Хроніка
28–29 березня 2018 року в Києві в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України відбулися IХ Потебнянські читання.
Saved in:
| Published in: | Мовознавство |
|---|---|
| Date: | 2018 |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2018
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184353 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Хроніка // Мовознавство. — 2018. — № 3. — С. 74-76. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859461624073551872 |
|---|---|
| citation_txt | Хроніка // Мовознавство. — 2018. — № 3. — С. 74-76. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Мовознавство |
| description | 28–29 березня 2018 року в Києві в
Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України відбулися IХ Потебнянські читання.
|
| first_indexed | 2025-11-24T05:03:13Z |
| format | Article |
| fulltext |
74 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2018, № 3
Наукове життя
ХРОНІКА
28–29 березня 2018 року в Києві в
Інституті мовознавства ім. О. О. Потеб-
ні НАН України відбулися IХ Потебнян-
ські читання.
З вітальним словом виступив ди-
ректор Інституту Богдан Миколайович
Ажнюк. Він наголосив, що проведення
Потебнянських читань, започатковане
1977 р. в Інституті мовознавства, уже
стало традицією. Важливим і дотепер
залишається розгляд передумов форму-
вання геніальної особистості О. О. По-
тебні, вивчення того історичного се-
редовища, в якому відбувалося його
наукове становлення.
На пленарному засіданні йшлося
про учителя О. О. Потебні — відомого
славіста П. О. Лавровського. У допові-
ді «Українська мова в наукових працях
П. О. Лавровського» Г.П.Півторак на-
голосив на неприпустимості застосу-
вання до наукової та громадської діяль-
ності цього вченого, як і до будь-якого
іншого діяча, історичного факту, проце-
су чи явища сучасних критеріїв та оці-
нок, які щодо далекого минулого майже
завжди будуть некоректними, а давати
певні оцінки й робити відповідні уза-
гальнення лише з позицій того часу. У
середині ХІХ ст., коли жив і працював
П. О. Лавровський, наукова славісти-
ка робила тільки перші кроки, а укра-
їнську мову, крім О. П. Павловського
(його «Грамматика малороссийского
наречия», 1818), на Наддніпрянщині
ще ніхто глибоко не досліджував. Саме
тому основна праця П. О. Лавровського
про українську мову «Обзор замеча-
тельных особенностей наречия мало-
русского сравнительно с великорусским
и другими славянскими наречиями»
(1859) була першим фаховим описом
визначальних мовних особливостей
української мови майже на всіх мовних
рівнях — фонетичному, морфологічно-
му (словозміна і словотвір), синтаксич-
ному і значною мірою — лексичному на
тлі інших слов’янських мов. Як чесний
і сумлінний науковець, П. О. Лавров-
ський у своїх дослідженнях намагався
бути об’єктивним і самостійним у фор-
муванні власної позиції та наукових
висновків. Його твердження про те, що
наведені українські мовні особливості
«беззаперечно дають цій мові право на
таке ж самостійне місце, яке посідають
і інші слов’янські мови», було особливо
важливим та актуальним за тогочасних
умов. У цей час відбувалося посилене
переслідування українського друкова-
ного слова у найодіозніших антиукра-
їнських актах другої половини ХІХ ст.
— таємному Валуєвському циркулярі
1863 р. із твердженням про те, що «ні-
якої особливої малоросійської мови не
було, немає і бути не може», та в сум-
нозвісному Емському указі імператора
Олександра ІІ від 18 травня 1876 р.
Становленню наукової школи в
харківській славістиці середини ХІХ ст.
було присвячено доповідь Л.І.Шев-
ченко (співавтор Ю. Б. Дядищева-Ро-
савецька).
П.І.Білоусенко у виступі «Істори-
ко-дериватологічні студії П. О. Лавров-
ського» висвітлив причини зацікавле-
ності П. О. Лавровського словотвірною
структурою різних частин мови пере-
важно в давніх літописах й окреслив
найвагоміші здобутки дослідника в цій
царині: виявлення найхарактерніших
ознак творення іменника, прикметни-
ка, дієслова; прагнення простежити
динаміку змін у подальші часи, дати
їм оцінку. Доповідач звернув увагу на
етимологічні студії, які супроводжують
дериватологічний аналіз.
