Роль функціональності протонуючого агента в формуванні доменної структури твердих блоків поліуретанових катіономерів

Дослiджено вплив функцiональностi протонуючого агента (HСl, H₂SО₄ i Н₃РО₄) третинних атомів азоту на формування доменної структури жорстких блокiв вВ полiуретанових капономерах з використанням метода малокутового розсiювання рентгенiвських променiв. Встановлено, що, незалежно вiд вмісту жорстких бло...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Украинский химический журнал
Datum:2000
Hauptverfasser: Штомпель, В.І., Керча, Ю.Ю., Лебедєв, О.Ф., Рябов, С.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України 2000
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184419
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Роль функціональності протонуючого агента в формуванні доменної структури твердих блоків поліуретанових катіономерів / В.І. Штомпель, Ю.Ю. Керча, О.Ф. Лебедєв, С.В. Рябов // Украинский химический журнал. — 2000. — Т. 66, № 6. — С. 118-121. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-184419
record_format dspace
spelling Штомпель, В.І.
Керча, Ю.Ю.
Лебедєв, О.Ф.
Рябов, С.В.
2022-05-30T18:52:46Z
2022-05-30T18:52:46Z
2000
Роль функціональності протонуючого агента в формуванні доменної структури твердих блоків поліуретанових катіономерів / В.І. Штомпель, Ю.Ю. Керча, О.Ф. Лебедєв, С.В. Рябов // Украинский химический журнал. — 2000. — Т. 66, № 6. — С. 118-121. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
0041–6045
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184419
541.64:539.2
Дослiджено вплив функцiональностi протонуючого агента (HСl, H₂SО₄ i Н₃РО₄) третинних атомів азоту на формування доменної структури жорстких блокiв вВ полiуретанових капономерах з використанням метода малокутового розсiювання рентгенiвських променiв. Встановлено, що, незалежно вiд вмісту жорстких блокiв в іономерах (31 i 51 %), найбiльша впорядкованicть жорстких блокiв у доменах реалізується у випадку протонування третинних атомів азоту бiфункцiональною кислотою. Пlри подальшому зростаннi функцiональностi кислоти (Н₃РО₄) відбувається збiльшення розміру жорстких доменiв з одночасним пiдвищенням рiвня їx дефектностi, що є наслiдком впливу просторової будови утворюваних iонних груп на процес доменоутворення жорстких блокiв.
uk
Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України
Украинский химический журнал
Химия высокомолекулярных соединений
Роль функціональності протонуючого агента в формуванні доменної структури твердих блоків поліуретанових катіономерів
Роль функциональности протонирующего агента в формировании доменной структуры жестких блоков полиуретановых катиономеров
The role of the functionality of protonating agent in the domain structure formation of rigid blocks of polyurethane cationomers
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Роль функціональності протонуючого агента в формуванні доменної структури твердих блоків поліуретанових катіономерів
spellingShingle Роль функціональності протонуючого агента в формуванні доменної структури твердих блоків поліуретанових катіономерів
Штомпель, В.І.
Керча, Ю.Ю.
Лебедєв, О.Ф.
Рябов, С.В.
Химия высокомолекулярных соединений
title_short Роль функціональності протонуючого агента в формуванні доменної структури твердих блоків поліуретанових катіономерів
title_full Роль функціональності протонуючого агента в формуванні доменної структури твердих блоків поліуретанових катіономерів
title_fullStr Роль функціональності протонуючого агента в формуванні доменної структури твердих блоків поліуретанових катіономерів
title_full_unstemmed Роль функціональності протонуючого агента в формуванні доменної структури твердих блоків поліуретанових катіономерів
title_sort роль функціональності протонуючого агента в формуванні доменної структури твердих блоків поліуретанових катіономерів
author Штомпель, В.І.
Керча, Ю.Ю.
Лебедєв, О.Ф.
Рябов, С.В.
author_facet Штомпель, В.І.
Керча, Ю.Ю.
Лебедєв, О.Ф.
