Інтонаційні параметри тендерної варіантності діалектного мовлення
У статті проаналізовано гендерні розбіжності просодії українського діалектного мовлення. Наведено показники окремих інтонаційних параметрів на перцептивному та акустичному рівнях. Встановлено специфіку інтонаційної репрезентації діалектного дискурсу з урахуванням гендерної дихотомії. The article des...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Мовознавство |
|---|---|
| Datum: | 2019 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
2019
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184435 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Інтонаційні параметри тендерної варіантності діалектного мовлення / Н.С. Вербич // Мовознавство. — 2019. — № 4. — С. 64-73. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-184435 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Вербич, Н.С. 2022-06-02T14:47:29Z 2022-06-02T14:47:29Z 2019 Інтонаційні параметри тендерної варіантності діалектного мовлення / Н.С. Вербич // Мовознавство. — 2019. — № 4. — С. 64-73. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 0027-2833 DOI 10.33190/0027-2833-307-2019-4-005 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184435 У статті проаналізовано гендерні розбіжності просодії українського діалектного мовлення. Наведено показники окремих інтонаційних параметрів на перцептивному та акустичному рівнях. Встановлено специфіку інтонаційної репрезентації діалектного дискурсу з урахуванням гендерної дихотомії. The article describes the gender specifics in intonation organization of the Ukrainian dialect speech. The indexes of prosodic parameters are presented on the auditory and acoustic levels. It has been proved specific character intonation variability of the dialect discourse which is determined by the constituents of the gender dichotomy. uk Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Мовознавство Інтонаційні параметри тендерної варіантності діалектного мовлення The intonation parameters of gender variation in the dialect speech Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Інтонаційні параметри тендерної варіантності діалектного мовлення |
| spellingShingle |
Інтонаційні параметри тендерної варіантності діалектного мовлення Вербич, Н.С. |
| title_short |
Інтонаційні параметри тендерної варіантності діалектного мовлення |
| title_full |
Інтонаційні параметри тендерної варіантності діалектного мовлення |
| title_fullStr |
Інтонаційні параметри тендерної варіантності діалектного мовлення |
| title_full_unstemmed |
Інтонаційні параметри тендерної варіантності діалектного мовлення |
| title_sort |
інтонаційні параметри тендерної варіантності діалектного мовлення |
| author |
Вербич, Н.С. |
| author_facet |
Вербич, Н.С. |
| publishDate |
2019 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Мовознавство |
| publisher |
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
The intonation parameters of gender variation in the dialect speech |
| description |
У статті проаналізовано гендерні розбіжності просодії українського діалектного мовлення. Наведено показники окремих інтонаційних параметрів на перцептивному та акустичному рівнях. Встановлено специфіку інтонаційної репрезентації діалектного дискурсу з урахуванням гендерної дихотомії.
The article describes the gender specifics in intonation organization of the Ukrainian
dialect speech. The indexes of prosodic parameters are presented on the auditory and
acoustic levels. It has been proved specific character intonation variability of the dialect
discourse which is determined by the constituents of the gender dichotomy.
|
| issn |
0027-2833 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184435 |
| citation_txt |
Інтонаційні параметри тендерної варіантності діалектного мовлення / Н.С. Вербич // Мовознавство. — 2019. — № 4. — С. 64-73. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT verbičns íntonacíiníparametritendernoívaríantnostídíalektnogomovlennâ AT verbičns theintonationparametersofgendervariationinthedialectspeech |
| first_indexed |
2025-11-24T11:40:25Z |
| last_indexed |
2025-11-24T11:40:25Z |
| _version_ |
1850845958262226944 |
| fulltext |
© Н. С. ВЕРБИЧ, 2019
64 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2019, № 4
DOI 10.33190/0027-2833-307-2019-4-005
Н. С. ВЕРБИЧ
ІНТОНАЦІЙНІ ПАРАМЕТРИ ГЕНДЕРНОЇ ВАРІАНТНОСТІ
ДІАЛЕКТНОГО МОВЛЕННЯ
У статті проаналізовано гендерні розбіжності просодії українського діалектно-
го мовлення. Наведено показники окремих інтонаційних параметрів на перцептив-
ному та акустичному рівнях. Встановлено специфіку інтонаційної репрезентації
діалектного дискурсу з урахуванням гендерної дихотомії.
Ключові слова: гендер, інтонація, членування, темп, пауза.
Експериментально-фонетичні дослідження від початків ґрунтувалися на
аналізі усного висловлення, записаного в спеціальних студіях із залученням
високоякісних приладів фіксації мовленнєвих сигналів, що було пов’язано
з необхідністю отримати фонозаписи, позбавлені сторонніх шумів. З часом
поява нових звукозаписувальних пристроїв і технологій опрацювання аудіо-
файлів уможливила переорієнтацію з дослідження дикторського мовлення
на тексти, записані в умовах безпосереднього спілкування з інформантом.
