Стратегії семантичного розвитку ірраціональної лексики
У статті схарактеризовано стратегії семантичного розвитку ірраціональної лексики—семантичного класу слів, які позначають стан людини, що виникає не на раціональній основі, Ґрунтується не на вимогах розуму, логіки, суджень і т. ін. Основну увагу приділено визначенню моделей семантичної деривації дієс...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Мовознавство |
|---|---|
| Дата: | 2017 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2017
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184304 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Стратегії семантичного розвитку ірраціональної лексики / О.В. Деменчук // Мовознавство. — 2017. — № 5. — С. 21-31. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-184304 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Деменчук, О.В. 2022-05-17T14:40:13Z 2022-05-17T14:40:13Z 2017 Стратегії семантичного розвитку ірраціональної лексики / О.В. Деменчук // Мовознавство. — 2017. — № 5. — С. 21-31. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184304 У статті схарактеризовано стратегії семантичного розвитку ірраціональної лексики—семантичного класу слів, які позначають стан людини, що виникає не на раціональній основі, Ґрунтується не на вимогах розуму, логіки, суджень і т. ін. Основну увагу приділено визначенню моделей семантичної деривації дієслівної та прикметникової ірраціональної лексики в українській, польській та англійській мовах, встановленню зв’язків між вихідним та цільовим значеннями, з’ясуванню динаміки розвитку семантичної парадигми названих класів лексики в зіставному аспекті. The article focuses on the strategies of semantic development of irrational vocabulary — a semantic class of words that denote the human state, developing on no rational basis, grounding in no demands of reason, logic, opinion etc. The focus is made on the analysis of semantic derivation models of the adjectival and verbal irrational words in the Ukrainian, Polish and English languages, on the establishment of relations between the source and target meanings, on the ascertainment of semantic paradigm development dynamics of the given classes of words in a contrastive aspect. uk Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Мовознавство Стратегії семантичного розвитку ірраціональної лексики Strategies of semantic development of irrational words Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Стратегії семантичного розвитку ірраціональної лексики |
| spellingShingle |
Стратегії семантичного розвитку ірраціональної лексики Деменчук, О.В. |
| title_short |
Стратегії семантичного розвитку ірраціональної лексики |
| title_full |
Стратегії семантичного розвитку ірраціональної лексики |
| title_fullStr |
Стратегії семантичного розвитку ірраціональної лексики |
| title_full_unstemmed |
Стратегії семантичного розвитку ірраціональної лексики |
| title_sort |
стратегії семантичного розвитку ірраціональної лексики |
| author |
Деменчук, О.В. |
| author_facet |
Деменчук, О.В. |
| publishDate |
2017 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Мовознавство |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Strategies of semantic development of irrational words |
| description |
У статті схарактеризовано стратегії семантичного розвитку ірраціональної лексики—семантичного класу слів, які позначають стан людини, що виникає не на раціональній основі, Ґрунтується не на вимогах розуму, логіки, суджень і т. ін. Основну увагу приділено визначенню моделей семантичної деривації дієслівної та прикметникової ірраціональної лексики в українській, польській та англійській мовах, встановленню зв’язків між вихідним та цільовим значеннями, з’ясуванню динаміки розвитку семантичної парадигми названих класів лексики в зіставному аспекті.
The article focuses on the strategies of semantic development of irrational vocabulary — a semantic class of words that denote the human state, developing on no rational basis, grounding in no demands of reason, logic, opinion etc. The focus is made on the analysis of semantic derivation models of the adjectival and verbal irrational words in the Ukrainian, Polish and English languages, on the establishment of relations between the source and target meanings, on the ascertainment of semantic paradigm development dynamics of the given classes of words in a contrastive aspect.
|
| issn |
0027-2833 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184304 |
| citation_txt |
Стратегії семантичного розвитку ірраціональної лексики / О.В. Деменчук // Мовознавство. — 2017. — № 5. — С. 21-31. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT demenčukov strategíísemantičnogorozvitkuírracíonalʹnoíleksiki AT demenčukov strategiesofsemanticdevelopmentofirrationalwords |
| first_indexed |
2025-11-25T22:34:42Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:34:42Z |
| _version_ |
1850568104845770752 |
| fulltext |
О. В. ДЕМЕНЧУК
СТРАТЕГІЇ СЕМАНТИЧНОГО РОЗВИТКУ
ІРРАЦІОНАЛЬНОЇ ЛЕКСИКИ
У статті схарактеризовано стратегії семантичного розвитку ірраціональної лексики— се
мантичного класу слів, які позначають стан людини, що виникає не на раціональній основі,
Грунтується не на вимогах розуму, логіки, суджень і т. ін. Основну увагу приділено визначен
ню моделей семантичної деривації дієслівної та прикметникової ірраціональної лексики в
українській, польській та англійській мовах, встановленню зв’язків між вихідним та цільовим
значеннями, з’ясуванню динаміки розвитку семантичної парадигми названих класів лексики
в зіставному аспекті.
К л ю ч о в і с л о в а : ірраціональна лексика, стратегії, семантична деривація, концепт си
туації, дериваційні відношення.
Стан розроблення проблем, пов’язаних з моделюванням семантики в сучас
ному мовознавстві, засвідчує виразну тенденцію до витлумачення змісту мовної
одиниці в перспективі когнітивно-функціонального (такого, що обстоює ідею
функціональної та когнітивної зумовленості мовного значення) підходу. Такий
підхід декларує необхідність і доцільність моделювання змісту мовної одиниці
за зразком концепту ситуації, який відтворює динаміку концептуалізації світу
дискурсу (певної ситуації або її фрагмента) в аспекті різних варіантів пізнання
світу людиною. Динаміка концептуалізації світу дискурсу передбачає схемати
зацію реального або уявного світу, при якій одні фрагменти цього світу акцен
туються, актуалізуються, потрапляють у фокус уваги, а інші, навпаки, затем
нюються, зникають з фокусу уваги, набуваючи статусу фонових елементів \
Семантична деривація є одним з аспектів, який виявляє динамічний потен
ціал семантики лексичної одиниці, розкриває механізми і стратегії розширення
концепту ситуації— лексичного відображення (у певній мові) певного фрагмен
та дійсності1 2. Як теоретичний конструкт (модель) семантична деривація покли
кана відображати специфіку природи людського знання, закономірності пізна
вальної діяльності людини, особливості її мисленнєвих стратегій. Когнітивний
складник визнається ключовим параметром семантичної деривації лексики, ос
кільки, як вважають, фіксує «стійкі асоціації, пов’язані з уявленням про явище,
позначуване словом» 3.
1 Див.: Тараненко А. А. Язиковая семантика в ее динамических аспектах (основние
семантические процессн).— К., 1989.— С. 3; Лковлева Е. С. К описанню русской язьїковой
картини мира // Рус. яз. за рубежом.— 1996.— № 1-3.— С. 48; Падучева Е. В. Динамические
модели в семантике лексики.— М., 2004.— С. 157.
2 МельчукИ А. Опит теории лингвистических моделей «Смисл <-> Текст».— М., 1999.—
С. 85.
3 Шмелев Д. Н. Проблеми семантического анализа лексики.— 2-е изд., стер.— М.,
2006,— С. 193.