Рябов, С.В.
topic Химия высокомолекулярных соединений
topic_facet Химия высокомолекулярных соединений
publishDate 2000
language Ukrainian
container_title Украинский химический журнал
publisher Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України
format Article
title_alt Роль функциональности протонирующего агента в формировании доменной структуры жестких блоков полиуретановых катиономеров
The role of the functionality of protonating agent in the domain structure formation of rigid blocks of polyurethane cationomers
description Дослiджено вплив функцiональностi протонуючого агента (HСl, H₂SО₄ i Н₃РО₄) третинних атомів азоту на формування доменної структури жорстких блокiв вВ полiуретанових капономерах з використанням метода малокутового розсiювання рентгенiвських променiв. Встановлено, що, незалежно вiд вмісту жорстких блокiв в іономерах (31 i 51 %), найбiльша впорядкованicть жорстких блокiв у доменах реалізується у випадку протонування третинних атомів азоту бiфункцiональною кислотою. Пlри подальшому зростаннi функцiональностi кислоти (Н₃РО₄) відбувається збiльшення розміру жорстких доменiв з одночасним пiдвищенням рiвня їx дефектностi, що є наслiдком впливу просторової будови утворюваних iонних груп на процес доменоутворення жорстких блокiв.
issn 0041–6045
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184419
citation_txt Роль функціональності протонуючого агента в формуванні доменної структури твердих блоків поліуретанових катіономерів / В.І. Штомпель, Ю.Ю. Керча, О.Ф. Лебедєв, С.В. Рябов // Украинский химический журнал. — 2000. — Т. 66, № 6. — С. 118-121. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT štompelʹví rolʹfunkcíonalʹnostíprotonuûčogoagentavformuvannídomennoístrukturitverdihblokívpolíuretanovihkatíonomerív
AT kerčaûû rolʹfunkcíonalʹnostíprotonuûčogoagentavformuvannídomennoístrukturitverdihblokívpolíuretanovihkatíonomerív
AT lebedêvof rolʹfunkcíonalʹnostíprotonuûčogoagentavformuvannídomennoístrukturitverdihblokívpolíuretanovihkatíonomerív
AT râbovsv rolʹfunkcíonalʹnostíprotonuûčogoagentavformuvannídomennoístrukturitverdihblokívpolíuretanovihkatíonomerív
AT štompelʹví rolʹfunkcionalʹnostiprotoniruûŝegoagentavformirovaniidomennoistrukturyžestkihblokovpoliuretanovyhkationomerov
AT kerčaûû rolʹfunkcionalʹnostiprotoniruûŝegoagentavformirovaniidomennoistrukturyžestkihblokovpoliuretanovyhkationomerov
AT lebedêvof rolʹfunkcionalʹnostiprotoniruûŝegoagentavformirovaniidomennoistrukturyžestkihblokovpoliuretanovyhkationomerov
AT râbovsv rolʹfunkcionalʹnostiprotoniruûŝegoagentavformirovaniidomennoistrukturyžestkihblokovpoliuretanovyhkationomerov
AT štompelʹví theroleofthefunctionalityofprotonatingagentinthedomainstructureformationofrigidblocksofpolyurethanecationomers
AT kerčaûû theroleofthefunctionalityofprotonatingagentinthedomainstructureformationofrigidblocksofpolyurethanecationomers
AT lebedêvof theroleofthefunctionalityofprotonatingagentinthedomainstructureformationofrigidblocksofpolyurethanecationomers
AT râbovsv theroleofthefunctionalityofprotonatingagentinthedomainstructureformationofrigidblocksofpolyurethanecationomers
first_indexed 2025-11-24T11:48:42Z
