Термін як предмет лексикографії
У статті показано специфіку лексикографування термінів у словниках різних типів і призначення, місце терміна в лексичній системі мови та його взаємозв’язок із загальновживаними словами. Звернуто увагу на теоретичні аспекти лексикографії (окреслення джерельної бази, формування реєстру майбутньої прац...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Мовознавство |
|---|---|
| Datum: | 2017 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2017
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184236 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Термін як предмет лексикографії / Л.О. Симоненко // Мовознавство. — 2017. — № 1. — С. 35-48. — Бібліогр.: 57 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860232509535551488 |
|---|---|
| author | Симоненко, Л.О. |
| author_facet | Симоненко, Л.О. |
| citation_txt | Термін як предмет лексикографії / Л.О. Симоненко // Мовознавство. — 2017. — № 1. — С. 35-48. — Бібліогр.: 57 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Мовознавство |
| description | У статті показано специфіку лексикографування термінів у словниках різних типів і призначення, місце терміна в лексичній системі мови та його взаємозв’язок із загальновживаними словами. Звернуто увагу на теоретичні аспекти лексикографії (окреслення джерельної бази, формування реєстру майбутньої праці, її структури, предметної орієнтації, призначення тощо).
The article is devoted to the specific of compiling terms into the dictionaries of different types and functions, place of terms in lexical system of language an dits inter connection with common vocabulary. The theoretical aspects of lexicography (description of source base, working on the register of the fiiture dictionary, its structure, subject orientation, functions, etc.) are analyzed.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:22:30Z |
| format | Article |
| fulltext |
Л. О. СИМОНЕНКО
ТЕРМІН ЯК ПРЕДМЕТ ЛЕКСИКОГРАФІЇ
У статті показано специфіку лексикографування термінів у словниках різних типів і приз
начення, місце терміна в лексичній системі мови та його взаємозв’язок із загальновживаними
словами. Звернуто увагу на теоретичні аспекти лексикографії (окреслення джерельної бази,
формування реєстру майбутньої праці, її структури, предметної орієнтації, призначення
тощо).
К л ю ч о в і слов а : термін, термінологія, загальновживана лексика, джерельна база,
предметна орієнтація
Важливим елементом духовної культури є мова — акумулятор знань і соціально
го досвіду, засіб обміну інформацією у всіх сферах творчості. Термін є невід’єм
ною частиною словникового складу мови. Щодо творення й визначення терміна
є два погляди: структурно-мовний і поняттєвий, семантичний, зумовлений роз
витком системи понять тієї чи тієї науки, техніки, виробництва, ремесла тощо.
Ці погляди взаємопов’язані і разом з тим зумовлені історією, духовною, ку
льтурно-історичною традицією \ У широкому розумінні термін (лат. terminus —
межа, рубіж) — це слово або словосполучення, що позначає поняття певної га
лузі науки, техніки та інших сфер людської діяльності. Термін відіграє значну
роль у процесі вербалізації наукових і технічних здобутків людства. Основними
його ознаками є: системність, наявність дефініції, тенденція до однозначності в
межах свого термінополя, тобто термінології певної галузі, напр.: 1. «бордюр
фін. Проведення торговельних операцій»1 2; 2. «бордюр буд. Смуга з каменю, що
відділяє дорогу від тротуару»3. На відміну від загальновживаного слова термін є
виразником понять (одиниці думки, що узагальнено відбиває предмети та явища
дійсності), які нерозривно пов’язані з мовною оболонкою, виникають на основі
слів і не можуть існувати без них. Отже, однією з ознак терміна є належність йо
го до лексичної системи мови. Він має дві властивості: з одного боку, він лексис,
тому що виконує номінативну функцію, а з другого, — логос, що забезпечує
зв’язок слова-терміна й поняття 4. Однією з основних є пізнавально-інформатив
на функція терміна, пов’язана з реєстрацією та збереженням нагромаджених
людством знань5. Наукові поняття передаються словами-термінами, терміна-
ми-словосполученнями, здатними давати узагальнювальну інформацію точним
1 Симоненко Л. О. Формування української біологічної термінології.— К., 1991.— С. 3.
2 ЗагороднійА. Г , ВознюкГ Л., Смовженко Т. С. Фінансовий словник.— 4-е вид., ви-
правл. та доповн.— К., 2002.— С. 50 (далі — ФС).
3 Український тлумачний словник / За ред. В. Бусела.— К. ; Ірпінь, 2016.— С. 89 (далі —
УТС).
4 Симоненко Л. О. Зазнач, праця.— С. 3.
5 Перебийніс В. С. Деякі закономірності в розвитку термінологічної лексики // Мово
знавство.— 1974.— № 4.— С. 3.
О Л. О. СИМОНЕНКО, 2017
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2017, № 1 35
Л. О. Симоненко.
логічним визначенням. У семантичному плані термін і загальновживане слово
розрізняються й обсягом значень. Для терміна характерна висока інформатив
ність, відносна однозначність, точність та експресивна нейтральність. Значення
знака-терміна, з одного боку, характеризується об’єктивним змістом відповід
ного поняття, а з другого, — свідомим уточненням дослідником меж змісту спе
ціального поняття. «У мові, в її одиницях фіксуються результати знань, які
завжди входять у подальший досвід і синтез мислення, зумовлюючи рух практи
ки і теорії»6 7.
У термінології знакова система відтворює систему предметно-логічних від
ношень між поняттями, тобто вона є семантичним полем, у якому знак-термін
має бути однозначним. «Відмінність між словом і терміном об’єктивно зумовле
на тим, що вони відбивають явища різних рівнів розумової діяльності — науко
ве мислення і побутове оперування уявленнями. Порівняння дефініцій поняття й
уявлення показує, що тлумачення загальновживаного слова є несистемним і міс
тить не суттєві ознаки об’єкта, а відбиває саме уявні риси» 1.
Сукупність спеціальних найменувань різних галузей знання, що вживаються
у сфері професійного спілкування та втілюють результати теоретико-пізна-
вальної діяльності людини, становить термінологію, що є основною формою іс
нування понять; вона формувалася впродовж віків, кожний з яких залишив у мо
ві свій слід, про що свідчить фіксація термінів у спеціальних та загальномовних
словниках. Термінографія займається теорією й практикою створення терміно-
графічних праць, її розбудова припадає на 80-ті роки XX ст.
Уперше теоретичні питання термінографії порушили у своїх статтях у 20-х
рр. минулого століття вчені Інституту української наукової мови ВУАН Г. Хо
лодний, Я. Лепченко, С. Паночіні й Т. Секунда8.
Практична термінографія (укладання галузевих словників різних типів і
призначення) у своїй різнобічній діяльності спирається на теоретичні висновки
дослідження окремих галузевих терміносистем, що уможливлює встановлення
часу появи тієї чи тієї галузі знання, простежити історію їхнього розвитку й про
цес номінації спеціальних понять, визначити системну організацію, лексико-се-
мантичні та структурно-граматичні особливості термінів 9. З’ясування особли
востей кожного терміна дозволяє простежити зв’язок розвитку мови, її
лексичної системи з історією матеріальної та духовної культури народу. З іншо
го боку, окремі проблеми, досліджувані термінологами, постали в практиці роз
роблення галузевих словників, що впливає на методи їх створення.