О О. В. ДЕМЕНЧУК, 2017
І88И 0027-2833. Мовознавство, 2017, № 5 21
Обґрунтування когнітивних (у широкому розумінні) стратегій людини передбачає
залучення до аналізу тих сегментів словникового складу мови, які покликані розкрити
природу універсальних «когнітивних категорій» 4. Серед останніх ірраціональна лек
сика — семантичний клас слів, які позначають ситуацію, що виникає не на раціональ
ній основі, ґрунтується не на вимогах розуму, логіки, суджень і т. ін., пор.: укр. незбаг
ненний, інтуїція, осяяння', п. оЬ]ашепіе, оізпіепіе, мгусггтас; англ. іо сІам>п, іо йтпе, іо
§гок, іо іпіие, іо іпіиіі, іо оссиг, іо зігіке, іо уіЬє, зирегзііііоп тощо. Сюди ж належать фра
зеологічні одиниці на зразок укр. вчувати серцем, відчути нюхом, нутром чути, розу
міти серцем, шосте чуття', п. сов рггузгіо котиз па тузі, іпіища росізгерщіа котиз
соз, тіес сгиіа, па гуЬк§, па иусгисіе, ро отаски, гоЬіс соз па поза, згдзіу гтузі;
англ. еіап уііаі, гасе сопзсіоизпезз, ікігсі еаг, іо зкооі/гот іке кір, зіх зепзе тощо.
Актуальність обраної теми зумовлена загальним антропоцентричним спрямуван
ням сучасних семантичних теорій, тенденцією до поглибленого вивчення динаміки
лексико-семантичних систем споріднених та неспоріднених мов, що пов’язано з
усвідомленням і визнанням факту функціональної та когнітивної природи мови.
Ірраціональна лексика була об’єктом лексикографічних досліджень, які ставили
за мету описати семантику дієслів ірраціонального розуміння на основі принципів
інтегральності та системності (ситуації виникнення розуміння, не зумовленого ані
чуттєвим сприйняттям, ані логічним судженням)5, зіставних досліджень, які визна
чали метафоричні моделі дієслів розуміння в близько- та віддалено споріднених мо
вах (типові ситуації розуміння та відповідні метафори)6 7. Предметом аналізу таких
досліджень були метафоричні вживання лексики, які виявляли зв’язок ситуації «ір
раціонального розуміння» із ситуаціями руху, сприйняття, фізичного контакту тощо.
При цьому небезпідставним є твердження про те, що ірраціональна лексика може
реалізувати власний дериваційний потенціал, виявляючи ознаки розширення кон
цепту ситуації в ієрархії внутрішніх (психічних) та зовнішніх (ціннісних) систем лю
дини. Вивчення дериваційного потенціалу ірраціональної лексики доцільно розроб
ляти на матеріалі кількох мов, оскільки регулярні типи переходу від одного значення
до іншого можуть виявлятися в багатьох (якщо не у всіх) мовах світу попри їх гене
тичну та культурну відмінність1.
Мета розвідки — схарактеризувати моделі семантичної деривації ірраціональної
лексики (на матеріалі української, польської та англійської мов) і з ’ясувати стратегії
розвитку семантичної парадигми названого класу слів у зіставному аспекті. Для цьо
го необхідно розв’язати такі завдання:
- визначити й описати модель прототипної ситуації ірраціональної лексики об
раних мов на основі наявних спільних семантичних компонентів;
- обґрунтувати доцільність використання номінацій певного класу слів для ана
лізу стратегій семантичного розвитку ірраціональної лексики;
- схарактеризувати моделі семантичної деривації ірраціональної лексики в ук
раїнській, польській та англійській мовах;
- з ’ясувати стратегії розвитку семантичної парадигми ірраціональної лексики в
зіставному аспекті;
- визначити перспективи подальших досліджень ірраціональної лексики.
4 ЛскепсІоДК. 8. Зетапіїся аші со§піііоп.— СатЬгісІ§е, 1986.— 297 р.
3 Иомдин Б. Л. Семантика глаголов иррационального понимания // Вопр. язьїкознания.—
1999,— № 4 ,— С. 71.
6 Басиров Ш. Р. Метафоричні моделі у сфері дієслів розуміння германських і слов’янських мов
// Одес. лінгв. вісн.— 2013.— Вип. 2.— С. 3.
7 Вежбицкая А. Язнк. Культура. Познание / Отв. ред. М. А. Кронгауз; вступ, ст. Е. В. Па-
дучевой.— М., 1996.— 416 с.
О. В. Деменчук______________________________________________________________
22 ЖйУ 0027-2833. Мовознавство, 2017, № 5
Аналіз семантичної деривації ірраціональної лексики передбачає два етапи:
конструювання моделі прототипної ситуації ірраціональної лексики через набір
спільних семантичних компонентів 8 та моделювання на основі цієї ситуації
стратегій семантичної деривації названого класу лексики в обраних мовах.
Адже модель прототипної ситуації «не лише постачає семантичний матеріал для
похідних значень, а й забезпечує їх зв’язок і, тим самим, єдність багатозначного
слова» 9.
Семантика ірраціональної лексики обраних мов моделює прототипну ситуа
цію (ірраціональний стан) через набір таких спільних компонентів:
а) ситуація осмислюється як раптовий, подекуди непередбачуваний акт
свідомості, зумовлений чинником неконтрольованої зміни ментального стану
суб’єкта когніції. Діагностичним параметром реалізації такої ролі є безособові
конструкції (в англійській мові— конструкції на зразокїїйам/пейоп те Ікаі
/Іазкесі асгозз те ік а і ..., ї ї оссиггесі іо те ік а і..., Іі зігиск те ік а і ...), які засвід
чують пацієнсоподібну поведінку суб’єкта, пор.: «Та тільки тепер Максима зне
нацька осяяло, що він бачив наївну, але загалом правильну принципову схему
машини часу» (КТУМ 10 11); «Оізпііо §о, ге ро ргозіи \У8тузІко т и зі? ргтуґуібхіаіо»
(КІР); «її/ІазкеІ асгозз те ікаі аітозі іЬе Іазі пате І Ьаб Ьеагб \уаз Ліз ібепіісаі
опе. її оссиггесі Іо те ікаі регЬарз іЬе сгеек \уаз ІогбаЬІе. І заісі зотебшщ іп Ьіз
ргаізе, \уЬеп іі зігиск те іттебіаіеіу іЬаі І Ьаб таб е а Ьіипбег іп боіп§ зо» (ОЕБ).
Зазначимо, що в англійській мові конструкція ї ї сіамтесі оп те ік а і... характери
зує ситуацію як поступовий (що відбувається без раптових змін) акт свідомості,
пор.: «Огабиаііу іі сіам/песі оп Реіег ікаі Моїіапб \уапіеб тоге Лап сопйгтаііоп о і
Ьіз бесізіопз апб Іо бетопзігаіе Ьіз о\уп Ьопезїу» (ШГС) — очевидна коасоціація з
часовою періодизацією настання світанку, пор.: сіамт «іо Ье§іп іо беуеіор, ех-
рапб, ог Ьгі§Ьіеп, Ііке іЬе бау1і§Ьі аі ба\уп» (ОЕБ);
б) причиною ірраціонального стану може бути власне об’єкт когніції (дум
ка, здогад, ідея тощо), пор.: «Ця думка осяяла його блискавично: справді, руша
ти в похід проти ромеїв можна було або підкоривши деревлян, або разом з ними
у спілці, щоб їхній меч не зависав над Києвом» (КТУМ); «Катах ремша ту зі
оізпііа Тотка. Ргхесіех 8ти§а піе рох\уо1і исхупіс т и кгхутіу» (КІР); «А Ьарру
іЬои§Ьі зігиск Ьабу Веііу» (ОЕБ) або фоновий об’єкт — ситуативний учасник,
що спричинюється до вияву такого стану п, пор.: «Оізпіепіе \уу\уо!апе і іекзіат і і
з\уіеіщ КетЬІе’а, Кеапа і іппусЬ» (КІР);
в) ірраціональний стан виникає в контексті певної фонової (як правило,
актуальної) для суб’єкта когніції ситуації, пор.: «Тільки згодом, коли сидів за
столом і розв’язував задачку, мене осяяла думка: Васько втріскався у Ніну!»
