Явище мовного андроцентризму і сучасний рух за гендерну рівність. I

• Опубліковано в: : Мовознавство
• Дата: 2020
• Автор: Тараненко, О.О.
• Формат: Стаття
• Мова: Українська
• Опубліковано: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2020
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184463
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Явище мовного андроцентризму і сучасний рух за гендерну рівність. I / О.О. Тараненко // Мовознавство. — 2020. — № 1. — С. 20-46. — Бібліогр.: 46 назв. — укр.

У статті розглядаються вияви андроцентризму в мовах патріархальних і постпатріархальних суспільств (до останніх належать і народи сучасної європейської цивілізації) — як одного з орієнтирів у системі мовних координат Я — ТУТ — ТЕПЕР (поряд з антропоцентризмом, принципом «господаря», принципом соціально активної особи та ін.), який становить один з провідних принципів організації граматичного і словотвірного рівнів мов з вираженою категорією роду, а також достатньо помітне явище в структуруванні лексико-семантичного й фразеолого-паремійного рівнів і в побудові текстів, та його неоднозначне сприйняття в сучасному суспільстві. Позначення особи чоловічої статі — досить звичайний вихідний пункт для позначення як особи жіночої статі (на загальнономінативному рівні, у словотворенні, у граматиці), так і людини взагалі (безвідносно до статі); досить звичайним є також протилежний перехід від позначення людини як такої до вираження ідеї тільки чоловічої статі. Мова демонструє також номінативно-оцінну, класифікаційну і функціонально-частотну асиметрію образів чоловіка і жінки — звичайно «на користь» чоловіка. The article focuses on androcentrism and the ways it manifests itself in languages
 of patriarchal and post-patriarchal societies (the letter embrace in particular the nations
 of a modern European civilization) as one of the landmarks in the system of linguistic
 coordinates I — HERE — NOW (equally with anthropocentrism, a “master” principle, a
 socially active person principle, etc.), which is one of the cardinal principles that arranges
 grammatical and word-building linguistic levels with a marked category of gender, as
 well as a conspicuous phenomenon in structuring lexico-semantic, phraseological and
 paremiological levels, in building texts and its dubious acceptance by a modern society,
 too. The male designations are a rather common point of departure for designating both
 females (in nomination on the whole, in word-formation, in grammar), and person in
 general (irrespective of sex); a common practice is an alternate transition from designating
 people as such towards the idea of representing only a masculine gender. Language also
 reveals nominative-evaluative, classification and function-frequency asymmetries of male
 and female images — commonly “in favour” of males.