Вербич С. О. Гідронімія басейну Дністра
Рецензія на книгу: Вербич С. О. Гідронімія басейну Дністра. Луцьк : Терен, 2017. — 544 с.
 Ґрунтовний аналіз власних назв водних об’єктів України, здійснений як вітчизняними дослідниками (М. М. Габораком, І. М. Желєзняк, О. П. Карпенко, Ю. О. Карпенком, А. П. Корепановою, В. В. Лучиком, Л. Т...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Мовознавство |
|---|---|
| Дата: | 2017 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2017
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184301 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Вербич С. О. Гідронімія басейну Дністра. Луцьк: Терен, 2017. — 544 с. / М. Торчинський // Мовознавство. — 2017. — № 4. — С. 81-82. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860067797106688000 |
|---|---|
| author | Торчинський, М. |
| author_facet | Торчинський, М. |
| citation_txt | Вербич С. О. Гідронімія басейну Дністра. Луцьк: Терен, 2017. — 544 с. / М. Торчинський // Мовознавство. — 2017. — № 4. — С. 81-82. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Мовознавство |
| description | Рецензія на книгу: Вербич С. О. Гідронімія басейну Дністра. Луцьк : Терен, 2017. — 544 с.
Ґрунтовний аналіз власних назв водних об’єктів України, здійснений як вітчизняними дослідниками (М. М. Габораком, І. М. Желєзняк, О. П. Карпенко, Ю. О. Карпенком, А. П. Корепановою, В. В. Лучиком, Л. Т. Масенко, М. Д. Матієвим, І. В. Муромцевим, Є. С. Отіним, Я. П. Редьквою, О. П. Стрижаком, В. П. Шульгачем та ін.), так і білоруськими, польськими, російськими, німецькими (такими, зокрема, як С. Грабець, Р. М. Козлова, Я. Рудницький, В. М. Топоров, О. М. Трубачов, Ю. Удольф, 3. Штібер та ін.), дає підстави стверджувати, по-перше, що саме гідроніміка в Україні стабільно посідає провідні позиції серед різних сфер теорії номінації, а по-друге, що принаймні у слов’янському світі українські гідронімічні студії є одними з найкращих. Це тим більш важливо, що, як відомо, номінації гідрооб’єктів, зберігаючи в цілому або поморфемно інформацію про попередні етапи розвитку мови, зокрема й дописемні, часто є єдиними джерелами для вивчення історії рідної мови.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:09:09Z |
| format | Article |
| fulltext |
Рецензії та анотації
В е р б и ч С. О.
ГІДРОНІМІЯ БАСЕЙНУ ДНІСТРА
Луцьк : Терен, 2017. — 544 с.
Ґрунтовний аналіз власних назв водних
об’єктів України, здійснений як вітчизняними
дослідниками (М. М. Габораком, І. М. Же-
лєзняк, О. П. Карпенко, Ю. О. Карпенком,
А. П. Корепановою, В. В. Лучиком, Л. Т. Ма-
сенко, М. Д. Матієвим, І. В. Муромцевим,
Є. С. Отіним, Я. П. Редьквою, О. П. Стрижа-
ком, В. П. Шульгачем та ін.), так і білорусь
кими, польськими, російськими, німецькими
(такими, зокрема, як С. Грабець, Р. М. Козло
ва, Я. Рудницький, В. М. Топоров, О. М. Тру-
бачов, Ю. Удольф, 3. Штібер та ін.), дає під
стави стверджувати, по-перше, що саме гід-
роніміка в Україні стабільно посідає провід
ні позиції серед різних сфер теорії номінації,
а по-друге, що принаймні у слов’янському
світі українські гідронімічні студії є одними
з найкращих. Це тим більш важливо, що, як
відомо, номінації гідрооб’єктів, зберігаючи в
цілому або поморфемно інформацію про по
передні етапи розвитку мови, зокрема й до
писемні, часто є єдиними джерелами для
вивчення історії рідної мови.
