Хроніка
17—18 травня 2018 р. в Інституті литовської мови у Вільнюсі відбулася міжнародна наукова конференція «Соціокультурна роль словників: концептуальність, візуальність, зміна традиції», яка обʼєднала лексикографів Білорусі, Латвії, Литви, Польщі, Росії, України, Чехії. Пленарне засідання відкрила дир...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Мовознавство |
|---|---|
| Datum: | 2018 |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2018
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184372 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Хроніка // Мовознавство. — 2018. — № 5. — С. 81-85. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859769665994096640 |
|---|---|
| citation_txt | Хроніка // Мовознавство. — 2018. — № 5. — С. 81-85. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Мовознавство |
| description | 17—18 травня 2018 р. в Інституті литовської мови у Вільнюсі відбулася міжнародна наукова конференція «Соціокультурна роль словників: концептуальність, візуальність, зміна традиції», яка обʼєднала лексикографів Білорусі, Латвії, Литви, Польщі, Росії, України, Чехії.
Пленарне засідання відкрила директор Інституту литовської мови І. Забарскайте доповіддю «Використання старих і нових лексичних ресурсів у семантичній сітці: нові можливості», в якій наголосила на значенні словників у ХХІ ст. Компʼютерні технології та інтернет змінили мислення (зʼявився 3D‑вимір), а це в свою чергу змінило засоби і способи комунікації. У звʼязку з цим зʼявляються нові можливості: компʼютерні технології дозволяють створювати мовні інфраструктури, багатофункціональні мультимедійні словники; збагатити класичні словники складними системами пошуку, новою додатковою інформацією, засобами аналізу.
|
| first_indexed | 2025-12-02T06:23:21Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2018, № 5 81
Наукове життя
ХРОНІКА
17—18 травня 2018 р. в Інституті
литовської мови у Вільнюсі відбулася
міжнародна наукова конференція «Со-
ціокультурна роль словників: концепту-
альність, візуальність, зміна традиції»,
яка обʼєднала лексикографів Білорусі,
Латвії, Литви, Польщі, Росії, України,
Чехії.
Пленарне засідання відкрила ди-
ректор Інституту литовської мови І. За-
барскайте доповіддю «Використання
старих і нових лексичних ресурсів у
семантичній сітці: нові можливості», в
якій наголосила на значенні словників
у ХХІ ст. Компʼютерні технології та
інтернет змінили мислення (зʼявився
3D‑вимір), а це в свою чергу змінило
засоби і способи комунікації. У звʼяз-
ку з цим зʼявляються нові можливості:
компʼютерні технології дозволяють
створювати мовні інфраструктури,
багатофункціональні мультимедійні
словники; збагатити класичні словники
складними системами пошуку, новою
додатковою інформацією, засобами
аналізу. Cьогодні словники входять у
поле створення глобальних баз даних
і штучного інтелекту, а також мають
виняткове значення для технологій ав-
томатичного перекладу; виникає науко-
вий дискурс, присвячений словниковій
індустрії і модулям словникового біз-
несу. Інститут литовської мови, зазна-
чила доповідачка, розпочав роботу над
проектом, присвяченим розвитку ін-
фраструктури, в якому класичні слов-
ники будуть пристосовані до сучасних
потреб. Основне завдання проекту —
модернізувати інформаційну систему
литовської мови шляхом інтеграції в
неї нових репрезентативних ресурсів
і створення лексико‑семантичної ме-
режі литовської мови. Наприклад, роз-
роблено послугу «віртуальний смисл»,
яка через зіставлення даних класичних
словників і нових технологій дозволить
надавати вичерпну інформацію про по-
няття, зміни в їх значенні та вживанні
в медицині, фінансах, інформаційних
технологіях. Користувач отримає також
відповідники до цих понять в інших
мовах. Поняття будуть візуалізовані, а
послуга дозволить виявляти потенційно
нові поняття.
