Тюркські мовні контакти і запозичення в литовській мові, або Продовження мовознавчих досліджень А. П. Непокупного
У статті окреслено праці А. П. Непокупного, присвячені балто-слов’янським мовним контактам. Зокрема, в руслі продовження його мовознавчих традицій розглянуто тюркські мовні контакти і запозичення в литовській мові. In paper A. P. Nepokupnyi works devoted to Balto-Slavic language contacts are traced,...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Мовознавство |
|---|---|
| Дата: | 2017 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2017
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184289 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Тюркські мовні контакти і запозичення в литовській мові, або Продовження мовознавчих досліджень А. П. Непокупного / А.Р. Дочу // Мовознавство. — 2017. — № 3. — С. 57-61. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-184289 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Дочу, А.Р. 2022-05-13T13:24:05Z 2022-05-13T13:24:05Z 2017 Тюркські мовні контакти і запозичення в литовській мові, або Продовження мовознавчих досліджень А. П. Непокупного / А.Р. Дочу // Мовознавство. — 2017. — № 3. — С. 57-61. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184289 У статті окреслено праці А. П. Непокупного, присвячені балто-слов’янським мовним контактам. Зокрема, в руслі продовження його мовознавчих традицій розглянуто тюркські мовні контакти і запозичення в литовській мові. In paper A. P. Nepokupnyi works devoted to Balto-Slavic language contacts are traced, particularly Turkic language contacts and loan words in Lithuanian are considered with reference to A. P. Nepokupnyi’s linguistic traditions. uk Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Мовознавство Тюркські мовні контакти і запозичення в литовській мові, або Продовження мовознавчих досліджень А. П. Непокупного Turkic language contacts and loan words in Lithuanian: continuing А. Р. Nepokupnyi' s linguistic studies Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Тюркські мовні контакти і запозичення в литовській мові, або Продовження мовознавчих досліджень А. П. Непокупного |
| spellingShingle |
Тюркські мовні контакти і запозичення в литовській мові, або Продовження мовознавчих досліджень А. П. Непокупного Дочу, А.Р. |
| title_short |
Тюркські мовні контакти і запозичення в литовській мові, або Продовження мовознавчих досліджень А. П. Непокупного |
| title_full |
Тюркські мовні контакти і запозичення в литовській мові, або Продовження мовознавчих досліджень А. П. Непокупного |
| title_fullStr |
Тюркські мовні контакти і запозичення в литовській мові, або Продовження мовознавчих досліджень А. П. Непокупного |
| title_full_unstemmed |
Тюркські мовні контакти і запозичення в литовській мові, або Продовження мовознавчих досліджень А. П. Непокупного |
| title_sort |
тюркські мовні контакти і запозичення в литовській мові, або продовження мовознавчих досліджень а. п. непокупного |
| author |
Дочу, А.Р. |
| author_facet |
Дочу, А.Р. |
| publishDate |
2017 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Мовознавство |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Turkic language contacts and loan words in Lithuanian: continuing А. Р. Nepokupnyi' s linguistic studies |
| description |
У статті окреслено праці А. П. Непокупного, присвячені балто-слов’янським мовним контактам. Зокрема, в руслі продовження його мовознавчих традицій розглянуто тюркські мовні контакти і запозичення в литовській мові.
In paper A. P. Nepokupnyi works devoted to Balto-Slavic language contacts are traced, particularly Turkic language contacts and loan words in Lithuanian are considered with reference to A. P. Nepokupnyi’s linguistic traditions.
|
| issn |
0027-2833 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184289 |
| citation_txt |
Тюркські мовні контакти і запозичення в литовській мові, або Продовження мовознавчих досліджень А. П. Непокупного / А.Р. Дочу // Мовознавство. — 2017. — № 3. — С. 57-61. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT dočuar tûrksʹkímovníkontaktiízapozičennâvlitovsʹkíimovíaboprodovžennâmovoznavčihdoslídženʹapnepokupnogo AT dočuar turkiclanguagecontactsandloanwordsinlithuaniancontinuingarnepokupnyislinguisticstudies |
| first_indexed |
2025-11-25T21:29:51Z |
| last_indexed |
2025-11-25T21:29:51Z |
| _version_ |
1850558175197003776 |
| fulltext |
А. Р. ДОЧУ
ТЮРКСЬКІ МОВНІ КОНТАКТИ І ЗАПОЗИЧЕННЯ
В ЛИТОВСЬКІЙ МОВІ, АБО ПРОДОВЖЕННЯ
МОВОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ А. П. НЕПОКУПНОГО
У статті окреслено праці А. П. Непокупного, присвячені балто-слов’янським мовним кон
тактам. Зокрема, в руслі продовження його мовознавчих традицій розглянуто тюркські мовні
контакти і запозичення в литовській мові.
