Хемілюмінесцентна реакція нітрату 9-ціано-10-метилакридинію з гідразином та розчиненим киснем

Встановлено, що хемiлюмiнесценцiя нітрату 9-цiано-10-метилакридинiю в присутносп гiдразину в лужному середовищi зумовлена участю пероксиду водню, який утворюється при окисленні N₂H₄ розчиненим киснем. У реакції послідовно утворюються 9-цiано-9-гiдразино-10-метилакридан i 9-гiдразоно-19-метилакридан....

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Украинский химический журнал
Date:2000
Main Authors: Гута, О.М., Пацай, І.О.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України 2000
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184227
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Хемілюмінесцентна реакція нітрату 9-ціано-10-метилакридинію з гідразином та розчиненим киснем / О.М. Гута, І.О. Пацай // Украинский химический журнал. — 2000. — Т. 66, № 3. — С. 39-42. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-184227
record_format dspace
spelling Гута, О.М.
Пацай, І.О.
2022-05-10T17:53:10Z
2022-05-10T17:53:10Z
2000
Хемілюмінесцентна реакція нітрату 9-ціано-10-метилакридинію з гідразином та розчиненим киснем / О.М. Гута, І.О. Пацай // Украинский химический журнал. — 2000. — Т. 66, № 3. — С. 39-42. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
0041–6045
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184227
535.379.547
Встановлено, що хемiлюмiнесценцiя нітрату 9-цiано-10-метилакридинiю в присутносп гiдразину в лужному середовищi зумовлена участю пероксиду водню, який утворюється при окисленні N₂H₄ розчиненим киснем. У реакції послідовно утворюються 9-цiано-9-гiдразино-10-метилакридан i 9-гiдразоно-19-метилакридан.
uk
Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України
Украинский химический журнал
Аналитическая химия
Хемілюмінесцентна реакція нітрату 9-ціано-10-метилакридинію з гідразином та розчиненим киснем
Хемилюминесцентная реакция нитрата 9-циано-10-метилакридиния с гидразином и растворенным кислородом
Chemiluminescent reaction of 9-cyano-10-methylacridinium nitrate with hydrazine and dissolved oxygen
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Хемілюмінесцентна реакція нітрату 9-ціано-10-метилакридинію з гідразином та розчиненим киснем
spellingShingle Хемілюмінесцентна реакція нітрату 9-ціано-10-метилакридинію з гідразином та розчиненим киснем
Гута, О.М.
Пацай, І.О.
Аналитическая химия
title_short Хемілюмінесцентна реакція нітрату 9-ціано-10-метилакридинію з гідразином та розчиненим киснем
title_full Хемілюмінесцентна реакція нітрату 9-ціано-10-метилакридинію з гідразином та розчиненим киснем
title_fullStr Хемілюмінесцентна реакція нітрату 9-ціано-10-метилакридинію з гідразином та розчиненим киснем
title_full_unstemmed Хемілюмінесцентна реакція нітрату 9-ціано-10-метилакридинію з гідразином та розчиненим киснем
title_sort хемілюмінесцентна реакція нітрату 9-ціано-10-метилакридинію з гідразином та розчиненим киснем
author Гута, О.М.
Пацай, І.О.
author_facet Гута, О.М.
Пацай, І.О.
topic Аналитическая химия
topic_facet Аналитическая химия
publishDate 2000
language Ukrainian
container_title Украинский химический журнал
publisher Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України
format Article
title_alt Хемилюминесцентная реакция нитрата 9-циано-10-метилакридиния с гидразином и растворенным кислородом
Chemiluminescent reaction of 9-cyano-10-methylacridinium nitrate with hydrazine and dissolved oxygen
description Встановлено, що хемiлюмiнесценцiя нітрату 9-цiано-10-метилакридинiю в присутносп гiдразину в лужному середовищi зумовлена участю пероксиду водню, який утворюється при окисленні N₂H₄ розчиненим киснем. У реакції послідовно утворюються 9-цiано-9-гiдразино-10-метилакридан i 9-гiдразоно-19-метилакридан.