Отже, з’явилася змога аналізувати не лише літературні, а й діалектні моно-
логи. Зауважимо, що в 70-х рр. минулого століття були спроби описати інто-
націю та просодію діалектних текстів, однак технічні труднощі із фіксацією
матеріалів під час експедицій або значні матеріальні затрати та психологіч-
ні бар’єри запису діалектоносіїв у спеціальних студіях істотно обмежували
розвиток цього напряму досліджень.
Водночас експериментально-фонетичний аналіз інтонації діалектної
оповіді дає змогу не лише описати й схарактеризувати типи інтонаційних
конструкцій у різних говірках, а й простежити вплив діалектної інтонації
на просодію літературного мовлення. Показовими щодо цього є, наприклад,
наші попередні спостереження за особливостями вживання висхідно-спадно-
го тону в літературному й діалектному мовленні. У літературному мовленні
більшості слов’янських мов, зокрема й українській, таке завершення засвід-
чено здебільшого в некінцевих синтагмах або як варіант конклюзивної каден-
ції питальних і окличних фраз. Зрідка цей тип тону трапляється в односинтаг-
мових розповідних реченнях. На відміну від нормативного спадного тону в
кінці фрази, кінцеві висхідно-спадні зміни частоти основного тону (ЧОТ), на
думку дослідників, можуть бути нетиповим варіантом інтонації завершення
або ж є особливістю дикторського читання 1. Проаналізувавши кінцеві тони
в українському діалектному мовленні, констатуємо наявність висхідно-спад-
ного термінального тону в більшості проаналізованих текстів, записаних у
різних говірках. Щоправда, його частотність засвідчує, що в одних говірках
висхідно-спадний термінальний тон є однозначним сигналом кінця фрази, а
1 Николаева Т. М. Фразовая интонация славянских языков.― М., 1977.―
С. 118.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2019, № 4 65
Інтонаційні параметри гендерної варіантності діалектного мовлення
в других він позиційно зумовлений 2. Отже, в цій позиції спостерігаємо за-
кономірний вплив діалектної інтонації на літературну.
Сучасні експериментально-фонетичні дослідження інтонації усних тек-
стів, зокрема й діалектних, акцентують не лише на констатації того чи того
явища, а шукають відповіді на питання про причини їх постання. Все більше
уваги при цьому приділяють впливові позамовних факторів, серед яких пси-
хологічні, вікові, гендерні, статусні тощо.
Метою нашої розвідки є аналіз гендерно маркованих особливостей інто-
нації діалектного мовлення.
Матеріал дослідження ― записи гуцульських, наддністрянських і бой-
ківських говірок південно-західного наріччя української мови з діалектного
фонофонду Інституту української мови НАНУ.
Інформанти ― 10 жінок і 10 чоловіків ― представники однієї вікової
групи ― особи похилого віку (55–75 років), що мають приблизно однаковий
рівень освіти, соціальний статус та рід діяльності. Крім цього, відбираючи
матеріал для аналізу, враховували стать експлоратора, який записував тек-
сти, оскільки відомо, що найяскравіше диференційні риси комунікативної
поведінки чоловіків і жінок виявляються в однорідних групах спілкування 3.
Нині в Україні питання виявлення розрізнювальних ознак інтонації чо-
ловічого й жіночого мовлення як у перцептивному, так і в акустичному ас-
пектах активно досліджують на матеріалі романо-германських мов. Говоря-
чи про гендерну специфіку фонетики усної оповіді, здебільшого наводять
загальновизнані відмінності жіночих і чоловічих голосів, пов’язаних із ан-
тропометричною різницею будови їхніх органів мовлення. Зокрема, йдеться
про взаємозв’язок між творенням голосу та анатомічними особливостями
будови голосових зв’язок у жінок і чоловіків. Установлено, що в чоловіків,
на відміну від жінок, голосові зв’язки довші, товстіші та напруженіші, дов-
жина їхнього мовленнєвого тракту більша. Це зумовлює різницю між жі-
ночими та чоловічими голосами за частотою вібрації голосових зв’язок за
одиницю часу, тобто за ЧОТ: відомо, що середнє значення ЧОТ у чоловіків
зазвичай удвічі менше, ніж у жінок. Таким чином, частотний рівень мовлен-
ня жінок вищий за відповідний показник мовлення чоловіків 4.
На підставі експериментально-фонетичного аналізу суперсегментних
характеристик виокремлено універсальні та варіантні інтонаційні параме-
три, що протиставляють усний маскулінний і фемінний тексти. Так, фоне-
тисти зауважують: інтонація жіночого мовлення виразніша, багатша, варіа-
тивніша, що виявляється в наявності більшого відсотка комбінованих тонів,
більших за значеннями міжскладових та внутрішньоскладових частотних
інтервалів, вищий частотний рівень, зміну частотних регістрів, тенденцію
2 Діалекти в синхронії та діахронії: загальнослов’янський контекст : Тези доп.
