До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа. 2

У статті розглядається питання, якому різновиду русів (з тих, що мали стосунок до держави Київська Русь) міг належати знайдений Костянтином у Херсонесі переклад Євангелія і Псалтиря, «руськими письменами» написаний. Такими русами автор вважає дунайських русів, власне тиверців, які в «Повісті временн...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Мовознавство
Дата:2016
Автор: Скляренко, В.Г.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2016
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184166
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа. 2 / В.Г. Скляренко // Мовознавство. — 2016. — № 4. — С. 3-21. — Бібліогр.: 150 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1862671840795688960
author Скляренко, В.Г.
author_facet Скляренко, В.Г.
citation_txt До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа. 2 / В.Г. Скляренко // Мовознавство. — 2016. — № 4. — С. 3-21. — Бібліогр.: 150 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Мовознавство
description У статті розглядається питання, якому різновиду русів (з тих, що мали стосунок до держави Київська Русь) міг належати знайдений Костянтином у Херсонесі переклад Євангелія і Псалтиря, «руськими письменами» написаний. Такими русами автор вважає дунайських русів, власне тиверців, які в «Повісті временних літ» названі «толковинами», тобто перекладачами. Висувається і обґрунтовується припущення, що давні тиверці були болгарами (мізійцями) і знали, крім слов’янської (болгарської), також і грецьку мову, оскільки знаходилися поблизу візантійських земель. Через це тиверці дуже рано прийняли християнство і цілком могли (і повинні були) перекласти з грецької мови на свою рідну болгарську книги християнського Канону, зокрема Євангеліє і Псалтир, без яких неможливим було слов’янське богослужіння. Писемність тиверці могли отримати від дунайських ругів (з дунайського королівства Ругіланд), і це письмо було глаголичним. The article deals with the problem of which group of Rus’ people (among those who were related to the ‘Kyivan Rus’ state) could the translation of Gospel and Psalter belong to that Constantine the Philosopher found in Chersonesus and that was written in «Rus’ian letters».
 The author argues that this group was the Danube Rus’ people, or Tivertsi, named tolkoviny «translators» in the Tale of Bygone Years (Primary Chronicle). He suggests and substantiates the hypothesis that the old Tivertsi were Bulgarians (Moesi) and spoke, along with Slavonic (Bulgarian), Greek as well since they dwelled near Byzantium. Because ofthat, the Tivertsi had very early converted to Christianity and so could (and should) translate into their native Slavonic language the Christian canon books, in particular Gospel and Psalter, indispensable for church service. The Tivertsi could receive their writing system from the Danube Rugii (of the Danube Rugian kingdom) and this system was the Glagolitic script.
first_indexed 2025-12-07T15:34:45Z
format Article
fulltext
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-184166
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0027-2833
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T15:34:45Z
publishDate 2016
publisher Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
record_format dspace
spelling Скляренко, В.Г.
2022-05-07T16:24:31Z
2022-05-07T16:24:31Z
2016
До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа. 2 / В.Г. Скляренко // Мовознавство. — 2016. — № 4. — С. 3-21. — Бібліогр.: 150 назв. — укр.
0027-2833
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184166
У статті розглядається питання, якому різновиду русів (з тих, що мали стосунок до держави Київська Русь) міг належати знайдений Костянтином у Херсонесі переклад Євангелія і Псалтиря, «руськими письменами» написаний. Такими русами автор вважає дунайських русів, власне тиверців, які в «Повісті временних літ» названі «толковинами», тобто перекладачами. Висувається і обґрунтовується припущення, що давні тиверці були болгарами (мізійцями) і знали, крім слов’янської (болгарської), також і грецьку мову, оскільки знаходилися поблизу візантійських земель. Через це тиверці дуже рано прийняли християнство і цілком могли (і повинні були) перекласти з грецької мови на свою рідну болгарську книги християнського Канону, зокрема Євангеліє і Псалтир, без яких неможливим було слов’янське богослужіння. Писемність тиверці могли отримати від дунайських ругів (з дунайського королівства Ругіланд), і це письмо було глаголичним.
The article deals with the problem of which group of Rus’ people (among those who were related to the ‘Kyivan Rus’ state) could the translation of Gospel and Psalter belong to that Constantine the Philosopher found in Chersonesus and that was written in «Rus’ian letters».
 The author argues that this group was the Danube Rus’ people, or Tivertsi, named tolkoviny «translators» in the Tale of Bygone Years (Primary Chronicle). He suggests and substantiates the hypothesis that the old Tivertsi were Bulgarians (Moesi) and spoke, along with Slavonic (Bulgarian), Greek as well since they dwelled near Byzantium. Because ofthat, the Tivertsi had very early converted to Christianity and so could (and should) translate into their native Slavonic language the Christian canon books, in particular Gospel and Psalter, indispensable for church service. The Tivertsi could receive their writing system from the Danube Rugii (of the Danube Rugian kingdom) and this system was the Glagolitic script.
uk
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
Мовознавство
До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа. 2
On the «Rus’ian letters» mentioned in the biography of Constantine the Philosopher. 2
Article
published earlier
spellingShingle До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа. 2
Скляренко, В.Г.
title До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа. 2
title_alt On the «Rus’ian letters» mentioned in the biography of Constantine the Philosopher. 2
title_full До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа. 2
title_fullStr До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа. 2
title_full_unstemmed До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа. 2
title_short До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа. 2
title_sort до питання про «руські письмена» в житії костянтина філософа. 2
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184166
work_keys_str_mv AT sklârenkovg dopitannâprorusʹkípisʹmenavžitííkostântinafílosofa2
AT sklârenkovg ontherusianlettersmentionedinthebiographyofconstantinethephilosopher2