К л ю ч о в і сл ов а: тюркізм, мовні контакти, запозичення.
Проблема мовних контактів і запозичень як одна з найактуальніших розглядала
ся в працях багатьох лінгвістів (Е. Гауґена, У. Вайнрайха, В. Ю. Розенцвейга,
Ю. О. Жлуктенка, С. В. Семчинського, Л. П. Крисіна та ін.). Не оминув її ува
гою і відомий український мовознавець, балтист Анатолій Павлович Непокуп-
ний. У колі його зацікавлень були балто-слов’янські мовні контакти *.
У статті «Литуанізми в лексиці українських пам’яток» А. П. Непокупний
виокремив і проаналізував литовські запозичення в українських пам’ятках
ХУІ-ХУІІ ст., зокрема в описах оборонних замків, лексикографічних працях і
переписах населення. Він наголошував, що «у плані запозичень історія кожної
мови є ще й історією тих близьких або далеких мов, з яких узято ці запозичення.
Отже, питання литуанізмів у пам’ятках української мови— це також питання іс
торії білоруської, російської та польської мов, з одного боку, і литовської та вза
галі балтійських мов, — з другого»1 2. Зазначені питання порушуються й в інших
статтях ученого: «Литавия и другие литуанизмьі в украинских (восточносла-
вянских) грамматиках и словарях XVI—XVII вв.» та «Литовские заимствования в
письменньїх памятниках Волнни и Среднего Поднепровья» 3. В останній праці
автор зазначає, що найдавніші литовські запозичення в пам’ятках Волині та Се
реднього Подніпров’я простежуються з середини XV ст., до того ж «територією
1 Див.: Непокупний А. П. Литуанізми в лексиці українських пам’яток // Мовознавство. —
1970. — № 6. — С. 30-40; Из балтийского вклада в лексику белорусских говоров близ латвий-
ско-литовского пограничья // Праблемн беларускай філалогіі: Тзз. дакл. рзсп. канф.— Мін-
ск, 1968.— С. 91-93; Балтизмн Белорусского Понеманья // КаІЬоіуга.— 1974.— Т. 25.—
N 2.— С. 69-80; Непокупний А. П.,Гайлюнайте С. Из географических славизмов в говорах ли
товського язика // КаІЬоіуга.— 1974.— Т. 25. N 2.— С. 82-85.
2 Непокупний А. П. Литуанізми в лексиці українських пам’яток // Мовознавство.—
1970,— № 6,— С. 39.
3 Литавия и другие литуанизмм в украинских (восточнославянских) грамматиках и слова
рях ХУІ-ХУІІ вв. // Ваііізііса.— 1971.— Т. 7.— N 1.— С. 53-62; Непокупний Л. П. Литовские
заимствования в письменньїх памятниках Вольїни и Среднего Поднепровья // Ваііізііса.—
1972,— 1 ргіеб.— Т. 7,— С. 101-114.
О А. Р. ДОЧУ, 2017
/53У 0027-2833. Мовознавство, 2017, № З 57
їх уживання є Волинь — форпост литовських завоювань в Україні» 4. Основна
маса литуанізмів припадає на XVI ст. — це головним чином слова, що належать
до сфери архітектури й будівництва, сільського господарства, рибальства, а та
кож назви продуктів харчування, посуду. У київських актах XVIII ст. вилучено
терміни будівництва, сільського господарства та побуту. А. П. Непокупний при
ходить до висновку, що географія литуанізмів в українських пам’ятках має як
внутрішній, так і зовнішній аспекти. Наприклад, зіставлення Волині та Серед
нього Подніпров’я, дозволяє виявити відмінність не тільки в складі запозичень,
а й у формах окремих із них5.
У руслі досліджень мовних контактів балтійських мов видається важливим
звернення до литовсько-тюркських мовних контактів, оскільки останні є недос
татньо вивченими. Вони розпочалися ще в XIV ст., коли на території Великого
князівства Литовського з ’явилися так звані литовські татари, переважно з Крим
ського ханства. Мова їх була кипчацькою за походженням і протягом століть
увібрала в себе велику кількість турецьких (османських) та арабських запози
чень, які потрапили з Криму. З ужитку вона вийшла в XVI ст.6, натомість зберег
лися молитовні книги литовських татар, написані білоруською або польською
мовою арабським шрифтом.