Крім цього, практична термінографія послуговується теоретичними виснов
ками й інших лінгвістичних дисциплін: граматики, орфографії, семантики, сти
лістики, акцентології тощо. Для практичної діяльності термінографів велике
значення має теорія лексикографії (термінографії), якнайтісніше пов’язана з
названими вище науками. До неї належать вироблення принципів, методів і ме
6 Языковая номинация. Общие вопросы.— Μ., 1977.— T. 1.— C. 10.
7 Гринев C. В. Введение в терминографию. Как просто и легко составить словарь.— М.,
2008.— С. 36.
8 Холодний Гр. До історії організації термінологічної справи на Україні // Вісн. Ін-ту укр.
наук, мови : 36. статей / Відп. ред. Гр. Холодний.— К., 1928.— Вип. 1.— С. 9-20; Лепченко Я.
За якими принципами укладає тепер Інститут української наукової мови українську при
родничу термінологію // Там же.— С. 25-29; Паночіні С. В справі усталення української
природничої таксономії // Там же.— С. 39; Секунда Т. Принципи складання української
технічної термінології // Там же.— К., 1930.— Вип. 2.— C. 11-21.
9 Симоненко Л. О. Актуальні проблеми сучасного термінознавства // Українська тер
мінологія і сучасність : 36. наук, праць / Відп. ред. Л. О. Симоненко.— К., 2009.— Вип. 8.—
С. 10.
36 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2017, № 1
тодології створення словників, добору реєстрових (заголовних термінів), струк
тури словникової статті, розмежування значень термінів, опису їх у тлумачних
словниках та перекладу термінів у дво- та багатомовних перекладних словни
ках, граматична характеристика термінів, частиномовне представлення, наголо
шення, нормативність. Важливим завданням теорії термінографії є розроблення
принципів класифікації і типології термінографічних праць.
На жаль, розроблення термінографічної теорії відстає від практики укладання
галузевих праць, що пояснюється переважанням погляду на термінографію як су
то прикладну галузь та відсутністю кваліфікованих спеціалістів, адже лексикогра
фів не готують у жодному виші. На думку О. М. Бабкіна, становлення лексикогра
фічної теорії тісно пов’язане з практикою, і часто її успіхи й досягнення можуть
бути виявлені в процесі підготовки конкретних словників і статей 10.
Створення будь-якого словника — це велика й багатогранна теоретично-
практична робота, що вимагає відомостей з різних галузей знання й філології в
цілому. Об’єктом опису в спеціальних і загальномовних словниках є термін, для
вироблення дефініції якого «дуже важливим є визначення місця терміна в систе
мі наукових понять» 11 та в загальновживаній мові.
Досі немає єдиного погляду щодо співвідношення термінологічної і загаль
новживаної лексики, незважаючи на те, що між загальновживаною і спеціа
льною лексикою відбувається постійне взаємопроникнення на рівні обміну мов
ними знаками (термін-загальновживане слово і навпаки), використання
спільних словотвірних моделей тощо. Поділяємо думку В. М. Перерви, що «тер
мін, де б він не вживався, завжди залишається терміном — мовним знаком, який
інформує про певний об’єкт дійсності доти, доки є цей об’єкт, він завжди вико
нує свою основну функцію — збереження й передавання інформації» 12. Під
твердженням цієї думки є те, що слова-терміни, ужиті в переносному чи образ
ному значеннях, зберігають зв’язок зі спеціальною галуззю знання і
співвіднесеність з об’єктом дійсності. На збереження зв’язку між терміном і за
гальновживаним словом указує й те, що значна частина термінів є продуктом се
мантичної деривації в межах готового мовного матеріалу. Базою нової номінації
в спеціальних термінологіях слугує загальна мова, а опорним компонентом — її
зміст, склад її семем 13.
Спеціальні терміни фіксують словники різних типів — від орфографічних
(«Орфографічний словник українських медичних термінів», виданий у Львові,
що охоплює близько 29 тис. медичних термінів з 36 основних спеціальностей)
до тлумачних, етимологічних та загальномовних. Залежно від жанру і завдання
словника в ньому може бути подана різнобічна характеристика терміна: напи
сання й вимова, походження того чи іншого терміна, співвідношення терміна з
позначуваним поняттям (дефініція), галузь (сфера) виняткового чи переважного
вживання, словотвірні деривати, парадигматичні зв’язки (синонімія, полісемія,
омонімія), родо-видові і видо-родові відношення термінів усередині терміно-
системи 14.
______________________________________________ Термін як предмет лексикографії
10 Бабкин А. М. По вопросам русской лексикологии и лексикографии // Лексикограф,
бюл.— М., 1960.— Вып. 4.— С. 4.
11 Бережан С. Г. Современные требования лингвистической теории и реальные нужды
практики в словарном деле // Теория языка и словари.— Кишинев, 1988.— С. 70.
12 Перерва В. М. Перерождаются ли термины в общем употреблении // Современная
русская лексикография.— Ленинград, 1980-1981.— С. 91-92.
13 Симоненко Л. О. Термін у загальномовних словниках // Українська і слов’янська
лексикографія.— К., 2012.— C. 218.
14 КрысинЛ.П. Термин как объект лексикографии // Слово и словарь=УосаЬи1шп et
vocabularium : Сб. науч. тр.— Гродно, 2013.— С. 115-117.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2017, № 1 Ъ1
Л. О. Симоненко.
Термін «термінологічний словник» учені розуміють по-різному. На думку
О. С. Г ер да, термінологічний словник у широкому розумінні — будь-який спе
ціальний словник, що описує термінологічну лексику і має вужче (зазвичай про
фесійне) призначення. У вузькому розумінні термінологічний словник збли
жується, з одного боку, із загальномовними словниками за належністю їх
об’єктів до однієї знакової системи (слова і слова в особливій функції — тер
міни), а з другого, — з енциклопедичними за типом інтерпретації значень 15. Як
вважає 3 .1. Комарова, «всі ті дуже різні словники, які ми відносимо до терміно
логічних у широкому сенсі, об’єднуються в один теоретично особливий тип за
трьома ознаками: вони описують тільки терміносистему або терміносистеми,
інакше інтерпретують свої об’єкти, ніж інші словники, і вирізняються профо
рієнтацією. Таким чином, ці словники утворюють єдиний тип... За даними
“Інфотерм” (електронна термінологічна база з інформаційних технологій. —
Л. С.), у середині 80-х років XX ст. у світі вже існувало близько 11 тис. видів тер
мінологічних словників» 16.
Основною функцією термінологічних словників є відбиття поняттєво-тер
мінологічного апарату різних галузей знання, термін у них реєструється в його
зв’язках з поняттєво або тематично близькими термінологічними одиницями,
наприклад, мейоз — два послідовних поділи клітини, поряд з цим терміном у
біологічному словнику подано терміни мейози, мейосома, мейоспора, мейотан-
гій, мейоцит, які вказують на фази цього процесу 17.