issn 0041–6045
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184227
citation_txt Хемілюмінесцентна реакція нітрату 9-ціано-10-метилакридинію з гідразином та розчиненим киснем / О.М. Гута, І.О. Пацай // Украинский химический журнал. — 2000. — Т. 66, № 3. — С. 39-42. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT gutaom hemílûmínescentnareakcíânítratu9cíano10metilakridiníûzgídrazinomtarozčinenimkisnem
AT pacaiío hemílûmínescentnareakcíânítratu9cíano10metilakridiníûzgídrazinomtarozčinenimkisnem
AT gutaom hemilûminescentnaâreakciânitrata9ciano10metilakridiniâsgidrazinomirastvorennymkislorodom
AT pacaiío hemilûminescentnaâreakciânitrata9ciano10metilakridiniâsgidrazinomirastvorennymkislorodom
AT gutaom chemiluminescentreactionof9cyano10methylacridiniumnitratewithhydrazineanddissolvedoxygen
AT pacaiío chemiluminescentreactionof9cyano10methylacridiniumnitratewithhydrazineanddissolvedoxygen
first_indexed 2025-11-24T06:51:03Z
last_indexed 2025-11-24T06:51:03Z
_version_ 1850843293303177216
fulltext полученные способом "введено-найдено", свиде­ тельствуют также о том, что суммарная относи­ тельная погреUIНоеть пробоподготовки И конечного определения молибдена предлагаемым методом не превышает 2.5-3.5 %. Данные анализа семян бобовых растений на содержание молибдена сорбциоино-спектрофото­ метрическим методом, в сравнении с данными ААС, приведены в табл. 2. Как видно из табл, 2, сопоставление данных, полученных с использованием методов градуиро­ вочного графика и стандартных добавок, дает хорошую сходимость результатов анализа на содер­ жание молибдена предложенным сорбционно-спект­ рофотометрическим методом. Причем более высо­ кая (в 1.5-2 раза) воспроизводимостьрезультатов характерна для метода стандартных добавок. Из табл. 2 также следует, что воспроизводимость анализа с использованием ААС ниже по срав­ нению с данными сорбционно-спектрофотомет­ рического определения. Предел обнаружения молибдена предложенным методом составляет (За-критерий) 1.5-10-7 % (мас.), Таким образом, предложенная методика сорбционно-спектроФотометрического определе­ ния микроколичеств молибдена с использованием комплексообразующего сорбента З-АПА-КДХ на­ ряду с высокой чувствительностью отличается правильностью и достаточно хорошей сходимостью результатов анализа, а также относительной про­ стотой выполнения и экспрессиостью. Необходимо добавить, что представленная ме­ тодика может быть легко изменена с целью опре- Одесский государственный университет ИМ. и. и. Мечникова деления микроколичеств других легко гидролизу­ ющихся и поливалентных металлов в растительных объектах (ванадий, олово, титан, сурьма, галлий и ДР.), способных к комплексообразованию с КДХ. РЕЗЮМЕ. Розроблене еорбцiйно-спектрофотометричну ме­ тодику визначення молiбдену в насшн] бобових рослин iз застосуванням комплексоутворюючого сорбенту З...