(КТУМ); «її сіамтесі оп те, \уЬі1є зогііп§ оиі т у поіез, іЬаі І зеетеб іо Ьауе а біз-
ргорогііопаіе питЬег оґ зехиаі ібіотз» (ОЕБ);
г) виникненню ірраціонального стану може передувати мисленнєва діяль
ність, реалізована в короткотривалому (пор.: «Раігхуі па пщ ргхех сЬ\уі1?. Роіет
ргхузхіо оізпіепіе» — КІР) або довготривалому часовому інтервалі, пор.: «Довго
думав Афанасій, поки його не осяяла проста і в той же час геніальна думка— го
рілка!» (КТУМ); «\УутузШ іо \уіе1е бпі іети, оізпіепіе ргхузхіо па§1е, робсхаз
8 Див.: Розина Р. И. Семантическое развитие слова в русском литературном язьпсе и
современном сленге: глагол.— М., 2005.— С. 117.
9 Кустова Г. И. Типи производньїх значений и механизмн язикового расширения.— М.,
2004,— С. 40.
10 Список скорочень див. у кінці статті.
11 Див. обґрунтування ідеї каузатора-стихії в кн.: Иомдин Б. Л. Зазнач, праця.— С. 87.
________________________ Стратегії семантичного розвитку ірраціональної лексики
І88И 0027-2833. Мовознавство, 2017, № 5 23
рооЬіейпід іггеткі»; «Й Ьасі Ьееп а соиріе оГсіауз Ьеґоге іі сіашіесі оп кіт: Йіеу \уеге Йіе
&11-8І2Є УЄГ8ІОП8 оГ іЬе Ьоизез апсі зіаііоп Ьиі1(ііп§8 Ье апсі Ьіз ґаЙіег Ьасі тасіе ир й г Йіеіг
пеуег-диіІе-ГтізЬесІ тосіеі гаіїлуау Іауоиі» (ІЖС);
ґ) ірраціональний стан може бути результатом як індивідуального, так і колек
тивного акту свідомості, пор.: «Всіх разом осяла одна думка» (СУМ, V, 795); «Іі ос-
сиггесі іо ш ікаі, Ьу киЬкІіІШпщ ап а-Ьусігоху асісі їіог іЬе а-кеіо-аІсоЬоІ іп іЬе іоге§оіп§
геасііоп, іі ті§Ь і Ье роззіЬІе іо ргераге охагоіопез» (ОЕБ);
д) ірраціональний стан виявляє певний ступінь евіденціальності (ступінь істин
ності, упевненості мовця в достовірності інформації, що повідомляється), пор.: «І
тільки невеличкі фрагменти з цієї книги залишилися в паперах Муси, і ці фрагменти
свідчать про надзвичайно високі осяяння гяурського мудреця» (КТУМ); «Моск сгиї,
ге гЬІіга 8І§ сйи§о осгекі\уапа сЬ\уі1а оізпіепіе. Ка§1е Аікуа сіогпаїа рга\усІ2І\уе§о
оізпіепіе: а \уі?с о іо т и сЬосІгі!» (КЛР); «Сіагк іЬеп \угоіе ир Йіе ехрегітепі, \уЬісЬ ар-
реагеб іо сопНгт ЬІ8 іпіііаі Ьгаігта\е, апсі зиЬтіііесі іі іо Иаіпге» (ВИС);
е) ірраціональний стан може бути ідентифікований у певний спосіб (ідентифіка
ційними ознаками можуть слугувати різні ірраціональні прояви: ментальні, поведін-
кові, емоційні тощо), пор.: «Все ж спогад розчулив його — так розчулюють згадки
про безрозсудні вчинки юнацтва: ніколи в житті не повторив би їх, лаєш нинішнє по
коління за нерозважливість, та в глибині душі вважаєш тепер себе гіршим, ніж був
тоді, і шкодуєш, що молодість минула безповоротно» (КТУМ); «Сгупу окгезіапе)ако
сЬи1і§ап8кіе рореЬііапе 84 г газасіу росі \уріу\ует аІкоЬоІи, 8̂ опе Ьагсіго сг^зіо
іггас]опаїпе, піе та}$ копкгеїпе) тоїусуасіі рзусЬісгпер) (8ІР); «Иепіііуіп§ апсі сЬаІ-
1еп§іп§ соге іггаііопаї Ьеііеів іп ЙіІ8 \уау Ьесотез а 1ііе1оп§ зеІІ-ЬеІр зігаїе^у іог іЬе сіі-
епі, \уЬо §габиа11у Гтсіз Ь ітзеїі <Зесгеа8Іп§1у ргопе іо сіузґипсііопаї апсі аиіотаііс іггаііо-
паї іЬіпкіп§ аз КЕТ іізеїі Ьесотез а \уау оПііе» (ВИС).
Для аналізу стратегій семантичної деривації ірраціональної лексики скорис
таємося номінаціями, які належать до семіологічних підкласів дієслівних та прик
метникових лексем. Названі підкласи лексем мають спільну властивість — утворю
вати сентенційні (предикатно-актантні) структури шляхом поєднання з певною
кількістю залежних іменникових компонентів. Пор.: «Межі лексико-семантичного
варіювання прикметників непомірно широкі і проводяться лише лексичним змістом
слів, що сполучаються з ним у мінімальній синтагмі» 12. «Значення дієслівних лек
сем являє собою складний феномен, детермінований: 1) категоріальною семанти
кою сполучуваних із дієсловом предметних імен; 2) типом смислових відношень
між дією, її суб’єктом і об’єктом, а відповідно типом моделей «суб’єкт — дія»,
«дія — об’єкт», «суб’єкт — дія — об’єкт» 13.
З цього погляду стратегії семантичної деривації дієслівної та прикметникової ір
раціональної лексики розглядатимуться як стратегії ситуативного типу, реалізовані в
аспекті змін характеристик учасників ситуації — рольових, референційних, прагма
тичних тощо. Зміна характеристик учасників ситуації визначає тип дериваційного
відношення: зміщення центру уваги з одного учасника на іншого за рахунок діате-
тичного зсуву, який підвищує в ранзі одного та понижує іншого 14 (конверсивне де
риваційне відношення); зміну складу, типу або референційного статусу учасника си
туації (актантне дериваційне відношення); зв’язок ситуацій або фрагментів однієї й
тієї самої ситуації 15 (імплікативне дериваційне відношення); таксономічну специ
12 Уфимцева А. А. Типн словесних знаков.— 2-е изд., стер.— М., 2004.— С. 149.
13 Там же,— С. 119.