За твердженням А. К. Антоновича, відомого дослідника білоруських текстів,
написаних арабським шрифтом, татари, які мешкали у Великому князівстві Ли
товському, швидко забули свою рідну мову й почали користуватися біло
руською та польською мовами. Свідченням цього є джерела XVI— XVII ст .7
За нашими даними, тюркська лексика в литовській мові досліджується зде
більшого в рукописах литовських татар8. Тюркізми ж у словниковому складі ли
товської мови не були предметом детального вивчення.
У результаті нашого дослідження було виявлено 57 тюркізмів, які з ’явилися
завдяки безпосереднім контактам із Кримським ханством та через посередниц
тво слов’янських мов.
Найбільше запозичувалися слова, які належать до матеріальної культури,
суспільно-політичної, адміністративної, військової лексики, лексики на позна
чення природи (відповідно 50,88 %, 19,3 %, 10,53 %, 8,77 %).
У сфері матеріальної культури виокремлено:
1) назви їжі та напоїв (Ьиіга «буза», Ібкзепоз «локшина», іорргіаз «йогурт»,
кіІЬаза «ковбаса»);
2) назви одягу, взуття, головних уборів, тканин (каїроказ «шапка», агтйіка
«ярмулка», карзаз «кисет», корійгаз «чернечий каптур, клобук»,іирапсіа «опан
ча», кагакиїіз «каракуль, смушок», уаііоказ «повсть», коЬІйІаз «чернечий кло
бук», регкеїіз «бавовняна тканина»);
3) побутові речі (сіЬйказ «чубук, стрижень люльки», кііібраз «ходулі, мили
ці», Іійїка «люлька», затапоз «саман», ІагЬа «торба», карзаз «капшук»);
4 Непокупний А. П. Литовские заимствования в письменних памятннках Вольїни и Сред-
него Поднепровья.— С. 113.
5 Там же.
6 ВесіпагсгикЬ. Ьап§иа§Є8 іп сопіасі ап<3 сопйісі оп ІЇіе Іеггіїогу о їй іе Огапсі БисЬу оїТлІЇш-
апіа // Асіа Ва1їісо-81ауіса.— 2013.— N 37.— С. 28.
7 Антонович А. К. Белорусскне тексти, писанние арабскнм письмом, и их графико-ор-
фографическая система.— Вильнюс, 1968.— С. 10.
8 Акіпег 8к. Ке1і§іоив Ьап§иа§е оГа Веіапшіап Таїаг КіІаЬ. А Сиііигаї Мопшпепі оГІвІат іп
Еигоре. — \УіезЬа<іеп, 2009. — 458 р.; МишкиненеГ. Сводннй каталог арабскоалфавитних ру-
кописєй литовских татар: коллекция Гродненского государственного музея истории рели-
гии // 81ауізііса Уііпепвів.— 2011.— N 56 (2).— Р. 93-120.
А. Р. Дочу___________________________________________________________________
58 І58И 0027-2833. Мовознавство, 2017, № З
4) назви мір (агзіпаз «аршин», ріуиз «пай, частка»);
5) музичні інструменти (АатЬгаз «домра, губна гармошка»).
Суспільно-політична та адміністративна лексика охоплює:
1) назви правителів та урядовців (скапаз «хан»);
2) назви, що вказують на соціальну диференціацію громади, назви професій
{Ьа]дгаз «боярин», ІекЩиз «лакей», кйсіегіиз «кучер», ііитосіиз «перекладач»);
3) адміністративні одиниці та будівлі {айіаз «аул», кізіаказ «кишлак, зимове
пасовище», іатогпа «митниця»).
До лексики на позначення природи відносимо:
1) назви тварин (Ьагзійказ «борсук»);
2) назви рослин (Ьег§атдІе «бергамот»);
3) назви явищ природи, природних зон {іаща «тайга»).
Військова лексика включає:
1) військові звання, чини (аіатапаз «отаман», иіапаз «улан»);
2) зброю (Ьиіаіаз «турецька шабля», капсійказ «канчук, козацький батіг»,
кагЬасіиз «карбач», кагйаз «шабля», пафїка «нагайка», заісідказ «сайдак»).
Найменше тюркізмів виокремлено в сфері абстрактної (1,75 %) та етнонім-
ної (3,51 %) лексики.
За сферою вживання виділено загальновживану лексику (29,83 %), істориз
ми (31,58 %) та екзотизми (38,59 %).