Галузевий тлумачний словник, на відміну від тлумачного загальномовного,
має свою специфіку. Він є проміжним типом між загальномовним і енциклопе
дичним словниками. У ньому семантичні й граматичні ремарки зведені до
мінімуму. Основним його завданням є розкриття змісту терміна, що полягає в
адекватності дефініції позначуваному терміном поняттю. Дефініція має бути
стислою і виразною, з дотриманням однотипності розкриття змісту системно
пов’язаних між собою понять 18.
Приступаючи до створення словника, варто чітко усвідомити його призна
чення, тип (перекладний, тлумачний, енциклопедичний, навчальний тощо), від
чого значною мірою залежить методика його укладання. Важливим моментом є
окреслення джерельної бази майбутньої термінографічної праці, у якій чільне
місце має посідати наукова література (монографії, наукові статті). На думку
М. В. Поповича, єдина реальність, що з нею має справу аналіз мови науки, — це
науковий текст, у якому зафіксовано в літературній формі все багатство науко
вої думки 19, а також словники, періодичні видання тощо.
Однією з найважливіших проблем для лексикографів є методи формування
галузевого реєстру майбутньої праці, що полягає у правильному визначенні ка
тегорії термінів, їх доборі з орієнтацією насамперед на сучасну наукову терміно
логію, широко вживану в науковій і навчальній літературі, законодавчих актах
тощо, виокремлення їх із спеціальних текстів.
Не менш важливою проблемою при формуванні реєстру словника є введення
до нього різних груп лексики: професіоналізмів, вузькогалузевих термінів, запо
15 Герд А. С. Терминологический словрь среди других типов словарей 11 Современная
русская лексикография.— Ленинград, 1986.— 109 с.
16 Комарова 3. И. Семантическая структура специального слова и её лексикографичес
кое описание.— Свердловск, 1991.— С. 74.
17 Словник української біологічної термінології / Відп. ред. Д. М. Гродзинський,
Л. О. Симоненко.— К., 2012.— С. 279-280 (далі — СУБТ).
18 Симоненко Л. О. Лексикографічне опрацювання біологічної термінології // Лексико
граф. бюл.— К., 2009.— Вип. 18.— С. 45.
19 Попович М. В. О философском анализе языка науки.— К., 1966.— C. 38.
38 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2017, № 1
зичень, неологізмів, загальновживаних слів, термінів-словосполучень. Система
опису останніх у теорії термінографії до цього часу майже не розроблена. Тер-
міни-словосполучення позначають єдине наукове поняття, мають стійку нероз
кладну структуру, цілісне значення, їхнім ядерним компонентом є однослівні
терміни, виражені здебільшого іменниками, напр.: «камера, біол., внутрішня
порожниста частина чого-небудь», «камера зав’язі, окремі гнізда зав’язі, які
між собою сполучаються» (СУБТ, 229). На наш погляд, терміни-словосполучен-
ня варто подавати біля опорного іменника, напр.: «осадок хім. осад, -у;
о. радиоктйвный осад радіоактйвний; о. уплотнённый...» 20. При визначенні
меж термінологічного словосполучення потрібно обов’язково враховувати еле
мент стійкості (усталеності), цілісність значення, стислість структури (тер-
мін-словосполучення має складатися не більше ніж з трьох-чотирьох компонен
тів) 21, проте існує й інша думка. Зокрема, Є. Цисун вважає, що до словника
варто вводити описові звороти (багатослівні словосполучення) на позначення
недавно сформованих понять, але які не відповідають основним вимогам до тер
міна, автор називає їх передтермінами22.
Важливим є розроблення в словниках лексико-семантичних відношень (си
нонімії, полісемії, омонімії), питання еквівалентності в мові перекладу, грама
тичної та семантичної характеристики термінів, їх частиномовне представлення
в реєстрі.
Незважаючи на те, що в сучасній теорії термінографії вироблено основні па
раметри лексикографічних праць, серед яких: обсяг словника, тематична й мов
на орієнтація, типи словників, досі немає єдиних принципів створення й офор
млення словників. На думку С. В. Гриньова, відсутність єдності у підготуванні
словників виявляється в невиправданій різноманітності структури терміноло
гічних словників, відсутності взаємозв’язку між призначенням і композицією
словників, у суб’єктивності й випадковості при доборі термінів до словника,
неадекватності семантичного опису термінів (особливо багатозначних) у сучас
них спеціальних словниках, невідповідності змісту й організації словникової ін
формації призначенню словника, відсутності одноманітності в організації мате
ріалу всередині словникових статей, виборі ремарок та покликань, намаганні
поєднати в межах одного словника кілька функцій, що спричиняє певні незруч
ності у користуванні такими словниками. Відсутність єдиних принципів ство
рення термінологічних словників призводить до втрати їхньої інформативності,
знижує ефективність користування ними 23 24.
До дискусійних проблем належить і частиномовна репрезентація термінів у
термінографічних працях. Найпоширенішою є думка, що всі різновиди понять
представляють іменники й іменні словосполучення, які, з їхніми широкими
семантичними можливостями, здатні вичерпати основний склад термінонай-
менувань м.
Зважаючи на те, що термінологія є певною системою назв понять про пред
мети, процеси, властивості, тобто набір понять значно ширший, ніж семантичні
20 Російсько-український словник наукової термінології : В 3 кн.— К., 1998.— Кн. 2.—
С. 347 (далі — РУСНТ із зазначенням книги й сторінки).
21 Симоненко Л. О. Формування української біологічної термінології.— С. 95.
22 Цисун Е. Состав и статус специальной лексики в терминографии на примерах словарей
лингвистической терминологии // Прикладная лингвистика в науке и образовании : Сб. тр.
VII Междунар. науч. конф. — СПб., 2014.10-12 апр.— С. 29.
23 Гринев С. В. Введение в терминологическую лексикографию : Учеб, пособие.— М.,
1986,— С. 7-9.
24 Даниленко В. П. Лексико-семантические и грамматические особенности
слов-терминов // Исследования по русской терминологии.— М., 1971.— С. 44.
______________________________________________ Термін як предмет лексикографії
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2017, № 1 39
Л. О. Симоненко.
можливості іменника, для відображення цих понять у мові залучають й інші гра
матичні одиниці: дієслова, дієприкметники, прикметники, рідше прислівники 25.
Дієслова позначають поняття дії або процесу, напр.: іонізувати', випалювати,
випалити', желатинувати, зварювати та ін. Дієприкметники передають ознаку,
що виникає внаслідок певної дії чи процесу, напр.: жаротривкий, згинальний,
легувальний, мігрувальний тощо. До реєстру словників залучають прикметники,
які мають самостійне значення, називаючи конкретне поняття, напр.: «гнотобіо-
тйчний — який культивується (вищі організми) в умовах повної стерильності,
вільних від симбіотичної і паразитної мікрофлори для з ’ясування ролі мікро
флори в їхньому житті» (СУБТ, 143), а також є складниками термінів-словоспо-
лучень: адаптивна культура, поділ вегетативний, біологічний ритм та ін. У біо
логічних словниках широко представлені субстантивовані прикметники, які
здебільшого позначають назви родин рослинного та тваринного світу, напр.:
«в’юнові -их, ім., мн. родина прісноводних риб ряду коропоподібних..., анало
гічно: зозулеподїбні, куницеві та ін.» (там же, 116, 208, 255).
