Учення П. О. Лавровського крізь призму когнітивно-дискурсивного аналізу

Сучасні методики моделювання історії мови розвинулися з порівняльно-історичних досліджень XIX ст., джерелом яких багато в чому стали лінгвістичні ідеї П. О. Лавровського. Концепції дослідників XXI ст. співзвучні з ідеями мовознавця, який розглядав мовні факти в хронології та локалізації, простежив з...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Мовознавство
Datum:2018
ISSN:0027-2833
1. Verfasser: Радчук, О.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2018
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184361
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Учення П. О. Лавровського крізь призму когнітивно-дискурсивного аналізу / О.В. Радчук // Мовознавство. — 2018. — № 4. — С. 70-75. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Beschreibung
Zusammenfassung:Сучасні методики моделювання історії мови розвинулися з порівняльно-історичних досліджень XIX ст., джерелом яких багато в чому стали лінгвістичні ідеї П. О. Лавровського. Концепції дослідників XXI ст. співзвучні з ідеями мовознавця, який розглядав мовні факти в хронології та локалізації, простежив зміни, що в них відбуваються, указав на поступовий характер цих змін, виявив і пояснив особливості споріднених мов і на основі генетичної близькості встановив самостійність української та російської мов. Висновки, до яких прийшов учений, зберігають свою значущість і мають цінність для когнітивно-дискурсивного аналізу такого гетерогенного явища, як мова. Modern methods of modeling language history have originated from comparativehistorical
 researches of the 19-th century having linguistic ideas of P. Lavrovskyi as one
 of their sources. Some concepts of the 21-th century researchers correlate with the ideas of
 the scholar who examined language facts in chronological development and localization,
 traced the changes that had happened in them, stressed on the gradual character of those
 changes, indicated and explained the peculiarities of cognate languages and defined
 the specific character of Ukrainian and Russian on the basis of their genetic proximity.
 The scholar’s conclusions have preserved the ir importance and value for cognitive and
 discourse analysis of such a heterogeneous phenomenon as a language.
ISSN:0027-2833