міжнарод. конф. / За ред. П. Ю. Гриценка.― К., 2014.― С. 60–65.
3 Гетте Е. Ю. Речевое поведение в гендерном аспекте: проблемы теории
и методики описания : Дис. … канд. филол. наук.― Воронеж, 2004.― 248 с.;
Горошко Е. И. Особенности мужского и женского речевого поведения : Психолинг-
вист. анализ : Дис. … канд. филол. наук.― М., 1996.― 179 с.
4 Земская Е. А., Китайгородская М. В., Розанова Н. Н. Особенности мужской
и женской речи // Русский язык и его формирование / Под. ред. Е. А. Земской,
Д. Н. Шмелева.― М., 1993.― С. 90–135; Потапов В. В. Язык женщин и мужчин:
фонетическая дифференциация // Известия АН : Сер. «Литературы и языка».― М.,
1997.― Т. 56. № 3.― С. 52–62.
66 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2019, № 4
Н. С. Вербич
до поєднання різних типів шкал, плавніше завершення фрази, нижчий рівень
гучності, невпорядкований розподіл відмінних за тривалістю пауз у тексті.
Водночас як варіативні визначено просодичні ознаки, пов’язані з темпом,
паузацією та частотним діапазоном. Зокрема, в одних працях зауважено, що
для жіночих текстів характерний швидший темп вимовляння, більша кіль-
кість пауз, менша довжина синтагм, реалізація тонів у ширшому діапазоні 5.
Натрапляємо й на протилежні спостереження: тони жінок, як і весь мело-
дичний контур, зреалізовано у відносно вузькому діапазоні, тому мовлення
чоловіків сприйнято як вагоміше, категоричніше. Швидкість вимовляння
чоловіків і жінок суттєво не відрізняється, однак у жінок синтагми коротші,
але їх більше, що впливає на збільшення кількості пауз, проте їхня загальна
тривалість у жіночих оповідях менша, ніж у чоловічих 6.
Отже, в сучасних гендерних студіях неоднозначно кваліфікують отрима-
ні висновки: з одного боку, підкреслено, що мовлення жінок і чоловіків має
специфічні риси, а з другого, маємо свідчення, що в мовленнєвих характе-
ристиках різних за статтю осіб не виявлено принципових відмінностей (це
особливо помітно під час аналізу повного фонетичного стилю, наприклад
різних жанрів публічних виступів).
Імовірно, значною мірою на сприйняття мовлення впливають стате-
во-рольові стереотипні уявлення про чоловіків і жінок, які міцно закріпи-
лися в суспільній думці і ширше ― в культурі. Акцентовано, що поведінці
чоловіків притаманні такі характеристики, як владність, впливовість, кате-
горичність, раціональність, стриманість, агресивність, незалежність, тоді як
жінкам властиві емоційність, ненав’язливість, скромність, врівноваженість,
неконфліктність, поступливість, уміння співчувати, зосередженість на своє-
му внутрішньому світі 7.
Соціальні гендерні стереотипи накладають значний відбиток на сприй-
няття усних текстів чоловіків і жінок: певним мовним знакам приписують
соціальну значущість, в основі якої протиставлення соціальних ― гендерно
маркованих ― цінностей. Найхарактернішою рисою гендерних стереотипів
є уявлення про чоловіче мовлення як про норму, тоді як жіноче вважають
відхиленням від норми. Побутує думка, що сучасні жінки часто копіюють
«чоловічі» інтонації (зокрема знижують голос, використовують рівні мело-
5 Задоріжна Н. І. Просодичні маркери гендерної варіативності мовлення (екс-
периментально-фонетичне дослідження на матеріалі англомовного дискурсу радіо-
реклами) : Дис. … канд. філол. наук.― К., 2008.― 226 с.; Лозовий Д. В. Темпораль-
ні характеристики бізнесового дискурсу у гендерному аспекті // Учен. зап. Таврич.
нац. ун-та им. В. И.Вернадского : Сер. «Филология. Социальные коммуникации».―
2011.― Т. 24 (63). № 2.Ч. 1.― С. 377–382; Петренко І. В. Соціофонетичний аспект
лекційного дискурсу в дидактичній сфері // Наук. вісн. : Мова, освіта, культура:
наук. парадигми і сучас. світ.— К., 2010.― Вип. 1.― С. 49–56.
6 Медведева Т. Г., Шевченко Т. И. Сопоставительный анализ просодических
форм выражения эмоций у мужчин и женщин // Просодия текста : Сб. науч тр.
МГПИИЯ.― М.,1980.― Вып. 169.― С. 203–215; Шевченко Т. И. Социальная диф-
ференциация английского произношения.― М., 1990.― 142 с.
