЗО 43 34
чеська 29 24 25
польська 3 17 25
українська 21 6 3
«чехословацька» 11 — 3
білоруська — 2 4
угорська 3 3 —
немає відповіді — 2 —
інші 3 3 6
Очуднення латинкою зробило українську літературну мову слабовпізнава-
ною. Тільки 21 % з групи І і 6 % з групи II визначили мову цитати як українську.
26 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2016, № З
Решта респондентів визначала мову цитати як словацьку, чеську, польську, «че
хословацьку» та ін.
Восьма цитата в анкеті— з латиноалфавітного «Tetrajevanhelija» в перекладі
на лемківський діалект отця Ф. Крайняка. Тут графічне очуднення здійснив сам
перекладач: «Poťim sja stalo, že vin perechodyv čerez mista i sela i propovidav
dobm novinu o Car’štvi Božím» (див. табл. 8).
Т а б л и ц я 8
_______Мовне очуднення як інструмент маніпулятивного творення «русинської» мови
«Tetrajevanhelije», prelížyl do rusynčyny o. F. Krajn’ak
Мови Група І
(%)
Група II
(%)
Респонденти, що визнають
русинську окремою мовою (%)
словацька 47 39 46
чеська 22 29 25
польська 7 17 17
українська 11 4 3
немає відповіді 7 3 —
угорська 3 3 4
старослов ’янська 3 1 1
ІН Ш І — 3 4
Очуднення Ф. Крайняка мало на меті віддалити «русинську» мову від
української і наблизити до словацької. Результат, як показало анкетування, —
успішний. Більшість респондентів визначала мову цитати як словацьку, чеську
або польську. Однак на Закарпатті майже ніхто не ідентифікує цю мову як «ру
синську» (серед респондентів тільки 1 %).
Дев’ята фраза в анкеті— транслітерація польської літературної мови засоба
ми української графіки: «Вєнц пошедлем на спацер і споткалем колежанке»
(Wiçc poszedlem па spacer і spotkalem kolezankç) (див. табл. 9).
Т а б л и ц я 9
Польська фраза, записана кирилицею
Мови Група І
(%)
Група II
(%)
Респонденти, що визнають
русинську окремою мовою (%)
польська 65 31 29
словацька 7 14 15
українська 3 13 18
немає відповіді 12 14 13
чеська 7 7 6
білоруська — 8 4
ромська — 1 3
лемківська — 2 3
русинська — 2 1
інші 3 9 8
Польську краще розпізнало старше покоління (65 %). Це зумовлено тим, що
ця група активніше відвідувала Польщу в 90-х роках під час розквіту транскор
донної стихійної торгівлі. Ті, хто ідентифікували мову фрази як українську, час-
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2016, № З 27
то давали діалектні уточнення: галицький діалект, львівська мова, лемківський
діалект. Серед інших відповідей: угорська, македонська, болгарська, прасло
в’янська, сербська та ін.
Десята фраза — транслітерація словацької літературної мови засобами ук
раїнської графіки: «Нє клам, кдє сі стратіл вшетке пенязе?» (Nie klam, kde si
stratil peniaze?) (див. табл. 10).
Таблиця 10
Л. Л. Белей_________________________________________________________________
Словацька фраза, записана кирилицею
Мови Група І
(%)
Група II
(%)
Респонденти, що визнають
русинську окремою мовою (%)
словацька 51 18 22
чеська 19 22 15
польська 15 17 17
українська 3 12 10
немає відповіді 3 19 9
білоруська — 3 4
старослов ’янська 3 3 7
русинська — 2 3
інші 3 4 13
Словацьку також краще розпізнало старше покоління (51 % )зтієї самої при
чини, що й польську. Ті, хто визначили мову фрази як українську, давали діалек
тні уточнення: південно-східний діалект, закарпатський діалект тощо. Серед ін
ших відповідей: угорська, румунська, сербська, болгарська, циганська та ін.
Останні дві цитати в анкеті не було очуднено, оскільки вони і так досить ек
зотичні для мешканців Закарпаття. Одинадцята цитата — фрагмент зі статті,
опублікованої на неорусинському ресурсі «Lem.fm», який використовує лемків
ські говори Польщі та Словаччини (українська графіка, доповнена графемою
ы): «Резолуція є головно заміряна на порушованя людьскых прав “окупачнов
владов” односно кримскых Татарів, а так само Українців, котры не суть соглас
ны із політіков сучасных властей Криму» (див. табл. 11).
