До питання про макросегментацію діалектного тексту
У статті схарактеризовано особливості членування діалектного спонтанного мовлення. Основні інтонаційні параметри діереми стику описано на підставі слухового та інструментального аналізу. Зауважено, що встановлення межі між двома компонентами тексту ґрунтується на єдності їхніх змістових і просодични...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Мовознавство |
|---|---|
| Datum: | 2017 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2017
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184238 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | До питання про макросегментацію діалектного тексту / Н.С. Вербич // Мовознавство. — 2017. — № 1. — С. 57-63. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-184238 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Вербич, Н.С. 2022-05-11T14:26:12Z 2022-05-11T14:26:12Z 2017 До питання про макросегментацію діалектного тексту / Н.С. Вербич // Мовознавство. — 2017. — № 1. — С. 57-63. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184238 У статті схарактеризовано особливості членування діалектного спонтанного мовлення. Основні інтонаційні параметри діереми стику описано на підставі слухового та інструментального аналізу. Зауважено, що встановлення межі між двома компонентами тексту ґрунтується на єдності їхніх змістових і просодичних елементів. Серед інтонаційних параметрів, які визначають межу між надфразними єдностями, обов’язковими є тривала темпоральна пауза (з перервою у фонації), кінцеве зниження частоти основного тону з реалізацією термінального тону в низькій зоні, широкий інтервал тону через паузу та уповільнення темпу вимовляння останньої синтагми. Як засвідчив аналіз, окремі параметри інтонаційної структури тексту залежать від ступеня самостійності його сегментів та способу тематичного розгортання діалектної оповіді. The article focuses on the features of segmentation of the dialectal spontaneous speech. The indexes of abutment’s basic prosodical parameters are presented on the auditory and experimental level. It should be stressed that unity of content and intonation elements of text determines a border between the two above phrase unities. Long temporal pause (with a break in phonation), the ultimate reduction tone with the realization of the terminal tone in a low area, wide interval of tone through a pause and slowdown of time phonation of last syntagma are the intonational parameters that define a boundary between parts of the text. It is shown that some parameters of the intonational structure of a text depend on the degree of autonomy of its segments and the way the thematic deployment of a dialect narrative. uk Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Мовознавство До питання про макросегментацію діалектного тексту Approaches to the macrosegmentation of the dialect text Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
До питання про макросегментацію діалектного тексту |
| spellingShingle |
До питання про макросегментацію діалектного тексту Вербич, Н.С. |
| title_short |
До питання про макросегментацію діалектного тексту |
| title_full |
До питання про макросегментацію діалектного тексту |
| title_fullStr |
До питання про макросегментацію діалектного тексту |
| title_full_unstemmed |
До питання про макросегментацію діалектного тексту |
| title_sort |
до питання про макросегментацію діалектного тексту |
| author |
Вербич, Н.С. |
| author_facet |
Вербич, Н.С. |
| publishDate |
2017 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Мовознавство |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Approaches to the macrosegmentation of the dialect text |
| description |
У статті схарактеризовано особливості членування діалектного спонтанного мовлення. Основні інтонаційні параметри діереми стику описано на підставі слухового та інструментального аналізу. Зауважено, що встановлення межі між двома компонентами тексту ґрунтується на єдності їхніх змістових і просодичних елементів. Серед інтонаційних параметрів, які визначають межу між надфразними єдностями, обов’язковими є тривала темпоральна пауза (з перервою у фонації), кінцеве зниження частоти основного тону з реалізацією термінального тону в низькій зоні, широкий інтервал тону через паузу та уповільнення темпу вимовляння останньої синтагми. Як засвідчив аналіз, окремі параметри інтонаційної структури тексту залежать від ступеня самостійності його сегментів та способу тематичного розгортання діалектної оповіді.