last_indexed 2025-11-24T11:48:42Z
_version_ 1850846188233818112
fulltext ХИМИЯ высокаМОЛЕКУЛЯРНЫХ СОЕДИНЕНИЙ удк 541.64:539.2 В. 1. Штомпель, ю. ю. Керча, о. Ф. Лебедев, с. В. Рябов РОЛЬ ФУНКЦIОНАЛЬНОСТI пютонмючого АГЕНТА В ФОРМУВАННI цомвнно! СТРУКТУРИ ЖОРСТКИХ БЛОКIВ ПОЛIУРЕТАНОВИХ KATIOHOMEPIB Доелiджено вплив функцiональноетi протонуючого агента (Hel, H2S04 i НзРО4) третинних атомтв азоту на формування доменноi структури жорстких блокiв В полiуретанових капономерах 3 використанням метода малокутового розсiювання рентгенiвеьких променiв. Встановлено, що, незалежно вiд вмтсту жорстких блокiв В юномерах (31 i 51 %), найбiльша впорядкованicть жоретких блокiв у доменах реалтзуетъся у випадку протонування третинних атом!в азоту бiфункцiональною кислотою. Ilри подальшому зроетаннi функцiональностi кислоти (НзРО4) вшбувасться збiльшення розмтру жорстких доменiв 3 одночасним пiдвищенням рiвня ix дефектностi, що е наелiдком впливу просторовоi будови утворюваних iонних груп на процее доменоутворення жорстких блокiв. 2КПУ: нн НИ ИН ни I I I I I I I I {-О[(СН2)..О)14-СN-R-NСО-R'-оСN-R-NСО-R'-ОСN-R-NСО-R'-ОCN-R-NC-ty , ~ В ~ 1) 11 11 ') 11 о о о о о о о о СИЗ + I N -МДЕА (в полiуретано- .(CH2)2-N+..(СН2h- вих каттономерах); I '.. н Ап'" п = 1, 2, З, N-МДЕА (в неюномерних аналогах); сн, I R': -(CH2)I-N-(CH2)I- Дослiджуванi КПУ були одержанi з олiгоокситетраметиленглiколю(М = 1000) сумiшi iзомерiв 2,4(2,б)-толуiлендiiзоцiанату (ТДI) i N-Me­ тилдiетаноламiну 3 третинним атомом азоту в ланцюзi (N-МДЕА). Протонування третинних атомтв азоту право­ дили ОДИО-, двох- i трьохфункцiональними КИС­ лотами гнс; H2S04 i НзРО4), одержуючи, вiдповiдно, три катiономери: lКПУ-l, lКПУ-2 i lКПУ-3 (2КПУ-1, 2КПУ -2 i 2КПУ-3). Незалежно вiд функцiональностi протонуючого агента, ступiнь протонування у всгх дослiджуваних КПУ складав 100 %. Полiмерами порiвняння були ix иеiономернi аналоги з третинними атомами азоту в жорстких блоках lКПУ-О (2КПУ-О). Дослiдження мiкрогетерогеиноi структури ПУI проведенi методом малокутового розсiювання рентгенiвських променiв з використанням мало­ кутово! рентгеиiвськоi камери КРМ-I (CUKa-ВИЛ- н н н н ! I I I t-О·((СН:z).с-ОJI4-CN-R-NCO-R1-OCN-R...NC-}.r ~ 11 ~ " ~ о о о о Вiдомо, що високотемпературнi i граничнi мiцнiстнi властивоетi сегментованих полiуретанiв (СПУ) визначаються ступенем досконалостт до­ менно! структури Ух жорстких блокiв [1]. Значний вплив на формування жорстких доменiв у СПУ здтйснюе введения в жорстколанцюгову складову катiоиоактивних груп внаслiдок появи в полiуретановiй системi далекодiючих взаемошй електростатичноi природи [21. Iнтенсивнiсть мiжмолекулярних взаемошй за участю тонних груп У полiуретанових катюномерах визначаеться природою протонуючого агента третинних атомгв азоту (мгнеральна чи органiчна кислота), ступе­ нем кватернiзацii [3] та гн, В той же час, в лiтературi практично вiдсутнi вiдомостi про ВПЯИБ функцiональностi протонуючого агента, а вiдповiдно i будови iонних груп, на формування доменноi структури жорстких блокiв У полiуретанових катюномерах. Мета даноi роботи полягала у вивчениi впливу функцiональнocri кислоти, як протонуючого агента третинних атомтв азоту, на