До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа

У статті зазначається, що переважна більшість тиверців й уличів, яких ми вважаємо болгарськими племенами, під тиском угрів, печенігів, половців і торків протягом X—XII ст. залишили Нижню і Середню Наддністрянщину і переселилися на інші землі: на Верхню Наддністрянщину під захист Галицького князівств...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Мовознавство
Date:2017
Main Author: Скляренко, В.Г.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2017
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184285
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:До питання про "руські письмена" в Житії Костянтина Філософа / В.Г. Скляренко // Мовознавство. — 2017. — № 3. — С. 3-16. — Бібліогр.: 106 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-184285
record_format dspace
spelling Скляренко, В.Г.
2022-05-13T13:23:22Z
2022-05-13T13:23:22Z
2017
До питання про "руські письмена" в Житії Костянтина Філософа / В.Г. Скляренко // Мовознавство. — 2017. — № 3. — С. 3-16. — Бібліогр.: 106 назв. — укр.
0027-2833
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184285
У статті зазначається, що переважна більшість тиверців й уличів, яких ми вважаємо болгарськими племенами, під тиском угрів, печенігів, половців і торків протягом X—XII ст. залишили Нижню і Середню Наддністрянщину і переселилися на інші землі: на Верхню Наддністрянщину під захист Галицького князівства, у Карпатські гори, на Закарпаття, на Київщину, на землі майбутньої Румунії (у Трансильванію), на землі майбутньої Угорщини (у Трансильванію, Потисся), на землі майбутньої Росії. Переселення тиверців й уличів у так багато місць стало можливим тому, що воно відбувалося протягом тривалого часу, і тому, що згадані племена були дуже численними. Наявність великої кількості старослов’янізмів у закарпатських говорах української мови, поява численних старослов’янських запозичень у румунській, молдавській та угорській мовах пояснюється впливом староболгарської мови тиверців й уличів. В основі російської мови (як літературної, так і народної) лежить староболгарська мова тиверців й уличів, а східнослов’янська лексика, східнослов’янські елементи з’явилися в російській мові пізніше під впливом мови східних слов’ян, з якими далекі предки російського народу — болгарські племена тиверців й уличів проживали в тісному контакті.
The author maintains that the majority of Tyvertsi and Ulichs, considered by him Bulgarian tribes, during the 10th-12th c. were driven out by Hungarians, Pechenegs and Cumans from the Lower and Middle Dniester regions, moving to the Upper Dniester region under the protection of the Halych Principality, the Carpathian Mountains, Transcarpathia, the Kyiv region, and the territories of the future Romania (Transylvania), Hungary (Transylvania as well as the Tisza region) and Russia. The relocation of Tyvertsi and Ulichs to so many places was possible because it took place during a considerable period of time and because they were very numerous. A large quantity of Old Slavonic lexemes in the Transcarpathian subdialects of Ukrainian as well as numerous Old Slavonic borrowings in Romanian, Moldavian and Hungarian were due to the influence of Old Bulgarian spoken by the Tyvertsi and Ulichs. It is the Old Bulgarian of Tyvertsi and Ulichs that underlies Russian (both literary and vernacular), whereas East Slavonic words as well as other East Slavonic features came to Russian from the language of the East Slavs, which lived in close contact with the remote ancestors of the Russian people — the Bulgarian tribes of Tivertsi and Ulichs.
uk
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
Мовознавство
До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа
On the «Rus'ian letters» mentioned in the Biography of Constantine the Philosopher
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа
spellingShingle До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа
Скляренко, В.Г.
title_short До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа
title_full До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа
title_fullStr До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа
title_full_unstemmed До питання про «руські письмена» в Житії Костянтина Філософа
title_sort до питання про «руські письмена» в житії костянтина філософа
author Скляренко, В.Г.
author_facet Скляренко, В.Г.
publishDate 2017
language Ukrainian
container_title Мовознавство
publisher Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
format Article
title_alt On the «Rus'ian letters» mentioned in the Biography of Constantine the Philosopher
description У статті зазначається, що переважна більшість тиверців й уличів, яких ми вважаємо болгарськими племенами, під тиском угрів, печенігів, половців і торків протягом X—XII ст. залишили Нижню і Середню Наддністрянщину і переселилися на інші землі: на Верхню Наддністрянщину під захист Галицького князівства, у Карпатські гори, на Закарпаття, на Київщину, на землі майбутньої Румунії (у Трансильванію), на землі майбутньої Угорщини (у Трансильванію, Потисся), на землі майбутньої Росії. Переселення тиверців й уличів у так багато місць стало можливим тому, що воно відбувалося протягом тривалого часу, і тому, що згадані племена були дуже численними. Наявність великої кількості старослов’янізмів у закарпатських говорах української мови, поява численних старослов’янських запозичень у румунській, молдавській та угорській мовах пояснюється впливом староболгарської мови тиверців й уличів. В основі російської мови (як літературної, так і народної) лежить староболгарська мова тиверців й уличів, а східнослов’янська лексика, східнослов’янські елементи з’явилися в російській мові пізніше під впливом мови східних слов’ян, з якими далекі предки російського народу — болгарські племена тиверців й уличів проживали в тісному контакті. The author maintains that the majority of Tyvertsi and Ulichs, considered by him Bulgarian tribes, during the 10th-12th c. were driven out by Hungarians, Pechenegs and Cumans from the Lower and Middle Dniester regions, moving to the Upper Dniester region under the protection of the Halych Principality, the Carpathian Mountains, Transcarpathia, the Kyiv region, and the territories of the future Romania (Transylvania), Hungary (Transylvania as well as the Tisza region) and Russia. The relocation of Tyvertsi and Ulichs to so many places was possible because it took place during a considerable period of time and because they were very numerous. A large quantity of Old Slavonic lexemes in the Transcarpathian subdialects of Ukrainian as well as numerous Old Slavonic borrowings in Romanian, Moldavian and Hungarian were due to the influence of Old Bulgarian spoken by the Tyvertsi and Ulichs. It is the Old Bulgarian of Tyvertsi and Ulichs that underlies Russian (both literary and vernacular), whereas East Slavonic words as well as other East Slavonic features came to Russian from the language of the East Slavs, which lived in close contact with the remote ancestors of the Russian people — the Bulgarian tribes of Tivertsi and Ulichs.
issn 0027-2833
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184285
citation_txt До питання про "руські письмена" в Житії Костянтина Філософа / В.Г. Скляренко // Мовознавство. — 2017. — № 3. — С. 3-16. — Бібліогр.: 106 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT sklârenkovg dopitannâprorusʹkípisʹmenavžitííkostântinafílosofa
AT sklârenkovg ontherusianlettersmentionedinthebiographyofconstantinethephilosopher
first_indexed 2025-12-07T17:20:30Z
last_indexed 2025-12-07T17:20:30Z
_version_ 1850870889863708672