АПА-КДХ. Методика вiдрiзняеться ~ocтaTHbO 8ИСОКОЮ чутливicтю (нижня межа визначення 1.5'10- % (мае.», вiдтворюванicтю (S,.<5 СУО>, а також простотою у виконанн! i експреснкгю. SUMMARY. The method of вогриоп-вреспорлоюшетпс determination of molybdenum in beans using chelating sorbent 3-АРА-СОС is worked out. The method has а distinguished sensitivity (detection liтН - 1.5'10-7 % (rnas.», ассигаеу (S, <5 %) as well as analytical ргосеёцге simplicity and гаркшееа 1. Ильин В. Б. Тяжелые металлы в системе почва-растение. -К: Наука, 1991. 2. Дмитриев М. Т., Каз1Ш1Ul Н. И., Пинигинв и. А. Сани­ гарно-химический анализ загрязняющих веществ в окружа­ ющей среде. -М.: Химия, 1989. з. Хввезов А., Цплев и. Атомво-абсорбционный анализ. -л.: ХИМИЯ, 1983. 4. Кузьмин Н. М. Завод. лаборатория. -1987. -53, N~ 3. -с. 5-11. 5. Брыхина г. Д., Крысине л. С., Иванов В. М. / / ЖУРII. авалиг. химии. -1988. -43, N2 11. -с 1547-1553. 6. Запорожец О. А., Гввср О. М., Сухвн В. В.// Успехи химии. -1997. -66, N~ 7. -с. 702-712. 7. Ленинбжер А. Основы биохимии. -М.: Мир, 1985. -Т. з. 8. Чеботарев А. 1-/., Шt1фран К. Л., Борисюк Н. А. / / Укр, хим. жури. -1996. -62, N~ 1. -с. 12-18. 9. Чеботарев А. Н., Шафран К. л, Золеная Е. А. 11 Там же. -1997. -63. N~ 10. -с. 132-137. 10. Чеботарев А. 11., Швфрвн К. л; Борисюк Н. А., Тениюре г. Ф. / / Там же. -1995. -61. N~ 12. -с. 102-107. Поступила 10.06.98 удк 535.379.547 о. М. Гута, 1. о. Пацай ХЕМIЛЮМIНЕСЦЕНТНА РЕАКЦIЯ HITPATY 9-ЦIАНО-IО-МЕТИЛАКРИДИНIЮ 3 ГIДРАЗИНОМ ТА РОЗЧИНЕНИМ КИСНЕМ Встановлено, що хемiлюмiнесценцiя нпрату 9-цiано-10-метилакридинiю в присугносп гiдразину 8 лужиому середовищi 3УМО8лена участю пероксиду водню, SlКИЙ утворюеться при окислена! N2H4 розчиненим киснем. У реакцй послщовно утворюються 9-цiано-9-гiдразино-IО-метиnакридан i 9-гiдразоно-IО-метилакридан. Серед акридинових похiдних хемiлюмiне­ сценшя (ХЛ) в реакцii з гiдрззином вiдома для люцигенiну i виникав при окислены продуктiв його вiдновлення розчиненим киснем [1, 21. Нами вияв­ лено ХЛ в реакцй гiдразину з нггратом 9-цiано-I0­ метилакридинiю (НЦМА) - реагенту, на основ! якого розроблент високочутливi ХЛ-методики виз- © О. М. Гута, 1. О. flацай, 2000 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ. ЖУРИ. 2000. Т. 66, N2 3 начення Fe (111), Мn (11) i Н202 (3-5). У данiй роботi дослiдженi взаемошя НЦМА з гiдразином в лужно­ му середовищi, особливосп ХЛ i можливiсть засто­ сування реакцii в аналiзi для визначення N2H4. Змшу iнтенсивностi ХЛ в част, максимальну iнтенсивнiсть (1тах) i сумарне свiчення (St) за час t вiд початку реакцй вимiрювали