формування доменног структури полiуретанових капономертв у залежиосп вiд вмтсту в них жорстких блокiв. Для проведення дослiджень були еинтезованi по преполiмернiй методицi два типи полiуретанових катюномертв (IКПУ i 2КПУ) 3 вмтстом в них жорстких блокiв 31 i 51%, вiдповiдно, тако! хiмiчноi будови: lКПУ: © В. 1. Штомпель, ю. Ю. Керча, О. Ф. Лебедев, С. В. Рябов, 2000 118 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ. ЖУРИ. 2000. Т. 66, N~ 6 J. 81..:IH.0.1. Кривi малокутового розеiювання рентгенгвських промеиiв полiуретановими катiономерами: а - першого типу (Сж.б = 31 %): I - lКПУ-О~ 2 - IКПУ-I~ 3 - IКПУ-2; 4 - IКПУ-3; 6 - другого типу (С•.б -= 51 %): 1 - 2КПУ-О~ 2 - 2КПУ-l~ 3 - 2КПУ-2; 4 - 2КПУ-З. Присутнiсть iнтерференцiйного максимуму на кривiй розсiювання lКПУ-1 е ознакою iснування в його об'емт проеторовоi макрогратки, елемента­ ми якоi € надмолекулярнi утворення. Оекiльки дослiджуванi нами полiуретановi системи аморфнi, то елементами просторовот макрогратки € асоцiати жорстких блокiв - домени. Великий перiод (L) просторовоi макрогратки жорстких 16, град 28. град2 2 о о 4000 8000 12000 16000 1. вынол. 2000 6000 4000 вiдповiдно i далекодiючих мiжмолекулярних взаемодтй за ix участю, викликае iнтенсивний процес асоцiацii жорстких блокiв у домени. На це вказуе бiльш висока iнтенсивнiсть розсiювання i лрояв iнтерференцiйного максимума (20max ~ 67') на кривiй малокутового розсiювання рент­ гентвських променiв зразком lКПУ-l, порiвняно з кривою розсiювання його неюномерного аналога. N+ при цьому капони (протонованi атоми азоту) в iонних групах 11 i 111 належать до рiзних жорстких блокiв КПУ. Таким чином, при прото­ нуванн! третинних атомтв азоту двох- i трьох­ функцiональними кислотами будуть утворюва­ тиеь в юномерах центри фтзично! [онно] зшивки жорстких блокiв. Аналiз кривих малокутового розеiювання рентгенiвських променiв зразками lКПУ (рисунок, а) показав, що змiиа функцiональностi протону­ ючого агента eYТТ€BO вллива€ на ix структурну органiзацiю на надмолекулярному ртвнь Про це свiдчить змiна прояву i кутового положения iнтерференцiйного максимуму на кривих розсiювания цИХ КПУ. Так, зокрема, дуже низька iнтенсивнiсть малокутового розсiювання рент­ генiвських променiв зразком полiуретана з тре­ тинним атомом азоту в жорстких блоках ­ неюномерним аналогом (lКПУ-о) i вiдсутнiсть iнтерференцiйного максимуму на його кривiй розсiювання (крива 1) свiдчать про те, що в цьому полiуретановi аеоцiацiя жорстких блокiв у доме­ ни практично не реашзуетъся. Аналогiчний етрук­ турний стан нами спостерiгався i ранiше при дослiдженнi структури полтурстану подiбноi хiмiчноi будови 3 lКПУ-о, при цьому припуска­ лось, що це обумовлено знаходженням у боковому вiдгалуженнi ланцюгу жорстких блокiв (подо­ вжувача ланцюгу) СНз-грул, якi виконують роль етеричноi перешкоди для реалiзацii мiжмолекулярних уретан-уретанових водневих зв'язклв [51 Останнi, поряд з термодинамiчною несумiсиiетю гнучких та жоретких блокiв у СПУ, € рушiйною силою для асоцiацii жоретких блокiв у домени. Протонування третинних атомтв азоту моно­ функшональною кислотою (НС!) i поява, таким чином, у полiуретановiй системi iониих