Ґлобальна історія як квест для українських істориків
Мета дослідження – аналіз ґлобальної історії як нової моделі наукового пізнання
 та окреслення в її межах перспектив створення сучасного українського метанаративу.
 Методологія – принципи та методі історії понять, за допомогою якої визначаються
 терміни й поняття, пов’язані з...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український історичний журнал |
|---|---|
| Дата: | 2021 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2021
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184551 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Ґлобальна історія як квест для українських істориків / І. Колесник // Український історичний журнал. — 2021. — Число 5. — С. 143-164. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1862634860567330816 |
|---|---|
| author | Колесник, І. |
| author_facet | Колесник, І. |
| citation_txt | Ґлобальна історія як квест для українських істориків / І. Колесник // Український історичний журнал. — 2021. — Число 5. — С. 143-164. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український історичний журнал |
| description | Мета дослідження – аналіз ґлобальної історії як нової моделі наукового пізнання
та окреслення в її межах перспектив створення сучасного українського метанаративу.
Методологія – принципи та методі історії понять, за допомогою якої визначаються
терміни й поняття, пов’язані з ґлобальною історією. Текст поданий у вигляді низки завдань
теоретичного та емпіричного характеру, котрі постають перед українським істориком при
написанні національного метанаративу нового покоління. Наукова новизна. Ґлобальна
історія розглядається як концепт та історична ідеологія сучасного ґлобалізованого світу.
Проаналізовано також типи ґлобальної історії: транснаціональна, перехресна історія,
соціальна теологія. Інтелектуальним фреймом для написання національного наративу слугує
перехресна історія, що орієнтована на мережі, міґрації, процеси взаємодії, зв’язки між
соціальними групами, народами, країнами, культурами. Запропоновано погляд на українське
минуле в контексті християнської ґлобалізації; другої хвилі ранньомодерної ґлобалізації
(ХVI–XVII ст.), «українського ХІХ століття», що характеризується за допомогою поняття
«імперський меридіан», як альтернативи «нової імперської історії»; «довгого ХХ століття»
(з 1870 по 2010 рр.); епохи ґлобалізації, котру визначають як «високу сучасність» або добу
«швидкої ґлобалізації». Висновки. Покрокове вирішення цих завдань – це виклик, справжній
квест для українських істориків, який водночас є засобом поширення та популяризації
ґлобальної історії у сучасних дослідницьких та освітніх практиках.
The aim of the essay. The paper is devoted to analyzing global history as a new
model of scientific knowledge and outlining the prospects for writing a modern Ukrainian
metanarrative within its framework. The methodology includes the principles and methods of
conceptual history used for defining terms and concepts connected to global history. The author
outlines the range of theoretical and empirical tasks for a Ukrainian historian aiming to write
the new generation national metanarrative. The scientific novelty. Global history is examined
as a concept and as a historical ideology of the modern globalized world. The author also
analyzes some types of global history (transnational, histoire croisée, social theology). Histoire
croisée, focused on networks, migrations, interaction processes, connections between social
groups, peoples, countries, cultures, is considered an intellectual frame for writing a national
narrative. The author suggests studying the Ukrainian history from the perspectives of Christian
globalization; the second wave of early modern globalization (16th – 17th centuries); the
“Ukrainian 19th century”, examined with the interpretation of the imperial meridian concept
as an alternative to the new imperial history; the “long 20th century” (from 1870s to 2010); the
global age (high modernity period, or the period of rapid globalization). Conclusions. Solving
outlined tasks might look like a challenging quest for Ukrainian historians. Still, it is also a path
to developing and popularizing global history concepts in modern research and educational
practices.
|
| first_indexed | 2025-11-30T16:42:03Z |
| format | Article |
| fulltext | |
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-184551 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-5247 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T16:42:03Z |
| publishDate | 2021 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Колесник, І. 2022-06-17T17:15:16Z 2022-06-17T17:15:16Z 2021 Ґлобальна історія як квест для українських істориків / І. Колесник // Український історичний журнал. — 2021. — Число 5. — С. 143-164. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 0130-5247 DOI: doi.org/10.15407/uhj2021.05.143 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184551 930.303.446 Мета дослідження – аналіз ґлобальної історії як нової моделі наукового пізнання
 та окреслення в її межах перспектив створення сучасного українського метанаративу.