Таблиця 11
«Русинська» мова «lem.fm»
Мови Група І
(%)
Група II
(%)
Респонденти, що визнають
русинську окремою мовою (%)
українська або її діалект 22 31 21
немає відповіді 22 14 14
русинська 15 8 8
білоруська 8 19 19
кримськотатарська — 8 12
російська — 5 8
суржик — 5 6
польська 3 4 4
болгарська 7 1 2
ІН Ш І 23 5 6
Чимало респондентів не змогли визначитися з відповіддю на це питання. Ті,
хто таки відповіли, давали досить різні відповіді. Доволі екзотичним визначен
28 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2016, № З
ням мови цитати є кримськотатарська (8 % група II). Таку відповідь зумовила та
сама тенденція, що й у випадку з цитатою Франка. Якщо в цитаті наявне слово
«русин», отже, мова— «русинська», якщо є слово «Крим», то мова— кримсько
татарська. Ті, хто визначили мову цитати як українську або її діалекти, додавали
такі уточнення: «дореволюційна українська мова», «чиста українська мова»,
лемківський діалект, «кримський» діалект. Серед інших визначень: «східноук
раїнська», молдавська мова, давньоруська, румунська тощо.
І остання цитата в анкеті написана руснацькою бешедою, літературною мо
вою русинів Сербії. Для анкети ми вибрали цитату з есе М. Шанти, руснацького
письменника: «Цудзи язик нє можеш знац нїґда добре док нє знаш свой маце-
рински. И нїґда го нє будзеш знац так добре як мацерински» 14 (див. табл. 12).
Таблиця 12
_______Мовне очуднення як інструмент маніпулятивного творення «русинської» мови
М. Шанта «Поради младим писательом»
Мови Група І
(%)
Група II
(%)
Респонденти, що визнають
русинську окремою мовою (%)
словацька 37 14 13
білоруська 25 21 17
немає відповіді 7 24 21
польська 14 11 15
українська або її діалект 11 11 14
чеська 3 8 4
русинська — 4 4
інші 3 7 12
Більшість респондентів групи І визначили мову цитати як словацьку, а в гру
пі II — як білоруську. Серед відповідей на це питання, як і на попереднє, досить
високий показник респондентів, які не змогли визначити мову цитати. Тільки
4 % визначили мову як «русинську», хоч ідеологи неорусинства вважають рус-
нацьку бешеду одним з різновидів «русинської» мови. Анкетування показало,
що руснацька бешеда зовсім не є впізнаваною на Закарпатті. Серед інших ви
значень цієї цитати траплялися такі: «чехословацька мова», «прибалтійська мо
ва», болгарська, хорватська, татарська, російська.
У другій частині анкети респонденти мали визначити, які з цих слів належать
до української мови: любов, палачінтовка, роздоріжжя, п ’єц, фатьов, ровер,
зовиця, кармонадель, брюки, філіжанка, байрак, битанга, лягумінки, фусиклі,
мешти, коврик, дальнобойщик, діброва, алдомаш, тремпель, гозиро, стульчик,
госінь, марево, полка, жужелка, слідуючий, куонь, вітор, коногонка, удосто-
вірєніє, клопіт, сейнятко, почтальйон, плай, нанашко, батяр, бринза. У форму
люванні анкетного питання не було поняття «українська літературна мова», од
нак для респондентів поняття «українська мова» та «українська літературна
мова» виявилися майже тотожними (див. табл. 13).
Лише 2 % респондентів написали уточнення, що інші слова також українські
і належать до діалектів. Слова кармонадель, лягумінки (галицький діалект),
тремпель (слобожанський діалект), удостовірєніє (русизм) не вказав жоден рес
пондент. Деякі діалектизми респонденти сприймають як належні до літератур
ної мови, зокрема галицизми філіжанка, ровер, батяр, мешти, карпатський діа-
14 http://www.ruskes1ovo.com/MHKona-maHTa-MnaflHM-nHcaTenbOM.pdf.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2016, № З 29
http://www.ruskes1ovo.com/MHKona-maHTa-MnaflHM-nHcaTenbOM.pdf
лектизм плай, русизми коврик, полка, брюки. Прикметно, що тільки третина
респондентів вважає слово любов українським. Імовірно, це спричинено тим, що
слово має синонім кохання, який сприймають як більш літературний.
Таблиця 13
Л. Л. Белей_________________________________________________________________
Які з цих слів належать до української мови?
Слово Група І
(%)
Група II
(%)
Слово Група І
(%)
Група II
(%)
К Л О П ІТ 89 74 нанашко 7 11
діброва 86 83 батяр 4 5
марево 82 72 жужелка 4 2
роздоріжжя 82 83 сеґінятко 4 8
любов 64 49 стульчик 4 12
байрак 57 42 п’єц — 9
бринза 43 64 палачінтовка — 8
філіжанка 36 38 фатьов — 5
плай 36 25 куонь — 3
слідуючий 29 10 фусиклі — 3
брюки 25 20 алдомаш — 2
ровер 25 16 битанга — 2
зовиця 21 17 вітор — 2
полка 21 8 госінь — 2
коврик 18 31 лягумінки — 1,5
мешти 14 12 почтальйон — 1,5
коногонка 11 2 гозиро — 1
дальнобойщик 7 4
Проведене анкетування показало, що мовне очуднення — це дієвий інстру
мент, який можна використовувати для мовних маніпуляцій та творення мовних
симулякрів.