The article focuses on the features of segmentation of the dialectal spontaneous speech. The indexes of abutment’s basic prosodical parameters are presented on the auditory and experimental level. It should be stressed that unity of content and intonation elements of text determines a border between the two above phrase unities. Long temporal pause (with a break in phonation), the ultimate reduction tone with the realization of the terminal tone in a low area, wide interval of tone through a pause and slowdown of time phonation of last syntagma are the intonational parameters that define a boundary between parts of the text. It is shown that some parameters of the intonational structure of a text depend on the degree of autonomy of its segments and the way the thematic deployment of a dialect narrative.
|
| issn |
0027-2833 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184238 |
| citation_txt |
До питання про макросегментацію діалектного тексту / Н.С. Вербич // Мовознавство. — 2017. — № 1. — С. 57-63. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT verbičns dopitannâpromakrosegmentacíûdíalektnogotekstu AT verbičns approachestothemacrosegmentationofthedialecttext |
| first_indexed |
2025-11-24T11:48:42Z |
| last_indexed |
2025-11-24T11:48:42Z |
| _version_ |
1850846186318069760 |
| fulltext |
H. С. ВЕРБИЧ
ДО ПИТАННЯ ПРО МАКРОСЕГМЕНТАЦІЮ
ДІАЛЕКТНОГО ТЕКСТУ__________________
У статті схарактеризовано особливості членування діалектного спонтанного мовлення.
Основні інтонаційні параметри діереми стику описано на підставі слухового та інструмента
льного аналізу. Зауважено, що встановлення межі між двома компонентами тексту ґрун
тується на єдності їхніх змістових і просодичних елементів. Серед інтонаційних параметрів,
які визначають межу між надфразними єдностями, обов’язковими є тривала темпоральна пау
за (з перервою у фонації), кінцеве зниження частоти основного тону з реалізацією тер
мінального тону в низькій зоні, широкий інтервал тону через паузу та уповільнення темпу ви
мовляння останньої синтагми. Як засвідчив аналіз, окремі параметри інтонаційної структури
тексту залежать від ступеня самостійності його сегментів та способу тематичного розгортан
ня діалектної оповіді.
К л ю ч о в і сл ов а : надфразна єдність, макросегментація, термінальний тон, темп, серед-
ньоскладова тривалість, пауза.
Дослідження фонетики українських діалектів переважно сконцентровано на
виявленні системно-структурної своєрідності окремих говорів, зокрема систе
матизації знань про артикуляцію звуків, встановленні складу сегментних оди
ниць у різних говірках, сприйнятті ритміки слова й фрази. Названі явища
здебільшого схарактеризовано на матеріалі, зібраному за спеціальними пита
льниками, що відображено у словниках, атласах, картотеках. Однак аналіз фоне
тичних змін на прикладі ізольовано вимовленого слова або фрази не відображає
всіх процесів, що відбуваються у зв’язному мовленні. За останні десятиліття
визначено нові перспективи й завдання діалектних студій, зорієнтованих
на опис говірки як самостійної комунікативної системи, що є особливим типом
мовленнєвої культури \ Формування «комунікативної діалектології» (за
В. Є. Гольдіним) посилює функціональний, комунікативний, когнітивний по
гляди на діалектне мовлення з акцентом на аналізі усного тексту як головного
джерела знань про певну говірку зокрема та весь діалектний простір загалом.
У сучасній україністиці фонетика усного мовлення привертала увагу вчених,
зокрема досліджено особливості актуального членування спонтанного мовлення,
паузальне членування непідготовленого тексту, інтонацію спонтанного діалогіч
ного мовлення порівняно з читанням, співвідношення семантики та інтонації в
емоційно-експресивному мовленні, проблеми ритмічної організації усного тексту
тощо. Серед значного доробку фонетистів, на жаль, немає ґрунтовних розвідок
про інтонацію діалектного тексту. Окремі аспекти цієї проблеми висвітлено в пра- 1
1 Гольдин В. Е. Теоретические проблемы коммуникативной диалектологии : Автореф.
ди с .... д-ра филол. наук.— Саратов, 1997.— 52 с.