І. Лемешкін (Прага) виголосив
доповідь «Середньовічна балтійська
лексикографія на службі ганзейських
купців», у якій зіставив дві памʼятки
прусської мови — Ельбінгський слов-
ник і пруссько‑німецький словник
С. Грунау, відомий за списками «Прус-
ської хроніки» (до 1529 р.). Аналіз
останньої рукописної памʼятки, зазна-
чив дослідник, дозволив зробити висно-
вок про те, що для його укладання було
використано не Ельбінгський словник, а
більш раннє лексикографічне джерело,
яке у другій половині XIII ст. (після вхо-
дження Ельбінга в політичний та еконо-
мічний Ганзейський союз торгових міст
північно‑західної Європи) з метою нав-
чання і вдалого ведення торговельної
діяльності уклали молоді купецькі сини
(sprakelerere). Реконструкція розмовни-
ка здійснена за допомогою вертикаль-
ного прочитання розташованих поряд
словникових статей, які в записах на
пергаменті мали бути подані лінеарно.
Аналіз Ельбінгського словника свід-
чить про відсутність у корпусі давньо-
прусської мови прусського‑німецького
купецького соціолекту.
Особливо зацікавила учасників
конференції доповідь С. Мизникова
(Санкт‑Петербург) «Реєстри академіч-
них словників російської мови: традиції
та новації», оскільки в ній ішлося про
методику відбору та включення слів у
академічні словники. Наголошено, що
укладачі не мають ставити за мету фік-
сацію кожного нового слова в академіч-
ному словнику, оскільки для цього існу-
ють інші типи словників. Академічний
словник покликаний описувати слова,
які вже пройшли певний етап соціаліза-
ції та стали досить поширеними. Новий
«Большой академический словарь русс-
кого языка» (1—24 тт., видання продов-
жується), наголосив доповідач, охоплює
більш тривалий хронологічний період,
ніж усі попередні академічні словники,
і саме тому є унікальною скарбницею
82 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2018, № 5
Хроніка
російської лексики ХІХ—ХХ ст. Він
містить одиниці не тільки літератур-
ної мови, але й широкі пласти сучасної
побутово‑розмовної, діалектної та спе-
ціальної лексики, а також велику кіль-
кість нових слів, які закріпилися в узусі.
Робота конференції продовжила-
ся на трьох секційних засіданнях. На
першій секції виступила О. Лаптьонок
(Мінськ) із доповіддю «Відображен-
ня системних звʼязків слів у академіч-
ному тлумачному словнику білорусь-
кої мови». Як зазначила доповідачка,
системні звʼязки лексики у словнику
опосередковано відбиваються в дефі-
ніції (мероніміі, енантіосемії, гіпер‑гі-
понімічних відношеннях і частково
синонімії). При цьому ці звʼязки здій-
снюються через спеціальні позначки й
систему відсилань (на прикладі омоні-
мії та синонімії). Дослідниця розглядає
теоретичні та практичні проблеми, що
виникають за такого підходу, і пропонує
способи їх розвʼязання. З цією метою
вона наводить дані про ступінь пред-
ставленості системних семантичних
звʼязків слів у тлумачних словниках як
близькоспоріднених мов (українська,
російська), так і неспоріднених (англій-
ська, французька). Результати отримано-
го дослідження будуть використані при
створенні нового тлумачного словника
білоруської мови, запланованого Цен-
тром досліджень білоруської культури,
мови і літератури в Інституті мовознав-
ства ім. Якуба Коласа НАН Білорусі.
Паралельно з паперовою буде розробле-
но електронну версію словника.
