Неофіційні антропоніми ХІІ ст.: Добрьтя Долгьш, Иванко Степановичь, Матѣй Шибутовичь

• Veröffentlicht in: Мовознавство
• Datum: 2018
• 1. Verfasser: Межжеріна, Г.В.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainisch
• Veröffentlicht: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2018
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184360
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Неофіційні антропоніми ХІІ ст.: Добрыня Долгыи, Иванко Степановичь, Матѣй Шибутовичь / Г.В. Межжеріна // Мовознавство. — 2018. — № 4. — С. 54-69. — Бібліогр.: 41 назв. — укр.

Стаття присвячена з’ясуванню функціонально-семантичних особливостей неофіційних антропонімів Добрыня Долгыи, Матѣи Шибутовичь, Иванко Степановичь, реконструкції референтних зв’язків, денотативних ознак. Доведено, що названі особи є представниками ростовського (а не суздальського) боярства другої половини ХІІ ст.; заперечено припущення про польське походження імені Шибутовичь; виявлено причини появи в літописних джерелах XV–XVІ ст. усічених форм Шибутовъ, Бутовъ, заміни форми Матѣи на Матѳѣи. Аналіз проведено на матеріалі східнослов’янських писемних пам’яток ХІ–ХІІІ ст. The article is based on the analysis of Old East Slavic literary monuments of the
 XI–XIII centuries. The research focuses on the fragment «unofficial anthroponyms» of the
 early East Slavic world view. It is the first time that the functional-semantic peculiarities of
 unofficial anthroponyms Добрыня Долгыи, Иванко Степановичь, Матѣи Шибутовичь
 come under scholarly scrutiny. These anthroponymic units are in the Radzivill, the
 Suzdal’, the Nikon chronicles. Linguistic study of unofficial anthroponyms is carried out
 taking into account extralinguistic factors with the use of data of history and archeology.
 It is proved that there is a clear pattern in using of these names in the old text. The wordformation
 features of these anthroponyms indicate that the order of following the names
 in the chronicle is determined by the social status of the named persons. A component of
 «significance» in the structure of the lexical meaning of anthroponyms was reconstructed.
 Connotative and denotative component that are included in the semantic content of
 unofficial anthroponyms are revealed. The motive for naming (Долгыи and Шибутовичь)
 is related to the category of ethical antinorm. Significance of each of the names contains
 the ethnocultural denotative components that clarify the social status of a person, indicate
 its religious orientation, territorial affiliation. The author believes that named persons
 representative the Rostov (but not Suzdal’) nobility of the second half of the XII century.
 As a result of the analysis it is established that these persons did not take direct part in the
 Lypytska battle in 1177, but only watched the course of the battle. It was shown that the
 name Шибутовичь originated in the East Slavic area, and the boyar is talking about was
 from the Galician lands. Unofficial anthroponyms Долгыи і Шибутовичь in the second
 half of the XII century had a living inner form. Anthroponymic units Долгыи, Иванко,
 Степанковичь, Шибутовичь perform a moral evaluation function. The causes of
 appearance in chronicles of the XV–XVI centuries truncated forms Шибутовъ, Бутовъ
 and the replacement of form Матѣи on Матѳѣи are revealed.