Методика створення словника передбачає визначення страт термінів, опису
ваних у словниках, його предметної орієнтації (загальнонауковий, науковий, ба
гатогалузевий та ін.), мовної орієнтації (вибір мов), призначення (перекладний,
тлумачний, навчальний, інформативний, енциклопедичний тощо).
Ступінь вичерпності лексикографічної інформації про той чи інший об’єкт,
явище або процес різний у словниках різних типів. Максимальний він у терміно
логічних словниках, яким належить велика роль у фіксації та збереженні науко
вої термінології, крім цього, вони є своєрідними пропагандистами внормованої
термінології відповідної мови. На думку Т. Р. Кияка, «кожен словник, по суті, —
істина в останній інстанції — це найсолідніша довідкова література» 26 27. Тер
мінологічні словники репрезентують склад, семантику відповідної галузі, мо
дель структурної організації, впливають на мовну компетенцію широких кіл фа
хівців, зумовлюють оновлення галузевих терміносистем 21.
Обсяг лексикографічної інформації про термін залежить від жанру словника.
Найпоширенішим типом є перекладні словники, здебільшого двомовні (росій
сько-українські, на жаль, меншою мірою — українсько-російські, останнім ча
сом усе частіше спостерігається залучення європейських мов), функція яких
визначена їхнім призначенням: максимально задовольнити інтереси численних
перекладачів, осіб, що вивчають інші мови; охопити максимум термінів, що
функціонують у відповідних текстах. Перекладні словники є основними посіб
никами при передаванні науково-технічних текстів однієї мови засобами іншої
мови, винятково чіткому й точному донесенні тієї чи іншої інформації до корис
тувачів. Велика роль перекладних словників полягає й у створенні лінгвістичної
бази перекладу. Вони є надійним помічником перекладачів, спеціалістів різних
галузей знань у правильному написанні, вимові, семантичній і граматичній ха
рактеристиці тощо. На думку С. І. Головащука, словник може стати повноцін
ним знаряддям лише тоді, коли перекладач не лише вільно володіє обома мова
ми, а й добре обізнаний з теорією і практикою перекладу 28. Обсяг реєстру
25 Симоненко Л. О. Тлумачно-перекладна лексикографія // Українська і слов’янська
лексикографія.— К., 2012.— С. 222.
26 КиякТ., ІваницькийР. Граматичні аспекти формування багатомовних тлумачних
термінологічних словників // Наук.-техн. слово. Львів, політехніка.— 1994.— № 1.— С. 61.
27 Гриценко П, Ю., Симоненко Л. О. Українська термінологія і термінографія на етапі
розбудови // Українська наукова термінологія : 36. матеріалів наук.-практ. конф. «Українська
наукова термінологія. Стан та перспективи».— К., 2008.— С. 8.
28 Головащук С. І. Перекладні словники і принципи їх укладання.— К., 1976.— С. 35.
40 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2017, № 1
перекладних словників повинен якнайповніше задовольняти інтереси числен
них перекладачів, осіб, які вивчають нову для них мову.
Серед двомовних перекладних словників багатством термінологічного мате
ріалу вирізняється поліфункціональний, академічний «Російсько-український
словник наукової термінології» в 3-х книгах: «Суспільні науки» (1994), «Біоло
гія. Хімія, медицина» (К., 1996), «Математика. Фізика. Техніка. Науки про Зем
лю і Космос» (К., 1998), що охоплюють понад 300 тис. термінів різних галузей
знань. «Словник, — як зазначено в передмові до нього, — покликаний задо
вольнити потреби у перекладі українською мовою великої кількості спеціа
льних слів і словосполучень російської та іншомовної (переважно міжнародної)
термінології» 29. Він зорієнтований на нормативну наукову термінологію залу
чених до словника мов. У Словнику вироблено чітку систему галузевих, грама
тичних і семантичних ремарок, які наведено після реєстрового слова, напр.:
«брикет c. x., хим. брикет, -ту; кормовой б. с. х. кормовйй брикет» (РУСНТ, 2,
77); «заповедник биол. заповідник, -ка; (заповедный лес); закйзник, -кйзникй»
(там же, 2, 183). Граматичні ремарки використано за потреби показати належ
ність реєстрового слова до певної граматичної категорії. Значну увагу в Словни
ку приділено розкриттю семантичної структури терміна з точним і вичерпним
відображенням її в еквівалентах іншої мови, напр.: «плотность 1. экол. (о насе
лении) щільність, -ності, густота; 2. хим. густинй, щільність; п. гйза густинй газу
та ін.» (там же, 2, 389).
Серед багатогалузевих словників повнотою лексичного матеріалу (—160 тис.
термінів) виділяється «Великий російсько-український політехнічний словник»
за ред. О. Є. Благовєщинського (К., 2002), в якому зафіксовано терміни з основ
них галузей науки і техніки: квантової електроніки, комп’ютерної техніки, ра
діоелектроніки, економіки та організації виробництва тощо. Понад 40 тис. тер
мінів з різних галузей (електро-, радіотехніки, інформатики, математики, фізики
та ін.) фіксує «Політехнічний словник російсько-український» В. С. Підлипен-
ського і В. М. Петренка (К., 2000).
Серед виданих в Україні термінографічних праць чільне місце посідають
тлумачні словники (до них відносимо галузеві словники-довідники, енциклопе
дичні словники й енциклопедії, уперше створювані в Україні Державні стандар
ти на терміни та визначення), метою яких є фіксація кодифікованих термінів
певної галузі знання з наведенням їхньої дефініції, що відбиває об’єктивні про
цеси предметної сфери, «прихованої» в даному слові; в описові подається лише
релевантна в мовному відношенні сутність реалії. Мова опису статті тлумачного
словника зорієнтована на системні відношення, що існують у самій м ові30.
У тлумачній термінографії виділяємо два типи словників: одномовні тлу
мачні словники довідково-енциклопедичного типу і тлумачно-перекладні.
Упродовж 90-х років XX — на початку XXI ст. опубліковано близько 200 тлу
мачних і тлумачно-перекладних словників з біології, геології, медицини, іхтіо
логії, економіки, менеджменту, інформатики, хімії та інших наук. До найно
віших тлумачних галузевих словників належать: «Аграрний тлумачний
словник. Землеробство. Рослинництво. Сортознавство» (К., 2010), який містить
найуживаніші терміни аграрного комплексу та їхні визначення; «Фінансовий
словник» А. Г. Загороднього, Г. Л. Вознюка, Т. С. Смовженко, який, як зазначе
но в передмові до нього, містить «визначення понад 5 тис. понять зі сфери
29 РУСНТ,— 1994,— Кн. 1,— С. 5.
30 Киселевский А. И Языки и метаязыки энциклопедий и толковых словарей.— Минск,
1977,— С. 20.
______________________________________________ Термін як предмет лексикографії
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2017, № 1 41
Л. О. Симоненко.