У доповіді Я. Капранова (Київ)
«Словникова версія діахронічної ін-
терпретації ностратичного етимона
*mar‑a “tree, wood” на матеріалі “А
Сomprehensive Introduction to Nostratic
Comparative Linguistics: With Special
Reference to Indo‑European” у 3‑х томах
(Allan R. Bomhard)» подано широкий
огляд різних думок щодо етимологіч-
них джерел, зокрема ностратичних
словників, у яких зроблено спробу об-
ґрунтування спорідненості між деяки-
ми великими мовними сімʼями: алтай-
ською, афроазійською, дравідійською,
індоєвропейською, картвельською,
уральською. Аналіз словникової статті
з ностратичним етимоном *mar‑a «tree,
wood» в «A Comprehensive Introduction
to Nostratic Comparative Linguistics…»,
вважає доповідач, дозволяє 1) гово-
рити про їх традиційність: словнико-
ві примітки, організація генетичного
матеріалу за гніздовим принципом;
2) проаналізувати генетичний матеріал
з метою встановлення подібних мор-
фів на рівні фонології, морфології та
семантики; 3) встановити різні ступені
спорідненості мов не тільки з метою
обґрунтування їх взаємозвʼязку, а й для
реконструкції проміжних прамовних
етимонів (наприклад, усередині ураль-
ської мовної сімʼї — прафіно‑угорський
етимон); 4) визначити основні методи
дослідження для фіксації закономір-
ностей (наприклад, фонологічних — на
рівні конкретної мовної сімʼї) установ-
лення ностратичного етимона, а також
для демонстрації шляхів його методо-
логічного пошуку конкретним дослід-
ником; 5) систематизувати принципові
методологічні критерії, характерні для
цього лексикографічного джерела, що
дозволяють інтерпретувати запропоно-
ваний етимон як прамовний засіб для
конструювання статті в ностратичному
словнику.
З. Пахолок (Луцьк), І. Корольов
(Київ) та А. Грітенене (Вільнюс)
спільну доповідь «Проект першого ли-
товсько‑українського словника» при-
святили проблемі перекладних двомов-
них словників, оскільки, незважаючи на
давню історію контактів литовського й
українського народів, таких словників
не існує. Надруковано лише розмовник
у двох книгах: «З України до Литви :
Українсько‑литовський розмовник»
(2004) і «Lietuvių‑ukrainiečių pokalbių
knygelė : Литовсько‑український роз-
мовник» (2006). Проте накопичений
теоретичний і практичний матеріал у
галузі литуаністичної та української
лексикографії є передумовою для ство-
рення першого перекладного двомов-
ного словника. Мета такого словника
— дати відомості про зіставлення лек-
сичної бази литовської та української
мов, сприяти підготовці висококвалі-
фікованих кадрів у Литві та Україні зі
знанням державних мов, розширити
уявлення про спільну лексику двох не-
близькоспоріднених мов.
У доповіді В. Сакалаускене
(Вільнюс) і З. Саваневської‑Мохо-
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2018, № 5 83
Хроніка
вої (Варшава) «Двомовні словники Ан-
танаса Юшки з погляду XXI століття»
аналізувалася лексикографічна спадщи-
на вченого, яка раніше вже оцінювала-
ся з лінгвістичної точки зору, проте не
аналізувалася з метою вивчення етно-
лінгвістичних і соціолінгвістичних про-
цесів, культурних звʼязків литовського
і польського народів. Лексикографічні
тексти А. Юшки є важливою частиною
культурної спадщини Литви, оскільки
в них порівнюється литовський мате-
ріал з двома або кількома мовами. Ме-
тою співпраці вчених Литви та Поль-
щі є пошуки спільного й відмінного в
корпусі цих словників, характеристика
ментальних уявлень литовців і поляків,
представлених у словниковій спадщині
А. Юшки.
У доповіді Д. Свідярскене «Про
можливості наукової інтерпретації ма-
теріалу в “Словнику топонімів Литви”»
розглядалися дослідницькі приклади
підготовленого до друку третього тому
«Словника топонімів Литви» і робочий
матеріал четвертого тому (перший том
вийшов 2008 р., другий — 2014 р.). У
результаті аналізу вдалося відкорегува-
ти етимолого‑словотвірний методичний
підхід. Процес топонімічної номінації,
номінативне значення, умотивованість
топонімів показують, що в ниx закла-
дена різноманітна інформація. Топо-
німи є частиною соціального устрою і
відображенням ставлення індивіда до
названого обʼєкта. Як показують новіт-
ні регіональні дослідження з литовської
топономастики, соціальна інформація,
що міститься у власному імені, найчас-
тіше є імпліцитною. Для її виявлення
потрібно конкретизувати значення то-
понімa у мовленні, провести аналіз си-
туації його вживання, а також звернути
увагу нa мовну свідомість носіїв мови
при польовому збиранні матеріалу. Ре-
зультати додаткового комплексного під-
ходу в майбутньому словнику повинні
бути представлені у вигляді скорочень
або ж описовим способом, що дозво-
лить виділити багатозначні лексичні
мотиватори в литовському топоніміконі
та підвищити значущість «Словника то-
понімів Литви».
