Хроніка
12–13 січня 2018 р. в Ужгороді відбулася міжнародна наукова конференція «Взаємовплив мов, літератур та культур в епоху глобалізації», присвячена 30-річчю Центру гунгарології Ужгородського національного університету. Центр було створено за ініціативи відомого мовознавця, професора, доктора філолог...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Мовознавство |
|---|---|
| Дата: | 2018 |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2018
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184334 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Хроніка // Мовознавство. — 2018. — № 1. — С. 79-80. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-184334 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
2022-05-21T09:56:10Z 2022-05-21T09:56:10Z 2018 Хроніка // Мовознавство. — 2018. — № 1. — С. 79-80. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184334 12–13 січня 2018 р. в Ужгороді відбулася міжнародна наукова конференція «Взаємовплив мов, літератур та культур в епоху глобалізації», присвячена 30-річчю Центру гунгарології Ужгородського національного університету. Центр було створено за ініціативи відомого мовознавця, професора, доктора філологічних наук, заслуженого діяча науки і техніки України Петра Лизанця, який його очолює і нині. Як відомо, Ужгородський національний університет є одним з центральних осередків угрознавства в Україні, серед його факультетів — і Українсько-угорський навчально-науковий інститут, на базі якого діють три кафедри: угорської філології, історії Угорщини та євроінтеграції, фізико-математичних дисциплін. Після П. Лизанця його деканом став професор О . Шпеник. uk Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Мовознавство Наукове життя Хроніка News items Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Наукове життя |
| title_short |
Хроніка |
| title_full |
Хроніка |
| title_fullStr |
Хроніка |
| title_full_unstemmed |
Хроніка |
| title_sort |
хроніка |
| topic |
Наукове життя |
| topic_facet |
Наукове життя |
| publishDate |
2018 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Мовознавство |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
News items |
| description |
12–13 січня 2018 р. в Ужгороді відбулася міжнародна наукова конференція «Взаємовплив мов, літератур та культур в епоху глобалізації», присвячена 30-річчю Центру гунгарології Ужгородського національного університету.
Центр було створено за ініціативи відомого мовознавця, професора, доктора філологічних наук, заслуженого діяча науки і техніки України Петра Лизанця, який його очолює і нині. Як відомо, Ужгородський національний університет є одним з центральних осередків угрознавства в Україні, серед його факультетів — і Українсько-угорський навчально-науковий інститут, на базі якого діють три кафедри: угорської філології, історії Угорщини та євроінтеграції, фізико-математичних дисциплін. Після П. Лизанця його деканом став професор О . Шпеник.
|
| issn |
0027-2833 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184334 |
| citation_txt |
Хроніка // Мовознавство. — 2018. — № 1. — С. 79-80. — укр. |
| first_indexed |
2025-11-24T02:59:14Z |
| last_indexed |
2025-11-24T02:59:14Z |
| _version_ |
1850839166808489984 |
| fulltext |
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2018, № 1 79
Наукове життя
ХРОНІКА
12–13 січня 2018 р. в Ужгороді
відбулася міжнародна наукова конфе-
ренція «Взаємовплив мов, літератур та
культур в епоху глобалізації», присвяче-
на 30-річчю Центру гунгарології Ужго-
родського національного університету.
Центр було створено за ініціативи
відомого мовознавця, професора,
доктора філологічних наук, заслуженого
діяча науки і техніки України Петра
Лизанця, який його очолює і нині. Як
відомо, Ужгородський національний
університет є одним з центральних
осередків угрознавства в Україні,
серед його факультетів — і Українсько-
угорський навчально-науковий інститут,
на базі якого діють три кафедри:
угорської філології, історії Угорщини
та євроінтеграції, фізико-математичних
дисциплін. Після П. Лизанця його
деканом став професор О . Шпеник.
За минулі роки Центром гунгаро-
логії було здійснено велику організа-
ційну, інформаційну, педагогічну та до-
слідницьку роботу, опубліковано низку
фундаментальних праць з діалектології
(багатотомні атласи угорських та укра-
їнських говірок Закарпаття), перекладні
та інші словники, збірники фольклору,
монографії, різноманітні переклади,
розмовники, посібники й підручники,
тут тривали дослідження українсько-
угорських міжмовних, міжлітературних
та культурних контактів на різних рів-
нях, було виконано 14 державних тем,
таких як «Угорські говори Закарпаття
в їх взаємозв’язках з говорами сусідніх
слов’янських і неслов’янських мов»,
«Угорсько-українські міжмовні (між-
діалектні) та міжлітературні зв’язки»,
«Функціонування української мови
як державної в багатонаціональному
середовищі на Закарпатті», «Інтерфе-
ренція мов (діалектів) Карпатського
ареалу» та ін. У Центрі було проведено
17 міжнародних наукових конференцій
та симпозіумів. Професор П. Лизанець
упродовж 2008–2015 років опублікував
свої наукові праці у 30-ти томах з по-
кажчиком (31 том).
Центр видає двомовний збірник
«Acta Hungarica», підтримує зв’язки
з зарубіжними освітніми та наукови-
ми закладами, його відвідували відомі
політики, науковці, діячі культури. У
приміщенні Центру, що є історичною
пам’яткою, відбуваються художні ви-
ставки, зустрічі, вечори тощо.