груп, а ромгнювання, монохроматизоваие Ni-фiльтром, щiлинна колiмацiя первиниого рентгентвського променя проводилась по методу Кратк! [4]). Експериментальнi кривi розсiювання нормувались на величину розсiючого об'ему дослiджуваних зразкiв КПУ та ослабления ними первинного рентгенгвського променя. Перед проведенням дослiджень нами припу­ скалось, що використання кислот НСl, H2S04 i НзРО4 У ролi протоиуючого агента третинних атомтв азоту в ланцюгу жорстких блокiв буде сприяти утворенню в КПУ iонних груп, вiдповiдио, такого типу: N+··· CI (1), N+ ... SO~- ... +N (11) i ьг 0.0 •• 0 +N (111), PO~- ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ. ЖУРИ. 2000. Т. 66, N2 6 119 доменiв lКПУ-1, у вiдповiдностi з рiвнянням Брегга (L = пА / 2sin 6шах), становить близько 8 НМ. У той же час, змiиз типу iоиних груп У КПУ, яка реалтзуеться при протонуваннт третинних атомтв бiфункцiональною кислотою (H2S04), обу­ МОВЛЮ€ значно бiльший, нiж в lКПУ-l, ступiнь упорядкувания жорстких блокiв У доменах, наслiдком чого € часткове зменшення розмгру останнгх, а вiдповiдно i розмiру утворюваноi ними проеторовоi макрогратки (L = 7.0 им). Про iснування такот змiни структурнот органiзацii в КПУ, при використаннi H2S04 в ролi протоную­ чого агента третинних атомтв азоту, свiдчить суттеве зростання iнтенсивностi малокутового розсiювання рентгенiвських променгв зразком lКПУ-2 в областi iнтерференцiйиого максимуму та перемiщення його в кутову область 2е = 75' (крива 3), в порiвняннi з iнтенсивнiстю та кутовим положениям максимуму на кривiй розсiювання lКПУ-l. Виявлений процес збiльшення упорядкова­ носп в розмiщеннi жорстких блокiв У доменах, який спостерп-аеться по мгр! зростання функцiональноетi протонуючого агента, пору­ шуеться, коли протонування третинних атомгв азоту вщбуваетъся трьохфункшональною кисло­ тою. Як свiдчить змiна характеру малокутового розеiювання рентгенiвських променгв зразком lКПУ-3, використання НзРО4 У ролi протонуючого агента викликае часткове розпушування (зростан­ ня дефектностi) жорстких доменiв та дисперсiю ix розмiрiв, наелiдком чого € збiльшення мiждоменноi вiдстанi в йога об'ем! (L = 10.2 им) у порiвняннi з цими характеристиками доменнот структури жорстких блокiв полтуретанового катюномера. для одержания якого викориетову­ валась бiфункцiональна кислота (1КПУ-2). Така змiна характеру мткрогетерогенно! структури КПУ при переходi вiд двох- до трьох­ функцiонального протонуючого агента третинних атомтв азоту може бути лише наслщком впливу просторовот будови iонних груп 111, при цьому пiд шею ектростатичнот рiвноваги в розташуваннi ix катiоиiв (лротонованих атомтв азоту), якi знахо­ дяться в ланцюгу жорстких блокiв, эросгае де­ фектнiсть жорстких доменiв. Оцiнка таких параметрiв гетерогенно! струк­ тури .дослшжуваних КПУ, як ступеня сегрегацй гнучких i жорстких блокiв У КПУ (асег) [6] та ширини перехiдного шару мiж жорсткими доме­ нами i гнучкою матрицею (Е) [7], показала, що залежнiсть ix величини вiд функцiональностi протонуючого агента знаходиться у вiдповiдностi до змiни характеру малокутового розсiювання 120 рентгенiвеьких променiв при переходi вiд негономерного аналога до полiуретанових катюномертв. Так, зокрема, полiуретановий катюномер, для одержания якого використовува­ лаеь бiфункцiоналъна кислота, характеризуеться найбiльш високим серед lКПУ ступенем сегрегацii гнучких i жорстких блокiв i найменшою шири­ ною перехiдного шару мiж жороткими доменами i гнучкою матрицею, тодi як полiуретан з тре­ тинним атомом азоту в ланцюгу жорстких.