14 Падучева Е. В. Зазнач, праця.— С. 158.
15 Кустова Г. //.Зазнач, праця.— С. 57.
О. В. Деменчук______________________________________________________________
24 ЖШ 0027-2833. Мовознавство, 2017, № 5
фікацію учасника ситуації на основі зміни його онтологічного статусу16 (катего
ріальне дериваційне відношення).
Прикметникові номінації позначають властивості ірраціонального стану
людини (рідше тварини): ірраціональний, безрозсудний, незбагненний, нераціо
нальний, нерозсудливий', іггасіопаїпу, піегас/опаїну; іггаііопаї, ипгеазопаЬІе і
т. ін. Зазначимо, що такі номінації відображають не сам ірраціональний стан, а ті
актуальні та / або потенційні характеристики, які ідентифікують вияв ірраціона
льного стану, пор. ірраціональний «якого не можна збагнути розумом»: «Я від
чував себе персонажем якогось нісенітного роману, в якому діють лише люди з
ірраціональною психікою» (СУМ, IV, 48); іггасіопаїпу «рогЬа\уіопу ріепуіазі-
ко\у гас]'опа1пусЬ, піесіа^су зі? гас]опа1піе игазасіпіс»: «Рііогойа коЬіеІ )ез! ргге-
мгагпіе резутізґусгпа, ргхеїаскнуапа еіетепіаші іггас]опаІпе§о Іаіаіігти» (8ІР);
іггаііопаї «сопігагу 1о ог поі іп ассогбапсе \уійі геазоп»: «Ніз 13 рег сепі Йаі іах Іеіі
йаі, апй Ьіз іггаііопаї ісіеа оґ Йіе Кєу Іеззе Іаскзоп аз Уісе-Ргезійепі; аііепаіей
Іе\уізЬ уоієгз \уЬі1е Їаі1іп§ Іо айхасі епои§Ь Ьіаскз» (ОЕБ; ВКС).
Аналіз лексичної сполучуваності прикметникових номінацій дає підстави
стверджувати, що концептуальне поле ірраціональності в обраних мовах може
розширюватися до меж когнітивного (мисленнєвого), пор.: ірраціональні ідеї,
образ, мислення', іггасіопаїпе тузіі, зтасіотозс, ротузіу; іггаііопаї ійеаз, іта§ез,
]исі§етепІ, оріпіоп, ікоифіз; експерієнціального, пор.: ірраціональне світовідчу
вання, світогляд', іггас]опаІпа тг/а; іггаііопаїмюгШуієм>; поведінкового, пор.: ір
раціональна бравура, одчайдушність', нерозсудливий вчинок, крок, поведінка',
іггасіопаїпе сігіаіапіа, сгупу, гаскомюпіа,розі$ром>апіа; піегас]опаІпу акі, сіесугіа,
осііуюіапіе зі§; іггаііопаї Ьекаміоиг, таппег; ипгеазопаЬІе асі, асііоп, гізк, ипгеа-
зопесігеасііоп; психоемоційного, пор.: ірраціональний страх, емоції, ненависть-,
безрозсудна злоба', іггасіопаїпу 1$к, оЬамга, гіозс; піегасіопаїпу зігаск; іггаііопаї
ап§ег, (іізІіке,/еаг; ипгеазопаЬІе апхіеіу, а\>егзіоп,рапіс\ екзистенціального, пор.:
ірраціональна смерть, космос, безрозсудна стихія', іггасіопаїпу ш іаі, гуюіоі; іг-
гаііопаї паіиге, ч>огМ.
Прикметникові номінації, як бачимо, профілюють у концепті ситуації
ІРРАЦІОНАЛЬНИЙ СТАН сегментну зону «ірраціональних проявів». Кожний із
сегментів кодує інформацію про певний спосіб концептуалізації ірраціонально
го стану, осмисленого в системі ціннісних пріоритетів суб’єкта спостереження
(спостерігача). Спостерігач ідентифікує (оцінює) ситуацію ірраціонального ста
ну на основі інформації про ірраціональні вияви об’єкта спостереження. Такі
вияви кваліфікуються як ірраціональні, оскільки об’єкт спостереження виявляє
певне відхилення від раціонально зумовленої норми, якої дотримується спосте
рігач. З цього погляду ситуація «ірраціональний стан» засвідчує невідповідність
(необґрунтованість) поведінки об’єкта спостереження змісту умовиводу спосте
рігача. Варто, однак, зазначити, що йдеться не лише про ірраціональну поведін
ку об’єкта спостереження (його дії, вчинки і т. ін.), а й про супутні прояви, на
підставі яких спостерігач оцінює (уточнює) ірраціональний стан справ. Такі
прояви осмислюються як суміжні характеристики ірраціонального стану і сто
совно вихідної ситуації (ірраціональний стан) засвідчують результат, реалізова
ний в аспекті певного типу дериваційного відношення.
Однією зі стратегій семантичного розвитку ірраціональних прикметників є
імплікативне дериваційне відношення: ірраціональний стан -» результативний
стан, пор. нерозумний 1 «розумово обмежений, тупий»: «Храми теж почали за-
16 Падучева Е. В. Зазнач, праця.— С. 80.
________________________ Стратегії семантичного розвитку ірраціональної лексики
І88И 0027-2833. Мовознавство, 2017, № 5 25
непадати, й найдужче бунтували проти нерозумного фараона численні храмові служ
ки та жерці» -> нерозумний 2 «позбавлений розумного змісту»: «Валентиніан пошко
дував за свій нерозумний учинок: імперія доживала останні дні, вже ніхто й не
сподівався, що так звані гуни відмовляться йти на беззахисний Рим» (СУМ, V, 380;
КТУМ); піегогщсіпу 1 «піе т а д о у гогзщіки, піеготлуагпу, Іеккотузіпу»: «Віггегсіе зі?
\ууб піе гпапусЬ. Кокгосгпіе рогЬашіа^ опе іусіа зеікі піегогзцсІпусИ зтіа}ку\у» -»
піегогзцсіпу 2 «піег§обпу 2 гогв^бкіет, зшіабсг^су о Ьгаки гогзщіки»: «0 ]'сіес, ойс(а-
Іізіа 8̂ бо\уу, рггег б\уабгіезсіа рі?с Іаі оббашаї зі? ирагіут а піегогздсіпу таггеп іот о
а\уапзасЬ і роб\уугкасЬ репзц» (ЗІР); ипгеазопаЬІе 1 «поі асііп§ іп ассогбапсе \уіІЇі геа-
зоп ог §ооб зепзе; поі геазопаЬІе іп сопбисі, бетапбз, ехресіаііопз, еіс.»: «Не \уаз саргі-
сіоиз, ипгеазопаЬІе, регетріогу, апб іпсопзізіепі» -» ипгеазопаЬІе 2 «поі іп ассогсіапсе
\уііЬ геазоп»: «Не сопігасіеб ап ипгеааопаЬІе Ауєгзіоп Іошагбз Ьіз 8оп» (ОЕБ). Семан
тичне розширення в цьому випадку реалізується на основі зміни таксономічного кла
су учасника ситуації за суміжністю: ЛЮДИНА -» ВЧИНОК (ЛЮДИНИ). Результативний
стан засвідчує невідповідність схеми поведінки об’єкта спостереження змісту умо
виводу спостерігача на основі залучення певної фонової інформації. Показником та
кої ситуації часто буває пропозиціональний актант, який реалізує семантичну роль
«Склад ситуації»— змінну, яка описує, «що, власне, відбувається в ситуації»17, пор.:
«Певно, саме ця обставина й штовхнула доктора Гешке на нерозсудливий крок: за
бувши поради колег не встрявати в чужі справи, він погнався за мерзотниками, щоб
всипати їм як слід» (КТУМ); «8зз... — газусгеїі рггуіасіеіе №еЬу1е]акіе§о, исізга^с
)е§о піегогщсіпу луузкок па іешаі гогзщІпусЬ ЬибгеІу\у» (КЛР); «Виі іі ехріаіпеб а ґе\¥
Йііп§з — іЬе кіпбпезз І ’б іЬои§Ьі І’б беіесіеб, Ьіз зеешіп§1у ипгеазопаЬІе асі оґ Йгіп§
т е » (В1ЧС).