 Методологія – принципи та методі історії понять, за допомогою якої визначаються
 терміни й поняття, пов’язані з ґлобальною історією. Текст поданий у вигляді низки завдань
 теоретичного та емпіричного характеру, котрі постають перед українським істориком при
 написанні національного метанаративу нового покоління. Наукова новизна. Ґлобальна
 історія розглядається як концепт та історична ідеологія сучасного ґлобалізованого світу.
 Проаналізовано також типи ґлобальної історії: транснаціональна, перехресна історія,
 соціальна теологія. Інтелектуальним фреймом для написання національного наративу слугує
 перехресна історія, що орієнтована на мережі, міґрації, процеси взаємодії, зв’язки між
 соціальними групами, народами, країнами, культурами. Запропоновано погляд на українське
 минуле в контексті християнської ґлобалізації; другої хвилі ранньомодерної ґлобалізації
 (ХVI–XVII ст.), «українського ХІХ століття», що характеризується за допомогою поняття
 «імперський меридіан», як альтернативи «нової імперської історії»; «довгого ХХ століття»
 (з 1870 по 2010 рр.); епохи ґлобалізації, котру визначають як «високу сучасність» або добу
 «швидкої ґлобалізації». Висновки. Покрокове вирішення цих завдань – це виклик, справжній
 квест для українських істориків, який водночас є засобом поширення та популяризації
 ґлобальної історії у сучасних дослідницьких та освітніх практиках. The aim of the essay. The paper is devoted to analyzing global history as a new
 model of scientific knowledge and outlining the prospects for writing a modern Ukrainian
 metanarrative within its framework. The methodology includes the principles and methods of
 conceptual history used for defining terms and concepts connected to global history. The author
 outlines the range of theoretical and empirical tasks for a Ukrainian historian aiming to write
 the new generation national metanarrative. The scientific novelty. Global history is examined
 as a concept and as a historical ideology of the modern globalized world. The author also
 analyzes some types of global history (transnational, histoire croisée, social theology). Histoire
 croisée, focused on networks, migrations, interaction processes, connections between social
 groups, peoples, countries, cultures, is considered an intellectual frame for writing a national
 narrative. The author suggests studying the Ukrainian history from the perspectives of Christian
 globalization; the second wave of early modern globalization (16th – 17th centuries); the
 “Ukrainian 19th century”, examined with the interpretation of the imperial meridian concept
 as an alternative to the new imperial history; the “long 20th century” (from 1870s to 2010); the
 global age (high modernity period, or the period of rapid globalization). Conclusions. Solving
 outlined tasks might look like a challenging quest for Ukrainian historians. Still, it is also a path
 to developing and popularizing global history concepts in modern research and educational
 practices. uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Методологія. Історіографія. Джерелознавство Ґлобальна історія як квест для українських істориків Global History as a Quest for Ukrainian Historians Article published earlier |
| spellingShingle | Ґлобальна історія як квест для українських істориків Колесник, І. Методологія. Історіографія. Джерелознавство |
| title | Ґлобальна історія як квест для українських істориків |
| title_alt | Global History as a Quest for Ukrainian Historians |
| title_full | Ґлобальна історія як квест для українських істориків |
| title_fullStr | Ґлобальна історія як квест для українських істориків |
| title_full_unstemmed | Ґлобальна історія як квест для українських істориків |
| title_short | Ґлобальна історія як квест для українських істориків |
| title_sort | ґлобальна історія як квест для українських істориків |
| topic | Методологія. Історіографія. Джерелознавство |
| topic_facet | Методологія. Історіографія. Джерелознавство |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184551 |
| work_keys_str_mv | AT kolesnikí globalʹnaístoríââkkvestdlâukraínsʹkihístorikív AT kolesnikí globalhistoryasaquestforukrainianhistorians |