О H. С. ВЕРБИЧ, 2017
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2017, № 1 57
цях О. С. Білої та В. Є. Бузинської2, однак стосуються вони переважно просодії
слова або ж інтонації простої фрази певного комунікативного типу.
Найважливіша риса діалектного мовлення — непідготовленість, породжен
ня висловлення без попереднього обдумування, «формування думки одночасно
з її мовленнєвим вираженням»3. Зрозуміло, що однією з головних ознак реаліза
ції такого тексту є його особливе інтонаційне оформлення.
Як відомо, значущість інтонації в організації спонтанного тексту зумовлена
її головними функціями — членування, структурування та виділення 4. Відпо
відно основним завданням фонетичного аналізу звукового мовлення має бути
встановлення тих засобів інтонації, які забезпечують у конкретній мові цілісніс
ть тексту та виконують функцію зв’язку окремих його елементів. Таким чином,
маємо на меті схарактеризувати суперсегментні засоби організації діалектного
тексту, тобто виявити й дослідити просодичні особливості не лише на рівні ок
ремого слова, синтагми або фрази, а співвіднесеність цих одиниць у межах текс
ту, враховуючи його зміст і структуру.
Для з’ясування особливостей інтонаційної організації діалектного тексту ви
користано записи спонтанного мовлення, що зберігаються у фонотеці Інституту
української мови НАН України. Матеріали представляють західноволинську
(с. Грибовиця Іваничівського р-ну Волинської обл.), східнополіську (с. Радомка
Семенівського р-ну Чернігівської обл.) та гуцульську (с. Яворів Косівського р-ну
Івано-Франківської обл.) говірки. Загальна тривалість звукових файлів— 3,5 год.
Оскільки нашою метою було схарактеризувати монологічне мовлення, на
цьому етапі дослідження ми не брали до уваги початок спілкування з діалекто-
носієм і зосередилися на аналізі того сегмента запису, де мовець сам розповідає
про своє життя, вільно вибудовує монолог, без спонуки переходить від однієї те
ми до іншої за умови відносної пасивності слухача (поодинокі репліки-реакції
експлоратора лише підтримують певний емоційний тонус розмови, наштов
хують мовця на опис окремих деталей розповіді тощо).
Експериментально-фонетичні дослідження на матеріалі різних мов засвідчи
ли, що важливий етап сприйняття змісту цілого тексту — це осмислення його
зовнішньої структури, зокрема характеру членування / зв’язності та виділення
ключових сегментів. На думку P. К. Потапової, сегментування спонтанного
тексту є не лише важливою проблемою мовознавчих студій, але становить на
сьогодні окрему лінгвістичну дисципліну, оскільки має свій об’єкт досліджен
ня — різнорівневі мовленнєві сегменти, а також предмет аналізу — ознаки ви
ділених і описуваних сегментів як сукупність елементів зв’язного усного мов
лення, а також структуру сегментів як сукупність зв’язків між елементами цієї
системи 5. Ми кваліфікуємо сегментування як один із напрямів лінгвістичного
аналізу усного тексту та вважаємо, що способи, види членування, характеристи
ка його окремих складників важливі для розуміння специфіки когнітивних (мов-
леннєво-мисленнєвих) процесів через їхню реалізацію у сфері комунікації.
2 Белая А. С. Акцентно-ритмическая структура слога в южно-западных говорах украин
ского языка.— Черновцы, 1984.— 86 с.; Бузинская В. Е. Интонационная система (интонация
фразы) в покутско-буковинском говоре (экспериментально-фонетическое исследование) :
Автореф. дис . ... канд. филол. наук.— Ужгород, 1986.— 22 с.
3 Долинин К. А. Стилистика французского языка.— М , 1987.— С. 243.
4 Торсуева И. Г. Интонация и смысл высказывания.— М., 1979.— 112 с.; Антипова А. М.
Направление исследований по интонации в лингвистике // Вопр. языкознания.— 1986.—
№ 1,— С. 122-132.