7 Jespersen O. Language. Its Nature, Development and Origin.― New York,
1964.― 448 p.; Агеев B. C. Психологические и социальные функции полоролевых
стереотипов // Вопр. психологии.― 1987.― № 2.― С. 152–158; Morris P. Literature
and Feminism.― Оxford, 1993.― 217 p.; Смирнова Е. В. Гендерные и социокультур-
ные особенности коммуникации // Вестн. Воронеж. гос ун-та : Сер. «Лингвистика и
межкультурная коммуникация».― 2005.― № 2.― С. 131–138.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2019, № 4 67
Інтонаційні параметри гендерної варіантності діалектного мовлення
дичні шкали і тони, хрипкий тембр 8 для підсилення впливовості, перекон-
ливості висловленого).
Об’єктом нашого дослідження є діалектні оповіді, що зумовлено двома
чинниками: по-перше, відомо, що діалект ― це вихідна основа мови, де від-
бито всі особливості спонтанного тексту, а по-друге, припускаємо, що най-
виразніше гендерна специфіка просодії мала б виявитися саме в мовленні ді-
алектоносіїв, адже відомо: що вищий соціальний статус особи та її освітній
рівень, то менше гендерних відмінностей зафіксовано в продукованих ви-
словленнях (особливо письмових або читаних) 9. Наші інформанти ― люди,
що все життя проживають у сільській місцевості, основна їхня діяльність
пов’язана з роботою на землі, вони не мають професійної (вищої або серед-
ньої спеціальної) освіти, і водночас вони гарні оповідачі, які не ніяковіють
перед мікрофоном, мають бажання спілкуватися на різноманітні теми, від-
верті та незамкнуті під час розмови.
Важливий етап дослідження усного мовлення ― аналіз його членування
на структурні частини ― фрази, блоки, синтагми. У попередніх розвідках 10
ми характеризували членування діалектного монологу й підкреслювали, що
в ньому зв’язок між синтаксисом, пунктуацією та паузами набагато склад-
ніший, ніж у читаному або заздалегідь підготовленому тексті; це пов’язано
насамперед з асиметрією синтаксичного й комунікативного членування опо-
віді, що виявляється в порушенні формально-граматичних зв’язків між окре-
мими сегментами (межі фраз / синтагм розмиті, їхнє просодичне оформлен-
ня не має чітких делімітативних ознак).
У діалектних висловленнях представників обох статей переважають
прості конструкції, що є закономірною ознакою спонтанного тексту ― мов-
ці, спілкуючись, часто послуговуються готовими, закріпленими в мовленнє-
вій практиці формами, які не відбирають, а використовують безпосередньо
під час говоріння. Водночас особливістю спонтанного монологу є чергу-
вання різних за змістовим навантаженням одиниць. Паралельність процесів
планування та продукування думки як домінанта непідготовленого тексту
зумовлює появу звукових сегментів, які не завжди можемо схарактеризувати
як логічно та змістово завершені й цілісні. Це здебільшого складні речення
з різними видами зв’язку та складні синтаксичні цілі, можливе коригування
висловленого, різноманітні доповнення, повтори тощо.
Є думка, що чоловіки послуговуються короткими реченнями з прямим
порядком слів, що спрямовано на безпосередню констатацію фактів, інфор-
мування про події тощо. Натомість жінки ― багатослівні, а отже, в їхньому
8 Задоріжна Н. І. Зазнач. праця.― С. 10.
9 Горошко Е. И. Зазнач. праця.― С. 4.
10 Вербич Н. С. До питання про членування діалектного мовлення // Бела-
руская мова ў ХХІ стагоддзі: асноўныя тэндэнцыі развіцця (да 80-годдзя акадэміка
А. І. Падлужнага) : Зб. матэрыялаў міжнарод. навук. Канф. Мінск, 28–29 кастрычні-
ка 2015 года.― Мінск, 2015.― С. 81–87; Вербич Н. С. Пауза в діалектному мовленні
// V Internationale virtuelle Konferenz der Ukrainistik «Dialog der Sprachen ― Dialog
der Kulturen. Die Ukraine aus globaler Sicht» Reihe: Internationale virtuelle Konferenz
der Ukrainistik. Bd 2014 / Hrsg. von O. Novikova, P. Hilkes, U. Schweier.― München ;
Berlin, 2015.― S. 58–67; Вербич Н. С. Явище гезитації в діалектному мовленні (на
матеріалі говірок Чорнобильської зони) // Діалекти в синхронії та діахронії : Тран-
сформація діалект. континууму і проблеми лінгвоекології / Відп. ред. П. Ю. Грицен-
ко.― К., 2017.― С. 54–63; Вербич Н. С. До питання про макросегментацію діалек-
тного тексту // Мовознавство.― 2017.― № 1.― С. 57–63.
