Модернізація системи освіти в Україні у другій половині 1860–1870-х рр. (на прикладі навчальних округів)

Мета статті полягає в аналізі особливостей управління закладами освіти Київського, Харківського та Одеського навчальних округів у другій половині 1860–1870-х рр. крізь призму модернізаційних змін. Методологічну основу сформували історико-системний (посприяв розгляду досліджуваних процесів як взає...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Український історичний журнал
Datum:2021
1. Verfasser: Милько, В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2021
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184588
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Модернізація системи освіти в Україні у другій половині 1860–1870-х рр. (на прикладі навчальних округів) / В. Милько // Український історичний журнал. — 2021. — Число 6. — С. 29-43. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-184588
record_format dspace
spelling Милько, В.
2022-06-19T17:10:08Z
2022-06-19T17:10:08Z
2021
Модернізація системи освіти в Україні у другій половині 1860–1870-х рр. (на прикладі навчальних округів) / В. Милько // Український історичний журнал. — 2021. — Число 6. — С. 29-43. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
0130-5247
DOI: doi.org/10.15407/!!!
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184588
37.014+94(477)«1866/1880»
Мета статті полягає в аналізі особливостей управління закладами освіти Київського, Харківського та Одеського навчальних округів у другій половині 1860–1870-х рр. крізь призму модернізаційних змін. Методологічну основу сформували історико-системний (посприяв розгляду досліджуваних процесів як взаємопов’язаних, а окремих типів навчальних закладів – як частини цілісної системи освіти), історико-порівняльний (забезпечив з’ясування спільних і відмінних рис міністерської політики на прикладі різних реґіонів) та історико- генетичний (дозволив послідовно розкрити управлінські зміни з погляду причинно- наслідкових зв’язків) підходи. Наукова новизна визначається створенням системної картини управління та модернізації освіти крізь призму характеристики імплементації міністерської політики на прикладі навчальних округів в Україні. Акцент на особливостях і наслідках втілення відповідних ініціатив дозволив відійти від поширеної стереотипної характеристики процесів із суто неґативного ракурсу та, водночас, звернути увагу на політизацію рішень. Висновки. Прискорений соціально-економічний розвиток формував запит суспільства на зростання мережі навчальних закладів усіх рівнів, адже здобуття якісної освіти почало розглядатися навіть незаможним населенням як дієвий метод самореалізації особистості. Натомість міністерський курс перебував під впливом політичної кон’юнктури й обмеженості фінансових ресурсів, а прагнення до централізації не дозволяло враховувати локальні особливості та стимулювало посилення інспекторського нагляду. В українських реґіонах домінували процеси російщення, поєднуючись із побоюванням польського впливу на Правобережжі, більшою увагою до торгово-економічних ґуберній Півдня та високою ініціативністю місцевої громадськості на Лівобережжі. У сукупності це сприяло надмірній концентрації закладів освіти у великих адміністративних (Київ, Одеса, Харків), і навпаки, продукувало неефективні рішення щодо їх розташування у віддалених провінційних центрах.
The aim of the article is to analyze the peculiarities of the management of educational institutions of Kyiv, Kharkiv and Odesa educational districts in the second half of the 1860s – 1870s, particularly the characteristics of modernization changes. Methodological basis was formed with historical and systemic (consideration of the studied processes as interconnected, separate types of educational institutions as part of a holistic education system), historicalcomparative (clarification of common and distinctive features of ministerial policy on the example of different regions) and historical-genetic (disclosure of managerial changes, description of their causal relationships) approaches. Scientific novelty is determined by the study of the specifics of management and modernization of education, the characteristics of the implementation of ministerial policy on the example of educational districts of Ukraine. The emphasis on the peculiarities and consequences of the implementation of initiatives allowed to move away from the common stereotypical characterization of processes from a purely negative perspective and, at the same time, to pay attention to the politicization of decisions. Conclusion. The accelerated socio-economic development has formed the society’s demand for growth in the network of educational institutions. Getting a good education has been seen as an effective method of selfrealization of the individual. Instead, the ministerial course has been under the influence of changing political conjuncture, limited financial resources, the tendency to centralize, and the strengthening of inspections. Russification processes dominated in the Ukrainian regions. On the Right Bank they combined fears of Polish influence. There was more attention to the trade and economic governorates of the South. On the Left Bank there was a high level of initiative of the local community. This contributed to the concentration of educational institutions in large administrative centers (Kyiv, Odesa, Kharkiv) and ineffective decisions about their location in remote provinces.
uk
Інститут історії України НАН України
Український історичний журнал
Історичні студії
Модернізація системи освіти в Україні у другій половині 1860–1870-х рр. (на прикладі навчальних округів)
Modernization of the Education System in Ukraine in the Second Half of the 1860s and 1870s (On the Example of Educational Districts)
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Модернізація системи освіти в Україні у другій половині 1860–1870-х рр. (на прикладі навчальних округів)
spellingShingle Модернізація системи освіти в Україні у другій половині 1860–1870-х рр. (на прикладі навчальних округів)
Милько, В.
