Мовна ідентичність як домінанта світогляду: Пантелеймон Куліш. Епістолярій

• Veröffentlicht in: Мовознавство
• Datum: 2020
• 1. Verfasser: Шевченко, Л.І.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainian
• Veröffentlicht: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2020
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184464
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Мовна ідентичність як домінанта світогляду: Пантелеймон Куліш. Епістолярій / Л.І. Шевченко // Мовознавство. — 2020. — № 1. — С. 47-54. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

У статті в категоріях і поняттях сучасної лінгвістики розглянуто проблематику мовної ідентичності як домінанти світогляду П. Куліша — поліфонічної особистості в історії української культури. Матеріал дослідження — епістолярій українського митця слова, який є репрезентативним для розуміння авторської концепції щодо національної ідентичності та її головної ознаки — мовного самоусвідомлення. Епістолярій Куліша досліджується в категоріях теорії Е. Х. Еріксона, що стала інтелектуальною матрицею для розуміння процесів розвитку суб’єкта в певних психосоціальних умовах і обставинах. Аналізується домінанта україноцентричності митця, збагачення його світогляду європейськими ідеями, ідеалами, культурними фактами і, як наслідок, — сформований світогляд з розумінням ідентифікаційної перспективи народу в європейській історії та культурі. Твердиться, що теорія Е.Х. Еріксона створила інтелектуальну матрицю аналізу розвитку суб’єкта в системі психосоці­альних умов і обставин. Розглянуто основний постулат автора, в якому аналізується співвідносність особистості з психосоціальною тотожністю. У статті розглянуто критерії етноідентифікації П. Куліша: екзистенційний вибір, усвідомлення шляхів самореалізації, досягнення внутрішньої свободи, вирішення індивідуально-психологічних проблем належності до певної соціальної страти, реалізація потужних інтенцій особистості в національній мові. Аналітика статті побудована на епістолярії П. Куліша — репрезентативній формі авторської комунікації з провідними літераторами і громадськими діячами слов’янського світу середини ХІХ ст. Епістолярій дозволяє висвітлити панораму ідей і концепцій, що були актуалізовані інтелектуалами в контексті аналізу проблеми національної ідентичності. На фактичному матеріалі обґрунтовується теза про еволюцію світогляду П. Куліша, розширення інтелектуальних інтенцій творчої особистості, виявлених у розробці питань мовної ідентичності. In categories and concepts of modern linguistics the author investigates the problems of linguistic identity as dominant in Panteleimon Kulish’s outlook. P. Kulish’s epistolary and creative work are investigated in the categories of E. Erickson’s theory, which has become an intellectual matrix for understanding the processes of a subject’s development in certain psychosocial conditions and circumstances. The author states that E. Erickson’s theory created the intellectual matrix of a person’s development analysis in the system of psychosocial conditions and circumstances. The scholar studies E. Erickson’s main postulate, namely the correlation of a personality with psychosocial identity. The research material is the epistolary of the Ukrainian writer, which represents the author’s concept of national identity and its main feature, linguistic self-awareness. The actual material substantiates the thesis about evolution of P. Kulish’s outlook, extension of intellectual intentions of the creative personality revealed in the development of linguistic identity issues.P. Kulish’s evolution of worldview is considered as a sequence of the author’s values transformations from dominant slavophile ideas to active defense of Ukrainiancentric position which determinine the comparability between the mother tongue and world languages and their cultural heritage. In the concept of P. Kulish the existential perspective of Ukrainians is in cultural manifestations of the national word and literary texts. P. Kulish’s argument, based on proving ethical, historical, psychological, vocation to the literary and the publisher’s own experience, is analyzed in the article. The paper updates the ideas and personalities of cultural figures who, together with P. Kulish, defined Ukrainian identity in the middle of the 19thcentury.