Модернізація системи освіти в Україні у другій половині 1860–1870-х рр. (на прикладі навчальних округів)

Мета статті полягає в аналізі особливостей управління закладами освіти Київського,
 Харківського та Одеського навчальних округів у другій половині 1860–1870-х рр.
 крізь призму модернізаційних змін. Методологічну основу сформували історико-системний
 (посприяв розгляду дослід...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Український історичний журнал
Datum:2021
1. Verfasser: Милько, В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2021
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184588
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Модернізація системи освіти в Україні у другій половині 1860–1870-х рр. (на прикладі навчальних округів) / В. Милько // Український історичний журнал. — 2021. — Число 6. — С. 29-43. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1862717002846568448
author Милько, В.
author_facet Милько, В.
citation_txt Модернізація системи освіти в Україні у другій половині 1860–1870-х рр. (на прикладі навчальних округів) / В. Милько // Український історичний журнал. — 2021. — Число 6. — С. 29-43. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Український історичний журнал
description Мета статті полягає в аналізі особливостей управління закладами освіти Київського,
 Харківського та Одеського навчальних округів у другій половині 1860–1870-х рр.
 крізь призму модернізаційних змін. Методологічну основу сформували історико-системний
 (посприяв розгляду досліджуваних процесів як взаємопов’язаних, а окремих типів навчальних
 закладів – як частини цілісної системи освіти), історико-порівняльний (забезпечив з’ясування
 спільних і відмінних рис міністерської політики на прикладі різних реґіонів) та історико-
 генетичний (дозволив послідовно розкрити управлінські зміни з погляду причинно-
 наслідкових зв’язків) підходи. Наукова новизна визначається створенням системної
 картини управління та модернізації освіти крізь призму характеристики імплементації
 міністерської політики на прикладі навчальних округів в Україні. Акцент на особливостях
 і наслідках втілення відповідних ініціатив дозволив відійти від поширеної стереотипної
 характеристики процесів із суто неґативного ракурсу та, водночас, звернути увагу на
 політизацію рішень. Висновки. Прискорений соціально-економічний розвиток формував
 запит суспільства на зростання мережі навчальних закладів усіх рівнів, адже здобуття якісної
 освіти почало розглядатися навіть незаможним населенням як дієвий метод самореалізації
 особистості. Натомість міністерський курс перебував під впливом політичної кон’юнктури
 й обмеженості фінансових ресурсів, а прагнення до централізації не дозволяло враховувати
 локальні особливості та стимулювало посилення інспекторського нагляду. В українських
 реґіонах домінували процеси російщення, поєднуючись із побоюванням польського впливу
 на Правобережжі, більшою увагою до торгово-економічних ґуберній Півдня та високою
 ініціативністю місцевої громадськості на Лівобережжі. У сукупності це сприяло надмірній
 концентрації закладів освіти у великих адміністративних (Київ, Одеса, Харків), і навпаки,
 продукувало неефективні рішення щодо їх розташування у віддалених провінційних центрах. The aim of the article is to analyze the peculiarities of the management of
 educational institutions of Kyiv, Kharkiv and Odesa educational districts in the second half of the
 1860s – 1870s, particularly the characteristics of modernization changes. Methodological basis
 was formed with historical and systemic (consideration of the studied processes as interconnected,
 separate types of educational institutions as part of a holistic education system), historicalcomparative
 (clarification of common and distinctive features of ministerial policy on the example
 of different regions) and historical-genetic (disclosure of managerial changes, description of their
 causal relationships) approaches. Scientific novelty is determined by the study of the specifics
 of management and modernization of education, the characteristics of the implementation of
 ministerial policy on the example of educational districts of Ukraine. The emphasis on the
 peculiarities and consequences of the implementation of initiatives allowed to move away from
 the common stereotypical characterization of processes from a purely negative perspective and,
 at the same time, to pay attention to the politicization of decisions. Conclusion. The accelerated
 socio-economic development has formed the society’s demand for growth in the network of
 educational institutions. Getting a good education has been seen as an effective method of selfrealization
 of the individual. Instead, the ministerial course has been under the influence of
 changing political conjuncture, limited financial resources, the tendency to centralize, and
 the strengthening of inspections. Russification processes dominated in the Ukrainian regions.
 On the Right Bank they combined fears of Polish influence. There was more attention to the trade
 and economic governorates of the South. On the Left Bank there was a high level of initiative
 of the local community. This contributed to the concentration of educational institutions in
 large administrative centers (Kyiv, Odesa, Kharkiv) and ineffective decisions about their location
 in remote provinces.
first_indexed 2025-12-07T18:08:11Z
format Article
fulltext
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-184588
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0130-5247
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T18:08:11Z
publishDate 2021
publisher Інститут історії України НАН України
record_format dspace
spelling Милько, В.
2022-06-19T17:10:08Z
2022-06-19T17:10:08Z
2021
Модернізація системи освіти в Україні у другій половині 1860–1870-х рр. (на прикладі навчальних округів) / В. Милько // Український історичний журнал. — 2021. — Число 6. — С. 29-43. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
0130-5247
DOI: doi.org/10.15407/!!!