Робота другої секції розпочалася
з виступу І. Мігли (Рига) «Принципи
формулювання дефініції у тлумачних
словниках латиської мови», у якому
висвітлено важливе й досі не вирішене
питання опису лексичного значення.
Оскільки жодна лінгвістична теорія
не запропонувала конкретного методу,
головну увагу в доповіді було приді-
лено визначенням у трьох тлумачних
словниках латиської мови — різних за
розміром, цільовою аудиторією та ча-
сом укладання. У всіх цих словниках
використовується переважно описовий
принцип тлумачення слова. Семанти-
ка слова розкривається із зазначенням
явищ, умов, з якими повʼязане відпо-
відне слово. На вибір слів, пояснень і
прикладів, наголосила доповідачка, не-
минуче впливають ідеологія, відповід-
ні соціально‑політичні або економічні
умови.
А. Розе (Рига) у доповіді «Неоло-
гізми в “Словнику сучасної латиської
мови”: зміна традицій і актуальні про-
блеми» висвітлила важливі питання, з
якими стикалися укладачі електронно-
го «Словника сучасної латиської мови»
(2003—2013). Виявлені недоліки були
враховані й виправлені при перевидан-
ні словника у 2014 р. Автор доповіді
порівняла «Словник сучасної латиської
мови» з іншими тлумачними словни-
ками латиської мови та показала його
унікальність, адже він уміщує в собі
елементи словника іноземних слів, ети-
мологічного та енциклопедичного слов-
ників.
Ю. Паєдене представила допо-
відь «Мозаїка ідентичності мешканців
Жемайтії на прикладі словника кре-
тінгських говорів (Kretingos tarmės
žodynas)», у якій зазначила, що в ли-
товському фольклорі жителів Жемайтії
називають по‑різному: і мовчазними,
і впертими, і нерозторопними, і не-
ввічливими. Проте саме мова харак-
теризує людину, як і що вона говорить
про себе та інших, хоча сама не помі-
чає цього. Своєрідність висловлювання
стає особливо помітною в живій мові.
Велику кількість таких мовних пер-
лин відображено Ю. Александравічю-
сом у словнику кретінгських говорів
(2011). На матеріалі цього словника
доповідачка прагнула показати, яким
чином у мові жителів Жемайтії відби-
вається оцінка самих себе, як ця оцінка
змінюється залежно від періоду життя,
84 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2018, № 5
Хроніка
як оцінюються люди і простір, у якому
вони живуть.
Л. Вайчюліте‑Семенене присвя-
тила доповідь «Ідентичність людини
в публіцистиці на матеріалі “Корпусу
сучасної литовської мови”» розгляду
різних звʼязків індивіда з самим собою
та іншими людьми. Відправною точкою
дослідження слугував аналіз слововжи-
вань прикметника tapatus, ‑i (ідентич-
ний, ‑і) та його похідних у публіцистич-
них текстах, зафіксованих «Корпусом
сучасної литовської мови» («Dabartinės
lietuvių kalbos tekstynas»).
В. Чижик‑Прокашева у доповіді
«Укорінення поняття sąjūdis в литов-
ській мові» визначила похідні слова і
словоформи від основи sąjūdis (рух),
що вживаються в сучасній литовській
мові. Встановлено, що зʼявилося 28 но-
вих слів із похідною основою sąjūdis:
14 іменників, 12 прикметників, 1 ді-
єслово та 1 прикметник. Вони утворе-
ні чотирма способами: суфіксальним,
префіксальним, флективним і шляхом
основоскладання. Ілюстративний мате-
ріал дослідження (441 речення) взято з
корпусу литовської мови, створеного в
Центрі компʼютерної лінгвістики Уні-
верситету Вітовта Великого в Каунасі, а
також із пошукової системи Google.
У доповіді А. Грітенене «Ли-
товські партизани у публіцистичному
дискурсі» розглянуто поняття «литов-
ський партизан», яке сформувалося в
конкретних просторово‑часових умовах
організованого патріотично налаштова-
ними литовцями руху опору Радянській
владі у 1944—1953 рр. На підставі ана-
лізу матеріалів «Корпусу сучасної ли-
товської мови» виділено найтиповіші й
факультативні ознаки цього концепту.