68 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2019, № 4
Н. С. Вербич
мовленні за переваги простих конструкцій частіше трапляються складні або
поширені речення, які конкретизують, уточнюють інформацію, обставини
справи тощо 11.
Під час аналізу встановлено, що в оповідях жінок кількість слів у фра-
зі варіює від 1 до 48 одиниць, тоді як у чоловіків верхня межа становить
62 слова, хоча зафіксовано й фразу, що містить 136 слів (див. діаграму 1).
Щоправда, і в фемінних, і в маскулінних текстах фрази з понад 30 словами
бувають рідко, однак у чоловіків їх удвічі більше, ніж у жінок: 14% і 7%
відповідно.
За нашими спостереженнями, середня довжина фрази в монологах чоло-
віків більша, ніж у жінок: 18,8 та 15,2 слова у фразі відповідно (див. табл. 1).
Діаграма 1
Отже, коли говорять про переважання в оповідях чоловіків коротких
фраз, ідеться, ймовірно, не так про речення в його традиційному розумінні,
як про окремі синтагми або «мовленнєві блоки» ― значущі й акустично ві-
докремлені сегменти тексту, пов’язані між собою вільним (із семантичного
та синтаксичного боку) зв’язком при переривчастому, розірваному мовленні,
або ж тісним зв’язком — при плинному, логічному усному мовленні 12.
Таблиця 1
Середня кількість слів у фразі (%)
Жінки Довжина фрази Чоловіки Довжина
фрази
Інф. 1-1 14,2 Інф. 2-1 10,7
Інф. 1-2 16,8 Інф. 2-2 13,3
Інф. 1-3 15,5 Інф. 2-3 28
Інф. 1-4 14,5 Інф. 2-4 16,9
Інф. 1-5 16,8 Інф. 2-5 18,8
Інф. 1-6 14,3 Інф. 2-6 21,5
Інф. 1-7 14,3 Інф. 2-7 22,1
Інф. 1-8 14,7 Інф. 2-8 14,2
Інф. 1-9 16,4 Інф. 2-9 20,4
Інф. 1-10 15,1 Інф. 2-10 22
11 Див., напр.: Горошко Е. И. Зазнач. праця; Сороколетова Н. Ю. Гендерные
особенности речевого поведения // Интеграционные процессы в коммуникативном
пространстве регионов : Материалы международ. науч. конф. ― Волгоград, 2010.—
file:///C:/Users/Nataly/Downloads/3a17f8c6-36f1-11e3-c796-0025909acda21%20(4).
pdf.
12 Багмут А. Й. Семантика і інтонація в українській мові.— К., 1991.— С. 97.
Кількість слів у фразі (%):
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2019, № 4 69
Інтонаційні параметри гендерної варіантності діалектного мовлення
Маємо відзначити, що при відносно незначній відмінності щодо кіль-
кості слів у фразі в маскулінних і фемінних текстах, у розповідях чоловіків
виявлено більшу кількість синтагм, ніж в оповідях жінок, напр.:
інформант-чоловік: с то́йі сорови́ц’і /618/ 13 л’у́ди вари́ли /247/ у таки́х /
горшка́х таки́х бл’ашани́х /382/ чи там у йаки́хос’ камін:и́х /461/ ше с почат-
кі́ў /428/ то вари́ли /446/ \и-242\ сіл’ / вого́н’ пітклада́ли то вари́лос’а там і
сіл’ вибира́ли із ц’о́го /502/ вози́ли /581/ \е-482\ дале́ко /291/ на Поді́л’а /984/
мін’а́ти за хлі́б / за збі́ж’а за вс’а́ке таке́ /559/;
інформант-жінка: і корита́ зроби́ли з бл’е́хі і си́пали по два йак йаке́ /400/
\е-239\ йак йаке́ кори́то / по два ві́дра по три ві́дра /416/ і тре́ба бу́ло півде́н’
вари́ти / міш’е́ти /680/ тре́ба тако́ў лопа́тку /474/ \е-301\ пітклада́ти дроў
/ўсе пітклада́ти то бли́с’ко к ко́ло л’і́са /517/ дрива́ бу́ли /674/.
У монологах жінок кількість слів у синтагмі варіює від 1 до 19, із се-
реднім показником ― 4,4 слова. У мовленні чоловіків відзначаємо змен-
шення довжини синтагми за кількістю слів, найдовша синтагма має 15 слів,
відповідно середня довжина синтагми 3,5 слова. При цьому спостережено
ближчі показники середньої довжини синтагми в чоловіків і варіативніші в
жінок.
Рангова характеристика синтагм у текстах жінок і чоловіків відрізняєть-
ся. Зокрема в інформантів-жінок найбільше синтагм із 2 слів, на другому
місці синтагми з 1 і 4 слів, третьому ― 3 і 5 слів, четвертому ― 6 слів,
п’ятому ― 7–11 слів, шостому ― 12–14 слів; синтагм із більшою кількістю
компонентів (15–19 слів) менше ніж 1% реалізацій.