фотометром, який 39 складаеться з фотопомножувача "ФЭУ-З9А", виео­ ковольтного стабiлiзатора "БМВЗ-05", пiдсилю­ вача "УI-7", iитегратора "И-О2" та самописиого потенцiометра "К201". Розчини роздiльно помiщали у скляну цилiндричну кювету та пневматичний дозатор. Об'ем сумiшi пiсля змiшування компо­ иеитiв становив 10 мл, Сумiш безперервио пе­ ремiшували скляною мiшзлкою, закршленою на oci електромотора. Дослiди проводили при темпе­ ратур! 20± 1 Ос. Спектри флуоресценцii та ХЛ реестрували пристроем 3 монохроматором "МДР-2". Флуоресценцiю збуджували ртутною лампою "ДРЦГ-250". Швидкiсть сканування спектртв стано­ вила 0.4-40 им/с. НЦМА синтезували згiдно з [6, 71 його розчи- ни готували на 1'10-3 М нNОз. Використовували N2H4 ·H2S04, х. ч., НэВОз, ос. ч., КОИ, Х. ч. та iншi реагенти квалiфiкацii х. ч. або ч, Д. а. Вмтст N2H4 контролювали броматометрично, пероксимоно­ сульфату калiю - йодометрично, а Н202 ­ Фотомет~ично за свiтлопоглинанням комплексу TiOH202 + в 1 М H2S04. Експериментальнi данi обробляли за доломогою спешально складених програм ДЛЯ IВМ-еумiеиих комп'ютерiв. Хемiлюмiнесценцiя в розчинах НЦМА в при­ сутност! гiдразину виникав при рН ~ 10 i € КОрОТ- кочасною з тривалтетю 5-100 с. Кiнетика i па­ раметри ХЛ (1тах, St) визначаються вмтстом реа­ геитiв i послiдовнiстю ix змiшування, а також наявнiетю киеию у розчинах. При змiшуваннi попередньо знекиснених барботуванням аргону розчинiв ХЛ не виникав. Свiчення також вщсутне, ЯКЩО N2H4 додавати до лужнего розчину НЦМА, В якому вщбуваеться темнове перетворення НЦМА (RCN+) у IО-метилакридон (RO) за ре­ акшсю [4]: RCN+ + ОН- ~ RO + HCN , де R - акридинтеве або акриданове угрупування. 3мiиа концентрацii ксн' в часi описуеться рiвнянням: Визначене нами значения k становить (6:t 2)·102 M-1' c- 1, що практично сшвпадае з одер­ жаним у [5] «7.0± 0.5) '102 м' ·с-1 ). Встановлено, що максимальна гнтенсивнтстъ ХЛ майже лiнiйно зростае з часом витримування лужиого розчииу N2H4 перед додаванням НЦМА. Ii значения та кiнетика ХЛ спiвпадають з одержа­ ними для реакцй НЦМА з Н202 при вiдсутностi N2fu, якщо вмкт Н202 вiдповiдае нагромадженому в реакцй N2H4 з розчиненим 02 на момент додавання НЦМА (табл. 1). 40 Таблица 1 Змiна концентрацii Hz<h 3 часом при окисленнi N2H4 розчвненим 02 i вiдповiднi значения iнтенсивностi ХЛ O·lo-2M N2H4, S'lO-sм ИЦМА, 1М кою Т, ХВ CH202'lo5 Fmax r max 10 1.75 15.2 14.0 20 2.23 23.5 24.1 30 2.70 32.6 315 40 3.30 41.4 43.2 При м i т к а. 