Проаналізовано, як поняття «литов-
ський партизан» сприймається в мов-
ній свідомості зараз і як на сприйнят-
тя впливає історичний, політичний та
ідеологічний контекст.
На третій секції І . Сметонене у
доповіді «Словникова і когнітивна де-
фініція: спільне та відмінне» довела, що
когнітивна дефініція відмінна від слов-
никової за кількома параметрами. Так,
словникова дефініція оперує елемен-
тами наукових знань, її мета — макси-
мально точне відображення обʼєктивної
дійсності, тоді як когнітивне визначен-
ня спирається не тільки на науковий,
але головним чином — на повсякден-
ний субʼєктивний досвід мовця. При
описі того чи іншого денотата спочатку
виділяється його основний смисловий
компонент, а потім, залежно від родово-
го поняття, виділяються його диферен-
ційні ознаки. Особливо важливим при
цьому, наголосила доповідачка, є те, що
виділення основного компонента зна-
чення — це вільний вибір інтерпретато-
ра, а характер диференційних ознак і їх
пояснення залежать від обраного голов-
ного значення. У свою чергу когнітивна
дефініція в своїй структурі має відобра-
зити такі внутрішні звʼязки елементів
дійсності, які визначені колективною
мовною свідомістю суспільства.
М. Сметона у доповіді «Тлума-
чення в словниках синонімів і антонімів
у світлі концептного аналізу» звернув
увагу на те, що, вивчаючи словники,
можна реконструювати словниковий
образ світу. Цей образ, почасти застиг-
лий, залежить безпосередньо від типу
словника й методики його створення.
Так, для «Словника литовської мови»
(«Lietuvių kalbos žodynas») характерна
велика кількість історичного й діалект-
ного матеріалу. У словниках синонімів
і антонімів виокремлюють семантичну
домінанту слова і на її основі будують
опозиції значення досліджуваних слів
або подають їх семантичні паралелі.
Наприклад, слова дім (namai) – світ
(pasaulis) містять сему ʻдімʼ як приват-
ного і безпечного простору, а синоніми
дім (namai) — гніздо (lizdas) підкрес‑
люють значення дому як місця, куди
постійно повертаються.
Автори доповіді «Принципи ство-
рення й основні етапи словника сполу-
чуваності литовської мови» Л. Вілкай-
те‑Лоздене (Вільнюс), Е. Рімкуте,
А. Белінскене та Й. Ковалевскайте
(Каунас) повідомили про підготовку
словника колокацій сучасної литовської
мови, який відбиватиме особливості пу-
бліцистичного стилю. До електронного
словника ввійдуть автоматично вибрані
з матеріалів інтернет‑порталу Delfi.lt за
2014—2016 рр. лексичні колокації, що
складаються мінімум з двох осмисле-
них слів. У доповіді були представле-
ні використані методи автоматичного
визначення колокацій та детально об-
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2018, № 5 85
Хроніка
говорено концепцію словника. У базу
даних відібрано 100 найчастотніших,
використаних у колокаціях, іменників
(наприклад, рік, робота, місце, людина,
вивчення). Кожний іменник входить до
складу приблизно 250 стійких слово‑
сполучень, частотність яких нараховує
від кількох тисяч до одиничних ужи-
вань. Планується вмістити в словнику
близько 3 тис. колокацій. Для користу-
вачів доступним буде не лише словник,
а й уся база даних.
У доповіді «Поняття gėlė (квітка)
в тлумачних словниках литовської, ла-
тиської, російської та англійської мов»
Д. Люткявічене і А. Гайдене ви-
значили особливості тлумачення по-
няття «gėlė» (квітка) у чотирьох мовах
і сформулювали відповідне визначення
слова gėlė для «Словника літературної
литовської мови» («Bendrinės lietuvių
kalbos žodynas»). Дослідження пока-
зало, що литовські тлумачні словники
виділяють тільки одне значення для
gėlė — «рослина»; у словниках латись-
кої, російської та англійської мов виді-
ляється більше значень, основні з яких
— «рослина», «орган розможення рос-
лин», «стебло з квітучою частиною».