Найефективніша мовна маніпуляція — це поєднання очудненої графічної
форми з відповідним змістом. (Цитату з Франка про «русина» легше подати як
«русинськомовну», цитату про Крим — як кримськотатарськомовну).
За допомогою мовного очуднення можна наближати чи віддаляти мови або
створювати ілюзію окремої мови.
Мовці, які не мають відповідної лінгвістичної підготовки, упевнено вислов
люють свої мовознавчі судження, керуючись інтуїцією, піддаючись на маніпу
ляції. Про це свідчить досить низька кількість респондентів, які утрималися від
відповіді на маніпулятивні запитання. У групі респондентів, які визначають ру
синську мову як окрему, їхня кількість ще нижча. Чималий сегмент мовців упев
нено оперує псевдолінгвістичними термінами на зразок «чехословацька мова»,
«прибалтійська мова», «східноукраїнська мова» і т. ін.
Поняття «мови» серед мовців без лінгвістичної освіти досить розмите і часто
перетинається з регіональною ідентичністю та діалектами. Мовці не надають
цьому питанню настільки великого значення, як мовознавці та політики.
Шкільна освіта, яку отримали всі респонденти, та вища освіта деяких рес
пондентів дають тенденційне уявлення про українську мову як вузький літера
турний стандарт. Мовці не асоціюють діалектизми з українською мовою, нато
мість зараховують до неї певні русизми, які закріпилися в узусі.
ЗО ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2016, № З
Таке трактування української мови — це сприятливий ґрунт для творення
нових мов на базі українських діалектів, оскільки мовці не ідентифікують їх з
літературним варіантом.
Молодше покоління закарпатців має гіршу компетенцію в російській мові і
піддатливіше до мовних маніпуляцій.
L. L. BELEY
LINGUISTIC DEFAMILIARIZATION AS AN INSTRUMENT OF MANIPULATIVE
CREATION OF THE «RUSYN» LANGUAGE
The article is devoted to the methods of manipulative creation of «Rusyn» language.
The effectiveness of the methods has been proven by experiment. The attitude of various groups
of population of Zakarapattia region towards «Rusyn» language and notion of «Ukrainian language»
has been explored.
Keywords: language policy, language defamiliarization, linguistic simulacrum, literary
language, «Rusyn» language, dialect.
_______Мовне очуднення як інструмент маніпулятивного творення «русинської» мови
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2016, № 3 31
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-184113 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0027-2833 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:18:53Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Белей, Л.Л. 2022-05-06T14:26:36Z 2022-05-06T14:26:36Z 2016 Мовне очуднення як інструмент маніпулятивного творення "русинської" мови / Л.Л. Белей // Мовознавство. — 2016. — № 3. — С. 19-31. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184113 У статті розглянуто методи маніпулятивного творення «русинської» мови і показано їхню ефективність експериментальним шляхом. Проаналізовано ставлення до «русинської» мови та трактування поняття «українська мова» серед населення Закарпаття різних вікових та соціальних груп. The article is devoted to the methods of manipulative creation of «Rusyn» language. The effectiveness of the methods has been proven by experiment. The attitude of various groups of population of Zakarapattia region towards «Rusyn» language and notion of «Ukrainian language» has been explored. uk Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Мовознавство Мовне очуднення як інструмент маніпулятивного творення «русинської» мови Linguistic defamiliarization as an instrument of manipulative creation ofthe«Rusyn» language Article published earlier |
| spellingShingle | Мовне очуднення як інструмент маніпулятивного творення «русинської» мови Белей, Л.Л. |
| title | Мовне очуднення як інструмент маніпулятивного творення «русинської» мови |
| title_alt | Linguistic defamiliarization as an instrument of manipulative creation ofthe«Rusyn» language |
| title_full | Мовне очуднення як інструмент маніпулятивного творення «русинської» мови |
| title_fullStr | Мовне очуднення як інструмент маніпулятивного творення «русинської» мови |
| title_full_unstemmed | Мовне очуднення як інструмент маніпулятивного творення «русинської» мови |
| title_short | Мовне очуднення як інструмент маніпулятивного творення «русинської» мови |
| title_sort | мовне очуднення як інструмент маніпулятивного творення «русинської» мови |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184113 |
| work_keys_str_mv | AT beleill movneočudnennââkínstrumentmanípulâtivnogotvorennârusinsʹkoímovi AT beleill linguisticdefamiliarizationasaninstrumentofmanipulativecreationoftherusynlanguage |