В інформантів-чоловіків рангова характеристика синтагм така: найбіль-
ше однослівних синтагм, другий ранг мають синтагми з 2 слів, третій ― із 3
і 4 слів, четвертий ― з 5 і 6 слів, п’ятий ― із 7, 8 і 10 слів; зафіксованих у
текстах синтагм з 9, 11, 12 і 15 словами менше ніж 1% реалізацій.
Відповідно до такого розподілу встановлено, що в мовленні чоловіків
найбільше коротких синтагм ― 1–2 слова ― 47%, дещо менше середніх ―
3–6 слів ― 42%; у жінок суттєво переважають середні синтагми ― 49%.
Крім цього, в оповідях жінок частіше фіксуємо довгі синтагми ― від 7
слів ― 18%, тоді як в монологах чоловіків їх лише 11%.
В окремих гендерних студіях протиставлено різні синтаксичні кон-
струкції, якими послуговуються чоловіки й жінки. Зокрема, жінки надають
перевагу «кумулятивному» або «координованому» синтаксису, який на ма-
теріалі англійської мови графічно відтворено як [], [], [], а чоловіки ― під-
порядковувальному, ускладненому синтаксису, схематично представленому
так: { [ [ [ ] ] ] } 14. О. Есперсен зауважував, що мовлення чоловіків нагадує
китайські скриньки, що входять одна в одну, а жіночі фрази ― це ніби раз-
ки перлів, з’єднаних за допомогою єднальних (і, та) та протиставних (але)
сполучників 15.
Цікаво, що в діалектних оповідях чоловіків трапляється більше усклад-
нених частин, членування яких викликає труднощі.
13 Темпоральну паузу позначено в мілісекундах, для нетемпоральної (фізич-
ним корелятом якої є не припинення звучання на деякий час та падіння рівня інтен-
сивності до нуля, а різка зміна частоти основного тону, темпу, інтенсивності сигна-
лу) використано символ /, для паузи вагання ― \.
14 Morris P. Op.cit.— Р. 121; Smith P. M. Language, the Sexes and Society.― Ox-
ford, 1985.― Р. 214.
15 Jespersen O. Op. cit.— Р. 252.
70 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2019, № 4
Н. С. Вербич
У монологах жінок складні з погляду логічного-змістового та семан-
тичного навантаження сегменти мають виразне інтонаційне оформлення,
йдеться насамперед про просодичні маркери окремих частин висловлен-
ня ― високий рівень першого складу, переважно неоднакові інтонаційні
контури середніх синтагм та «нормативне» завершення кінця фрази16 (див.
рис. 1). Отже, такі тексти легше членувати й сприймати.
У діалектних висловленнях чоловіків кореляція логіко-семантичної та
синтаксичної організації мовлення нерідко порушується: інтонаційний ма-
люнок фрази буває «розмитий», тональні контури кожної синтагми менше
підпорядковані загальному просодичному оформленню фрази (див. рис. 2).
Зокрема, спостерігаємо невиразний інтонаційний початок фрази (рівень
першого наголошеного складу середніх синтагм часто вищий за тотожний
показник першої синтагми), повторюваність однакових контурів у сусідніх
синтагмах, подібну реалізацію термінальних тонів усіх синтагм фрази й
водночас середній рівень завершення останньої синтагми тощо. Особливо
яскраво неспіввіднесеність інтонаційного і логіко-семантичного оформлен-
ня висловлення виявляється під час порівняння сегментації усного мовлення
і відповідних транскрибованих монологів: потенційно можливі фрази, виді-
лені в записаному тексті, у звуковій реалізації переважно не мають належ-
ного інтонаційного оформлення. Тому в складних випадках встановлення
міжфразової межі аудитори здебільшого орієнтувалися на відносну смисло-
ву завершеність фрагмента, а не на інтонаційні параметри.
У стереотипних характеристиках гендерних особливостей інтонації чи
не найусталеніша ― протиставлення швидкого темпу мовлення жінок і по-
вільнішого, розміренішого у чоловіків. При цьому зауважено, що чоловікам
складно сприймати швидкий темп, емоційність та експресивність жіночої
мови. Натомість, жінки не завжди розуміють повільність, надмірно скрупу-
льозну обміркованість та аргументацію чоловічих думок.
Під час інструментального аналізу з’ясовано, що в більшості оповідей
темп мовлення середній ― 4,5–5,6 скл/с, повільно говорили лише один чо-
ловік і одна жінка. Крім цього, спостережено фактично однакову середню
величину темпу представників двох статей, зокрема для текстів у реалізації
чоловіків цю величину зафіксовано на рівні 4,7 скл/с, жінок ― 4,8 скл/с (див.
табл. 2).