У «Словнику літературної литовської
мови», зазначають автори доповіді, не-
обхідно виділяти як мінімум три зна-
чення поняття «gėlė», дати детальніше
тлумачення цього слова, як це роблять
у тлумачних словниках інших мов, а та-
кож дослідити вживання його в «Корпу-
сі сучасної литовської мови» та живому
мовленні.
У доповіді Д. Мурмулайтіте
«Поняття “лексикографія” в словни-
ках» було зроблено спробу встановити,
чи є лексикографія наукою, якщо спира-
тися на тлумачення цього слова в тлу-
мачних та енциклопедичних словниках.
У результаті аналізу зʼясувалося, що
хоча лексикографію у словниках рід-
ко безпосередньо називають наукою, її
дослідний аспект природно випливає
з безлічі інших семантичних і контек-
стуальних параметрів: виділення теоре-
тичної і практичної частин лексикогра-
фії, називання словникових досліджень
академічними тощо.
Дві стендові доповіді представи-
ли білоруські науковці. В. Голубєва
(Мінськ) у доповіді «Лексикографічна
фіксація прислівників і авторська сло-
вотворчість» порушила питання обме-
женої фіксації прислівників у більшості
тлумачних словників російської, біло-
руської та української мов. Доповідачка
наголосила, що, зважаючи на неповну
лексикографічну фіксацію цього роз-
ряду слів, носієві мови нерідко важко
визначити наявність прислівникової
лексеми в мовній системі, а також роз-
межувати узуальні й оказіональні при-
слівники. Т. Помазенко (Мінськ) у
доповіді «Лексикографічна діяльність
Олександра Ружанцова» детально опи-
сала структурно‑змістові особливості
двомовного литовсько‑білоруського
словника військових термінів «Каман-
ды і назовы ў беларускіх аддзелах Лі-
тоўскага войска» О. Ружанцова (1921),
який не був опублікований і зберіга-
ється в Бібліотеці Академії наук Литви
ім. Врублевських (Вільнюс). Дослідни-
ця виділила й детально схарактеризува-
ла основні тематичні групи військової
лексики, визначила способи лексико-
графічної обробки понять, наголосила
на науково‑лінгвістичній цінності слов-
ника і його ролі у зміцненні литов-
сько‑білоруських мовних контактів.
Завдяки меценату А. Шакинісу від-
булася екскурсія учасників конференції
в столицю Жемайтії містоТельшяй.
З. ПАХОЛОК
(Луцьк)
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-184372 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0027-2833 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T06:23:21Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | 2022-05-27T12:59:58Z 2022-05-27T12:59:58Z 2018 Хроніка // Мовознавство. — 2018. — № 5. — С. 81-85. — укр. 0027-2833 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184372 17—18 травня 2018 р. в Інституті литовської мови у Вільнюсі відбулася міжнародна наукова конференція «Соціокультурна роль словників: концептуальність, візуальність, зміна традиції», яка обʼєднала лексикографів Білорусі, Латвії, Литви, Польщі, Росії, України, Чехії. Пленарне засідання відкрила директор Інституту литовської мови І. Забарскайте доповіддю «Використання старих і нових лексичних ресурсів у семантичній сітці: нові можливості», в якій наголосила на значенні словників у ХХІ ст. Компʼютерні технології та інтернет змінили мислення (зʼявився 3D‑вимір), а це в свою чергу змінило засоби і способи комунікації. У звʼязку з цим зʼявляються нові можливості: компʼютерні технології дозволяють створювати мовні інфраструктури, багатофункціональні мультимедійні словники; збагатити класичні словники складними системами пошуку, новою додатковою інформацією, засобами аналізу. uk Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Мовознавство Наукове життя Хроніка News items Article published earlier |
| spellingShingle | Хроніка Наукове життя |
| title | Хроніка |
| title_alt | News items |
| title_full | Хроніка |
| title_fullStr | Хроніка |
| title_full_unstemmed | Хроніка |
| title_short | Хроніка |
| title_sort | хроніка |
| topic | Наукове життя |
| topic_facet | Наукове життя |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184372 |