Учення П. О. Лавровського крізь призму когнітивно-дискурсивного аналізу

Сучасні методики моделювання історії мови розвинулися з порівняльно-історичних досліджень XIX ст., джерелом яких багато в чому стали лінгвістичні ідеї П. О. Лавровського. Концепції дослідників XXI ст. співзвучні з ідеями мовознавця, який розглядав мовні факти в хронології та локалізації, простежив з...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Мовознавство
Date:2018
Main Author: Радчук, О.В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2018
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184361
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Учення П. О. Лавровського крізь призму когнітивно-дискурсивного аналізу / О.В. Радчук // Мовознавство. — 2018. — № 4. — С. 70-75. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Description
Summary:Сучасні методики моделювання історії мови розвинулися з порівняльно-історичних досліджень XIX ст., джерелом яких багато в чому стали лінгвістичні ідеї П. О. Лавровського. Концепції дослідників XXI ст. співзвучні з ідеями мовознавця, який розглядав мовні факти в хронології та локалізації, простежив зміни, що в них відбуваються, указав на поступовий характер цих змін, виявив і пояснив особливості споріднених мов і на основі генетичної близькості встановив самостійність української та російської мов. Висновки, до яких прийшов учений, зберігають свою значущість і мають цінність для когнітивно-дискурсивного аналізу такого гетерогенного явища, як мова. Modern methods of modeling language history have originated from comparativehistorical researches of the 19-th century having linguistic ideas of P. Lavrovskyi as one of their sources. Some concepts of the 21-th century researchers correlate with the ideas of the scholar who examined language facts in chronological development and localization, traced the changes that had happened in them, stressed on the gradual character of those changes, indicated and explained the peculiarities of cognate languages and defined the specific character of Ukrainian and Russian on the basis of their genetic proximity. The scholar’s conclusions have preserved the ir importance and value for cognitive and discourse analysis of such a heterogeneous phenomenon as a language.
ISSN:0027-2833