5 Потапова Р. К. Теоретические и прикладные аспекты речевой сегментологии // Проб
лемы фонетики II : Сб. ст. / Отв. ред. Л. Л. Касаткин.— М., 1995.— С. 10.
H. C. Вербин________________________________________________________________
58 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2017, № 1
Дослідники усного мовлення, характеризуючи його фонетичну організацію,
обґрунтовують використання різних одиниць аналізу, що стосуються процесів
макро-, медіа- та мікросегментації 6. Це, зокрема, 1) надфразна єдність (НФЄ)
(фоноабзац, період, фонодиктема, макротематична єдність); 2) фраза (вислов
лення) і синтагма (мовленнєвий блок, міжпаузальна група, мовленнєвий такт,
фонетичне слово, ритмічна структура, ритмогрупа, акцентна одиниця); 3) склад.
Перший етап нашої роботи — сегментування усного спонтанного мовлення
та встановлення просодичних ознак, що є надійними критеріями виокремлення
надфразної єдності, яку потрактовуємо як продукт фонетичного членування
тексту, що становить інтонаційно-змістову єдність, тобто пов’язаний однією те
мою та характеризується певним просодичним оформленням7. Змістовій завер
шеності кожної НФЄ відповідає інтонаційне маркування її кінця; саме характер
інтонаційної завершеності є одним із головних критеріїв вичленовування цієї
одиниці з тексту8. Просодичними ознаками виділення такої одиниці в кодифіко
ваному усному розмовному мовленні зазвичай називають максимальне знижен
ня динамічного контуру, широкий спад тону (з верхнього до нижнього рівня),
звуження тонального діапазону від ініціальної ділянки до фінальної, позитив
ний і найбільший за величиною інтервал тону через паузу, дуже довгу паузу,
уповільнення темпу вимовляння кінцевої синтагми, максимальну тривалість ос
таннього наголошеного складу9.
Інструментальний та слуховий аналіз інтонації діалектного тексту засвідчує,
що межі окремих НФЄ чітко окреслені. Аудитори під час сегментування тексту
на НФЄ орієнтувалися на змістові, лексико-граматичні та просодичні особли
вості оформлення окремих його частин.
Пауза як один з основних засобів сегментації завжди є маркером межі двох
НФЄ. У зазначеній позиції зафіксовано дуже довгі (від 1300 мс) — 70 %, довгі
(800-1300 мс) — 15 % та середні паузи (300-800 мс) — 15 %.
У мовленні представників різних говірок не спостережено виразних відмін
ностей у використанні різних за тривалістю пауз на межі двох НФЄ. Натомість
виявлено особливості в паузальному членуванні текстів чоловіками й жінками.
Чоловіки переважно послуговуються дуже довгими паузами (80 %), рід
ше — довгими (20 %) 10. У мовленні жінок переважають, як і в мовленні чоло
віків, дуже довгі паузи (59 %). Водночас у вказаній позиції фіксуємо значний
відсоток середніх (27 %) і найменший — довгих (14 %) пауз.
Під час аналізу не встановлено безпосередньої кореляції між тривалістю ок
ремих НФЄ та тривалістю паузи на межі таких сегментів тексту. Однак виявлено
співвіднесеність тривалості паузи та ступеня змістових зв’язків між НФЄ: ко
ротші паузи трапляються між двома НФЄ, що тісно пов’язані між собою за зміс
том, мікротема другої НФЄ є логічним продовженням мікротеми першої (часто
6 Там же.
7 Кандинский Б. С. Текст как интонационная структура : Автореф. дис. ... канд. филол.
наук.— М., 1968.— С. 8.
8 Борисюк І. В. Форми і функції інтонації українського спонтанного мовлення.— К.,
1990,— С. 170.
9 Див.: БагмутА.Й. Семантика і інтонація в українській мові.— К., 1991.— 168 с.;
БагмутА. Й , БорисюкІ. В., ОлійникГ.П. Інтонація спонтанного мовлення.— К., 1985.—
214 с.; Борисюк І. В. Зазнач, праця.