блоктв (неiномерний аналог) мае найменшу величину асег i найбiльше значення Е (таблиця), Збiльшення довжини жорстких блокiв У КПУ значно поглиблюе процее асошацй жорстких блокiв У домени як в неюномерному аналоговi (2КПУ-О), так i в катюномерах. при цьому вщбуваетъся збiльшення упорядкованоетi в розмiщеннi жорстких блокiв У доменах i останиiх в об'ем! 2КПУ, порiвияно з вiдповiдними юномерами першого типу. На це вказуе значно вища, нiж в lКПУ, iнтенсивнiеть малокутового розеiювання рентгенiвських променiв зразками 2КПУ i бiльш виразний прояв iнтерференцiйних максимумiв на кривих розсiювання 2КПУ-1 ­ 2КПУ-3 (рисунок, б). Разом з тим, змiна iнтенсив­ носп i кутового положения iнтерференцiйиого максимуму на кривих розеiювання цих катюномертв. яка реалтзуетъся при переходi вiд 2КПУ-1 цо 2КПУ -2 i 2КПУ-3, а вiдповiдно i змiна упорякованоетi ix жорстких блокiв у доменах i розмiру утворюваноi оетаннiми вросторовот мак­ рогратки (таблиця), мае такий же характер, як i для lКПУ. Виявлена залежнiсть ступеня доеконалоетi доменнот структури жорстких блокiв У полтуре­ танових катюномерах вiд функцiональноетi про­ тонуючого агента (кислоти) третинних атомтв азоту вказуе на те, що зроблене нами припущення про можливий тип iонних груп i виконання Параметра мгкрогетерогенвот структури полiуретанових капономертв Полiмер L, ИМ <6р2> '106, . Е··, им (ел/нм3)2 ассг lКПУ-О 6.6 1.44 0.21 2.3 IКПУ-кнсп 7.9 2.57 0.34 1.5 IКПУ-2(Н2SО4) 7.0 4.26 0.48 0.8 lКПУ-3(НзРО4) 10.2 3.40 0.41 1.2 2КПУ-О 2.27 0.28 1.8 зкпм-кнси 10.5 4.38 0.52 1.6 2КПУ-2(Н~О4) 9.6 7.00 0.75 1.2 2КПУ-3(НзРО4) 11.2 5.98 0.69 1.3 • асег- <6р2> / <6p~> [6t .. Е = а v'f2 (7~ ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ. ЖУРИ. 2000. Т. 66, NQ 6 iонними групами 11 i 111 функцii центрiв юнно! (фiзичноi) зшивки € справедливим, у вiдповiдностi до збiльшення доеконалостi доменнот структури жорстких блокiв, при пере­ ход] вiд lКПУ до 2КПУ реалтзуетъся i зростання ступеня сегрегацii гнучких i жорстких блокiв, тош як залежнiсть величини асег i Е вiд функцiональностi протонуючого агента в 2КПУ мае аналогiчний характер з lКПУ (ДИВ. таблицю). Таким ЧИНОМ, проведенi дослiдження показа­ ли, що ступiнь доеконалостi доменноУ структури жорстких блокiв У полiуретанових катюномерах визначаеться як довжииою ix жорстких блокiв, так i будовою iонних груп, при цьому останнiй фактор € домiнуючим. РЕЗЮМЕ. Исследовано влияние функциональности про­ тонизирующего агента (Hel, H2S04 и l-IЭРО4) третичных атомов азота на формирование доменной структуры жестких блоков в полиуретановых катиономерах с использованием метода малоуглового рассеяния рентгеновских лучей. Уста­ новлено, что, независимо от содержания жестких блоков в иономерах (31 и 51 %), наибольшее упорядочение жестких блоков в доменах реализуется в случае протонизации