Незважаючи на вагомі напрацювати фа
хівців, ми все одно часто можемо прочитати,
причому навіть у словниках або довідниках,
що претендують на статус наукового видан
ня, інформацію, яка не має жодного стосун
ку до науки, оскільки народ у переказах і ле
гендах по-своєму тлумачить етимологію
назв значущих для нього гідрооб’єктів,
яким, безумовно, є і Дністер. Що там говори
ти, коли навіть у шкільні підручники вклю
чено розповідь про людей, які на піщаному
березі річки позначали дні, однак повінь зми
ла всі записи («дні стерла»), тому й виникло
таке найменування.
«Народноетимологічні» пояснення мо
жуть бути об’єктом спеціального вивчення,
проте на ономастичному рівні потрібні зов
сім інші студії. Монографія С. О. Вербина
«Гідронімія басейну Дністра», безумовно, є
своєрідною віхою у вітчизняному мовознав
стві, оскільки завершує опис власних назв
басейну однієї з найбільших річок України.
Фактично це перше в нашій країні дослід
ження такого масштабу, адже в науковий
обіг уведено всі гідрооб’єкти басейну Дніст
ра, зокрема й ті, що відзначені за межами
України.
© М. ТОРЧИНСЬКИЙ, 2017
/53У 0027-2833. Мовознавство, 2017, № 4
Вагомість рецензованої праці зростає
завдяки особливій ретельності історико-лін-
гвістичних зіставлень, використанню даних
споріднених і неспоріднених мов, наведен
ню різних етимологій і кваліфікованому їх
коментареві, а головне — комплексному ха
рактерові дослідження, що, безумовно, може
бути зразком для таких студій на онімному
матеріалі.
Добре продумана й логічно вмотивована
структура монографії, що містить перелік
умовних скорочень, передмову, чотири роз
діли, висновки, список використаної літера
тури та два покажчики: 1) гідронімів і гідро-
німних варіантів; 2) праслов’янських форм.
У передмові до книжки автор доводить
актуальність теми своєї наукової роботи і на
зиває тих ономастів, хто описував дністров
ську гідронімію раніше (можливо, варто бу
ло б докладніше прокоментувати внесок
кожного дослідника, причому не у вступі, а в
одному з перших параграфів, згадавши всіх
«дністрознавців», навіть і тих, хто будував
свої гіпотези на фольклорних матеріалах).
Також коротко описано фізико-географічні й
етнічні особливості території басейну Дніст
ра, зокрема зроблено висновок про ста
більність гідронімікону, що дає змогу глибо
ко дослідити мовно-етнічну архаїку цього
регіону. На нашу думку, можна було б наоч
ніше представити і гідронімійну систему за
галом, і її зв’язок з етноніміконом регіону у
вигляді карти (чи карт), подавши її принайм
ні як додаток.
В основній частині монографії належно
схарактеризовано проблему мовного суб
страту в гідронімії Дністра, тобто залишків
мов дослов’янського населення досліджува
ного регіону, відбитих у структурі назв міс
цевих гідрооб’єктів. Переважно простежую
ться германські, кельтські, іллірійські та
фракійські етномовні впливи— як фактичні,
так і ймовірні.
Ґрунтовно проаналізовано і слов’янську
гідронімію, зокрема архаїчні власні назви
праслов’янського рівня з низкою формантів
(*-ауа, *-іса, *-ьсь, *-упь (< *-упі), *-)ь), давні
й пізніші українські гідроніми (утворені до
сить різнопланово, наприклад: лексико-се-
мантичним способом від етимологічно про
81
зорих апелятивів, способом трансонімізації
відповідних мікротопонімів та ойконімів,
суфіксальним способом від назв суміжних
гідро(топо)об’єктів тощо), а також гідро-
німи-метафори та атрибутивні й описові
конструкції. Окремо виділено власні назви
водних об’єктів з південнослов’янськими
мовними рисами пізнішої доби та слов’ян
ські гідроніми, трансформовані внаслідок ін
шомовних впливів. Зарахування проаналізо
ваних потамонімів до праслов’янських но
мінацій було здійснене на основі низки кри
теріїв, провідним серед яких можна вважати
структурний (тобто фонетику і морфемну
будову та словотвірну форму назв гідро-
об’єктів).