10 У текстах двох інформантів зафіксовано 4 середні паузи у відповідній позиції, однак не
всі аудитори сприйняли ці паузи як такі, що розділяють дві НФЄ, частіше їх кваліфікували як
міжфразові. Оскільки ми брали до уваги лише ті діереми стику, які однозначно сприйнято під
час слухового аналізу, паузи, потрактовані по-різному, не враховували.
__________________________ До питання про макросегментацію діалектного тексту
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2017, № 1 59
в такому випадку друга тема починається з фрази або частини фрази, якою закін
чувалася попередня НФЄ). Що слабший змістовий зв’язок між двома НФЄ, то
тривалішу паузу зафіксовано між ними.
Зазначимо, що абсолютна тривалість паузи не завжди може бути «демарка
ційною лінією» між двома НФЄ, оскільки в середині НФЄ трапляються довгі й
дуже довгі паузи (нижче наводимо графік тривалості всіх зафіксованих у НФЄ
пауз — див. рис. 1).
Зокрема, довшою за кінцеву паузу можуть бути паузи вагання, особливо за
повнені, на графіку— це паузи 1,3,4; паузи після або перед сегментами, що міс
тять уточнення інформації або пояснення того чи того поняття, факту, явища
(введення нової мікротеми) — пауза 2; невербальні паузи (зумовлені такими па-
рафонетичними засобами, як сміх, зітхання, покашлювання тощо) — 5, 6.
Як свідчать дослідження на матеріалі української літературної мови, засо
бом структурної цілісності фрази й разом з тим засобом членування потоку мов
лення на інтонаційні одиниці є тенденція до вповільнення темпу останньої син
тагми 11.
Порівняльний аналіз відносної тривалості перших та останніх синтагм фраз
у межах окремих НФЄ виявив, що темп останньої синтагми може бути по
вільнішим, ніж темп першої (41 % реалізацій), швидшим (44 %) або майже одна
ковим (15 %). На початку й у середині НФЄ темп останньої синтагми фрази по
слідовно повільніший, ніж темп першої синтагми цієї ж фрази. У кінці НФЄ така
закономірність здебільшого порушується — час звучання останньої синтагми
або швидший за аналогічний показник першої або, рідше, такий самий. Інстру
ментальний аналіз зіставлюваного параметра засвідчує наявність в останній
синтагмі НФЄ переважно уповільненого темпу — 79 %, з діапазоном реалізації
3-4,4 скл / с, рідше середнього — 21 %, з темповою варіативністю 4,6-5,2 скл / с.
Однак під час слухового аналізу аудитори однозначно сприйняли темп остан
ньої синтагми НФЄ як уповільнений. Зазначимо, що середній темп такої синтаг
ми (з показниками ближчими до нижньої межі діапазону темпової варіативнос
ті) звичайно зафіксовано в текстах тих інформантів, мовлення яких загалом
оцінене як пришвидшене. Відповідно потрактування передпаузальних сегмен
тів як уповільнених можемо пояснити загальними психологічними особливос
тями сприйняття мовлення: на тлі загального пришвидшеного темпу середній
темп вимовляння останньої синтагми сприйнято як уповільнений, оскільки час
її звучання більший за час звучання попередніх синтагм.
Нормативним явищем кодифікованого українського мовлення, відзначеного
на перцептивному й акустичному рівнях, є наявність двох довгих складів у фра
зі — складу з фразовим наголосом та абсолютно кінцевого складу. Причому кін
цевий ненаголошений склад може бути довшим від некінцевого складу з фразо
вим наголосом 12.