В.А.Глущенко у доповіді «Істо-
рія східнослов’янських ъ, ь у концеп-
ції П. О. Лавровського» відзначив, що,
вивчаючи історію фонетичних явищ
східнослов’янських мов, учений зробив
вагомий внесок у дослідження похо-
дження редукованих голосних задньо-
го і переднього ряду (орфографічно
— ъ, ь). Слідом за О. Х. Востоковим та
І. І. Срезневським він розглядав ці звуки
як праслов’янську спадщину в давньо-
руській мові. На думку Лавровського,
термін Востокова напівголосні не зовсім
вдалий; стосовно цих зредукованих слід
твердити про голосні звуки. Він довів,
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2018, № 3 75
Хроніка
що Г. П. Павський, говорячи про «при-
дихи», фактично відстоює консонантну
природу цих звуків. Водночас Павський
писав про те, що літери ъ і ь викорис-
товувалися для позначення твердості
та м’якості приголосних і для заміни
«збіглих» голосних. Лавровський на-
голосив, що тут спостерігається нероз-
межування значень літер ъ, ь у давньо-
руській мові й у сучасній російській.
Значну увагу він приділив походженню
звуків [ъ], [ь]: праслов’янський [ъ] по-
ходить з праіндоєвропейського [*ŭ], а
пра слов’янський [ь] — з [*ĭ.] Отже, до-
слідник дав найповнішу для свого часу
характеристику давньоруських зреду-
кованих з погляду їх походження.
Історію вивчення Реймського Єван-
гелія як пам’ятки церковнослов’янської
мови східнослов’янської редакції кінця
40-х років XI ст. у дослідженнях філо-
логів XIX — початку XXI ст. окреслила
Л. П. Гнатюк , схарактеризувавши та-
кож мовні особливості тексту з погляду
сучасної історичної лінгвістики.
На секції «Історія славістики:
П. О. Лавровський і О. О. Потебня»
предметом уваги доповіді Г. В . М е ж -
ж е р і н о ї «Літописні портрети і систе-
ма родинно-станової ієрархії в пам’ят-
ках ХІ–ХІІІ століть» стала описана
П. О. Лавровським кореляція значень
термінів племя, родъ, яка, на думку до-
слідниці, відбиває літописну тенден-
цію створення узагальненого етичного
портрета соціальної верстви (князів,
княгинь, бояр, посадників, священиків,
ремісників тощо), клану, роду (клану
Володимира Мономаха, Юрія Долгору-
кого), племені, народу (печенігів, мон-
голо-татар, половців).
Темою виступу С.С.Пономарен-
ка «Акцентологічна лінгвоісторіогра-
фія у працях українських дослідників»
стали узагальнення наукового доробку
І. Ю. Гальчука в галузі української і
слов’янської акцентології.
Предметом дослідження Ю. Л. Мо-
сен кіса була лексика, етимологізація
якої на слов’янському ґрунті викликає
серйозні сумніви.
Мовні особливості Сербсько-ро-
сійського та Російсько-сербського слов-
ників П. О. Лавровського дослідила
Т. Я. Марченко , звернувши увагу на
те, що в цих перекладних лексикогра-
фічних пам’ятках є цікаві факти, які
варто залучати до розв’язання проблем
з історії сербської та інших мов.
Доповідь О.В.Іваненка «Міфо-
логічна лексика в працях П. О. Лавров-
ського і О. О. Потебні» було присвячено
діалогу двох видатних учених. Проана-
лізувавши окремі фрагменти відповіді
Потебні П. О. Лавровському на рецен-
зію його праці «О мифическом значении
некоторых обрядов и поверий», допові-
дач дійшов висновку, що і в плані ро-
боти з історичними джерелами (епізод
з «кликати плугу») і в плані етимоло-
гічних студій (реконструкція серб. ба-
дњак у зв’язку з псл. *bosti) висловлені
О. О. Потебнею міркування лишаються
актуальнними й підтвреджуються су-
часною етимологічною практикою.
А.В.Гончаренко у своєму висту-
пі розглянула історію розвитку семан-
тики фразеологічної одиниці учинити
кашу та особливості її інтерпретації
О. О. Потебнею та П. О. Лавровським.
Вона встановила, що основне симво-
лічне значення у структурі такої стійкої
сполуки має компонент каша, що, крім
мовного значення, передає культурну
ідею з властивим їй ціннісним змістом.