Історичні студії
title_short Модернізація системи освіти в Україні у другій половині 1860–1870-х рр. (на прикладі навчальних округів)
title_full Модернізація системи освіти в Україні у другій половині 1860–1870-х рр. (на прикладі навчальних округів)
title_fullStr Модернізація системи освіти в Україні у другій половині 1860–1870-х рр. (на прикладі навчальних округів)
title_full_unstemmed Модернізація системи освіти в Україні у другій половині 1860–1870-х рр. (на прикладі навчальних округів)
title_sort модернізація системи освіти в україні у другій половині 1860–1870-х рр. (на прикладі навчальних округів)
author Милько, В.
author_facet Милько, В.
topic Історичні студії
topic_facet Історичні студії
publishDate 2021
language Ukrainian
container_title Український історичний журнал
publisher Інститут історії України НАН України
format Article
title_alt Modernization of the Education System in Ukraine in the Second Half of the 1860s and 1870s (On the Example of Educational Districts)
issn 0130-5247
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/184588
citation_txt Модернізація системи освіти в Україні у другій половині 1860–1870-х рр. (на прикладі навчальних округів) / В. Милько // Український історичний журнал. — 2021. — Число 6. — С. 29-43. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT milʹkov modernízacíâsistemiosvítivukraíníudrugíipoloviní18601870hrrnaprikladínavčalʹnihokrugív
AT milʹkov modernizationoftheeducationsysteminukraineinthesecondhalfofthe1860sand1870sontheexampleofeducationaldistricts
first_indexed 2025-12-07T18:08:11Z
last_indexed 2025-12-07T18:08:11Z
_version_ 1850873889312210944
description Мета статті полягає в аналізі особливостей управління закладами освіти Київського, Харківського та Одеського навчальних округів у другій половині 1860–1870-х рр. крізь призму модернізаційних змін. Методологічну основу сформували історико-системний (посприяв розгляду досліджуваних процесів як взаємопов’язаних, а окремих типів навчальних закладів – як частини цілісної системи освіти), історико-порівняльний (забезпечив з’ясування спільних і відмінних рис міністерської політики на прикладі різних реґіонів) та історико- генетичний (дозволив послідовно розкрити управлінські зміни з погляду причинно- наслідкових зв’язків) підходи. Наукова новизна визначається створенням системної картини управління та модернізації освіти крізь призму характеристики імплементації міністерської політики на прикладі навчальних округів в Україні. Акцент на особливостях і наслідках втілення відповідних ініціатив дозволив відійти від поширеної стереотипної характеристики процесів із суто неґативного ракурсу та, водночас, звернути увагу на політизацію рішень. Висновки. Прискорений соціально-економічний розвиток формував запит суспільства на зростання мережі навчальних закладів усіх рівнів, адже здобуття якісної освіти почало розглядатися навіть незаможним населенням як дієвий метод самореалізації особистості. Натомість міністерський курс перебував під впливом політичної кон’юнктури й обмеженості фінансових ресурсів, а прагнення до централізації не дозволяло враховувати локальні особливості та стимулювало посилення інспекторського нагляду. В українських реґіонах домінували процеси російщення, поєднуючись із побоюванням польського впливу на Правобережжі, більшою увагою до торгово-економічних ґуберній Півдня та високою ініціативністю місцевої громадськості на Лівобережжі. У сукупності це сприяло надмірній концентрації закладів освіти у великих адміністративних (Київ, Одеса, Харків), і навпаки, продукувало неефективні рішення щодо їх розташування у віддалених провінційних центрах. The aim of the article is to analyze the peculiarities of the management of educational institutions of Kyiv, Kharkiv and Odesa educational districts in the second half of the 1860s – 1870s, particularly the characteristics of modernization changes. Methodological basis was formed with historical and systemic (consideration of the studied processes as interconnected, separate types of educational institutions as part of a holistic education system), historicalcomparative (clarification of common and distinctive features of ministerial policy on the example of different regions) and historical-genetic (disclosure of managerial changes, description of their causal relationships) approaches. Scientific novelty is determined by the study of the specifics of management and modernization of education, the characteristics of the implementation of ministerial policy on the example of educational districts of Ukraine. The emphasis on the peculiarities and consequences of the implementation of initiatives allowed to move away from the common stereotypical characterization of processes from a purely negative perspective and, at the same time, to pay attention to the politicization of decisions. Conclusion. The accelerated socio-economic development has formed the society’s demand for growth in the network of educational institutions. Getting a good education has been seen as an effective method of selfrealization of the individual. Instead, the ministerial course has been under the influence of changing political conjuncture, limited financial resources, the tendency to centralize, and the strengthening of inspections. Russification processes dominated in the Ukrainian regions. On the Right Bank they combined fears of Polish influence. There was more attention to the trade and economic governorates of the South. On the Left Bank there was a high level of initiative of the local community. This contributed to the concentration of educational institutions in large administrative centers (Kyiv, Odesa, Kharkiv) and ineffective decisions about their location in remote provinces.