Порівняння часу звучання останніх складів фраз у НФЄ, вичленованої з діа
лектного тексту, засвідчує подовження останнього складу. Наведемо, наприк
лад, тривалість останніх складів фраз 13 у НФЄ в різних інформантів (середньо-
складова тривалість текстів у мовця В становить 209 мс, мовця О — 213 мс,
мовця Б — 201 мс, мовця Л — 218 мс): мовець В: 576 — 256 — 354 — 219 —
11 Николаева T. М. Фразовая интонация славянских языков.— M., 1977.— 278 c.;
Типологія інтонації мовлення / Відп. ред. А. И. Багмут.— К., 1977.— 496 c.
12 Багмут А. Й , Борисюк І. В., Олійник Г. П. Зазнач, праця.— С. 196.
13 Тривалість останнього складу фрази позначено звичайним шрифтом, наголошений
виділено курсивом, а ядерний — жирним шрифтом.
H. C. Вербин________________________________________________________________
60 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2017, № 1
До питання про макросегментацію діалектного тексту
14 0 0 0
12000
1 0 0 0 0
80 0 0
6 0 0 0
4 0 0 0
2000
0
1 3 4 5 6
Рис. 1. Тривалість пауз у НФЄ
Рис. 2. Осцилограма фрази Па у наз була молен ’ка д Чучинка у тата / у д ’ед ЧИ
(інформант О)
550 — 488 — 327 — 255 — 312 — 178 — 354; мовець О: 210 — 435 — 390 —
266 — 475 — 312 — 713 — 233 — 313 — 213 — 335 — 305 — 305 — 150 — 423
— 490 — 171 — 273 — 176 — 336— 425 — 141 — 407; мовець Б: 360 — 243 —
304 — 221 — 398 — 165 — 202 — 217 — 306 — 363 — 304; мовець Л: 230 —
622 — 202 — 307—352— 187 — 333 — 286 — 326— 530 — 391 — 246— 244 —
284 — 221— 398.
Установлено, що тривалість останнього складу НФЄ не є максимальною в
текстовому сегменті. Аналіз часокількісних характеристик діалектної оповіді
уможливив висновок про розміщення максимально тривалого складу в НФЄ —
це ядерний склад — наголошений склад слова, позначеного логічним наголосом
(див., наприклад, рис. 2, де на осцилограмі представлено тривалість усіх складів
у фразі; ядерний склад — д’іУ).
Таким чином, подовження кінцевого передпаузального складу є ознакою за
вершення фрази, а не НФЄ.
Важливий інтонаційний параметр структурування усного тексту — зміна
частоти основного тону (ЧОТ). В останній синтагмі НФЄ зафіксовано лише два
різновиди контуру, тоді як в останній синтагмі фрази в межах НФЄ наявний ши
рокий набір інтонаційних кривих (див. табл.).
Таблиця
Інтонаційний контур останньої синтагми фрази (%)
Синтагма Контур
висхідний спадний рівний висхідно- спадно- хвилястий
спадний висхідний
остання
у фразі 5 23 4 36 4 28
остання
у НФЄ - 50 - 50 - -
Термінальний тон (зміни ЧОТ на останньому наголошеному складі) у фразі
здебільшого спадний (50 %) або висхідний (34 %), хоч трапляються й інші його
види — висхідно-спадний (9 %), рівний (5 %) і спадно-висхідний (2 %). В остан-
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2017, № 1 61
H. C. Вербин.
Рис. 3. Інтонограма НФЄ (інформант Б)
ній синтагмі НФЄ зафіксовано лише спадний термінальний тон, що, очевидно,
може бути диференційною ознакою діереми стику.
Термінальний тон кінця НФЄ виразно протиставлений термінальному тоно
ві в середині цієї ж НФЄ за показником частотного інтервалу, який, як відомо,
виконує функцію членування / зв’язності тексту. Зокрема, зміни ЧОТ у кінці
НФЄ представлено переважно вузьким частотним інтервалом (1-2 пт), тоді як
аналогічний параметр на межі фраз у середині НФЄ варіює від 1 до 12 пт.