Докладно описано і неслов’янські но
мінації водойм пізнішого походження (схід-
нороманські, тюркські), розмежовані на
відапелятивні, відтопонімні, відантропонім-
ні та ін. Увагу звернуто на структуру, доо-
німну семантику й етимологію пропріативів,
а належність гідронімів до кожної з груп об
ґрунтовано на підставі їхньої лінгвістичної
характеристики.
Заслуговує на повагу ретельний підхід
С. О. Вербича до аналізу гідронімів, який
ураховує різні, часом навіть протилежні,
погляди науковців на етимологію певної наз
ви чи їхньої групи (наприклад, пояснення
відетнонімних номінацій гідрооб’єктів
тюркського походження). Якщо неможливо
однозначно витлумачити якусь назву, автор
пропонує найвиваженіший висновок, при
цьому не відкидаючи й інші варіанти, однак
толерантно вказуючи на їхні вади. Така ма
нера майже унеможливлює фактичні помил
ки стосовно етимології. Проте можна подис
кутувати щодо зарахування гідроніма Грунь
до відгопонімних, хоча безпосередньо в
тексті праці зазначено, що ця пропріальна
одиниця мотивована омонімічним геогра
фічним терміном зі значенням «горб».
Усі гідрооб’єкти локалізовано, зокрема й
ті, що були зафіксовані в попередні епохи.
Хоча минуло зовсім небагато часу з моменту
дерадянізацїї українського топонімікону,
С. О. Вербич зумів замінити новими тран
сформовані найменування (мабуть, зали
шився лише пропріатив Фрунзівський район
на Одещині, який нині є Захарівським).
Висновки автора докладні, чіткі й пос
лідовні, логічно мотивовані фактичним ма
теріалом і його науково достовірним ана
лізом. Монографія є, по суті, завершальним
етапом у вивченні дністровського гідро-
німікону, однак ми сподіваємося, що наступ
ні дослідники зможуть під іншим кутом зору
Рецензії та анотації_________________
82
розглянути цей матеріал, тому бажано було б
представити і власне бачення перспектив йо
го дальшого студіювання.
Ще одне побажання стосується гідро
німічних досліджень загалом, які орієнту
ються переважно на з ’ясування етимології
власних назв, що, зважаючи на архаїчність
гідрономінацій, цілком виправдане. Однак
відсутність квантитативного зіставлення
(у вигляді таблиць, діаграм або шляхом наве
дення кількості чи відсоткового еквівалента)
гідронімів різного типу, в основі якого — ге-
неза, словотвір або інші ознаки пропріальної
одиниці, не сприяє чіткому усвідомленню
диференційних особливостей, які, безумов
но, наявні серед компонентів дністровського
гідронімікону.
Надзвичайно об’ємним (771 джерело) є
список використаної літератури (кваліфіко
ваний як «Список літератури та джерел», хо
ча зазвичай перелік джерельного матеріалу
подають окремо від списку власне наукової
літератури). Бібліографія охоплює дослід
ження як вітчизняних, так і іноземних гідро-
німістів.
Завершують працю покажчики гідро
німів і гідронімних варіантів, а також пра
слов’янських форм. їх укладання — це, зви
чайно, важка й копітка робота, проте за допо
могою цих покажчиків набагато простіше
знайти інформацію про певну номінацію.