'тах - iнтенсивнiеть ХЛ в данiй реакцii, гтах - В реакцй ИЦМА 3 Н202 без N21-l4. цi данi показують, ЩО ХЛ зумовлена реакшею НЦМА 3 Н202, який нагромаджуеться при окис­ леннi гiдразину розчиненим киснем. Максимальний свiтловихiд також спостерпаеться в тих же умовах, що i в реакцй НЦМА 3 Н202 (рН 13.0-13.5>. Вiдмiтимо, що при цьому оптимальна концентрашя НЦМА залежить вiд концентрацй ~fразину: ДЛ! 1·10-4 М N2H4 вона становить 8 ·10 М, дЛЯ 1·10 3 М N2H4 - 5 '10-4 М. Для 1·10-2 М N2H4 мак­ симуми залежностей I max i St вiд концентрацй НЦМА вже не досягаютъся иавiть для Його· наси­ ченого розчину (-5 '10-2 М). Можна припуститИ, що першою сташею хл­ процесу е оборотне нуклеофiльне приеднання пер­ гiдроксил-iоиу дО ясн' з утворенням гiдропер­ ОКСИДУ R(СNЮОН, який надалi переходить у збуд­ жений lO-метилакридон - випромiнювач ХЛ [5]: НО· .. RCN+ 4 2. R(CN)OOH~R(CN)OO·--"'RO*--"'RO+h\'. Нуклеофiльне приеднання до ксы' можливе також для супероксид-iону 02-. Одержаний перок­ сирадикая може легко вiдновлюватися гiдрази­ ном до R(CN)OO-. Швидкiсть окисления гiдразину киснем е максимальною в еередовищi -0.2 М КОН. Ктн­ цевими продуктамиокисленияN2H4 в цих умовах Е тiльки N2 i Н20 [8]. Як промiжнi продукти утворюються Н202, а також радикали 02-, ОН·, N2НЗ· та iншi. Однак кiлькiсть нагромадженого Н202 не пропорцiйна швидкостi окисления гiд­ разину киснем - при повiльному йога окис­ леннi вихiд Н202 Е бiльшим. Пероксид водню також окислюе N2H4, швидкiеть реакцii мае рiзкий максимум при ен-ю [8]. В кислому середовищi (рНs 5) взаемошя НЦМА з N2H4 практично вiдсутня. Пiсля додавания лугу виникае ХЛ, яка за iнтенсивнiстю та кiнетикою вiдповiдаЕ ХЛ, щО епостерiгаеться при додаваннi НЦМА до лужного розчину N2H4 3 мiнiмальним ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ. ЖУРН. 2000. Т. 66, N~ 3 розчии RNNH2 набувае жовтого забарвлення вна­ слiдок утворення 9-гiд.rазино-IО-метилакридинi- евого каттону (RNHNH2 ): . Як RNNH2, так i RNHNH2+ € етiйкими до дii окислювачiв, эокрема, розчиненого 02. Таким чином, можна вважати, що взаемодтя НЦМА з гiдразином вщбуваетъся згiдно зi схемою: (PJ (Р2) NC NHNH2 -HCN1k~ СНЭI N о (Р1) CN он1 kз ~НЗ I N СНз СНзI I (YH~ •н+: (YH~ ~~OH~ N-NH2 NH-NH2 де kt-k4 - константи швидкоетi реаКЦIИ; Pt-P4 - умовиi позначения сполук. Встановлено, що кiнетика процесiв описуеться системою таких дифереицiйних рiвнянь: d[PtVdt = -kt[Pt][N2Н4]+k2[Р2](И+]-kз[Р!][ОИ-l ; d[P'lJ/dt == kl[P!J(N2H4)-k21P'l][И+I-k4[Р2] ; d[Рз]/dt == kЗ(Рl][ОИ-] ; d[P4J/dt == k4[Р2] • ДЛЯ RNNH2 властивим е оборотне imiho-N­ амiиие перетворения. При пiдкисленнi безбарвиий часом витримування такого розчину. Дослiди показують, що свiчення згасае внаслiдок дезакти­ вацii НЦМА в темнових реакцiях 3 лугом i гiдразином, в яких вiдповiдно утворюються 10-ме­ тилакридон i 9-цiано-9-гiдразино-I0-метилакри­ дан (R(CN)NHNH2, ЦГМА). Встановлено, що утворення ЦГМА - ПРОДУК­ ту иуклеофiльноro приеднання N2Н4 до НЦМА, € оборотним процесом (ДИВ. нижче), Ргвновага