12 січня конференцію урочисто
відкрив професор П. Лизанець, який
привітав гостей і учасників наукового
зібрання. Начальник управління наці-
ональностей та релігій Закарпатської
обласної державної адміністрації Й. Ре -
зеш зачитав привітання учасникам
конференції від голови Закарпатської
адміністрації Г. Москаля, вручив ди-
ректорові Центру гунгарології П. Ли-
занцю відзнаку ОДА «За заслуги перед
Закарпаттям». З вітальними промовами
виступили також проректор з наукової
роботи УжНУ І. Студеняк, Генераль-
ний консул Угорщини в м. Ужгороді
Й. Бугойло, перший заступник голови
Закарпатської обласної ради Й . Борто,
директор Українсько-угорського на-
вчально-наукового інституту УжНУ, го-
лова Національної ради Демократичної
спілки угорців України О. Шпеник.
На пленарному засіданні П. Лиза-
нець виголосив доповідь «Гунгаристи-
ка в Україні: сучасний стан і перспек-
тиви розвитку», у якій зробив огляд
історії угрознавства в Україні в цілому,
ширше окресливши освітні й наукові
здобутки Ужгородської гунгарології.
Ф. Голгер (Гамбург, Німеччина) виго-
лосив доповідь «Стан гунгарології в
Німеччині: успіхи та невдачі», спинив-
шись на здобутках і певних негативних
тенденціях розвитку сучасної угристи-
ки в Німеччині. Л. Мушкетик (Київ) у
доповіді «Українсько-угорські контакти
у фольклорі Закарпаття: теоретичні та
практичні аспекти досліджень» розпо-
віла про угорські запозичення в україн-
ському фольклорі Закарпаття. А . Зол -
тан ( Будапешт, Угорщина) у виступі
«Чому “fog” є допоміжним дієсловом
у майбутньому часі?» поділився своїми
думками та висновками щодо відміню-
вання угорських дієслів із залученням
80 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2018, № 1
Хроніка
численних прикладів з інших, зокрема
слов’янських, мов. В. Барчан у допо-
віді «Світогляд Юрія Станиця» навела
цінні факти життєвої і творчої біографії
письменника. М. Фабіан оприлюдни-
ла свої компаративні студії у доповіді
«Системно-структурна організація ети-
кетного лексично-семантичного поля
в українській, угорській та англійській
мовах». З доповідями виступили також
колишні викладачі кафедри угорської
філології, ветерани, які багато зробили
у справі підготовки студентів, напи-
санні наукових праць та підручників,
К. Горват («Зооніми в закарпатських
народних фраземах») і В. Васовчик
(«Основні етапи розвитку угорсько-
українських літературних зв’язків»).
Потім розпочалися секційні засі-
дання. Так, на секції «Мовознавство»
було залухано доповіді М. Дєрке,
Е. Береш, З. Кармачі, О. Надь, Х. Зе -
кань та ін. про певні лексичні, стиліс-
тичні та інші особливості угорської
мови Закарпаття, зміни в угорському
правописі, питання викладання угор-
ської мови у школах і вишах як рідної
та іноземної тощо.
На секції «Міжмовні контакти»
розглядалися міжмовні зв’язки, зокрема
угорсько-українські, угорсько-німецькі
та ін., а також запозичення та їх моди-
фікації в різних видах текстів (виступи
І. Сабадоша, І. Туріс , А. Марку та
ін.). В. Штефуца (Ніредьгаза, Угорщи-
на) проаналізувала українські особові
назви в українських говорах на мате-
ріалах українсько-молдавських грамот
XIV–XV ст., Є. Барань описала базу
даних найбільшого на сьогодні укра-
їнсько-угорського та угорсько-україн-
ського словника за ред. І. Удварі.
На секції «Літературознавство» ви-
голошено доповіді про українських та
угорських письменників і критиків, а
також з перекладознавства (Д. Гульпа
— «Українські переклади творів Яно-
ша Араня», Т. Чонка — «Розвиток за-
гальнолюдських моральних цінностей
у процесі навчання сучасної української
літератури»). Дві доповіді було присвя-
чено фольклорній тематиці: О . Тихов -
ської — «Відображення культу сонця
у світогляді українців Закарпаття», а
також Е. Чуки — «Тематичний аналіз
збірки закарпатських угорських казок
“Три золоті стріли” (за ред. П. Лизан-
ця)».
На секції «Міжлітературні контак-
ти» виступили викладачі та науковці
з Дебрецена (Угорщина) Е . Борто,
А . Явор та П . Форішек, які давно
підтримують освітні й наукові контакти
з Ужгородським університетом і Цен-
тром гунгарології. З доповіддю висту-
пив також ужгородський фольклорист
Ю. Туряниця, який здавна цікавиться
порівняльними дослідженнями фоль-
клору. На секції йшлося і про етно-
графічні аспекти публіцистики В. Гре-
нджи-Донського (О. Барчан), прозу
Богдана Лепкого про Угорщину в часи
Першої світової війни (О. Кордонець)
та ін.
Наступного дня на пленарному за-
сіданні голови секцій прозвітували про
роботу своїх підрозділів. Присутні від-
значили високий організаційний та на-
уковий рівень проведення конференції,
висловили свої зауваження, рекоменда-
ції та побажання Центру гунгарології,
виробили спільну резолюцію наукового
зібрання.
Тези та доповіді конференції було
видано напередодні її проведення, тож
учасники заздалегідь отримали їх разом
з програмою та іншими матеріалами.
Л. МУШКЕТИК
|