Показником змістового та інтонаційного завершення тексту є спад ЧОТ у
кінці останньої синтагми НФЄ та реалізація термінального тону в низькій зоні
(див. рис. 3). Кінець фрази в середині НФЄ звичайно фіксуємо в середній або ни
зькій зоні, однак дуже рідко трапляються останні синтагми фраз, спад тону в
яких нижчий або такий самий, як в абсолютному кінці НФЄ (під час слухового
аналізу такі зміни ЧОТ у кінці фрази за наявності довгої паузи уможливлювали
подвійне потрактування межі мовленнєвих сегментів: одні аудитори встанов
лювали міжфразовий стик, інші — членували текст на окремі НФЄ).
Низький рівень кінця НФЄ зумовлює контрастне протиставлення зі змінами
ЧОТ початку наступної НФЄ. Зокрема, інтервал через паузу на межі фраз у сере
дині однієї НФЄ може бути позитивним, нульовим або негативним; величина
цього показника коливається переважно в межах 0-9 пт (було зафіксовано й
ширший інтервал — 10-11 пт — перед ключовою фразою, однак такі випадки
поодинокі). На межі двох НФЄ інтервал через паузу може бути лише позитив
ним і становить 7-12 пт, що свідчить про більший ступінь автономізації частин
тексту.
Таким чином, під час аналізу з’ясовано, що окремі параметри інтонаційної
структури тексту залежать від ступеня самостійності НФЄ та способу тематич
ного розгортання діалектного монологу. Зокрема, що менше пов’язані між со
бою за змістом дві НФЄ (спосіб зв’язку між ними потрактовуємо як тематичне
відгалуження), то більшою є величина частотного інтервалу через паузу та ко
ротшою пауза між цими сегментами тексту. З іншого боку, тривалішу паузу й
менший міжпаузальний інтервал спостерігаємо між двома НФЄ, що поєднані
слабким лінійним або паралельним зв’язком.
Серед інтонаційних параметрів, які визначають діерему стику, обов’язкови
ми є тривала темпоральна пауза (з перервою у фонації), кінцеве зниження ЧОТ з
реалізацією термінального тону в низькій зоні, широкий інтервал тону через
паузу та уповільнення темпу вимовляння останньої синтагми. Показово, що за
свідчені риси характеризують діалектні монологи загалом, під час членування
усного мовлення на НФЄ виразних відмінностей, за якими можна було б ква
ліфікувати тексти в межах різних говірок, не виявлено.
Отже, встановлення межі між двома НФЄ ґрунтується на єдності змістових і
просодичних елементів тексту.
62 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2017, № 1
Актуальним завданням експериментально-фонетичного дослідження діа
лектної інтонації є слуховий та інструментальний аналіз медіасегментації діа
лектного тексту. Інтонаційні критерії розмежування усного тексту на фрази /
синтагми в кодифікованому мовленні (особливо читаному або попередньо під
готовленому) встановлено й докладно описано. Сегментація непідготовленого
тексту (зокрема діалектного), реалізацію якого визначає одночасність процесів
планування й продукування мовлення, потребує нових ґрунтовних досліджень.
N. S. VERBYCH
APPROACHES ТО THE MACROSEGMENTATION OF THE DIALECT TEXT
The article focuses on the features o f segmentation of the dialectal spontaneous speech. The
indexes of abutment’s basic prosodical parameters are presented on the auditory and experimental
level. It should be stressed that unity o f content and intonation elements o f text determines a border
between the two above phrase unities. Long temporal pause (with a break in phonation), the ultimate
reduction tone with the realization o f the terminal tone in a low area, wide interval o f tone through
a pause and slowdown of time phonation of last syntagma are the intonational parameters that define
a boundary between parts o f the text. It is shown that some parameters of the intonational structure
of a text depend on the degree of autonomy of its segments and the way the thematic deployment o f a
dialect narrative.
K e y w o r d s : super-phrasal unity, macrosegmentation, terminal tone, temp, middle duration
of a syllable, pause.
__________________________ До питання про макросегментацію діалектного тексту
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2017, № 1 63
|