16 В усному мовленні інтонаційними параметрами кінця фрази є тривала тем-
поральна пауза (з перервою у фонації), кінцеве зниження частоти основного тону з
реалізацією термінального тону в низькій зоні, широкий інтервал тону через паузу,
уповільнення темпу вимовляння останньої синтагми та максимальна тривалість ос-
таннього наголошеного складу (див.: Багмут А. Й. Зазнач. праця.― С. 25; Багмут
А. Й., Борисюк І. В., Олійник Г. П. Інтонація спонтанного мовлення.― К., 1985.―
С. 66; Борисюк І. В. Форми і функції інтонації українського спонтанного мовлен-
ня.― К., 1990.― С. 90; Типологія інтонації мовлення / Відп. ред. А. Й. Багмут.― К.,
1977.― С. 49–54.
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2019, № 4 71
Інтонаційні параметри гендерної варіантності діалектного мовлення
Рис. 1. Фрагмент мовлення діалектоносія-жінки
Ну л’іт йому́ мо́же було́ /351/ до підес’ати́ таки́ῐ д’а /205/ ну со́рок пйат’
отаки́й во /521/ ну не мо́жу на́віт’ йа тобі́ на ко́го сказа́ти йаки́й був з
здо \116\ таки́й плечи́стиĭ здоро́виĭ д’а́д’ко /616/ на н’о́го т’іко було́ поди-
ви́тис’а /509/ то то ўже /301/ ну нічо́го ў сві́т’і ўже так не бойа́лас’а йак
то́го участко́вого здава́лос’а шо то ўже бу́дут’ би́ти там не зна́ти шо
/626/ і він так поза́д’і стойі́т’ /1,5120/ ди́виц’а на то́йе вс’о /1,4472/.
Рис. 2. Фрагмент мовлення діалектоносія-чоловіка
Вони́ за на́ми з Росі́йі /834/ дай врос най ви́пустит а то ско́ро бу́де пожа́р
/589/ ди́вимосі ўже тут гори́т /330/ ми тут /549/ така́йа бу́ла /267/ доли́н-
ка шо /336/ бра́ли /525/ \и-165\ гли́ну /1,0747/ на на ч’ікату́рку таки́ῐ дол
гли́ну вибира́ли зе́мл’у /551/ і ми ў ц’ій доли́н’і до ра́н’а /100/ вс’о /508/ до
тла /400/ і оста́лос’а тут був сара́й вели́киĭ /441/ дров навози́ли вс’о до тла
згорі́ло /630/.
Таблиця 2
Темп діалектного мовлення
Жінки
Абсолютний темп
(з урахуванням пауз)
Артикуля-
ційний темп
Чоловіки
Абсолютний темп
(з урахуванням
пауз)
Артикуляцій-
ний темп
слів/
хвилину
складів/
секунду
складів/
секунду
слів/
хвилину
складів/
секунду
складів/
секунду
Інф. 1-2 84 3,2 4,8 Інф. 2-2 90 3,5 4,7
Інф. 1-3 83 3,7 4,7 Інф. 2-3 104 3,8 5,4
Інф. 1-4 76 3,4 5,1 Інф. 2-4 83 3,4 4,6
Інф. 1-5 114 4,7 5,6 Інф. 2-5 76 3,3 4,7
Інф. 1-6 96 3,6 4,5 Інф. 2-6 104 3,9 5,2
Інф. 1-7 98 3,7 4,3 Інф. 2-7 71 3 4,8
Інф. 1-8 106 4,2 5 Інф. 2-8 52 3,5 4,6
Інф. 1-9 86 3,7 4,9 Інф. 2-9 116 3,7 4,2
Інф. 1-10 96 3,8 4,9 Інф. 2-10 79 3,4 4,6
72 ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2019, № 4
Н. С. Вербич
Аналіз повного або абсолютного темпу 17 (фонаційна ― слова, і нефо-
наційна ― паузи, частини) діалектної оповіді дав змогу встановити, що за
хвилину жінки вимовляють більше слів, ніж чоловіки ― 91 і 86 слів відпо-
відно. Однак зауважимо, що такий розподіл залежить не так від швидшого
чи повільнішого артикулювання, як від тривалості пауз.
Особливості синтагматичного членування спричиняють появу більшої
кількості пауз у текстах чоловіків, адже основний спосіб виділення синтаг-
ми ― переважно темпоральна пауза, реалізована з реальною перервою у
звучанні.
У мовленні жінок показник співвідношення тривалості фонації та
пауз ― 4,1, а в чоловіків він удвічі менший ― 2,7. При цьому в жіночих опо-
відях тривалість фонації зазвичай більше ніж утричі перевищує тривалість
мовчання.