фінансово-кредитних відносин і грошового обігу» 31. Крім цього, до окремих
іншомовних термінів наведено коротку етимологію, напр.: «ажур (від
франц. a jour— по сьогодні; у порядку) — стан бухгалтерського обліку, коли всі
записи на рахунках роблять у день здійснення господарських операцій» (ФС, 8),
«бізнес (від англ, business — справа, заняття) — економічна діяльність, спрямо
вана на отримання прибутку» (там же, 43) та ін.
Оригінальним представленням термінофонду кінознавчих понять є «Україн
ський словник-довідник екранних медіа» О. Рутковського32, в якому вперше зіб
рано близько 2 тис. ключових загальнотеоретичних і спеціальних кінознавчих
понять та їх визначень, з наведенням до іншомовних термінів довідки про по
ходження, напр.: «лаванда (англ, lavender— лаванда) чорно-біла дрібнозернис
та позитивна плівка» (УСЕМ, 131); «симпагекі (япон. “симпа” — нова шко
ла) — жанр сентиментально-романтичної мелодрами в японському кіно “німого
періоду”» (там же, 187). Словник містить «Інтернет-лексикон», напр.: «аплоуд
(англ, upload — виповнення) — процес завантаження файлів на віддалений ком
п’ютер» (там же, 242), «скрипт (англ, screept — сценарій) — набір команд пев
ної мови, що їх інтегровано до коду веб-сторінки як підпрограму» (там же, 263)
та «Англомовну термінологію інтернету» з її перекладом українською мовою,
напр.: «Freeze (заморожувати) — програма-пакувальник» (там же, 274); «lead
(вести, спонукати) — цілеспрямована діяльність користувача на сайті» (там же,
275). Крім цього, Словник містить «Фільмовий та іменний покажчик», «Список
базових лексикографічних джерел».
До тлумачних словників відносимо й енциклопедії, в яких на відміну від тлу
мачних галузевих словників «мова опису зорієнтована лише на світ предметів,
понять і відносин, що існують у цьому світі. В енциклопедичних статтях слідом
за <.. .> вступом іде детальний опис засобами мови всіх сукупних деталей у сфе
рі денотатів: родо-видових зв’язків, відношень та інших аспектів, пов’язаних з
даним поняттям, подією чи явищем» 33.
Цікавою є думка А. І. Киселевського про доцільність створення комбінова
них тлумачно-енциклопедичних словників. Автор аргументує свою позицію
тим, що «в тлумачних словниках недостатньо відбито галузеву предметну осно
ву об’єктивного світу, в енциклопедіях явно не вистачає деяких лінгвістичних
характеристик вихідного знака. За ідеєю, це може бути оптимально повний
словник, у якому поєднуватимуться принципи опису лексичних значень слів з
принципами характеристики наукових понять» 34. До таких словників можна
віднести «Універсальний словник-енциклопедію»35, який, як зазначено в перед
мові до нього, «всотав усе найкраще, що можуть запропонувати сучасні наука й
культура»36.
На думку Н. 3. Котєлової, в енциклопедіях описуються не наукові поняття, а
реалії. Проблема енциклопедичного опису — не лінгвістична і не семантична, а
проблема знання, насамперед наукового 37.
В умовах тісного співробітництва народів у всіх галузях народного госпо
дарства, науки, культури, техніки термінографічна робота спрямована на ство
31 ФС, — С. 5.
32 Український словник-довідник екранних медіа.— К., 2007.— 300 с. (далі — УСЕМ).
33 Киселевский А. И Зазнач, праця.— С. 29-30.
34 Там же,— С. 172.
35 Універсальний словник-енциклопедія / Керівник проекту О. Коваль.— К., 1999.—
1551 с.
36 Там же.— С. ПІ.
37 Котелова Н. 3. Исскуственный семантический язык (теоретические предпосылки) //
Вопр. языкознания.— 1974.— № 5.— С. 61.
42 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2017, № 1
рення науково повноцінних тлумачно-перекладних словників, що роблять дос
тупним найважливіше джерело будь-якої інформації: наукову літературу,
періодику тощо, а також є посібником при поглибленому вивченні використа
них у словнику мов. Видання таких словників має і науково-теоретичне значен
ня для опису лексико-семантичних систем, залучених до словника мов, зістав-
ного аналізу. За кількістю залучених до словника мов їх поділяють на дво-, три- і
багатомовні.
За способом дефінування тлумачно-перекладні словники поділяються на два
типи. Перший тип — це словники, в яких визначення подано всіма залученими
до словника мовами. Прикладом таких словників є: «Архітектурні терміни. Ко
роткий російсько-український словник» Π. П. Безродного 38, напр.: «верфь
(гол.) — комплекс сооружений для постройки судов или дирижаблей — верф
(гол.) — комплекс споруд для будівництва суден або дирижаблів» (AT, 45), в
якому в дужках зазначено походження слова; «Русско-украинский толковый
словарь швейного производства»39, напр.: «HCTHpáHHe, я, c. — разрушение ма
териала вследствии трения — стирЬння, я, с. — руйнування матеріалів вна
слідок тертя (СПІП, 48)» та ін.
Другий тип — словники, в яких дефініцію наведено лише до реєстрових слів,
іншомовні відповідники подано в дужках після реєстрового слова, напр.:
«аеропланктон, -у (рос. аэропланктон, англ, aeroplankton) сукупність організ
мів, завислих у повітрі» (СУБТ, 36); «Медичний ілюстрований словник Дорлан-
да» 40 містить 122 тис. термінів з усіх медичних дисциплін, фармації, ветеринарії
та інших галузей, дотичних до медицини. Цей словник видається впродовж сто
ліття (перше видання побачило світ 1900 року). Він є найбільшим медичним
словником, що перевидається кожні 4 роки в різних країнах, збільшуючи свій
обсяг за рахунок термінів нових напрямів медицини, біології, генетики тощо. У
тридцятому виданні значно збільшилася кількість кольорових ілюстрацій (по
над 1100), які роблять «дохідливішими визначення, подані у словникових стат
тях». Крім традиційної словникової бази, видання містить понад 600 термінів із
галузі нетрадиційної й альтернативної медицини 41. У Словнику поряд з україн
ським терміном наведено англійський відповідник, до деяких з них у дужках по
дано коротку етимологію, напр.: «атрактант attractant (лат. attrahere притягати,
приваблювати) речовина, яка здатна приваблювати комах» (МІСД, І, 136), «ге
незис genesis (грец. «створення», «покоління»), поява чого-небудь, процес ви
никнення» (там же, 364).
При багатозначних термінах виділено значення, в кінці яких подано наявні
синоніми: «альвеоліт alveolitus 1. Запалення легеневих альвеол. 2. Запалення
зубної альвеоли. Інша назва одонтоботрит» (там же, 42). Як заголовні (реєстро
ві) слова зазначено частини складних слів: «альго — alg(o) (грец. algos біль) час
тина складних слів, що означає зв’язок з болем» (там же).
До українських реєстрових слів наведено всі можливі англійські відповідни
ки, напр.: «гарячковий fabricant, febrifacient, febrifïc, febrile (лат. febrilis),
foveisch. 1. Такий, що стосується гарячки; 2. Такий, що зумовлений гарячкою.