тре­ тичных атомов азота бифункциональной кислотой. При последующем увеличении функциональности кислоты Iнститут xiMii високомолекулярних сполук, НАН Украiни, Киiв (НзРО ..) происходит увеличение размера жестких доменов с одновременным повышением уровня их дефектности, что является следствием влияния пространственного строения ионных групп на процесс доменообразования жестких блоков. SUMMARY. The influence of а different functionalyties of protonization agents (Hel, H2S0.. and НэРО4) оп structure formation о' hard domains in the polyurethane cationomers was investigated Ьу using small-angle Х-гау scattering. It has Ьееп shown, that hard domains have the greatest ordering оС hard bIocks then, when tertiary а toms of nitrogen protonized Ьу means bifunctional acid (H2S04) irrespective of 1he contents hard bIocks in the cationomers (31 апс 51 %). The hard domains exhisist of partial defective and increase оС size, that is evidence of а spatial structure of iOI1's groups, with the subsequent increase functional о! acid (НзРО4). 1. Керчи Ю. Ю. Физическая химия полиуретанов. -Киев: Наук. думка, 1979. 2. Nierzwicki W., Rulkowska М. 11 Polym. Соmmип. -1986. -27, N~ 11. -Р. 327-329. 3. Vilensky V. А., Кеесп» У. У., Црвю« У. S. et (1/. 11 Angew. Macromolec. Chem. -1984. -126, N~ 1965. -з 125-143. 4. Kratky О., Leopold Н. 11 Die Makromolek. Chem. -1964. -75. -S. 69-74. 5. Штомпель В. И., КеР'(1 Ю. Ю. 11 Укр. хим. жури. -1997. -63, N~ 10. -с 70-73. 6. Воплп R., Мииег Е. Н. 11 1. Macromol. Sci. Phys. Pt. В. -1974. -10, N2 1. -Р. 177-189. 7. КоЬегstеiл J. Т., Могга В.. Stein R. S. 11 J. Appl. Cryst. -1980. -13. -Р. 34-45. Надiйшла 13.11.98 УДК 547:541.427 Е. х. Аллабердиева, Е. Н. Швед, о. В. Логвинова, Е. В. Сошенко КИНЕТИКА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ ФЕНОЛОВ С ЭПИХЛОРГИДРИНОМ В СРЕДЕ ДИМЕТИЛСУЛЬФОКСИДА ПРИ 80 ос Изучены кинетические характеристики реакции м-хлор- и n-нитрофенола с эпихлоргидрином в диметилсульфоксиде. Установлено, что параллельно с реакцией фенолов с эпихлоргидрином протекает полимеризация эпихлоргидрина. Оценены константы скорости параллельных реакций. Реакция фенолов с эпихлоргидрином (ЭХГ) лежит в основе синтеза широко применяемых полимерных материалов - эпоксидных смол [1-5~ Известно [41 что реакция фенолов с ЭХГ протекает по схеме: 1&- кат ~ он + CH;zb'CH-СН;zСI --r- R ~ ~O-CH2-CH-CH2CI.. • t ~ ОН R 4: ~ ©-O-C~-CH-CH2 НCI "1 R О Предыдущие исследования реакции (1) прово­ дились в условиях псевдопервого порядка по ЭХГ, когда ЭХГ являлся и реагентом, и растворителем [5J. Для всестороннего кинетического изучения реакции (1) представлялось необходимым иссле­ довать данную реакцию в растворителе с целью получения количественных закономерностей про­ цесса в условиях, когда концентрации реагирую­ щих веществ имеют одинаковый порядок. Однако в среде диметилсульфоксида (ДМСО) наблюдае­ мые константы скорости уменьшались по ходу процесса. Кроме того, кривые, построенные в координатах х (концентрация продукта реакции) © Е. Х. Аллабердиева, Е. Н. Швед, О. В. Логвинова, Е. В. Сошенко, 2000 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ. ЖУРИ. 2000. Т. 66, N~ 6 121