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184588
37.014+94(477)«1866/1880»
Мета статті полягає в аналізі особливостей управління закладами освіти Київського,
 Харківського та Одеського навчальних округів у другій половині 1860–1870-х рр.
 крізь призму модернізаційних змін. Методологічну основу сформували історико-системний
 (посприяв розгляду досліджуваних процесів як взаємопов’язаних, а окремих типів навчальних
 закладів – як частини цілісної системи освіти), історико-порівняльний (забезпечив з’ясування
 спільних і відмінних рис міністерської політики на прикладі різних реґіонів) та історико-
 генетичний (дозволив послідовно розкрити управлінські зміни з погляду причинно-
 наслідкових зв’язків) підходи. Наукова новизна визначається створенням системної
 картини управління та модернізації освіти крізь призму характеристики імплементації
 міністерської політики на прикладі навчальних округів в Україні. Акцент на особливостях
 і наслідках втілення відповідних ініціатив дозволив відійти від поширеної стереотипної
 характеристики процесів із суто неґативного ракурсу та, водночас, звернути увагу на
 політизацію рішень. Висновки. Прискорений соціально-економічний розвиток формував
 запит суспільства на зростання мережі навчальних закладів усіх рівнів, адже здобуття якісної
 освіти почало розглядатися навіть незаможним населенням як дієвий метод самореалізації
 особистості. Натомість міністерський курс перебував під впливом політичної кон’юнктури
 й обмеженості фінансових ресурсів, а прагнення до централізації не дозволяло враховувати
 локальні особливості та стимулювало посилення інспекторського нагляду. В українських
 реґіонах домінували процеси російщення, поєднуючись із побоюванням польського впливу
 на Правобережжі, більшою увагою до торгово-економічних ґуберній Півдня та високою
 ініціативністю місцевої громадськості на Лівобережжі. У сукупності це сприяло надмірній
 концентрації закладів освіти у великих адміністративних (Київ, Одеса, Харків), і навпаки,
 продукувало неефективні рішення щодо їх розташування у віддалених провінційних центрах.
The aim of the article is to analyze the peculiarities of the management of
 educational institutions of Kyiv, Kharkiv and Odesa educational districts in the second half of the
 1860s – 1870s, particularly the characteristics of modernization changes. Methodological basis
 was formed with historical and systemic (consideration of the studied processes as interconnected,
 separate types of educational institutions as part of a holistic education system), historicalcomparative
 (clarification of common and distinctive features of ministerial policy on the example
 of different regions) and historical-genetic (disclosure of managerial changes, description of their
 causal relationships) approaches. Scientific novelty is determined by the study of the specifics
 of management and modernization of education, the characteristics of the implementation of
 ministerial policy on the example of educational districts of Ukraine. The emphasis on the
 peculiarities and consequences of the implementation of initiatives allowed to move away from
 the common stereotypical characterization of processes from a purely negative perspective and,
 at the same time, to pay attention to the politicization of decisions. Conclusion. The accelerated
 socio-economic development has formed the society’s demand for growth in the network of
 educational institutions. Getting a good education has been seen as an effective method of selfrealization
 of the individual. Instead, the ministerial course has been under the influence of
 changing political conjuncture, limited financial resources, the tendency to centralize, and
 the strengthening of inspections. Russification processes dominated in the Ukrainian regions.
 On the Right Bank they combined fears of Polish influence. There was more attention to the trade
 and economic governorates of the South. On the Left Bank there was a high level of initiative
 of the local community. This contributed to the concentration of educational institutions in
 large administrative centers (Kyiv, Odesa, Kharkiv) and ineffective decisions about their location
 in remote provinces.
uk
Інститут історії України НАН України
Український історичний журнал
Історичні студії
Модернізація системи освіти в Україні у другій половині 1860–1870-х рр. (на прикладі навчальних округів)
Modernization of the Education System in Ukraine in the Second Half of the 1860s and 1870s (On the Example of Educational Districts)
Article
published earlier
spellingShingle Модернізація системи освіти в Україні у другій половині 1860–1870-х рр. (на прикладі навчальних округів)
Милько, В.
Історичні студії
title Модернізація системи освіти в Україні у другій половині 1860–1870-х рр. (на прикладі навчальних округів)
title_alt Modernization of the Education System in Ukraine in the Second Half of the 1860s and 1870s (On the Example of Educational Districts)
title_full Модернізація системи освіти в Україні у другій половині 1860–1870-х рр. (на прикладі навчальних округів)
title_fullStr Модернізація системи освіти в Україні у другій половині 1860–1870-х рр. (на прикладі навчальних округів)
title_full_unstemmed Модернізація системи освіти в Україні у другій половині 1860–1870-х рр. (на прикладі навчальних округів)
title_short Модернізація системи освіти в Україні у другій половині 1860–1870-х рр. (на прикладі навчальних округів)
title_sort модернізація системи освіти в україні у другій половині 1860–1870-х рр. (на прикладі навчальних округів)
topic Історичні студії
topic_facet Історичні студії
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184588
work_keys_str_mv AT milʹkov modernízacíâsistemiosvítivukraíníudrugíipoloviní18601870hrrnaprikladínavčalʹnihokrugív
AT milʹkov modernizationoftheeducationsysteminukraineinthesecondhalfofthe1860sand1870sontheexampleofeducationaldistricts