Відсутність фонової інформації засвідчує необґрунтованість вияву об’єкта спос
тереження в системі умовиводу спостерігача, пор. незрозумілий 1 «якого не можна
зрозуміти, осмислити»: «Жабі не спала й читала польську газету. Власне, не читала,
бо читати вона не вміла, а намагалася розібрати слова й літери незрозумілої для неї
мови» -> незрозумілий 2 «для якого немає причин, підстав; безпідставний»: «Проки
даюсь в незрозумілій тривозі і сідаю на ліжку» (СУМ, V, 323); піеггогитіаіу 1 «Іакі,
кібгедо піе тогпа ггогшпіес, ігибпу бо ггогшпіепіа; піе]азпу, піе\уугагпу»: «Маїка
зіебгіаіа )ак па Іш ескіт кагапіи, гбгімбопа і гасЬ\уусопа, §бу А бат т б ш і Іа)ет-
пісгут, піеггогитіаіут 61а піе) )?2укіет» -» піеггогитіаіу 2 «піебадоу зі? \ууіЬі-
тасгус; піеигазабпіопу»: «0§апщ1 §о піеггогитіаіу піерокбр> (8ІР).
Основною стратегією семантичного розвитку в цьому випадку є актантне дерива
ційне відношення: ірраціональний стан —> каузативний стан. Семантичне розширен
ня засвідчує переміщення фокуса уваги з учасника на ситуацію причини його виник
нення. Однак якщо вихідна ситуація вказує на неспроможність раціональної
ідентифікації учасника (його змісту): незрозуміла мова — незрозумілою є сама мова
(її зміст, форма, наповнення тощо), то цільова ситуація акцентує увагу на необґрун
тованості такої ідентифікації: незрозуміла тривога — незрозумілою є не сама триво
га (її зміст), а причина її виникнення. Такий стан справ узгоджується з положенням
про зумовленість перебудови семантичної мережі лексичного значення чинником
зміни актантної структури предиката 18. У нашому випадку предикат (не) зрозуміти
на позначення ситуації ірраціонального стану реалізує актантну позицію учасника із
семантичною роллю «Зміст», пор.: Я не зрозумів цей фільм ~ «я не сприйняв розумом
17 Филипенко М. В. Семантика наречий и адвербиальних виражений.— М., 2003.— С. 37.
18 Урисон Е. В. «Несостоявшаяся полисемия» и некоторне ее типн // Семиотика и инфор-
матика : Сб. науч. ст. / Отв. ред. В. А. Успенский. — М., 1998.— Внп. 36. — С. 239.
О. В. Деменчук______________________________________________________________
26 І88Я 0027-2833. Мовознавство, 2017, № 5
ідею, зміст, значення цього фільму». Натомість, для характеристики ситуації
каузативного стану предикат заповнює актантну позицію учасником «Склад си
туації», пор.: Я не зрозумів її страх ~ «я не сприйняв розумом причину вияву її
страху (чому вона виявила страх)».
Семантичним містком, який забезпечує реалізацію актантного дериваційно
го відношення, слугує компонент «який не в змозі сприйняти розумом певний
об’єкт». Однак якщо в ситуації ірраціонального стану це предметні об’єкти, то в
каузативній — пропозиціональні. Доказовою базою реалізації двох типів об’єк
тів є факт їх закріплення за актантними позиціями різних тематичних підтипів
ірраціональних предикатів в англійській мові, пор.: «Не зргеасі іі оиі оп ІЇіе іаЬІе
апсі Іоокесі ЬгіеЙу аі ііз іпсотргекепзіЬІе, огіепіаі зутЬоІз» (предметний об’єкт)
V». «І Ьауе а рЬоЬіа аЬоиі Ьеіп§ саи§Ьі сігіуіїщ т у саг оп а ргіуаіе гоаб, а1іЬои§Ь І
Ьауе по ібеа луЬеге іЬіз ипгеазопаЬІе ґеаг етапаіез їго т (пропозиціональний
об’єкт) (ВИС).
Подібну стратегію реалізують українські та англійські ад’єктиви ментально
го осяяння, щоправда в аспекті зміни референційного статусу учасника, пор. ін
туїтивний 2 «зумовлений інтуїцією»: «Він мимохіть поклав руку на свій авто
мат, як перед близькою небезпекою. Краєм ока Воронцов помітив цей
інтуїтивний солдатський жест» (СУМ, IV, 41); іпіиіііуе 2 «іЬаі асів Ьу іпіиіііоп ог
іттесііаіе арргеЬепзіоп»: «ТЬе іїгзі іпіиіііуе §1апсе, \уііЬоиі ану еІаЬогаіе ргосезз о і"
геазопіп§, \уоиМ вЬо\у іЬаі Йіів \уои1сі щзіііу еуегу ехіепі оґ сгіте» (ОЕБ). Семан
тичний зв’язок вихідної та цільової ситуацій забезпечує компонент «реалізова
ний на основі інтуїції (про учасника)». Однак якщо у вихідному значенні такий
учасник виявляє ознаки певного продукту: ментального {інтуїтивний здогад,
знання), матеріального або духовного {інтуїтивна творчість), то в цільово
му — вчинку-реакції {інтуїтивний жест, погляд і т. ін.).
Ідея ментальної неосяжності пізнаваного об’єкта (трансцендентний стан)
породжує імплікацію перевищення, надмірності вияву цього об’єкта: «неспро
можний ментально осягнути об’єкт — об’єкт є неосяжним (за кількісними по
казниками або ступенем вияву)». Основною стратегією семантичного розвитку
в цьому випадку є імплікативне дериваційне відношення: ірраціональний стан
трансгресивний стан {ігат§гешуе «раззіп§ ЬеуопсІ зоше Іітіі»), пор. незбагнен
ний 1 «якого не можна збагнути, зрозуміти, осягнути»: «З голови не виходив Ва
силь. Якесь незбагненне передчуття спонукувало її сьогодні поспішати до ньо
го» -> незбагненний 2 «сильний, великий і т. ін. щодо свого вияву, прояву»:
«Гігантська машина — незбагненна й парадоксальна» (СУМ, V, 311); піео§аг-
піопу 1 «піеба^су зі? \у реіпі ггогитіес, ро^с, рггепікп^с; піесіосіесгопу, піе-
родеіу»: «Ліео^атіопе ко1е)е 1исІ2кіе§о іози» -> піео§атіопу 2 «піеба^су зі?