Інші назви пірогенний і піретичний» (там же, 344).
38 Безродный Π. П. Архітектурні терміни. Короткий російсько-український словник.—
К„ 1993,— 271 с. (далі — AT).
39 Русско-украинский толковый словарь швейного производства.— К., 1974.— 183 с.
(далі — СШП).
40 Медичний ілюстрований словник Дорланда українсько-англійський : В 2 т.— Л., 2007
(далі — МІСД).
41 Там же,— Т. 1,— С. VIII.
______________________________________________ Термін як предмет лексикографії
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2017, № 1 43
Л. О. Симоненко.
У Словнику наведено багато назв лікарських рослин із зазначенням їхніх
лікувальних властивостей та видів: «бузина чорна Sambucus Nigra L., містить
флавоїди, квіти застосовують як потогінний, протизапальний, сечогінний засіб»
(там же, 215), «полин цитварний Zevant wormseed Santonica, A. cina. пусте
льний напівкущ, ендемік Пд. Казахстану, містить ефірну олію.., застосовують як
протизапальний засіб» (там же, II, 1399), «тополя Doplar 1. Будь-яке дерево роду
Populus, препарати із кори, листя і бруньок використовуються як протизапальні
та анальгезувальні засоби. 2. Populus рід листопадних квітучих дерев родини
вербових. Бруньки містять ефірні олії та смоли, мають медичне застосування;
т. чорна Р. nigra у бруньках містить ефірну олію, смоли, поплін; застосовується
як діуретичний, протизапальний, протиревматичний засіб» (там же, II, 816) та
багато інших.
На сьогодні тлумачно-перекладні словники є найоптимальнішими, оскільки
в них подано всебічну характеристику термінофонду, починаючи з наголошен
ня до інформації про дефініцію терміна, еквіваленти залучених до словника мов.
У другій половині XX — на початку XXI ст. активізувалося видання на
вчальних словників, які є найдавнішим типом словників, спричинене процесом
духовного відродження українського народу, розширенням суспільних функцій
української мови, проникненням її в різні сфери людської діяльності, зокрема і в
навчальний процес. Мова як навчальний предмет виконує дві функції: вона є
об’єктом пізнання і засобом оволодіння іншими дисциплінами, що вивчаються.
Викладання різнопрофільних дисциплін пов’язане зі знанням термінології, яка є
вирішальним аспектом навчання та організаційним і педагогічним інструмен
том для отримання знання, а також дає ключові слова для оволодіння тим чи ін
шим предметом. Джерелом освітньої термінології є підручники і нормативні
словники 42, які О. Г. Гак, Ж. Дюбуа і К. Дюбуа відносять до дидактичного жанру.
Зокрема, О. Г. Гак вважає, що витоками лексикографії є педагогічні знання: пояс
нення малозрозумілих слів і навчання молодого покоління мови культури, що від
різняється від розмовної мови 43. На думку останніх, «знання про світ, повідомле
не словником, є розмірковування про суму наукових і культурних надбань...» 44.
Л. В. Щерба наголошував на тому, що навчальний словник «повинен містити
всі ті основні слова, без знання яких не можна досягти швидких успіхів у вільно
му читанні іноземних текстів і уявити їх як елементи певної єдиної системи»45.
Залежно від переважання опису лексики, її семантизації, навчальні терміноло
гічні словники поділяємо на перекладні й тлумачні (довідкові), останні можуть
бути використані як навчальні посібники. Серед навчальних словників, виданих
в Україні за часи незалежності (близько 90), за залученими до них мовами ви
діляємо дво- і багатомовні словники. Серед двомовних галузевих словників пе
реважають російсько-українські, українсько-іншомовні, зокрема «Французь
ко-український навчальний словник з хімії» В. П. Мотрука (Ужгород, 2000). До
тримовних навчальних словників залучено здебільшого англійську мову, напр.:
«Навчальний термінологічний російсько-українсько-англійський словник :
Комп’ютерні науки» В. С. Ходакова і В. Є. Костіна (Херсон, 2000), «Україн
42 Симоненко Л. О. Галузеві словники у формуванні культури фахової мови // Наук,
праці Кам’янець-Подільського нац. ун-ту ім. І. Огієнка. Філол. науки.— Кам’я-
нець-Подільський, 2013.— Вип. 32.— С. 359.
43 Гак В. Г. О некоторых закономерностях развития лексикографии : Учеб, и общ. лек
сикография в ист. аспекте // Актуальные проблемы учебной лексикографии.— М., 1977.—
С. 15.
44 Дюбуа Ж., Дюбуа К. Педагогическая речь словаря //Там же.— С. 38.
45 Щерба Л. В. Избранные работы по языкознанию и фонетике.— Ленинград, 1959.—
Т. 1 — С. 77.
44 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2017, № 1
сько-російсько-англійський навчальний словник для студентів-металургів», ук
ладений П. X. Огурцовим (Дніпродзержинськ, 1994) та ін. Перекладні словники,
за висловом Л. А. Булаховського, є «необхідним інструментом насамперед ово
лодіння мовами як засобом контакту між народами й удосконалення культури
* · 46свого слова на рідному ґрунті» .
Багатомовні словники крім української й російської мов містять європейські
мови, як, наприклад, «Тлумачно-термінологічний словник з ринкової терміноло
гії: Українсько-російсько-англо-німецько-французько-іспанський : Словник-до-
відник. Для студентів усіх спеціальностей, викладачів», укладений П. X. Кучеря-
венком та ін. (Харків, 1994). Варто зазначити, що більшість навчальних галузевих
словників видано для студентів, зовсім незначна кількість — для учнів зага
льноосвітніх шкіл, з останніх заслуговують на увагу «Шкільний словник з украї
нознавства» О. І. Потапенка й В. І. Кузьменка (К., 1995), укладений відповідно до
шкільної програми з українознавства. У ньому помітне місце посідають статті про
походження та розвиток української мови, історію книги, історію України тощо,
також засвідчено термінологію основних галузей сільського господарства, ху
дожнього промислу, рослинного і тваринного світу та ін.
Приступаючи до вивчення нових предметів (хімії, фізики, біології тощо), уч
нів необхідно ознайомити з основною (ядерною) термінологією предмета, що
сприятиме швидшому його розумінню. Термінологічні навчальні тлумачні й пе
рекладні словники є не лише довідковими посібниками для опанування студен
тами відповідного фаху, а й важливим складником навчальної роботи на занят
тях, факультативах тощо. Через терміни майбутні фахівці пізнають не лише
наукове поняття й логіку наукового мислення, а й логіку самої науки. У навча
льних словниках варто якнайповніше подавати граматичну, семантичну харак
теристику термінів, правописні норми, наголошення.
