"В’їзд на митрополію" Йова (Борецького) через Золоті ворота 1621 р. та винайдення схеми історії "народу руського"

Мета статті полягає в обговоренні повідомлення про врочистий вступ Йова
 (Борецького) до Києва як митрополита в березні 1621 р., уміщеного в листі одного
 з високопосадовців Речі Посполитої (текст публікується). Методологія заснована на
 поєднанні текстологічного й наратологі...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Український історичний журнал
Datum:2021
1. Verfasser: Затилюк, Я.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2021
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184546
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:"В’їзд на митрополію" Йова (Борецького) через Золоті ворота 1621 р. та винайдення схеми історії "народу руського" / Я. Затилюк // Український історичний журнал. — 2021. — Число 5. — С. 77-90. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Beschreibung
Zusammenfassung:Мета статті полягає в обговоренні повідомлення про врочистий вступ Йова
 (Борецького) до Києва як митрополита в березні 1621 р., уміщеного в листі одного
 з високопосадовців Речі Посполитої (текст публікується). Методологія заснована на
 поєднанні текстологічного й наратологічного підходу. Дослідження виконане в рамках
 історії ідей та уявлень, підходів, застосовуваних у різнопланових дослідженнях історичної
 культури. Наукова новизна. Здійснено археографічну публікацію маловідомого джерела
 та проведено його контекстуальний аналіз зі з’ясуванням потенціалу для різнопланових
 студій. Висновки. Коментоване та опубліковане джерело є важливим свідченням, що
 діяльність митрополита Йова розпочалася зі врочистого вступу в Київ через Золоті
 ворота. Такий публічний акт, заснований на символічному входженні до простору давньої
 руської столиці, демонстрував авторитет і леґітимність православного ієрарха. Як відомо,
 київська «Протестація» Борецького та віленські друки Смотрицького, створені 1621 р.,
 стверджували, що поставлення Йова митрополитом у 1620 р. являло собою відновлення
 давньої церковно-історичної традиції «народу руського», перерваної унією 1596 р.
 Риторика цих творів ідейно кореспондувала з церемоніями, виконаними ієрархом біля
 Золотих воріт і Софійського собору. Їх загальна мета полягала у засвідченні зв’язку
 Йова з «церквою Володимира». З іншого боку, опис церемонії спонукає поставити
 питання про існування «звичаю» врочистих зустрічей біля київських Золотих воріт,
 а також їх утвердження в ролі важливого «місця пам’яті» в дискурсі православної
 Київської митрополії. Церемонія розглядається у ширшому контексті активного
 «пригадування» києво-руського минулого, розпочатого в 1620-х рр. у середовищі
 церковних авторів київського кола. Останнє ознаменувалося конструюванням «схеми»
 історії православного «народу руського» Копистенським у «Палінодії…» та її розробкою
 в історичних наративах могилянського періоду. Водночас сформувалися уявлення про
 Київ як про особливий сакральний та історичний простір. Це виразно простежується
 при порівнянні церемоній біля Золотих воріт за участю митрополитів у 1621 та
 1654 рр. The aim of the article discusses the anonymous report (which text is attached) about the
 solemn entry of the metropolitan Yov (Boretskyi) to Kyiv in March 1621. The methodology of the
 present scholarship combines the text-critical and narratological approaches to the commenting of the
 text. The general methodological field of the research is the history of ideas and approaches using in
 the various studies of the historical culture. Scientific novelty is the archaeographic publication of the
 little-known historical source and its contextual analysis of this source to clarify its use for various kinds
 of a research. Conclusions. First, this source is the important testimony of the public celebration of
 Yov’s obtaining the title of metropolitan. This celebration appeared as a symbolic act demonstrating
 authority and legitimacy of Boretskyi. The ceremonies performed by the metropolitan near the Golden
 Gate and the St. Sophia Cathedral presented him as the successor of the medieval Ruthenian Orthodox
 Church established by the prince Volodymyr. The messages of the ceremonies were in line with those
 expressed in the subsequent texts by the prominent Orthodox authors, e.g. Protestation by Boretskyi.
 Specifically, Smotrytsky claimed that after the Church Union of Brest (1596), which proclaimed the
 Orthodox Church null and void, ordaining Yov as the metropolitan of Kyiv signified the revival of both
 the church and historical tradition of the “Ruthenian nation”. At the same time, the description of the
 Boretskyi’s entry to Kyiv urges to pose the question about the historical tradition of solemn entries
 near the Golden Gate and its perceiving as the important “memory space” within the discourse of the
 Orthodox Church in Polish-Lithuanian Commonwealth. Thus, Boretskyi’s solemn entry is placed in
 the context of the processes of active “recollecting” the Kyiv-Ruthenian past and sketching the history
 of the Orthodox “Ruthenian nation”, which started in 1620s. At the same time, this ceremony attested
 the role of Kyiv as the sacred space with important historical legacy. It is obvious in comparising of the
 ceremonies near the Golden Gate as performed by the metropolitans in 1621 and 1654.
ISSN:0130-5247