гтіеггус, Ьагсіго \уіе1кі, о§готпу; піегтіеггопу»: «Яіео^агпіопе Ьо§асі\уо» (ЮР);
ипгеазопаЬІе 4 «ехсеззіуе іп атоипі ог <1е§гее»:: ехсеей «іо ігапзсепсі Йіе Іітііз ої»:
«Не Ьасі іо \уаіі а то з і ипгеазопаЬІе і іт е їог а щсІ§тепі» (ОЕБ).
Дієслівні номінації характеризують ірраціональний стан людини за ознакою
інтуїтивного споглядання (відображення дійсності в свідомості), пор.: відчува
ти «сприймати інтуїцією, чуттям що-небудь; чуттям угадувати; здогадуватися»,
віщувати «інтуїтивно щось відчувати»; рггесгимгас «іпзіупкіомчііе, іїійгісузпіе,
росІ8\уіа(1от іе рг2е\ук1у\уас рггузгіе \уурас1кі, 2\уук1е гіе, піекоггузіпе», м>усгим>ас
«2(іа\уас зоЬіе 2 сге§оз зрга\у? па росізіамче іпіиіср, іпзіупкіи»; іо §гок «іо ипіїег-
зіапсі іпіиіііуеіу», іо іпіие «іо кпо\у, регсеіуе, ог гесо§піге Ьу іпіиіііоп», іо іпіиіі «іо
________________________ Стратегії семантичного розвитку ірраціональної лексики
І88И 0027-2833. Мовознавство, 2017, № 5 27
кпо\у апуйііп§ іттебіаіеіу , \уііЬоиІ Йіе іпіегуепііоп о і апу геа80піп§ ргосеяя; Іо кпо\у Ьу
іпіиіііоп» тощо.
Однією зі стратегій семантичного розвитку ірраціональних дієслів є актантне де
риваційне відношення: ірраціональний стан -» стан спостереження, пор. провіщува-
ти «інтуїтивно (звичайно серцем) відчувати, передбачати те, що має відбутися»:
«Все чує вухо, пильно стежить око І серце теж події провіща» —> провіщувати «бути
прикметою настання яких-небудь змін»: «В ці тривожні часи поява військового із
спішним листом могла провіщати лише якісь важливі новини» (СУМ, VIII, 138);
рггеротесігіес «ролуіебгіес, рггехуібгіес со Ь^бгіе \у рггузгіозсі па робзіамче іпіиіср»:
«Рггеротесігіес котив рггузгіе Іозу, з!а\у§, ирабек» > рггеротесігіес «рггеп.»: «Теп
)е82С2Є рогуїек \у екопотіі тщц. 8\уІ8гсге, ге 8\¥І8Іет з\уоіт ЙЄ82С2 і обтіап§ ромчеїхга
рггеротасіа]цу> (ЗІР); сітпе «Іо таке оиі Ьу іпіиіііоп»: «ТЬеп, іі зеетеб Ьоигз Іаіег,
\уЬєп Ье 8еп8еб ог зт е її ог 8отеЬо\¥ сітпей іЬаІ Ье \уа8 аітозі аі ІЬе гоасі» -> сітпе « о і
йііп§8: Іо р о т і оиї, ІогезЬо\у, рго§по8ІісаІе, рогіепб»: «А11 іЬіп§8 \уаії Іог апб сітпе
Ьіт» (ОЕБ; ВИС). Дериваційне відношення засвідчує розширення концепту ситуації
в ієрархії внутрішніх систем людини: інтуїтивне осмислення —> імовірнісне, реалізо
ване на основі припущення, осмислення. На рівні учасників ситуації таке розширення
розвивається по лінії зміни рольової характеристики суб’єктного учасника ситуації:
суб’єкт чуттєвого сприйняття (Експерієнцер) набуває статусу суб’єкта спостережен
ня (Спостерігача). Семантичним містком реалізації дериваційного зв’язку слугує
компонент «факти (відомості), на основі яких суб’єкт робить припущення про (май
бутній) перебіг подій». Відмінність полягає в тому, що для Експерієнцера зазначені
факти локалізуються в його внутрішньому світі, пор.: «Ворон відчув, як у нього за
млоїло під “ложечкою” — так було завжди, коли передчуття віщувало цікаву роботу»
(КТУМ), а для Спостерігача — в його зовнішньому полі. На такий стан справ вказує
зміна комунікативного рангу суб’єкта когніції — Експерієнцер переходить у пози
цію «за кадром», пор.: «Із хмари місяць показався, і од землі туман піднявся, все
віщувало добрий путь» (СУМ, І, 693). Подекуди суб’єкт може реалізувати функцію
Фонового спостерігача, пор.: «Обу ріакі о роїпосу ІаЩц., тгогщ г іт %рггеротасіа}ц»
(ЮР); «Зо Ье сопііпиеб іо зсап йіе зку Іог йіе таззіп§ оІЬеауу сіоибз аЬоуе ІЬе тоог-
Іапб, \уЬісЬ \уои1бргеза^е ІЬе сотіп§ о і ІЬе 8по\у» (ВИС).
Перехід у зону спостереження змінює (зменшує) ступінь достовірності знань
суб’єкта когніції про вияв (перебіг) певного стану справ, що породжує імплікацію
його ймовірнісної інтерпретації. Така інтерпретація, як правило, орієнтована на
зміст певного (стереотипного або прецедентного) стану справ — поведінкового
(схемного), пор.: «Я сиділа на підвіконні, спостерігала за тим, як двоє горобців ку
паються в пилюці, провіщаючи зміну погоди на завтра» (КТУМ); «Ко§иІ сг?8Іо
Ігабііе рггеротасіа гтіап? ро§обу (ЗІР); експресивного (кінесичного), пор.: «Над
дворовим вівтарем звивався каламутний дим, раби вже білували чорну тушу, а по
хмурий погляд сина нічого доброго не провіщав» (КТУМ); природного, пор.:
«ТЬе гІ8Іп§ оіІЬе тегсигу ргеза§ез, іп §епега1, Іаіг шеаїЬег» (ОЕБ); «Після зими з буй
ними хурделицями весна була рання й провіщала врожай» (КТУМ), або певної мета-
ситуації — символічної, пор.: «Иа)коггузіпіе)82е 84 Іггу кагіу: Зіопсе рггеротасіа
реЬі^ сіеріа рггу§об? тіїозп^, СКуіагба — 8\\чегу, рггерщкпу готапз 2 пабгіе^ па ргге-
Іпуапіе, 8\уіаІ — §1$Ьок4, рга\убгі\У4 т іїозс, Іак$ па саіе гусіе» (ЮР), знакової, пор.:
«Іп Зсоііапб ІЬе о\у1 \уаз саііеб ‘саіІІеасЬ оібЬсЬе’ (пі§Ьі Ьа§), апб іп \Уа1ез ‘абегуп у
согІГ (согрзе Ьігб). ІІ8 ЬооІіп§ \уаз іЬои§Ьі Іо ргеза^е беаіЬ, Іог о\УІ8 \уеге ІЬе регзопііі-
саііоп о і ГЄ8ІІЄ88 зрігіїз геїитіпд Іо еагбі Іо зеек геуеп§е» (ВИС).