У доповіді Т.В.Радзієвської було
розглянуто працю П. О. Лавровського,
присвячену аналізу дисертації О. О. По-
тебні «О мифическом значении неко-
торых поверий и обрядов» (1865 р.). З
урахуванням традицій рецензування у
ХІХ ст. подано структурно-семантичну
характеристику тексту розбору, виявле-
но його смислові домінанти та інтенці-
ональні складники. Одним з централь-
них місць у критичному аналізі праці
Потебні стало питання про логіку й ме-
тодологію наукового дослідження, ко-
ректність аргументації, умовиводів, яке
отримує в рецензії Лавровського ґрун-
товне і розгорнуте висвітлення.
Виступ О.В.Радчук (Харків)
«Вчення П. О. Лавровського крізь приз-
му когнітивно-дискурсивного аналі-
зу» присвячено сучасним методикам
моделювання історії мови, що розви-
нулися з порівняльно-історичних до-
сліджень XIX століття, джерелом яких
багато в чому стали лінгвістичні ідеї
П. О. Лавровського. Аналіз, здійснений
доповідачем, засвідчує, що концепції
дослідників XXI ст. співзвучні ідеям
76 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2018, № 3
Хроніка
мовознавця. П. О. Лавровський розгля-
нув мовні факти в хронології та локалі-
зації, простежив зміни, що в них відбу-
ваються, указав на поступовий характер
цих змін, виявив і пояснив особливості
споріднених мов, і на основі генетич-
ної близькості встановив самостійність
української та російської мов. Висно-
вки, до яких прийшов учений, збері-
гають свою значущість і мають цінність
для когнітивно-дискурсивного аналізу
такого гетерогенного явища, як мова.
У доповіді О.І.Ніки «Літописи як
джерело історико-лінгвістичних студій
П. О. Лавровського» у дискурсі істо-
ричної славістики ХІХ ст. аналізують-
ся погляди П. О. Лавровського на осо-
бливості мовної історії, викладені ним
на основі порівняння Лаврентіївського
й Іпатіївського літописів з Новгород-
ським і Псковським літописами.
Метрику й текстологію літописів
розглянув Н.А.Назаров .
На матеріалі праці П. О. Лавров-
ського «Обзор замечательных осо-
бенностей наречия малорусского
сравнительно с великорусским и дру-
гими славянскими наречиями» (1859)
Г. М. Наєнко простежила функціону-
вання когнітивної метафори з погляду
актуалізації в науковому тексті концеп-
туальних метафор свідомості автора.
В.Б.Задорожний присвятив до-
повідь авторству та авторові статті «О
некоторых фонетических и граммати-
ческих особенностях южнорусского
(малорусского) языка, не сходных с ве-
ликорусским и польским».
Під час конференції відбулося засі-
дання круглого столу «Лексика й фразе-
ологія “Слова о полку Ігоревім” в етимо-
логічному висвітленні», на якому вчені
обговорили питання, пов’язані із сучас-
ною інтерпретацією окремих фрагмен-
тів тексту пам’ятки, зокрема було ви-
світлено походження гідроніма Немига
(В. П. Шульгач), ґенезу антропоніма
Редедя (Ю. Л. Мосенкіс), окреслено й
уточнено образні риси імені слов’ян-
ського божества Велес (О. В. Іваненко).
Також було запропоновано нові погляди
щодо таких місць у «Слові», як: символ
«мисі» — медведя (П. Я. Салевич), Жи-
вая струны (Н. А. Назаров), назва Руси-
чі (В. Ю. Франчук).
Т. ЗАРУБЕНКО
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-184353 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0027-2833 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-24T05:03:13Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | 2022-05-22T14:40:03Z 2022-05-22T14:40:03Z 2018 Хроніка // Мовознавство. — 2018. — № 3. — С. 74-76. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184353 28–29 березня 2018 року в Києві в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України відбулися IХ Потебнянські читання. uk Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Мовознавство Наукове життя Хроніка News items Article published earlier |
| spellingShingle | Хроніка Наукове життя |
| title | Хроніка |
| title_alt | News items |
| title_full | Хроніка |
| title_fullStr | Хроніка |
| title_full_unstemmed | Хроніка |
| title_short | Хроніка |
| title_sort | хроніка |
| topic | Наукове життя |
| topic_facet | Наукове життя |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184353 |