Зауважено різну частотність пауз у фемінних і маскулінних текстах, пор.:
інформант-чоловік: А по́т’ім \е-437\ Бабинопі́л’а /161/ потому́ шо /407/
туд бу́ло по́ле /282/ вели́ке /262/ а бу л’уде́ĭ ду́же бу́ло ма́ло було́ чоти́ри ха́ти
/724/ і \у-389\ /218/ це назва́ли Ба́бино по́ле / Ба́бино по́ле і Ба́бино по́ле /333/ і
по́за тоῐ-і \у-303\ Бабинопі́л’:а / але́ ў /761/ пе́рше бу́ло Бабинопі́л’:а /1,1782/
а по́тім Акришо́ра /777/ по́тім Акришо́ра /450/;
інформант-жінка: наро́диц’а дити́на / бу́ла ба́ба /346/ бо тепе́рка іду́т
до-о /720/ ў родо́м / бу́ла ба́ба ўро́дилас’а дити́на тоди́ /472/ бере́ тоĭ ба́т’ко
/184/ до те́йі дити́ни /999/ за́рас \е-427\ /181/ к кли́че /109/ с па́ру сус’і́д’іў
/641/ даўн’і́ше бу́ло кладе́ гор’і́лку кладе́ /309/ сир йа́йц’і ма́сло бо то так
бу́ло то давн’і́ше по моло́чному значи́т моло́чне бу́ло /676/ і го́ст’ат с’и та
дити́на с’и ўроди́ла го́ст’і ба́вит с’и т’і́шут с’и /346/ ну дити́на с’і наро́ди-
ла /451/ ну шче роби́ти там ти́ждин’ дві нед’і́л’і йак кому́ під’і́шло /422/ ну
\е-223\ настайу́т’ христи́ни /531/.
У жінок цей показник ― 9,5 паузи на кожні 100 складів, а в монологах
чоловіків ― 12 пауз. Саме це, очевидно, пояснює, чому при відносно не-
значній різниці абсолютного темпу вимовляння представників обох статей,
мовлення жінок часто кваліфікують як швидше, порівняно з мовленням чо-
ловіків. Таке сприйняття залежить не так від середньоскладової тривалості
фрази, як від кількості й тривалості пауз. Дрібніше членування тексту в реа-
лізації чоловіків за допомогою різних пауз умотивовує сприйняття темпу як
повільнішого на відміну від такого ж за тривалістю, але з меншою кількістю
пауз, у мовленні жінок. Підкреслимо й те, що усереднені часові показники
всіх різновидів пауз в оповідях чоловіків дещо більші за аналогічні в моно-
логах жінок.
Під час аналізу встановлено, що жінки й чоловіки по-різному виокрем-
люють ключові слова. Для жінок найактивнішою ознакою виділення є зміна
темпу (його уповільнення, дещо розтягнене вимовляння складів), на друго-
му місці ― наголос і посилення гучності. Виокремлення ключового слова за
допомогою пауз ― найменш використовуваний прийом. Для чоловіків се-
мантична пауза ― рівноцінний параметр виділення значущого слова поряд
із темпоральним, частотним і динамічним компонентами інтонації.
17 Повний темп мовлення ― швидкість усього мовленнєвого сегмента, зокре-
ма фонаційної (слова) і нефонаційної (паузи) його частин, вимірювана кількістю
слів, виголошених за одиницю часу (хвилину).
ISSN 0027-2833. Мовознавство, 2019, № 4 73
Інтонаційні параметри гендерної варіантності діалектного мовлення
В оповідях діалектоносіїв-чоловіків більше пауз вагання, ніж у мовленні
жінок (18% і 15% відповідно). Причому в усіх досліджених висловленнях
чоловіків траплялися такі паузи, тоді як у монологах 3-х жінок пауз вагання
не виявлено. У жінок більшість зафіксованих пауз гезитації ― 65% ― за-
повнена різноманітними звуками (на зразок і-і, е-е, ем, у-у тощо), у текстах
чоловіків є майже однакова кількість заповнених і незаповнених пауз ваган-
ня (48% і 52% відповідно).
Отже, аналіз діалектного мовлення уповноважує до висновків про наяв-
ність певних відмінностей в інтонаційному оформленні фемінних і маску-
лінних оповідей. Стосується це передовсім того, що інтонаційне членування
тексту в реалізації жінок зазвичай відповідає його семантико-синтаксичній
будові; у мовленні чоловіків часто спостерігаємо порушення такої кореляції.
Водночас чималою мірою на сприйняття інтонаційних параметрів фемінних
і маскулінних текстів впливають усталені гендерні стереотипи.
N. S. VERBYCH
THE INTONATION PARAMETERS OF GENDER VARIATION IN THE
DIALECT SPEECH
The article describes the gender specifics in intonation organization of the Ukrainian
dialect speech. The indexes of prosodic parameters are presented on the auditory and
acoustic levels. It has been proved specific character intonation variability of the dialect
discourse which is determined by the constituents of the gender dichotomy.
Keywords: gender, intonation, segmentation, temp, pause.
|