Іншим варіантом семантичного розвитку ірраціональних дієслів є імплікативне
дериваційне відношення — вияв ірраціонального стану —> результат такого вияву,
О. В. Деменчук______________________________________________________________
28 І88И 0027-2833. Мовознавство, 2017, № 5
пор. угадувати «доходити до певної думки на підставі суб’єктивних почуттів,
інтуїтивно»: «Молода дівчина вгадала душею, як вгадують малі діти, що Василь
каже правду, й злякалась» -» угадувати «розгадувати щось загадкове, таємниче,
незрозуміле для інших»: «По тому коржі, що плавав поверх води у масці, угаду
вала знахарка, від чого те лихо приключалося» (СУМ, X, 371); ууусгижас
«гба\уас яоЬіе 2 сге§08 зрга\¥§ па робзЩше іпШіс^»: «іУусгич>ас
піеЬе2ріес2еп8і\уо» -» м>усгич>ас «ботукіас 8І§ С2уіе1і8 гатіаголу, гогрогпахуас
сгу]Є8 исгисіа, гогитіес іпіиісущіе сгуї'ез іпіепсіе, то іу ^ у розі^рошапіа»: «Об
гаги §о шусгиїет. АУіебгіаІет, ге сЬсе тп іе озгикас» (ЗІР); §иеаа «іо іо гт ап оріп-
іоп & от іпбісаііопз абтійебіу ипсегіаіп»: «Аі ргезепі \уе сап опіу §иезз гаіЬег Лап
к ш т мбіаі Саезаг \¥І11 бо» -> §иезз «іо Ьіі ироп іЬе апзлуег іо (а ^ие8^іоп), Ле зоїи-
ііоп о і (а гіббіе, а рагаЬІе); іо бізсоуег Ьу сопіесіиге, біуіпе»: «8иге епои§Ь іі’з
ВатаЬу — Ьо\у біб уои %иезз?» (ОЕБ). Дериваційне відношення названого типу
доцільно кваліфікувати як результативну метонімію (епсі-роіпі теїопуту), реа
лізовану на основі образ-схематичної трансформації «фокусування кінцевої
точки» 19. У цьому випадку відзначено розширення змісту концепту до меж си
туації інактивного (інтуїтивного) споглядання, яке розкриває прихований або
відомий з попереднього досвіду зміст певного об’єкта, стану справ, пор.:
«— Про що ви говорите? Не доберу, — сказав Прохор, справді не вгадуючи по
тайних намірів тестя. Між музикантами шепотіння, розглядають гостей. Уга
дують між ними Кармелюка» (КТУМ); «Ізіоіпа )езі піе іуіе геаіпа \у§бго\ука бо
е§20іус2пусЬ іощолу, ііе бисЬо\уа ро8іа\уа роглуаіа^са сщ§1е па по\уо обкгушас і
2\уіебгас сибо\упе агсЬіре1а§і, рог\уа1а)^са рггесгимгас Ц іетпе 2\ущгкі сг1о\уіека і
8\уіаіа» (КІР) або передбачає (прогнозує) вияв певного стану справ, пор.: «Дани
ло угадував, що твердою рукою звідти, з ростово-суздальської сторони, почнуть
руські землі збирати» (СУМ, X, 371). Дериваційне відношення засвідчує розши
рення концепту ситуації в ієрархії внутрішніх систем людини: інтуїтивне осмис
лення > інферентне, реалізоване на основі умовиводу, осмислення. На рівні
учасників ситуації результат такого розширення виявляє залучення (висунення
на передній план) актанта, який реалізує смисл «наслідок зміни “ірраціонально
го (інтуїтивного)” стану справ», пор.: «Рибалки відгадують зміни погоди по
чайках» (СУМ, І, 568).
Семантичний розвиток ірраціональних дієслів виявляє зміни в аспекті онто
логічного статусу учасника ситуації, реалізуючи категоріальне дериваційне від
ношення — ірраціональний стан -» псевдоірраціональний стан, пор. розуміти
«сприймати не розумом, а інтуїцією, чуттям»: «Ви не маєте своїх дітей і нікого з
близьких не втратили на війні. Бо коли б ви розуміли все це душею, то не підпи
сали б цього холодного листа» —> розуміти «сприймати відчуттям, інстинктивно
мову, бажання, накази людини (про тварину)»: «Як не дивно, але армійські коні
тягнули краще, ніж фермерські круторогі. Може тому, що коні, розуміючи мову
бійців, напинались і відпочивали по єдиній команді» (СУМ, VIII, 842).
Розширення концепту ситуації «ірраціональний стан» у цьому випадку реа
лізується на основі аналогової інформації, яку суб’єкт спостереження приписує
певному стану справ. Семантична деривація засвідчує перенесення на основі де-
нотативної аналогії (денотативна тотожність фрагментів ситуації): у похідному
значенні зберігається компонент вихідного значення «сприймати чуттям, від
чуттям», пор. «синкретичні» номінації укр. нюхом відчувати «підсвідомим чут-
19 Лакофф Дж. Жєнщинеі, огонь и опасньїе вещи: что категории язика говорят нам о
мншлении. — М., 2004.— С. 568.
________________________ Стратегії семантичного розвитку ірраціональної лексики
/53У 0027-2833. Мовознавство, 2017, № 5 29
тям дізнаватися, здогадуватися про що-небудь»: «Старий мисливець почув нюхом,
що тут допіру пролізла гадюка» (СУМ, V, 457); собачий нюх «хтось має здатність
легко схоплювати, підмічати, розуміти що-небудь приховане, таємне»: «Герцик уве
сь день зорить за мною. О, у нього собачий нюх» (СУМ, XI, 431); сгис «ргге\уібу\уас,
рггесгшуас соз іпзіупкіо\¥ПІе, робз\уіаботіе, ботузіас зі?, зробгіечуас сге§оз»:«С щ ?,
ге пазга \уусіесгка па ре\упо зі? иба; Ріез т. баїека сщ е гЬІігапіе зі? рапа» (8ДР);
хете «іо регсеіуе, Ьесоте а\уаге ої-, ‘Іееі’ (зотеЙііп§ ргезепі, а Гасі, зіаіе оґіЬіпдз, еіс.)
пої Ьу бігесі регсерїіоп Ьиі тоге ог Іезз уа§ие1у ог іпзііпсііуеіу»: «ТЬе Ьегб зетей біе
бап§ег апб таб е ой-; Оиееп Магу \уаісЬеб Ьег сіозеїу, зет іщ ап епету» (ОЕБ), проте
змінюється таксономічний клас учасника ситуації ЛЮДИНА -» ТВАРИНА та тип ін
струменту сприйняття— інтуїція (для людей) та інстинкт (для тварин). Однак якщо в
людини такий інструмент заданий «локально», пор.: «Тепер, коли минуле покрилося
вже прозорчастим туманом, — тепер тільки всією душею розумієш, як чисто тоді все
було, як гарно, як чесно» (СУМ, VIII, 842),«Серцем розуміла, що ці люди від душі ба
жають народу щастя» (СУМ, IX, 141), то в тварин — здебільшого «тотально». З цьо
го погляду семантичний перехід видається як реалізація моделі з інкорпорацією
Інструмента, пор.: «Вівчарка плавала швидше і, очевидно, добре розуміла накази, що
передавалися їй» (СУМ, VIII, 842). Щоправда, інструмент «тваринного розуміння»
може бути локалізований та відповідно екскорпорований в ситуації, якщо він осмис
люється в певному просторово-часовому зрізі20, пор.: «Дома не мав [Євдоким] із ким
ні радитись, ні розмовляти, то найбільше говорив із своїми волами. Він і добирав та
ку скотину, що вона очима розуміла людське слово» (СУМ, VIII, 842).