в цiй реакцii досягаетвся за 5-40 с. НЦМА можна практично повнiстю перевести в ЦГМА в умовах, коли швидкiетъ утворення 10-МА е незначною (ЗОО-50О-кратнийнадлишок N2H4, рН ~ 8 i прак- тично вщсутне окисления N2H4 розчиненим (2). За УФ-спектром ЦГМА значно вiдрiзияеться вiд НЦМА - його найбiльш довгохвильова смуга, як i для iнших lO-метилакриданових похщних, змi­ щена гiлсохромно порiвняно до вихщно! сполуки (рис. 1). Спектрофотометрично можна визначати рiвноважнi концентрацй ксн' i R(CN)NHNH2 при рiзиих рН. На основ] таких даних розраховано значения константи рiвноваги - (2.З± 0.5) ·10-5. 3 часом в рiвноваж.них сумiшах RCN+ i R<CN)NHNH2 вщбуваеться ix перетворення у стiй­ Ki кiнцевi продукти - 10-метилакридои та 9-гiдразоно-I0-метилакридаи (RNNH2), яке завер­ шуеться через 1-2 год. При ЗОО-500-кратному надлишку гiдразину та рН>8.5 10-МА практично не утворюетъся, i RCN+ майже кiлькiсно перетво­ рюеться у RNNH2. У таких умовах знайдено значения константи швидкостi перетворення R(CN)NHNH2 в RNNH2 - <8± 5)·10-4 с-1• Встановлено, що RNNH2 також можна одержа­ ти конденсашею 10-MA з гiдразином в слабкокис­ лому середовищi при иагрiваинi: RO + N2H4 -. RNNH2 + Н20 . 19 415 4,0 3,5 3.0 250 300 350 400 450 Л, им Рис. 1. Спектри поглинання всн" (/); R(CH)NHNH2 (2); RO (3); RNNH2 (4); кннкн,+ (5). На основ! методу Рунге-Кутта [9] та спе­ шального алгоритму перебору розроблева КОМ­ л'ютерна програма, яка оптимззуе значения КОН­ стант швидкостi таким чином, щоб розрахованi бiжучi та кiнцевi концентрацй компонснтiв системи найкраще спiвпадали 3 експериментальними. Знай­ денi так! значения констант: k]==150, k2==7.l-106, kз==560, k4==9.6 ·10-4 M-1·c-!, KpiBH=k}/k2 == 2.1·10-5. Розрахованi 3 використанням цих констант виходи продуктiв реакцй задовшьно спiвпадають з експе­ риментальиими даними. (табл. 2). Знайденi значения бiжучих концентрацiй нсн' та RO також добре корелюють iз розрахованими. Дослщжено дiю окремих окислювачiв на 9-цiано-9-гjдразино-IО-метилакридан. У його ре- ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ. ЖУРИ. 2000. Т. 66, N2 3 41 CN2H4~ tfJl' % 'Р2' % м-кг' рН 1 I 11 1 l' 11 Таблиця 2 Експериментально визначеш (1) та розрахованi за методом Рунге-Кутта (11) мояярн! Ч8СТКИ RO (tp,) TaRNNH2 ('1'2) шсля завершения реакцii НЦМА (1·10-4 М) 3 Nili4 акцiях з Н202, дипероксиадипiновою кислотою <ДПАК) та пероксимоноеульфатом калiю (ПМСК) виникак хл. В присутноетi Н202 ХЛ е довготри­ валою (рис. 2) i ii кiнетика добре корелюе 3 розрахованими значениями бiжучих концентрашй RCN+ i R(CN)NHNH2. Свiтлосума пропоршйна cyMi цих концентрашй, а iнтенсивнiеть ХЛ в момент додавання Н202 - концентрацй всы'. Отже, ХЛ виникае внаслiдок рсакцii Н202 з ксн", який рiвноважно