Крім спеціальних (галузевих) словників, терміни є об’єктом лексикографу-
вання в загальномовних словниках, адже, як відомо, словниковий склад мови ак
тивно поповнюється саме за рахунок термінологічної лексики. За підрахунками
вітчизняних і зарубіжних учених, понад 90 відсотків слів, що нині з ’являються в
сучасних європейських мовах, належить до спеціальної (термінологічної) лек
сики. Збільшення кількості термінів істотно випереджає зростання загально
вживаних слів 46 47. Цілком природно, що вибрати з цієї кількості важливий для ко
ристувача термін непросто. У науковій літературі наявні різні підходи до
методики внесення до реєстру загальномовних словників термінів і номенкла
турних слів. Л. С. Паламарчук наголошував на тому, що «включення до реєстру
словника того чи іншого терміна пов’язане передусім з його загальноприйнятіс-
тю і поширенням у лексичній системі мови» 48.
Залучення термінологічної лексики до загальномовного словника С. І. Оже
гов пов’язував насамперед з виходом цих одиниць за межі спеціального чи фа
хового використання і входження їх у лексичну систему загальнолітературної
мови49, С. І. Головащук— з урахуванням місця терміна в загальновживаній мові
46 Булаховський Л. А. Значення мовознавства.— К., 1962.— С. 8.
47 Рычкова Л. В. Многоязычные базы данных в терминологии и терминографии // Совре
менная лексикография: глобальные проблемы и национальные решения.— Иваново, 2007.—
С. 154.
48 Паламарчук Л. С. Терминологическая лексика в общеязыковом филологическом
словаре // Проблематика определений терминов в словарях разных типов.— М., 1976.—
С. 253.
49 Ожегов С. И. О трех типах толковых словарей современного русского языка // Вопр.
языкознания.— 1952.— № 2.— С. 85.
______________________________________________ Термін як предмет лексикографії
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2017, № 1 45
Л. О. Симоненко.
(він вважав, що великий загальномовний словник має відбивати термінологічну
й професійну лексику з огляду на її суспільну роль і значення як засобу спілку
вання 50). Єдиного погляду науковців немає і щодо введення професіоналізмів
до реєстру словника, які, потрапивши з вузькоспеціальної сфери в мову масової
комунікації, стали поширеними в загальновживаній мові. Відмінність між тер
міном і професіоналізмом О. В. Калінін убачає в тому, що «термін — це офіцій
не, прийняте й узаконене в певній науці, галузі промисловості, техніці тощо поз
начення якогось поняття, а професіоналізм — напівофіційне слово, поширене
(здебільшого в усному мовленні) серед людей якої-небудь професії, спеціа
льності, але й не є офіційним науковим позначенням поняття»51. Узагальнивши
погляди дослідників на проблему добору спеціальної лексики до реєстру сучас
них загальномовних словників, виділяємо такі основні критерії введення тер
мінів до загальномовних словників: суспільна роль термінів, загальноприйня-
тість у лексичній системі мови, їхня комунікативна значущість 52, ураховуючи,
що між названими категоріями лексики відбувається постійне взаємопроник
нення на рівні обміну мовними знаками, використання спільних словотвірних
моделей тощо. Про збереження зв’язку між терміном і загальновживаним сло
вом свідчить і те, що значна частина термінів є продуктом деривації в межах го
тового мовного матеріалу. Проблема введення термінів до загальномовного
словника випливає з його завдань: дати опис лексичного арсеналу, який розкри
ває загальну панораму сучасної науки і прогресу суспільства.
Особливої уваги потребують введення до реєстру термінів, які перебувають
на протилежних полюсах терміносистем: неологізми, терміни, що втратили
свою актуальність, а також критичний підхід до термінологічних надбань
20-х — початку 30-х років XX ст. Неологізми в словнику потрібні для унаочнен
ня сучасних змін у мові, пов’язаних зі змінами в структурі суспільства, у мате
ріальній та духовній його культурі53. Оновлення наукової термінології об’єк
тивно відтворює багатоступеневий процес пізнання. Сучасний загальномовний
словник поповнився значною кількістю терміносистем: суспільно-політичної
(державотворення, менталітет), юридичної {лізинг, легітимність), технічної
{банкомат, картридж), економічної {бартер, демпінг, макроменеджмент),
медичної {кріотерапія), фінансової {маржа, ревальвація), спортивної {дербі, ле
гіонер) тощо.
У науковій літературі терміни репрезентують інформацію про наукові по
няття галузі. Переходячи до загальномовного вжитку, вони передають найзага-
льніші елементи знання про основні об’єкти, явища, процеси тощо окремих
сфер діяльності. Терміни вводять до реєстру загальномовного словника слова,
освоєні літературною мовою, майже кожне слово загальної мови потенційно й
реально може бути терміном у певній терміносистемі, наприклад: «в’язка, -и, ж.
Зв’язані мотузкою, або нав’язані на неї однорідні предмети. 2. матем. Сім’я
ліній або поверхонь, яка лінійно залежить від двох параметрів. 3. муз. Горизон
тальна риска (ребро), що зв’язує кілька восьмих нот» (УТС, 199).
Важливим елементом загальномовного словника є тлумачення, які мають
повно, стисло, але чітко розкривати значення слова і його відтінки засобами за
гальновживаної літературної мови, уникаючи вузьковживаної спеціальної лек
сики. Мова опису статті тлумачних словників зорієнтована насамперед на сис
темні внутрішні відношення, що існують у самій мові, напр.: «люк, а, ч. 1. Отвір
50 Головащук С. І. Зазнач, праця.— С. 51.
51 Калинин А. В. Лексика русского языка.— Μ., 1971.— C. 141.
52 Симоненко Л. О. Термін у загальномовних словниках.— С. 220.
53 Щерба Л. В. Зазнач, праця.— C. 75.
46 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2017, № 1
для проникнення вниз, усередину чого-небудь. Заслінка, дверцята, що прикри
вають такий отвір. 2. мор. Отвір, що замінює собою вікно. 3. спец. Отвір для за
сипання чого-небудь або виймання з середини чогось. 4. гірн. Нижня частина
шахти, гірничих виробок із різними пристроями для регулювання подавання ру
ди, вугілля до транспорту. 5. військ. Отвір у борті судна, броні танка, який герме
тично закривається» (УТС, 599).
Багатомовного термінологічного ринку, який супроводжує не лише мовні, а
й глобальні тенденції, що породжують обсяг спеціальної інформації, навіть най
більші словники забезпечити не можуть, тому їхніми аналогами слугують банки
даних і зібрання фахових текстів певних сфер знання.
Паперові словники все частіше замінюються електронними, як, наприклад,
«Термінологічний українсько-російсько-англійський словник-довідник зі зва
рювання» (К., 2013), створений колективом Інституту електрозварювання
ім. Є. О. Патона та Українським мовно-інформаційним фондом НАН України.
Лексикографічне опрацювання конкретних терміносистем є надійним засо
бом профільного об’єднання термінів у кінцеву на даному етапі її розвитку мік-
росистему. Лексикографічна праця моделює мовну свідомість мовців, усуває
розбіжності між індивідуальним знанням людини і знанням усього мовного ко
лективу, тому лексикограф є носієм колективного досвіду, а словник — однією з
форм зберігання й систематизації відомостей про світ, банком спільних знань
носіїв мови. Словники, на думку С. Г. Бережана, — «це основні і єдині лінгвіс
тичні праці, що відображають онтологічний статус мови» 54, які розглядають у
двох аспектах: як складник науки про мову і як елемент довідкової літератури,
оскільки в них — нагромаджений людством досвід, знання про навколишній
світ. «Лексикографія — це фундамент, на якому розвивається і наука, й літера
тура, і культура» 55.