Варто відзначити, що в англійській мові категоріальне дериваційне відношення
також виявляє розширення за ознакою зміни таксономічного класу ЛЮДИНА —»
МАШИНА, пор. зете «оГа тасЬіпе, іпзігитепі, еіс.: іо беіесі (зоте сігситзіапсе ог еп-
іііу)»: «Іп §епега1 рагіісіе беіесіогз орегаіе Ьу зетіп§ іЬе іопігаііоп оГ аіотз саизеб Ьу
іЬе разза§е оГ а сЬаг§еб рагіісіе» (ОЕБ). Ситуація засвідчує зміну статусу учасника:
Експерієнцер переходить у ранг Фіктивного експерієнцера — семантичну роль, у
якій відсутня ознака «сприймати чуттям, відчуттям». Відсутність зазначеного ком
понента створює передумову дейктичної інтерпретації ситуації, «чуттєвий склад
ник» якої «доосмислюється» суб’єктом спостереження, пор.: «Тобау’з РАО-АС8
іазі-сЬагдег іесЬпо1о§у іпуоіуєз іпіе11і§епі апб ри1зе-сЬаг§іп§ пзісго-сЬір сопігоііеб
зепзіп§ апб топііогіпд беуісез, \уЬісЬ зете іЬе атоипі оґ сЬаг§е Іей іп іЬе Ьаііегу, рге-
уепі Ьеаі Ьиііб ир, апб беіесі Іату сеііз, іЬиз таіпіаіпіп§ Ьаіапсеб сЬа㧳炙 (ВІ^С).
Семантична деривація дієслівної та прикметникової ірраціональної лексики в
українській, польській та англійській мовах виявляє ознаки похідності ситуативного
типу, що передбачає розширення концепту ситуації в аспекті змін характеристик
учасників ситуації. Динаміка розвитку семантичної парадигми названих підкласів
лексики засвідчує регулярний характер таких змін, виявляючи розширення концепту
ситуації «ірраціональний стан» до меж ситуацій як внутрішніх (реалізованих в ієрар
хії внутрішніх систем людини), так і зовнішніх (реалізованих в ієрархії ціннісних
пріоритетів людини) стратегій.
Стратегії семантичної похідності прикметникової ірраціональної лексики обра
них мов виявляють розширення концепту ситуації на основі моделей актантних та
імплікативних дериваційних відношень. Актантні моделі відтворюють сценарій кау
зативної інтерпретації ситуації «ірраціональний стан»: семантичне розширення
20 Див. поняття «атрибутивна дескрипція» в кн.: Шатуновский И. Б. Семантика предложения
и нереферентнне слова (значение, коммуникативная перспектива, прагматика).— М., 1996. —
С. 88.
О. В. Деменчук______________________________________________________________
ЗО /5ІХАї 0027-2833. Мовознавство, 2017, № 5
виявляє стратегії зсуву фокуса уваги з учасника на ситуацію причини його ви
никнення. Імплікативні моделі виявляють розширення концепту ситуації «ірра
ціональний стан» до меж ситуацій результативного та трансгресивного стану
справ. Основу таких розширень визначають імплікації невідповідності або над
мірності вияву ірраціонального об’єкта.
Дієслівна ірраціональна лексика виявляє розширення концепту ситуації на ос
нові моделей актантних, імплікативних та категоріальних дериваційних відно
шень. Актантна модель відтворює сценарій імовірнісної (орієнтованої на зміст
певного стереотипного або прецедентного стану справ) інтерпретації ситуації «ір
раціональний стан»; імплікативна модель — сценарій інферентної (орієнтованої
на прихований або відомий з попереднього досвіду зміст певного об’єкта, стану
справ) інтерпретації; категоріальна модель — сценарій асоціативної (реалізованої
на основі аналогової інформації про певний стан справ) інтерпретації.
Як показав аналіз динаміки розвитку семантичної парадигми прикметникової
та дієслівної ірраціональної лексики, обсяг розширення концепту ситуації «ірра
ціональний стан» у зіставлюваних мовах неоднаковий. У польській та українській
мовах розширення концепту ситуації локальніше в тому розумінні, що виявляє
стійкіший зв’язок з вихідною ситуацією: розширення здебільшого охоплює се
мантичні зони, які кодують інформацію про внутрішні системи людини. В англій
ській мові такий зв’язок дещо послаблений, що уможливлює розширення обсягу
концепту ситуації до меж зовнішніх (ціннісних) систем людини.
Відтворення специфіки національно-мовної картини світу визначає до
цільність подальших досліджень слів класу ірраціональної лексики в порівня
льно-історичному та типологічному аспектах.
{Рівне)
________________________ Стратегії семантичного розвитку ірраціональної лексики
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
КТУМ — Корпус текстів української мови.— Ьйр:/Лу\у\у.тоуа.шіо/согриз.а5рх.
СУМ — Словник української мови : В 11 т.— К., 1970-1980.
ВИС — ТЬе ВгіїізЬ Иагіопаї Согриз.— Ьйр:/Лу\у\у.паІсогр.ох.ас.ик.
ЮР — Когриз і^тука ро1зкіе§о.— ЬіІр://когриз.р\уп.р1/.
ОЕБ — Охіогсі ЕпдІізЬ Оісііопагу.— Охіогсі, 2009.— 21730 р.
ЗІР — 81о\упік_)£2укароІ8кіе£0 : Чї 111.—ЇУаг87а\уа, 1997.— 14448 8.
о . у . о б м е ж и ш :
8ТКАТЕСІЕ8 ОЕ 8ЕМАІЧТІС БЕУЕЬОРМЕОТ ОГ ЮКАТКЖАЬ \УО И )8
ТЬе аіїісіе їосизез оп іЬе зігаІе§іез оґ зетапііс сіеуеіортепі оГ іггаііопаї уосаЬиІагу —
а зетапііс сіазз оґ \уоггіз ІЬаІ депоіе ІЬе Ьитап зіаіе, с1еуе1оріп§ оп по гаїіопаї Ьазіз, §гоип<іт§ іп
по (Іетапсіз оґ геазоп, 1о§іс, оріпіоп еіс. ТЬе Їосиз із та іїе оп ІЬе апаїузіз оГ зетапііс (іегіуаііоп
тосіеіз оїІЬе афесііуаі апсі уегЬаІ іггаііопаї \уогсІ8 іп ІЬе Цкгаіпіап, РоїізЬ ап<1 ЕпдІізЬ 1апдиа§ез,
оп ІЬе езІаЬІізЬтепІ оґ геїаііопз ЬеІ\уееп ІЬе зоигсе апсі Іаг§еі теапіп§з, оп ІЬе азсегіаіптепі
оґ зетапііс рагасЩрп сіеуеіортепі сіупатісз оГ ІЬе §іуєп сіаззез оГ \уогсІ8 іп а сопігазііуе азресі.
Кеуіуогсіз : іггаііопаї т іп і , 8ІгаІе@у, зетапііс іїегіуаііоп, сопсері оґзііиаііоп, іїегіуаііопаї
геїаііопз.
/55У 0027-2833. Мовознавство, 2017, № 5 31
|