Серед слів, які втратили свій екзотичний характер і перейшли в розряд за
гальновживаних, слід назвати: ра]из «пай», іагЬа «торба», Іамогаз «товар»,
іауогізсіиз «товариш», іатогпа «митниця», іагакопаз «таракан», іофгіаз «йо
гурт».
Досліджувана тюркська лексика представлена в основному іменниками.
За типом запозичень у литовській мові розрізняли власне запозичення та гіб
ридні назви. Так, гібридні лексеми характеризуються приєднанням до основ за
кінчень жіночого роду -а, -е та чоловічого -аз, -І8, напр.: агтйіка «ярмулка»,
Ьаібгаз «боярин», каїроказ «ковпак».
Під впливом запозичень у лексиці відбулися семантичні зміни, як-от: розши
рення, звуження або узагальнення значень, зміна або поява додаткових значень.
Зокрема, звуження значення спостерігається в лексеми капсійказ «козацький
батіг, нагай» < білор. капсик «бізун, нагайка» (Френкель 9, 215). У всіх тюрк
ських мовах вона має значення «батіг, нагайка», у литовській ця лексема вже
позначає саме «козацький батіг, нагайку» (ЗСТЯ, 248).
Лексема агтуйегіз < осм., через посередництво и діал. агтісіег, кегтісіег «шум,
крик» (Френкель, 16) розширила своє значення до «бунту, переполоху, метушні».
Змінила своє значення й лексема Ьиіга. У литовській мові слово означає «рід
ку кашу або масу, бовтанку для худоби» й запозичене з п. Ьига «рідкий суп з кру
пи, каша з борошна» < рос. буза «напій з гречки, вівсяного борошна, слабке пи
во, сидр» < осм. тур. (Френкель, 63).
В етимологічному словнику польської мови вказано, що лексема у значенні
«напій з проса або кукурудзи» потрапила через Русь з турецької території
(Брюкнер, 51).
У тюркських мовах слово буза широко вживається в значенні «хмільного на
пою з проса», у турецькій, гагаузькій, кримськотатарській, каракалпакській —
це «напій з проса». Для північно-східних мов характерне значення «брага»
(ЗСТЯ, 174).
9 Список скорочень див. у кінці статті.
________________________Тюркські мовні контакти і запозичення в литовській мові...
/53У 0027-2833. Мовознавство, 2017, № З 59
У литовській мові відбувся семантичний перехід: напій > рідка каша або бов
танка для худоби.
На нашу думку, тюркським джерелом лексеми в литовській мові є кримсько
татарська, а не османська турецька мова, як зазначено в етимологічному словни
ку литовської мови Е. Френкеля.
В ЕСУМ вказано, що буза — це «татарський хмільний напій із проса, гречки,
ячменю» (ЕСУМ, 1, 281).
У кримськотатарському словнику боза — «сірий густий напій з гречаного й
вівсяного борошна та проса» (Терлекчі, 121).
Кримськотатарська буза відрізняється від бузи інших тюркських народів
своїми інгредієнтами (основним завжди було просо) та способом приготування.
В «Енциклопедичному словнику» Брокгауза і Єфрона наголошено, що «буза
є улюбленим напоєм у Туркестані (переважно в татар), зустрічається також у
Криму та в казанських і рязанських татар. Туркестанська буза подібна до кумису
й частково до пива, готується з рисового борошна грубого помолу та має молоч
но-білий колір. Буза пшенична наших казанських і рязанських татар характери
зується меншим вмістом спирту й більшим — білкових речовин. Найбільше різ
ниться від туркестанської і навіть останньої буза кримська, яка готується з
проса, а також із пшеничного борошна, вона являє собою сірий напій, який нага
дує за своїм смаком кислі щі, тобто трохи кислувато-солодкий. Більш кисла буза
п’янить більше й має назву “хмільної”» 10 11.
Як зазначав К. Казанський, який присвятив бузі своє фундаментальне до
слідження «Определение составнмх частей бузм и положение ее в ряду спирт
них напитков» (1890), пшоняна або буза рязанських та казанських татар, а та
кож, ймовірно, кавказьких татар, не відрізняється за технікою приготування від
бузи рисової, туркестанської. Так, за твердженням ученого, буза рязанських та
казанських татар, яка раніше користувалася надзвичайним попитом, поступово
витісняється пивом та горілкою, на відміну від кримської бузи, яка є дуже попу
лярною серед місцевого татарського населення, яке вважає її своїм націона
льним витвором. У багатьох містах Криму можна зустріти особливі заклади, так
звані бузні, або бузниці, де виготовляється буза й на цьому ж місці продається
або розноситься в особливих глиняних глечиках. Виробництвом бузи й торгів
лею цим напоєм займаються не тільки місцеві татари, але й турки. Останні
мають свій особливий рецепт — константинопольський.