Сучасна наука прагне втілити в словниковій формі всі аспекти отриманих
знань; словники не лише фіксують сукупність певної інформації, а й служать на
дійним інструментом наукового освоєння дійсності. На сьогодні практично у
всіх європейських країнах існує багато комп’ютерних словникових проектів,
більшість з яких є лише електронними варіантами традиційних словникових
праць.
Перший «крок за горизонт» традиційної лексикографії було зроблено в
проекті Українського мовно-інформаційного фонду НАН України (УМІФ) «Ін
тегрована лексикографічна система (далі — ІЛС) “Словники України” (2001-
2010 рр.)», у якій зінтегровано п’ять лексикографічних функцій: автоматичну
побудову повної словозмінної парадигми на реєстрі понад 257 тис. українських
мовних одиниць, автоматичну побудову фонематичної транскрипції для кожно
го елемента словозмінної парадигми, синонімію, антонімію та фразеологію.
Важливо відзначити принципові відмінності електронних словників від па
перових. По-перше, електронні словники за своєю природою є відкритими в ро
зумінні загального визначення поняття «відкрита система» і, як такі, дають ши
рокі можливості розвитку, зміни, модифікації в багатьох лінгвістичних та
системотехнічних аспектах. По-друге, чимало лексикографічних елементів
цифрових словників є інтерактивними, що значно збільшує діапазон їхньої ін
формативності та аналітичності.
54 Бережан С. Г. Зазнач, праця.— С. 12.
55 Гнатюк І. С. Сучасний стан і перспективи українського академічного словникарства //
Українське мовознавство.— К.,2003.— Вил. 38.— С. 53.
______________________________________________ Термін як предмет лексикографії
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2017, № 1 47
Л. О. Симоненко.
Слід також зазначити, що теоретичною базою ІЛС «Словники України» ста
ла створена в Українському мовно-інформаційному фонді НАН України теорія
лексикографічних систем, яка дозволила подавати в єдиному концептуальному
ключі будь-які лексикографічні об’єкти та їх комплекси, уможливила побудову і
практичну реалізацію принципово нових класифікаційних і таксономічних
схем. Уведення в цій теорії понять інтегрованої і віртуальної лексикографічних
систем дозволило сформулювати уніфікований поняттєвий апарат і системотех-
нічні інструменти для лексикографічного опису будь-яких мовних феноменів та
їхнього втілення в сучасному інформаційно-мережевому середовищі. Першим
фундаментальним об’єктом у цьому ряді постала Віртуальна лексикографічна
лабораторія «Словник української мови», лінгвістичні і системотехнічні прин
ципи якої докладно описано в колективній монографії «Лінгвістичні та техноло
гічні основи тлумачної лексикографії»56 57.
Утіленням зазначених підходів у галузі термінології виявилося створення та
впровадження з ініціативи академіка Б. Є. Патона Віртуальної термінографічної
лабораторії (ВТЛ) «Зварювання». Із її використанням було створено три елек
тронні термінологічні словники: «Українсько-російський, російсько-україн
ський словник зі зварювання», «Українсько-російсько-англійський словник зі
зварювання» та «Термінологічний українсько-російсько-англійський слов
ник-довідник зі зварювання (тлумачний)» (зберігаються на CD-ROM в Україн
ському мовно-інформаційному фонді НАН України).
Наразі метод віртуальних лексикографічних систем в аспекті його терміно-
графічного застосування набув значного розвитку та узагальнення, що зараз
реалізується в сформульованій В. А. Широковим концепції побудови Націона
льної системи лінгвістичних ресурсів України, одним з основних підрозділів
якої стане універсальна термінографічна система. Її формування ґрунтується на
інтеграції трьох інформаційно-лінгвістичних платформ, а саме: лінгвістичного
корпусу, концептографічної та лексикографічної систем.
Видання лексикографічних праць у новій інформаційній парадигмі створен
ня цифрових лексикографічних систем завжди залишатиметься нагальною по
требою освіти, науки, культури, адже кожний словник показує динаміку розвит
ку української мови, її зв’язок з іншими мовами світу та забезпечує необхідну
для кожної мови кодифікацію лексичних засобів усіх категорій51.
L. О. SYMONENKO
THE TERM AS THE SUBJECT OF LEXICOGRAPHY
The article is devoted to the specific of compiling terms into the dictionaries o f different types
and functions, place of terms in lexical system of language an dits inter connection with common vo
cabulary. The theoretical aspects o f lexicography (description of source base, working on the register
of the fiiture dictionary, its structure, subject orientation, functions, etc.) are analyzed.
K e y w o r d s : term, terminology, lexicography, common vocabulary, source base, subject orien
tation.
56 Широков В. А., Білоноженко В. M. та ін. Лінгвістичні та технологічні основи
тлумачної лексикографії / Відп. ред. В. А. Широков.— К., 2010.— 295 c.
57 Широков В. А., Симоненко Л. О. Досягнення й розвиток українського термінознавства
від 90-х років XX — початку XXI ст. І І Актуальні проблеми романо-германської філології та
прикладної лінгвістики.— Чернівці, 2014.— № 2.— С. 248.
48 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2017, № 1
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-184236 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0027-2833 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:22:30Z |
| publishDate | 2017 |
| publisher | Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Симоненко, Л.О. 2022-05-11T14:25:50Z 2022-05-11T14:25:50Z 2017 Термін як предмет лексикографії / Л.О. Симоненко // Мовознавство. — 2017. — № 1. — С. 35-48. — Бібліогр.: 57 назв. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184236 У статті показано специфіку лексикографування термінів у словниках різних типів і призначення, місце терміна в лексичній системі мови та його взаємозв’язок із загальновживаними словами. Звернуто увагу на теоретичні аспекти лексикографії (окреслення джерельної бази, формування реєстру майбутньої праці, її структури, предметної орієнтації, призначення тощо). The article is devoted to the specific of compiling terms into the dictionaries of different types and functions, place of terms in lexical system of language an dits inter connection with common vocabulary. The theoretical aspects of lexicography (description of source base, working on the register of the fiiture dictionary, its structure, subject orientation, functions, etc.) are analyzed. uk Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Мовознавство Термін як предмет лексикографії The term as the subject of lexicography Article published earlier |
| spellingShingle | Термін як предмет лексикографії Симоненко, Л.О. |
| title | Термін як предмет лексикографії |
| title_alt | The term as the subject of lexicography |
| title_full | Термін як предмет лексикографії |
| title_fullStr | Термін як предмет лексикографії |
| title_full_unstemmed | Термін як предмет лексикографії |
| title_short | Термін як предмет лексикографії |
| title_sort | термін як предмет лексикографії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184236 |
| work_keys_str_mv | AT simonenkolo termínâkpredmetleksikografíí AT simonenkolo thetermasthesubjectoflexicography |