Водночас можна простежити, чи всі власні
назви гідрооб’єктів описані. Безумовно, ура
хувати всі без винятку номінації на такій ве
ликій території майже нереально (так, на
приклад, нам не вдалося знайти покликання
на річку Батіг, ліву притоку Калюса, лівої
притоки Дністра, що протікає територією
Віньковецького і Новоушицького районів
Хмельницької області), однак загалом мож
на стверджувати, що абсолютну більшість
найменувань водних об’єктів у монографії
проаналізовано.
Викладене вище, попри окремі зауважен
ня переважно рекомендаційного характеру,
дає підстави однозначно кваліфікувати ре
цензовану монографію С. О. Вербича як ва
гомий внесок у теорію і практику вітчизня
ної та загальнослов’янської гідроніміки, чо
му сприяють як глибина наукового аналізу,
так і обшир дослідженого матеріалу. Пере
конані, що вона обов’язково знайде свого
вдумливого читача як серед науковців-оно-
мастів, так і з-поміж усіх, хто цікавиться
проблемами мови, історії та культури нашо
го народу.
М. ТОРЧИНСЬКИЙ
(Хмельницький)
І88И 0027-2833. Мовознавство, 2017, № 4
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-184301 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0027-2833 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:09:09Z |
| publishDate | 2017 |
| publisher | Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Торчинський, М. 2022-05-14T14:53:22Z 2022-05-14T14:53:22Z 2017 Вербич С. О. Гідронімія басейну Дністра. Луцьк: Терен, 2017. — 544 с. / М. Торчинський // Мовознавство. — 2017. — № 4. — С. 81-82. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184301 Рецензія на книгу: Вербич С. О. Гідронімія басейну Дністра. Луцьк : Терен, 2017. — 544 с.
 Ґрунтовний аналіз власних назв водних об’єктів України, здійснений як вітчизняними дослідниками (М. М. Габораком, І. М. Желєзняк, О. П. Карпенко, Ю. О. Карпенком, А. П. Корепановою, В. В. Лучиком, Л. Т. Масенко, М. Д. Матієвим, І. В. Муромцевим, Є. С. Отіним, Я. П. Редьквою, О. П. Стрижаком, В. П. Шульгачем та ін.), так і білоруськими, польськими, російськими, німецькими (такими, зокрема, як С. Грабець, Р. М. Козлова, Я. Рудницький, В. М. Топоров, О. М. Трубачов, Ю. Удольф, 3. Штібер та ін.), дає підстави стверджувати, по-перше, що саме гідроніміка в Україні стабільно посідає провідні позиції серед різних сфер теорії номінації, а по-друге, що принаймні у слов’янському світі українські гідронімічні студії є одними з найкращих. Це тим більш важливо, що, як відомо, номінації гідрооб’єктів, зберігаючи в цілому або поморфемно інформацію про попередні етапи розвитку мови, зокрема й дописемні, часто є єдиними джерелами для вивчення історії рідної мови. uk Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Мовознавство Рецензії та анотації Вербич С. О. Гідронімія басейну Дністра Verbych S. О. Hydronyms ofthe Dniesterregion Article published earlier |
| spellingShingle | Вербич С. О. Гідронімія басейну Дністра Торчинський, М. Рецензії та анотації |
| title | Вербич С. О. Гідронімія басейну Дністра |
| title_alt | Verbych S. О. Hydronyms ofthe Dniesterregion |
| title_full | Вербич С. О. Гідронімія басейну Дністра |
| title_fullStr | Вербич С. О. Гідронімія басейну Дністра |
| title_full_unstemmed | Вербич С. О. Гідронімія басейну Дністра |
| title_short | Вербич С. О. Гідронімія басейну Дністра |
| title_sort | вербич с. о. гідронімія басейну дністра |
| topic | Рецензії та анотації |
| topic_facet | Рецензії та анотації |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184301 |
| work_keys_str_mv | AT torčinsʹkiim verbičsogídronímíâbaseinudnístra AT torčinsʹkiim verbychsohydronymsofthedniesterregion |