Дослідник указує також, що зерновим матеріалом для кримської бузи слу
гують просо, пшоно, пшеничне борошно (останнє не є обов’язковим). Зерна ме
лють і змішують з водою та готують до густини рідкої каші, або воду додають
частинами й замішують тісто, яке після приготування розчиняють водою до на
піврідкої консистенції і дають киснути. У достатньо закислу суміш додають цу
кор і витримують у глечику.
На думку К. Казанського, кримська буза помітно відрізняється від бузи ін
ших народів своїм хімічним складом — це напій з різким хлібним, пшоняним за
пахом та смаком, який містить мінімальну кількість спирту (0,25 %) і багатий на
вугільний ангідрид та молочну кислоту п.
10 Знциклопедическій словарь / Под ред. проф. И. Е. Андреевского. Издат.: Ф. А. Брок-
гауз, И. А. Ефрон— СПб.,. 1891,— Т. 4А (8).— С. 857.
11 Крьімские татарн : Хрестоматия по зтн. истории и традиц. культуре / Авт.-сост.
М. А. Араджиони, А. Г. Герцен. — Симферополь, 2005. — С. 233-235.
А. Р. Дочу___________________________________________________________________
60 /5ІХУ 0027-2833. Мовознавство, 2017, № З
Кримці розрізняли хмільну й поживну бузу. Хмільна буза, або максума-буза
та байс-буза, була гострою і неприємною на смак п . Солодка буза мала назву
татли максума.
На жаль, депортація кримських татар стала причиною втрати цього націо
нального напою, оскільки вони вже його не виготовляють.
Як бачимо, саме за своїми видами, способами приготування та інгредієнтами
кримська буза вирізняється з-поміж інших низьким вмістом спирту і має бли
зьке значення в литовській мові — «рідка каша, маса», а не «брага й хмільний
напій» в інших тюркських мовах, а також за своїм виглядом нагадує рідку кашу.
Тому це наштовхує на думку, що джерелом запозичення в литовській мові вис
тупала саме кримськотатарська мова як одна з найближчих контактних тюр
кських мов, у якій основне значення цього слова — «напій з проса».
Отже, мовознавчі розвідки А. П. Непокупного в руслі мовних контактів, за
лишаються актуальними й сьогодні і надихають на подальші дослідження і нау
кове наслідування.
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
________________________Тюркські мовні контакти і запозичення в литовській мові...
Брюкнер
ЕСУМ
Терлекчі
Френкель
ЗСТЯ
— Вгйскпег А. 81о\упік еіуто1о§іс2пу і?2ука роІ8кіе§о.— ЇУагзгалуа, 1985.—
805 8.
— Етимологічний словник української мови : В 7 т. / О. С. Мельничук та ін.—
К., 1982-2012,— Т. 1-6.
— Терлекчи Б. Крнмскотатарско-русский словарь. [Факс, изд.]— Симферо
поль, 2014.— 538 с.
— Ргаепкеї Е. ЬііаїшсЬез Еіуто1о§І8сЬе8 ІУбгіегЬисЬ.— Неіс1е1Ьег£, 1962.—
1560 8.
— З тимологичєский словарь тюркских язьїков.— М., 1974—2003.— Т. 1-7.
А. К. БОСНІЇ
ТІЖКІС ЬАІЧСІІАСЕ СОІЧТАСТ8 А>Ш ЬОА> \УОЮ)8 Ш ЬШШАМАІЧ:
СОТШМШС А. Р. №РОК11Р1Ч¥Г8 ЬВДСШ8ТІС 8ТІЛНЕ8
Іп рарег А. Р. №рокирпуі \уогкз беуоіесі 1о Ва1іо-81ауіс 1ап§иа§е сопіасіз аге ігасесі, рагііси-
Іагіу Тшкіс 1ап§иа§е сопіасіз апб Іоап \уог<І8 іп ЬіЙіиапіап аге сопзі<1еге<1 \уШі геїегепсе
іо А. Р. Иерокирпуі’з Ііп^иізііс Ігасііііопз.
Кеу\уог<І8: Тигкізт, 1ап§иа§е сопіасіз, Іоап \уогсІ8.
12 Домбровский Ф. Очерк хозяйственного бнта татар степной полоси Крима // Зал. об-ва
с. х-ва Южной России. — О., 1850. — № 8. — С. 476.
/53А 0027-2833. Мовознавство, 2017, № З 61
|