УТВОРЮЕТЬСЯ 3 R(CN)NHNH2, а безпосередне окисления R(CN)NHNH2 пероксидом ВОДИЮ не вщбуваеться, Спектри ХЛ в реакцii ЦГМА з Н202 та флуоресценцii "висвтчених" розчинiв повнiстю спiвпадають iз спектром флу­ оресценцй lO-метилакридону в таких же умовах 5 10 50 8.80 8.45 8.10 38.6 26.1 10.0 61.4 73.9 90.0 43.3 28.5 8.8 56.7 71.5 91.2 (максимум и смуг при 437 i 455 им). Тому можна вважати, ЩО lO-метилакридон е випромiнювачем у цiй реакцii. у реакцiях з ДПАК i ПМСК вщбуваеться окислення R(CN)NHNH2, яке супроводжуеться iнтенсивною ХЛ, що за ктнетикою значно вщргзняеться вiд ХЛ в присутностi Н202 - свiчення е значно бiльш iнтенсивним, однак менш тривалим (рис. 2). У реакцii иiтрату 9-цiано-IО-метилакри­ динiю з ДПАК спостертгаетъся дуже "слабка ХЛ внаслiдок утворення Н202 при гiдролiзi перокоикис­ лоти у лужному середовицп, а В реакцii з пмек хл вiдсутня. Дослiди показали, що вивченi реакцii можуть бути основою для ХЛ-визначення нанограмових кшькостей гiдразину. РЕЗIОМЕ. Установлено, что хемилюминесценция нитрата 9-циано-IО-метилакридиния в присутствии гидразива в щелоч­ ной среде обусловлена участием пероксида водорода, который образуется при окислении гидразива растворенным кислородом. В реакции последовательно образуются 9-циано-9-гидразино-IО­ метилакридан и 9-гидразоно-l0-метилакридан. SUMMARY. Participation of Н202 in the chemiluminescence of 9-cyano-lo-mcthylacridil1ium nitrate has Ьееп found. Н202 is the product of the reaction between hydrazine and dissolved oxygen in the alkaline medium. The 9-суапо-9-hуdгаziпе-lО-mеthуlасгidап is intermediate and 9-hydrazone-lo-methylacгidan is Ппа1 ргооцст of the геаспоп 1(1,2) 1(3) 6 30 4 20 2 10 О t, ХВ Рис. 2. Змiна iнтенсивностi ХЛ 3 часом 8 реакшях ЦГМА 3 Н202 (J); ДПАК (2); пмек (3) при 2.5 ·]0-5М иГМА, 1·10-3M N2H4~ S·10-4M Ох i ен: J - 10.5; 2,3 - 13.0. Львiвський державний унiверситет [м, 1. Франка 42 1. Дубовенко л. И., Нвэвренко А. ю. 1/ Жури. аналиг, химии. -1977. -З2~ NQ 7. -с. 1345-1351. 2. Пи.липенко А. Т., Терлеихяя А. В. 11 Там же. -1973. -28, N~ 6. -с. )135-1140. 3. Гутв о. М., МЮянш1 с. В., Весимечко В. о. // Вюн, Львiв. ун-ту. Сер. XiM. -1994. -Вип, 33. -с. 73-76. 4. Гута О. М., МiдяlШй с. В., IJаl~1Й 1. О. / / Там же. -1996. -Вип, 36. -с 76-79. 5. Мiдян.uй с. В. Автореф. дие.... канд. хзм. наук. -Китв: Киiв. УН-Т, 1998. 6. Каufmяnл А., Albertini А. / / Вепсгае. -1909. -ве, 42. -5. 2002­ 2005. 7. МсСарга к, Richardson D. О., Сhлng У. С. 1/ Photochem. and Photobiol. -1965. -4, N2 6. -Р. 1111-1121. 8. Обрит Л., 022 Б. Химия гидразина. -М: Изд-во иностр. лит., 1954. 9. Эберт К., Эберер Х. Компьютеры. Примснение в химии. -М.: Мир, 1988. Надiйшла H.l2.98 ISSN 004]-6045. УКР. ХИМ. ЖУРИ. 2000. Т. 66, N2 3